Nenkainfo.com

Позначка: ДБР

  • Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Сімейний скандал Крупи набирає обертів: невістку підозрюють у приховуванні майже 20 млн грн за кордоном

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру колишній посадовиці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яку слідство вважає причетною до приховування значних активів у декларації. За даними правоохоронців, йдеться про Катерину Крупу — невістку колишньої очільниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи.

    Слідство стверджує, що посадовиця не задекларувала банківський рахунок в Австрії, на якому перебувало понад 540 тисяч доларів США, що за курсом на момент розслідування становить понад 19,5 млн гривень.

    Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, ще у вересні 2022 року фігурантка відкрила особистий рахунок в одному з банків Австрії. Після цього на нього двома окремими платежами було перераховано понад 540 тисяч доларів США.

    Однак під час заповнення щорічної декларації за 2023 рік колишня посадовиця, за версією слідства, не вказала ані сам факт існування рахунку в іноземному банку, ані кошти, які на ньому зберігалися.

    У ДБР зазначають, що загальна вартість незадекларованих активів перевищує 19,5 мільйона гривень, що значно перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності.

    На підставі зібраних матеріалів слідчі повідомили жінці про підозру за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей, якщо різниця між задекларованими та фактичними даними перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років, а також можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

    У ДБР наголошують, що наразі колишня чиновниця вже не працює у структурі Міністерства юстиції України.

    Разом із тим правоохоронці продовжують досудове розслідування. Одним із ключових напрямків є встановлення походження коштів, які були розміщені на рахунку в австрійському банку.

    Слідчі також перевіряють можливу причетність підозрюваної до інших можливих протиправних схем. У ДБР не виключають, що у ході розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини щодо руху коштів та їхнього походження.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Хмельницька обласна прокуратура.

    Нова підозра стала продовженням масштабної історії навколо колишньої керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, справа якої стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ останніх років.

    Нагадаємо, восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили значні суми готівки, дорогоцінностей та інших активів, що викликало широкий суспільний резонанс. Згодом у деклараціях ексочільниці МСЕК були відображені мільйони доларів США, вилучені правоохоронними органами під час слідчих дій.

    У подальшому кримінальне провадження щодо Тетяни Крупи розглядав Вищий антикорупційний суд.

    Раніше суд змінив їй запобіжний захід із тримання під вартою на заставу у 20 мільйонів гривень. Також повідомлялося, що з колишньої керівниці МСЕК було знято електронний засіб контролю, а суд дозволив їй контактувати з працівниками Хмельницької МСЕК.

    Окрему увагу правоохоронці нині приділяють перевірці фінансових операцій членів родини ексчиновниці. Саме в межах цих перевірок виникли питання до декларації її невістки.

    Система електронного декларування в Україні передбачає обов’язок державних службовців зазначати не лише доходи, а й усі банківські рахунки, у тому числі відкриті за кордоном, а також кошти, що на них зберігаються. Приховування таких активів може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення, якщо сума незадекларованого майна перевищує визначені законом межі.

    Наразі правоохоронні органи не повідомляють, у якому саме банку Австрії був відкритий рахунок та чи залишаються на ньому кошти. Також офіційно не оприлюднюється інформація про можливе походження понад пів мільйона доларів, які, за даними слідства, були переказані за кордон.

    Подальша доля кримінального провадження залежатиме від результатів фінансових експертиз, аналізу руху коштів та завершення досудового розслідування. Якщо вину колишньої посадовиці буде доведено у суді, їй загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

    При цьому слід наголосити, що повідомлення про підозру не означає доведення вини. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд після повного розгляду справи та дослідження всіх доказів.

  • Злочинна вертикаль Януковича: правоохоронці завершили одну з найгучніших справ Майдану

    Злочинна вертикаль Януковича: правоохоронці завершили одну з найгучніших справ Майдану

    Прокурори Офісу Генерального прокурора та слідчі Державного бюро розслідувань завершили спеціальне досудове розслідування щодо експрезидента Віктора Януковича та ще 16 колишніх високопосадовців. Провадження стосується створення та діяльності злочинної організації, яка, за версією слідства, у 2010–2014 роках фактично захопила державний апарат України, підпорядкувала собі ключові органи влади та застосувала силу проти учасників Революції Гідності.

    Про завершення розслідування повідомив Офіс Генерального прокурора.

    Йдеться про одну з наймасштабніших справ, пов’язаних із режимом Януковича. На відміну від окремих епізодів щодо незаконного заволодіння майном чи перевищення влади, це провадження охоплює ширшу картину — формування системи особистого контролю над державою, використання силових структур у політичних інтересах та організацію насильства проти громадян.

