Nenkainfo.com

Позначка: далекобійні удари

  • Україна перехопила ініціативу і вже змінює хід війни: у Держдепі США зробили гучну заяву про перелом на фронті

    Україна перехопила ініціативу і вже змінює хід війни: у Держдепі США зробили гучну заяву про перелом на фронті

    У Державному департаменті США заявили, що Україна на цьому етапі війни перебуває у позиції, коли фактично виграє протистояння з Росією. Таку оцінку озвучив заступник державного секретаря США з питань зовнішньої допомоги, гуманітарних питань та свободи віросповідання Джеремі Левін під час дискусії YES у Гданську, яку організував фонд Віктора Пінчука напередодні Ukraine Recovery Conference 2026.

    Заява американського посадовця стала однією з найгучніших політичних оцінок останнього часу, адже у Вашингтоні фактично визнали: динаміка війни змінюється не на користь Москви. За словами Левіна, Україна робить багато для того, щоб зафіксувати нову фазу війни та зрештою перемогти. Він наголосив, що ситуацію вже вдалося переламати.

    «Станом на зараз ми є у становищі, коли Україна виграє війну на цей момент», — заявив представник Держдепартаменту США.

    Левін звернув увагу на те, що на фронті відбулася важлива зміна ролей. Якщо раніше українські військові часто очікували на зиму як на період, коли російські наступальні дії можуть знизитися, то тепер, за його словами, ситуація виглядає інакше. Українські сили перехопили ініціативу, продовжують тиснути на противника, а російські війська дедалі більше змушені думати не про наступ, а про утримання позицій.

    Американський дипломат підкреслив, що саме Україна зараз демонструє здатність нав’язувати ворогу власний темп війни. Росія, яка довгий час намагалася створювати враження безперервного тиску на фронті, тепер сама опинилася у становищі, коли змушена чекати паузи та розраховувати на погодні умови.

    Окремо Левін виділив далекобійні удари України по російській інфраструктурі на території РФ. Саме ці атаки, за його оцінкою, стали одним із чинників, які дозволили Києву змінити динаміку війни навіть у зимовий період. Йдеться про системний тиск на об’єкти, що мають значення для російської військової машини, логістики, енергетики та економічної стійкості режиму.

    Фактично представник Держдепу дав зрозуміти, що удари по глибинних об’єктах Росії вже мають не лише тактичний, а й стратегічний ефект. Вони не дозволяють Москві почуватися у безпеці у власному тилу, змушують перекидати ресурси на захист інфраструктури та ускладнюють підтримку воєнної кампанії проти України.

    Ця заява пролунала на тлі активізації українських далекобійних операцій проти російських об’єктів, зокрема нафтобаз, підприємств оборонного комплексу, логістичних вузлів та енергетичної інфраструктури. В останні місяці такі атаки дедалі частіше стають причиною масштабних пожеж, перебоїв у роботі підприємств та зростання напруги всередині РФ.

    Важливо й те, що Левін пов’язав військову динаміку з економічним тиском на Росію. За його словами, США розглядають можливість скасування окремих винятків із санкцій, які досі дозволяли РФ частково обходити обмеження у сфері нафтової торгівлі. Вашингтон також планує продовжувати координацію з європейськими партнерами щодо посилення санкційного тиску.

    Це може стати ще одним ударом по російському бюджету, значна частина якого залежить від доходів від енергоресурсів. Якщо США та партнери справді підуть на посилення обмежень, Росія може зіткнутися з додатковими труднощами у фінансуванні війни, закупівлі технологій та підтримці власного військово-промислового комплексу.

    Заява Левіна також контрастує з російською пропагандою, яка намагається переконати внутрішню аудиторію у нібито сприятливій для Москви ситуації на фронті. Кремль регулярно поширює наративи про «просування» та «виснаження України», однак оцінка Держдепу США демонструє зовсім іншу картину: Україна не лише тримається, а й змінює правила гри.

    На думку західних партнерів, ключовим стало те, що Київ навчився поєднувати оборону, наступальні дії, далекобійні удари та дипломатичну роботу з союзниками. Саме така комбінація дозволяє Україні не просто реагувати на дії Росії, а створювати для неї нові проблеми на різних рівнях — від фронту до економіки.

    Виступ Левіна у Гданську відбувся напередодні Ukraine Recovery Conference 2026, яка проходить 25–26 червня у Польщі. Конференція присвячена відновленню України, залученню міжнародної підтримки та інвестицій, зокрема у сферах енергетики, критичної інфраструктури та логістики. Саме ці галузі найбільше постраждали від російської агресії.

    Заява представника Держдепу прозвучала не лише як військова оцінка, а й як політичний сигнал: США бачать зміну балансу у війні та готові підтримувати Україну в момент, коли вона, за словами американського посадовця, вже перехопила ініціативу.

