Nenkainfo.com

Позначка: дефіцит пального

  • Російські АЗС працюють у збиток: у РФ загострюється паливна криза

    Російські АЗС працюють у збиток: у РФ загострюється паливна криза

    Російський ринок пального дедалі глибше занурюється в кризу, де продаж бензину на внутрішньому ринку для операторів автозаправних станцій фактично перетворюється на збиткову діяльність. За оцінками, які наводить Служба зовнішньої розвідки України, середні втрати на кожному літрі бензину марки АІ-92, наймасовішого пального в Росії, становлять близько 84 копійок. Це означає, що кожна реалізація базового виду пального не лише не приносить прибутку, а системно генерує фінансові втрати для учасників ринку.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, підкреслюючи, що ситуація не є локальною чи короткостроковою, а має структурний характер і формується під впливом сукупності економічних, логістичних та санкційних факторів, які взаємно підсилюють негативний ефект.

    У сегменті бензину марки АІ-95 ситуація виглядає дещо стабільнішою лише формально. За даними розвідки, цей вид пального приносить близько 47 копійок прибутку з літра, однак у реальних умовах високої інфляції, дорогих кредитних ресурсів та зростання операційних витрат цей показник фактично не забезпечує жодної економічної стійкості бізнесу. Аналітики зазначають, що така маржа є умовною і не покриває повного циклу витрат, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням та реалізацією пального.

    У розвідці наголошують, що ключові причини кризового стану паливного ринку Росії мають комплексний характер і пов’язані насамперед із державною економічною політикою. Зокрема, Кремль, намагаючись утримати стабільний валютний дохід, продовжує стимулювати експорт нафтопродуктів, що автоматично скорочує пропозицію пального на внутрішньому ринку. У результаті формується штучний дефіцит, який тисне на роздрібні ціни та дестабілізує роботу автозаправних мереж.

    Додатковим фактором, який суттєво погіршує ситуацію, є перевантаження російської залізничної системи. Значна частина логістичних потужностей переорієнтована на військові перевезення, що призводить до затримок у транспортуванні паливних цистерн. Унаслідок цього зростають витрати на логістику, збільшуються строки постачання, а бізнес змушений працювати в умовах нестабільних поставок і непередбачуваних витрат.

    Окремо аналітики звертають увагу на стан нафтопереробної галузі. Російські нафтопереробні заводи працюють у режимі обмеженого доступу до західного обладнання, запчастин та хімічних присадок через санкційний тиск. Це змушує підприємства закладати додаткові ризики у вартість продукції на оптовому рівні, однак роздрібний сектор не може повністю перекласти ці витрати на споживача через адміністративне регулювання цін. У результаті формується так званий «ціновий розрив», коли реальна собівартість перевищує можливості ринку.

    Найбільш відносно стабільним сегментом, за даними Служба зовнішньої розвідки України, наразі залишається дизельне пальне. Воно приносить приблизно 3,68 рубля прибутку з літра, однак і цей показник перебуває під тиском. Причина полягає в тому, що дизель у великих обсягах використовується російською армією та військово-промисловим комплексом, що створює додаткове навантаження на внутрішній баланс попиту та пропозиції.

    Аналітики попереджають, що за збереження нинішніх тенденцій російський паливний сектор може зіткнутися з хвилею банкрутств незалежних мереж автозаправних станцій уже в середньостроковій перспективі. Особливо вразливими є невеликі оператори, які не мають доступу до дешевих кредитів і працюють із мінімальною маржею. Це, у свою чергу, може призвести до подальшої монополізації ринку великими державними або квазідержавними структурами.

    У прогнозах також зазначається, що до кінця 2026 року Росія може зіткнутися з неминучим двозначним зростанням цін на пальне. При цьому Кремль опиняється перед складною дилемою: або дозволити підвищення цін, що може спровокувати соціальне невдоволення всередині країни, або продовжувати адміністративно стримувати ринок, що лише поглиблює збитковість галузі та підвищує ризики фізичного дефіциту пального на автозаправних станціях.

    Додатково вказується, що паливна криза в Росії розгортається на тлі глобальних коливань енергетичного ринку. У світі спостерігається зростання цін на нафтопродукти, що пов’язують із перебоями в окремих логістичних маршрутах та геополітичною нестабільністю у ключових регіонах постачання.

    На цьому тлі подорожчання пального фіксується і в Україні. Як повідомляє РБК-Україна, за останню добу ціни на бензин на автозаправних станціях зросли в середньому від 50 копійок до 1 гривні залежно від регіону та конкретної мережі АЗС, що пов’язують із загальносвітовими тенденціями та коливаннями на ринку нафти.

