Nenkainfo.com

Позначка: ціни на пальне

  • Ціни на АЗС пішли вгору: ринок миттєво відреагував на стрибок нафти

    Ціни на АЗС пішли вгору: ринок миттєво відреагував на стрибок нафти

    Загострення на Близькому Сході миттєво відгукнулося на українському паливному ринку. За останню добу ціни на бензин і дизель на більшості автозаправних станцій зросли в середньому на 1–2 гривні за літр. У соцмережах водії масово повідомляють про оновлені стели з новими, вищими цифрами.

    Ринок не став чекати. Українські АЗС оперативно заклали ризики у вартість пального, фактично синхронізувавшись із глобальними котируваннями. Біржова турбулентність одразу трансформувалася у роздрібну ціну — без затяжної паузи чи спроб утримати старий прайс.

    Головний тригер — стрибок вартості нафти на світових ринках. На тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході котирування марки Brent перевищили позначку 80 доларів за барель. Для порівняння: ще до початку воєнних дій в Ірані ціна трималася нижче 70 доларів. Така динаміка автоматично підвищує закупівельну вартість нафтопродуктів для імпортерів.

    Україна майже повністю залежить від імпортного ресурсу, тому будь-які коливання на глобальному ринку швидко відображаються на внутрішніх цінах. Додатковий фактор — валютні ризики та логістика, які також формують кінцеву вартість літра для споживача.

    Експерти ринку зазначають: якщо геополітична напруга не зменшиться, поточне подорожчання може бути не останнім. Біржа реагує на новини миттєво, а роздрібний сегмент традиційно слідує за нею. У разі подальшого зростання котирувань нафти понад 80 доларів за барель українські АЗС можуть переглянути ціни ще раз.

    Таким чином, коротка формула виглядає просто: нервує біржа — дорожчає колонка. І поки світові ринки залишаються у стані турбулентності, стабільності на стелах українських заправок чекати не варто.

  • Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Ситуація на українському ринку пального залишається складною: ціни на бензин, дизельне пальне та скраплений газ зростають, тоді як споживачі фактично не мають механізмів впливу на цінову політику великих мереж автозаправних станцій. За оцінкою енергетичних експертів, подорожчання зумовлене як об’єктивними економічними чинниками, так і діями ключових гравців ринку.

    До об’єктивних причин зростання цін належать підвищення акцизного податку з 1 січня, ослаблення гривні та подорожчання нафтопродуктів на кордоні, що напряму пов’язано зі світовими цінами на нафту. Водночас ці фактори не пояснюють масштабів подорожчання, які спостерігаються на внутрішньому ринку.

    Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

    Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

    Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

    За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

    Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

  • Мережі АЗС готують підвищення цін на пальне вже найближчими днями

    Мережі АЗС готують підвищення цін на пальне вже найближчими днями

    Зростання світових цін на нафту та девальвація гривні призвели до подорожчання гуртових цін на бензин і дизельне пальне. Додатковим чинником став підвищений попит, спричинений тривалими відключеннями електроенергії та зниженням температури. За оцінками експертів, мережі автозаправних станцій можуть відреагувати на ці фактори вже найближчими днями.

    Наприкінці минулого тижня котирування нафти зросли на тлі геополітичної напруги. Інвестори побоювалися можливого воєнного загострення між США та Іраном, що підштовхнуло ціни вгору. Додатковий вплив мало й пожвавлення на американському ринку, де трейдери активно закуповували нафту напередодні довгих вихідних. Водночас після зниження напруги між країнами нафта частково втратила позиції, однак загальний ціновий рівень залишився вищим, ніж раніше.

    Паралельно в Україні фіксується нетипово високий для зими попит на пальне. Через масове використання генераторів споживання бензину й дизелю за перші два тижні січня досягло рівнів, характерних для весняного періоду. Оператори АЗС також відзначають зростання продажів супутніх товарів і сервісів на тлі блекаутів.

    Експерти пояснюють, що поєднання подорожчання нафти та ослаблення гривні суттєво збільшило собівартість імпортного пального. Україна повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, тому навіть незначні коливання курсу й котирувань швидко відображаються на цінах. За оцінками фахівців, сукупний ефект від цих факторів підвищив собівартість літра пального більш ніж на три гривні, хоча подальша корекція європейських цін дещо пом’якшила прогноз.

    Додатковим викликом для ринку стали логістичні труднощі в умовах морозів. Перевезення пального ускладнилося, а дизель потребує використання спеціальних домішок, аби не замерзати за низьких температур. Це також тисне на витрати операторів.

    За прогнозами учасників ринку, до кінця тижня найбільші мережі АЗС можуть підвищити ціни на бензин і дизель приблизно на 1 гривню за літр. Згодом до цього кроку можуть приєднатися й інші оператори. Водночас істотних змін цін на скраплений газ найближчим часом не очікується: попит на нього залишається низьким, а імпортери працюють майже без маржі.