    Попри це, Левін не говорив про швидке завершення війни чи легку перемогу. Навпаки, його слова вказують на те, що нинішній момент є критично важливим: Україна має шанс закріпити нову фазу війни, але для цього потрібні подальша військова допомога, санкційний тиск на Росію та збереження єдності партнерів.

    Головний висновок із заяви Держдепу — Москва більше не може диктувати темп війни так, як намагалася робити раніше. Україна вистояла, адаптувалася, посилила далекобійні можливості й тепер змушує Росію реагувати. Саме це у Вашингтоні називають переломом динаміки.

  • СБУ дістала нафтобазу за 700 км: Росію накрила масована атака дронів

    СБУ дістала нафтобазу за 700 км: Росію накрила масована атака дронів

    Служба безпеки України у ніч проти 14 червня провела масштабну серію далеких ударів безпілотниками по території Російської Федерації, уразивши об’єкти нафтової, промислової та логістичної інфраструктури на відстані понад 700 кілометрів від українського кордону. Про це повідомляється у дописі президента України Володимира Зеленського, який підтвердив результати операції та окреслив її як частину системної стратегії «далекобійних санкцій» проти РФ.

    За наявною інформацією, однією з головних цілей став нафтовий об’єкт у Ярославській області Росії, який використовувався в системі державного резервування енергоресурсів. У результаті атаки об’єкт зазнав пошкоджень, а на території виникли осередки займання. Цей регіон знаходиться глибоко в тилу Росії, що підкреслює дальність і масштабність застосованих засобів ураження.

    Окремий удар було завдано по Тульській області, де під атаку потрапило хімічне підприємство «Азот» у місті Новомосковськ. Це підприємство є одним із найбільших у російському хімічному секторі та спеціалізується на виробництві аміаку, азотних сполук і іншої продукції, яка використовується як у цивільній промисловості, так і в технологічних ланцюгах оборонного призначення. За даними з відкритих джерел, продукція заводу може бути залучена до виробництва вибухових речовин і компонентів для боєприпасів, що робить цей об’єкт стратегічно важливим у контексті воєнної економіки РФ.

    У СБУ наголошують, що нічна операція була частиною ширшої кампанії ударів по критичній інфраструктурі Росії та спрямована на поступове виснаження її економічного та військово-промислового потенціалу. Українська сторона розглядає такі дії як відповідь на продовження російської агресії та системні удари по українській території, енергетичній системі та цивільній інфраструктурі.

    Масштаб атаки, за даними моніторингових джерел, був значним і охопив одразу кілька регіонів Росії. Повітряна тривога, за повідомленнями російських регіональних структур, оголошувалася щонайменше у 28 суб’єктах РФ, що свідчить про одночасну активність дронів або загрозу їх застосування на великій території. У низці регіонів також запроваджувалися тимчасові обмеження роботи цивільної авіації, що призвело до затримок і скасувань рейсів. За попередніми даними, щонайменше шість аеропортів Росії були змушені тимчасово змінити або обмежити свою роботу.

    Паралельно повідомляється про серію вибухів і пожеж на промислових об’єктах у різних регіонах. Зокрема, у Ярославській області після ударів зафіксовано займання на нафтобазі «Спецторг Плюс» у районі Рибінська. У мережі з’являлися відео з густим чорним димом над промисловою зоною та повідомлення очевидців про серію вибухів перед початком пожежі. Також повідомлялося про пожежу на хімічному підприємстві «Азот» у Новомосковську, де після ударів виникло масштабне задимлення і було зафіксовано роботу екстрених служб.

    Окрім об’єктів у центральній частині Росії, удари та інциденти фіксувалися також на територіях, які забезпечують військову логістику та постачання, а також на тимчасово окупованих територіях України. Українські джерела підкреслюють, що такі удари мають на меті порушення логістичних ланцюгів, ускладнення постачання пального та хімічних компонентів, а також зниження здатності РФ підтримувати інтенсивні бойові дії.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи нічні події, заявив, що Україна продовжує реалізовувати план далекобійних ударів по військово-економічній інфраструктурі Росії. За його словами, такі дії є прямою відповіддю на відмову Росії припинити агресію та на продовження атак по українських містах і критичній інфраструктурі. Він також наголосив, що Україна неодноразово пропонувала різні формати переговорів, однак у відповідь отримувала лише подальшу ескалацію бойових дій.

    Російська сторона офіційно визнавала пожежі та інциденти на окремих об’єктах, однак традиційно пояснює їх падінням уламків безпілотників або роботою систем протиповітряної оборони. Повні масштаби пошкоджень наразі не розкриваються, а незалежне підтвердження всіх заяв з обох сторін обмежене через характер воєнних дій.

