Nenkainfo.com

Позначка: балістика

  • Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    У Києві продовжує зростати кількість жертв масованої російської атаки в ніч проти 20 серпня. За останніми даними, у столиці загинули вже 12 людей. Семеро з них — у Солом’янському районі. Рятувально-пошукові роботи тривають.

    Найбільше жертв зафіксовано у Солом’янському районі — там загинули сім людей. Саме в цьому районі внаслідок удару серйозно пошкоджено житлову забудову: у дев’ятиповерховому будинку були зруйновані верхні поверхи та виникла масштабна пожежа. Також пошкоджені інші житлові будинки й медичні заклади.

    Рятувальники продовжують розбирати завали та обстежувати пошкоджені будівлі, тому кількість жертв ще може бути уточнена.

    З-під завалів продовжують діставати людей

    Рятувальникам вдалося деблокувати ще двох людей. Операція на пошкоджених об’єктах не припиняється.

    За даними МВС, у Дарницькому районі частково зруйнована багатоповерхівка. На одній із найбільш постраждалих локацій рятувальникам вдалося врятувати 17 людей, частину з них деблокували з-під завалів.

    Пожежі та руйнування також ліквідовують у Святошинському й Солом’янському районах.

    Пошкоджені житлові будинки, школа та медзаклад

    Унаслідок нічної атаки пошкоджено житлову забудову та низку цивільних об’єктів.

    Зокрема, повідомляється про пошкодження багатоповерхових і приватних житлових будинків, медичного закладу та школи. У столиці на кількох локаціях виникли пожежі.

    Раніше повідомлялося також про пошкодження дитячої лікарні.

    Через наслідки атаки в окремих районах Києва виникли проблеми з електропостачанням. Енергетики працюють над відновленням мереж.

    Атакували й Київську область

    Під ударом опинилася не лише столиця. Російська атака зачепила і Київську область.

    У Броварах загинув чоловік, а частина громади залишилася без електрики. Аварійні та екстрені служби продовжують працювати на місцях пошкоджень.

    Нічна атака стала однією з найтяжчих для Києва за останній час за кількістю жертв і масштабами руйнувань.

    Станом на 08:20 підтверджено 12 загиблих та 33 постраждалих, однак рятувальні роботи тривають, тому остаточні цифри можуть бути уточнені.

  • Масований удар по Києву: одна людина загинула, кількість постраждалих зросла до 26

    Масований удар по Києву: одна людина загинула, кількість постраждалих зросла до 26

    Російські війська в ніч на 5 серпня здійснили чергову масовану комбіновану атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Внаслідок обстрілу загинула одна людина, а кількість постраждалих протягом ночі постійно зростала і станом на ранок досягла 26 осіб.

    Про це повідомила Київська міська військова адміністрація.

    За даними КМВА, станом на 02:10 було підтверджено загибель жінки внаслідок російського удару. На той момент також повідомлялося про п’ятьох постраждалих. Уже приблизно через пів години влада уточнила інформацію, заявивши, що кількість поранених зросла до 12 осіб.

    Згодом, станом на 05:35, міська влада повідомила про нове збільшення кількості постраждалих. Наразі відомо про 22 поранених, а рятувальні та аварійні роботи на місцях ударів тривають.

    Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що серед постраждалих є водій бригади екстреної медичної допомоги. Автомобіль швидкої зазнав пошкоджень під час повторних вибухів, коли медики виконували свою роботу.

    За інформацією столичної влади, наслідки російської атаки зафіксовано більш ніж на семи локаціях у Голосіївському, Оболонському, Деснянському та Святошинському районах міста. У різних районах пошкоджено житлову інфраструктуру та складські приміщення, виникли масштабні пожежі.

    Крім того, у Голосіївському районі після одного з ударів стався витік аміаку. Фахівці оперативно локалізували небезпечну ситуацію, не допустивши її подальшого поширення.

    Екстрені служби продовжують працювати на місцях влучань, ліквідовуючи наслідки нічної атаки. Правоохоронці, рятувальники та комунальні служби обстежують пошкоджені об’єкти, а інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих продовжує уточнюватися.

