Nenkainfo.com

Позначка: банкрутство

  • За першу половину року в Україні визнали банкрутами понад пів тисячі осіб

    За першу половину року в Україні визнали банкрутами понад пів тисячі осіб

    У першій половині 2025 року в Україні офіційно визнали банкрутами 577 громадян. Такі дані оприлюднив неплатоспроможність.

    Щодня в середньому реєструється близько трьох нових справ про неплатоспроможність фізичних осіб. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року цей показник зріс на 33%. Минулого року кількість банкрутств сягнула рекордного рівня — тоді зареєстрували 926 справ.

    Найбільше випадків банкрутства у 2025 році зафіксовано в Києві — 128 справ. На другому місці Київська область із 83 випадками, а на третьому — Львівська область із 73.

    За останні п’ять років в Україні відкрили загалом 2948 справ про банкрутство громадян. Гендерний розподіл залишається майже рівним: 52% випадків із 2021 року стосуються чоловіків, 48% — жінок. Цей баланс майже не змінюється з року в рік. У 2021 році більшість банкрутів становили чоловіки (57,9%), а у 2022 та 2025 роках незначно переважають жінки.

  • Майбутній лідер “Батьківщини” в Одесі причетний до банкрутства АТП

    Майбутній лідер “Батьківщини” в Одесі причетний до банкрутства АТП

    У місті Хуст на Закарпатті бере свій початок одна з класичних схем поступового рейдерства, яка завершилася повним знищенням автотранспортного підприємства. Ключова роль у цій історії — за Дмитром Жеманом, нині голова одеського осередку партії «Батьківщина».

    Свій бізнес Жеман розпочав із реєстрації приватного підприємця під іменем матері — СПД «Жеман Н.И.», що спеціалізувався на пасажирських перевезеннях. Згодом він заснував ПП «Хуст-авто», хоча власного автопарку не мав. Ключовим фактором у його подальшій кар’єрі стало знайомство через дружину з Віктором Коробовим — директором АТП №12142.

    Це підприємство було важливим регіональним перевізником, а після реорганізації в 1990-х роках стало публічним акціонерним товариством. Його акціонерами стали понад 140 співробітників. АТП володіло автобусами, включно з міжнародними маршрутами.

    Поступово Жеман отримав доступ до транспорту і прибуткових маршрутів, що залишалися на балансі АТП. При цьому всі фінансові операції почали проводитись через його структури, тоді як офіційна звітність підприємства демонструвала збитки.

    Це не було випадковістю — як з’ясувалося пізніше, підприємство целенаправлено вели до банкрутства. Прибутки фактично осідали у кишенях пов’язаних структур, тоді як на балансі АТП наростали борги, зношувалась техніка, скорочувався персонал.

    Офіційною крапкою в історії підприємства стало визнання його банкрутом у 2017 році (реєстр запис № 13251170009000106). Уся техніка, зокрема автобуси, перейшла до нових власників — переважно наближених до Жемана структур. Працівники залишилися ні з чим, акції втратили будь-яку вартість, а маршрути й активи — вже були виведені.

    Нагадємо, раніше ми писали, що поліція розслідує кримінальне провадження щодо підроблених дипломів про вищу освіту, якими, ймовірно, користувався ексзаступник мера Одеси Дмитро Жеман.

  • У Київській області забудовники претендують на землю Дельта Банку

    У Київській області забудовники претендують на землю Дельта Банку

    Компанії, пов’язані з президентом Конфедерації будівельників України Левом Парцхаладзе, можуть невдовзі отримати частину земельних активів, які раніше контролював банкрут і втікач Микола Лагун — колишній власник «Дельта Банку». Йдеться, зокрема, про сотні гектарів землі у Білогородці та Чернігівській області, оформлених на підставні структури, а нині — під судовими арештами.

    У лютому 2025 року дані в реєстрах YouControl зафіксували зміну власників одразу кількох компаній, зокрема ТОВ «Черніград» та ТОВ «Бородянінвестменс», які володіють 63 га та понад 100 га землі відповідно. Ці фірми перейшли від людей Лагуна до нових структур — зокрема ТОВ «ТерраХаб», що належить Олексію Миколенку, сину ексголови держказначейства Київщини.

