Позначка: Бандероль

  • Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

    Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

    У середу, 21 жовтня 2026 року, російські війська завдали ударів по Дніпру. У місті пролунала серія потужних вибухів, після яких місцеві жителі почали повідомляти про перебої з електропостачанням. За офіційною інформацією, під удар потрапив об’єкт критичної інфраструктури. Водночас через російську атаку понад 30 тисяч мешканців Дніпропетровської області залишилися без світла. Найбільше знеструмлень зафіксували у Павлоградському, Синельниківському районах та місті Самар. Енергетики зможуть розпочати відновлювальні роботи лише після стабілізації безпекової ситуації.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Інформацію також підтвердило Суспільне Дніпро.

    За повідомленнями місцевих жителів, удари супроводжувалися гучними вибухами, які було чути в різних районах обласного центру.

    Дніпро атакували посеред дня

    Повітряну тривогу в Дніпровському районі оголосили о 13:09.

    Незабаром Повітряні сили ЗСУ попередили про рух у напрямку міста баражуючих боєприпасів типу «Бандероль».

    Приблизно о 13:20 у Дніпрі пролунала серія вибухів.

    За повідомленнями місцевих медіа, жителі чули близько десяти потужних звуків.

    Над окремими районами міста піднімався дим, також надходила інформація про пожежу.

    Водночас точну кількість влучань, типи застосованих засобів ураження та результати роботи протиповітряної оборони військові на момент перших повідомлень не деталізували.

    Варто зазначити, що попередження про рух «Бандеролей» не означає автоматичного підтвердження, що всі влучання були завдані саме цим типом озброєння.

    Росія вдарила по критичній інфраструктурі

    Після вибухів обласна військова адміністрація підтвердила атаку на інфраструктурний об’єкт у Дніпрі.

    «Ворог атакував об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі», — повідомив Олександр Ганжа.

    При цьому посадовець не уточнив назву підприємства, його місцезнаходження та характер пошкоджень.

    Інформація про постраждалих безпосередньо внаслідок денного удару по Дніпру уточнювалася.

    Також не було оприлюднено офіційної оцінки масштабів руйнувань.

    Деталі щодо таких об’єктів можуть не розголошувати з міркувань безпеки, зокрема для того, щоб не надавати противнику додаткової інформації про результати ударів.

    Понад 30 тисяч людей залишилися без електрики

    Одним із найбільш відчутних наслідків атаки стали перебої з електропостачанням.

    Жителі Дніпра повідомляли про зникнення світла та перепади напруги після серії вибухів.

    Водночас Дніпропетровська ОВА офіційно підтвердила масштабні знеструмлення в інших населених пунктах області.

    За словами Олександра Ганжі, без електрики залишилися понад 30 тисяч мешканців.

    Відключення зафіксували у Павлоградському та Синельниківському районах, а також у місті Самар.

    Таким чином, наслідки російської атаки відчули не лише жителі обласного центру.

    Скільки саме споживачів залишилися без електроенергії безпосередньо в Дніпрі, на момент перших повідомлень окремо не уточнювалося.

    Коли відновлять електропостачання

    В обласній військовій адміністрації повідомили, що аварійно-відновлювальні бригади готові розпочати роботу.

    Однак першочерговою умовою залишається безпека працівників.

    Енергетики зможуть приступити до ремонту пошкодженого обладнання, коли мине загроза повторних російських ударів.

    Точних строків відновлення електропостачання для всіх знеструмлених населених пунктів наразі не оголошували.

    Тривалість ремонтів залежатиме від характеру пошкоджень і можливості безпечного доступу до об’єктів.

    Водночас мешканцям рекомендовано стежити за повідомленнями місцевої влади та операторів електромереж.

    У разі перебоїв зі світлом необхідно обережно користуватися електроприладами й не перевантажувати мережу після відновлення живлення.

    Дніпропетровщина перебуває під постійними ударами

    Денній обстріл Дніпра став продовженням серії російських атак на область.

    У ніч проти 21 жовтня російські війська майже 30 разів атакували Дніпровський, Нікопольський та Синельниківський райони.

    За інформацією ОВА, противник застосовував ракети, безпілотники та артилерію.

    У Дніпровському районі пошкоджено будівлю гуртожитку.

    На Нікопольщині під обстрілами опинилися Нікополь, а також Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади.

    Внаслідок ударів постраждали приватні будинки, автомобілі та сільськогосподарська техніка. У деяких місцях виникли пожежі.

    Поранень дістав 50-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Це постраждалий від нічних обстрілів області, а не підтверджена жертва денного удару по обласному центру.

    У Синельниківському районі також зафіксували пошкодження підприємства та приватного будинку.

    Чому удари по енергетиці особливо небезпечні

    Російські атаки на критичну інфраструктуру створюють загрозу стабільній роботі систем життєзабезпечення.

    Відсутність електрики може впливати на водопостачання, опалення, зв’язок, транспорт і роботу підприємств.

    Особливо небезпечними масштабні знеструмлення стають напередодні холодного періоду року.

    Крім того, повторні атаки можуть ускладнювати ремонт обладнання, оскільки аварійним бригадам доводиться чекати на безпечні умови.

    Для мешканців прифронтових та наближених до зони бойових дій регіонів такі наслідки стають додатковим навантаженням.

    Водночас кількість знеструмлених споживачів і тривалість відключень можуть змінюватися в міру відновлення роботи електромереж.

    Що відомо про наслідки атаки на 21 жовтня

    Станом на час оприлюднення повідомлень підтверджено російський удар по об’єкту критичної інфраструктури у Дніпрі.