    Аналітики відзначають, що подібні удари дедалі частіше охоплюють глибокі тилові регіони Росії, що свідчить про розширення географії конфлікту та зміну характеру війни у бік довготривалого виснаження ресурсів. Особливу увагу експерти звертають на удари по енергетичній та хімічній інфраструктурі, яка безпосередньо впливає на можливості російського військово-промислового комплексу.

    Ситуація залишається динамічною, а наслідки нічної атаки продовжують уточнюватися. Українська сторона заявляє про продовження таких операцій у рамках стратегії тиску на військову та економічну систему Росії.

  • «Вони відчують це так само, як ми»: Зеленський зробив гучну заяву про удари по РФ

    «Вони відчують це так само, як ми»: Зеленський зробив гучну заяву про удари по РФ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна нарощує виробництво далекобійної зброї та безпілотників настільки швидкими темпами, що в перспективі зможе завдавати по Росії до 600 ударів дронами та ракетами на добу. За словами глави держави, саме такий рівень вогневих можливостей дозволить змусити країну-агресора відчути наслідки війни так само гостро, як їх щодня відчувають українці.

    Відповідну заяву Зеленський зробив 9 червня під час пресконференції за підсумками саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який відбувся в Естонії. Президент наголосив, що сьогодні Росія має значну перевагу за кількістю засобів ураження, однак Україна поступово скорочує цей розрив завдяки розвитку власного оборонно-промислового комплексу та підтримці міжнародних партнерів.

    «Росія розуміє, що якщо буде 600 дронів і ракет на день, то вони відчують цю війну так, як відчуваємо її ми», – заявив Зеленський.

    Глава держави підкреслив, що Україна вже зараз системно відповідає на російські атаки по військових об’єктах, складах боєприпасів, нафтобазах, аеродромах та логістичних центрах ворога. Водночас українські можливості ще не дозволяють забезпечити симетричну відповідь на кожен масований удар, який Росія завдає по українських містах.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі рекордного нарощування українського виробництва безпілотників. За останні місяці Україна значно збільшила випуск ударних дронів різних типів, включно з далекобійними апаратами, які здатні долати сотні й навіть тисячі кілометрів. Саме такі безпілотники дедалі частіше атакують військові та промислові об’єкти на території Росії.

    Російська влада регулярно повідомляє про атаки на нафтопереробні заводи, склади пального, аеродроми стратегічної авіації та підприємства оборонної промисловості. У низці випадків українські дрони долітали до цілей, розташованих за понад тисячу кілометрів від українського кордону.

    Водночас Зеленський ще на початку року анонсував масштабну програму розвитку української оборонної промисловості за кордоном. За його словами, у 2026 році Україна відкриває десять експортних центрів озброєнь у країнах Європи, а українські дрони вже почали вироблятися на партнерських підприємствах у Німеччині та Великій Британії.

    Президент наголошував, що українські технології стали одним із ключових елементів безпеки Європи, а попит на них постійно зростає.

    Паралельно Україна активно працює над розвитком власних ракетних програм. Останніми місяцями влада неодноразово повідомляла про успішні випробування нових далекобійних засобів ураження. Також триває розробка нових крилатих ракет, безпілотних комплексів та плануючих авіабомб українського виробництва.

    Заява про можливість запускати до 600 дронів і ракет на добу пролунала також на тлі зростання інтенсивності російських атак. За даними президента, Росія здатна виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця, не враховуючи інших типів ракетного озброєння. Саме тому Україна робить ставку на масштабування власного виробництва високоточної зброї та безпілотних систем.

    На думку військових експертів, головна перевага українських дронів полягає у значно нижчій вартості порівняно з традиційними ракетами. Це дозволяє здійснювати масовані атаки по стратегічних об’єктах противника без надмірного навантаження на оборонний бюджет. Крім того, безпілотники постійно модернізуються та стають дедалі менш вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Окрему увагу Зеленський приділив необхідності посилення української протиповітряної оборони. Президент вкотре наголосив, що партнери повинні пришвидшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них. За його словами, лише поєднання потужної оборони та можливостей для далекобійних ударів дозволить ефективно стримувати агресора.

    У Кремлі поки офіційно не коментували заяву українського президента. Водночас російська влада останніми місяцями активно посилює захист стратегічних підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. За даними західних ЗМІ, Москва навіть розглядає можливість залучення приватних компаній до організації протиповітряної оборони власних об’єктів через зростання кількості українських атак.

    Експерти зазначають, що якщо Україна справді зможе досягти рівня виробництва та застосування сотень далекобійних засобів ураження на добу, це може суттєво змінити характер війни. У такому разі під постійною загрозою опиняться логістичні маршрути, військові склади, підприємства ВПК та енергетична інфраструктура Росії далеко від лінії фронту.

