Nenkainfo.com

Позначка: Агенція оборонних закупівель

  • Відставка Жумаділова може обернутися аудитом, розслідуванням і можливим виїздом з України

    Відставка Жумаділова може обернутися аудитом, розслідуванням і можливим виїздом з України

    Арсен Жумаділов сьогодні офіційно підтвердив дострокове розірвання контракту і звільнення з посади генерального директора Агенції оборонних закупівель. Останній робочий день — 31 серпня. Рішення він назвав особистим і виваженим, наголосивши, що ніхто його не звільняв і не усував.

    За даними антикорупційних активістів і народних депутатів, прострочена дебіторська заборгованість за контрактами АОЗ на початок 2026 року сягнула 45,8 млрд грн. Це кошти, які держава вже сплатила, але поставки озброєння за ними або не відбулися, або суттєво затрималися. Лише за один рік керівництва Жумаділова ця сума, за оцінками Центру протидії корупції, зросла приблизно втричі порівняно з попереднім періодом. Близько тридцяти великих контрактів, за публічними заявами, зірвали строки.

    Паралельно тягнеться історія з якістю окремих поставок і процедурами. У травні 2026-го Жумаділов давав свідчення у тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради в рамках справи «Мідас». Він підтвердив факт зустрічі навесні 2025 року з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і бізнесменом Тімуром Міндічем, де обговорювався контракт на бронежилети. За словами самого Жумаділова, він заявив, що прийме лише якісну продукцію. Незалежні перевірки згодом виявили проблеми з частиною партій, а Громадська антикорупційна рада при Міноборони передавала матеріали до правоохоронних органів.

    Є й інші сліди. Звільнення заступника Артема Ситника (колишнього директора НАБУ) навесні 2025-го з формулюванням про скорочення штату. Ліквідація створеної ним системи внутрішнього контролю, яка, за оцінкою Центру протидії корупції, заважала закупівлям в обхід агентства. Конфлікти з командою Михайла Федорова щодо переходу на тендери за тактико-технічними характеристиками. Сімейний контекст — брат в окупованому Криму, який раніше фігурував у розслідуваннях про бізнес на окупованих територіях, — теж періодично спливав у публічному просторі, хоча сам Жумаділов пояснював поїздки на півострів до 2022 року сімейними обставинами, а СБУ закрилавідповідне провадження.

    Усі ці елементи досі залишалися в зоні публічної критики та внутрішніх розглядів. Після відходу керівника картина змінюється. За інформацією, отриманою редакцією, після звільнення Жумаділова планується аудит його діяльності в АОЗ. За результатами аудиту з високою ймовірністю послідує повноцінне розслідування. У цих умовах джерело, обізнане із ситуацією, допускає, що Жумаділов може виїхати з України.

    Формально нічого не заважає йому залишитися. Він не оголошений у розшук, не має статусу підозрюваного за відомими справами, пов’язаними із закупівлями. Однак практика останніх років показує, що коли великі суми дебіторки, питання до якості та процедур починають перетворюватися з політичного тиску на процесуальні, простір для маневру різко звужується. Особливо якщо новий міністр оборони і оновлена команда Міноборони вирішать, що їм вигідніше продемонструвати «чистку» попереднього періоду, ніж захищати спадкоємність.

    Поки офіційних заяв про початок аудиту немає. Жумаділов сам сьогодні підкресливдобровільність уходу. Але логіка подій уже вибудувалася. Агентство, через яке проходять мільярди на критичні поставки для фронту, не може залишатися в зоні напівпрозорості після зміни керівника. Аудит — мінімальний обов’язковий крок. Усе, що за ним піде, залежатиме від того, наскільки глибоко перевіряючі захочуть копати і які саме контракти та рішення опиняться у фокусі.

  • Жумаділов залишає Агенцію оборонних закупівель: хто може очолити ключову структуру Міноборони

    Жумаділов залишає Агенцію оборонних закупівель: хто може очолити ключову структуру Міноборони

    Генеральний директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов готується залишити посаду. За наявною інформацією, він подав заяву про звільнення з 1 вересня 2026 року. Одним із можливих кандидатів на тимчасове керівництво структурою називають Артема Романюкова, який зараз очолює Директорат політики закупівель Міністерства оборони України.

    Можливе звільнення керівника АОЗ має значно більше значення, ніж звичайна кадрова перестановка. Агенція є одним із ключових елементів системи забезпечення Сил оборони та працює із закупівлями озброєння, військової техніки й інших критично необхідних для війська товарів. Останніми роками держава послідовно перебудовувала систему оборонних закупівель, намагаючись одночасно прискорити постачання для фронту, збільшити конкуренцію та посилити контроль за витрачанням бюджетних коштів.

    Як Жумаділов очолив АОЗ

    Арсен Жумаділов був офіційно призначений директором Агенції оборонних закупівель у березні 2025 року. До цього він керував іншою закупівельною організацією Міністерства оборони — Державним оператором тилу. Після переходу Жумаділова до АОЗ тимчасовим керівником ДОТ став Андрій Созанський.

    Призначення відбулося в період серйозної перебудови системи оборонних закупівель. АОЗ відповідала насамперед за закупівлі озброєння та військової техніки, тоді як ДОТ забезпечував тилові потреби армії.

    За час керівництва Жумаділова агенція розширювала використання конкурентних процедур та електронних інструментів. Зокрема, для постачальників запустили механізм «єдиного вікна», через який компанії могли проходити верифікацію та подавати інформацію про продукцію для потреб оборони. У Міноборони пояснювали цей крок необхідністю зробити взаємодію держави з виробниками більш передбачуваною та пришвидшити опрацювання пропозицій.

    АОЗ також почала завчасно проводити закупівельні процедури на наступний бюджетний рік, щоб зменшити ризик пауз у постачанні необхідного майна військовим на початку року.

    АОЗ отримала дедалі більшу роль у військових закупівлях

    За останній рік функції закупівельної структури продовжували розширюватися. У січні 2026 року Міноборони повідомляло, що АОЗ здійснюватиме також тилові закупівлі для Державної спеціальної служби транспорту. Йшлося, зокрема, про продукти харчування та речове майно.

