Nenkainfo.com

Позначка: цивільне населення

  • 2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

    2026-й уже став смертоноснішим за весь минулий рік: ООН назвала масштаби жертв серед цивільних в Україні

    За перші вісім місяців 2026 року в Україні загинуло або було поранено більше цивільних, ніж за весь 2025 рік. Про це 23 вересня під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло. Вона попередила, що війна входить у «небезпечну нову фазу», а кількість жертв серед мирного населення продовжує зростати на тлі частіших ракетних і дронових атак по містах далеко від лінії фронту.

    Цифри, оприлюднені Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, показують масштаб цієї тенденції. Із січня по серпень 2026 року ООН підтвердила 2 222 загиблих та 13 058 поранених цивільних. Загалом це 15 280 убитих і поранених лише за вісім місяців. Цей показник уже перевищив підсумок усього 2025 року та на 55% вищий, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно із січнем–серпнем 2024-го кількість жертв зросла більш ніж удвічі.

    Особливо важкими стали літні місяці. У серпні ООН підтвердила щонайменше 372 загиблих та 2 349 поранених цивільних. Це був другий найвищий місячний показник 2026 року. Ще гіршим виявився липень: за уточненими даними місії, тоді загинули сотні цивільних, а кількість поранених перевищила 2,6 тисячі.

    Про липневу статистику раніше детально писала «Ненька інфо»: Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки: ООН назвала страшні цифри втрат серед цивільних в Україні

    Ключова зміна 2026 року полягає не лише в загальному зростанні кількості жертв. Змінюється і географія небезпеки.

    За даними ООН, головним джерелом цивільних втрат у серпні стали далекобійні ракети та безпілотники. На них припало 47% усіх підтверджених жертв за місяць — 194 загиблих і 1 077 поранених. Причому більшість таких випадків сталася не безпосередньо біля фронту, а у великих міських центрах у тилу.

    Саме на це звернула увагу ДіКарло під час засідання Ради Безпеки. За її словами, Київ та інші великі міста України останніми тижнями переживали практично щоденні атаки, які призводили до загибелі та поранень людей, руйнування житлових будинків і пошкодження критичної інфраструктури.

    Події останніх днів лише підтверджують цю тенденцію.

    23 вересня Росія провела масштабну атаку на Київ, унаслідок якої були пошкоджені промислові та інфраструктурні об’єкти, АЗС, склади та фармацевтичний завод «Дарниця». Внаслідок ударів загинули люди, десятки були поранені.

    «Ненька інфо» писала про наслідки цієї атаки окремо: Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Ще 17 вересня столиця пережила іншу масовану атаку, після якої кількість поранених зросла до 18, серед них були діти. Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    А 20 серпня одна з найважчих атак на столицю забрала життя щонайменше 12 людей. Найбільше жертв тоді було у Солом’янському районі, де російський удар зруйнував частину багатоповерхового житлового будинку. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    ООН звертає увагу і на іншу небезпечну тенденцію — удари по об’єктах, без яких неможливе повсякденне життя цивільних.

    У серпні місія ООН задокументувала 32 атаки на об’єкти шести великих українських продовольчих, торговельних та логістичних компаній. Для порівняння, у липні таких ударів було 11. Уражалися склади, розподільчі центри, магазини, підприємства харчової промисловості та логістичні об’єкти.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белл наголошувала, що йдеться про інфраструктуру повсякденного життя — місця, де люди купують продукти, отримують доставки та користуються базовими послугами.

    Окремим напрямком російських атак залишається залізниця.

    На початку вересня російські дрони двічі атакували пасажирський потяг Київ–Суми. Пасажирів і бригаду вдалося завчасно евакуювати, тому жертв вдалося уникнути.

    Про цей випадок також повідомляла «Ненька інфо»: Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    При цьому для населення прифронтових регіонів найбільшою небезпекою залишаються вже не далекобійні ракети, а короткодистанційні FPV-дрони та керовані авіабомби.

    У серпні короткодистанційні безпілотники стали головною причиною жертв серед цивільних поблизу фронту. За даними ООН, від них загинула 91 людина, ще 727 отримали поранення. На цей тип зброї припало близько 30% усіх цивільних втрат місяця.

    Таким чином, для українців сформувалися фактично дві різні зони небезпеки: прифронтові території потерпають від FPV-дронів, артилерії та КАБів, тоді як великі міста в глибині країни дедалі частіше опиняються під ударами далекобійних ракет і Shahed.

    В ООН також підкреслюють, що реальна кількість жертв війни вища за підтверджену.

    Станом на 23 вересня Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило загибель щонайменше 17 257 цивільних, серед яких 835 дітей, від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Ще 53 693 цивільних, включно з 3 247 дітьми, були поранені.

    Але ООН окремо наголошує: це лише ті випадки, які вдалося незалежно перевірити.

    Реальна кількість загиблих і поранених, імовірно, значно більша, особливо через обмежений доступ до окупованих територій, зруйнованих міст і районів, де бойові дії тривали або продовжуються.

    Із наближенням зими ООН бачить ще одну серйозну загрозу — удари по енергетичній інфраструктурі.