    Сам Зеленський переконаний, що Росія повинна зрозуміти ціну війни не лише на фронті, а й у власному тилу. Саме тому Україна продовжує інвестувати в розвиток ракетних технологій, безпілотних систем та нових засобів ураження, які здатні змінити баланс сил у війні.

     

  • Зеленський: з початку року ЗСУ звільнили близько 590 кв. км і посилили позиції на фронті

    Зеленський: з початку року ЗСУ звільнили близько 590 кв. км і посилили позиції на фронті

    Президент України Володимир Зеленський заявив про помітне посилення українських позицій на фронті та повідомив про нові результати Сил оборони України у 2026 році. За його словами, з початку року українським військовим вдалося звільнити приблизно 590 квадратних кілометрів території, що свідчить про поступову зміну динаміки бойових дій на окремих напрямках.

    Про це глава держави повідомив у своєму зверненні, коментуючи оперативну обстановку, результати роботи Сил оборони, а також міжнародні дипломатичні контакти України. Зеленський наголосив, що нинішня ситуація на фронті є більш контрольованою порівняно з попередніми роками повномасштабної війни, а українські підрозділи демонструють здатність не лише утримувати оборону, а й проводити контрнаступальні дії.

    Президент зазначив, що звільнення близько 590 кв. км території з початку року є важливим показником бойової ефективності Сил оборони. Водночас він підкреслив, що ситуація залишається складною, а бойові дії тривають на кількох напрямках одночасно, що потребує постійного ресурсного та військового підсилення.

    Окремо Зеленський звернув увагу на те, що загальна тенденція розвитку подій не відповідає стратегічним інтересам Росії. За його словами, Україна поступово нарощує тиск на противника як на полі бою, так і в тилу, зокрема через удари по військовій інфраструктурі та логістичних об’єктах на території РФ.

    Президент також повідомив, що Україна продовжує завдавати значних втрат російській армії, включно зі знищенням особового складу, техніки та об’єктів забезпечення. Він наголосив, що ефективність так званих “далекобійних санкцій” — ударів по стратегічних об’єктах на території Росії — зростає і вже має відчутний вплив на військову інфраструктуру противника.

    За словами Зеленського, доповідь головнокомандувача Збройних сил України Олександр Сирський підтвердила результативність цих дій, зокрема щодо ураження об’єктів російської нафтопереробної галузі, складів пального та інших елементів військової логістики, які забезпечують ведення бойових дій.

    Окремо президент наголосив, що військові результати України мають синергію із санкційним тиском міжнародних партнерів. На його думку, поєднання бойових втрат Росії та економічних обмежень поступово створює для Кремля стратегічну дилему — продовжувати війну чи переходити до реального дипломатичного процесу.

    Зеленський також повідомив про роботу української розвідки, яка, за його словами, отримує інформацію щодо військових і політичних планів Росії. Ці дані передаються міжнародним партнерам України для координації подальших дій у сфері безпеки та дипломатії.

    Водночас триває підготовка до нових міжнародних контактів. Президент зазначив, що Україна очікує зворотного зв’язку від американської сторони щодо можливих форматів і графіка майбутніх переговорів, а також продовжує дипломатичну координацію з європейськими партнерами.

    Окремо у заяві згадувалося, що зустріч президента України з прем’єр-міністром Угорщини Петер Мадяр буде погоджена дипломатичними каналами між Києвом і Будапештом, а її формат і дата визначатимуться окремо.

    На тлі цих заяв українське керівництво також враховує військові ризики на окремих напрямках. За наявною інформацією, Росія розглядає кілька сценаріїв можливого загострення на Чернігівсько-Київському напрямку. У відповідь Україна планує посилювати оборонні позиції, зміцнювати присутність військ у прикордонних районах та нарощувати готовність до відбиття потенційних атак.

    Аналітики зазначають, що нинішня фаза війни характеризується поєднанням активних бойових дій на фронті, глибоких ударів по тиловій інфраструктурі противника та інтенсивної дипломатичної роботи України із союзниками. Це створює багаторівневу систему тиску на Росію, яка одночасно відчуває військові, економічні та політичні виклики.

    Таким чином, за оцінкою українського керівництва, ситуація поступово змінюється на користь України, хоча війна залишається затяжною і потребує подальшої мобілізації ресурсів та міжнародної підтримки.

  • Зеленський терміново зібрав Ставку через загрозу наступу РФ на Київ і Чернігів: Україна готує відповіді на «п’ять сценаріїв»

    Зеленський терміново зібрав Ставку через загрозу наступу РФ на Київ і Чернігів: Україна готує відповіді на «п’ять сценаріїв»

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальне засідання Ставки Верховного головнокомандувача через загрозу можливого нового наступу російських військ на півночі України. За словами глави держави, українська розвідка зафіксувала підготовку Росії до можливих наступальних дій на Чернігівському та Київському напрямках.