    У місті пролунала серія вибухів, а жителі повідомляли про перебої з електропостачанням.

    Через атаку понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар залишилися без світла.

    Інформацію про поранених під час денного обстрілу Дніпра та повний масштаб пошкоджень ще уточнюють.

    Головне: Росія знову атакувала критичну інфраструктуру великого українського міста, а наслідки ударів відчули десятки тисяч жителів області. Відновлення електропостачання залежатиме передусім від безпекової ситуації та стану пошкоджених мереж.

  • «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    «Це буде катастрофа»: Росія готує супутникове керування «Шахедами»

    Росія прискорює розгортання власної супутникової мережі «Рассвет», яка може суттєво змінити характер повітряної війни проти України. Приблизно через шість місяців російські військові потенційно отримають можливість керувати ударними безпілотниками Shahed, розвідувальними дронами та окремими типами ракет у реальному часі через супутниковий зв’язок. Це дозволить операторам коригувати маршрути під час польоту, а також може зменшити ефективність частини українських засобів радіоелектронної боротьби. Про небезпеку попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Про нову технологічну загрозу Бескрестнов розповів в інтерв’ю американському агентству Associated Press.

    За його словами, російський супутниковий проєкт може становити небезпеку не лише для України, а й для європейських держав.

    Радник президента назвав «Рассвет» одним із найсерйозніших технологічних викликів, які Росія створює для української оборони.

    Йдеться про можливість підтримувати зв’язок з ударними апаратами навіть на великих відстанях від наземних пунктів управління.

    У разі успішного завершення проєкту російські оператори можуть отримати нові можливості змінювати завдання безпілотників уже після їхнього запуску.

    Що відомо про російський аналог Starlink

    «Рассвет» — російський проєкт супутникового широкосмугового зв’язку, який розробляє компанія «Бюро 1440».

    Його концепція передбачає створення угруповання низькоорбітальних супутників для забезпечення доступу до мережі з різних регіонів.

    Система позиціонується як російська альтернатива американському Starlink компанії SpaceX.

    Однак технології супутникового інтернету мають не лише цивільне застосування.

    Вони можуть використовуватися для підтримання зв’язку з рухомими військовими платформами, зокрема безпілотниками.

    За інформацією української розвідки, Росія суттєво прискорила реалізацію проєкту.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Москва планує створити угруповання з 292 супутників у 2027 році та збільшити їхню кількість до 924 апаратів до 2035 року.

    Ці плани озвучив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.

    За відкритими даними, 23 березня 2026 року російська компанія здійснила запуск перших 16 серійних супутників «Рассвет».

    У липні розробники повідомили про запуск наступної партії.

    Водночас заявлені Росією плани не гарантують, що всі супутники будуть виведені на орбіту в установлені терміни.

    Росія вже отримує короткочасне покриття над Україною

    Сергій Бескрестнов повідомив, що російські супутники вже забезпечують окремі періоди доступності зв’язку над українською територією.

    За його словами, коли апарати проходять над Україною, покриття може зберігатися приблизно 30–40 хвилин.

    Наразі цього недостатньо для стабільного цілодобового управління безпілотниками по всій країні.

    Однак розширення супутникового угруповання потенційно дозволить збільшити тривалість доступного зв’язку.

    За прогнозом Флеша, постійне покриття України може з’явитися приблизно через шість місяців — орієнтовно навесні 2027 року.

    Водночас експерт не стверджував, що повноцінна система вже працює або що її запуск гарантовано відбудеться саме в цей термін.

    Чому нова система може бути небезпечною для України

    Одним із головних способів протидії російським ударним дронам залишається радіоелектронна боротьба.

    Засоби РЕБ можуть створювати перешкоди для навігації та каналів зв’язку, які використовують безпілотні апарати.

    Це здатне ускладнювати виконання бойових завдань або змушувати дрони відхилятися від визначених маршрутів.

    Однак супутниковий канал зв’язку може змінити характер цієї протидії.

    Якщо безпілотник отримує інформацію безпосередньо через супутникову мережу, його залежність від окремих наземних каналів управління потенційно зменшується.

    Крім того, оператор може отримати можливість підтримувати двосторонній зв’язок з апаратом під час польоту.

    Це дозволило б змінювати його завдання залежно від ситуації.

    Серед можливих носіїв такого зв’язку Бескрестнов назвав ударні безпілотники Shahed, розвідувальні апарати та дешевші ракети типів «Бандероль» і «Дань-М».

    Водночас супутниковий зв’язок не робить літальний апарат невразливим.

    Засоби РЕБ, протиповітряна оборона та інші технології протидії можуть залишатися ефективними залежно від характеристик конкретної системи.

    Головна загроза полягає в тому, що Україні доведеться адаптувати вже створені засоби захисту до нового способу управління російськими повітряними цілями.

    Флеш попереджав про «Рассвет» ще у вересні

    Нинішнє інтерв’ю Associated Press — не перше публічне попередження українського експерта про російську супутникову систему.

    Ще 20 вересня Бескрестнов наголошував на необхідності розпочати розроблення спеціальних засобів протидії до того, як Росія завершить розгортання мережі.

    Тоді «Ненька інфо» опублікувала матеріал про можливі наслідки появи російського аналога Starlink.

    Експерт звертав увагу, що проблеми з окремими російськими супутниками не означають повної зупинки проєкту.

    За його оцінкою, російські розробники продовжують удосконалювати обладнання та готувати нові запуски.