    ДіКарло попередила, що накопичувальний ефект російських атак на енергосистему може залишити мільйони людей без світла та тепла протягом холодних місяців. Вона закликала припинити удари по енергетичних об’єктах та запровадити негайний мораторій на атаки по населених пунктах.

    Ударів зазнає і гуманітарна інфраструктура. З січня по липень в Україні загинули 10 гуманітарних працівників, майже 40 були поранені. Щонайменше 19 складів із гуманітарною допомогою були серйозно пошкоджені або повністю знищені.

    Ще одна проблема — практично відсутній доступ міжнародних гуманітарних організацій до частини українців на окупованих територіях.

    За словами ДіКарло, цивільні в районах, тимчасово окупованих Росією, значною мірою залишаються поза доступом міжнародних гуманітарних організацій через безпекові обмеження та відсутність дозволу на повноцінну роботу.

    Тож заява ООН про те, що лише за вісім місяців 2026 року кількість цивільних жертв перевищила весь показник 2025-го, — це вже не просто статистичне порівняння.

    Цифри показують зміну самої структури війни.

    Російські далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають великих міст далеко від фронту. FPV-дрони перетворюють дороги й населені пункти у прифронтових областях на зони постійного ризику. Удари по складах, магазинах, залізниці, енергетиці та логістиці розширюють наслідки атак далеко за межі безпосередньо уражених будівель.

    І якщо вересневі показники збережуть нинішню тенденцію, остаточний підсумок 2026 року для цивільного населення може виявитися ще важчим. ООН при цьому вже зараз називає ситуацію «небезпечним новим етапом» війни та попереджає, що без реальної деескалації ризики для цивільних і для всього регіону продовжуватимуть зростати.

  • Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Україна винесе гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області на найвищий міжнародний рівень — під час сегмента високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Київ домагається створення гуманітарного коридору, доставки продовольства та медикаментів і організованої евакуації цивільних, які місяцями залишаються в умовах фактичної ізоляції.

    Про це 20 вересня повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, тема Олешок уже системно порушується Україною в Раді Безпеки ООН, на Постійній раді ОБСЄ та під час двосторонніх контактів із міжнародними партнерами, а тепер стане однією з наскрізних тем української дипломатії під час Генасамблеї.

    Сегмент високого рівня 81-ї сесії Генасамблеї ООН проходить у Нью-Йорку у другій половині вересня, а загальні дебати за участю глав держав і урядів заплановані на 22–28 вересня. У складі української делегації до США має вирушити і сам Сибіга.

    Глава МЗС заявив, що українські дипломати отримали завдання максимально мобілізувати міжнародний тиск заради трьох конкретних цілей: забезпечити доступ гуманітарних місій до Олешок, організувати стабільне постачання їжі та медикаментів і відкрити безпечний шлях для евакуації цивільного населення.

    Сибіга також планує окремо обговорити ситуацію з президенткою Міжнародного комітету Червоного Хреста Мір’яною Сполярич. Українська сторона розраховує, що МКЧХ зможе використати свій мандат для організації або супроводу гуманітарної місії.

    Ще 15 вересня, під час переговорів із міністеркою закордонних справ Монако Ізабель Берро-Амадей, Сибіга вже називав ситуацію в Олешках катастрофічною. Він наголошував, що цивільні залишилися без нормального доступу до продовольства, ліків і можливості покинути окуповану територію, а Україна наполягає на негайному гуманітарному доступі та створенні коридорів.

    Скільки людей насправді залишається в Олешках

    У різних офіційних оцінках фігурують різні цифри — і це важливе уточнення.

    За оцінкою Олешківської міської військової адміністрації, безпосередньо в самому місті можуть залишатися близько 2 тисяч людей, серед них приблизно 50 дітей. Водночас омбудсман Дмитро Лубінець говорить про понад 6 тисяч цивільних і близько 200 дітей, якщо рахувати Олешки разом із прилеглими населеними пунктами та районом.

    Сам Лубінець 16 вересня повідомляв, що його Офіс отримав 176 звернень щодо гуманітарної ситуації на тимчасово окупованій частині Херсонщини та вже перевірив інформацію про 358 людей, які терміново потребують допомоги для виїзду. За його словами, це лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію.

    До повномасштабного вторгнення в Олешках проживало приблизно 24 тисячі людей. Після окупації, руйнувань, підтоплення після знищення Каховської ГЕС та постійних бойових дій населення міста скоротилося в рази.

    Евакуацію фактично підготували — але вона зависла

    За словами омбудсмана, Україна вже провела значну частину підготовчої роботи для гуманітарної евакуації.

    Був напрацьований алгоритм, сформований список людей, яких необхідно вивезти, а українські Сили безпеки й оборони мали забезпечити режим тиші на час проведення гуманітарної операції. Міжнародний комітет Червоного Хреста також підтвердив готовність долучитися відповідно до свого мандату.

    Проте російська сторона, за даними Лубінця, після проведених переговорів тривалий час не підтверджує готовності провести гуманітарну місію. Через це операція фактично заблокована.

    Ситуація ускладнюється тим, що Олешки перебувають поблизу активної зони бойових дій. Для організованої евакуації потрібен гарантований режим припинення вогню, погоджений маршрут і безпечний прохід як для цивільних, так і для гуманітарних працівників.