    Не менше інтересу викликає ТОВ «Білград» — компанія володіє 17 га землі під забудову, що фігурують у судових справах через давній конфлікт Лагуна з ТОВ «Омокс» (забудовник у с. Чайки). Землю свого часу передали «в користування» в рахунок боргу понад $2 млн.

    Наразі адвокати Лагуна намагаються через суд відкликати цю угоду. Формально позивачем виступає ТОВ «Град Вільне», якому передав ділянки «Білград». Це може бути спроба “відмити” актив через появу нового інвестора, здатного погасити судові витрати й «перевести» проблемну землю в активну забудову. За чутками, серед таких — структура, пов’язана з Левом Парцхаладзе.

    Попри те, що майже 100 га із 116 у «Град Вільне» знаходяться під арештами через справу №42021112200000020 (розтрата кредиту «Укрексімбанку»), проєкт ЖК Vilne уже публічно рекламується як “перспективний”. На профільних порталах можна знайти оголошення ще з 2021 року, хоча реального будівництва досі не починали.

    На тлі активного вилучення майна у таких банкірів, як Бахматюк, історія з Лагуном виглядає м’яко кажучи дивною. Автори розслідування зазначають: якщо компанії Парцхаладзе підуть на угоду, банки можуть втратити право на заставу назавжди.

    Ощадбанк та Укрексімбанк, які намагаються стягнути збитки з Лагуна та його менеджменту, можуть знову залишитись із порожніми руками, якщо “нова кров” отримає землю без врахування попередніх зобов’язань. У цьому контексті особливо цікавою має бути реакція служб внутрішнього аудиту цих банків, зокрема при видачі нових кредитів структурам-забудовникам.

  • Колишній власник “Дельта Банку” уникає сплати боргів на 50 мільярдів

    Колишній власник “Дельта Банку” уникає сплати боргів на 50 мільярдів

    Ексвласник збанкрутілого “Дельта Банку” Микола Лагун уже понад десять років переховується у Відні та намагається оформити банкрутство, визнаючи лише 7 з понад 50 мільярдів гривень боргів. Тим часом, його бізнес-активи в Україні продовжують працювати, а нерухомість і земля – приносити дохід.

    Аналітики і журналісти з’ясували: Лагун не просто не бідний, а контролює земельний банк площею сотні тисяч гектарів у Київській, Івано-Франківській, Чернігівській областях та навіть у Криму. Причому все це – через мережу підставних осіб і компаній, серед яких найчастіше фігурують чотири прізвища: Литвин, Сергієнко, Миколенко та Чабала.

    Офіційно Лагун володіє лише кількома компаніями, проте через структуру пов’язаних осіб контролює значно більше. Найпоказовіший кейс – Білогородка під Києвом. Формально тут розташовані активи щонайменше чотирьох фірм: “Крем-1”, “Графіті-2”, “Бородянінвестменс” та “Град Вільне”, які володіють понад 300 га землі. Орієнтовна вартість – понад 1,2 млрд грн.

    Окремо варто згадати про елітні ділянки в Козині: колишні турбази, які перетворюються на котеджні містечка. За даними з відкритих джерел, забудова тут ведеться повільно, але вартість землі – захмарна. Йдеться про мільйони доларів, які держава навіть не намагається повернути як компенсацію боргів перед Нацбанком та Фондом гарантування.

    Не менш показовий кейс – Івано-Франківщина. Тут Лагун через пов’язані компанії володіє 147 га курортної землі в селі Бистрець. Ще понад 60 га сільськогосподарських угідь записані на структури, пов’язані з Лагуном у Чернігівській області.

    Також ексбанкір контролює низку комунальних активів, зокрема, “Облтеплокомуненерго” і “Ніжинтепломережі”, що оперують у сфері теплопостачання. Їхня цінність не лише у тарифах, а й у землі, на якій розташовані котельні – це ще один потенційний інвестиційний ресурс, поки держава мовчки спостерігає.

    Кримські активи, які формально належать сестрі Лагуна, також досі приносять прибутки. Йдеться, зокрема, про ЖК “Сонячний” у Ялті та низку комерційної нерухомості в Севастополі. Оскільки повернути цю власність юридично складно, лишається питання: чому не заарештовано хоча б українські активи?