    За даними слідства, після вступу на посаду президента 25 лютого 2010 року Віктор Янукович почав використовувати надані йому повноваження не в інтересах держави, а для встановлення особистого контролю над органами влади.

    До цієї системи, за версією правоохоронців, були залучені люди з найближчого оточення Януковича, передусім ті, хто мав вплив у правоохоронних органах, секторі безпеки, судовій системі та виконавчій владі.

    Слідство вважає, що учасники злочинної організації отримували ключові посади у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, міністерствах, Службі безпеки України, прокуратурі, Збройних силах, судах, місцевих державних адміністраціях та правоохоронних структурах.

    Формально ці органи продовжували працювати як державні інституції. Однак, за версією обвинувачення, фактично значна частина владної вертикалі діяла в інтересах експрезидента та його оточення.

    У справі фігурують 17 колишніх керівників державної влади. Серед них — експрем’єр-міністр, колишній генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ та його заступник, голова СБУ і його перший заступник, який очолював Антитерористичний центр, керівники окремих підрозділів СБУ, міністр оборони, начальник Генерального штабу — головнокомандувач ЗСУ, командувач внутрішніх військ МВС, керівництво столичної міліції та командир київського спецпідрозділу «Беркут».

    Усі підозрювані, за даними правоохоронців, переховуються на території Росії або на тимчасово окупованих територіях України. Саме тому розслідування проводили за спеціальною процедурою in absentia — тобто заочно.

    За клопотанням сторони обвинувачення всім фігурантам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Окремий блок провадження стосується злочинів проти учасників Революції Гідності.

    Слідство встановило, що після рішення тодішньої влади відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у листопаді 2013 року масові мирні протести в Києві були сприйняті керівництвом держави як загроза збереженню влади.

    За версією правоохоронців, Янукович ухвалив рішення використати правоохоронні органи та Збройні сили України для придушення протестів у центрі столиці.

    Організація цих дій була покладена на підконтрольних керівників Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міністерства оборони та Генеральної прокуратури.

    Найкривавішими стали події 18–20 лютого 2014 року, коли силове протистояння у центрі Києва призвело до масових жертв серед протестувальників.

    За даними слідства, у період із 21 листопада 2013 року до 20 лютого 2014 року загинули 70 цивільних осіб, а понад 1200 учасників акцій протесту отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

    Ці цифри стали одним із ключових доказових блоків у справі, яка має показати не лише окремі злочини виконавців, а й роль найвищого політичного та силового керівництва держави у створенні системи репресивного тиску.

    Варто зазначити, що справи Майдану розслідуються вже понад десять років. ДБР неодноразово повідомляло про завершення окремих епізодів щодо командирів підрозділів «Беркуту», представників МВС, СБУ та військового керівництва часів Януковича. Зокрема, у лютому 2026 року бюро повідомляло про завершення розслідування щодо командирів Харківського та Львівського «Беркуту», яких підозрювали в організації та сприянні умисним убивствам і пораненням протестувальників.

    Нинішнє провадження є значно ширшим, адже воно охоплює не лише події конкретних днів на Майдані, а й усю систему влади, яка, за версією слідства, створювала умови для таких злочинів.

    Юридично завершення досудового розслідування не означає вирок. Це означає перехід справи до наступного етапу — ознайомлення сторони захисту з матеріалами та подальше скерування обвинувального акта до суду.

    Оскільки підозрювані перебувають за межами контрольованої Україною території, судовий процес також може відбуватися заочно.

    Для Віктора Януковича це не перше кримінальне провадження, яке дійшло до судових рішень. Раніше українські суди вже ухвалювали вироки щодо експрезидента, зокрема у справі про державну зраду та в інших епізодах. На початку 2026 року ВАКС також ухвалив вирок Януковичу у справі щодо Сухолуччя — 15 років позбавлення волі за незаконне заволодіння земельними ділянками.

    Однак справа про злочинну організацію та насильство проти учасників Майдану має особливе суспільне значення. Вона стосується не лише персональної відповідальності експрезидента, а й оцінки всієї владної системи, яка діяла в Україні у 2010–2014 роках.

    Після завершення всіх процесуальних процедур обвинувальний акт має бути переданий до суду. Саме суд встановить, чи доведені обвинувачення, і визначить міру відповідальності для кожного з фігурантів.

  • $7000 за втечу від обліку: у Луцькому ТЦК спалахнула корупційна справа

    $7000 за втечу від обліку: у Луцькому ТЦК спалахнула корупційна справа

    На Волині спалахнув новий гучний скандал навколо територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Посадову особу одного з ТЦК затримали за підозрою в отриманні неправомірної вигоди. За попередніми даними, йдеться про виконувача обов’язків начальника Луцького міського ТЦК та СП, який міг отримати 7000 доларів за сприяння у знятті військовозобов’язаного з обліку.

