Nenkainfo.com

Позначка: блекаут

  • Циклон «Пріска» накрив чотири країни Європи: є загиблі, сотні тисяч людей залишилися без світла

    Циклон «Пріска» накрив чотири країни Європи: є загиблі, сотні тисяч людей залишилися без світла

    Потужний циклон «Пріска» пройшов через Польщу, Литву, Латвію та Білорусь, принісши шквальний вітер, сильні зливи, повалені дерева та масштабні аварії в електромережах. За останніми повідомленнями, стихія забрала життя щонайменше двох людей, ще кілька людей постраждали. У різні моменти без електроенергії залишалися сотні тисяч споживачів, а в окремих регіонах пориви вітру перевищували 30 метрів за секунду.

    Циклон сформувався над південною частиною Європи, після чого почав швидко рухатися через Польщу в напрямку Балтійського регіону. Уже 21 серпня синоптики попереджали про небезпечний атмосферний фронт, а 22 серпня його основна частина накрила країни Балтії та Білорусь. Найбільш руйнівними виявилися сильний вітер і падіння дерев, які пошкоджували лінії електропередачі, дороги, будівлі та транспорт.

    Одні з найтрагічніших наслідків зафіксували у Литві. В Анікщяйському районі на чоловіка впало дерево. Врятувати його не вдалося. Ще одна жінка отримала травми. У Вільнюсі після проходження шторму повідомляли щонайменше про 230 повалених дерев. Через численні пошкодження електромереж у піковий момент перебої з електропостачанням торкнулися близько 250 тисяч споживачів.

    Складною виявилася ситуація і в сусідній Латвії. В окремих районах синоптики очікували пориви понад 30 м/с, що відповідає приблизно 108 км/год. Перед проходженням найпотужнішої частини циклону влада видавала жовті, помаранчеві та червоні попередження про небезпечні метеорологічні явища.

    У Латвії стихія також забрала людське життя. У Єлгаві через сильний вітер обвалилися елементи конструкції будівлі, внаслідок чого загинула людина. Ще один житель постраждав від падіння дерева в Айвіекстській волості. Інформацію про двох загиблих у Литві та Латвії підтверджують і повідомлення європейських агентств.

    Через негоду в Латвії виникли серйозні перебої з електропостачанням, хоча цифри швидко змінювалися в міру відновлення мереж. У повідомленнях, які поширювалися під час проходження циклону, йшлося про понад 100 тисяч домогосподарств із порушеним електропостачанням, а окремі медіа наводили значно вищі пікові оцінки. Вже пізніше ввечері оператор Sadales tīkls повідомляв приблизно про 58 тисяч клієнтів, які все ще залишалися без світла, що свідчить про поступове відновлення електропостачання.

    Найскладніші технологічні проблеми у високовольтній мережі Латвії фіксували на сході країни — зокрема поблизу Лудзи, Зілупе, Краслави, Дагди, Ілуксте та Субате. Енергетики попереджали, що усунення особливо складних пошкоджень може потребувати більше часу.

    Шторм вплинув не тільки на електропостачання. У Ризі виникали перебої у роботі громадського та залізничного транспорту, а аеропорт попереджав пасажирів про можливі затримки й зміни маршрутів окремих рейсів. На дорогах рятувальникам доводилося прибирати дерева та інші предмети, які створювали загрозу для руху.

    Лише до 18:00 22 серпня латвійська служба екстреної допомоги отримала 131 виклик, безпосередньо пов’язаний із наслідками сильного вітру. Найбільше повідомлень надійшло з Курземе та Латгале — по 46 у кожному регіоні. Рятувальники переважно прибирали повалені дерева з доріг та автомобілів.

    Під час проходження циклону в центральній частині Латвії також випала надзвичайно велика кількість опадів. У деяких місцях за короткий час випало до половини місячної норми. У Добеле зафіксували близько 53 мм опадів. Це спричинило локальні підтоплення вулиць на додачу до проблем, викликаних сильним вітром.

    Масштабними були наслідки й у Польщі. За даними польських медіа, перебої з електропостачанням торкнулися приблизно 241,5 тисячі споживачів. Особливо складною була ситуація в районі Білостока. Через несприятливі погодні умови аварійні служби отримали тисячі повідомлень про пошкодження.

    Сильний вітер також спричинив небезпечні умови на узбережжі Балтійського моря. На окремих пляжах Поморського та Західнопоморського воєводств вводили заборону на купання через високі хвилі та сильні течії.

    Ще одним епіцентром стихії стала Білорусь, де циклон спричинив масштабні проблеми в енергосистемі. За даними місцевих енергетичних служб, було знеструмлено 1876 трансформаторних підстанцій. Пошкодження також торкнулися 179 ліній електропередачі напругою 10 кВ, 12 ліній на 35 кВ та семи ліній на 110 кВ. Без електрики залишилися також 31 ферма та 16 котелень.

