Nenkainfo.com

Категорія: Охорона здоров’я

  • Тимчасовий дефіцит препаратів Bayer в аптеках: фармвиробник назвав причини логістичних перебоїв та терміни стабілізації постачань

    Тимчасовий дефіцит препаратів Bayer в аптеках: фармвиробник назвав причини логістичних перебоїв та терміни стабілізації постачань

    В аптечних мережах України виникли тимчасові перебої з наявністю окремих найменувань лікарських засобів міжнародного фармацевтичного концерну Bayer. Зникнення деяких популярних медикаментів викликало занепокоєння серед споживачів, проте офіційне представництво компанії-виробника запевнило, що ситуація має виключно технічний та тимчасовий характер. Компанія категорично спростувала чутки про ймовірний вихід із ринку або довгострокове припинення діяльності в Україні, підтвердивши незмінність своїх зобов’язань перед українськими пацієнтами та системою охорони здоров’я.

    Головним чинником, що спричинив ситуативний дефіцит, стали масштабні збої у функціонуванні складських і транспортних ланцюгів. Зокрема, на ритмічність дистрибуції суттєво вплинули регулярні російські удари по критичній, енергетичній і складській інфраструктурі, які неодноразово зачіпали логістичні потужності фармацевтичного сектору. Ускладнення внутрішньої логістики, пошкодження окремих перевантажувальних хабів та вимушена перебудова маршрутів транспортування призвели до того, що чергові партії продукції не змогли потрапити до кінцевого споживача у звичні календарні строки.

    Попри виклики воєнного стану, представники фармацевтичного гіганта повідомили, що необхідні обсяги дефіцитних препаратів уже завезені та перебувають на території України. Наразі продукція проходить обов’язкові стандартні регуляторні процедури: лабораторний контроль якості, верифікацію сертифікатів відповідності та митно-податкове оформлення, що вимагається чинним законодавством у сфері обігу лікарських засобів. Очікується, що після передачі перевірених партій у розпорядження оптових дистриб’юторів надходження препаратів на аптечні полиці поступово нормалізується впродовж другої половини жовтня.

    Нинішній інцидент вкотре висвітлює загальну вразливість українського ринку медикаментів в умовах системних військових ризиків. Фармацевтична безпека безпосередньо залежить від стійкості ланцюгів постачання імпортних препаратів, стабільності електроживлення для забезпечення «холодового ланцюга» зберігання чутливих вакцин і ліків, а також швидкості роботи органів державного контролю якості. Попри виклики війни, збереження прямої присутності провідних міжнародних корпорацій та оперативна адаптація логістики залишаються ключовими факторами, що запобігають системним кризам у забезпеченні населення життєво необхідними терапевтичними засобами.

  • ВООЗ розслідує можливий другий випадок легеневої чуми в Іркутську на тлі заяв про приховування інформації

    ВООЗ розслідує можливий другий випадок легеневої чуми в Іркутську на тлі заяв про приховування інформації

    Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно розпочала розслідування повідомлень про ймовірний другий випадок зараження легеневою чумою серед співробітників Іркутського науково-дослідного протичумного інституту в Російській Федерації. Генеральний директор організації Тедрос Аданом Гебреїсус публічно підтвердив направлення офіційного запиту до російської влади з вимогою надати вичерпні дані щодо ще одного працівника лабораторії, у якого діагностовано тяжку пневмонію нез’ясованого походження.

    Офіційна Москва продовжує категорично заперечувати факт спалаху особливо небезпечної інфекції. За твердженнями російської сторони, у регіоні було оперативно проведено епідеміологічне розслідування та вжито профілактичних і протиепідемічних заходів. Російські медичні відомства запевняють, що всі контактні особи померлої раніше співробітниці інституту пройшли тестування, жодних небезпечних патогенів виявлено не було, а медичний нагляд за ними вже завершено. Проте у ВООЗ ці заяви викликають обґрунтовані сумніви: міжнародні експерти вимагають чітко назвати конкретний патоген, який став реальною причиною смерті першої жертви та підставою для масштабного запровадження санітарних обмежень. Організація наголошує, що лише своєчасний, повний і абсолютно прозорий обмін інформацією дозволить прояснити суперечливі повідомлення та об’єктивно оцінити глобальні ризики для громадського здоров’я.