    Про це Зеленський повідомив у своїх соцмережах після завершення засідання Ставки.

    Президент заявив, що учасники засідання детально проаналізували інформацію, отриману українськими спецслужбами щодо планів Росії на північному напрямку.

    «По кожному можливому варіанту дій ворога готуємо відповіді, якщо росіяни дійсно наважаться розширити свою агресію», — наголосив Зеленський.

    За словами президента, Україна вже ухвалила рішення щодо посилення оборони північних регіонів. Йдеться насамперед про Київський та Чернігівський напрямки, які залишаються потенційно небезпечними через близькість до території Білорусі та РФ.

    Глава держави також повідомив, що Міністерство закордонних справ отримало доручення підготувати «додаткові заходи дипломатичного впливу щодо Білорусі».

    Крім того, Зеленський заявив про нові завдання для українських спецслужб, однак деталей не розкрив.

    «Відповідні непублічні завдання є і для українських розвідувальних служб», — зазначив він.

    Окремо президент згадав про підготовку Росії до нових мобілізаційних заходів. За даними української розвідки, Кремль може розглядати сценарій додаткового залучення до війська ще близько 100 тисяч осіб.

    Втім, Зеленський висловив сумнів у тому, що Росія наразі має достатній внутрішній ресурс для прихованої мобілізації такого масштабу.

    «Вважаємо, що станом на сьогодні такий потенціал для прихованої мобілізації в Росії відсутній, отже, варто очікувати російські політичні рішення іншого формату», — пояснив президент.

    За його словами, одним із можливих елементів тиску Кремля можуть стати нові дії навколо невизнаного Придністровського регіону Молдови.

    Також Зеленський анонсував розширення географії українських далекобійних ударів. Президент не уточнив, про які саме напрямки йдеться, однак останніми тижнями українські дрони регулярно атакують військову інфраструктуру, нафтопереробні заводи та логістичні об’єкти в глибині території РФ.

    Під час звернення глава держави заявив, що Україна вже прорахувала кілька сценаріїв можливої ескалації з боку Росії.

    «Жоден із п’яти російських сценаріїв розширення війни через північ України не спрацює», — підкреслив Зеленський.

    Заява президента пролунала на тлі посилення дискусій про можливу активізацію Росії та Білорусі на північному напрямку. Останніми тижнями українська влада неодноразово повідомляла про зростання активності поблизу кордону.

    Ще на початку травня Зеленський заявляв, що українська розвідка зафіксувала «специфічну активність» на білорусько-українському кордоні.

    Крім того, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко нещодавно анонсував проведення точкової мобілізації у країні. На цьому тлі українські військові та аналітики дедалі частіше обговорюють ризики нового загострення на півночі.

    Напередодні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також заявив, що загроза нового наступу з території Білорусі є реальною. За його словами, у разі такого розвитку подій лінія фронту може суттєво збільшитися.

    Раніше в Офісі президента повідомляли, що українська розвідка перехопила переговори між Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком щодо можливої подальшої участі Білорусі у війні проти України.

    На цьому тлі РФ і Білорусь оголосили про проведення масштабних військових навчань, які, за даними західних аналітиків, можуть включати відпрацювання сценаріїв із застосуванням тактичної ядерної зброї.

    Паралельно НАТО посилює увагу до східного флангу Альянсу. Після інцидентів із дронами у країнах Балтії та заяв Кремля про «ядерні навчання» генсек НАТО Марк Рютте попередив Росію про «руйнівну відповідь» у разі подальшої ескалації.

    Експерти зазначають, що Київський напрямок залишається для Росії стратегічно важливим із політичної та психологічної точки зору. Водночас більшість військових аналітиків сумніваються, що РФ зараз має достатній ресурс для масштабного повторного наступу на столицю України.

    Попри це українське військово-політичне керівництво демонструє готовність реагувати на будь-який розвиток подій.

  • Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка почала відновлюватися після складної зими, спаду в першому кварталі 2026 року та постійних російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Попри війну, удари по промисловості та тиск на бізнес, у квітні ВВП України зріс на 0,9%, що дозволило покращити загальний показник за перші чотири місяці року до мінус 0,2%.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, після важкого початку року економіка демонструє перші ознаки стабілізації. Найкращу динаміку показують внутрішня торгівля, харчова промисловість, добувна та переробна галузі, а також оборонне виробництво. В окремих секторах приріст перевищив 10%.

    Свириденко наголосила, що українська економіка продовжує працювати навіть в умовах постійної воєнної загрози, руйнувань енергетики та необхідності переорієнтовувати виробництво під потреби оборони. За оцінками уряду, саме адаптивність бізнесу, внутрішній попит і розвиток оборонної промисловості допомогли зупинити падіння після першого кварталу.