    Масштаб аварій у Білорусі зростав буквально протягом кількох годин. Близько 15:00 проблеми з електропостачанням фіксували у 148 населених пунктах, але до 19:00 кількість населених пунктів, де тривали аварійно-відновлювальні роботи, збільшилася до 659. Найбільше постраждали Мінська, Вітебська та Гродненська області.

    У Гродненській області ще вдень 22 серпня повідомляли про десятки населених пунктів без електроенергії. Найбільш серйозні наслідки фіксували у Гродненському, Щучинському, Мостівському та Вороновському районах. Основною причиною аварій називали падіння дерев на лінії електропередачі.

    У регіоні діяли підвищені рівні метеорологічної небезпеки. Пориви вітру в Білорусі місцями досягали приблизно 27 м/с, або майже 100 км/год. Для ліквідації наслідків стихії енергетичні компанії переводили аварійні бригади у спеціальний режим роботи та залучали додаткову техніку.

    Таким чином, «Пріска» стала одним із найсерйозніших літніх штормових циклонів у регіоні цього сезону. Загалом негода охопила величезну територію від Польщі до Білорусі та Балтії, пошкодивши тисячі елементів енергетичної інфраструктури та залишивши сотні тисяч людей без електропостачання у пікові години. У Литві та Латвії стихія призвела і до людських жертв.

    Водночас ситуація з кількістю знеструмлених швидко змінюється: аварійні бригади продовжують відновлювати пошкоджені мережі, тому ранкові та вечірні оцінки можуть суттєво відрізнятися. Саме тому дані про кількість людей або домогосподарств без світла в різних джерелах не завжди збігаються.

  • У Криму стався масштабний блекаут після атаки дронів на підстанцію Тамань

    У Криму стався масштабний блекаут після атаки дронів на підстанцію Тамань

    У ніч проти 20 серпня безпілотники атакували об’єкти енергетичної та паливної інфраструктури у Краснодарському краї РФ. Під ударом, за даними моніторингових ресурсів, опинилися підстанція «Тамань» напругою 500 кВ та нафтовий термінал «Таманьнефтегаз». Після цього у тимчасово окупованому Криму почалися масштабні перебої з електропостачанням.

    Про наслідки нічної атаки повідомляють моніторингові Telegram-канали Supernova+ та «Кримський вітер».

    За їхніми даними, одним із ключових об’єктів, що потрапили під удар, стала високовольтна підстанція «Тамань» 500 кВ у Краснодарському краї. Вона пов’язана з енергетичною інфраструктурою, через яку електроенергія надходить на окупований півострів.

    Практично одночасно повідомлялося про атаку на нафтовий термінал «Таманьнефтегаз» у селищі Волна.

    На нафтовому терміналі зафіксували пожежу

    За інформацією «Кримського вітру», після атаки на території нафтового термінала виникла пожежа. Моніторинговий ресурс повідомляє, що її також було видно на супутникових знімках.

    Цей об’єкт уже раніше потрапляв під атаки. Внаслідок попередніх ударів частина резервуарів на території термінала була пошкоджена або знищена.

    Водночас вибухи вночі чули і безпосередньо на території тимчасово окупованого Криму.

    Повідомлення надходили із Севастополя, Сімферополя та інших районів півострова.

    Партизанський рух «АТЕШ» заявив про вибухи в районі Сімферопольської ТЕЦ. Офіційного підтвердження характеру пошкоджень цього об’єкта наразі немає.

    У Феодосії повідомляли про вибухи біля підстанції «Кафа»

    Неспокійно було й у районі Феодосії.

    За повідомленнями місцевих жителів, уночі над містом пролетіли щонайменше три безпілотники. Після цього було чути стрілянину та три вибухи в районі електропідстанції «Кафа».

    Також повідомлялося про проліт реактивного безпілотника над Ленінським районом окупованого півострова.

    Інформація про масштаби можливих пошкоджень підстанції «Кафа» на цей момент потребує додаткового підтвердження.

    Крим накрив масштабний блекаут

    Після нічних подій у низці найбільших міст окупованого Криму почалися серйозні проблеми з електропостачанням.

    За даними моніторингових ресурсів, повністю або частково без електрики залишилися Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія, Ялта та Євпаторія.

    Відключення вплинули не лише на житловий сектор. У містах виникли проблеми з роботою електротранспорту — зупинялися тролейбуси та трамваї.

    Крім того, у частині населених пунктів повідомлялося про перебої з водопостачанням, робота якого залежить від електроенергії.

    Близько 07:00 електропостачання почало поступово відновлюватися в окремих районах Сімферополя та Керчі. Водночас частина споживачів на півострові продовжувала залишатися без світла.

    Під ударом опинилася енергетична інфраструктура одразу в кількох районах

    Нічні події в Краснодарському краї та Криму відбувалися на тлі серії повідомлень про атаки безпілотників на російські об’єкти.

    Зокрема, вранці 20 серпня вибухи пролунали у Нижньокамську в Татарстані. Повідомлялося про атаку безпілотників у районі нафтопереробного комплексу ТАНЕКО.