    Саме тому Україні необхідно діяти на випередження.

    Україна вже готує засоби протидії

    За словами Бескрестнова, Україна працює над заходами, які мають обмежити можливості використання російської супутникової мережі у військових цілях.

    Серед інструментів експерт назвав санкції та технологічні засоби протидії.

    Однак розроблення захисту ускладнюється тим, що повноцінна російська система ще не працює.

    Російські інженери раніше мали можливість досліджувати роботу американського Starlink та випробовувати способи створення перешкод для супутникового зв’язку.

    Натомість українським спеціалістам доводиться готуватися до протидії мережі, яка перебуває в процесі розгортання.

    У серпні Міністерство цифрової трансформації України також звернулося до Міжнародного союзу електрозв’язку з вимогою виключити українську територію із зон обслуговування російської системи «Рассвет».

    Водночас самі міжнародні звернення не гарантують технічного припинення супутникового сигналу.

    Для захисту потрібні додаткові технологічні та організаційні рішення.

    Проблеми зі Starshield додають Україні ризиків

    Попередження Флеша пролунало на тлі нових обмежень роботи американської системи Starshield, яку використовують українські військові.

    За інформацією Associated Press, 14 жовтня для відповідних терміналів запровадили обмеження зв’язку під час руху на швидкості понад 160 кілометрів на годину.

    Це створило проблеми для частини українських безпілотників, які використовують супутниковий зв’язок під час виконання завдань.

    Бескрестнов повідомив, що Україна веде переговори зі SpaceX, Пентагоном та урядом США щодо можливого перегляду обмеження.

    Один із варіантів — використання дорожчого пакета супутникових послуг, призначеного для авіації.

    Водночас остаточного рішення щодо цього питання на момент інтерв’ю не було.

    Крім того, Україна розглядає альтернативні мережі, зокрема європейську Eutelsat OneWeb та проєкт Amazon.

    Що буде, якщо Росія завершить розгортання «Рассвету»

    Якщо Росії вдасться створити стабільну супутникову мережу та інтегрувати її в ударні безпілотники, це може суттєво розширити можливості російської армії.

    Водночас для практичного використання нової технології потрібна не лише достатня кількість супутників.

    Необхідні також відповідні наземні станції, термінали на самих безпілотниках, захищені канали передавання даних та надійне програмне забезпечення.

    Тому завершення орбітального угруповання не обов’язково означатиме миттєву появу масового супутникового управління всіма російськими дронами.

    Станом на 18 жовтня 2026 року повноцінне безперервне покриття України мережею «Рассвет» незалежно не підтверджене.

    Однак українські військові експерти вже розглядають можливість його появи як серйозний ризик.

    Головне завдання України — встигнути розробити, випробувати та розгорнути засоби протидії до того, як Росія зможе масштабно використовувати новий канал супутникового управління для своїх атак.

  • 22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    22 місця влучань за одну ніч: Росія атакувала Україну «Іскандерами», «Калібрами» та сотнями дронів

    У ніч проти 17 жовтня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети морського та повітряного базування, а також 332 безпілотники різних типів. Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 293 повітряні цілі, однак повністю уникнути наслідків обстрілу не вдалося. Зафіксовано влучання на 22 локаціях, а у Запоріжжі та Кривому Розі повідомили про пошкодження будівель і постраждалих.

    Про результати відбиття атаки повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, російський повітряний напад розпочався ще о 18:00 16 жовтня та тривав протягом усієї ночі.

    Окупанти використали одразу кілька типів ракетного озброєння. Балістичні ракети «Іскандер-М» та KN-23 запускали з Воронезької й Ростовської областей РФ, а також із тимчасово окупованого Криму.

    Крилаті ракети Х-22/32 противник застосував із повітряного простору окупованого півострова. Ще чотири ракети морського базування «Калібр» запустили з району Новоросійська.

    Особливістю нічного удару стала велика кількість безпілотників — 332 апарати різних типів.

    Серед них були ударні Shahed, реактивні дрони, S-8000 «Бандероль», «Гербера» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    За даними Повітряних сил, 31 із запущених безпілотників належав до реактивних модифікацій.

    Пуски здійснювали з районів Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в Криму.

    Така географія запусків свідчить про масштабність атаки та необхідність одночасної роботи української протиповітряної оборони на кількох напрямках.

    Скільки ворожих цілей вдалося знищити

    За попередніми даними станом на 08:00, українська ППО збила або подавила 293 повітряні цілі.

    Зокрема, захисники неба знешкодили всі чотири крилаті ракети «Калібр» та 289 безпілотників різних типів.

    Серед знешкоджених БпЛА було 23 реактивні апарати.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Водночас військові повідомили про влучання засобів повітряного нападу противника на 22 локаціях. Ще на трьох зафіксували падіння уламків збитих цілей.

    У ранковому зведенні не зазначено точної кількості балістичних ракет та ракет Х-22/32, які Росія застосувала під час атаки. Тому наведені цифри не дозволяють визначити повну кількість усіх запущених ракет або остаточну ефективність їх перехоплення.

    Запоріжжя та Кривий Ріг опинилися під ракетними ударами

    Одними з міст, які зазнали ударів під ранок 17 жовтня, стали Запоріжжя та Кривий Ріг.

    У Запоріжжі внаслідок ракетної атаки пошкоджено житлові будинки. За попередньою інформацією місцевої влади, щонайменше двоє людей постраждали, їм надавали медичну допомогу.