    Тривожні події навколо закритого наукового закладу в Сибіру розгортаються з початку жовтня. 2 жовтня внаслідок тяжкого ураження легень померла 28-річна співробітниця Іркутського протичумного інституту Дар’я Шипілова. Згідно з повідомленнями медіа, причиною трагедії могло стати інфікування збудником легеневої чуми безпосередньо в лабораторії. Вже 6 жовтня західні видання з посиланням на місцеві джерела повідомили про ймовірну смерть ще однієї особи в районній лікарні Іркутська після можливого контакту з небезпечним патогеном.

    Ситуація вже набула серйозного міжнародного резонансу. Сполучені Штати Америки відреагували на потенційну біологічну загрозу: президент Дональд Трамп заявив про готовність надати Росії допомогу у локалізації спалаху, тоді як американське посольство випустило жорстку рекомендацію для своїх громадян утриматися від будь-яких поїздок до РФ. Одночасно Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України повідомив про ретельний моніторинг ситуації в сусідній державі та ініціював консультації з Європейським регіональним бюро ВООЗ для оцінки транскордонних ризиків.

    Епідеміологи нагадують, що в історичній перспективі масштабні збройні конфлікти та мілітаризація часто створювали сприятливі умови для поширення чуми через масові переміщення людей, погіршення санітарно-гігієнічних умов та руйнування систем епідеміологічного контролю. Спалахи цієї хвороби супроводжували низку великих європейських воєн, а під час Другої світової війни збудник чуми цілеспрямовано використовувався Японією як біологічна зброя, що робить нинішній інцидент у російському дослідницькому центрі предметом прискіпливої уваги світової спільноти.

  • Спалах інфекції в Іркутську: США розгорнули санітарний контроль авіарейсів із Сибіру та вимагають від Москви пояснень

    Спалах інфекції в Іркутську: США розгорнули санітарний контроль авіарейсів із Сибіру та вимагають від Москви пояснень

    Сполучені Штати посилили епідеміологічний нагляд та організували медичний скринінг пасажирів, які прибувають рейсами із Сибіру, на тлі повідомлень про можливий витік легеневої чуми в російському дослідницькому центрі. У міжнародному аеропорту імені Джона Кеннеді в Нью-Йорку розгорнули спеціальний медичний пункт для огляду прибулих, хоча наразі загроза поширення інфекції на території США оцінюється як надзвичайно низька.

    До розслідування обставин долучилася Всесвітня організація охорони здоров’я, надіславши запит російській стороні щодо можливого другого випадку атипової пневмонії невідомої етіології, зафіксованого серед персоналу лабораторії. Водночас Вашингтон направив офіційне дипломатичне звернення до Москви, вказавши, що замовчування реальних масштабів загрози та брак офіційної інформації про спалах в Іркутську є прямим порушенням міжнародних зобов’язань РФ у сфері охорони здоров’я. Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що інформаційні канали з російського боку залишаються критично закритими, а реальна небезпека інциденту досі не встановлена.

    За наявними даними, поширенню небезпечного патогену передувала аварія в науково-дослідному центрі Іркутська наприкінці вересня, де 28-річна співробітниця розбила пробірку зі штамом збудника легеневої чуми. Згодом жінку госпіталізували з тяжкими легеневими симптомами, від яких вона померла. Наразі в регіоні встановлено карантинні обмеження, а близько двохсот контактних осіб перебувають в ізоляції під суворим медичним наглядом.

  • Чорна смерть повертається в Росію: США б’ють на сполох та вимагають негайної евакуації своїх громадян

    Чорна смерть повертається в Росію: США б’ють на сполох та вимагають негайної евакуації своїх громадян

    Сполучені Штати Америки терміново закликали своїх громадян без зволікань виїхати з території Російської Федерації через реальну небезпеку смертоносного спалаху легеневої чуми в Іркутській області. Офіційне безпекове сповіщення оприлюднило американське посольство, наголосивши на стрімкому погіршенні епідеміологічної обстановки та запровадженні жорстких ізоляційних заходів у російських медичних закладах. Ситуація набула загрозливих масштабів, тому дипломатичне відомство вирішило діяти на випередження, щоб захистити американців від непередбачуваних наслідків інфекційної загрози.

    Американські дипломати акцентують на тому, що можливості консульських служб щодо надання допомоги та захисту співвітчизників на території країни-агресора нині зведені до абсолютного мінімуму, особливо якщо йдеться про території за межами столичного регіону. Відтак усім, хто досі не виїхав, радять розраховувати виключно на власні сили та якнайшвидше планувати шляхи відступу з небезпечної зони.