    Таким чином, протягом однієї ночі повідомлення про атаки надходили одразу з кількох регіонів РФ та тимчасово окупованого Криму.

    При цьому інформація про ураження підстанції «Тамань», термінала «Таманьнефтегаз» та об’єктів у Криму на цей момент переважно походить від моніторингових ресурсів. Українська сторона офіційно не повідомляла про свою причетність до цих ударів.

  • Чотири країни одночасно залишилися без світла: масштабний блекаут паралізував Центральну Азію

    Чотири країни одночасно залишилися без світла: масштабний блекаут паралізував Центральну Азію

    Масштабний збій в об’єднаній енергосистемі Центральної Азії 14 серпня спричинив перебої з електропостачанням одразу у чотирьох країнах — Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані. Про це пишуть Reuters та Tengrinews.kz.

    Найпомітнішими наслідки аварії стали в Алмати, де зупинилося метро, перестала працювати частина світлофорів, виникли перебої зі зв’язком та водопостачанням, а на дорогах швидко утворилися затори. Проблеми майже одночасно фіксували за сотні кілометрів від міста, що вкотре продемонструвало вразливість взаємопов’язаної енергетичної системи регіону.

    Перші масштабні проблеми в Алмати та Алматинській області виникли вдень. За уточненими даними казахстанських енергетиків, технологічне порушення сталося о 14:38 за місцевим часом. Аварійно відключилися одразу три повітряні лінії електропередачі напругою 500 кВ — Л-5400, Л-5300 та Л-5320, які належать національному оператору електромереж KEGOC.

    Відключення високовольтних ліній спричинило спрацювання протиаварійної автоматики. В енергосистемі довелося обмежити близько 300 МВт навантаження, через що без електроенергії залишилася частина споживачів найбільшого міста Казахстану та прилеглих територій. В Алматинській області проблеми торкнулися одразу десяти районів.

    Наслідки для Алмати стали помітними практично миттєво. У різних районах згасли світлофори, через що поліції довелося виводити на найбільш завантажені перехрестя регулювальників. На дорогах утворилися великі затори.

    Набагато серйознішою проблемою стала зупинка міського метрополітену. Після зникнення електроенергії рух потягів тимчасово припинили, пасажирів почали евакуйовувати. Місцева влада також попереджала про можливі перебої з водопостачанням у частині міста, оскільки робота відповідної інфраструктури залежить від стабільного електроживлення.

    Однак дуже швидко стало зрозуміло, що йдеться не про локальну аварію одного казахстанського міста.

    Блекаут перекинувся через кордони

    Приблизно в той самий час повідомлення про зникнення електроенергії почали надходити з Киргизстану. У Бішкеку жителі різних районів повідомляли про перебої приблизно з 15:00 за місцевим часом. Проблеми фіксували не лише в столиці, а й в інших населених пунктах країни.

    У Національній електричній мережі Киргизстану згодом пояснили, що масові перебої були пов’язані з порушенням роботи об’єднаної енергосистеми Центральної Азії. Через аварію енергосистема Киргизстану відокремилася від регіональної мережі та перейшла на автономний режим роботи. Пізніше енергетики повідомили про повернення системи до штатного режиму.

    Відключення одночасно фіксували й у Таджикистані. Повідомлення надходили, зокрема, з Душанбе та Худжанда. Узбекистан також зіткнувся з перебоями, хоча там масштаб проблем був меншим: відключення зачепили переважно південні райони країни неподалік від кордону з Таджикистаном.

    Міністерство енергетики Узбекистану повідомило, що перебої були пов’язані з аварійною ситуацією в енергосистемі сусідньої держави. Це стало ще одним підтвердженням того, що одночасні відключення в чотирьох країнах були частинами одного регіонального технологічного збою, а не серією незалежних аварій.

    Чому одна аварія зачепила чотири держави

    Причина такого масштабного ефекту полягає в особливій архітектурі енергетики Центральної Азії. Електромережі Казахстану, Киргизстану, Узбекистану і Таджикистану історично тісно пов’язані між собою та працюють у межах регіональної системи.

    Це дозволяє країнам обмінюватися електроенергією, балансувати виробництво і споживання та компенсувати дефіцит потужності. Однак така інтеграція має й інший бік: серйозне порушення в одній частині системи здатне дуже швидко вплинути на сусідні держави.

    Казахстанське Міністерство енергетики пояснило ситуацію раптовою зміною перетоку електроенергії в Центральноазійській енергосистемі. Після цього відбулося технологічне порушення, яке й спричинило масштабні відключення.

    Саме автоматика при таких аваріях має не допустити ще масштабнішого руйнування системи. Відключення окремих споживачів або відокремлення частини мережі може бути необхідним для збереження балансу між генерацією та споживанням.