    Одночасно збільшувалася частка продукції українських підприємств у державних закупівлях для війська. Міністерство оборони повідомляло, що частка українських виробників у закупівлях товарів військового призначення сягнула 82%.

    Ще одним напрямом стали відкриті конкурентні процедури. За даними Міноборони, застосування відкритих тендерів у закупівлях дозволило отримати майже 16 млрд грн економії, а вивільнені ресурси могли спрямовуватися на додаткові потреби Сил оборони.

    У 2026 році АОЗ також отримала можливість працювати з новими механізмами закупівель техніки. Наприклад, у квітні агенція отримала статус централізованої закупівельної організації для придбання пікапів для ЗСУ. Така модель передбачала єдині правила роботи з постачальниками та мала прискорити отримання автомобілів військовими частинами.

    Хто такий Артем Романюков

    У разі звільнення Жумаділова тимчасове керівництво АОЗ може перейти до Артема Романюкова.

    Артем Романюков/Facebook

    Романюков уже безпосередньо працює із системою оборонних закупівель. У структурі Міністерства оборони він очолює Директорат політики закупівель. У червні 2026 року Міноборони саме в такій якості називало його серед учасників обговорення переходу оборонних закупівель на конкурентні процедури.

    Він також представляв Україну в міжнародних проєктах, пов’язаних із закупівлями для сектору оборони. Зокрема, Романюков брав участь у створенні CORPUS — міжнародної коаліції закупівельних агенцій, до якої разом з Україною долучилися Фінляндія, Італія, Норвегія, Швеція та Велика Британія.

    Романюков також представляв Міноборони під час роботи над підвищенням прозорості оборонних закупівель. Зокрема, на профільних зустрічах за участю державних органів і представників НАТО він презентував практику конкурентних закупівель боєприпасів, яка дозволяла спрямовувати отриману економію на придбання додаткових снарядів.

    Таким чином, у разі його призначення тимчасовим керівником АОЗ структура отримає управлінця, який уже залучений до формування державної політики у сфері оборонних закупівель.

    Кадрова зміна відбувається під час реформи закупівель

    Момент для можливої зміни керівництва Агенції оборонних закупівель є особливо важливим. Міністерство оборони зараз продовжує переводити дедалі більшу частину закупівель на конкурентні процедури. У червні відомство оголосило про подальше розширення використання тендерів, назвавши серед головних принципів нової моделі прозорість, якість та ефективність.

    Паралельно розвиваються цифрові механізми забезпечення військових, міжнародна координація закупівель та прямі інструменти роботи з українськими виробниками.

    Лише наприкінці липня Жумаділов продовжував публічно виконувати функції директора АОЗ. Зокрема, Міноборони називало його керівником агенції під час повідомлення про роботу міжнародної коаліції CORPUS.

    А 13 серпня Міністерство оборони повідомило про подальше розширення Prozorro Market для закупівель військових частин: у каталозі вже були доступні 15 категорій товарів оборонного призначення — від бронежилетів до окремих видів спорядження.

    Тому зміна керівника відбуватиметься, якщо буде остаточно оформлена, не в період паузи, а на тлі активної перебудови всієї закупівельної системи.

    Ключовим питанням стане те, чи означатиме відставка Жумаділова зміну підходів до роботи агенції або ж нове керівництво продовжить уже запущені реформи.

    Поки ж Арсен Жумаділов залишається чинним керівником Агенції оборонних закупівель. Остаточне підтвердження його відставки має з’явитися після відповідного рішення та кадрового оформлення з боку Міністерства оборони.

  • Не поставили 1400 дронів вчасно: суд зобов’язав компанію виплатити Міноборони майже 25 млн грн

    Не поставили 1400 дронів вчасно: суд зобов’язав компанію виплатити Міноборони майже 25 млн грн

    Господарський суд Рівненської області зобов’язав ТОВ «Домпромбуд» сплатити державному підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» майже 25 млн грн через порушення строків поставки безпілотних авіаційних комплексів для Збройних сил України.

    Про це свідчить рішення суду від 23 липня, оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

    Йдеться про контракт, який «Агенція оборонних закупівель» уклала з ТОВ «Домпромбуд» 23 грудня 2025 року. За його умовами приватна компанія мала поставити державному підприємству 1400 безпілотних авіаційних комплексів виробництва DJI. Загальна вартість замовлення становила 206,08 млн грн.

    Безпілотні комплекси призначалися для подальшого використання Збройними силами України.

    У договорі сторони визначили конкретний строк виконання зобов’язань. Постачання всієї партії мало відбутися до 12 січня 2026 року. Цей термін становив 20 календарних днів із моменту укладення контракту.

    Однак у визначений договором строк поставка не відбулася. Як зазначили в «Агенції оборонних закупівель», ТОВ «Домпромбуд» передало лише частину замовлення — 270 комплектів. Причому зроблено це було лише 28 січня, тобто вже після завершення передбаченого контрактом строку.

    Таким чином, компанія не виконала свої зобов’язання щодо поставки всієї замовленої партії безпілотників у встановлений термін.

    У березні 2026 року державне підприємство повідомило «Домпромбуд» про одностороннє розірвання контракту через порушення строків поставки.

    У свою чергу, приватна компанія не погодилася з претензіями та пояснила затримку обставинами, пов’язаними з її постачальником. За версією «Домпромбуду», китайська компанія AMGROUP China Co Ltd., яка мала відвантажити безпілотники, повідомила про затримку.

    Серед причин постачальник називав підвищене навантаження на авіалінії напередодні новорічних свят, а також збільшення строків проходження експортних та митних процедур.

    Однак суд не визнав ці обставини підставою для звільнення «Домпромбуду» від відповідальності за невиконання умов договору.

    Суд дійшов висновку, що наведені компанією причини не можуть бути віднесені до обставин непереборної сили. Відповідно, вони не звільняють постачальника від відповідальності за порушення взятих на себе договірних зобов’язань.

    Окремо суд звернув увагу на характер діяльності «Домпромбуду» в межах цього контракту. Підприємство на момент укладення договору не мало у своєму розпорядженні товару, який повинно було поставити, і не здійснювало його виробництво.