    Лагун визнає лише 7 з 50+ мільярдів боргів, а погашати їх обіцяє з “клеркської” зарплатні у Відні. Водночас його структури в Україні заробляють, а активи не заарештовуються навіть попри очевидну пов’язаність із тими ж Сергієнком чи Литвином.

    Нагадаємо: 10 років тому саме Лагун і його “Дельта Банк” стали символом банківської піраміди. І досі залишається питання – чому цей символ безкарності досі поза відповідальністю, хоча його активи буквально лежать на поверхні.

  • Збанкрутілий Київхліб передали зятю Черновецького через кіпрський офшор

    Збанкрутілий Київхліб передали зятю Черновецького через кіпрський офшор

    Після десятиліть роботи як один з головних виробників хліба у столиці, компанія “Київхліб” остаточно припинила існування в колишньому вигляді. Господарський суд Києва визнав ПрАТ “Київхліб” банкрутом ще півтора роки тому, однак бренд із магазинів нікуди не зник — він просто змінив власника.

    Як з’ясувалося, торгову марку “Київхліб” тепер контролює новостворена структура — ТОВ “Торговий дім Київ Хліб”, зареєстрована у 2021 році. Власником компанії є офшор Seedfoods Holdings Ltd з Кіпру, а кінцевим бенефіціаром — бізнесмен В’ячеслав Супруненко.

    Цей чоловік відомий не лише як ексдепутат Київради, а й як колишній зять ексмера Леоніда Черновецького — він був одружений з його донькою Христиною до 2011 року.

    Таким чином легендарний бренд, що десятиліттями асоціювався з доступним “соціальним” хлібом для пільговиків, опинився під контролем кіпрського офшору, пов’язаного з людьми з оточення Черновецького.

    Поки що нова структура зберігає назву й асортимент, але фактичне зникнення історичного підприємства викликає питання щодо подальшої долі виробництва, цінової політики і зайнятості в галузі.

  • Епоха завершилася: НАН закриває найстаріше українське видавництво

    Епоха завершилася: НАН закриває найстаріше українське видавництво

    Після понад століття діяльності видавництво “Наукова думка”, один із ключових наукових видавців України, оголосило про припинення роботи. Рішення про ліквідацію було прийнято Національною академією наук України, і останнім днем роботи книгарні на вулиці Терещенківській та онлайн-магазину стане 2 грудня 2024 року.

    “Наукова думка”, що існує вже 102 роки, була провідним видавництвом академічної літератури в Україні. Воно спеціалізувалося на публікаціях наукових досліджень, монографій та довідкової літератури, зокрема фундаментальних праць українських учених.

    Проте, як повідомила завідувачка відділу розповсюдження книжкових видань Вікторія Агєєва, це видавництво більше не працюватиме:

    “Книжок у нас більше ніхто не зможе купити. Видавництво ліквідовують за рішенням НАН.”

    Процедура банкрутства була розпочата 5 жовтня 2024 року, відповідно до даних платформи OpenDataBot.

    Працівників видавництва попередили про звільнення за два місяці до остаточного закриття. Це викликало сум серед багатьох шанувальників “Наукової думки”, адже закриття торкнеться і книгарні на Терещенківській, яка довгий час була осередком для науковців та любителів української літератури.

    Онлайн-магазин видавництва також припинить роботу з 2 грудня.

    Офіційні причини ліквідації поки що не оприлюднені повністю. Однак фінансова нестабільність та обмеження ресурсів у НАН України, ймовірно, стали ключовими факторами. Брак державної підтримки на тлі загальних економічних труднощів також міг сприяти цьому рішенню.

  • “Укренерго” на межі дефолту через “зелений” тариф

    “Укренерго” на межі дефолту через “зелений” тариф

    Проблема “зеленого тарифу” призвела до того, що державне “Укренерго” перед війною змушене було залучати зовнішні кредити і тепер ризикує опинитися в стані дефолту через неможливість виплати цих зобов’язань. Про це заявив економіст і член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

    “Зелені тарифи” були політично вмотивованими, що, на думку експерта, не викликає сумнівів. Однак ці тарифи, по суті, фінансувалися за рахунок споживачів електроенергії, що призвело до накопичення значних боргів. Після початку війни в Україні ситуація з погашенням боргів, які Укренерго взяло під гарантії уряду для покриття “зелених” зобов’язань, стала критичною.