    До вечора ситуація почала стабілізуватися. Казахстанські енергетики відновили роботу високовольтної мережі, після чого в Алмати розпочалося поетапне підключення споживачів. Водночас влада міста окремо спростовувала повідомлення, які поширювалися в соціальних мережах про нібито встановлений час повного відновлення електропостачання, закликаючи користуватися лише офіційними даними.

    У Киргизстані енергосистема після аварійного відокремлення також повернулася до нормального режиму роботи.

    Центральна Азія вже переживала подібний сценарій

    Нинішня аварія особливо привернула увагу через те, що майже аналогічний масштабний збій регіон уже переживав.

    25 січня 2022 року великий блекаут одночасно охопив Казахстан, Киргизстан та Узбекистан. Тоді мільйони людей залишилися без електроенергії після порушення роботи спільної енергомережі. Відключення зачепили Алмати, Ташкент, Бішкек та інші великі міста. У столиці Узбекистану тимчасово виникли проблеми навіть із роботою аеропорту.

    Тодішню аварію пов’язували з великим дисбалансом у регіональній енергосистемі та відключенням ліній, які з’єднували країни.

    Події 14 серпня 2026 року показали, що ризик каскадних аварій для Центральної Азії нікуди не зник. Цього разу географія збою виявилася навіть ширшою: до Казахстану, Киргизстану та Узбекистану додався Таджикистан.

    При цьому енергетичні системи регіону стикаються не лише з аварійними ризиками. Центральна Азія має швидкозростаюче населення та збільшує споживання електроенергії, тоді як частина інфраструктури потребує модернізації. Значну роль у виробництві електроенергії окремих країн відіграє гідроенергетика, що додатково прив’язує стабільність генерації до водності річок і кліматичних умов.

    Саме тому нинішній блекаут є значно більшою історією, ніж просто кілька годин без електрики в Алмати. Аварія продемонструвала, наскільки швидко технологічне порушення на магістральних лініях однієї країни може перетворитися на проблему регіонального масштабу.

    Попри швидке відновлення електропостачання, повна технічна картина інциденту ще уточнюється. На цей момент підтверджено аварійне відключення магістральних ліній 500 кВ у Казахстані та різку зміну перетоків у Центральноазійській енергосистемі. Водночас робити висновок про якусь іншу — зокрема зовнішню — причину аварії підстав наразі немає.

  • Крим масово залишився без світла: дрони вдарили по енергетиці, біля Таврійської ТЕС спалахнула пожежа

    Крим масово залишився без світла: дрони вдарили по енергетиці, біля Таврійської ТЕС спалахнула пожежа

    У ніч проти 26 липня тимчасово окупований Крим опинився під однією з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. У різних районах півострова лунали вибухи, повідомлялося про роботу російської протиповітряної оборони, пожежу в районі Таврійської теплоелектростанції поблизу Сімферополя та масштабні перебої з електропостачанням. Окупаційна адміністрація була змушена офіційно підтвердити проблеми в енергосистемі, хоча традиційно не розкрила деталей щодо причин пошкоджень.

    Про серію нічних вибухів повідомили місцеві жителі, OSINT-спільноти та моніторингові Telegram-канали, зокрема «Кримський вітер» і Exilenova+. За їхніми даними, безпілотники одночасно діяли у кількох районах окупованого півострова, а головними цілями стали об’єкти військової та енергетичної інфраструктури.

    Одним із найбільш помітних наслідків атаки стала пожежа в районі Таврійської ТЕС, розташованої неподалік Сімферополя. На відео, які поширювали очевидці, було видно яскраві спалахи та густий дим. За інформацією OSINT-каналів, займання виникло після серії вибухів біля електростанції. Офіційного підтвердження масштабів пошкоджень станом на момент публікації не було, однак факт пожежі підтверджували одразу кілька незалежних джерел.

    Таврійська ТЕС є одним із ключових енергетичних об’єктів окупованого Криму. Її ввели в експлуатацію російські окупаційні адміністрації у 2019 році. Потужність станції становить близько 470 МВт, і вона забезпечує значну частину електропостачання центральних районів півострова. Це вже не перша атака на цей об’єкт. Лише місяць тому в районі ТЕС також виникла пожежа після удару безпілотників, тоді вогонь охопив не лише саму електростанцію, а й розташовану поруч газову інфраструктуру.

    Паралельно повідомлялося про атаку на Феодосію. За інформацією «Кримського вітру», безпілотники могли атакувати позиції російської радіолокаційної станції на горі Тепе-Оба. Згодом у місті повністю зникло електропостачання після ймовірного ураження електропідстанції. Відео очевидців показували, що значна частина Феодосії залишилася без освітлення.

    Про вибухи також повідомляли жителі Алушти, Сімферополя, Добровської долини та Ялти. У районі Гаспри близько четвертої години ранку очевидці чули роботу російського зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир-С1», який відкривав вогонь по безпілотниках. Повідомлялося й про збиття одного з дронів у районі Будмістечка.