  • Масований удар по Київщині: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджено логістичні центри та залізницю

    Масований удар по Київщині: кількість загиблих зросла до 14, пошкоджено логістичні центри та залізницю

    Унаслідок масованої комбінованої атаки російських військ на Київську область в ніч на 5 серпня кількість загиблих зросла до 14 осіб, ще 22 людини дістали поранення. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на семи локаціях. Найбільше постраждав Броварський район, де підрозділи ДСНС працюють на чотирьох об’єктах. Ще дві локації знаходяться у Бучанському районі та одна — у Фастівському.

    У Броварському районі внаслідок російських ударів виникли масштабні пожежі складських приміщень у Броварах, селищі Велика Димерка, а також у селах Квітневе та Перемога. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків обстрілів та гасіння вогню.

    У Фастівському районі пожежники ліквідували займання транспортних засобів на території одного з підприємств, яке також зазнало удару.

    У Бучанському районі триває гасіння пожежі складської будівлі у селі Чайки. Водночас у Софіївській Борщагівці рятувальникам вже вдалося ліквідувати займання на території логістичного підприємства.

    У ДСНС наголошують, що роботи проводяться в умовах підвищеної небезпеки, адже зберігається загроза повторних російських ударів.

    Через ураження логістичних центрів у Броварському районі було також порушено залізничне сполучення. В “Укрзалізниці” повідомили, що поруч із атакованими об’єктами проходять залізничні колії, через що рух поїздів тимчасово призупинили, а пасажирів і персонал станцій евакуювали.

    За оперативною інформацією компанії, на території залізничної платформи біля атакованих логістичних центрів виявили загиблих. Наразі триває оцінка наслідків обстрілу та відновлення роботи інфраструктури.

    Нагадаємо, в ніч на 5 серпня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку по Києву та Київській області, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. У столиці внаслідок ударів спалахнули масштабні пожежі, переважно на складських об’єктах. За словами мера Києва Віталія Кличка, у місті загинула одна жінка, ще понад 20 людей отримали поранення.

    Київська область також зазнала значних руйнувань. Найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони, де російські удари спричинили численні пожежі, пошкодження підприємств і логістичної інфраструктури, а також призвели до значних людських втрат.

  • Ігнат пояснив, чи була нічна атака РФ на Київ найбільшою за весь час

    Ігнат пояснив, чи була нічна атака РФ на Київ найбільшою за весь час

    Нічна атака Росії на Київ 19 липня стала однією з найбільших за кількістю балістичних ракет, однак не була наймасованішою. Про це заявив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, спростувавши поширену в соцмережах та Telegram-каналах інформацію про те, що цей удар став рекордним за кількістю застосованої балістики.

    За словами Ігната, нинішній обстріл справді належить до найбільших атак на українську столицю із застосуванням ракет, що рухаються балістичною траєкторією. Водночас він наголосив, що останнім часом Київ уже переживав кілька аналогічних за масштабом повітряних ударів.

    «Так, нині одна із найбільших атак на Київ із застосуванням ракет, що заходять на ціль по балістичній траєкторії», — зазначив представник Повітряних сил.

    Він закликав звернути увагу на статистику останніх тижнів. За словами Ігната, лише за останні 35 діб столиця вже пережила три масштабні комбіновані атаки із застосуванням практично такої самої кількості балістичних ракет, а також десятків крилатих ракет різних типів і великої кількості ударних безпілотників. Йдеться про масовані російські удари, здійснені 15 червня, 2 липня та 6 липня. Таким чином, атака 19 липня стала вже четвертою подібною операцією за трохи більше ніж місяць.