    За інформацією, яку оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, посадовець міг сприяти незаконному ухиленню чоловіка від мобілізації. Схема нібито передбачала оформлення документів про тимчасову непридатність до військової служби, а надалі — виключення з військового обліку. Саме за це, за попередніми даними, і могла бути передана неправомірна вигода.

    У Волинському обласному ТЦК та СП підтвердили факт затримання посадової особи одного з територіальних центрів комплектування. Там заявили, що правоохоронці проводять досудове розслідування та встановлюють усі обставини можливого злочину. Окремо перевіряється ймовірна причетність третіх осіб, які могли виконувати роль посередників у передачі грошей або допомагати в організації незаконної схеми.

    За даними місцевих медіа, затримання проводили працівники Державного бюро розслідувань. У повідомленнях ЗМІ також з’явилося ім’я ймовірного фігуранта, однак офіційно правоохоронці його наразі не підтверджували. Тому до завершення слідчих дій і процесуальних рішень ім’я посадовця не можна вважати остаточно встановленим.

    Суть підозри полягає в тому, що посадовець ТЦК міг використати своє службове становище для впливу на облік військовозобов’язаного. У період воєнного стану такі дії мають особливо серйозний суспільний резонанс, адже питання мобілізації напряму пов’язане з обороноздатністю держави, комплектуванням військових частин і довірою громадян до системи.

    Дмитро Лубінець різко відреагував на інформацію про затримання. Він наголосив, що якщо підозри підтвердяться, йтиметься не лише про корупцію, а й про удар по довірі до державних інституцій у надзвичайно чутливій сфері. За його словами, хабарництво є неприпустимим у будь-якій сфері, але особливо небезпечним там, де йдеться про мобілізацію, військовий облік і оборону країни.

    Омбудсман заявив, що очікує повного, об’єктивного та неупередженого розслідування. Він також підкреслив, що всі причетні до можливої схеми мають отримати правову оцінку, незалежно від посад, звань чи службового статусу.

    У самому Волинському обласному ТЦК заявили, що сприяють слідству в межах чинного законодавства та своєї компетенції. Там наголосили, що остаточну правову оцінку діям усіх осіб мають надати уповноважені правоохоронні органи.

    Цей випадок став ще одним епізодом у серії скандалів, пов’язаних із роботою окремих посадовців ТЦК в різних регіонах України. Раніше правоохоронці вже повідомляли про викриття схем, у межах яких військовозобов’язаним пропонували за гроші зняття з розшуку, оформлення фіктивної непридатності, відстрочки або інші способи уникнення мобілізації.

    Зокрема, на Волині вже фіксували випадки, коли посадовців ТЦК підозрювали у вимаганні грошей за внесення змін до електронних реєстрів військовозобов’язаних. Такі дії могли дозволяти чоловікам уникати призову або отримувати документи, які створювали штучні підстави для відстрочки.

    Подібні справи викликають сильний суспільний резонанс, оскільки мобілізація в Україні залишається однією з найболючіших тем. На тлі повномасштабної війни суспільство особливо гостро реагує на будь-які повідомлення про вибірковість, зловживання чи корупцію в системі військового обліку.

    Фактично такі корупційні схеми мають подвійний удар. З одного боку, вони дозволяють окремим особам незаконно уникати обов’язку перед державою. З іншого — деморалізують тих громадян, які проходять службу або чесно виконують вимоги законодавства.

    Правоохоронці мають встановити, чи справді посадовець Луцького ТЦК отримував хабар, хто міг бути посередником, чи були інші епізоди, а також чи діяла схема системно. Важливим питанням залишається і те, чи могли до неї бути залучені медичні установи або окремі посадові особи, відповідальні за оформлення висновків про придатність до військової служби.

    Наразі тривають слідчі дії. За результатами розслідування правоохоронці мають вирішити питання про повідомлення підозри, обрання запобіжного заходу та подальшу передачу справи до суду.

    Скандал у Луцькому ТЦК може стати черговим тестом для правоохоронної системи та військового управління. Від того, наскільки прозоро і жорстко буде розслідувана ця справа, залежатиме не лише покарання конкретного посадовця, а й довіра суспільства до процесу мобілізації загалом.

  • “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    Державне бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрило двох співробітників Бюро економічної безпеки, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів за використання службового становища. Один із фігурантів, за даними слідства, вимагав десятки тисяч доларів за “вирішення питання” у кримінальному провадженні, інший — обіцяв допомогти з отриманням ліцензії через зв’язки у податкових органах.