    “Укренерго може уникнути дефолту шляхом домовленостей з партнерами, проте проблему ‘зеленого тарифу’ все ж потрібно вирішувати”, — зазначив Пендзин.

    Він також акцентував на тому, що тарифи на нові об’єкти, введені після позаминулого року, вже практично не відрізняються від звичайних. Проблема полягає у боргах, які накопичилися за тарифами, ухваленими в перші роки їхнього існування. Експерт підкреслив, що рішення щодо цієї ситуації має бути ухвалене на державному рівні.

    Нагадаємо, що перед війною “Укренерго” взяло зовнішній кредит на $825 мільйонів під гарантії уряду для погашення боргів перед приватними виробниками за “зеленим тарифом”. Ці кошти були використані для виплат на суму 22 мільярди гривень, що в десять разів більше, ніж витрати компанії на захист своїх об’єктів під час війни.

    9 листопада “Укренерго” має повернути 119 мільйонів доларів, або майже 5 мільярдів гривень, за “зеленим” кредитом. Ситуація викликає тривогу серед експертів і ставить під сумнів фінансову стабільність компанії.

  • Рекордна кількість справ про банкрутство: хто частіше стає неплатоспроможним в Україні

    Рекордна кількість справ про банкрутство: хто частіше стає неплатоспроможним в Україні

    В Україні цьогоріч вже відкрито 651 справу про банкрутство громадян, що майже вдвічі більше порівняно з попередніми чотирма місяцями. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Верховного суду України. Така кількість перевищила навіть показники за весь минулий рік, коли було розглянуто 575 справ.

    Згідно з даними, 64% банкрутів — це люди віком від 25 до 45 років, а ще 28,7% припадає на осіб старше 45 років. Гендерний розподіл практично рівний: 51% банкрутів – жінки, решта 48% – чоловіки.

    Найбільше справ про банкрутство відкрито в Києві (95 справ, або 15% від загальної кількості), далі йдуть Київська область (58 справ, або 9%) та Дніпропетровщина (53 справи, або 8%).

    Причини зростання

    Експерти вважають, що така динаміка обумовлена «відкладеним попитом» через повномасштабну війну. На початку війни борги не були пріоритетом для громадян, а діяв також мораторій на стягнення частини боргів. З його скасуванням боржники активніше почали звертатися до суду для вирішення своїх фінансових проблем через процедуру банкрутства.

    Арбітражний керуючий Денис Лихопьок підкреслює, що скасування мораторію на стягнення боргів стало однією з головних причин цього різкого зростання кількості справ про банкрутство.

  • Олег Винник повернувся в Україну, бо на межі банкрутства

    Олег Винник повернувся в Україну, бо на межі банкрутства

    Відомий український співак Олег Винник, який залишив Україну на початку повномасштабного вторгнення, тепер опинився в жахливому фінансовому становищі. За інформацією, яку оприлюднив блогер-пліткар Богдан Беспалов на своєму YouTube-каналі, артист не має коштів для відродження своєї кар’єри.

    За словами Беспалова, протягом свого перебування в Німеччині, куди Винник виїхав у лютому 2022 року, він накопичив великі борги. Зараз у співака закінчилися гроші, і він фактично став банкрутом. Блогер зазначив, що відсутність фінансів суттєво ускладнює можливості Винника щодо повернення на музичну сцену.

    Команда артиста наразі активно шукає піар-менеджерів, які можуть допомогти відновити його репутацію в Україні. “Зараз його представники активно продзвонюють топових піарників, пропонуючи співпрацю і великі кошти. Наше джерело змогло дізнатися, що сьогодні Олег Винник тотально банкрут. В нього немає грошей, він в боргах”, – заявив Беспалов.

    Цікаво, що протягом двох років артист не коментував війну в Україні і не виходив на зв’язок. Його екс-продюсер розповів, що він незаконно перетнув кордон, ховаючись під ковдрою в автомобілі, тоді як сам Винник стверджував, що виїхав через хворобу. Несподівано в серпні цього року він випустив нову пісню та анонсував світове турне, що викликало неоднозначні реакції в українських фанатів.