    «Заключаючи контракт, відповідач не мав у своєму розпорядженні товар, який був зобов’язаний поставити, а також не здійснював його виробництво, а отже він фактично виступив у ролі посередника, який повинен здійснити організаційні дії щодо придбання товару у третіх осіб та поставки цього товару позивачу», — йдеться у судовому рішенні.

    Таким чином, суд не погодився з позицією компанії щодо причин затримки та визнав, що відповідальність за належне виконання умов контракту залишається на постачальнику, який уклав договір із «Агенцією оборонних закупівель».

    За результатами розгляду справи суд постановив стягнути з ТОВ «Домпромбуд» на користь державного підприємства 13,24 млн грн пені за порушення строків поставки.

    Крім того, компанія має сплатити 11,64 млн грн штрафу. Ще близько 298 тис. грн становлять витрати зі сплати судового збору.

    Загальна сума, яку суд постановив стягнути з «Домпромбуду» на користь «Агенції оборонних закупівель», становить близько 24,88 млн грн.

    Справа привертає увагу з огляду на те, що контракт стосувався постачання безпілотних комплексів для потреб української армії. В умовах повномасштабної війни своєчасність постачання такого обладнання має особливе значення, оскільки дрони широко використовуються військовими для розвідки, коригування вогню та виконання інших бойових завдань.

    За даними суду, ТОВ «Домпромбуд» зареєстроване в Рівному. Власником і керівником підприємства є Дмитрій Домський із Житомирської області. Основним видом діяльності компанії є будівництво житлових і нежитлових будівель.

    Це не перший випадок, коли українські суди розглядають спори щодо несвоєчасного постачання безпілотників для потреб оборони. Раніше Господарський суд Дніпропетровської області також ухвалив рішення про стягнення значної суми з компанії за затримку поставок дронів.

    Зокрема, з ТОВ «Кріон-М» на користь Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України суд постановив стягнути 17,4 млн грн пені та 6,88 млн грн штрафу за несвоєчасне постачання безпілотників, призначених для потреб Міністерства оборони.

    Таким чином, судова практика демонструє, що постачальники оборонної продукції несуть фінансову відповідальність за порушення строків, передбачених державними контрактами. Посилання на проблеми третіх компаній, логістичні труднощі чи затримки під час митного оформлення не завжди можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, якщо постачальник не доведе наявність обставин непереборної сили.

    У випадку «Домпромбуду» суд встановив, що компанія не виконала своїх зобов’язань у визначений контрактом строк, через що державне підприємство було змушене розірвати договір та звернутися до суду щодо стягнення передбачених договором санкцій.

  • З чого починався Генерал Черешня – Арташі, зв’язки з Сурковим, крадена гуманітарка, наркотрафік та підряди Жумаділова

    З чого починався Генерал Черешня – Арташі, зв’язки з Сурковим, крадена гуманітарка, наркотрафік та підряди Жумаділова

    Нагадаємо, в першій частині нашого журналістського розслідування ми опублікували факти з біографій дотичних до заснування та просування бренду Генерал Черешня членів ОЗУ Арташі – Ярослава Гришина, Михайла Прасола та Рудольфа Акопяна.

    З першою частиною нашого розслідування можна детально ознайомитись за посиланням: Бэкграунд популярного бренду – Від ОЗУ Арташі до виробника дронів “Генерал Черешня”

    В другій частині нашого журналістського розслідування ми продовжимо розкривати бекграунд членів ОЗУ Арташі та засновників Генерал Черешня, розкажемо про їх ранні зв’язки та поставлені задачі оточенням “екс-куратором Путіна по Україні” Владиславом Сурковим,  співпрацю з кадирівцями на початку війни, організацію наркотрафіку на фронт та назвемо осіб зі  сфери оборонки які допомогли Ярославу Гришину зайти в українські оборонні бюджети.

    Давня “дружба” запорізьких вірмен та Владислава Суркова

    Цікавим фактом з біографії засновника Генерала Черешні Ярослава Гришина є контакти його шефа – запорізького кримінального авторитета армянського походження Арташеса Саргсяна з оточенням екс-куратора Володимира Путіна по Україні Владиславом Сурковим.

    Зокрема, за інформацією джерел, “запорізькі вірмени” отримували фінансування від Суркова на організацію різного роду акцій, направлених на дестабілізацію в регіоні. Водночас, за інформацією джерела, “більшість виділених адміністрацією РФ коштів була просто вкрадена, у армян добре получалось тільки збирати автобуси зі студентами”.

    Що цікаво, нещодавно видання Bankova Mail нагадалоінший цікавий кейс – про зв’язки політтехнолога Бориса Тізенгаузена з Владиславом Сурковим. “Саме в Суркова порадили Тізенгаузена Ложкіну, в той період, коли Сурков та Ложкін мали міцний зв’язок (літо-осінь 2014)” – зазначає Bankova Mail.

    ФОТО: Скріншот ТГ Bankova Mail

    Нагадаємо, Борис Ложкін являється “політичним дахом” Ярослава Гришина та Генерала Черешні, а його права рука – екс-нардеп, Григорій Шверк приймає безпосередню участь в проекті.

    Вірменський слід: як гуманітарна допомога, що зникла в Запоріжжі, з’явилася в ДНР

    Справа про гуманітарну допомогу, яка зникла в Запоріжжі, залишається однією з найгучніших з початку війни. Питання навіть не в масштабах крадіжки: частина запорізької гуманітарної допомоги “з’явилася” у чеченських військових телеграм-каналах під час роздачі мешканцям непідконтрольних територій соратником Кадирова Мурадом Саїдовим”.

    ФОТО: Кадировці під керівництвом Мурада Саїдова піариться на роздачі вкраденої у Запоріжжі гуманітарки

    Нагадаємо, до 2012 року інтереси Мурада Саїдова в Запоріжжі обслуговував Ярослав Гришин. Пізніше Саїдов через конфлікт з Донецьким кланом був вимушений покинути Запоріжжя та переїхати до Криму.