    Про це повідомили пресслужба ДБР та генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За інформацією слідства, перший епізод стосується старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області. Правоохоронці вважають, що посадовець вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який проходив у справі щодо виготовлення, ввезення та збуту підробленої валюти.

    Слідчі стверджують, що співробітник БЕБ запропонував фігуранту “домовленість”: за гроші він нібито обіцяв не притягувати його до кримінальної відповідальності та посприяти уникненню проблем із правоохоронною системою.

    У ДБР заявили, що правоохоронці задокументували передачу частини суми — 10 тисяч доларів. Після цього посадовця затримали.

    Другий епізод, про який повідомили слідчі, стосується аналітика БЕБ. За версією ДБР, він пообіцяв підприємцю “вплинути” на представників податкової служби для отримання ліцензії на зберігання пального.

    За таку “послугу” працівник БЕБ нібито вимагав 2 тисячі доларів.

    У матеріалах слідства йдеться, що після повторного подання документів компанія дійсно отримала необхідну ліцензію. Після цього, за даними правоохоронців, аналітик почав вимагати обіцяну оплату за свій “вплив”.

    Обох фігурантів затримали.

    Старшому детективу інкримінують одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі. Йдеться про статті Кримінального кодексу, які передбачають серйозну відповідальність за корупційні злочини, включно з позбавленням волі та конфіскацією майна.

    Аналітика БЕБ підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовими особами державних органів.

    У ДБР зазначають, що найближчим часом обом мають офіційно повідомити про підозру та звернутися до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів.

    У пресслужбі Бюро наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційних схем.

    Справи проти співробітників БЕБ стали черговим гучним антикорупційним скандалом навколо правоохоронних органів України. Бюро економічної безпеки створювалося як новий орган для боротьби з економічними злочинами та заміни податкової міліції, однак останнім часом БЕБ неодноразово опинялося у центрі критики через кадрові проблеми та підозри щодо корупції.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що питання довіри до антикорупційної та правоохоронної системи залишається одним із ключових викликів для України, особливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами.

    Європейський Союз та міжнародні фінансові організації регулярно наголошують на необхідності посилення боротьби з корупцією та забезпечення незалежності правоохоронних органів.

    На цьому тлі українська влада останніми місяцями активізувала публічні антикорупційні розслідування. Лише у квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд арештував начальника слідчого відділу управління СБУ у Полтавській області, якого також підозрюють у хабарництві. Тоді суд визначив альтернативу у вигляді застави розміром 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці та антикорупційні органи заявляють, що продовжують очищення системи від посадовців, які використовують службове становище для незаконного збагачення.

    Водночас аналітики наголошують: сам факт регулярних викриттів свідчить не лише про роботу слідчих органів, а й про системну проблему корупційних ризиків у державних структурах.

    Після оприлюднення інформації про затримання співробітників БЕБ у соцмережах знову активізувалася дискусія щодо необхідності повноцінної реформи Бюро економічної безпеки та перезавантаження кадрової системи.

    Раніше бізнес-асоціації та міжнародні партнери вже закликали українську владу пришвидшити реформування БЕБ, забезпечити прозорий відбір керівництва та мінімізувати політичний чи корупційний вплив на роботу органу.

    Наразі слідство у двох нових справах триває. У ДБР заявляють, що встановлюють усі обставини можливих корупційних схем та перевіряють, чи могли затримані діяти не самостійно.

  • «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін повідомив, що завершив службу у Збройних силах України через погіршення зору. Його заява одразу спричинила гостру дискусію в соцмережах: частина користувачів висловила недовіру до підстав звільнення, інші закликали не робити висновків без офіційних медичних документів та рішення військово-лікарської комісії.

    Про завершення служби Шабунін повідомив 19 травня у своїх соцмережах. За його словами, він залишає ЗСУ після понад чотирьох років у Силах оборони. Активіст також оприлюднив свідоцтво про хворобу та заявив, що рішення про звільнення ухвалене на підставі висновку ВЛК.

    «Мою службу завершено. Втративши більшу частину зору, я залишаю ЗСУ, куди добровільно мобілізувався в перший день великої війни», — написав Шабунін.

    Він зазначив, що понад чотири роки перебував у Силах оборони: частину часу — на Харківщині та на сході України, зокрема в Дружківці, решту — у Харкові та Києві. За словами Шабуніна, до армії він зайшов солдатом, а завершив службу у званні старшого сержанта.

    Шабунін також заявив, що нині перебуває вдома, планує стабілізувати стан здоров’я і повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

    Однак заява про звільнення через втрату зору одразу викликала хвилю критики. У соцмережах частина користувачів почала ставити під сумнів серйозність діагнозу та порівнювати ситуацію з випадками, коли військовослужбовці з тяжкими пораненнями чи хронічними захворюваннями продовжують службу. Водночас підтверджених доказів того, що рішення ВЛК було незаконним або підробленим, наразі публічно не оприлюднено.