    У Повітряних силах наголошують, що оцінювати масштаби російських атак лише за кількістю балістичних ракет некоректно. Під час попередніх масованих обстрілів Росія одночасно застосовувала різні типи озброєння — крилаті ракети повітряного та морського базування, балістичні ракети, а також значну кількість ударних дронів, що суттєво збільшувало загальне навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня Росія здійснила чергову комбіновану атаку на Україну, застосувавши 41 ракету та 125 ударних безпілотників. Основним напрямком удару стала столиця. Сили протиповітряної оборони змогли знищити більшість повітряних цілей, зокрема майже всі балістичні ракети, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    У Києві внаслідок влучань і падіння уламків були пошкоджені житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у кількох районах міста, виникли пожежі. За останніми офіційними даними, одна людина загинула, ще 15 отримали поранення. На місцях ударів продовжують працювати рятувальники, комунальні служби та правоохоронці, які ліквідовують наслідки чергового російського обстрілу.

  • Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Кількість постраждалих унаслідок нічної російської балістичної атаки на Київ зросла до 15 осіб. Про оновлені дані повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків масованого удару, а аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на кількох локаціях столиці.

    У ДСНС зазначили, що після уточнення інформації кількість травмованих збільшилася до 15 людей. Водночас раніше було підтверджено загибель однієї людини. Інформація про наслідки російського обстрілу продовжує уточнюватися.

    Найскладніша ситуація залишається у Шевченківському районі Києва, де рятувальники локалізували пожежі в нежитлових будівлях та на відкритій території. Тут тривають аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених об’єктів.

    У Солом’янському районі підрозділи ДСНС працюють на місці пошкодження п’ятиповерхового житлового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки. Водночас у Деснянському районі та на одній із локацій у Солом’янському районі пожежі вже вдалося повністю ліквідувати.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали по Києву удару балістичними ракетами. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у п’яти районах столиці — Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському.

    Найбільших руйнувань зазнали житлові будинки у Шевченківському та Солом’янському районах. Також внаслідок атаки виникли пожежі в офісних і нежитлових будівлях, супермаркеті, гуртожитку та приватному будинку. Крім того, в різних районах столиці загорілися автомобілі. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби, які ліквідовують наслідки чергового російського удару по цивільній інфраструктурі Києва.

  • Росія вдарила по Києву балістичними ракетами: загинули люди, палали склади та будівлі, ДСНС показала наслідки атаки

    Росія вдарила по Києву балістичними ракетами: загинули люди, палали склади та будівлі, ДСНС показала наслідки атаки

    У ніч на 16 липня російські війська завдали чергового балістичного удару по Києву. Вибухи пролунали близько першої години ночі практично одразу після оголошення повітряної тривоги. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще щонайменше шестеро отримали поранення, серед них – дитина. Найбільших руйнувань зазнали Дарницький та Святошинський райони столиці, де виникли масштабні пожежі на складських та адміністративних об’єктах. Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій із перших хвилин працювали на місцях влучань, ліквідовуючи займання та допомагаючи постраждалим.

    За інформацією ДСНС, перші вибухи в Києві пролунали близько 01:00. Повітряна тривога була оголошена буквально за хвилину до удару, після чого у столиці пролунала серія повторних вибухів. За даними військових та місцевої влади, Росія застосувала балістичні ракети, які стали причиною руйнувань цивільної інфраструктури одразу у двох районах міста.

    Найсерйозніші наслідки зафіксовано у Дарницькому районі. Тут внаслідок ракетного удару спалахнула масштабна пожежа в адміністративно-складській будівлі. Крім того, загорілися припарковані поруч вантажні автомобілі та ще одна складська споруда. Вогонь охопив значну площу, однак рятувальникам вдалося оперативно локалізувати та повністю ліквідувати займання. Саме в Дарницькому районі загинули двоє людей. Ще двоє отримали поранення, серед постраждалих – дитина.

    Не менш напружена ситуація була у Святошинському районі столиці. Там внаслідок влучання виникла пожежа в одноповерховому складському приміщенні. Вогонь вдалося локалізувати, після чого рятувальники продовжили розбір конструкцій та обстеження території на предмет можливих нових осередків займання. За попередньою інформацією, у цьому районі поранення дістали троє людей.