    Після від’їзду Мурада Саїдова до Криму він починає тісно співпрацювати з Рамзаном Кадировим. Водночас, Саїдов продовжує спілкуватися й з Арташесом Саргсяном через свою довірену особу – Ярослава Гришина. Згодом адвокатська контора Гришина починає представляти інтереси як Саїдова, так і Саргсяна.

    З початком військових дій Мурад Саїдов у складі загонів чеченських бойовиків повертається на захоплену частину Запорізької області та отримує від Рамзана Кадирова новий статус “смотрящого за Енергодаром та Мелітополем”.

    Практично всі дії чеченських бойовиків, зокрема Мурада Саїдова, широко висвітлюються в чеченських військових телеграм-каналах. Так, у кадр фотографа потрапляє європейська гуманітарна допомога, яку роздають місцевим жителям від фонду Ахмата Кадирова.

    Варто відзначити, що на початку війни координував роботу запорізького гуманітарного штабу людина Арташеса Саргсяна в ЗОВА –  Едуард Гугнін. А 25 жовтня 2022 року у Ярослава Гришина, Рудольфа Акопяна та Михайла Прасола силовики проводять обшуки через зниклу гуманітарку.

    Як бачимо, на зниклій у Запоріжжі гуманітарці піарився партнер Арташеса Саргсяна та шеф Ярослава Гришина  – кадировець Мурад Саїдов, а в Україні винних у розкраданні так і не зайшли.

    Як з початком війни ОЗУ Арташі налагодили в прифронтовому Запоріжжі поставки наркотичних речовин військовим

    У кримінальному світі Запоріжжя за продажем наркотичних речовин стоять циганські та вірменські етнічні угруповання. Зокрема, до 70% ринку контролюється ОЗУ “Арташі”, які наразі стоять за виробником дронів під брендом Генерал Черешня.

    Наприклад, амфетамін від “Арташі” можна без проблем придбати у закладі CoCo’s Bar у самому центрі Запоріжжя; також наркотичні речовини реалізуються через мережу борделів, підконтрольних ОЗУ “Арташі”. Зокрема, у стрип-клубі “Голий револьвер” та “масажному салоні” Арташів на вулиці Перемоги, 115.

    Разом з тим надходять повідомлення про факти продажу наркотичних речовин військовим; за словами очевидців, наркотик потрапляє на фронт разом із гуманітарною допомогою.

    Тобто, на початку війни, до того як зайнятись виробництвом дронів, засновники Генерала Черешні в складі ОЗУ Арташі займались не менш прибутковою справою – налагодженням трафіку наркотичних речовин українським військовим.

    Як член ОЗУ Арташі Ярослав Гришин став збройним бароном через Арсена Жумаділова 

    Щоб зрозуміти, як запорізький адвокат Ярослав Гришин, основна діяльність якого крутилась довкола обслуговувуння обслуговування інтересів кадировців та ОЗУ Арташі зайшов у дроновий бізнес та отримав доступ до мільярдних контрактів, потрібно звернути увагу на його зв’язки з директором Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсеном Жумаділовим.

    Зокрема, Брат Ярослава Гришина – адвокат Станіслав Гришин – представляв “Державного оператора тилу” до злиття з Агентством оборонних закупівель, яке очолив Арсен Жумаділов.

    Кадровий директор ТОВ “Центр дослідження беспілотних систем” який випускає дрони під брендо Генерал Черешня –  Андрій Лавринович до 2025 року працював у тому ж “Державному операторі тилу” під керівництвом Жумаділова.

    Водночас, сам Ярослав Гришин публічно підтримувавАрсена Жумаділова у боротьбі за посаду голови Агентства, коли той усував попередню керівницю Марину Безрукову. Власне кажучи, на Українській Правді всього два дописи Ярослава Гришина, і обидва вони стосуються критики Марини Безрукової, яка, схоже, блокувала закупки неякісних дронів Генерала Черешні по завищеним цінам.

    ФОТО: Скріншот блогів Ярослава Гришина на Українській Правді

    Тож не дивно, що відразу після заходу Арсена Жумаділова на посаду, компанія “Центр досліджень безпілотних систем” різко стала одним з фаворитів “Агенції оборонних закупівель“. Так, за весь 2024 рік АОЗ законтрактував різних дронів під брендом “Генерал Черешня” на суму трохи більше 400 млн грн. А за перші шість місяців цього року обсяг контрактів виріс у десять разів – до 4,5 млрд грн.

    Щоб виключити спекуляції на тему “купували тому що якісне”, достатньо згадати, що деякі підрозділи вважають дрони Генерал Черешня такими, що “вимагають доопрацювання після доставки на фронт”. Йдеться про заміну VТХ, польотників, частот керування. Тобто військовим доводиться за свої гроші доопрацьовувати дрони.

    Про корупційні схеми членів ОЗУ Арташі в українській оборонці, у наступній частині нашого журналістського розслідування.

  • АМКУ оштрафував компанії на 36 млн грн за змову на закупівлях для ЗСУ

    АМКУ оштрафував компанії на 36 млн грн за змову на закупівлях для ЗСУ

    Антимонопольний комітет України викрив змову під час торгів на закупівлю штормового одягу для потреб оборони та оштрафував двох учасників на загальну суму понад 36,4 млн грн. Йдеться про закупівлю для Збройних сил України, замовником якої була ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель». Очікувана вартість торгів перевищувала 80 млн грн. Рішення АМКУ ухвалив 9 липня 2026 року.

    За даними Антимонопольного комітету, під час розгляду справи було встановлено, що два суб’єкти господарювання вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосувалися спотворення результатів торгів. Іншими словами, компанії, які мали конкурувати між собою за контракт, фактично узгоджували свою поведінку.

    Підставою для розслідування стали заяви від «Агенції оборонних закупівель», яка й була замовником тендера на постачання штормового одягу. Під час перевірки Комітет встановив, що учасники торгів були обізнані про дії один одного на всіх етапах підготовки тендерних пропозицій. Вони обмінювалися інформацією та координували поведінку, через що конкуренцію між ними було фактично усунуто.