    Без таких гарантій масовий виїзд може перетворитися на ще більшу небезпеку.

    Їжі не завозили з кінця травня

    20 вересня до міжнародних закликів долучилася Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. Вона звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, держав — членів ООН та МКЧХ із проханням сприяти терміновій гуманітарній місії.

    За даними Ради церков, останні централізовані поставки продовольства в Олешки відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Електро- й газопостачання практично відсутні, а критична інфраструктура значною мірою зруйнована.

    Раніше про цю ситуацію вже писала Nenka.info у матеріалі «Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей». Видання звертало увагу, що проблема вже давно вийшла за межі звичайного дефіциту продуктів і перетворилася на системну гуманітарну кризу.

    Люди намагаються виходити через заміновані поля

    Одне з найтривожніших повідомлень омбудсмана стосується того, що окремі мешканці більше не чекають офіційного коридору й намагаються залишити територію самостійно.

    За словами Лубінця, люди йдуть через заміновані ділянки, ризикуючи підірватися або потрапити під удар безпілотника. Причина — відчай і відсутність безпечного способу виїхати.

    Окремою загрозою залишаються FPV-дрони. Українська влада повідомляє про систематичні атаки безпілотників на цивільних у прифронтових і окупованих районах Херсонщини. Сибіга назвав це ще одним виміром гуманітарної ситуації: навіть звичайний вихід із будинку може бути небезпечним.

    Водночас частина інформації про конкретні атаки надходить із окупованої території і не завжди може бути незалежно оперативно перевірена. Саме тому точні цифри жертв і масштаби окремих інцидентів можуть уточнюватися.

    1 вересня під удар потрапила волонтерська колона

    За інформацією української сторони, 1 вересня під час однієї з гуманітарних місій були уражені чотири автомобілі, які використовували для допомоги людям.

    Цей епізод також демонструє, чому звичайне завезення продуктів без погодженого режиму безпеки стає надзвичайно ризикованим.

    Українська сторона стверджує, що міжнародні гуманітарні організації готові допомагати, волонтери також готові доставляти їжу й воду, а МКЧХ має можливості долучитися до евакуації. Головною невирішеною умовою залишається безпечний доступ до окупованої території.

    Криза триває не перший місяць

    Ще 1 квітня Дмитро Лубінець повідомляв про катастрофічний дефіцит питної води в Олешках, нестабільне електро- і газопостачання та майже відсутню медичну допомогу. Тоді український омбудсман уже звертався до російської сторони та МКЧХ із закликом забезпечити гуманітарний коридор.

    Тобто проблема не виникла у вересні — вона поступово загострювалася впродовж місяців.

    Особливо тяжким для міста став період після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року. Олешки були одним із найбільш підтоплених населених пунктів на лівобережжі Херсонської області. Після відходу води місто залишилося з пошкодженою інфраструктурою, а через окупацію повноцінне відновлення стало неможливим.

    Чому Україна робить ставку на Генасамблею ООН

    81-ша Генеральна Асамблея ООН збере у Нью-Йорку майже 130 глав держав та урядів. Загальні дебати триватимуть із 22 до 28 вересня. Саме такі зустрічі дають можливість порушувати гуманітарні питання не лише під час офіційних виступів, а й у десятках двосторонніх переговорів на полях Генасамблеї.

    Для України питання Олешок має кілька вимірів одночасно: необхідність негайно допомогти цивільним, домогтися евакуації та привернути увагу до умов, у яких живуть люди на окупованих територіях.

    Сибіга наголошує, що дискусія про майбутнє окупованих територій не може зводитися лише до ліній на карті. За його словами, будь-які переговори про мир мають враховувати становище людей, які залишаються під окупаційною владою та не можуть реалізувати базові права.

    Найближчі дні покажуть, чи вдасться українській дипломатії перетворити міжнародну увагу на конкретну гуманітарну домовленість. Адже сама публічність проблеми не відкриє коридор автоматично — для евакуації потрібні гарантії безпеки та погоджений механізм на місці.

    Поки ж тисячі людей у самому місті та прилеглих населених пунктах, за оцінками українських органів і гуманітарних структур, залишаються без нормального постачання продуктів, води й медикаментів. Саме тому питання Олешок Україна тепер підніматиме там, де зберуться лідери майже всього світу.

  • Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Олешки на межі голоду: Рада церков звернулася до Папи Римського із закликом врятувати тисячі людей

    Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила про критичну гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області та звернулася до Папи Римського Лева XIV, міжнародних релігійних організацій, держав-членів ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста. Йдеться про місто, де, за різними оцінками, разом із прилеглою територією можуть залишатися понад 6 тисяч цивільних, серед яких близько 200 дітей.

    У зверненні, оприлюдненому 19 вересня, Рада церков прямо називає ситуацію в Олешках гуманітарною блокадою. За її даними, останні поставки продовольства до міста відбулися наприкінці травня 2026 року. Відтоді місцеві жителі мають серйозні проблеми з доступом до їжі, питної води, медикаментів та інших базових речей. Критична інфраструктура міста фактично зруйнована, електро- та газопостачання немає.