    «Посольству США відомо про повідомлення в пресі з Іркутської області про підозру на легеневу чуму, яка призвела до смерті людини, а також про пов’язані з цим карантинні заходи та закриття лікарень в Іркутську. Рекомендація Державного департаменту щодо подорожей 4-го рівня – «не подорожувати» – для Росії залишається чинною. Вона передбачає, що громадяни США, які зараз перебувають у Росії, повинні негайно залишити країну», – йдеться в офіційному повідомленні відомства.

    У дипломатичному представництві окремо підкреслили вкрай важливу деталь: ті громадяни, які вирішать свідомо знехтувати цим серйозним застереженням і залишаться на російській території, зобов’язані самостійно підготувати детальний персональний план екстреної евакуації на випадок погіршення ситуації. При цьому такий план у жодному разі не повинен залежати від фінансової, логістичної чи дипломатичної допомоги з боку офіційного Вашингтона, оскільки уряд не зможе гарантувати порятунок в умовах жорстких регіональних обмежень.

    Поштовхом до посилення безпекових заходів і панічних настроїв стала трагічна подія в ніч на 2 жовтня в Шелеховській районній лікарні, що розташована в Іркутській області. Там за нез’ясованих до кінця обставин раптово померла двадцятивосьмирічна жінка. Причиною її загибелі офіційно назвали чуму, що публічно підтвердив глава сусідньої Бурятії Олексій Циденов, коментуючи епідеміологічні ризики. Одразу після підтвердження фатального діагнозу керівництво медичної установи в екстреному порядку припинило прийом нових хворих та заборонило виписку пацієнтів у кількох відділеннях. Такі радикальні кроки свідчать про намагання місцевої влади будь-якою ціною не допустити поширення особливо небезпечної інфекції за межі установи та приховати реальні масштаби медичної кризи.

    Попри очевидну небезпеку, закриття лікарень та паніку серед персоналу в регіоні, кремлівська верхівка традиційно намагається згладити масштаби інциденту і заспокоїти суспільство. Речник російського диктатора Дмитро Пєсков публічно закликав населення не довіряти тривожним повідомленням і запевнив у відсутності приводу для паніки. Утім, для іноземців перебування в глибинці Російської Федерації стає дедалі ризикованішим не лише через колапс системи охорони здоров’я, а й через майже повну дипломатичну ізоляцію. Будь-який масштабний спалах інфекційного захворювання загрожує блокуванням цілих районів без права на виїзд, що робить рекомендації Держдепартаменту США вкрай актуальними.

  • Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Російська атака вранці 4 жовтня зруйнувала виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. Підприємство випускало препарати для лікування серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб шлунково-кишкового тракту, а також засоби від кашлю та алергії.

    Унаслідок удару загинув працівник заводу Євген Мірошниченко, який із 2009 року працював в інженерному відділі підприємства. Компанія наразі оцінює масштаби руйнувань і не називає ані суму збитків, ані строки можливого відновлення виробництва.

    У «Кусум» заявили, що працюють над тим, щоб не допустити перебоїв із постачанням ліків. Компанія має виробничі потужності в Індії — в Індорі та Бхіваді, тому за потреби частину виробничих процесів можуть перебудувати та компенсувати українські обсяги імпортом.

    Це вже не перша втрата компанії через російські удари. Раніше було знищено її склад, однак підприємство продовжило роботу. Тепер під удар потрапив безпосередньо виробничий майданчик.

    Атака на «Кусум» відбулася на тлі серії ударів по фармацевтичній інфраструктурі України. Від початку вересня російські атаки пошкодили щонайменше кілька складів із ліками, серед них об’єкти дистриб’юторів БаДМ, «Оптіма-Фарм», «Біокон» та «Вента ЛТД». Водночас Міністерство охорони здоров’я наразі не фіксує системного дефіциту ліків по країні, хоча в окремих регіонах виникали локальні перебої.

     

  • Карантини, масковий режим і паніка через антибіотики у Росії

    Карантини, масковий режим і паніка через антибіотики у Росії

    В Іркутській області Росії вже кілька днів поширюються повідомлення про можливий випадок легеневої чуми після смерті 28-річної співробітниці Іркутського протичумного інституту Дар’ї Шипілової. Російська влада та Росспоживнагляд офіційно не підтверджують чуму, однак навколо інциденту запровадили карантинні та протиепідемічні заходи, а низку контактних осіб взяли під медичне спостереження.