  • Британія дозволила авіакомпаніям скасовувати рейси через ризик дефіциту пального

    Британія дозволила авіакомпаніям скасовувати рейси через ризик дефіциту пального

    Уряд Великої Британії дозволив авіакомпаніям заздалегідь скасовувати або об’єднувати рейси на тлі ризику дефіциту авіаційного палива, який може виникнути через загострення ситуації на Близькому Сході та перебої у глобальних ланцюгах постачання енергоносіїв. Про це повідомляє The Guardian.

    Рішення позиціонується як превентивний механізм, спрямований на те, щоб уникнути масштабного транспортного колапсу в період літнього пікового навантаження, коли авіаперевезення у Європі традиційно досягають максимальних показників.

    Нові регуляторні правила дають перевізникам значно більше операційної гнучкості. Авіакомпанії отримують право об’єднувати рейси на популярних напрямках, якщо в один день заплановано кілька польотів до одного й того ж міста або аеропорту. Це дозволяє уникати ситуацій, коли літаки літають напівпорожніми лише для збереження розкладу.

    Крім того, уряд дозволив часткове повернення слотів на зліт і посадку. Раніше авіаперевізники були змушені використовувати закріплені за ними слоти навіть у випадках низької завантаженості рейсів, інакше вони ризикували втратити ці «вікна» в аеропортах у майбутніх сезонах. Тепер ця вимога пом’якшується, що має знизити операційний тиск на компанії.

    Окремий акцент зроблено на захисті пасажирів. Згідно з новими правилами, авіакомпанії мають скасовувати рейси щонайменше за два тижні до вильоту, якщо виникає потреба у зміні розкладу.

    Це дозволяє перевізникам завчасно перенаправляти пасажирів на альтернативні рейси та зменшує ризик хаотичних скасувань у день подорожі. Уряд наголошує, що стабільність і передбачуваність розкладу є ключовим пріоритетом у період потенційної паливної нестабільності.

    Виконавчий директор Управління цивільної авіації Великої Британії Роб Біштон зазначив, що новий підхід «дає авіакомпаніям більше простору для управління кризовими ситуаціями та дозволяє пасажирам отримувати інформацію завчасно, а не в останній момент».

    Головним фактором змін стала ситуація на глобальному ринку авіаційного палива. Через загострення на Близькому Сході та нестабільність у регіоні виникли ризики перебоїв у постачанні нафти та нафтопродуктів, які є базою для виробництва реактивного палива.

    Європейська авіаційна галузь вже відчуває зростання витрат, а аналітики попереджають про можливий дефіцит палива в разі подальшого порушення логістичних маршрутів. Особливе занепокоєння викликає те, що навіть короткочасні перебої можуть викликати «ефект доміно» — від затримок рейсів до масштабного переформатування розкладів по всій Європі.

    Рішення було ухвалене після серії консультацій міністра транспорту Великої Британії Хайді Александер із ключовими гравцями авіаційного ринку. У переговорах брали участь представники великих аеропортів і авіакомпаній, зокрема Heathrow Airport, Gatwick Airport, British Airways, Virgin Atlantic та easyJet.

    Авіакомпанії підтримали ідею більш гнучкого регулювання, наголошуючи, що чинна система слотів у деяких випадках змушує виконувати економічно невигідні рейси, що лише посилює навантаження на систему.

    Проблема виходить далеко за межі Великої Британії. Європейська авіаційна система загалом залежить від стабільності постачання палива, а будь-які перебої на світових енергетичних ринках швидко відображаються на розкладі рейсів, вартості квитків і доступності маршрутів.

    Міжнародні аналітики зазначають, що авіація наразі перебуває у стані підвищеної вразливості через одночасний тиск кількох факторів: геополітичну нестабільність, коливання цін на нафту та високий попит у туристичний сезон.

    Хоча уряд намагається мінімізувати хаос у авіаперевезеннях, експерти не виключають, що пасажири можуть зіткнутися зі змінами розкладів, об’єднанням рейсів і можливим зменшенням частоти польотів на окремих напрямках.

    Водночас офіційний Лондон підкреслює, що головна мета нових правил — запобігти ситуації, коли масові скасування рейсів відбуваються раптово і без можливості для пасажирів знайти альтернативу.

    Ситуація в авіаційній галузі залишається динамічною, а подальші рішення залежатимуть від розвитку подій на глобальному енергетичному ринку.

  • Європа на межі авіаколапсу? Лоукости масово скасовують рейси через стрімке зростання цін на пальне

    Європа на межі авіаколапсу? Лоукости масово скасовують рейси через стрімке зростання цін на пальне

    Європейський авіаційний ринок опинився під новим тиском через енергетичну нестабільність, спричинену війною на Близькому Сході. Лоукост-авіакомпанія Transavia оголосила про скасування частини рейсів у травні та червні, приєднавшись до інших перевізників, які вже змушені переглядати свої розклади через різке подорожчання авіаційного пального.