    Станом на ранок 16 липня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про двох загиблих та шістьох постраждалих у столиці. Водночас мер Києва Віталій Кличко вранці зазначав, що на той момент було відомо про двох загиблих і п’ятьох поранених. Різниця у цифрах пояснюється тим, що інформація про постраждалих уточнювалася безпосередньо під час ліквідації наслідків атаки.

    ДСНС оприлюднила фотографії з місць ударів. На них видно повністю охоплені полум’ям складські будівлі, пошкоджені вантажні автомобілі, обгорілі конструкції та роботу пожежно-рятувальних підрозділів. На місцях влучань працювали десятки рятувальників, спеціальна техніка, медики та інші екстрені служби, які займалися ліквідацією пожеж і перевіркою територій на наявність людей під завалами.

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що всі профільні служби були оперативно залучені до ліквідації наслідків атаки. Одразу після вибухів розпочалося обстеження пошкоджених об’єктів та оцінка масштабів руйнувань. Через пожежі на складських приміщеннях рятувальникам довелося працювати в умовах сильного задимлення, щоб не допустити поширення вогню на сусідні будівлі.

    Ця атака стала вже шостим ракетним ударом по Києву від початку липня. Протягом останніх тижнів Росія регулярно застосовує по українській столиці як балістичні ракети, так і ударні безпілотники, намагаючись уразити як об’єкти інфраструктури, так і промислові райони міста. За оцінками української влади, інтенсивність таких атак останнім часом лише зростає.

    У Міністерстві оборони Росії традиційно заявили, що удар нібито був спрямований по військових та промислових об’єктах, пов’язаних із виробництвом безпілотників. Водночас українська сторона повідомляє, що наслідків зазнали цивільні складські та адміністративні приміщення, а також загинули мирні жителі.

    На тлі чергового удару українська влада знову наголосила на критичній необхідності посилення протиповітряної оборони. Останніми днями президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Україна працює із союзниками над збільшенням кількості сучасних систем ППО та запасів ракет-перехоплювачів для захисту великих міст від балістичних атак.

    Ліквідація наслідків нічної атаки тривала впродовж усього ранку. Рятувальники продовжували розбирати пошкоджені конструкції, перевіряти приміщення та остаточно ліквідовувати окремі осередки займання. Правоохоронці документують наслідки удару як черговий воєнний злочин Росії, а спеціальні служби встановлюють остаточний масштаб руйнувань і збитків, завданих цивільній інфраструктурі столиці.

  • Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Радник міністра оборони України, фахівець із військових технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов пояснив, чому під час російських балістичних атак повітряна тривога іноді може спрацьовувати вже після прильоту ракети. За його словами, головною причиною є надзвичайно короткий час польоту балістичних ракет та особливості роботи міжнародної системи виявлення запусків. Про це Бескрестнов повідомив у своєму зверненні.

    Він зазначив, що інформація про підготовку до запусків або безпосередній старт російських ракет надходить Україні від міжнародних партнерів, які використовують сучасні засоби космічної розвідки та інші системи спостереження. Водночас деталі роботи цих технологій не розголошуються з міркувань безпеки.

    “Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску”, – пояснив Бескрестнов.

    За словами радника міністра оборони, після фіксації запуску інформація має пройти кілька етапів обробки та передачі до українських служб, які ухвалюють рішення про оголошення повітряної тривоги. Саме на цьому етапі навіть незначні технічні затримки можуть мати критичне значення, адже балістичні ракети летять до українських міст за лічені хвилини.

    Бескрестнов наголосив, що, наприклад, до Києва балістична ракета може долетіти приблизно за дві-чотири хвилини. Через настільки короткий проміжок часу будь-який збій у передачі інформації або затримка в роботі систем може призвести до того, що сигнал повітряної тривоги пролунає вже після вибуху.

    “Ракета долітає до Києва за 2-4 хвилини, тому час дуже обмежений. Будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися”, – зазначив він.

    Водночас експерт звернув увагу й на іншу ситуацію, яка часто викликає запитання серед українців: коли повітряну тривогу оголошують, але самого запуску ракети так і не відбувається. За його словами, це пов’язано з тим, що супутникові системи можуть зафіксувати активність на пускових установках, яка свідчить про підготовку до удару, однак з різних причин запуск у підсумку може бути скасований або відкладений.