    Окрема проблема — можливість залишити місто. ВРЦіРО заявляє, що російські військові перешкоджають мешканцям виїжджати з Олешок. Через близькість до лінії фронту цивільні щодня залишаються під загрозою артилерійських обстрілів та атак безпілотників.

    Ситуація виглядає ще драматичніше на тлі даних українського омбудсмена Дмитра Лубінця. Ще 16 вересня він повідомив, що Росія тривалий час не підтверджує готовність провести гуманітарну місію з евакуації цивільних. При цьому раніше сторони вже погоджували алгоритм евакуації, був сформований список людей, а українські Сили безпеки та оборони готувалися забезпечити режим тиші на час операції.

    Офіс омбудсмена вже перевірив дані 358 людей, які терміново потребують допомоги з евакуацією. Однак це, за словами Лубінця, лише ті громадяни, про яких вдалося отримати й підтвердити інформацію. Загальна кількість людей в Олешках та навколо них може перевищувати шість тисяч.

    Найнебезпечніше, що частина мешканців, не дочекавшись організованої евакуації, намагається виходити самостійно. Лубінець повідомляв про людей, які йдуть через заміновані поля, ризикуючи підірватися або потрапити під атаку дрона. За його словами, вони погоджуються на такий ризик, оскільки залишатися в Олешках для них стає ще небезпечніше.

    Саме через погіршення ситуації Всеукраїнська рада церков вирішила винести проблему на максимально широкий міжнародний рівень. Організація звернулася до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангельського альянсу, інших релігійних лідерів, правозахисних організацій та представників різних конфесій. Їх просять використати свій авторитет і доступні канали впливу, щоб не допустити загибелі людей від голоду.

    Окремий заклик адресований державам-членам ООН та Міжнародному комітету Червоного Хреста. Рада церков просить сприяти проведенню гуманітарної місії та організації евакуації мешканців на підконтрольну Україні територію.

    ВРЦіРО також нагадує, що Олешки вже пережили масштабну гуманітарну катастрофу у 2023 році після руйнування Каховської ГЕС. У зверненні організація покладає відповідальність за підрив дамби на російські війська та наголошує, що нинішня блокада посилює наслідки попередніх руйнувань.

    Українська сторона не вперше намагається залучити міжнародні організації до порятунку цивільних на окупованій території. Офіс омбудсмена підтримує контакт із МКЧХ та іншими міжнародними структурами, перевіряє списки людей і намагається погодити гуманітарні механізми з російською стороною. Сам Лубінець раніше називав гуманітарний трек одним із небагатьох інструментів, який реально дозволяє повертати українців додому.

    При цьому організувати таку місію без участі або хоча б згоди російської сторони практично неможливо. Олешки розташовані в районі бойових дій, тому будь-яка евакуація потребує гарантованого режиму тиші, узгодженого маршруту і можливості безпечного проходу цивільних. Саме відсутність підтвердженої домовленості зараз блокує масове вивезення людей.

    У Раді церков наголошують, що ситуація вже перестала бути лише проблемою тимчасово окупованого міста. Йдеться про ризик масового погіршення здоров’я та загибелі цивільних через відсутність їжі, медикаментів і нормального доступу до води. Саме тому організація звертається не лише до політичних, а й до релігійних лідерів, сподіваючись, що їхній міжнародний авторитет допоможе відкрити гуманітарний коридор.

    Поки ж ситуація залишається невизначеною. Російська сторона публічно не підтвердила готовність провести гуманітарну місію, а українські структури продовжують збирати інформацію про людей, які потребують евакуації. Для тисяч мешканців Олешок це означає подальше очікування в умовах, які українські правозахисні та релігійні організації вже називають критичними.

  • На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію: ще два села потрапили до небезпечної зони

    На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію: ще два села потрапили до небезпечної зони

    На Херсонщині розширили перелік населених пунктів, мешканці яких підлягають обов’язковій евакуації через погіршення безпекової ситуації та регулярні російські обстріли. До списку додали два села Борозенської громади, де останнім часом суттєво посилилися атаки російських військ.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін за підсумками засідання Ради оборони області.

    За його словами, до переліку населених пунктів, на території яких проводиться обов’язкова евакуація цивільного населення у безпечніші райони, внесли села Краснопільське та Чарівне Борозенської громади.

    Рішення ухвалили через погіршення ситуації з безпекою в громаді. Російські війська регулярно атакують населені пункти Херсонщини, а останнім часом географія обстрілів у Борозенській громаді значно розширилася.

    Місцевих жителів закликають не нехтувати рішенням влади та виїхати з територій, які перебувають під постійною загрозою російських ударів. Метою обов’язкової евакуації є насамперед збереження життя цивільного населення, оскільки через близькість до зони бойових дій та активність російських військ оперативно реагувати на всі атаки стає дедалі складніше.

    Водночас у Краснопільському та Чарівному запроваджується заборона на в’їзд родин із дітьми. Таке рішення пов’язане з високим рівнем небезпеки для неповнолітніх та необхідністю не допустити їхнього перебування на територіях, які регулярно потерпають від російських обстрілів.

