Позначка: антикорупційні розслідування

  • Прокурор розкрив імена фігурантів «плівок НАБУ»: Микитасю просять арешт із заставою

    Прокурор розкрив імена фігурантів «плівок НАБУ»: Микитасю просять арешт із заставою

    У Вищому антикорупційному суді під час розгляду питання про запобіжний захід колишньому народному депутату Максиму Микитасю прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури назвав імена осіб, які, за версією сторони обвинувачення, фігурують у матеріалах гучних операцій НАБУ та САП «Форест Гамп» і «Феміда». Для самого Микитася нова підозра стала вже п’ятою, а прокурор просить суд відправити його під варту з можливістю внесення застави.

    Про це стало відомо 20 серпня під час засідання ВАКС у справі Микитася. Інформацію із засідання оприлюднило РБК-Україна.

    Серед осіб, яких прокурор назвав у контексті матеріалів справ, — колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, генеральний директор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик, заступниця міністра юстиції Олена Ференс, колишній народний депутат Максим Микитась, народний депутат Вадим Столар та бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон.

    Також у переліку прозвучали імена людей, пов’язаних із державним «Сенс Банком»: колишніх голів правління Миколи Гладищенка й Олега Ступака та начальниці одного з департаментів банку Людмили Снігур.

    Окремо прокурор назвав Валентина Єлізарова, якого РБК-Україна характеризує як підлеглого Микитася та керівника ТОВ «Метробуд», пов’язаного з Микитасем Микиту Тарковського, а також Єгора Меркулова та Олександра Остапенка. За інформацією видання, Меркулов був водієм Микитася та номінально очолював ТОВ «Монтаж Сервіс», а Остапенко працював його охоронцем і номінально був директором ТОВ «Філософія Девелопмент».

    Важливо, що згадування особи в матеріалах розслідування саме по собі не означає доведення її вини. Остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності може зробити лише суд.

    Для Микитася це вже п’ята підозра

    За інформацією РБК-Україна, нова підозра від НАБУ та САП стала для Максима Микитася вже п’ятою. Три справи, в яких йому раніше повідомляли про підозру, вже розглядаються у Вищому антикорупційному суді.

    Нинішній епізод пов’язаний із походженням та легалізацією коштів, які, за версією слідства, використовувалися для внесення застави за одного з фігурантів іншого великого антикорупційного розслідування.

    НАБУ раніше повідомляло, що в межах операції «Форест Гамп» розслідується схема легалізації 150 млн гривень готівки. За версією слідства, кошти через рахунки підконтрольних компаній вводилися в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».

    РБК-Україна припускало, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: у записах згадувалося ім’я Герман, а заставу в розмірі 150 млн гривень за Галущенка вносили у червні. Водночас це саме висновок ЗМІ з оприлюднених матеріалів, а не встановлений судом факт щодо конкретного епізоду.

    «Форест Гамп»: що розслідують НАБУ та САП

    Масштабна спецоперація «Форест Гамп» стала публічною вранці 19 серпня. НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів, а серед її учасників були високопосадовці Офісу президента та інші особи.

    Антикорупційне бюро почало публікувати записи розмов ймовірних учасників схеми. На них обговорювалися гроші, Офіс президента та інші питання, які стали предметом розслідування.

    За версією НАБУ, у справі про 150 млн гривень використовували рахунки підконтрольних підприємств та державний «Сенс Банк». Слідство стверджує, що схема мала дозволити провести значну суму готівки через фінансову систему та використати її для внесення застави.

    Ще 19 серпня РБК-Україна з посиланням на власні джерела повідомляло, що серед фігурантів розслідування можуть бути Ірина Мудра, Вадим Столар та Максим Микитась. На той момент правоохоронні органи офіційно не підтверджували причетність конкретно цих осіб до описаних епізодів.

    Столар того ж дня підтвердив проведення слідчих дій у нього вдома та заявив, що співпрацює з представниками НАБУ і не перешкоджає їхній роботі.

    У справі з’явився ще один напрям — «Феміда»

    Паралельно 20 серпня НАБУ та САП розкрили подробиці ще однієї операції під назвою «Феміда».