    “Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути”, – пояснив радник.

    Як приклад Бескрестнов навів ситуації з так званими хибними тривогами щодо запусків російської ракети “Орєшник”. За його словами, у таких випадках супутники фіксували активність на пускових позиціях, однак вона не завжди завершувалася реальним запуском.

    “Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по “Орєшнику”? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні – незрозуміло”, – додав він.

    Заява Бескрестнова пролунала на тлі нещодавніх масованих російських атак по Україні, під час яких у Києві вже неодноразово фіксували випадки, коли сигнал повітряної тривоги збігався із моментом удару або лунав уже після вибухів. Зокрема, подібні ситуації сталися 8 та 11 липня під час застосування Росією балістичного озброєння.

    Окрім цього, раніше Сергій Бескрестнов попереджав про нові загрози з боку російської армії. За його словами, Росія нарощує виробництво нової крилатої ракети “Бандероль”, а також уже використовувала однойменний баражуючий боєприпас під час масованих ударів по Києву. За попередніми оцінками, цей безпілотний засіб ураження здатний долати відстань до 500 кілометрів і нести бойову частину масою до 150 кілограмів, що робить його ще одним небезпечним елементом російського арсеналу.

  • Після нічної атаки РФ у Києві змінили маршрути громадського транспорту

    Після нічної атаки РФ у Києві змінили маршрути громадського транспорту

    У Києві після чергової масованої російської атаки в ніч на 11 липня тимчасово змінили роботу громадського транспорту. Через пошкодження інфраструктури та проведення аварійно-відновлювальних робіт частину маршрутів трамваїв, тролейбусів і автобусів було скориговано, а для забезпечення перевезення пасажирів міська влада запустила додатковий тимчасовий автобусний маршрут. Комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки російського обстрілу, тому транспортна ситуація в столиці може змінюватися залежно від перебігу ремонтних робіт.

    Про це повідомила Київська міська державна адміністрація.

    У міській адміністрації зазначили, що тимчасові зміни запроваджено через наслідки масштабної комбінованої атаки Росії, яка сталася вночі 11 липня.

    «Унаслідок масованої атаки в ніч на 11 липня громадський транспорт курсує зі змінами», – йдеться у повідомленні КМДА.

    Найбільших змін зазнало трамвайне сполучення. Через пошкодження інфраструктури рух трамваїв маршруту №8 повністю призупинили. Для того щоб мешканці не залишилися без транспортного сполучення, місто оперативно організувало тимчасовий автобусний маршрут №8Т. Автобуси курсують між станцією метро «Позняки» та вулицею Ялтинською, дублюючи основну частину трамвайного маршруту.

    Також тимчасово змінено схему руху трамваїв маршруту №25. Наразі вони здійснюють перевезення пасажирів лише до станції метро «Бориспільська», не доїжджаючи до кінцевої зупинки.

    Коригування торкнулися й тролейбусного сполучення. Тролейбуси маршруту №27 тимчасово курсують від станції метро «Почайна» до Індустріального шляхопроводу.

    Змінено також роботу автобусних маршрутів №2 та №25. На період ліквідації наслідків атаки вони здійснюють рух лише до вулиці Новопольової.

    У КМДА закликали киян та гостей міста уважно стежити за офіційними повідомленнями щодо роботи транспорту, враховувати тимчасові зміни під час планування поїздок та за можливості заздалегідь перевіряти актуальні маршрути.

    У міській владі наголошують, що рух транспорту буде повністю відновлено після завершення необхідних ремонтних робіт, перевірки технічного стану контактної мережі, колій та іншої транспортної інфраструктури, яка могла зазнати пошкоджень внаслідок російського удару.

    Зміни в роботі громадського транспорту стали прямим наслідком чергової масштабної атаки Росії на українську столицю.