    Олександр Прокудін також повідомив, що під час засідання Ради оборони окрему увагу приділили посиленню дронового терору проти цивільного населення Херсона та прилеглих територій.

    Російські війська дедалі активніше використовують безпілотники для атак на цивільних. Дрони становлять особливу небезпеку через можливість їхнього застосування безпосередньо проти людей, автомобілів та цивільної інфраструктури. Через це жителі Херсона та населених пунктів області фактично щодня перебувають під загрозою атаки.

    Під час засідання Ради оборони області також розглянули питання, пов’язані із забезпеченням та комплектуванням українських підрозділів, а також підвищенням ефективності їхньої роботи. Окремо учасники проаналізували результати мобілізаційної кампанії в області за липень та визначили подальші завдання на серпень.

    Крім того, посадовці оцінили роботу військово-лікарських комісій на Херсонщині. Подальші дії щодо роботи ВЛК узгодили з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Національної поліції та Департаменту здоров’я.

    Ситуація на Херсонщині залишається надзвичайно складною через систематичні російські удари. Окупанти використовують артилерію, безпілотники та керовані авіаційні бомби, атакуючи як обласний центр, так і населені пункти області.

    Російські удари регулярно призводять до пошкодження житлових будинків, об’єктів цивільної інфраструктури, навчальних та релігійних споруд. Особливо небезпечними залишаються атаки дронами, оскільки російські військові застосовують їх безпосередньо проти цивільного населення.

    Одним із останніх прикладів став удар по селу Дар’ївка, де російські війська повністю знищили храм Різдва Богородиці. Церкву місцеві жителі будували на честь українських захисників.

    У Херсоні російський дроновий терор також призвів до пошкодження Свято-Духівського кафедрального собору — пам’ятки архітектури XIX століття. Удари по цивільній інфраструктурі продовжуються попри відсутність військових цілей у багатьох із атакованих об’єктів.

    Раніше російські війська завдали удару керованими авіабомбами по навчальному закладу в Херсоні. Після атаки рятувальники прибули на місце для ліквідації наслідків та розбору завалів, однак російські військові почали атакувати їх безпілотниками.

    На цьому тлі українська влада продовжує розширювати заходи для захисту цивільного населення. Обов’язкова евакуація є одним із таких заходів і застосовується насамперед у районах, де через інтенсивність російських обстрілів перебування цивільних стає надзвичайно небезпечним.

    Додавання Краснопільського та Чарівного до переліку населених пунктів для обов’язкової евакуації свідчить про подальше погіршення безпекової ситуації в Борозенській громаді. Влада області закликає населення реагувати на евакуаційні заходи та переміщуватися до безпечніших районів, особливо якщо йдеться про дітей.

  • Червень став найкривавішим місяцем для цивільних в Україні: ООН заявила про страшний антирекорд

    Червень став найкривавішим місяцем для цивільних в Україні: ООН заявила про страшний антирекорд

    У червні 2026 року в Україні зафіксували новий трагічний антирекорд за кількістю жертв серед цивільного населення. За попередніми даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, лише за один місяць загинули щонайменше 265 мирних жителів, ще 1816 людей отримали поранення. В ООН наголошують: це лише підтверджені випадки, а реальні цифри, ймовірно, значно вищі. Про це під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло.

    За словами ДіКарло, ще у травні 2026 року ООН фіксувала найвищу кількість загиблих і поранених цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, загинули щонайменше 274 цивільні особи, а 1763 були поранені. Загальна кількість жертв у травні стала найвищою з квітня 2022 року.

    Однак попередні дані за червень виявилися ще гіршими за загальною кількістю постраждалих. ДіКарло повідомила, що кількість загиблих і поранених мирних жителів знову зросла, а тривожна тенденція продовжилася вже у липні. За її словами, російські атаки 2, 6 та 8 липня демонструють чітку закономірність: удари завдаються по міських центрах, житловій забудові та районах із великою концентрацією цивільного населення.

    Особливе занепокоєння ООН викликає характер російських ударів. У травневому звіті Моніторингової місії зазначалося, що атаки далекобійною зброєю — ракетами та дронами — стали основною причиною жертв серед цивільних. Вони спричинили 45% усіх втрат серед мирного населення того місяця, причому найбільше постраждали великі міста, зокрема Київ і Дніпро, розташовані далеко від лінії фронту.

    Не менш небезпечною тенденцією стало масове застосування російськими військами дронів малої дальності у прифронтових громадах. У травні такі дрони вбили 64 цивільних і поранили 539 людей — це найвищий показник за весь час повномасштабної війни для цього типу зброї.

    Загалом, за підтвердженими даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули щонайменше 16 402 цивільні особи, серед них 802 дитини. Ще 48 428 мирних жителів отримали поранення, зокрема 2948 дітей. В ООН окремо підкреслюють, що ці цифри не є остаточними, оскільки йдеться лише про випадки, які вдалося перевірити за стандартами організації. На окупованих територіях і в районах інтенсивних бойових дій реальна кількість жертв може бути значно більшою.