    За даними Reuters, Шипілова померла від пневмонії невстановленого походження. Російські органи охорони здоров’я заявляють, що доказів зв’язку її смерті з чумою наразі немає, а інформація про аварію з небезпечним патогеном у лабораторії офіційно не підтверджена.

    Водночас незалежні російські медіа повідомляють іншу версію. За даними «Людей Байкала», які цитують Meduza, The Insider та інші видання, Шипілова нібито працювала зі збудником Yersinia pestis і могла заразитися після інциденту в лабораторії. Ці твердження залишаються непідтвердженими офіційно.

    Сотні людей перевіряли після смерті співробітниці

    Після смерті жінки влада почала відстежувати людей, які могли з нею контактувати.

    Різні джерела називають цифри від кількох десятків до приблизно 200 контактних осіб. Частину з них госпіталізували або помістили під медичний нагляд. За офіційними повідомленнями, нових випадків чуми серед контактних не виявили.

    Також у кількох лікарнях Іркутська та Шелехова запровадили карантинні обмеження. На місцевому алюмінієвому заводі ввели масковий режим, а глава Росспоживнагляду Анна Попова прибула до регіону для контролю ситуації.

    При цьому адміністрація Байкальська 3 жовтня навіть опублікувала рекомендацію утриматися від поїздок до Шелехова через «можливий випадок чуми», але згодом повідомлення було видалено.

    Кремль і Росспоживнагляд заперечують спалах

    Росспоживнагляд заявив, що епідеміологічна ситуація в Іркутській області залишається стабільною та поширення чуми не підтверджене.

    Офіційна версія на цей момент — смерть Шипілової від пневмонії невстановленої етіології. У регіоні також заявляють, що лабораторні дослідження контактних осіб не виявили збудника чуми.

    Тому говорити про підтверджений «спалах чуми в Росії» наразі некоректно. Є підозрілий інцидент, смерть співробітниці спеціалізованого інституту, значні протиепідемічні заходи та повідомлення незалежних медіа про можливу легеневу чуму, але офіційного лабораторного підтвердження публічно немає.

    У регіоні виникла паніка через антибіотики

    На тлі суперечливої інформації жителі Іркутська та Шелехова почали активно купувати антибіотики.

    Meduza з посиланням на місцеві джерела повідомляла про підвищений попит на препарати, які можуть використовуватися для лікування бактеріальних інфекцій, зокрема чуми. Однак твердження, що в аптеках «розкупили абсолютно всі антибіотики», незалежними даними не підтверджене.

    Самостійно приймати антибіотики «для профілактики» не варто. Неправильне застосування таких препаратів може призводити до побічних ефектів та розвитку антибіотикорезистентності.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про ризики безконтрольного прийому антибіотиків. МОЗ попереджає про небезпеку надмірного вживання антибіотиків — Ненька інфо

    За ситуацією стежать у США

    Інцидент вийшов за межі Росії. За даними Axios, Білий дім стежить за повідомленнями про можливий випадок чуми та пов’язані з ним карантинні заходи.

    Американська адміністрація наразі не заявляє про безпосередню загрозу для США. Йдеться саме про моніторинг ситуації та оцінку наявної інформації.

    Financial Times також повідомила, що у Вашингтоні уважно відстежують розвиток подій, але держсекретар Марко Рубіо заявив, що наразі ситуація не є приводом для паніки.

    Що відомо про саму чуму

    Чума — бактеріальне захворювання, яке спричиняє Yersinia pestis. Найнебезпечнішою формою є легенева чума, яка за певних умов може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

    Водночас сьогодні чума лікується антибіотиками, особливо якщо терапію розпочати рано. Саме тому поодинокий підтверджений випадок не означає автоматично масштабну епідемію.

    За даними Reuters, природні осередки Yersinia pestis існують у частині Сибіру, однак останній офіційно підтверджений випадок чуми в Росії реєстрували ще у 2016 році.

    Станом на 5 жовтня в Іркутській області розслідують смерть співробітниці протичумного інституту та можливий випадок небезпечної інфекції, але підтвердженого спалаху чуми російська влада не оголошувала.