    У Кривому Розі також зафіксували наслідки російського удару. Повідомлялося про пошкодження підприємства та цивільної інфраструктури.

    Інформація про масштаби руйнувань і кількість постраждалих уточнюється.

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак

    Застосування одночасно балістичних ракет, крилатих ракет та значної кількості дронів створює додаткове навантаження на українську систему ППО.

    Особливу увагу військові експерти звертають на реактивні безпілотники, швидкість яких суттєво перевищує показники звичайних Shahed.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нову російську ракету S-8000 «Бандероль», здатну розвивати швидкість приблизно до 650 км/год.

    За оцінками експертів, використання таких засобів ураження в комбінованих атаках може ускладнювати роботу мобільних вогневих груп та інших елементів протиповітряної оборони.

    Водночас Росія продовжує застосовувати дешевші дрони-імітатори для створення додаткових повітряних цілей.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини накопичення Росією ракет перед масштабними ударами. Військові оглядачі припускали, що перерви між великими атаками можуть бути пов’язані з необхідністю накопичувати боєприпаси та готувати нові комбіновані удари.

    Крім того, 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку 137 безпілотниками, під час якої влучання зафіксували на 17 локаціях.

    Нова атака 17 жовтня виявилася значно масштабнішою за кількістю застосованих дронів.

    Повітряна загроза зберігалася навіть після ранкового зведення

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 бойова робота ще тривала, а в повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників.

    Тому ранкові показники є попередніми й можуть змінюватися після завершення атаки та уточнення інформації.

    Військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Масована атака 17 жовтня вкотре продемонструвала, що навіть за успішного знешкодження сотень російських цілей загроза для українських міст залишається високою. Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння, намагаючись завдати ударів по території України, тоді як українські Сили оборони протидіють одночасно ракетним і безпілотним загрозам.

  • Дві жінки у важкому стані: РФ атакувала лікарню в Кривому Розі новими ракетами

    Дві жінки у важкому стані: РФ атакувала лікарню в Кривому Розі новими ракетами

    Російські війська вранці 6 жовтня завдали удару по центральній частині Кривого Рогу. Під атакою опинилася територія однієї з міських лікарень. За останніми даними, поранено п’ятьох людей, двоє з них — співробітники медзакладу, а дві жінки перебувають у важкому стані.

    Як повідомив голова Ради оборони міста Олександр Вілкул, Росія застосувала дві «Бандеролі». Перший вибух у місті пролунав практично одразу після попередження Повітряних сил про рух цих засобів ураження в напрямку Кривого Рогу.


    Спочатку повідомлялося про трьох постраждалих, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти. За уточненими даними місцевої влади, 28-річна та 40-річна жінки перебувають у важкому стані, лікарі борються за їхнє життя. 

    Одна з поранених працює у лікарні. Ще одна жінка в момент атаки просто гуляла неподалік із собакою. Також поранення отримали чоловіки, стан частини постраждалих оцінюють як середньої тяжкості. 

    Унаслідок удару на території медичного закладу виникла пожежа, пошкоджено гаражі. Крім самої лікарні, за даними місцевої влади, понівечені багатоквартирні житлові будинки, художня школа та адміністративні будівлі. У місті розгорнули штаб допомоги мешканцям пошкоджених будинків. 

    Росія застосувала проти міста S8000 «Бандероль». Головне управління розвідки України класифікує її як крилату ракету. За даними ГУР, її розробила російська підсанкційна компанія «Кронштадт», основним носієм є безпілотник «Оріон», також ракету адаптують для запуску з ударних гелікоптерів Ми-28Н. 

    «Бандероль» здатна долати до 500 км, її крейсерська швидкість становить приблизно 520–560 км/год, а максимальна може сягати 620–650 км/год. За даними української розвідки, бойова частина ракети має масу до 150 кг. 

    У серпні ГУР також повідомляло, що Росія вже здатна виробляти до 80 таких ракет на місяць. Це означає, що застосування «Бандеролей» проти українських міст може ставати дедалі регулярнішим. 

    Кривий Ріг останні місяці неодноразово опинявся під російськими ударами. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаку дронів по великому торговельному центру в Кривому Розі, після якої будівлю охопила масштабна пожежа.

    Наразі екстрені та комунальні служби продовжують обстежувати місця ударів. Остаточний масштаб руйнувань ще уточнюється.

  • «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    «Циркони», балістика і 282 дрони: Росія влаштувала Україні нову масовану нічну атаку

    У ніч проти 24 вересня Росія провела нову масштабну комбіновану атаку по Україні, застосувавши протикорабельні ракети «Циркон», балістичні ракети різних типів та 282 безпілотники. Основними напрямками удару Повітряні сили назвали Київщину та Одещину. Станом на 08:00 українська протиповітряна оборона повідомила про знищення або подавлення 227 повітряних цілей.

    За даними Повітряних сил, російські війська застосували протикорабельні ракети «Циркон» із районів Курської, Ростовської та Орловської областей РФ, а також балістичні ракети «Іскандер-М», ракети комплексів С-400 у режимі удару по наземних цілях та північнокорейські KN-23 із Курської та Брянської областей.

    Окремою складовою атаки стали 282 ударні й допоміжні безпілотники. Йдеться про Shahed, зокрема реактивні модифікації, «Гербери», баражуючі боєприпаси «Бандероль»/«Дань-Т» та дрони-імітатори «Пародія». Запуски здійснювалися з Орла, Міллерового, Шаталового, Курська, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька, Гвардійського і Чауди в Криму та з акваторії Азовського моря.