    Окремо користувачі звернули увагу на те, що сам Шабунін не відмовляється від кермування автомобілем, хоча, на думку критиків, серйозні проблеми із зором можуть бути несумісними з безпечним водінням. Це стало одним із головних аргументів тих, хто звинувачує активіста у можливому «списанні» з армії за сумнівними підставами.

    Водночас частина коментаторів стала на захист Шабуніна. Вони наголошують, що медичний стан людини не можна оцінювати за дописами в соцмережах, а рішення про придатність або непридатність до служби ухвалює не аудиторія Facebook, а військово-лікарська комісія. Прихильники активіста також нагадують, що Шабунін мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення та перебував у Силах оборони понад чотири роки.

    Скандал навколо демобілізації Шабуніна наклався на попередні кримінальні провадження щодо нього. У 2025 році Державне бюро розслідувань повідомляло про підозру військовослужбовцю, якого ЗМІ ідентифікували як Віталія Шабуніна. Йшлося про підозру в ухиленні від військової служби в умовах воєнного стану та заволодінні чужим майном шляхом шахрайства.

    У серпні 2025 року ДБР заявило про завершення розслідування у цій справі. За версією слідства, фігурант нібито систематично ухилявся від проходження військової служби за сприяння командира військової частини. Водночас Шабунін та його прихильники раніше називали справу політично мотивованою.

    Після оголошення підозри низка громадських організацій виступила із заявою на підтримку Шабуніна, заявивши про ризики використання правосуддя для політичного тиску на громадський сектор.

    На цьому тлі нинішнє звільнення активіста із ЗСУ стало ще одним приводом для суспільної поляризації. Для критиків Шабуніна це виглядає як підтвердження старих претензій щодо його служби. Для прихильників — як чергова хвиля публічного тиску на антикорупціонера, який перебуває у конфлікті з частиною політичного та силового середовища.

    Реакцію на звільнення Шабуніна також опублікував громадський рух «Чесна мобілізація». Його представники заявили, що такі випадки, на їхню думку, можуть підривати довіру до мобілізаційної системи та викликати обурення серед військових і цивільних. Водночас ці твердження є позицією громадського руху, а не офіційним висновком державних органів.

    Ситуація зі Шабуніним порушила ширшу проблему — довіру суспільства до рішень військово-лікарських комісій. На тлі війни українці гостро реагують на будь-які випадки звільнення від служби, особливо коли йдеться про публічних осіб. При цьому суспільна недовіра часто виникає ще до появи повної медичної або юридичної інформації.

    Наразі офіційних повідомлень про оскарження рішення ВЛК щодо Шабуніна або відкриття нового провадження саме через його демобілізацію немає. Відомо лише, що він заявив про завершення служби за станом здоров’я, оприлюднив медичний документ і планує повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

  • «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    Навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля» спалахнув один із найгучніших скандалів останніх місяців у Збройних силах України. Після розслідування журналістів «Суспільного» суспільство заговорило про загадкові смерті мобілізованих, можливі побиття, психологічний тиск, відсутність зв’язку з рідними та системні проблеми всередині підрозділу.

    У ситуацію вже втрутилися Офіс військового омбудсмана, Державне бюро розслідувань, поліція та військова прокуратура.

    Журналісти встановили щонайменше п’ять випадків смертей військовослужбовців з Івано-Франківщини, які померли у березні 2026 року невдовзі після мобілізації та потрапляння до полку «Скеля». Йдеться про Василя Войчука, Василя Цюрка, Ярослава Мокрія, Петра Данильціва та Віталія Карата.

    Родичі загиблих заявляють про дивні обставини смерті, сліди травм на тілах та можливе насильство. Водночас у документах офіційними причинами смерті вказані серцево-судинні захворювання, проблеми з легенями або інші медичні ускладнення.

    Особливий резонанс викликала історія Василя Цюрка. Чоловіка мобілізували 24 лютого у Яремчі, а вже через дев’ять днів він помер. За словами сестри Тетяни Стефанюк, родина втратила зв’язок із ним майже одразу після мобілізації.

    8 березня на телефон Василя відповів невідомий чоловік та повідомив, що військовий «два дні буде в карцері». Уже за два дні рідним повідомили, що Василь помер ще 4 березня.

    У лікарському свідоцтві причиною смерті вказали гостру серцево-судинну недостатність та атеросклеротичну хворобу серця. Однак судово-медична експертиза, за словами журналістів, зафіксувала переломи ребер, синці, садна та інші тілесні ушкодження.