    Міжнародний валютний фонд прогнозує, що за підсумками 2026 року економіка України може зрости на 2%. Світовий банк дає обережнішу оцінку — 1,2%. Водночас міжнародні інституції наголошують, що подальша динаміка напряму залежатиме від ситуації на фронті, стабільності енергосистеми та обсягів зовнішньої фінансової підтримки.

    На цьому тлі в уряді звертають увагу на протилежну ситуацію в Росії. За словами Свириденко, внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ. Одним із ключових чинників вона назвала системне ураження нафтогазової інфраструктури Росії.

    За даними української розвідки, падіння російської нафтопереробки становить щонайменше 10% лише за кілька місяців цього року. Російський експорт нафтопродуктів у квітні також суттєво скоротився. Reuters із посиланням на Міжнародне енергетичне агентство повідомляв, що експорт російських нафтопродуктів у квітні впав до найнижчого рівня, зафіксованого агентством.

    «Внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ через системне знищення нафтогазової інфраструктури. Українські далекобійні санкції працюють дуже ефективно», — заявила Свириденко.

    Окремою проблемою для Москви став дефіцит бюджету. За даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші чотири місяці 2026 року дефіцит бюджету РФ сягнув 78,4 мільярда доларів, що вже перевищило річний план Кремля. Також російські нафтогазові доходи за січень-квітень впали на 38,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

    Через погіршення ситуації російський уряд уже знизив прогноз зростання власного ВВП на 2026 рік. Якщо раніше Москва очікувала зростання на 1,3%, то тепер прогноз скоротили до 0,4%. Росія також переглянула вниз очікування щодо видобутку та експорту нафти й газу на 2026–2029 роки, зокрема через санкції та удари по енергетичній інфраструктурі.

    Українська влада наголошує, що удари по російській нафтовій інфраструктурі мають не лише військовий, а й економічний ефект. Саме нафтогазові доходи залишаються одним із головних джерел фінансування війни РФ проти України. Скорочення експорту, зниження переробки та дефіцит бюджету обмежують можливості Кремля підтримувати військові витрати на попередньому рівні.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна нарощує відповіді на російські атаки. За його словами, Росія вже втратила близько 10% нафтопереробки, а нові операції проти об’єктів, які працюють на війну, триватимуть.

    Україна входить у фазу обережного економічного відновлення після складного початку року, тоді як Росія дедалі більше стикається з наслідками власної агресії: падінням доходів, дефіцитом бюджету, проблемами у нафтогазовому секторі та зниженням економічних прогнозів.

  • Зеленський: РФ зупиняє свердловини через українські удари

    Зеленський: РФ зупиняє свердловини через українські удари

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі вже спричинили відчутне скорочення нафтопереробки в Росії та змусили окремі нафтові компанії зупиняти свердловини.

    Про це він повідомив у вечірньому зверненні 18 травня, посилаючись на доповідь української розвідки щодо економічних втрат РФ від українських дій.

    За словами глави держави, лише за останні місяці обсяги російської нафтопереробки скоротилися приблизно на 10%, що є суттєвим ударом по ключовій галузі російської економіки, яка традиційно забезпечує значну частину доходів федерального бюджету.

    Зеленський наголосив, що ситуація для російського нафтового сектору ускладнюється не лише зменшенням переробки, але й необхідністю зупинки свердловин, що має довгострокові наслідки для видобутку.

    “Сьогодні була доповідь розвідки по російських втратах від наших санкцій. Тільки цими місяцями мінус 10 % російської нафтопереробки. Важливо також відзначити, що російські нафтові компанії змушені зупиняти свердловини. Це ще більш суттєво. Природа російського нафтовидобутку така, що їм саме це найбільш неприємно”, — сказав президент.

    За його словами, структура російського нафтовидобутку є вразливою до таких зупинок, оскільки повторний запуск свердловин часто є технічно складним, дорогим або взагалі неможливим без втрати частини видобувного потенціалу.

    Президент також зазначив, що Росія накопичувала фінансові ресурси для ведення війни проти України, однак ці резерви не є безмежними.

    “Путін відклав грошей на війну, але точно не стільки, щоб воювати безкінечно”, — наголосив Зеленський.

    Він підкреслив, що українські удари по російській інфраструктурі разом із міжнародними санкціями поступово виснажують економічні можливості Кремля та змушують Росію шукати дедалі складніші способи підтримки своєї економіки.