    Масштаб проблем із електропостачанням окупаційній владі приховати не вдалося. Підконтрольне Росії підприємство «Крименерго» повідомило про «складну ситуацію» з електропостачанням у східній, південній та північно-західній частинах півострова. Причиною блекаутів назвали «зовнішній вплив на об’єкти енергосистеми». При цьому жодних деталей щодо характеру пошкоджень або конкретних об’єктів компанія не оприлюднила.

    Російське Міністерство оборони, своєю чергою, заявило про нібито успішне відбиття масованої атаки. За версією відомства, за ніч сили ППО начебто знищили 133 українські безпілотники над територією Росії, Чорним морем та окупованим Кримом. Незалежного підтвердження цих цифр немає, а російська сторона традиційно не надала жодних доказів заявлених результатів роботи своєї протиповітряної оборони.

    Останніми тижнями атаки по військових та енергетичних об’єктах у Криму стали значно інтенсивнішими. Українські Сили безпілотних систем раніше повідомляли про проведення операції, відомої під назвою «Кримський рубильник off», яка передбачає системне ураження енерговузлів, підстанцій, паливної та військової інфраструктури на окупованому півострові. За даними українських військових, лише протягом 21–22 липня було уражено 13 енергетичних об’єктів у Криму та на інших тимчасово окупованих територіях.

    За інформацією української сторони, основною метою таких ударів є ускладнення забезпечення російського військового угруповання, яке використовує Крим як один із головних логістичних центрів для ведення бойових дій на півдні України. Порушення роботи енергосистеми також впливає на функціонування військових аеродромів, засобів протиповітряної оборони, радіолокаційних станцій та інших об’єктів окупаційної інфраструктури.

    Варто зазначити, що повідомлення про ураження Таврійської ТЕС наразі базуються на інформації моніторингових каналів, відкритих джерел та свідченнях очевидців. Незалежно підтвердити характер і масштаб пошкоджень об’єкта в умовах окупації неможливо, оскільки доступ міжнародних журналістів та незалежних спостерігачів до місця події відсутній.

    Попри це, вже сам факт офіційного визнання окупаційною владою масштабних перебоїв із електропостачанням свідчить про серйозний вплив нічної атаки на енергетичну систему півострова. Якщо пошкодження Таврійської ТЕС або суміжної інфраструктури підтвердяться, це може ще більше ускладнити роботу енергомережі Криму, яка останніми місяцями вже неодноразово зазнавала атак.

    Станом на момент публікації окупаційна адміністрація не повідомляла про можливі жертви чи остаточні масштаби руйнувань. Роботи з відновлення електропостачання в окремих районах Криму тривали, а інформація щодо наслідків нічної атаки продовжувала уточнюватися. Одночасно OSINT-аналітики продовжували аналізувати супутникові знімки та відеоматеріали, щоб встановити реальний масштаб ураження критичної інфраструктури півострова.

  • Блекаут у Грузії розслідують як диверсію

    Блекаут у Грузії розслідують як диверсію

    Масштабні аварійні відключення електроенергії, які охопили Грузію 24 та 25 липня, розслідують у межах кримінального провадження за статтею «диверсія». Про це повідомила Служба державної безпеки Грузії.

    У відомстві зазначили, що провадження відкрито за статтею 318 Кримінального кодексу Грузії. Вона передбачає відповідальність за порушення, пошкодження або знищення нормального функціонування державних підприємств чи інших важливих об’єктів, якщо такі дії становлять загрозу державним інтересам.

    «Служба державної безпеки буде поетапно інформувати громадськість про хід розслідування», — повідомили у спецслужбі.

    Нагадаємо, у ніч на 24 липня Грузія пережила масштабний блекаут, унаслідок якого без електропостачання залишилися Тбілісі, Батумі, Кутаїсі, Кобулеті, Телаві та низка інших міст. Одночасно в окремих регіонах виникли перебої з мобільним зв’язком, доступом до інтернету та роботою світлофорів.

    Уже вранці 25 липня країна зіткнулася з повторним масштабним збоєм в енергосистемі. Близько 08:00 за місцевим часом електроенергія знову зникла в Тбілісі, Батумі, Кутаїсі та інших населених пунктах.

    Через відключення електрики у столиці тимчасово припинив роботу метрополітен, виникли перебої в русі поїздів, а після зупинки насосних станцій частина Тбілісі залишилася без водопостачання. Жителі також повідомляли про нестабільну роботу мобільного інтернету.

    Наразі правоохоронці встановлюють причини двох масштабних збоїв в енергосистемі та перевіряють усі можливі версії, зокрема ймовірність умисного втручання в роботу критичної інфраструктури.

  • Понад 70 тисяч абонентів без світла: Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині

    Понад 70 тисяч абонентів без світла: Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині

    У ніч на 24 липня російські війська завдали удару по енергетичній інфраструктурі Чернігівської області. Внаслідок атаки було пошкоджено один із енергооб’єктів, через що без електропостачання залишилися понад 70 тисяч споживачів у Чернігові, Чернігівському та Корюківському районах. Про це повідомила пресслужба «Чернігівобленерго».