    У результаті АМКУ визнав такі дії порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та наклав штраф у розмірі 36 431 833 грн. Крім фінансового покарання, для порушників діятиме ще одна серйозна санкція: відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», компанії, які протягом останніх трьох років притягувалися до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, пов’язані зі спотворенням результатів тендерів, можуть бути відсторонені від участі у публічних закупівлях.

    Фактично це означає, що постачальники, яких визнали винними у змові, ризикують на три роки втратити доступ до державних тендерів. Для компаній, які працюють із бюджетними закупівлями, така заборона може бути навіть болючішою за сам штраф, адже вона закриває можливість укладати нові контракти з державними замовниками.

    Особливої ваги справа набуває через те, що йдеться про закупівлю для Збройних сил України. Під час повномасштабної війни будь-які тендери для оборони мають критичне значення: від їх прозорості залежить не лише ефективне використання бюджетних коштів, а й швидкість забезпечення військових необхідним спорядженням.

    Штормовий одяг для армії — це не другорядна закупівля. Такий одяг потрібен військовим для роботи в складних погодних умовах, під час дощу, вітру, холоду та тривалого перебування на відкритій місцевості. Якщо конкуренція на таких торгах зникає через змову, держава ризикує переплатити, отримати гірші умови або втратити можливість обрати справді найкращу пропозицію.

    У Міністерстві оборони раніше пояснювали, що закупівельна діяльність у системі оборони здійснюється через дві ключові структури — Державний оператор тилу та Агенцію оборонних закупівель. Саме вони мають забезпечувати ефективне, прозоре та наближене до стандартів НАТО постачання ресурсів для Збройних сил України.

    У цьому випадку саме Агенція оборонних закупівель звернулася до АМКУ, що свідчить про спробу замовника відреагувати на можливі порушення у процедурі та захистити конкуренцію в оборонних закупівлях.

    Рішення АМКУ також вписується у ширший контекст посилення контролю за державними тендерами. Лише у червні 2026 року Комітет повідомляв про штрафи у справах щодо змов у закупівлях для державних морських портів. Тоді йшлося про узгоджені дії компаній під час торгів на ремонт портальних кранів та постачання товарів для портової інфраструктури.

    Такі справи демонструють, що проблема змов на публічних закупівлях залишається системною. Найчастіше вона полягає в тому, що формально кілька компаній беруть участь у тендері, але фактично не конкурують між собою. Вони можуть подавати узгоджені цінові пропозиції, обмінюватися документами, використовувати спільні контакти, технічні ресурси або координувати свої кроки, щоб створити видимість конкуренції.

    Для держави це означає втрату головної переваги тендеру — змагання між постачальниками за найкращу ціну та якість. У випадку оборонних закупівель такі порушення мають ще важчі наслідки, адже йдеться про гроші платників податків і потреби армії під час війни.

    За повідомленнями українських медіа, АМКУ не розкрив назви компаній, яких оштрафували у цій справі. Водночас у Комітеті наголосили, що інформація про суб’єктів, притягнутих до відповідальності за спотворення результатів торгів, вноситься до спеціальних зведених відомостей, які постійно оновлюються на сайті регулятора.

    Рішення про штраф на понад 36 млн грн стало одним із найпомітніших антимонопольних рішень у сфері оборонних закупівель цього року. Воно показує, що навіть в умовах війни закупівлі для армії мають залишатися конкурентними, а постачальники — відповідати за спроби домовитися між собою за спиною державного замовника.

    Для ЗСУ це питання не лише економії. Прозорі закупівлі означають швидше постачання якісного спорядження, менше ризиків зриву контрактів і більше довіри до системи оборонного забезпечення.

  • «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    Одна з найбільших приватних компаній українського оборонно-промислового комплексу — ТОВ «Українська бронетехніка» — заявила про жорстке побиття свого першого заступника директора під час проведення обшуків співробітниками Служби безпеки України. У компанії стверджують, що силові дії призвели до госпіталізації керівника із численними тілесними ушкодженнями та струсом мозку, а саме кримінальне провадження називають сфальсифікованим і таким, що створює загрозу обороноздатності держави.

    Про інцидент підприємство повідомило 9 липня у своїй офіційній заяві, яку поширили українські медіа. Станом на момент публікації Служба безпеки України не оприлюднила офіційного коментаря щодо озвучених звинувачень.

    У компанії заявляють, що обшуки проводилися в межах кримінального провадження, пов’язаного із закупівлею одноразових реактивних протитанкових гранатометів для потреб Збройних сил України. За словами представників «Української бронетехніки», під час слідчих дій правоохоронці застосували фізичну силу до першого заступника директора підприємства без законних підстав.

    У заяві компанії наголошується, що постраждалий отримав численні травми, струс головного мозку та був госпіталізований. Представники підприємства стверджують, що застосування сили стало частиною тиску на одного з найбільших українських виробників продукції для сил оборони.

    За інформацією підприємства, кримінальне провадження стосується контракту, укладеного після проведення закупівлі Державним підприємством «Агенція оборонних закупівель» (АОЗ) у лютому 2026 року.

    Тоді АОЗ оголосила закупівлю реактивних протитанкових гранат типу РПГ-18, РПГ-22, РПГ-26 або їх аналогів відповідно до потреб Генерального штабу ЗСУ. У торгах, як стверджує компанія, брали участь близько двадцяти постачальників.

    «Українська бронетехніка» подала декілька варіантів продукції, серед яких Bulspike-AT, Bulspike-TB, RPG-75M та RTG68mm. За словами компанії, після двох етапів переговорів із виробниками вона двічі знижувала запропоновану вартість продукції на вимогу замовника, а її пропозиція виявилася найдешевшою серед усіх учасників процедури.

    Як стверджує підприємство, остаточний вибір зробила саме Агенція оборонних закупівель, яка визначила до постачання чеський одноразовий гранатомет RPG-75M виробництва компанії Zeveta Ammunition — виробника однієї з країн НАТО.

    У «Українській бронетехніці» наголошують, що контракт був виконаний у повному обсязі: перша партія була передана визначеному вантажоодержувачу ще у травні, а в червні підприємство завершило виконання всіх договірних зобов’язань.