    Наразі поліція розслідує цю справу як умисне вбивство.

    Ще одна історія стосується Ярослава Мокрія, якого мобілізували через ТЦК у Снятині, попри наявність інвалідності та перенесений туберкульоз. Родичі стверджують, що про його службу у «Скелі» дізналися лише після отримання повідомлення про смерть.

    Чоловік помер 12 березня дорогою до лікарні у Кіровоградській області. Офіційна причина — хронічна обструктивна хвороба легень.

    За схожих обставин помер і Петро Данильців. Попри проблеми з артеріальним тиском та діагностовану гіпертензію, військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Через кілька тижнів після мобілізації чоловік помер від гострої серцевої недостатності.

    Окрему увагу суспільства привернула історія Віталія Карата. Перед смертю він встиг зв’язатися із сестрою Олесею Піскуновою з чужого телефона та повідомити, що перебуває у лікарні Павлограда після побиття.

    За словами родичів, чоловік прямо заявив, що його «били постійно». Згодом його перевели до Дніпра, де сестра ще встигла побачити брата живим під кисневою маскою. 14 березня він помер.

    Після публікації розслідування Офіс військового омбудсмана підтвердив, що отримував скарги щодо ситуації у полку. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що до підрозділу направили окрему перевірку, а також провели закриті зустрічі з командуванням полку та представниками Генерального штабу.

    «Напрацьовані термінові юридичні моменти, які направили і до безпосереднього керівництва, і до Генштабу ЗСУ. Чекаємо на відповідь», — заявив Лубінець.

    Водночас у самому полку «Скеля» відмовилися коментувати конкретні обставини смертей військових, пославшись на лікарську таємницю та інформацію з обмеженим доступом.

    У частині лише підтвердили, що всі п’ятеро військовослужбовців проходили службу саме у 425-му полку.

    Командування медичних сил ЗСУ також не надало конкретних пояснень щодо смертей. У відповіді журналістам там лише зазначили, що у січні-березні 2026 року в Україні спостерігалося сезонне зростання захворюваності на ГРВІ та пов’язані ускладнення.

    Однак скандал навколо «Скелі» не обмежується лише загадковими смертями.

    Раніше радник міністра оборони та волонтер Сергій Стерненко публічно критикував командування полку після штурмових операцій під Покровськом. Він оприлюднив кадри розбитої техніки та заявив, що окремі командири використовують тактику, схожу на російську — масові атаки колонами в умовах домінування дронів.

    «Те, що роблять із людьми в окремих формуваннях, нічим не краще за російські практики», — заявляв Стерненко.

    Журналістка Анна Калюжна також повідомляла про системні проблеми у підрозділі. За її словами, «Скеля» отримала надзвичайно великі обсяги поповнення особового складу — у 20 разів більше за окремі інші бригади.

    Вона також стверджувала, що у військовослужбовців полку забирають мобільні телефони, через що вони фактично не можуть скаржитися на дії командування або повідомляти про ситуацію рідним.

    Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков підтвердив, що 225-й та 425-й штурмові полки викликають занепокоєння щодо дотримання прав військовослужбовців.

    За його словами, йдеться не лише про окремі інциденти, а про можливу системну проблему управління, медичного забезпечення та внутрішньої дисципліни.

    Ще наприкінці 2025 року військова омбудсманка Ольга Решетилова зверталася до Міністерства оборони з проханням провести перевірку через скарги на побиття та психологічний тиск у полку.

    Також раніше Військова служба правопорядку повідомляла про щонайменше 13 офіційно зареєстрованих скарг від військових «Скелі».

    Наразі перевірки та розслідування тривають. Родичі загиблих військових вимагають публічних відповідей та встановлення реальних причин смертей своїх близьких. Водночас історія навколо «Скелі» вже стала одним із найрезонансніших кейсів щодо можливих порушень прав військовослужбовців у ЗСУ за останній час.

  • У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    У Раді розкритикували урядову антикорстратегію через ЄС-порушення

    Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила про суттєві розбіжності між парламентським комітетом і урядом щодо проєкту Антикорупційної стратегії України на 2026–2030 роки. За її словами, урядова версія документа не враховує низку ключових положень, які безпосередньо пов’язані з виконанням євроінтеграційних зобов’язань України та можуть впливати на подальший рух до членства в Європейському Союзі.

    Про це Анастасія Радіна повідомляє у Facebook. Радіна стверджує, що уряд уже схвалив власний варіант стратегії 15 травня без широкого публічного обговорення, тоді як офіційного оприлюднення документа на момент її заяви на сайті Верховної Ради не було, хоча текст перебуває в її розпорядженні. Вона підкреслила, що ситуація викликає занепокоєння через відсутність належної координації між гілками влади у формуванні стратегічних антикорупційних рішень.