    Цей напрям стосується вже не походження грошей для застави, а ймовірної масштабної рейдерської схеми.

    За інформацією НАБУ, учасники злочинної організації могли незаконно заволодівати нерухомістю та іншими активами юридичних осіб. Серед механізмів, які досліджують правоохоронці, — несанкціоноване втручання в інформаційні системи Міністерства юстиції.

    Повідомлялося, що до схеми могли бути залучені чинний і колишній народні депутати, посадовці Офісу президента та Міністерства юстиції, судді й хакери.

    Таким чином, оприлюднені в суді прізвища суттєво розширюють публічне уявлення про коло осіб, яких слідство згадує у матеріалах двох операцій.

    Справа зачепила й Офіс президента

    Операція «Форест Гамп» уже спричинила політичні наслідки.

    19 серпня стало відомо про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. До цього ЗМІ повідомляли про проведення у неї слідчих дій.

    Окремий резонанс викликали оприлюднені НАБУ записи, які, за даними РБК-Україна, можуть свідчити про наміри окремих посадовців ОП вплинути на майбутній конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У розмовах фігурантів ішлося про перспективу того, що нинішній керівник САП Олександр Клименко може залишитися на посаді ще на один термін.

    Ще один наслідок скандалу стосується «Сенс Банку». Через інформацію про можливе використання державного банку у схемі Верховна Рада викликала голову Національного банку Андрія Пишного для пояснень.

    Розслідування «Форест Гамп» та «Феміда» тривають, а оприлюднення прокурором прізвищ у ВАКС не означає автоматичного встановлення вини всіх названих осіб. Ключовими тепер стануть процесуальні рішення суду, зміст повідомлених підозр та докази, які НАБУ і САП представлять під час подальшого розгляду справ.

  • Екс-очільник ОП Андрій Єрмак найближчим часом може покинути країну. Джерела

    Екс-очільник ОП Андрій Єрмак найближчим часом може покинути країну. Джерела

    За інформацією наших джерел, екс-очільник Офісу президента Андрій Єрмак може найближчим часом покинути Україну на фоні розслідування НАБУ.

    “Перший день судового засідання у справі НАБУ щодо Андрія Єрмака закінчився нічим, і паспорта у Андрія Борисовича не відібрали. 

    Крім того, він може скористатися тим самим вікном, яким скористався Тімур Міндіч, і виїхати до Європи, а потім приватним рейсом вилетіти до Ізраїлю.

    З огляду на ситуацію, яка наразі складається для Єрмака та його оточення, це найкращий варіант. 

    У разі якщо Андрій Єрмак прийме рішення залишиться, йому ймовірно буде обрано запобіжний захід у вигляді застави на суму близько 80 мільйонів гривень.

    Структури, близькі до Єрмака, вже підготували необхідні кошти для заставу.

    Дана ситуація з Єрмаком — це відповідь Кирила Буданова на спроби блокувати дії нового глави Офісу президента. І це ще не кінець” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, інший фігурант розслідування НАБУ Тімур Міндіч покинув Україну та наразі перебуває в Ізраїлі, де його знайшли журналісти УП.

    Читайте також: Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

  • Нардеп Андрій Клочко отримав понад 500 тис. грн компенсації за відпустку на тлі справи про незаконне збагачення

    Нардеп Андрій Клочко отримав понад 500 тис. грн компенсації за відпустку на тлі справи про незаконне збагачення

    Народний депутат від фракції «Слуга народу» Андрій Клочко, якого підозрюють у незаконному збагаченні, задекларував понад пів мільйона гривень компенсації за відпустку. Водночас у декларації відсутня інформація про дорогий годинник вартістю майже 10 тисяч доларів.

    Відповідні дані містяться у декларації народного депутата.

    Згідно з документом, Клочко отримав понад 500 тисяч гривень компенсаційних виплат за відпустку. Однак у декларації немає згадки про годинник Ulysse Nardin Maxi Marine Diver Titanium 45 мм, ринкова вартість якого становить близько $9 900.

    Справа про незаконне збагачення

    Раніше детективи НАБУ повідомили Андрію Клочку про підозру у незаконному збагаченні.