    У ніч на 11 липня російські війська вкотре здійснили комбінований удар по Києву, застосувавши, за попередньою інформацією, балістичне озброєння. Повітряна тривога в столиці тривала тривалий час, а сили протиповітряної оборони працювали по ворожих цілях.

    Попри роботу ППО, у кількох районах міста були зафіксовані влучання та падіння уламків, що призвело до руйнувань цивільної інфраструктури, виникнення пожеж та пошкодження об’єктів енергетики.

    За останніми даними, внаслідок нічної атаки постраждали щонайменше десять людей. Серед поранених є дитина. Усіх потерпілих оглянули медики, їм надається необхідна допомога. Інформація про стан постраждалих та можливе збільшення кількості потерпілих уточнюється.

    Одним із найбільш постраждалих став Святошинський район столиці. Там, за попередньою інформацією, сталося влучання у нежитлову будівлю. Внаслідок удару виникли руйнування, на місці працюють рятувальники, вибухотехніки, поліцейські та комунальні служби.

    У Дарницькому районі внаслідок атаки виникла пожежа на трансформаторній підстанції. Енергетики оперативно приступили до ліквідації аварії та відновлення електропостачання, щоб мінімізувати можливі перебої для мешканців району.

    У Солом’янському районі російська атака спричинила займання триповерхової офісної будівлі. Пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС оперативно прибули на місце, локалізували займання та проводять остаточну ліквідацію наслідків.

    У Дніпровському районі було зафіксовано сильне задимлення на території нежитлової забудови. Фахівці встановлюють причини виникнення пожежі та оцінюють масштаби пошкоджень.

    Після завершення повітряної тривоги в усіх районах міста до роботи приступили аварійно-відновлювальні служби. Комунальники очищають проїжджу частину від уламків, прибирають пошкоджені конструкції, перевіряють стан дорожнього покриття, контактної мережі громадського транспорту, електромереж та інших елементів міської інфраструктури.

    Окрему увагу приділяють перевірці стану трамвайних колій, контактних мереж та тягових підстанцій, оскільки навіть незначні пошкодження можуть становити загрозу для безпечного руху електротранспорту.

    У КМДА наголошують, що тимчасові обмеження є вимушеним заходом, спрямованим насамперед на забезпечення безпеки пасажирів та працівників транспортної галузі. Після завершення всіх технічних перевірок і відновлення пошкодженої інфраструктури маршрути поступово повернуть до звичайної схеми руху.

    Міська влада також закликає киян уважно стежити за сигналами повітряної тривоги та під час їх оголошення негайно прямувати до найближчих укриттів, адже загроза нових російських ударів по столиці залишається високою. Тим часом екстрені служби продовжують працювати в посиленому режимі, ліквідовуючи наслідки нічної атаки та забезпечуючи безперервну роботу критично важливої міської інфраструктури.

  • Удар по Києву: вибухи до тривоги, є постраждалі

    Удар по Києву: вибухи до тривоги, є постраждалі

    У ніч на 8 липня російські війська здійснили чергову атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети. Особливістю цього обстрілу стало те, що перші потужні вибухи пролунали у столиці ще до оголошення повітряної тривоги. Після цього росіяни завдали повторного удару, а впродовж решти ночі місто кілька разів опинялося під загрозою атак ударних безпілотників. Унаслідок ворожого обстрілу виникли пожежі у двох районах столиці, відомо щонайменше про двох постраждалих.

    Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України, мер Києва Віталій Кличко та Київська міська військова адміністрація.

    Перші вибухи пролунали у Києві близько 00:30. На той момент жодних офіційних повідомлень про повітряну загрозу або запуск балістичних ракет не було, а сигнал повітряної тривоги ще не оголосили. Уже за кілька хвилин після перших вибухів у столиці пролунали сирени, а Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння.

    Практично одразу після оголошення тривоги мешканців столиці закликали терміново пройти до укриттів та залишатися там до завершення небезпеки. Військові наголосили, що балістичні ракети мають надзвичайно високу швидкість польоту, тому час між їхнім запуском та ураженням цілі може становити лише кілька хвилин.