    Водночас у компанії зазначають, що продукція поки не пройшла остаточну процедуру приймання державним замовником. При цьому підприємство стверджує, що жодних офіційних рекламацій або претензій щодо якості поставлених гранатометів не отримувало.

    Саме ця обставина стала основним аргументом компанії у критиці дій правоохоронців. Представники підприємства заявляють, що слідство нібито ігнорує позицію безпосереднього виробника продукції та використовує експертні висновки, які називають упередженими.

    За словами компанії, гранатомети RPG-75M раніше вже багаторазово постачалися українським Силам оборони та використовувалися без претензій щодо якості.

    У заяві підприємства також зазначено, що застосування силових методів щодо керівництва найбільшого приватного виробника оборонної продукції може негативно вплинути на виконання державних контрактів у сфері оборони.

    Свою позицію публічно висловив і голова Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Пашинський.

    Він заявив, що застосування фізичної сили до керівника оборонного підприємства стало безпрецедентним випадком. За словами Пашинського, кримінальне провадження базується на твердженнях про нібито неякісні гранатомети чеського виробництва, які вже тривалий час постачаються українській армії.

    Пашинський також звернув увагу, що, за його словами, державний замовник не оформлював офіційної рекламації відповідно до чинного законодавства.

    Окремо він наголосив, що спірний контракт становить лише близько 0,2% усіх поставок продукції, які «Українська бронетехніка» здійснила для українського війська.

    На думку голови NAUDI, застосування силових методів може поставити під загрозу виконання інших контрактів із забезпечення української армії боєприпасами та озброєнням.

    У своїй заяві Пашинський звернувся до Генерального прокурора України, тимчасового виконувача обов’язків голови СБУ та керівництва спецслужби із закликом провести неупереджену перевірку дій співробітників, які брали участь в обшуках, а також перевірити обґрунтованість самого кримінального провадження.

    Водночас офіційної позиції СБУ щодо обставин проведення обшуків, можливого застосування фізичної сили чи суті розслідування станом на час публікації немає. На офіційному сайті спецслужби оприлюднювалися повідомлення про інші кримінальні провадження у сфері оборонних закупівель, однак інформація саме щодо цієї справи наразі відсутня.

    Через відсутність коментаря правоохоронців перевірити озвучені компанією твердження наразі неможливо. Відтак усі наведені звинувачення щодо застосування сили, фальсифікації кримінального провадження та якості поставленої продукції залишаються позицією «Української бронетехніки» та її представників і потребують офіційної оцінки слідства та компетентних органів.

  • ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    Міністерство оборони України повідомило про запуск нового функціоналу на цифровій платформі DOT-Chain Defence, який дозволяє військовим самостійно формувати конфігурацію бойових безпілотників ще на етапі замовлення. Йдеться про так званий «конструктор дронів», що дає змогу адаптувати БпЛА під конкретні бойові завдання та умови застосування безпосередньо на фронті. Про це повідомила пресслужба Міноборони України.

    Як зазначають у відомстві, новий інструмент уже пройшов практичне випробування. Перший бойовий підрозділ скористався функцією та самостійно сформував комплектацію ударного безпілотника через маркетплейс озброєння DOT-Chain Defence. Після підтвердження замовлення виробник виготовляє саме ту модифікацію, яку обрали військові, після чого дрон напряму доставляється до бригади. Логістику та оплату забезпечує Державний оператор тилу (ДОТ).

    За словами директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсена Жумаділова, новий сервіс став відповіддю на численні звернення військових підрозділів, які часто змушені власними силами модернізувати отримані безпілотники під конкретні умови виконання бойових завдань.

    «Підрозділи часто адаптують безпілотники під свої тактичні потреби: специфіку місцевості, протидію ворожим засобам РЕБ та інші особливості застосування. Новий функціонал дозволяє зробити це ще на етапі замовлення – у кілька кліків. У результаті військові отримують безпілотник, готовий до виконання завдання одразу після надходження на фронт», – зазначив Жумаділов.

    Конструктор працює за принципом цифрового конфігуратора. Представник бойового підрозділу, оформлюючи заявку, бачить усі доступні варіанти комплектації конкретної моделі безпілотника та може самостійно обрати необхідні компоненти.

    Зокрема, наразі доступний вибір таких елементів:

    • рама;
    • польотний стек;
    • електродвигун;
    • пропелери;
    • приймач управління ELRS;
    • камера;
    • відеопередавач;
    • антена радіопередавача;
    • акумулятор;
    • плата ініціації.

    У Міноборони наголошують, що перелік доступних модифікацій залежатиме від конкретного виробника та моделі безпілотника. Таким чином військові можуть підібрати оптимальну комплектацію під особливості місцевості, рівень активності російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), дальність польоту, тип бойового навантаження та інші тактичні потреби.

    У Міністерстві оборони переконані, що запуск конструктора значно скоротить навантаження на дронові майстерні безпосередньо у бойових частинах. Раніше після отримання безпілотників військові нерідко самостійно замінювали окремі вузли, модернізували системи управління або встановлювали інше обладнання для протидії російським комплексам РЕБ. Тепер значна частина цих робіт виконуватиметься виробником ще до відправлення техніки на фронт.

    Платформа DOT-Chain Defence була створена як цифровий маркетплейс озброєння, через який бойові підрозділи Збройних сил України та інших складових Сил оборони можуть самостійно замовляти необхідні безпілотники й інше обладнання. Система покликана зробити закупівлі швидшими, прозорішими та максимально орієнтованими на реальні потреби військових.

    На початку 2026 року Міноборони також повідомляло про розширення можливостей платформи. Зокрема, підрозділи проєкту «Лінія дронів» отримали можливість самостійно замовляти безпілотники через DOT-Chain Defence, а загальний обсяг закупівель БпЛА через систему вже перевищив пів мільйона одиниць. Новий конструктор став черговим кроком у розвитку цифрової екосистеми оборонних закупівель України.

    За оцінкою Міноборони, можливість конфігурувати дрони безпосередньо під потреби конкретної бригади дозволить швидше впроваджувати технічні інновації, скоротити час підготовки безпілотників до бойового застосування та підвищити ефективність використання БпЛА на різних ділянках фронту.

  • Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Міністерство оборони України розпочало масштабну реформу системи оборонних закупівель, яка може кардинально змінити правила гри для постачальників озброєння, техніки та військового обладнання. У відомстві заявили про поступовий перехід до електронних конкурентних тендерів, що має зробити закупівлі для Сил оборони більш прозорими, ефективними та захищеними від корупційних ризиків. Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час спеціального заходу, присвяченого прозорості та підзвітності оборонних закупівель.

    За словами посадовця, Україна вже сьогодні має одну з найоперативніших систем оборонних закупівель у світі, однак наступним завданням є забезпечення максимальної прозорості всіх процесів. Саме тому Міноборони поступово переводить закупівлі на електронну тендерну модель, де перемогу визначатимуть не лише технічні характеристики продукції, а й реальна конкуренція між виробниками за найкращу ціну та якість.

    Банік наголосив, що глобальна мета міністерства — перевести всі оборонні закупівлі на електронні тендери. За його словами, така система дозволяє отримувати кращі цінові пропозиції, створює справжню конкуренцію між постачальниками та стимулює виробників впроваджувати нові технології.

    Наразі в оборонній сфері вже тестують новий підхід на окремих категоріях закупівель. Одним із найбільш показових прикладів стала закупівля далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Агенція оборонних закупівель провела конкурентні торги зі зниженням ціни, в результаті чого державі вдалося зекономити понад 16% бюджетних коштів. За рахунок цієї економії Міноборони отримало можливість придбати додатково десятки тисяч артилерійських снарядів для фронту.

    Ще одним масштабним кейсом став тендер на закупівлю 5 тисяч пікапів для потреб українських військових. Процедура була проведена у форматі рамкової угоди і тривала менш ніж тиждень від моменту оголошення до визначення переможців. За результатами конкурсу було відібрано чотирьох постачальників, а в Міністерстві оборони вже прогнозують суттєву економію бюджетних коштів.

    У Міноборони пояснюють, що нова система має одразу кілька стратегічних переваг. По-перше, конкуренція між учасниками дозволяє знижувати ціни та більш ефективно використовувати державний бюджет. По-друге, виробники змушені конкурувати якістю продукції та швидкістю виконання контрактів. По-третє, цифровізація процесів значно зменшує вплив людського фактора та мінімізує можливості для корупційних зловживань.

    Окремий акцент робиться на диверсифікації постачальників. Якщо раніше великі контракти часто отримувала одна компанія, то тепер замовлення можуть розподілятися між кількома виробниками. Це дозволяє уникнути ризиків зриву поставок і забезпечити безперервне постачання критично важливих ресурсів для війська.

    У Міноборони підкреслюють, що кожен постачальник отримуватиме обсяг замовлення відповідно до своїх реальних виробничих можливостей. Таким чином держава прагне створити стійку систему забезпечення армії, яка не залежатиме від одного виконавця.

    Банік зазначив, що реформа відбувається поступово, оскільки змінювати систему закупівель під час активної фази війни надзвичайно складно та відповідально. Саме тому кожна нова модель спочатку тестується на окремих закупівлях, а вже після підтвердження ефективності масштабується на інші напрями.

    Крім артилерійських боєприпасів та автомобільної техніки, найближчим часом Міноборони планує запуск електронних тендерів для закупівлі FPV-дронів, квадроциклів та інших видів військової техніки. За словами заступника міністра, поступово саме тендерна модель має стати базовою для більшості закупівель у секторі оборони.

    Реформа закупівель є одним із ключових завдань, які отримав Мстислав Банік після призначення на посаду заступника міністра оборони навесні 2026 року. Міністр оборони Михайло Федоров тоді заявив, що головна мета нової команди — зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі. До роботи в Міноборони Банік брав участь у створенні цифрових державних сервісів, зокрема проєкту «Дія», а також займався розвитком систем «Армія+» і «Резерв+».

    Паралельно Міністерство оборони працює над створенням єдиної цифрової екосистеми оборонних закупівель. Планується інтеграція різних електронних платформ та сервісів для того, щоб автоматизувати весь цикл закупівель — від формування потреб до укладання контрактів та контролю виконання замовлень.

    Експерти відзначають, що перехід до електронних тендерів є одним із ключових елементів модернізації української оборонної системи. В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету має використовуватися максимально ефективно, конкурентні процедури можуть забезпечити як економію коштів, так і швидше забезпечення військових необхідним озброєнням та технікою.

    У Міноборони переконані, що нова модель закупівель допоможе створити більш прогнозовані та зрозумілі правила роботи для українських виробників, залучити нових учасників ринку та підвищити довіру до державних контрактів у сфері оборони. Якщо реформа покаже ефективність на перших проєктах, уже найближчими місяцями електронні тендери можуть стати стандартом для значної частини закупівель Сил оборони України.

  • Міноборони України стане «єдиним вікном» для військової допомоги

    Кабінет Міністрів України затвердив новий механізм координації міжнародної військової допомоги, який суттєво змінює підхід до взаємодії з країнами-партнерами та розширює повноваження Міністерства оборони як головного координатора цього процесу. Про це повідомляє Міністерство оборони України.

    Головна зміна полягає в тому, що відтепер міжнародні донори зможуть спрямовувати фінансування не лише на потреби Збройних сил України, а на всі складові Сил оборони. Це означає, що допомога може охоплювати також Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України та інші формування, які беруть участь у захисті держави.

    Раніше система була більш фрагментованою: Міністерство оборони мало можливість формувати запити до країн-донорів лише щодо структур, які безпосередньо підпорядковуються йому. Інші силові відомства комунікували з міжнародними партнерами окремо або через інші механізми. Це створювало ризики дублювання потреб, різних стандартів планування та менш узгодженого розподілу допомоги.

    Після ухвалення нового рішення уряду Міноборони фактично стає «єдиним вікном» для взаємодії з міжнародними партнерами у сфері військової допомоги. Це означає централізацію запитів, узгодження потреб усіх складових Сил оборони в одному форматі та єдину точку координації для держав-донорів.