    Постійна представниця Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десланде під час засідання навела ще свіжіші дані щодо початку липня. За її словами, лише за перші сім днів місяця російські удари вбили 93 українських цивільних, а понад 500 людей отримали поранення. Вона наголосила, що Україна завдає ударів по військових об’єктах Росії, реалізуючи право на самооборону, тоді як Росія систематично атакує житлові будинки, спальні райони та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Дипломатка назвала такі дії Росії «актами відчаю» і символом провальної війни, яка не має перспективи. Вона також закликала партнерів терміново посилити українську протиповітряну оборону, адже саме нестача сучасних систем ППО дозволяє Росії регулярно влаштовувати масовані атаки по містах.

    Питання української ППО стало особливо актуальним після ударів по Києву та області на початку липня. У ніч проти 6 липня Росія здійснила одну з наймасованіших атак, унаслідок якої загинули цивільні, були пошкоджені житлові будинки, інфраструктура та підприємства. Саме після цієї атаки Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН.

    Розмарі ДіКарло, виступаючи перед Радбезом, закликала до негайного, повного та безумовного припинення вогню. Вона наголосила, що війна не має військового рішення, яке могло б забезпечити справедливий і тривалий мир. За її словами, припинення вогню має стати першим кроком до миру відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій Генеральної Асамблеї.

    Водночас українські дипломати і союзники Києва наголошують: припинення вогню не може означати замороження війни на умовах агресора. Росія має припинити атаки по цивільних, вивести війська з окупованих територій і понести відповідальність за воєнні злочини.

    Окремо на засіданні згадали, що Росію внесли до так званого «списку ганьби» ООН через убивства та каліцтва українських дітей, а також сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту. Цей крок поставив РФ в один ряд із найнебезпечнішими порушниками прав дітей у збройних конфліктах.

    Статистика ООН за травень і червень показує, що 2026 рік стає дедалі небезпечнішим для українських цивільних. Якщо раніше найбільші втрати фіксувалися переважно у прифронтових районах, то тепер під масованими ударами дедалі частіше опиняються великі міста в тилу. Росія комбінує ракети, ударні дрони, керовані авіабомби, FPV-дрони та артилерію, створюючи постійну загрозу для мирного населення.

    Таким чином, червень 2026 року став черговим свідченням того, що Росія продовжує свідомо тероризувати цивільних українців. ООН визнає: підтверджені цифри вже є катастрофічними, але реальний масштаб втрат може бути набагато більшим. Саме тому Київ і партнери знову закликають світ не лише засуджувати атаки, а й терміново надавати Україні більше систем ППО, здатних захистити людей від нових ударів.

  • Тіла зникають без сліду: окупанти в Олешках забирають загиблих і ховають їх у невідомих могилах

    Тіла зникають без сліду: окупанти в Олешках забирають загиблих і ховають їх у невідомих могилах

    На тимчасово окупованій частині Херсонщини розгортається одна з найстрашніших гуманітарних криз від початку повномасштабної війни. В Олешках, які вже багато місяців перебувають у фактичній блокаді, російська окупаційна влада дозволяє ховати лише тих людей, які померли природною смертю. Тіла загиблих унаслідок обстрілів або підривів на мінах примусово вивозять до Каланчака нібито для проведення експертиз, після чого багато родин роками не можуть дізнатися, де поховані їхні близькі.

    Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу повідомила начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко. За її словами, ситуація з похованнями на окупованій території набула критичного характеру і вже викликає шок навіть у місцевих жителів, які пережили роки окупації.

    За словами Гасаненко, окупаційна адміністрація пояснює вилучення тіл необхідністю документувати так звані «злочини ЗСУ». Саме тому загиблих від російсько-української війни людей відправляють до Каланчака для проведення судово-медичних процедур. Однак на практиці родичі часто не отримують ні результатів експертиз, ні самих тіл для поховання. Багато сімей місяцями перебувають у невідомості.

    «Є тіла, які забрали три-чотири місяці тому, і вони так і не повернулися до рідних. Це фактично дорога в один кінець», – розповіла керівниця МВА.

    Вона навела історію жінки, яка кілька місяців чекала на повернення тіла свого загиблого сина. Пізніше їй повідомили, що чоловіка вже поховали в одному з населених пунктів, однак навіть точну назву місця поховання встановити не вдалося. Родина так і не отримала можливості попрощатися з близькою людиною та поховати її відповідно до традицій.

    Проблема поховань в Олешках виникла не сьогодні. Ще взимку Тетяна Гасаненко повідомляла, що людей, які помирають або гинуть у місті, фактично немає кому ховати. Тіла доводилося вивозити до Каланчака або Скадовська на медичну експертизу, а вартість похоронних послуг сягала десятків тисяч рублів, що для більшості мешканців є непідйомною сумою.

    Ситуацію додатково ускладнює майже повна ізоляція міста. За інформацією Олешківської МВА, дороги навколо населеного пункту заміновані, а будь-які спроби завезти продукти чи медикаменти часто завершуються трагедіями. З початку року було зафіксовано випадки загибелі людей, які намагалися доставити до міста хоча б хліб.