    Близько 00:53 у Києві знову пролунали потужні вибухи. Перед цим Повітряні сили повідомили про повторні пуски балістичних ракет у напрямку столиці. У різних районах міста було чути роботу сил протиповітряної оборони, які намагалися перехопити повітряні цілі.

    Попри завершення основної хвилі ракетної атаки, небезпека для Києва не минула. Уже о 04:46 у столиці вдруге за ніч оголосили повітряну тривогу. Причиною стала поява російського ударного безпілотника, який наближався до міста. Через кілька хвилин, за попередньою інформацією, його вдалося знищити силам протиповітряної оборони, після чого було оголошено відбій повітряної тривоги.

    Втім уже о 05:29 сирени в Києві пролунали втретє. Повітряні сили повідомили про фіксацію ще одного ворожого безпілотника, який рухався у напрямку столиці. Через це жителів міста знову закликали перебувати в укриттях до завершення загрози.

    Наслідки нічної атаки були зафіксовані щонайменше у двох районах столиці.

    За словами мера Києва Віталія Кличка, у Деснянському районі сталося влучання російської ракети, внаслідок чого виникла масштабна пожежа на території складських приміщень. На місце оперативно прибули рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій, пожежно-рятувальні підрозділи, медики та правоохоронці. Фахівці працювали над локалізацією займання та перевіряли територію на предмет можливих нових осередків пожежі.

    Ще один осередок займання виник у Святошинському районі столиці. Там, за попередньою інформацією, загорілася нежитлова будівля. Наразі спеціалісти встановлюють, чи стала пожежа наслідком прямого влучання, чи падіння уламків збитої повітряної цілі. Також триває обстеження прилеглої території для оцінки масштабів пошкоджень.

    Станом на 01:45 місцева влада повідомила про двох постраждалих. Одного з них госпіталізували до лікарні для надання спеціалізованої медичної допомоги. Іншому допомогу надали на місці. Інформація про їхній стан, характер отриманих травм та можливу зміну кількості потерпілих уточнюється.

    На місцях влучань і падіння уламків працюють усі необхідні екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки пожеж, поліцейські забезпечують охорону території, а комунальні служби перевіряють стан інженерних мереж та ліквідовують наслідки руйнувань.

    Фахівці наголошують, що використання Росією балістичних ракет створює особливу небезпеку для цивільного населення. На відміну від крилатих ракет чи ударних дронів, балістичні ракети летять значно швидше, через що час на реагування є мінімальним. Саме тому в окремих випадках вибухи можуть пролунати ще до того, як системи оповіщення встигають попередити населення про загрозу.

    Ця атака стала черговим масованим ударом по українській столиці, який відбувся лише через кілька днів після попереднього обстрілу.

    Нагадаємо, у ніч на 6 липня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши одночасно балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Тоді руйнувань зазнали Подільський, Дарницький, Оболонський та Голосіївський райони столиці. Було пошкоджено житлові будинки, адміністративні будівлі, об’єкти цивільної інфраструктури та автомобілі. Пошуково-рятувальні роботи після тієї атаки тривали понад добу й були завершені 7 липня.

    Під час того ж масованого удару постраждала й Київська область. Одним із найбільш уражених населених пунктів стало Вишневе, де російська атака спричинила масштабні руйнування житлової забудови. За останніми офіційними даними, у місті пошкоджено майже 300 житлових будинків, дев’ять людей загинули, ще десятки отримали поранення. У місті тривають аварійно-відновлювальні роботи, а влада вже розпочала оцінку збитків для подальшого відновлення зруйнованої інфраструктури.

  • Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Герасимов особисто спланував удар по Києву: прокуратура назвала організатора атаки 2 липня

    Офіс генерального прокурора України та Служба безпеки України розпочали досудове розслідування після масованої російської атаки на Київ і Київську область 2 липня. За даними українського слідства, організацію удару здійснив начальник Генерального штабу Збройних сил РФ, перший заступник міністра оборони Росії Валерій Герасимов. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За версією слідства, атака була спланована та організована Герасимовим за попередньою змовою з вищим політичним керівництвом Росії. Реалізацію удару, як заявляють правоохоронці, забезпечували підпорядковані йому командувачі та військові підрозділи РФ. Українська прокуратура наголошує: цілями атаки були не військові чи стратегічні об’єкти, а житлові будинки та цивільна інфраструктура.