    За попередніми результатами бойової роботи ППО, до восьмої ранку вдалося збити або подавити чотири ракети «Циркон», три балістичні ракети типу «Іскандер-М»/С-400/KN-23, одну «Бандероль»/«Дань-Т» та 219 безпілотників різних типів. Водночас зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на десяти.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Близько першої години ночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістики, після чого в столиці пролунало кілька серій потужних вибухів. Тривога поширилася на більшість областей України. Близько 02:27 у Києві оголосили відбій.

    Станом на ранок відомо щонайменше про одного загиблого та двох поранених у столиці. За даними КМВА, загинув 65-річний чоловік. Двох постраждалих госпіталізували.

    У Дніпровському районі уламки впали у двір приватного будинку, частково зруйнувавши споруду. Також пошкодження фіксували у дворах 16-поверхового житлового будинку та на території адміністративної будівлі. Перші повідомлення міської влади не виключали, що під завалами приватного будинку могли перебувати люди.

    У Подільському районі уламки впали на автомобільну парковку біля медичного закладу — там загорілися автомобілі. Ще одне падіння уламків зафіксували на території нежитлової забудови. У Солом’янському районі уламки також впали в нежитловій зоні.

    Ця атака стала для Києва вже другою важкою за дві доби. Лише днем раніше, 23 вересня, внаслідок російської атаки у столиці загинули двоє людей, ще 22 постраждали. Шістнадцять із них станом на 13:00 перебували у стаціонарах міських лікарень.

    Ще одним основним напрямком удару стала Одеса. У місті внаслідок нічної атаки пошкоджено медичний та освітній заклади, а також житлові будинки. За повідомленням керівника Одеської МВА Сергія Лисака, після ударів у місті почали розгортати оперативні штаби для допомоги мешканцям.

    Зокрема, повідомлялося про пошкодження даху та частини верхнього поверху медичного закладу. Вибуховою хвилею пошкодило вікна в прилеглих житлових будинках та одному з навчальних закладів. Інформація про масштаби руйнувань протягом ранку уточнюється.

    Особливістю нічної атаки стало масоване комбінування різних типів засобів ураження. Росія одночасно використовувала швидкі балістичні цілі, «Циркони», звичайні та реактивні Shahed, інші ударні безпілотники й дрони-імітатори. Така тактика створює для системи ППО одразу кілька різних завдань, оскільки для перехоплення балістичних ракет та повільніших дронів використовуються різні засоби.

    Попередження про підготовку саме такого удару пролунало ще ввечері 23 вересня. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що російські війська готують балістичний обстріл і що відповідні ознаки вже були зафіксовані. Він закликав українців бути особливо уважними найближчими днями.

    Напередодні президент Володимир Зеленський також заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією чергової масованої атаки. Фактично вже за кілька годин ці попередження матеріалізувалися в одну з найпотужніших повітряних атак останнього часу.

    Важливим є і масштаб застосування «Цирконів». Це високошвидкісні ракети, протидія яким є складним завданням для ППО. За ранковим зведенням Повітряних сил, усі чотири «Циркони», які були враховані у звіті, вдалося збити. Так само українські військові заявили про знищення трьох балістичних ракет.

    Разом із тим самі 227 збитих або подавлених цілей не означають повної відсутності наслідків. Повітряні сили прямо повідомляють про влучання на 13 локаціях, а пошкодження у Києві та Одесі показують, що частині засобів ураження або їхнім уламкам вдалося досягти землі.

    Станом на ранок 24 вересня рятувальні та комунальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані щодо загиблих, постраждалих та остаточного переліку пошкоджених об’єктів можуть змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Головний підсумок ночі наразі виглядає так: Росія застосувала 282 дрони, «Циркони» та балістичні ракети, українська ППО заявила про 227 знешкоджених цілей, однак у Києві є загиблий і поранені, а в Одесі пошкоджено медичну, освітню та житлову інфраструктуру. Основними напрямками удару були Київщина й Одещина.

    Інформація оперативна та продовжує уточнюватися.

  • 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Росія в ніч проти 23 вересня влаштувала нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів безпілотників і баражуючих боєприпасів. У небі фіксували звичайні та реактивні «Шахеди», «Гербери», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». Удари почалися ще ввечері 22 вересня і тривали всю ніч та вранці. Станом на 08:00 Повітряні сили повідомляли про 18 локацій, де зафіксували влучання засобів повітряного нападу, і ще вісім місць падіння уламків збитих цілей. На той момент атака ще не була остаточно завершена.

    За офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, від 18:00 22 вересня російські війська застосували 161 повітряну ціль. Серед них були ударні безпілотники типу Shahed, причому 82 апарати були реактивними, «Гербери», дрони інших типів та імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Запуски здійснювали одразу з кількох районів Росії — Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Міллерового, а також з тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України. За попереднім зведенням на 08:00, вдалося збити або подавити 119 російських безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Таким чином, загалом ППО знешкодила 122 повітряні цілі. Водночас уникнути влучань не вдалося: Повітряні сили зафіксували їх на 18 локаціях, а уламки збитих апаратів упали ще на восьми.

    Одним із головних напрямків удару знову став Київ. Причому атака на столицю розпочалася ще ввечері 22 вересня. Тоді російські війська застосовували реактивні БпЛА, а наслідки фіксували одразу у кількох районах міста. В Оболонському районі було влучання в резервуари з пальним, через що виникла пожежа. За іншою адресою пошкодження отримав об’єкт нежитлової забудови. У Печерському районі повідомлялося про двох постраждалих, а медиків також викликали у Дніпровський район.