    За даними слідства, у 2020–2021 роках народний депутат набув активи приблизно на 25 млн гривень, тоді як офіційні доходи та заощадження його родини за цей період становили не більше 14 млн грн.

    Йдеться про значний перелік майна, серед якого:

    — три земельні ділянки у Київській області;
    — п’ять квартир у столиці;
    — два нежитлові приміщення;
    — автомобілі Tesla та Mercedes-Benz.

    Детективи вважають, що для приховування походження активів частину майна нардеп оформлював на близьких родичів, фактично зберігаючи контроль над цими активами.

    Детальніше про підозру нардепу Клочку можна прочитати у нашому матеріалі.

    Наразі кримінальне провадження щодо Андрія Клочка передано до суду. Якщо провину народного депутата буде доведено, йому може загрожувати відповідальність за незаконне збагачення.

    Експерти зазначають, що справи про походження активів чиновників залишаються одними з ключових для антикорупційної системи, адже дозволяють перевіряти відповідність задекларованих доходів реальному рівню життя посадовців.

  • Стало відомо, хто викрив корупційну схему командувача логістики Повітряних сил Андрія Українця

    Стало відомо, хто викрив корупційну схему командувача логістики Повітряних сил Андрія Українця

    Стало відомо, хто саме допоміг викрити масштабну корупційну схему під час будівництва укриттів для літаків Повітряних сил ЗСУ. За інформацією джерел, ключову роль у викритті відіграв співробітник Департаменту військової контррозвідки СБУ на прізвище Лебеденко.

    Раніше повідомлялося, що СБУ затримала командувача логістики Повітряних сил ЗСУ Андрія Українця за підозрою у розкраданні коштів, виділених на будівництво укриттів для військової авіації.

    За даними наших співрозмовників, Андрій Українець разом із начальником Управління СБУ в Житомирській області Володимиром Компаніченком намагалися домовитися з контррозвідником, щоб уникнути викриття порушень під час будівництва військових об’єктів.

    За мовчання і невтручання йому запропонували хабар у 320 тисяч доларів, що, за словами джерел, становило приблизно 1% від загального доходу корупційної схеми.

    За словами співрозмовників, Компаніченко переконував колегу, що переживати немає причин, оскільки до робіт уже залучено «потрібне» підприємство, яке виконуватиме підряди на об’єктах.

    Втім, за нашою інформацією, співробітник контррозвідки не погодився на пропозицію.

    24 лютого 2026 року він написав заяву до СБУ про спробу підкупу.

    Вже наступного дня, 25 лютого, Андрій Українець передав Лебеденку гроші. Однак на той момент передача хабаря вже відбувалася під контролем правоохоронців.

    Таким чином, спроба підкупу стала одним із ключових доказів у справі щодо можливого розкрадання коштів під час будівництва укриттів для військової авіації.

  • У Рівному затримали полковника СБУ під час отримання хабара у 620 тисяч доларів

    У Рівному затримали полковника СБУ під час отримання хабара у 620 тисяч доларів

    Сьогодні правоохоронці затримали заступника начальника управління Служби безпеки України у Рівненській області полковника Ігоря Бріку під час отримання хабара у розмірі 620 тисяч доларів. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

    За словами депутата, йдеться про неправомірну вигоду у розмірі 620 тисяч доларів.

    «Сьогодні було затримано заступника начальника СБУ в Рівненській області полковника І. Бріку під час отримання хабара в сумі 620 тисяч доларів», — написав Олексій Гончаренко.

    За інформацією депутата, гроші вимагали за сприяння у отриманні дозвільних документів, пов’язаних із видобутком бурштину.

    «За інформацією з моїх джерел, вимагання хабара було за отримання дозвільних документів, повʼязаних з видобутком бурштину», — зазначив Гончаренко.

    Пізніше з’явилися подробиці щодо масштабної схеми, яку ліквідувала внутрішня безпека СБУ. За даними джерел, правоохоронці викрили систему вимагання грошей з підприємців, які займаються видобутком бурштину на Рівненщині.

    «На гарячому» було затримано двох полковників СБУ та їхнього посередника.