    За словами Радіної, урядовий проєкт не включає низку реформ, які вважаються критичними для посилення незалежності антикорупційної інфраструктури. Зокрема, йдеться про реформування процедури призначення генерального прокурора, запровадження прозорого та незалежного конкурсу для обрання керівника Державного бюро розслідувань, а також розширення процесуальної автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури без необхідності додаткових погоджень із генеральним прокурором. На думку очільниці комітету, вилучення цих положень суттєво послаблює інституційну спроможність антикорупційної системи.

    Радіна також наголосила, що такі зміни суперечать зобов’язанням України в межах європейської інтеграції, зокрема так званим проміжним бенчмаркам, які використовуються Європейським Союзом для оцінки прогресу країн-кандидатів. Вона заявила, що ці критерії є невід’ємною частиною переговорного процесу щодо вступу України до ЄС і їх невиконання може вплинути на темпи інтеграції.

    Окремо депутатка згадала так званий “план Качки-Кос”, який у політичних дискусіях використовується як орієнтир для низки реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. За її словами, урядовий документ не враховує його ключових положень, що може свідчити про відхід від попередніх домовленостей та узгоджених дорожніх карт реформ.

    Вона підкреслила, що антикорупційна стратегія є не просто внутрішнім політичним документом, а елементом ширшої системи зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про фінансову підтримку з боку ЄС, де частина коштів у межах великої кредитної програми на десятки мільярдів євро прямо пов’язана з виконанням реформ у сфері верховенства права, судової системи та антикорупційної політики.

    У Національному агентстві з питань запобігання корупції раніше повідомляли, що до парламенту було подано два альтернативні варіанти Антикорупційної стратегії — від Кабінету міністрів і від профільного парламентського комітету. Обидва документи базуються на єдиній законодавчій основі, розробленій НАЗК, однак відрізняються підходами до інституційних реформ і розподілу повноважень між органами влади.

    Аналітики зазначають, що паралельне існування двох різних підходів до формування антикорупційної політики може ускладнити фінальне ухвалення єдиної стратегії. Це, у свою чергу, потенційно затягує виконання частини міжнародних зобов’язань України та може стати предметом додаткових консультацій із Європейською комісією.

    Попри критику, урядова сторона поки публічно не коментувала закиди щодо змісту документа. Очікується, що дискусія навколо Антикорупційної стратегії 2026–2030 років продовжиться в парламенті, де документ має пройти подальше опрацювання та можливе узгодження між різними політичними та інституційними центрами впливу перед остаточним ухваленням.

  • Організатори концерту Бумбокс заплатили ТЦК “за лояльність” на час виступу гурту в столиці. Джерела

    Організатори концерту Бумбокс заплатили ТЦК “за лояльність” на час виступу гурту в столиці. Джерела

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, організатори концерту відомого українського гурту “Бумбокс” заплатили 5 мільйонів гривень керівництву районного ТЦК для безперешкодного проведення концерту у Києві 16 травня.

    “У Києві на концерті “Бумбокс” не було жодного представника ТЦК, і нікого не затримували.

    Це коштувало організаторам, за попередньою інформацією, 5 мільйонів гривень, і це не донати на ЗСУ, а хабарі керівництву районного ТЦК.

    Новий голова ТЦК Києва не брав у цьому участі, але ситуацією зацікавився.

    Після скандалу з перевірками ТЦК на концерті Вакарчука в Києві організатори концертів вважають за краще “домовлятися” з ТЦК.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, концерт гурту “Бумбокс” зібрав тисячі глядачів у столиці 16 травня.  Це був перший сольний виступ колективу з початку повномасштабного вторгнення.

    Просимо цей матеріал вважати офіційним запитом до СБУ, ДБР та НАБУ з метою проведення перевірки даної інформації та прийняття рішень, в межах компетенції. 

  • Омелян відреагував на підозру ДБР: заявив про поранення в ЗСУ та політичне переслідування

    Омелян відреагував на підозру ДБР: заявив про поранення в ЗСУ та політичне переслідування

    Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян відреагував на повідомлення про підозру, оголошену йому Державним бюро розслідувань, заявивши, що вважає справу політично мотивованою та не погоджується з висунутими звинуваченнями. Він також стверджує, що проходив службу в Збройних силах України, був поранений і звільнений у 2025 році у зв’язку з отриманими травмами. Про свою позицію Омелян повідомив у дописі на Facebook.