    До 19:36 міський голова Віталій Кличко повідомляв уже про вісьмох постраждалих у столиці, трьох із яких госпіталізували. Решті допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місці. Пізніше ДСНС уточнила ще один епізод у Дніпровському районі: російський безпілотник влучив на територію приватного будинку, пошкодив фасад і вибив вікна. Одну травмовану людину госпіталізували. Після цього «Українська правда» повідомила, що загальна кількість постраждалих унаслідок вечірньої атаки сягнула дев’яти людей.

    Однак на цьому удар по столиці не завершився. Вже вночі та вранці 23 вересня нові російські дрони знову заходили на Київ.

    У Голосіївському районі один із БпЛА пошкодив складське приміщення, де виникла пожежа. Згодом мер столиці повідомив і про влучання безпілотника в автозаправну станцію в тому ж районі. У Солом’янському районі уламки збитого дрона впали на відкритій території між житловими будинками. Крім того, в цьому районі повідомлялося про загоряння на території транспортного підприємства.

    Через високу повітряну загрозу для столиці вранці довелося тимчасово зупинити рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках. У КМДА пояснювали це саме підвищеною небезпекою під час тривалої дронової атаки.

    Серйозні наслідки зафіксували й на Одещині. Ще ввечері 22 вересня область атакували російські реактивні безпілотники. За інформацією начальника Одеської ОВА Олега Кіпера, внаслідок ударів були пошкоджені складські приміщення та виникли масштабні пожежі. Одна людина загинула, ще двоє отримали поранення і були госпіталізовані. Ліквідація наслідків атаки тривала.

    Масове застосування саме реактивних «Шахедів» останніми тижнями стає все помітнішою рисою російських ударів. Під час нинішньої атаки реактивними були 82 із зафіксованих ударних БпЛА — фактично близько половини всього дронового угруповання. Ще 20 вересня Росія застосувала майже 140 безпілотників, і значна частина «Шахедів» також була реактивною. Про цю тенденцію раніше писала «Ненька інфо» — «Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина “Шахедів” була реактивною».

    Головна складність реактивних модифікацій полягає у значно вищій швидкості, що скорочує час на виявлення, супровід та перехоплення цілі. Раніше повідомлялося, що окремі такі апарати здатні розганятися приблизно до 500 км/год. Через це Україна паралельно намагається прискорити створення та масштабування швидкісних дронів-перехоплювачів. Про наказ прискорити роботу над такими засобами «Ненька інфо» писала на початку вересня.

    Ще один важливий елемент нинішньої російської тактики — тривалі атаки хвилями. Безпілотники запускають із різних районів і в різний час, змушуючи українську ППО працювати протягом багатьох годин. Представник Повітряних сил Юрій Ігнат раніше попереджав, що такі нальоти можуть розтягуватися фактично на весь день. Детальніше про цю зміну тактики можна прочитати у матеріалі «Загроза затяжної повітряної атаки: ворог готує нову хвилю ударів, яка може тривати весь день».

    Саме такий сценарій спостерігався й 22–23 вересня. Перші запуски в межах цієї хвилі Повітряні сили відраховують від 18:00 вівторка, а вранці середи в українському повітряному просторі все ще залишалися ворожі БпЛА. Тому дані про 122 знешкоджені цілі, 18 місць влучань та вісім локацій падіння уламків у Повітряних силах прямо назвали попередніми.

    На момент ранкового зведення військові не оприлюднювали повний список усіх 18 місць влучань, тому повна географія наслідків атаки ще уточнюється. Підтверджено, зокрема, удари та падіння уламків у Києві, а також важкі наслідки російської атаки на Одещині. Інформація від обласних адміністрацій, рятувальників та Повітряних сил може оновлюватися протягом дня.

    Водночас масштаб атаки вже зрозумілий: понад 160 повітряних засобів, велика частка швидкісних реактивних безпілотників, запуски одразу з шести напрямків і багатогодинна атака хвилями. Попри знешкодження більшості цілей, російські дрони прорвалися до десятків локацій, спричинивши пожежі, руйнування, поранення та щонайменше одну підтверджену загибель на Одещині.

  • Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Російські війська 19 серпня атакували Житомир реактивними безпілотниками. Один із ударів припав на будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Внаслідок атаки загинули двоє поліцейських, щонайменше десятеро людей постраждали.

    Про наслідки російської атаки повідомили голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко та тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    За словами очільника області, російські війська застосували для атаки на місто реактивні дрони.

    «Ворог атакував Житомир реактивними дронами. Є влучання у будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області», — повідомив Бунечко.

    Загинули двоє поліцейських

    У Національній поліції підтвердили загибель правоохоронців.

    За словами Максима Цуцкірідзе, російський удар забрав життя двох поліцейських. Щонайменше десятеро людей дістали поранення.

    Інформація щодо кількості постраждалих уточнюється.

    За попередніми даними Нацполіції, для атаки російські війська використали безпілотники типу «Бандероль».

    Після влучання спалахнула пожежа

    Унаслідок удару було пошкоджено будівлю обласного управління поліції. Після влучання виникла пожежа на покрівлі та четвертому поверсі.

    На місце оперативно прибули рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, медики та інші екстрені служби.

    Фахівці ліквідовують наслідки російської атаки та обстежують пошкоджену будівлю.

    Інформація про масштаби руйнувань та остаточну кількість потерпілих наразі уточнюється.

  • Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Російські війська почали активніше застосовувати по Чернігівській області реактивні безпілотники, зокрема дрони типу “Бандероль”. За словами начальника Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса, ці засоби ураження становлять серйозну загрозу через високу швидкість польоту, що ускладнює їх перехоплення силами протиповітряної оборони.

    Про це Чаус повідомив у своєму зверненні.

    За його словами, лише протягом 3 серпня російські окупанти здійснили масовану атаку по території області, використовуючи як ударні безпілотники, так і реактивні “Бандеролі”, які називають гібридом крилатої ракети та дрона.

    Глава ОВА зазначив, що швидкість польоту “Бандеролі” сягає близько 650 кілометрів на годину, через що такі цілі набагато складніше виявити та знищити засобами ППО. Водночас він повідомив, що українські підрозділи, які обороняють небо Чернігівщини, найближчим часом отримають додаткове посилення.

    Чаус також навів статистику роботи протиповітряної оборони за липень. За його словами, ефективність ППО в області становила близько 70%.

    Протягом минулого місяця українські захисники збили 865 російських ударних безпілотників, ще близько 200 повітряних цілей були локаційно втрачені або подавлені засобами радіоелектронної боротьби.

    “Оборонцям вдалося збити в нашому небі 865 ударних БпЛА. Ще близько 200 були локаційно втрачені або подавлені РЕБами. Велика вдячність захисникам – гідно відпрацювали по ворожих цілях”, – наголосив очільник області.

    Під час масованої атаки 3 серпня під ударами опинилися Чернігів, Прилуки, Новгород-Сіверський та низка громад області. Основними цілями російських військ стали підприємства, логістичні комплекси, аграрна інфраструктура та об’єкти критичної інфраструктури.

    У Чернігові зафіксовано влучання та падіння уламків безпілотників на території підприємств. Унаслідок атаки загорілися виробничий цех і складські приміщення, пошкоджено автомобілі. Крім того, уламки одного з дронів впали на територію логістичної компанії, а також поблизу модульного містечка в Киселівській громаді.

    У Киїнській громаді російські війська атакували територію аграрного підприємства. За даними ОВА, внаслідок обстрілів постраждали четверо людей — троє чоловіків і одна жінка.

    У Прилуках російські безпілотники влучили у складські приміщення із сільськогосподарською технікою, а також по логістичній компанії. У результаті ударів було знищено близько десяти автомобілів і приблизно стільки ж вантажних причепів, ще частина транспорту зазнала пошкоджень. Також атаковано ще одне підприємство міста.

    У Новгороді-Сіверському під обстріл потрапили логістичні компанії та об’єкти зв’язку. Пошкоджень зазнали адміністративні будівлі та транспортні засоби. Крім того, російські дрони атакували села Новгород-Сіверської громади, де пошкоджено приватні житлові будинки й автомобіль. Унаслідок одного з ударів постраждав цивільний чоловік.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія вивчає можливість запуску дронів-ракет “Бандероль” із наземних платформ. На думку експертів, це може ускладнити виявлення підготовки до атак і зробити удари менш прогнозованими, хоча водночас скоротить дальність застосування цієї зброї.

  • Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Російські війська вдень 28 липня здійснили масовану комбіновану атаку на Миколаїв та область, застосувавши керовані авіаційні бомби, крилаті ракети й безпілотники різних типів. Унаслідок ударів пошкоджено промислове підприємство, об’єкт портової інфраструктури, приватні та багатоквартирні житлові будинки. За останніми даними правоохоронців, поранень зазнали четверо цивільних людей.

    Про наслідки атаки повідомили виконувач обов’язків начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич і Миколаївська обласна прокуратура. Місцеві служби продовжують обстеження пошкоджених об’єктів та ліквідацію наслідків влучань. Мер Миколаєва підтвердив, що до робіт залучені комунальні та аварійні служби міста.

    За словами Решетілова, російські війська атакували регіон ударними безпілотниками типу Shahed, реактивними дронами, які називають «Бандеролями», а також керованими авіаційними бомбами. Сили оборони змогли знищити більшість повітряних цілей, однак в області зафіксували окремі влучання та падіння уламків збитих засобів ураження.

    У Миколаєві пошкоджень зазнали промислове підприємство, портова інфраструктура та житловий фонд. На окремих об’єктах виникли пожежі, до гасіння яких залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій. Інформація про масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

    У Галицинівській громаді Миколаївського району уламки збитого безпілотника впали на приватний житловий будинок. Унаслідок цього постраждав 86-річний чоловік. Його госпіталізували у тяжкому стані. Медики надають потерпілому необхідну допомогу.

    Міський голова Олександр Сєнкевич повідомив про руйнування у приватному секторі та пошкодження багатоквартирних будинків. За його словами, фахівці обходять території, фіксують наслідки ударів і визначають обсяг першочергових ремонтних робіт.

    «Вдень російські агресори масовано атакували наше місто. До ліквідації наслідків залучені всі необхідні служби та працівники комунальних підприємств міста», – повідомив мер.

    Сєнкевич наголосив, що російські війська вкотре спрямували озброєння по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах. Він також закликав жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й дотримуватися правил безпеки до завершення обстеження місць ударів.

    Миколаївська обласна прокуратура повідомила, що внаслідок атаки постраждали загалом четверо цивільних. Крім 86-річного жителя Миколаївського району, травми отримали троє мешканців обласного центру — двоє чоловіків і жінка. Інформації про їхній стан на момент публікації не наводилося.