    Серед затриманих:
    Олег Токарчук — заступник начальника СБУ у Києві та Київській області.
    Ігор Бріка — заступник начальника СБУ в Рівненській області.
    Андрій Авдієвський — посередник та так званий «касир» схеми.

    Також був затриманий заступник начальника слідчого управління СБУ Києва та області О. Якобчук.

    За інформацією слідства, фігуранти вимагали 620 тисяч доларів за закриття кримінального провадження проти групи компаній «Амбер Гальбін».

    Окрім цього, за даними джерел, від видобувачів бурштину вимагали регулярні платежі за можливість спокійної роботи. Йшлося про 400 доларів на добу з кожної помпи, яка використовується під час видобутку бурштину.

    Наразі офіційні правоохоронні органи деталі справи публічно не коментували. Обставини організації схеми та можливу причетність інших осіб встановлює слідство.

    Рівненська область традиційно залишається одним із ключових регіонів видобутку бурштину в Україні, де протягом багатьох років фіксуються численні корупційні схеми, пов’язані з нелегальним та напівлегальним видобутком цього каміння.

  • 11 років НАБУ: чому більшість справ проти соратників Януковича не завершилися вироками

    11 років НАБУ: чому більшість справ проти соратників Януковича не завершилися вироками

    За понад десятиліття роботи Національного антикорупційного бюро України значна частина гучних кримінальних проваджень проти представників оточення колишнього президента Віктора Януковича не завершилася вироками суду. Частина справ була закрита через закінчення строків давності, інші — через процесуальні помилки або укладення угод.

    Про це свідчить аналіз низки резонансних справ, які протягом багатьох років залишалися в центрі суспільної уваги.

    Однією з найвідоміших була справа бізнесмена Сергія Курченка. За даними слідства, діяльність його структур завдала державі збитків на суму близько 2,6 млрд гривень. Сам Курченко перебуває за кордоном, а один із його соратників у межах цієї справи отримав умовний термін без конфіскації майна.

    Інше гучне розслідування стосувалося колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Йдеться про так звану схему «податкових майданчиків», через яку бюджет, за оцінками слідства, міг втратити понад 100 млрд гривень. Однак це провадження згодом було закрите.

    Справу щодо закупівель у Міністерстві охорони здоров’я часів міністерки Раїси Богатирьової також не вдалося довести до вироку. Йшлося про розтрату сотень мільйонів гривень під час державних закупівель ліків. Проте Вищий антикорупційний суд відмовився визнавати Богатирьову підозрюваною через процесуальні порушення під час вручення підозри.

    Ще одна справа стосувалася колишнього секретаря Ради національної безпеки і оборони Андрія Клюєва. За версією слідства, державі було завдано збитків на суму близько 195 млн гривень. Однак Вищий антикорупційний суд скасував його заочний арешт, зазначивши, що у матеріалах справи не було достатніх доказів для такого рішення.

    Кримінальне провадження щодо колишнього міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка було закрите НАБУ та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою через сплив строків давності.

    Водночас справа ексміністра енергетики Едуарда Ставицького фактично не має судових результатів уже багато років. У медіа також згадувалася інформація про його зустріч в Ізраїлі з колишнім першим заступником директора НАБУ Гізо Углавою, що викликало додаткові запитання у громадськості.

    Експерти зазначають, що велика кількість процесуальних помилок, тривалі строки розслідування та складність міжнародного розшуку фігурантів суттєво ускладнили перспективу доведення цих справ до реальних вироків.

  • Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Столична поліція розслідує можливі фінансові порушення під час виконання контрактів комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ). Слідство перевіряє шість договорів на загальну суму близько 168 мільйонів гривень, укладених у 2023–2025 роках із приватними підрядниками.

    Кримінальне провадження було відкрито 7 липня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в умовах воєнного стану.

    У центрі уваги слідчих — контракти на супровід та технічну підтримку інформаційно-комунікаційних систем міста. Йдеться про обслуговування програмного забезпечення, вебпорталів та цифрових сервісів, які використовуються у роботі столичних структур.