    Олешки вже кілька місяців перебувають на межі гуманітарної катастрофи. У місті відсутні стабільні електро-, газо- та водопостачання. Медична допомога фактично недоступна, а доставка продуктів відбувається епізодично. За словами Омбудсмана Дмитра Лубінця, мешканці щодня змушені виживати в умовах дефіциту води, їжі та ліків.

    Станом на весну 2026 року в Олешках залишалося близько двох тисяч людей, хоча до повномасштабного вторгнення там проживали десятки тисяч мешканців. Серед тих, хто залишився, багато людей похилого віку, маломобільних громадян та сімей із дітьми.

    Особливо драматичною є ситуація із тими, хто помирає природною смертю. Як розповідає Гасаненко, рідні отримують довідки в місцевій лікарні, після чого власними силами доставляють тіла на кладовище. Через відсутність транспорту труни або загорнуті тіла перевозять звичайними тачками. Двоє людей вручну везуть покійного через місто до місця поховання. На кладовищах ще з осені були підготовлені ями, які тепер використовуються для поховань.

    Не менш критичною залишається ситуація в місцевій лікарні. За словами керівниці МВА, у медзакладі працює лише кілька літніх лікарів. Ліків катастрофічно не вистачає, а постачання продуктів і медикаментів до заблокованого міста обмежене. Водночас для багатьох мешканців навіть перебування в стаціонарі стає шансом отримати хоча б мінімальне харчування.

    Правозахисники наголошують, що відповідно до міжнародного гуманітарного права держава-окупант зобов’язана забезпечувати цивільне населення продовольством, медичною допомогою та належним поводженням із тілами загиблих. Водночас інформація, яка надходить з окупованих Олешок, свідчить про протилежне. Місто залишається відрізаним від зовнішнього світу, а мешканці змушені боротися не лише за їжу та воду, а й за право гідно поховати своїх рідних.

    Олешки стали одним із найтрагічніших прикладів того, як окупація поступово руйнує не лише інфраструктуру та економіку, а й базові людські цінності. Для багатьох сімей найстрашнішим випробуванням сьогодні є навіть не виживання, а невідомість щодо долі тих, кого вони вже втратили. І поки міжнародні організації закликають забезпечити гуманітарний доступ до міста, десятки родин продовжують чекати відповіді на питання, де поховані їхні близькі.

  • У Криму окупанти масово переглядають права на житло

    У Криму окупанти масово переглядають права на житло

    У тимчасово окупованому Криму російські окупаційні структури продовжують практику масового перегляду прав власності на землю та житло, що фактично створює ризик втрати будинків для місцевих мешканців, які будували їх у межах процедур, раніше запроваджених самою окупаційною адміністрацією. Під загрозою опинилися щонайменше 80 сімей у Сакському районі. Про це повідомляє Центр національного спротиву.

    Найбільш напружена ситуація склалася у селищі Уютне, де окупаційні органи ініціювали процеси, що можуть завершитися знесенням уже збудованих приватних будинків або визнанням права власності недійсним. Йдеться про житло, яке люди зводили на ділянках, отриманих через офіційні, хоч і контрольовані окупаційною владою, механізми розподілу землі.

    За даними ЦНС, ця система спочатку передбачала поетапну процедуру: оформлення оренди земельної ділянки, дозвіл на будівництво та подальший викуп за спрощеною процедурою. Місцеві мешканці, які скористалися цими правилами, інвестували власні кошти в будівництво житла, розраховуючи на легалізацію власності в майбутньому. Однак тепер ці ж рішення переглядаються окупаційними судами, які фактично визнають частину раніше виданих дозволів такими, що нібито суперечать законодавству, запровадженому Росією на окупованій території.

    У результаті люди опиняються в ситуації правової невизначеності, коли документи, видані окупаційною адміністрацією, можуть бути скасовані заднім числом. Це, за даними ЦНС, відкриває можливість для вилучення житла без компенсацій або альтернативного забезпечення житлом.

    Окремо в Центрі національного спротиву звертають увагу на те, що ініціаторами перегляду рішень виступають структури, які раніше самі ж організовували розподіл земель. Так звана “прокуратура” окупаційної влади заявляє про нібито порушення під час первинного виділення ділянок, що стає підставою для судових процесів і подальшого скасування прав власності.

    При цьому, як зазначають у ЦНС, посадові особи, які безпосередньо відповідали за розподіл землі, отримують лише адміністративні санкції у вигляді штрафів, тоді як пересічні мешканці ризикують втратити житло, у яке вже вкладено значні фінансові ресурси та роки життя. Така практика, за оцінкою українських структур, свідчить про вибіркове застосування “закону” на окупованій території.

    У Центрі національного спротиву підкреслюють, що фактична зміна правил після того, як люди виконали всі вимоги окупаційної адміністрації, створює системний тиск на населення та формує атмосферу страху і невпевненості у праві на власність. Це також унеможливлює довгострокове планування життя та інвестицій у житло.

    Українська сторона розглядає такі дії як порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема норм, які забороняють окупаційній владі змінювати правовий режим власності на шкоду цивільному населенню. Окремо наголошується, що подібні випадки можуть мати системний характер і не обмежуються лише Сакським районом.

    За оцінками ЦНС, подібні процеси вписуються у ширшу практику адміністративного та правового тиску на мешканців окупованого Криму, що супроводжується поступовим перерозподілом майна та посиленням контролю над земельними ресурсами півострова.