    В енергокомпанії уточнили, що знеструмлення сталося через пошкодження об’єкта енергетичної інфраструктури внаслідок ворожого удару.

    «Шановні споживачі! Внаслідок атаки ворога пошкоджено енергооб’єкт. Знеструмлено понад 70 тисяч абонентів у місті Чернігів, Чернігівському і Корюківському районах», — йдеться у повідомленні.

    Енергетики зазначили, що вже готуються до проведення аварійно-відновлювальних робіт, однак розпочати їх зможуть лише після того, як це дозволить безпекова ситуація. Першочерговим завданням залишається забезпечення безпеки ремонтних бригад, які працюватимуть на пошкодженому об’єкті.

    Напередодні атаки Повітряні сили Збройних сил України попереджали про загрозу застосування ударних безпілотників. Близько 23:00 23 липня військові повідомили про рух російських дронів у напрямку Чернігівської області, зокрема в бік Мени та Славутича. Після цього попередження про повітряну небезпеку для регіону неодноразово оновлювалися.

    Це вже не перший удар по енергетичній інфраструктурі Чернігівщини за останній час. Лише кілька днів тому російські війська атакували інший енергооб’єкт області, внаслідок чого без електроенергії залишилися понад 100 тисяч споживачів. Тоді енергетикам також довелося проводити масштабні аварійно-відновлювальні роботи.

    Останніми тижнями Росія активізувала атаки на північні регіони України, зокрема Чернігівську та Київську області. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що російське командування розглядає можливість ескалації бойових дій на цьому напрямку, тому захист критичної інфраструктури та посилення оборони північних областей залишаються серед пріоритетних завдань.

  • Мільйони без світла: у Грузії стався масштабний блекаут

    Мільйони без світла: у Грузії стався масштабний блекаут

    У ніч проти 24 липня Грузія зіткнулася з масштабним блекаутом, який охопив Тбілісі та низку інших великих міст країни. Через раптове відключення електроенергії без світла залишилися мільйони людей, а в окремих регіонах виникли перебої з мобільним зв’язком та інтернетом. Про це повідомляють TV Pirveli, грузинська служба «Радіо Свобода» та інші місцеві ЗМІ.

    За попередньою інформацією, електропостачання одночасно зникло щонайменше у Тбілісі, Батумі, Кутаїсі, Кобулеті та Телаві. Відключення сталося раптово, а офіційних пояснень щодо причин аварії на момент публікації немає.

    Окрім відсутності електроенергії, мешканці країни повідомляють про серйозні проблеми зі зв’язком. У користувачів окремих мобільних операторів перестала працювати мережа 5G, а рівень сигналу мобільного зв’язку в багатьох місцях впав до мінімального. Також із перебоями працюють мобільний та домашній інтернет, а сайт Міністерства енергетики Грузії, за повідомленнями ЗМІ, став недоступним.

    У столиці країни через відсутність електроенергії припинили роботу світлофори, що суттєво ускладнило дорожній рух. Інформації про перебої в роботі громадського транспорту або інших об’єктів критичної інфраструктури наразі не надходило.

    Оператор грузинської енергосистеми поки не оприлюднив офіційних коментарів щодо причин аварії. Також журналістам не вдалося отримати інформацію від пресслужби профільного відомства, яка не відповідала на телефонні дзвінки.

    Першим із посадовців ситуацію прокоментував директор Енгурійської гідроелектростанції Леван Мебонія. Відповідаючи на запитання журналістів про можливі причини масштабного знеструмлення, він заявив, що наразі намагається з’ясувати обставини інциденту. На запитання, чи продовжує працювати Енгурійська ГЕС, яка забезпечує значну частину країни електроенергією, Мебонія відповів, що не володіє відповідною інформацією.

    Це вже не перший масштабний блекаут у Грузії за останній час. У квітні 2025 року країна вже пережила два серйозні відключення електроенергії. Зокрема, 19 квітня аварія на високовольтній лінії електропередачі «Кавкасіоні» залишила без світла Тбілісі та інші регіони країни. Тоді через аварію тимчасово зупинили роботу першої лінії столичного метро, а також було знеструмлено енергосистему окупованої Абхазії. Ще один масштабний блекаут стався в ніч проти 9 квітня того ж року.

    Наразі енергетики продовжують з’ясовувати причини аварії та працюють над відновленням електропостачання в постраждалих регіонах.

  • Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    Крим занурюється в темряву: Джанкой без світла вже тиждень

    На тимчасово окупованому Кримському півострові продовжується масштабна енергетична криза. Частина населених пунктів уже сьому добу залишається без стабільного електропостачання, а в окремих районах проблеми зі світлом супроводжуються дефіцитом пального та перебоями з водою. Найскладніша ситуація склалася у Джанкої та Джанкойському районі, де, за повідомленнями представників кримськотатарського народу, люди вже тиждень живуть практично без електрики.