    За попередніми даними слідства, під час комбінованого удару російська армія застосувала дві керовані авіаційні бомби, п’ять крилатих ракет і два реактивні безпілотні літальні апарати. Остаточний тип озброєння та кількість застосованих засобів ураження встановлюватимуть після огляду місць подій і дослідження уламків.

    За фактом чергового обстрілу цивільної інфраструктури правоохоронці розпочали досудове розслідування. На місцях влучань працюють прокурори, слідчі, вибухотехніки та інші профільні служби. Вони документують пошкодження, збирають уламки боєприпасів та фіксують наслідки російської атаки для подальшого використання у кримінальному провадженні.

    Атака 28 липня відбулася на тлі посилення російських ударів по портовій інфраструктурі Миколаївської області. Лише напередодні російські безпілотники атакували портові об’єкти регіону. Тоді загинув 48-річний чоловік, були пошкоджені цивільні судна, а ще один постраждалий перебував у тяжкому стані.

    Також упродовж липня окупанти неодноразово били по цивільних суднах, складах і підприємствах Миколаївщини. Зокрема, під час попередніх атак пошкоджували портові об’єкти та іноземні судна, пришвартовані у регіоні.

    Місцева влада закликає громадян не публікувати фото та відео роботи протиповітряної оборони, місць влучань і переміщення військових. Жителів пошкоджених будинків просять звертатися до представників місцевої влади та аварійних служб для фіксації збитків і отримання допомоги.

  • Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Російські війська вранці 26 липня завдали чергового удару по Харкову, застосувавши ракету нового типу S8000 “Бандероль”. Боєприпас влучив безпосередньо у приватний житловий будинок у Слобідському районі міста. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще щонайменше шестеро отримали поранення, серед них двоє дітей. Також пошкоджено понад десять житлових будинків.

    Першим про атаку повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов. Близько дев’ятої ранку він поінформував, що російські війська завдали удару ракетою “Бандероль” по Слобідському району міста. Спочатку інформація про наслідки уточнювалася, однак уже невдовзі стало відомо, що ракета влучила у приватний житловий будинок, який зазнав значних руйнувань. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, медики, поліція та комунальні служби.

    Згодом Терехов повідомив про перших постраждалих. За його словами, станом на 09:21 було відомо про одного загиблого та трьох поранених, серед яких перебувала дитина. Уже приблизно через десять хвилин інформація була оновлена: кількість постраждалих зросла до шести осіб, серед них двоє дітей. Влада не виключає, що ці дані можуть змінюватися, оскільки рятувальники продовжують працювати на місці удару та обстежують пошкоджені будівлі.

    Окрім повністю або частково зруйнованого будинку, вибухова хвиля пошкодила понад десять приватних житлових будинків, господарські споруди, вікна та покрівлі. Комунальні служби приступили до ліквідації наслідків обстрілу, а фахівці документують масштаби руйнувань. Остаточний обсяг збитків стане відомий після завершення роботи екстрених служб.

    За попередніми даними, для удару російські війська використали керовану ракету S8000 “Бандероль”. Саме цей тип озброєння останнім часом дедалі частіше застосовується під час атак на Харків та область. Раніше, 19 липня, прокуратура повідомляла, що три такі ракети були використані під час удару по поштовому терміналу поблизу Харкова. Тоді загинули четверо людей, ще два десятки отримали поранення.

    Військові експерти зазначають, що “Бандероль” є високошвидкісною керованою ракетою, яка поєднує відносно невеликі розміри із високою точністю наведення. Саме через це вона становить особливу небезпеку для міст, розташованих поблизу російського кордону. Час підльоту до Харкова вимірюється ліченими хвилинами, що значно ускладнює реагування системи протиповітряної оборони та залишає мінімум часу для того, щоб люди встигли перейти до укриттів.

    Слобідський район Харкова вже неодноразово опинявся під російськими ударами. Лише протягом останніх місяців місто регулярно зазнає атак із застосуванням безпілотників, керованих авіабомб, ракет та інших засобів ураження. Ворог дедалі частіше завдає ударів по цивільній забудові, житлових кварталах, транспортній інфраструктурі та підприємствах, що не мають жодного військового призначення.

    У липні Харків пережив уже кілька особливо руйнівних атак. Зокрема, 19 липня російські війська тричі вдарили “Бандеролями” по інноваційному сортувальному терміналу “Нової пошти” у передмісті Харкова. Тоді загинули працівники підприємства та водій компанії-партнера, ще кілька людей отримали поранення. За інформацією Харківської обласної прокуратури, саме ракети S8000 “Бандероль” стали причиною масштабних руйнувань на території логістичного комплексу.

    Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння під час атак на українські міста. Якщо вночі 26 липня основний удар по Україні здійснювався за допомогою балістичних ракет та великої кількості ударних безпілотників, то вже зранку окремого удару зазнав Харків. Така тактика дозволяє противнику підтримувати постійний психологічний тиск на цивільне населення та ускладнює роботу екстрених служб, які після нічних атак змушені реагувати на нові обстріли.

    На місці трагедії продовжують працювати рятувальники ДСНС, медики, поліцейські та слідчі. Правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії та збирають докази для майбутнього розслідування. Місцева влада закликає мешканців Харкова не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже місто залишається однією з головних цілей російських ударів через близькість до державного кордону.

    Станом на момент публікації офіційно підтверджено загибель однієї людини та шістьох постраждалих, серед яких двоє дітей. Інформація про наслідки атаки уточнюється, а кількість потерпілих може змінитися після завершення аварійно-рятувальних робіт.