    Три договори на суму близько 104 мільйонів гривень отримало ТОВ «Електронний колл-центр». Ще три угоди на 64 мільйони гривень були укладені з компанією «Епаркград».

    Під час перевірки правоохоронці встановили, що за двома контрактами з «Електронним колл-центром» підприємство отримало оплату, яка перевищувала передбачені договором суми. Зокрема, за одним із договорів було виплачено 28,6 мільйона гривень замість 24,6 мільйона, а за іншим — 41,5 мільйона замість 35 мільйонів.

    Слідчі також звернули увагу на структуру виконання робіт. За даними розслідування, підрядник залучив до виконання договорів субпідрядну компанію, керівником якої є та сама особа, що очолює «Електронний колл-центр». У поліції вважають, що це може свідчити про формальний характер такої співпраці.

    Крім того, слідство встановило, що до виконання робіт залучалася ще одна компанія, яка, за попередніми даними, не мала необхідних ресурсів для надання відповідних послуг. У неї відсутні власні приміщення та обладнання, а юридична адреса виявилася адресою масової реєстрації підприємств.

    Питання у правоохоронців виникли і щодо тендерної конкуренції. За інформацією слідства, у двох тендерах конкурентом «Електронного колл-центру» виступала компанія «Аделіна Аутсорсинг». Однак слідчі встановили низку бізнес-зв’язків між керівництвом цих компаній, що може свідчити про узгоджені дії під час участі у закупівлях.

    Зокрема, йдеться про спільні бізнес-проєкти та фінансові взаємини між керівниками і власниками цих компаній, а також про їхню участь у створенні нової фірми «Аделіна Солюшинз», зареєстрованої у 2024 році.

    Окремо слідство перевіряє контракти з компанією «Епаркград». За даними поліції, ця фірма перемагала у торгах без конкуренції — вона була єдиним учасником закупівель. Крім того, у матеріалах справи зазначається, що у КП «ГІОЦ» відсутні документи, які підтверджують проведення аналізу ринкових цін перед укладанням контрактів.

    Слідчі також встановили, що у компанії відсутні власні виробничі потужності, а її керівниця отримувала невисоку офіційну зарплату, що, на думку правоохоронців, може свідчити про номінальний характер управління підприємством.

    Наразі правоохоронці встановлюють можливий розмір збитків для міського бюджету. Для цього призначаються фінансові експертизи.

    Комунальне підприємство «ГІОЦ» підпорядковується Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації. Тимчасово обов’язки директора підприємства з грудня 2024 року виконує Костянтин Воробйов.

    У різні роки підприємство вже опинялося у центрі уваги правоохоронців через підозри у фінансових порушеннях під час впровадження міських цифрових систем та закупівлі IT-послуг.

  • САП зареєструвала справу проти очільниці АРМА Ярослави Максименко

    САП зареєструвала справу проти очільниці АРМА Ярослави Максименко

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження, у якому фігурує тимчасова виконувачка обов’язків голови Агентства з розшуку та менеджменту активів Ярослава Максименко. Розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.

    За наявною інформацією, провадження було зареєстроване 23 січня. Деталі можливих порушень правоохоронці наразі не розголошують. У САП утримуються від коментарів щодо суті підозрюваних дій, а сама Максименко публічно ситуацію поки не коментувала.

    Ярослава Максименко очолила АРМА у статусі виконувачки обов’язків у серпні 2025 року. До призначення вона працювала директоркою департаменту політики власності та санкцій Міністерства економіки під час керівництва відомством Юлією Свириденко. Раніше Максименко також була радницею з корпоративних питань у Фонді державного майна в період, коли установу очолював Дмитро Сенниченко, який нині перебуває за кордоном і фігурує у низці антикорупційних розслідувань.

    У її професійній біографії згадується участь у компанії «Кримпроект-сервіс», зареєстрованій у Криму у 2011 році та ліквідованій у 2020-му. Крім того, вона входила до наглядової ради Одеського припортового заводу та виконувала управлінські функції в Об’єднаній гірничо-хімічній компанії — державних підприємствах, які раніше ставали об’єктами розслідувань НАБУ і САП. Водночас процесуальних претензій безпосередньо до Максименко до цього часу не висувалося.