    Кравченко заявив, що російські війська умисно били по цивільних об’єктах, а атака не була випадковістю. За його словами, йдеться про системний терор мирного населення. У прокуратурі вважають, що Герасимов об’єднав у єдиний план дії дальньої авіації, Чорноморського флоту, Сухопутних військ та підрозділів безпілотних систем РФ для проведення комбінованого удару по столиці.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Максимальна санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі. У межах цього провадження правоохоронці також планують дослідити інші масовані ракетні та дронові атаки Росії по території України.

    Масована атака 2 липня стала однією з найжорстокіших для Києва за весь період повномасштабної війни. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 74 ракети різних типів і 496 безпілотників. Основним напрямком удару був саме Київ. Українські сили ППО знешкодили 524 повітряні цілі: 48 ракет і 476 БпЛА. Водночас було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет і 12 ударних дронів на 33 локаціях.

    Удар завдавався кількома хвилями. Російські війська одночасно запускали балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники, зокрема реактивні. Серед застосованого озброєння, за повідомленнями української сторони, були ракети “Циркон”, “Іскандер”, “Калібр”, а також дрони різних типів. Саме балістичні ракети стали найнебезпечнішим елементом атаки, адже вони долітають до столиці за лічені хвилини й залишають мінімальний час для реагування.

    Наслідки удару виявилися катастрофічними. У Києві пошкодження зафіксували у всіх районах міста. Постраждали понад 100 житлових будинків, частина з них стала непридатною для проживання. Найважча ситуація склалася в Дарницькому районі, де внаслідок влучання обвалилася частина багатоповерхівки. Рятувальники продовжували розбирати завали й наступного дня після атаки.

    Станом на 3 липня відомо про щонайменше 30 загиблих і 92 постраждалих. Серед поранених є діти, зокрема 10-річний хлопчик, який перебував у лікарні. Також повідомлялося про людей, які залишалися зниклими безвісти після руйнування будинків. У Києві 3 липня оголосили День жалоби за жертвами російського удару.

    Пошкоджень зазнали не лише житлові квартали. У столиці постраждали готель, медичні заклади, станція екстреної медичної допомоги, магазини, склади, зоопарк, енергетичні об’єкти та інша цивільна інфраструктура. Після ударів виникли масштабні пожежі, а частина міста тимчасово залишалася без електропостачання.

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія знову використала балістику як інструмент терору проти цивільних. Він також закликав партнерів пришвидшити постачання систем ППО та ракет-перехоплювачів, наголосивши, що кожне зволікання коштує Україні людських життів.

    Російське Міноборони традиційно заявило, що нібито било по військових цілях, однак українська сторона наполягає: фактичні наслідки удару доводять протилежне. Руйнування житлових будинків, загибель мирних мешканців і пошкодження медичної та комунальної інфраструктури стали підставою для кваліфікації атаки як воєнного злочину.

    Розслідування ролі Герасимова може стати частиною ширшої юридичної стратегії України щодо персональної відповідальності російського військово-політичного керівництва. Київ уже неодноразово наголошував, що воєнні злочини РФ мають не лише виконавців, а й конкретних організаторів, які віддавали накази, планували операції та координували удари по цивільних містах.

    Тепер, після атаки 2 липня, прокуратура прямо називає Герасимова одним із ключових відповідальних за цей удар. Його роль, за версією слідства, полягала не лише у формальному керівництві російською армією, а в особистому плануванні та координації комбінованої атаки, яка забрала життя десятків людей у столиці України.

    Остаточну юридичну оцінку має дати суд. Водночас уже зараз Україна документує кожне влучання, кожне руйнування і кожне свідчення потерпілих, щоб використати ці матеріали як у національних провадженнях, так і в міжнародних механізмах притягнення Росії до відповідальності.