    Загалом ситуація на паливному ринку залишається напруженою. Зростання світових цін на нафту, девальвація гривні та підвищений попит через блекаути створюють умови для подальшого подорожчання пального на роздрібному ринку.

  • Чому автогаз в Україні стрімко подорожчав і що буде далі

    Чому автогаз в Україні стрімко подорожчав і що буде далі

    На початку 2026 року українські водії зіткнулися з рекордним зростанням цін на автогаз. Лише за кілька тижнів вартість цього виду пального зросла більш ніж на 3,5 гривні за літр і наблизилася до психологічної позначки у 40 грн/л. Станом на 9 січня середня ціна автогазу на АЗС сягнула 37,95 грн за літр, що стало другим найвищим показником щонайменше за останні 14 років.

    У великих мережах вартість скрапленого газу вже практично підійшла до 40 гривень. Зокрема, WOG та ОККО продають автогаз по 39,98–39,99 грн за літр, SOCAR — по 39,41 грн, а KLO — по 39,4 грн. Дешевше пальне пропонують окремі дискаунтери: наприклад, на БРСМ-Нафта автогаз коштує 35,83 грн за літр, на «Укрнафті» — 38,44 грн.

    Головною причиною такого різкого подорожчання експерти називають нові акцизи, які набули чинності з 1 січня 2026 року. Для автогазу ставка зросла зі 173 до 198 євро за 1000 літрів, для бензину — з 271,7 до 300,8 євро, для дизельного пального — з 215,7 до 253,8 євро. За підрахунками аналітика компанії «НафтоРинок» Олександра Сіренка, це означає зростання ціни автогазу приблизно на 1,5 грн за літр, бензину — на 1,8 грн, дизеля — на 2,2 грн.

    Втім, як пояснюють експерти, автогаз відреагував на акцизи швидше й різкіше, ніж інші види пального. Причина — у специфіці ринку. Скраплений газ практично не накопичують у запасах і продають «з коліс», тому нові податки одразу закладаються в гуртову ціну і швидко доходять до заправок. Натомість бензин і дизель частково продавалися з запасів, закуплених ще за старими ставками.

    При цьому експерти запевняють, що дефіциту автогазу в Україні немає. Навіть удари по мосту в Одеській області, через який проходить значна частина імпорту пального, не спричинили перебоїв. За словами учасників ринку, імпортери давно перейшли на довгострокові контракти і альтернативні маршрути, що дозволяє уникати зривів постачання.

    На тлі різкого зростання цін держава фактично не втручається у ситуацію. Експерти вказують на пасивність Антимонопольного комітету та відсутність системної роботи з ринком з боку профільних міністерств.

    Щодо подальших перспектив, оцінки різняться. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що автогаз уже вийшов на новий ціновий рівень і різкого подальшого стрибка не буде, якщо не станеться обвалу гривні. Він прогнозує коливання в межах плюс-мінус 5% від поточної ціни. Водночас Олександр Сіренко допускає, що гуртові ціни можуть ще додати близько 1,5 грн за літр, але водночас не виключає і зниження — за результатами останніх аукціонів, де ціни були нижчими, ніж тиждень тому.

    У підсумку, чи буде пробита позначка в 40 грн за літр, найближчим часом залежатиме передусім від валютного курсу та ситуації на гуртовому ринку пального.

  • Бензин може подорожчати до 70 грн уже в жовтні

    Бензин може подорожчати до 70 грн уже в жовтні

    Сигнали про подорожчання пального на українському ринку, що з’явилися у вересні, дедалі частіше звучать як реальна загроза. За оцінками частини аналітиків, вже в жовтні літр бензину А-95 може підскочити до 62–65 гривень, а в окремих мережах — і до 70 грн/л. Дизельне паливо також може подорожчати на аналогічному рівні. Наразі середня роздрібна ціна А-95 коливається близько 58,72 грн/л, дизеля — 55,87 грн/л, але низка факторів створює передумови для подальшого зростання.

    Один із таких факторів — питання походження імпортного пального. 15 вересня СБУ звернулася до Енергетичної митниці з проханням обмежити постачання нафтопродуктів з Індії і вимагати обов’язкового лабораторного аналізу кожної партії — через підозри про використання у виробництві російської нафти. Однак експерти сумніваються, що якісна перевірка вирішить проблему: енергетичний фахівець Геннадій Рябцев наголошує, що встановити походження вже переробленого пального практично неможливо навіть за допомогою сучасного обладнання, а підтверджувальні документи легко підробити через офшори або транзит через треті країни.

    Потенційні обмеження імпорту через румунський порт Констанца додають ще одну невизначеність. Через цей порт надходить прозапасно близько чверті всіх нафтопродуктів в Україну, і за даними консалтингової групи “А-95”, понад 75% пального, імпортованого через Констанцу, має індійське або турецьке походження. Голова компанії Сергій Куюн не виключає, що у жовтні обмеження можуть торкнутися не лише Індії, а й постачань через сам порт — питання, яке нині обговорюють румунські посадовці з трейдерами, аби не допустити проникнення на ринок продукції сумнівного походження.