    У Міністерстві оборони пояснюють, що такий підхід дозволить краще синхронізувати військові потреби різних структур, зробити процес більш прозорим і прогнозованим, а також підвищити ефективність використання ресурсів, які надають міжнародні партнери. Крім того, очікується, що це дозволить швидше реагувати на зміну ситуації на фронті та оперативно коригувати пріоритети постачання.

    Окремим блоком уряд врегулював механізм роботи з фінансовими ресурсами, які надходять від країн-партнерів. Передбачається створення узгоджених пропозицій для закупівель озброєння, техніки та матеріально-технічних засобів, які фінансуватимуться за кошти іноземних донорів. Йдеться про уніфікований підхід до формування замовлень, що має мінімізувати розпорошення ресурсів і забезпечити їх спрямування на найбільш пріоритетні потреби оборони.

    Усі закупівлі за кошти міжнародних партнерів для різних складових Сил оборони здійснюватиме Агенція оборонних закупівель. Вона виступатиме центральним оператором у процесі придбання озброєння та техніки, що має забезпечити єдині стандарти закупівель, контроль ефективності витрат і зменшення бюрократичних процедур.

    Уряд нагадує, що реформа системи оборонних закупівель розпочалася раніше. На початку квітня Агенція оборонних закупівель отримала статус централізованої закупівельної організації, що дозволило об’єднати процеси постачання та спростити логістику забезпечення Сил оборони. Це стало одним із кроків до формування більш єдиної та керованої системи оборонного забезпечення.

    Ще одним важливим етапом стало оновлення порядку закупівель для потреб Збройних сил України наприкінці березня. Тоді уряд і Міністерство оборони запровадили нові правила, спрямовані на пришвидшення процедур і підвищення ефективності використання бюджетних і міжнародних ресурсів.

    Новий механізм координації міжнародної допомоги є продовженням цих змін і фактично завершує формування централізованої моделі управління оборонними закупівлями в умовах повномасштабної війни.

    Аналітики відзначають, що така система може мати кілька ключових наслідків. По-перше, вона посилює роль Міністерства оборони як головного координатора взаємодії з міжнародними партнерами. По-друге, вона створює більш структуровану модель розподілу допомоги між різними силовими відомствами. По-третє, вона може підвищити прозорість використання коштів, що є важливим фактором для довіри з боку держав-донорів.

    Водночас ефективність нової моделі залежатиме від практичної реалізації: швидкості обробки запитів, узгодженості між різними структурами та здатності системи оперативно реагувати на потреби фронту. У разі успішного впровадження Україна отримає більш інтегровану систему управління міжнародною військовою допомогою, що може підсилити її оборонні спроможності в довгостроковій перспективі.

  • Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, спрямованих на суттєве спрощення процедур забезпечення Сил оборони. Йдеться про дерегуляцію закупівель, централізацію процесів через Міністерство оборони та зміни у використанні окремих категорій ресурсів — від вибухових речовин до знеболювальних препаратів. Про це 2 травня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Ключовим елементом змін стало визначення Міністерства оборони як «єдиного вікна» для всіх складових сектору безпеки і оборони. Це означає, що відтепер саме оборонне відомство координуватиме потреби різних структур, зокрема Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших формувань. Такий підхід має усунути дублювання процесів, скоротити час ухвалення рішень і зробити постачання більш ефективним в умовах війни.

    За словами Свириденко, одним із пріоритетів уряду є максимальне прискорення закупівель за кошти міжнародних партнерів. У зв’язку з цим змінено порядок координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міністерство оборони України акумулюватиме запити від усіх складових Сил оборони, що дозволить точніше формувати потреби та швидше залучати фінансування від донорів. Безпосередню реалізацію закупівель за кошти іноземних партнерів здійснюватиме Агенція оборонних закупівель ДОТ.

    Ще одним важливим нововведенням стала зміна підходу до кодифікації вибухових речовин. Вперше їх розглядатимуть як окремі предмети постачання, а не лише як складову боєприпасів. Це дає змогу закуповувати такі матеріали більш гнучко — під конкретні потреби підрозділів. Водночас процедура підтвердження характеристик продукції для виробників залишається без змін, що має забезпечити контроль якості. Встановлено і чіткі строки: кодифікація має відбуватися протягом десяти днів після отримання висновку за результатами випробувань.

    Суттєві зміни торкнулися і медичного забезпечення військових. Кабінет Міністрів вніс зміни до правил обігу знеболювальних препаратів, зокрема наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються в бойових умовах. Відтепер Міністерство оборони отримує право самостійно визначати порядок їх постачання та використання на передовій, на стабілізаційних пунктах і у бойових бригадах. Це рішення фактично скасовує частину бюрократичних обмежень мирного часу, які раніше ускладнювали роботу медиків у польових умовах. Нові норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.

    Експерти зазначають, що такі кроки є логічним продовженням курсу на дерегуляцію оборонного сектору, який Україна активно реалізує з початку повномасштабної війни. Централізація закупівель через одне відомство дозволяє не лише зменшити адміністративні бар’єри, а й посилити контроль за використанням ресурсів. В умовах високої інтенсивності бойових дій швидкість постачання часто є критичним фактором, який безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на фронті.

    Окрему увагу в уряді приділяють прозорості процесів. Хоча частина інформації про оборонні закупівлі залишається закритою з міркувань безпеки, централізація управління дозволяє краще відстежувати рух ресурсів і запобігати їх нецільовому використанню. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів, які фінансують значну частину оборонних потреб України.

    Водночас зміни мають і стратегічне значення. Уніфікація підходів до закупівель, кодифікації та медичного забезпечення формує більш сучасну модель управління оборонним сектором, яка відповідає стандартам країн НАТО. Це може спростити інтеграцію України у західні безпекові структури в майбутньому.

    Новий пакет рішень уряду є спробою зробити систему забезпечення армії швидшою, гнучкішою та менш залежною від бюрократичних процедур. У реаліях війни це означає не лише економію часу, а й потенційно врятовані життя військових, які отримуватимуть необхідне спорядження та медичну допомогу без затримок.