    Про масштабні відключення повідомляють місцеві інформаційні ресурси, зокрема Telegram-канал «Крымский ветер». За їхніми даними, перебої охопили не лише Джанкой, а й Севастополь, низку інших населених пунктів окупованого Криму, а також частину тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької областей.

    Російський ставленик у Севастополі Михайло Развожаєв заявив, що обмеження електропостачання пов’язані із перевантаженням енергомереж за межами міста. За його словами, відключення нібито були необхідні для запобігання масштабній аварії в енергосистемі. Він також повідомив, що лікарні та інші критично важливі об’єкти переведені на резервні джерела живлення. Водночас Развожаєв категорично заперечив інформацію про нібито вибух на Балаклавській теплоелектростанції, назвавши такі повідомлення неправдивими.

    Зовсім іншу картину описує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, Джанкой та Джанкойський район залишаються без нормального електропостачання вже сьому добу поспіль. Особливо складною є ситуація у сільській місцевості, де через відсутність електроенергії виникли серйозні проблеми із забезпеченням населення водою.

    Чубаров повідомив, що через дефіцит пального різко подорожчала привізна питна вода. Для багатьох мешканців вона стала фактично недоступною через високі ціни та проблеми з логістикою. Подібна ситуація, за його словами, спостерігається і в інших степових районах окупованого півострова, де інфраструктура особливо залежить від стабільної роботи електромереж.

    Енергетична криза на півострові розгортається на тлі серії українських ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. 8 липня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») повідомив про ураження ключового вузла енергомоста «Кубань — Крим», через який здійснюється передача електроенергії з території Росії на окупований півострів. Крім цього, українські безпілотники атакували п’ять електричних підстанцій у Криму, а також інші військові об’єкти окупантів.

    За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), удари були завдані по підстанціях у районах Нижньогірського, Зеленого Яру, Новотроїцького та інших населених пунктів. Саме після цих атак місцеві Telegram-канали почали повідомляти про масштабні перебої з електропостачанням у східній та північній частині Криму.

    Проблеми не обмежуються лише електроенергією. Російська окупаційна адміністрація вже офіційно визнає складну ситуацію із забезпеченням пального. Призначений Москвою керівник Криму Сергій Аксьонов раніше заявив, що паливна ситуація на півострові залишається «напруженою» і найближчим часом навряд чи покращиться. За його словами, в окремі дні бензин може взагалі бути відсутнім у вільному продажу.

    Експерти зазначають, що перебої зі світлом, пальним і водою взаємопов’язані. Через відсутність електроенергії зупиняються насосні станції, що забезпечують подачу води, а дефіцит пального ускладнює доставку генераторів, ремонтних бригад і привізної питної води. Це створює додаткові труднощі для цивільного населення.

    Останніми днями українські військові суттєво активізували кампанію ударів по логістичній та енергетичній інфраструктурі окупованого Криму. Окрім енергомоста «Кубань — Крим», під ударами опинилися підстанції, військові аеродроми, паливні склади, залізнична інфраструктура та танкери, які використовувалися для забезпечення окупаційного угруповання паливом.

    Попри заяви окупаційної влади про «тимчасові труднощі», масові відключення електроенергії тривають уже кілька днів поспіль. Місцеві жителі повідомляють про регулярні аварійні відключення, а в окремих районах світло так і не повернулося після початку масштабних перебоїв. Ситуація залишається нестабільною, а офіційні терміни повного відновлення електропостачання окупаційна адміністрація не називає.

  • У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    У Криму масштабні перебої з водою: без водопостачання залишилися дев’ять міст

    В окупованому Криму 7 липня розпочалися масштабні перебої з водопостачанням. Без централізованої подачі води або з істотними обмеженнями залишилися мешканці дев’яти міст та трьох районів півострова. Про це повідомило підконтрольне окупаційній владі підприємство «Вода Криму».

    За офіційною версією окупаційної адміністрації, причиною відключень стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопостачання. Водночас проблеми охопили значну частину півострова та збіглися з нещодавніми масштабними перебоями в електропостачанні.

    Під обмеження потрапили:

    • Сімферополь (частина міста);
    • Феодосія;
    • Саки;
    • Армянськ;
    • Яни Капу (колишній Красноперекопськ);
    • Керч;
    • Євпаторія;
    • Джанкой;
    • Білогірськ.

    Також перебої з водопостачанням торкнулися населених пунктів Білогірського, Джанкойського та Курманського районів.

    Напередодні окупаційна адміністрація міста Саки повідомляла, що місто залишилося без води через відсутність електропостачання. Одночасно супутникові знімки зафіксували пожежі в районі електропідстанції «Саки» та залізничної станції, що могло вплинути на роботу критичної інфраструктури.

    Проблеми з водопостачанням на півострові накопичуються вже кілька тижнів. Із 1 липня в низці населених пунктів південного Криму запровадили погодинні графіки подачі води. У Євпаторії питну воду частково доставляють автоцистернами.