    Таким чином, ситуація в Уютному розглядається як один із прикладів масштабнішої тенденції, коли права власності місцевих жителів можуть бути переглянуті або анульовані залежно від рішень окупаційних структур, що фактично позбавляє людей юридичних гарантій захисту їхнього майна.

  • Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    На тлі посилення наступальних дій російських військ на сході та півдні України влада готується до можливого розширення евакуації цивільного населення з прифронтових територій. Йдеться насамперед про окремі населені пункти Донецької та Запорізької областей, де безпекова ситуація продовжує погіршуватися.

    За оцінками аналітиків та повідомленнями українських військових, російські підрозділи намагаються утримувати високий темп бойових операцій одразу на кількох ділянках фронту. Основний тиск зосереджений на Донеччині — у районах Слов’янська, Костянтинівки, Покровська та Новопавлівки, де тривають інтенсивні бої.

    У районі Покровська противник робить ставку на піхотні штурмові групи, намагаючись максимально скоротити дистанцію до українських позицій. Паралельно фіксується переміщення артилерії ближче до лінії бойового зіткнення, що дозволяє підвищити щільність вогню та ускладнює оборону.

    Попри це, українські сили продовжують стримувати наступ і проводять локальні контратаки, зберігаючи контроль над ключовими позиціями. На окремих ділянках фронту зафіксовано тактичні просування.

    На цьому тлі місцева влада розглядає сценарій розширення евакуації. У пріоритеті — вивезення родин із дітьми та інших вразливих категорій населення із зон підвищеного ризику. Рішення ухвалюватимуть залежно від розвитку ситуації на фронті та рівня загрози для цивільних.

  • У Синельниківському районі почали примусову евакуацію населення

    У Синельниківському районі почали примусову евакуацію населення

    У Дніпропетровській області оголосили примусову евакуацію жителів п’яти населених пунктів Синельниківського району. Причиною рішення стало посилення загрози обстрілів з боку російських військ.

    Про це повідомили у пресцентрі Покровської територіальної громади.

    Зазначається, що рішення ухвалено відповідно до протоколу Синельниківського районного координаційного штабу з питань евакуації від 3 березня 2026 року.

    «У зв’язку з підвищеною загрозою життю та безпеці внаслідок збройної агресії Російської Федерації ухвалено рішення про обов’язкову евакуацію населення», — йдеться у повідомленні.

    Евакуація стосуватиметься жителів п’яти сіл Синельниківського району: Катеринівки, Зарічного, Дроздів, Романок та Водяного. За інформацією місцевої влади, евакуаційні заходи триватимуть 30 днів і розпочалися 5 березня 2026 року.

    Транзитним пунктом для евакуйованих визначили село Волоське Дніпровського району Дніпропетровської області. Саме туди спочатку доставлятимуть людей із небезпечних населених пунктів.

    Як повідомляють місцеві органи влади, евакуація проводиться для збереження життя та здоров’я жителів прифронтових територій, де через постійні обстріли зростає рівень небезпеки для цивільного населення.

    Зазначимо, що евакуація населення з прифронтових районів триває вже кілька місяців. Ще у листопаді минулого року обов’язкову евакуацію оголошували в окремих громадах Дніпропетровської та Запорізької областей.

    Тоді з небезпечних територій вивозили дітей разом із батьками або законними представниками, а також підопічних закладів інституційного догляду, розташованих приблизно за 50 кілометрів від лінії фронту.

    За оцінками журналістів, у Дніпропетровській та Донецькій областях нині приблизно 237 тисяч людей проживають у районах, де може знадобитися евакуація. Серед них майже 17,2 тисячі дітей.

    Експерти також припускають, що у разі нової масштабної наступальної операції російська армія може спрямувати резерви у бік Дніпра. Місто є важливим логістичним вузлом та перетином одразу кількох напрямків фронту, що робить його потенційною стратегічною ціллю для Кремля.

  • Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість загиблих і поранених серед цивільних в Україні зросла на 31% за дев’ять місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець із посиланням на новий звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

    Згідно з даними місії, лише у вересні 2025 року загинули щонайменше 214 цивільних осіб, ще 916 отримали поранення. Найбільша кількість жертв припадає на прифронтові регіони — Донецьку та Херсонську області, які зазнають систематичних обстрілів російських військ.

    За словами Лубінця, атаки на енергетичну інфраструктуру України, що активізувалися у вересні, тривали й у жовтні, створюючи додаткові ризики для цивільного населення. Омбудсман наголосив, що такі дії порушують міжнародне гуманітарне право та мають бути кваліфіковані як воєнні злочини.

    Тим часом Генеральний прокурор Руслан Кравченко ініціював зміни до Кримінального кодексу України, які передбачатимуть довічне позбавлення волі за особливо тяжкі злочини проти дітей. Пропозицію вже направлено до профільного комітету Верховної Ради.

    Експерти наголошують, що поєднання воєнних загроз і внутрішніх реформ у сфері правосуддя демонструє спробу держави захищати громадян не лише на фронті, а й на законодавчому рівні.