  • Після атак РФ на фармсклади: у МОЗ пояснили, чи вистачить українцям ліків

    Після атак РФ на фармсклади: у МОЗ пояснили, чи вистачить українцям ліків

    В Україні наразі немає системного дефіциту лікарських засобів, попри серію російських ударів по фармацевтичних складах, виробничих і логістичних об’єктах. У Міністерстві охорони здоров’я заявили, що поставки на ринок продовжуються, а проблеми з окремими препаратами вдалося частково вирішити за рахунок додаткових партій та перебудови логістики.

    У серпні та вересні в окремих регіонах українці справді стикалися з труднощами під час пошуку деяких препаратів. Насамперед йшлося про ліки з діючою речовиною левотироксин натрію, зокрема «Еутирокс» та «L-Тироксин». Після надходження нових партій ситуація стабілізувалася.

    У МОЗ пояснюють, що на доступність препаратів зараз впливають одразу кілька чинників: пошкодження складської інфраструктури, зміни логістичних маршрутів, нерівномірне надходження імпортних препаратів та періодичне зростання попиту.

    Водночас система постачання залишається працездатною завдяки кільком каналам поставок, роботі українських та іноземних виробників, дистриб’юторів і аптечних мереж. У разі пошкодження одного логістичного вузла компанії можуть перенаправляти потоки продукції через інші майданчики.

    Ще наприкінці серпня уряд спростив умови зберігання ліків під час воєнного стану. Фармкомпаніям дозволили оперативніше використовувати додаткові складські приміщення та розподіляти запаси між різними локаціями. Це має зменшити ризик одночасної втрати значної кількості препаратів під час удару по одному великому складу.

    Питання стало особливо актуальним після нових атак на фармацевтичну інфраструктуру. 3 жовтня під Києвом російська атака пошкодила склади одного з великих фармацевтичних дистриб’юторів — компанії «Вента». Про це раніше писала «Ненька інфо». Фармацевтичний удар: унаслідок атаки дронів під Києвом палають склади з ліками — Ненька інфо

    Крім того, у вересні серйозних пошкоджень зазнав великий фармацевтичний складський комплекс «Біокон» у Бориспільському районі, а в червні під удар потрапило підприємство фармацевтичної компанії «Дарниця» у Києві.

    Попри це, у МОЗ наголошують: ліки продовжують надходити до аптек, а державні структури разом із Держлікслужбою стежать за запасами та можливістю їх оперативного поповнення.

    Разом із тим у міністерстві не виключають локальних і тимчасових перебоїв у майбутньому. Російські обстріли тривають, тому ситуація може відрізнятися залежно від конкретного регіону, препарату та стану логістики.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про загальний тиск на фармацевтичний ринок через удари по медичній інфраструктурі та подорожчання логістики. Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки — Ненька інфо

    Отже, станом на 5 жовтня масового дефіциту ліків в Україні немає, але ризик локальних перебоїв залишається через подальші атаки на склади, виробництво та логістичну інфраструктуру.

     

  • Інформаційна небезпека: як хронічний потік тривожних новин руйнує здоров’я

    Інформаційна небезпека: як хронічний потік тривожних новин руйнує здоров’я

    Профільні експерти б’ють на сполох: постійне споживання негативного контенту, новин про війну, руйнування та смерть завдає нищівного удару не лише по психологічному стану, а й по фізичному здоров’ю людини.

    Як зазначають фахівці, наш мозок сприймає віртуальні загрози з екранів смартфонів так само реально, як і пряму небезпеку в житті. Через це хронічне інформаційне перевантаження запускає потужні захисні реакції організму, які за відсутності реального виходу енергії починають руйнувати його зсередини.

    Головні наслідки інформаційного стресу для організму:

    • Режим постійної бойової готовності: Регулярне читання трагічних зведень утримує нервову систему в стані перманентного стресу за сценарієм «бий або біжи», повністю виснажуючи ресурси організму.
    • Психосоматичні захворювання: Тривала тривожність неминуче трансформується у фізичні недуги — проблеми з серцево-судинною системою, розлади шлунково-кишкового тракту, хронічні мігрені та серйозні порушення сну.
    • Когнітивний спад: Постійне напруження різко знижує здатність концентруватися, погіршує пам’ять та блокує здатність приймати виважені рішення у повсякденному житті.

     

  • Голод у блокадних Олешках: українські дрони доставили людям близько 4 тонн їжі

    Голод у блокадних Олешках: українські дрони доставили людям близько 4 тонн їжі

    Українські військові разом із Херсонською ОВА провели одну з найбільших операцій із доставки гуманітарної допомоги в тимчасово окуповані Олешки. За словами голови ОВА Олександра Прокудіна, за допомогою безпілотників через Дніпро вдалося передати близько 4000 кг продуктів одразу на 100 визначених локацій міста.