    “Кожен наш удар у відповідь, кожен наш спільний із партнерами крок тиску – все це штовхає Росію закінчувати свою війну. Зараз у них вже значна кількість регіонів у стані банкрутства, і Путін веде до банкрутства Росію. І різні схеми, які вони придумують, щоб заробити грошей, їм не допоможуть. Ми бачимо ці російські схеми, ми фіксуємо їх. Ми будемо ламати їх”, — заявив президент.

    У своєму зверненні Зеленський також повідомив, що українська розвідка отримала нові дані щодо масштабів втрат російського паливно-енергетичного комплексу. За його словами, удари України по нафтовій інфраструктурі РФ вже стали системними та спрямовані на зниження здатності Росії фінансувати війну.

    Передісторія свідчить, що з початку року Україна здійснила понад 20 ударів по об’єктах російської нафтопереробної та експортної інфраструктури. Під атаки потрапляли нафтопереробні заводи, трубопроводи та термінали, що, за оцінками української сторони, вже призвело до втрат Росії на рівні понад 7 мільярдів доларів.

    Аналітики відзначають, що подібні удари мають не лише тактичний ефект, але й стратегічне значення, оскільки впливають на здатність Росії стабільно експортувати нафту та отримувати валютні надходження, які є критично важливими для фінансування державного бюджету та військових витрат.

    Водночас у Москві традиційно не коментують заяви України щодо масштабів втрат, однак російські джерела неодноразово повідомляли про перебої в роботі окремих нафтопереробних підприємств після серії атак безпілотників.

    Україна, зі свого боку, продовжує розглядати удари по енергетичній інфраструктурі РФ як частину стратегії послаблення військово-економічного потенціалу Росії у війні проти України.

  • “Понад 1500 кілометрів від кордону”: Зеленський підтвердив удар України по газових об’єктах РФ в Оренбурзькій області

    “Понад 1500 кілометрів від кордону”: Зеленський підтвердив удар України по газових об’єктах РФ в Оренбурзькій області

    Україна завдала далекобійного удару по об’єктах російської газової промисловості в Оренбурзькій області РФ — це більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону. Президент України Володимир Зеленський назвав атаку “дзеркальною відповіддю” на нові російські удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі.

    Про це глава держави заявив у вечірньому відеозверненні 12 травня.

    За словами президента, Україна продовжує реалізовувати стратегію так званих “далекобійних санкцій” — ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії у відповідь на атаки по цивільних об’єктах.

    “Зокрема, регіон Оренбурга: більш ніж півтори тисячі кілометрів від України, об’єкти російської газової промисловості. Україна говорила про те, що будемо діяти дзеркально у відповідь Росії”, — заявив Зеленський.

    Йдеться про одну з найдальших підтверджених атак українських сил по території Росії від початку повномасштабної війни. Оренбурзька область межує з Казахстаном і розташована далеко за Уралом від основних зон бойових дій.

    Російські Telegram-канали та місцеві медіа в ніч проти 12 травня повідомляли про вибухи та пожежі поблизу об’єктів газової інфраструктури. Частина джерел писала про атаку безпілотників на компресорні станції та енергетичні вузли, які забезпечують роботу газотранспортної системи РФ. Офіційно російська влада масштаб пошкоджень поки не розкриває.

    На цьому тлі українська влада наголошує, що удари є відповіддю на нову хвилю атак Росії після завершення оголошеного Кремлем “триденного перемир’я”.

    За словами Зеленського, після кількох днів відносного зниження інтенсивності ударів російські війська знову почали масовано атакувати Україну дронами-камікадзе типу “Шахед” та авіаційними бомбами.

    “На жаль, після відносної тиші протягом трьох днів знову удари “Шахедів”, знову авіабомби. Фронтова активність залишається високою. Тому відповідаємо”, — зазначив президент.

    В останні дні Росія активізувала комбіновані атаки по українських регіонах. Під удари потрапили об’єкти енергетики, залізничної інфраструктури та житлові квартали. Зокрема, після однієї з атак виникли пожежі у дитячому садку та на об’єктах залізниці.

    Українська сторона дедалі частіше використовує термін “дзеркальна відповідь” для опису ударів по території РФ. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявляв, що Україна реагуватиме симетрично на російські атаки по цивільній та енергетичній інфраструктурі.

    Аналітики звертають увагу, що удари по російській газовій інфраструктурі мають не лише військове, а й економічне значення. Газова галузь залишається одним із ключових джерел доходів російського бюджету, який фінансує війну проти України.

    Крім того, атаки на глибокий тил РФ демонструють зростання дальності та точності українських безпілотних систем. Протягом 2025–2026 років Україна значно розширила виробництво далекобійних дронів і ракетних комплексів, здатних уражати цілі за тисячі кілометрів.

    Раніше українські безпілотники вже атакували об’єкти у Татарстані, Башкортостані, Краснодарському краї та Ленінградській області. Під ударами опинялися нафтопереробні заводи, військові аеродроми, склади боєприпасів і логістичні вузли.