    Окрему увагу викликають і задекларовані фінансові операції посадовиці. У 2025 році вона придбала квартиру в Києві площею понад 115 квадратних метрів за 6,1 млн гривень. Угоду було укладено в той самий день, коли Максименко продала іншу нерухомість, отримавши 6,3 млн гривень. У декларації також зазначено автомобіль Infiniti QX60 2014 року випуску, понад 1 млн гривень річної заробітної плати та готівкові заощадження у розмірі 25 тисяч доларів. Її чоловік задекларував близько 1,8 млн гривень доходу за 2024 рік.

    Відкриття кримінального провадження може вплинути на подальший перебіг конкурсу на посаду повноцінного голови АРМА, а також посилює увагу до діяльності керівництва агентства, яке відповідає за управління арештованими активами в Україні.

  • Заступник прокурора Хмельниччини задекларував «нічого», попри маєток і Porsche

    Заступник прокурора Хмельниччини задекларував «нічого», попри маєток і Porsche

    У декларації заступника прокурора Хмельницької області Максима Кутерги відсутні відомості про елітний будинок під Києвом та автомобіль Porsche, якими фактично користується його родина. Формально ж, згідно з поданими документами, посадовець не володіє жодним майном, а до 2019 року взагалі не мав заощаджень.

    У липні 2024 року дружина Кутерги, Анастасія, придбала земельну ділянку у котеджному містечку преміумкласу в селі Підгірці поблизу Києва. У декларації вказано лише саму ділянку, без зазначення її вартості, оскільки, як пояснено, «член сім’ї не надав інформацію». Так само не зазначені ані площа, ані вартість житлового будинку, який формально проходить як об’єкт незавершеного будівництва.

    Водночас з’ясувалося, що на ділянці фактично вже зведений котедж площею близько 170 квадратних метрів. За даними забудовника, подібні будинки у цьому котеджному містечку продаються за суму понад 300 тисяч доларів. Ціни на нерухомість у цій локації стартували від понад 260 тисяч доларів, що еквівалентно більш ніж 10 мільйонам гривень.

    Окрему увагу привернула вартість самої землі. За офіційними даними, 6,5 сотки обійшлися дружині прокурора менш ніж у 240 тисяч гривень — це значно нижче ринкових цін у цьому районі. За оцінками ринку, вартість сотки в Підгірцях на той момент становила щонайменше 1,5 тисячі доларів.

    У декларації за 2024 рік також з’явився автомобіль Porsche 2019 року випуску, оформлений на дружину Кутерги. Його вартість у документі прихована, однак наразі це авто виставлене на продаж за суму близько 64 тисяч доларів. Сам посадовець раніше декларував лише право користування автомобілем, який належав третій особі.

    Ще одним епізодом стала продаж дружиною Кутерги квартири у Києві за понад 2,5 мільйона гривень. При цьому у документах фігурує покупець з прізвищем, яке не ідентифікується у державних реєстрах, що, на думку експертів з антикорупційного контролю, може свідчити про спробу ускладнити перевірку походження коштів.

    У прокуратурі пояснили, що у декларації відображено лише земельну ділянку, придбану для будівництва, а житловий будинок наразі зазначений як незавершений об’єкт. Водночас фактичний стан нерухомості та співвідношення її вартості з офіційними доходами родини викликають запитання щодо повноти та достовірності декларування.

  • НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

    НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

    Національне антикорупційне бюро на початку грудня 2025 року повідомило про підозри народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. За версією слідства, вони діяли у складі організованого злочинного угруповання та підбурювали до передачі коштів посадовцям Ради національної безпеки і оборони за запровадження санкцій проти ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

    За даними слідства, фігуранти вимагали хабар у розмірі 250 тисяч доларів. Частину цієї суми, як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, представник компанії, яка нібито була зацікавлена у введенні санкцій, передав у розмірі 125 тисяч доларів. Кошти були оформлені у вигляді розписки про грошову позику. Попри це, санкції РНБО щодо компанії так і не були запроваджені.

    «Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

    Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

    Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

    25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

    У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

    4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.