    За словами ексміністра, він добровільно приєднався до лав Збройних сил України 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії. Він стверджує, що не обіймав жодних командних посад, не просив привілеїв, звань або нагород і проходив службу нарівні з іншими військовими. Також він заявив, що брав участь у забезпеченні підрозділів необхідною технікою та спорядженням, зокрема транспортом, дронами та бронезасобами.

    Омелян описує свою службу як активну участь у бойових діях і логістичному забезпеченні. За його словами, він неодноразово перебував «на передовій» і виконував завдання у різних регіонах України. У своїх публічних заявах він також наголосив, що під час служби не відмовлявся від виконання обов’язків і діяв на рівні з іншими військовослужбовцями підрозділу.

    Окремо ексміністр повідомив, що в серпні 2024 року отримав поранення внаслідок російського удару — за його словами, на позицію підрозділу, де він перебував, було скинуто дві керовані авіабомби (КАБ). Після цього, як стверджує Омелян, він проходив лікування та реабілітацію.

    За його словами, у 2025 році він був звільнений із лав Збройних сил України через отримані поранення та стан здоров’я. Він наголошує, що саме ці обставини виключають будь-які звинувачення у нібито ухиленні від військової служби.

    Коментуючи підозру, оголошену ДБР, Омелян заявив, що не розуміє її змісту та вважає її продовженням політичного тиску. Він підкреслив, що аналогічні кримінальні провадження щодо нього, на його думку, мають політичний характер і не ґрунтуються на об’єктивних фактах.

    У своїх емоційних заявах ексміністр також зазначив, що планував певний час перебувати з родиною за кордоном і допомагати Україні з-за меж країни, однак розвиток ситуації змусив його переглянути ці плани. Він заявив про намір повернутися до активнішої політичної діяльності та публічно коментувати дії української влади.

    Державне бюро розслідувань офіційно повідомило про підозру колишньому міністру в межах кримінального провадження. Деталі справи наразі публічно не розкриваються в повному обсязі, однак вона стосується можливих порушень, пов’язаних із військовою службою.

    Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують збір та аналіз матеріалів у межах провадження. Суспільна увага до справи зросла через публічний статус фігуранта, його участь у військовій службі після 2022 року та подальшу політичну активність.

  • Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Печерський районний суд Києва 14 травня обрав новий запобіжний захід народному депутату Олександру Дубінському у межах кримінального провадження щодо державної зради та поширення антиукраїнської пропаганди. Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та постановив взяти депутата під варту строком на 60 днів без права внесення застави.

    Про рішення суду повідомили Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань, які здійснюють процесуальне керівництво та досудове розслідування у справі.

    За даними слідства, навіть перебуваючи у слідчому ізоляторі, Дубінський продовжував вести активну інформаційну діяльність через соціальні мережі та месенджери. Правоохоронці стверджують, що народний депутат поширював у Telegram, Facebook та Instagram матеріали, які були спрямовані на просування вигідних Російській Федерації наративів, дискредитацію української влади та державної політики, а також на створення передумов для зриву мобілізаційних процесів в Україні.

    У матеріалах слідства йдеться про те, що контент, який публікував депутат, мав ознаки системної інформаційної діяльності, що збігалася з російською пропагандистською риторикою в умовах повномасштабної війни. Серед іншого, правоохоронці вказують на спроби формування недовіри до військово-політичного керівництва держави, дискредитацію мобілізації та поширення тез, які, на думку слідства, могли бути використані в інтересах РФ.

    У ДБР наголошують, що досудове розслідування проводиться щодо народного депутата IX скликання, якого підозрюють у державній зраді. Йдеться про злочин, вчинений в умовах воєнного стану, що належить до категорії особливо тяжких.

    Слідчі також вважають, що перебування під вартою без можливості внесення застави є необхідним для запобігання подальшому поширенню інформаційних матеріалів, які можуть шкодити національній безпеці України, а також для недопущення впливу на хід слідства.

    Нова підозра у державній зраді була вручена Олександру Дубінському 5 травня. За версією слідства, депутат продовжував інформаційну діяльність навіть під час перебування у СІЗО.

    Це не перше кримінальне провадження щодо Дубінського. Раніше правоохоронні органи вже повідомляли про розслідування його можливої участі в інформаційних операціях, пов’язаних із впливом РФ. У попередніх справах фігурували підозри щодо співпраці з російськими структурами та участі у кампаніях із дискредитації України на міжнародному рівні.

    Раніше Служба безпеки України заявляла, що Дубінський міг бути частиною мережі інформаційного впливу, яку пов’язували з російськими спецслужбами. Сам депутат публічно заперечував усі звинувачення, заявляючи про політичний характер переслідування.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці продовжують збір доказів та аналіз діяльності підозрюваного в інформаційному просторі під час повномасштабної війни.