    Такі доставки тривають системно з березня. До останньої операції залучили підрозділи морської піхоти, Нацгвардії та прикордонників.

    У місті, за даними української влади, залишаються близько двох тисяч цивільних, серед них десятки дітей. Люди фактично відрізані від нормального постачання продуктів, води, електрики та можливості безпечно виїхати.

    Російські військові, за словами Прокудіна, намагаються перешкоджати доставці допомоги: збивають дрони з продуктами, відбирають гуманітарні пакунки та переслідують місцевих за їх отримання.

    Ситуація в Олешках уже давно має ознаки гуманітарної катастрофи. «Ненька інфо» раніше писала, що місто перебуває на межі повного виснаження запасів, а централізоване постачання фактично зупинилося ще навесні. Тоді Всеукраїнська рада церков закликала Папу Римського та міжнародні організації втрутитися й допомогти врятувати мешканців міста.
    Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Також «Ненька інфо» повідомляла, що Україна планує виносити питання гуманітарної блокади Олешок на міжнародний рівень і домагатися створення безпечного гуманітарного коридору.
    Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Поки гуманітарний коридор не створено, дрони залишаються одним із небагатьох способів доставити продукти людям на окупованій території. Саме тому операція з передачею близько чотирьох тонн їжі стала критично важливою для мешканців Олешок.

  • Російські удари залишають токсичний слід: чим забруднення загрожує здоров’ю українців

    Російські удари залишають токсичний слід: чим забруднення загрожує здоров’ю українців

    Російські ракетні та дронові удари створюють для українців не лише безпосередню небезпеку вибухів. Пожежі, руйнування будівель, складів, промислових об’єктів та техніки можуть спричиняти забруднення повітря, ґрунту й води токсичними речовинами, наслідки якого здатні проявлятися значно пізніше.

    Всесвітня організація охорони здоров’я прямо відносить до ризиків війни в Україні дрібнодисперсний пил, токсичні метали, продукти горіння, леткі органічні сполуки та поліциклічні ароматичні вуглеводні. Найдрібніші частинки пилу можуть проникати глибоко в легені, а тривалий вплив забрудненого повітря пов’язаний із підвищеним ризиком респіраторних і серцево-судинних захворювань.

    Особливу небезпеку становлять частинки PM2.5 і PM10. Навіть після того, як дим розсіявся і запах гару зник, частина забруднювачів може залишатися в повітрі. Найуразливішими є діти, літні люди, а також люди із захворюваннями серця, легень та астмою.

    Не менш серйозною проблемою є забруднення ґрунтів і води. Під час горіння техніки, складів та промислових об’єктів у довкілля можуть потрапляти свинець та інші токсичні метали, паливні продукти й хімічні речовини. UNEP раніше попереджала, що війна в Україні вже призвела до численних випадків забруднення повітря та потенційного забруднення поверхневих і підземних вод.

    Додатковий ризик створює руйнування водогонів, каналізації та очисних споруд. У звіті UNEP за 2026 рік зазначено, що удари по комунальній інфраструктурі погіршують очищення стічних вод і створюють ризики для довкілля та здоров’я населення.

    ВООЗ також попереджає, що через пошкодження енергетичної та водної інфраструктури в Україні зростають ризики забруднення води та поширення хвороб, пов’язаних із порушенням водопостачання й санітарії.

    Водночас твердження про неминучий «вибух» конкретних онкологічних захворювань в Україні вже найближчими роками поки не підтверджене достатніми епідеміологічними даними. Фахівці справді говорять про потенційні довгострокові ризики через тривалий вплив токсинів, однак для встановлення прямого зв’язку між конкретними випадками раку та воєнним забрудненням потрібні багаторічні дослідження.

    Під час пожеж після ударів Центр громадського здоров’я радить за можливості залишити зону задимлення, зачинити вікна та двері й уникати контакту з продуктами горіння. Якщо влада повідомляє про хімічне забруднення, варто дотримуватися саме офіційних рекомендацій для конкретної речовини або аварії.

    Перевіряти актуальні дані про стан повітря, води та інші екологічні наслідки російських атак можна через державну систему «ЕкоЗагроза», де публікуються дані моніторингу довкілля.