    На ситуацію також впливає позиція великих переробників. Зокрема, індійський гігант Reliance щороку переробляє понад 60 мільйонів тонн нафти; у його роботі істотна частка російського ресурсу робить продукцію конкурентною за ціною, але водночас створює ризики в умовах санкційної політики. Саме через подібні ланцюги постачань питання походження сировини набуває геополітичного та регуляторного значення.

    Ще один довгостроковий фактор тиску на ціни — зміни в акцизному навантаженні в рамках євроінтеграційних зобов’язань. З 1 січня 2026 року ставка акцизу на бензин має зрости з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. Орієнтовно це додасть близько 1,5 грн до ціни літра бензину і до 2 грн до дизеля, але остаточний ефект залежатиме від цінової політики мереж АЗС, рівня конкуренції та інших зовнішніх чинників.

    Утім, на ринку є й пом’якшувальні фактори. Після шоку 2022 року Україна суттєво диверсифікувала поставки пального: якщо до повномасштабного вторгнення до 70% бензину і 40% дизеля імпортували з Росії та Білорусі, то сьогодні постачання йдуть із ширшого кола джерел — Греції, Туреччини, США та інших країн. Трейдери демонструють гнучкість і вже шукають альтернативи індійським та турецьким поставкам на випадок обмежень.

    Прогнози офіційних установ більш помірковані. Національний банк України оцінює можливе зростання вартості пального в середньому на 8% у 2026-му і ще на 6,9% у 2027-му. Аналітики НБУ вказують, що це частково компенсується очікуваним укріпленням гривні, стабілізацією світових цін на нафту й адаптацією трейдерів до нових умов логістики та регулювання.

    У короткій перспективі ключовими залишаються рішення регуляторів, ефективність митних перевірок і швидкість знаходження альтернативних маршрутів та постачальників. Якщо лабораторні обмеження імпорту виявляться широкими, а постачання через Констанцу будуть суттєво скорочені, тиск на роздрібні ціни вже в жовтні може стати відчутним. Якщо ж система перевірок буде адресною і трейдери оперативно переорієнтують логістику, покупцям вдасться уникнути найгірших сценаріїв. Водночас підвищення акцизів із початку 2026 року залишиться фіксованим фактором витрат, який продавці закладатимуть у ціну пального незалежно від короткострокових коливань.

  • Наслідки російських ударів по Кременчуцькому НПЗ для українського ринку пального

    Наслідки російських ударів по Кременчуцькому НПЗ для українського ринку пального

    Удари по Кременчуцькому нафтопереробному заводу, які відбуваються впродовж останнього місяця, мають неоднозначний вплив на український паливний ринок. Хоча сам завод вже давно працює не на повну потужність, експерти все ж вказують на певні наслідки.

    За словами Геннадія Рябцева, керівника спеціальних проєктів НТЦ «Псіхея», значного впливу на ситуацію на ринку ці атаки не матимуть. Він нагадує, що підприємство з початку повномасштабного вторгнення регулярно зазнає атак, основні технологічні потужності давно зупинені, а незначне виробництво останнім часом більше було «бонусом» для ринку, а не його опорою.

    Проте деякі гравці ринку дотримуються іншої думки. Вони наголошують, що саме пальне з Кременчука активно продавалося на АЗС «Укрнафти», що дозволяло утримувати порівняно низькі ціни. Після масованих російських обстрілів в ніч на 15 червня ціни почали зростати. Якщо ще 14 червня бензин А-95 коштував 54,49 грн, то вже 16 червня — 58,49 грн. Дизель подорожчав із 50,99 до 51,49 грн, а станом на 1 липня ціна на нього сягнула 55,99 грн.

    Зростання цін спостерігається не лише через обмеження роботи Кременчуцького НПЗ. Додатковими факторами є загальносвітове подорожчання нафти та зростання курсу євро, що впливає на імпортні поставки.

    Попри це, Кременчуцький завод був важливим постачальником для держсектора — щомісяця він забезпечував 50–60 тисяч тонн пального. Тому тимчасове зупинення його роботи може створити дефіцит у цьому сегменті. Особливо постраждають регіональні АЗС, зокрема в Полтавській області, які традиційно закуповували кременчуцьке пальне.

    Крім того, після атак завод припинив продажі скрапленого газу. Востаннє він виставлявся на біржу 11 червня — одразу після цього торгівля припинилася.

    Таким чином, навіть обмежене виробництво Кременчуцького НПЗ відігравало важливу роль у стабільності окремих сегментів ринку. Його зупинка посилила навантаження на імпорт і сприяла зростанню цін на всі види пального.