    Оренбурзька область раніше вважалася відносно “безпечною” через значну віддаленість від України. Саме тому нинішній удар викликав значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Водночас у Кремлі поки не надали офіційного розгорнутого коментаря щодо заяв Зеленського. Російське Міноборони традиційно повідомило лише про “роботу ППО” та нібито “збиття безпілотників”.

    Попри активізацію далекобійних атак, Київ продовжує наголошувати на готовності до дипломатичного врегулювання війни. Зеленський підкреслив, що Україна й надалі працює з міжнародними партнерами над тиском на Москву.

    “Продовжуємо працювати з нашими партнерами, щоб дотиснути до дипломатії — дотиснути до миру, як би це не було складно”, — сказав президент.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла: будь-які переговори можливі лише за умови припинення російських атак та реальної готовності Кремля до миру.

    На тлі нових ударів по російських об’єктах експерти прогнозують подальше посилення протистояння в енергетичній сфері. Україна дедалі частіше демонструє здатність бити по критичній інфраструктурі Росії на великій відстані, тоді як Кремль продовжує атаки по українській енергосистемі та цивільних містах.

  • Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    У Росії заявили про нову серію атак безпілотників на об’єкти нафтової інфраструктури в різних регіонах, зокрема в містах Орськ Оренбурзької області та в Пермському краї. Відстань від цих територій до українського кордону становить понад 1500–1800 км, що робить ці інциденти одними з найдальших ударів по території РФ, про які повідомлялося останнім часом.

    Про події повідомили російські посадовці, зокрема місцева влада, Росавіація та Міноборони РФ у Telegram, а також російські медіа та пабліки, зокрема канал Astra.

    Голова Орська Артем Воробйов повідомив про «небезпеку атаки БпЛА» та закликав мешканців міста залишатися в укриттях, не виходити на вулицю та триматися подалі від вікон.

    За даними російських та регіональних джерел, удару зазнав нафтопереробний завод «Орськнафтооргсинтез». Після повідомлень про атаку у районі підприємства зафіксовано пожежу.

    ПАТ «Орськнафтооргсинтез» є одним із ключових нафтопереробних підприємств Росії. Завод входить до структури холдингу «ФортеІнвест» групи «Сафмар» бізнесмена Михайла Гуцерієва і переробляє близько 6 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, мазут, бітум, авіаційний гас та інші нафтопродукти.

    Завод має стратегічне значення для постачання пального в Уральський регіон та Поволжя, а також частково працює на експорт. За даними відкритих джерел, це підприємство вже ставало ціллю атак восени 2025 року, що вказує на його повторне ураження.

    Паралельно губернатор Пермського краю Дмитро Махонін повідомив про удар безпілотника по одному з промислових майданчиків у Пермському муніципальному окрузі.

    За його словами, на об’єкті сталася пожежа, працівників було евакуйовано, постраждалих немає. На місці працюють оперативні та екстрені служби.

    Російські Telegram-канали, зокрема Astra, повідомляють, що інцидент міг статися в районі села Башкултаєво, приблизно за 15 км від міста Перм. Очевидці писали про велику кількість пожежних машин та швидких, які прямували в цей район.

    За даними цих джерел, поблизу розташовані великі промислові об’єкти, зокрема нафтопереробна інфраструктура «ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез» — один із найбільших та технологічно розвинених НПЗ у Росії, який відіграє важливу роль у паливному забезпеченні регіону.

    Офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження російська влада наразі не надала, обмежившись повідомленнями про «загоряння на промисловому майданчику».

    На тлі атак Росавіація запровадила тимчасові обмеження на прийом і відправлення рейсів в аеропорту Орська, а також у низці інших аеропортів РФ. Причиною названо загрозу безпеці польотів.

    Міноборони Росії заявило, що в нічний час засоби протиповітряної оборони нібито перехопили та знищили 98 безпілотників над низкою регіонів, зокрема Астраханською, Бєлгородською, Волгоградською, Воронезькою, Курською, Ростовською, Саратовською областями, а також над тимчасово окупованим Кримом.

    При цьому російська сторона традиційно не уточнює, скільки дронів могли досягти цілей або спричинити пошкодження інфраструктури.

    Останні інциденти вписуються в тенденцію регулярних атак на російську нафтову інфраструктуру, яка має ключове значення для постачання пального як внутрішньому ринку, так і експортним операціям РФ. Водночас дедалі більша глибина ураження — понад 1500 км від кордону з Україною — свідчить про розширення географії ударів по території Росії.

    Російська влада посилює авіаційні обмеження та заходи безпеки в регіонах, де фіксуються подібні інциденти, однак повної картини масштабів ушкоджень наразі не оприлюднює.