    У селі Верхня Кутузівка Ялтинського району воду подають лише з 06:00 до 22:00, а в селі Лучисте окремі райони отримують водопостачання лише кілька годин увечері.

    Серед причин обмежень окупаційна влада називає перебої з електропостачанням, аварії на мережах та зниження запасів води у водосховищах.

    Ситуація загострилася після масштабного блекауту, який стався в окупованому Криму 6 липня. Крім того, останніми днями на півострові повідомляли про удари по об’єктах енергетичної та транспортної інфраструктури, що також могло вплинути на функціонування систем життєзабезпечення.

    Офіційних прогнозів щодо повного відновлення стабільного водопостачання окупаційна адміністрація наразі не оприлюднила.

  • В Україні знову вводять відключення світла: обмеження діятимуть по всіх регіонах

    В Україні знову вводять відключення світла: обмеження діятимуть по всіх регіонах

    В Україні з 1 липня у всіх регіонах запроваджують графіки погодинних відключень електроенергії, а також обмеження споживання для промисловості та бізнесу. Такі заходи є вимушеними та пов’язані з одночасним впливом кількох факторів — наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру, а також різким зростанням навантаження на енергосистему через аномальну спеку. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.

    За його словами, українська енергосистема продовжує працювати в умовах постійного стресу, який виник через систематичні удари Росії по об’єктах генерації, підстанціях і мережах. Руйнування інфраструктури призводять до втрати частини потужностей і створюють дефіцит електроенергії у пікові години споживання, коли система не здатна покрити весь попит без обмежень.

    Найскладнішою наразі залишається ситуація у Сумській області, де внаслідок обстрілів пошкоджено значну частину енергетичних об’єктів. Через це без електропостачання залишається найбільша кількість споживачів серед регіонів. Енергетики працюють у посиленому режимі, а ремонтні бригади цілодобово відновлюють пошкоджену інфраструктуру, намагаючись якнайшвидше повернути світло в домівки українців.

    Окрім Сумщини, тимчасові відключення та перебої з електропостачанням фіксуються також у Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. У цих регіонах ситуація залишається нестабільною через наслідки чергових російських ударів по критичній інфраструктурі, що змушує енергетиків оперативно перерозподіляти навантаження в системі.

    Додатковим фактором, який суттєво вплинув на стан енергосистеми, стала негода. Через сильні грози та шквальний вітер без електропостачання залишилися понад 80 населених пунктів у Житомирській, Київській та Чернігівській областях. Пошкодження ліній електропередач та аварійні відключення в цих регіонах потребують оперативного реагування, а ремонтні бригади вже працюють над відновленням стабільного електропостачання.

    Згідно з рішенням енергетичних операторів, графіки погодинних відключень у всій країні діятимуть у вечірній період з 17:00 до 22:00. Саме в цей час фіксується максимальне навантаження на енергосистему, коли одночасно зростає побутове споживання електроенергії та знижується можливість маневрування потужностями.

    Обмеження стосуватимуться як населення, так і бізнесу. Для промислових підприємств і комерційних споживачів вводяться ліміти потужності, що дозволяють зменшити піковий тиск на мережу та уникнути масштабних аварійних відключень. Для побутових споживачів застосовуватимуться графіки по чергах, які дозволяють розподілити дефіцит електроенергії між регіонами та мінімізувати ризики повного блекауту.

    В Міненерго пояснюють, що нинішній дефіцит електроенергії є наслідком сукупності факторів. З одного боку, це руйнування інфраструктури внаслідок російських атак, які системно виводять з ладу генеруючі потужності та мережі. З іншого боку, це різке зростання споживання через спеку, коли українці масово використовують кондиціонери, вентилятори та інші енергоємні прилади, що суттєво підвищує навантаження на систему.

    Окремо Артем Некрасов закликав громадян до свідомого споживання електроенергії та енергозбереження. За його словами, найбільш ефективним є перенесення використання потужних електроприладів на денний період з 10:00 до 16:00, коли навантаження на систему є відносно стабільнішим. Натомість у вечірні години пік, з 16:00 до 23:00, українців просять максимально зменшити споживання електроенергії, щоб допомогти енергосистемі уникнути перевантажень.

    В «Укренерго» раніше пояснювали, що повернення відключень наприкінці червня стало результатом одночасного впливу кількох критичних чинників. Серед них — зростання попиту на електроенергію через спеку, проведення планових ремонтів на об’єктах генерації та скорочення можливостей імпорту електроенергії з-за кордону. У поєднанні ці фактори призвели до необхідності введення контрольованих обмежень споживання для збереження стабільності енергосистеми.

    Фахівці наголошують, що ситуація в енергетиці залишається динамічною і значною мірою залежить як від безпекової ситуації, так і від погодних умов та рівня споживання в країні. Відновлення пошкоджених об’єктів триває безперервно, однак повна стабілізація системи можлива лише за умови зниження навантаження та відсутності нових масштабних атак.