    За даними France24, ситуація на ринку пального загострюється на тлі нестабільності у Перській затоці, зокрема через обмеження руху суден в Ормузькій протоці — одному з ключових маршрутів постачання нафти та нафтопродуктів у світі. Саме цей фактор став одним із головних драйверів зростання цін на гас, який є критично важливим для авіаційної галузі.

    У Transavia пояснюють, що рішення про скасування рейсів продиктоване не лише високою вартістю пального, а й труднощами з його постачанням. Компанія наголошує: ситуація може погіршитися, якщо геополітична напруга не зменшиться найближчим часом.

    Це вже не поодинокий випадок. Раніше про аналогічні кроки заявили такі лоукости, як Ryanair та Volotea, які також змушені оптимізувати свої маршрути через нестабільність на паливному ринку. Найбільше під ударом опиняються саме бюджетні перевізники, чия бізнес-модель базується на мінімальних витратах і високій заповнюваності рейсів.

    Ситуація ускладнюється структурною залежністю Європи від імпорту авіапального. Наприклад, Франція щороку виробляє близько трьох мільйонів тонн гасу, тоді як споживає приблизно п’ять мільйонів. Дефіцит у два мільйони тонн покривається імпортом, значна частина якого надходить саме з Близького Сходу.

    Проблема полягає не лише у сирій нафті, а й у перероблених продуктах, таких як Jet A-1 — стандартне авіаційне пальне. Країни Перської затоки традиційно забезпечують значну частину цих поставок, і будь-які перебої в регіоні одразу відчуваються на глобальному рівні.

    Експерти зазначають, що «енергетичний годинник» для Європи почав відлік ще в середині квітня, коли Міжнародне енергетичне агентство попередило: запасів авіапального може вистачити лише на кілька тижнів у разі поглиблення кризи. Хоча наразі критичного дефіциту не зафіксовано, ризики залишаються високими, особливо напередодні літнього туристичного сезону.

    Водночас великі хаби, такі як паризькі аеропорти Орлі та Шарль-де-Голль, поки що мають достатні резерви для стабільної роботи. Найбільший удар може припасти на менші регіональні аеропорти, які мають обмежені запаси та менш гнучку логістику постачань.

    Попри це, навіть за відсутності фізичного дефіциту пального, авіапасажири вже відчувають наслідки кризи. Ціни на авіаквитки стрімко зростають: за оцінками аналітиків, пальне може становити до 40% вартості перельоту. Через війну на Близькому Сході ціна на гас фактично подвоїлася, що змушує авіакомпанії перекладати витрати на пасажирів.

    На цьому тлі деякі перевізники намагаються зберігати оптимізм. Наприклад, керівництво Wizz Air раніше заявляло, що не очікує критичного дефіциту пального найближчим часом. Додатковим фактором стабілізації може стати відновлення експорту нафтопродуктів із Китаю, який планує збільшити поставки вже з травня.

    Проте аналітики застерігають: навіть якщо ситуація стабілізується влітку, нова хвиля проблем може виникнути восени. У разі затягування конфлікту на Близькому Сході Європа може знову зіткнутися з дефіцитом пального, що призведе до нових обмежень у авіасполученні.

    Криза також оголює стратегічну слабкість європейської енергетичної системи — недостатню диверсифікацію постачань і скорочення власних переробних потужностей у попередні роки. Це робить континент вразливим до зовнішніх шоків, зокрема геополітичних.

    У підсумку, ситуація з авіапальним стає не лише економічною проблемою, а й фактором, який впливає на мобільність, туризм і загальну стабільність європейського ринку. Якщо тенденція збережеться, мандрівникам доведеться готуватися не лише до дорожчих квитків, а й до можливих змін у планах подорожей.

    Європейська авіація входить у літо з серйозними викликами — і поки що головне питання залишається відкритим: чи зможе ринок адаптуватися до нових умов, чи пасажири стануть свідками масштабних перебоїв у польотах.

  • Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Європейський Союз опинився на межі масштабної енергетично-логістичної кризи через нестачу авіаційного пального, яка вже починає впливати на транспорт, економіку та ринок товарів. На тлі геополітичної нестабільності в регіоні Перської затоки експерти попереджають: наслідки можуть вийти далеко за межі авіаційної галузі і зачепити споживачів по всій Європі, включно з Україною.

    За даними європейських інституцій, ключовою причиною проблеми стало різке скорочення поставок пального з Близького Сходу. Через перебої в логістиці та блокування маршрутів імпорт авіаційного керосину до Європи вже зменшився майже вдвічі, тоді як власні виробничі потужності покривають лише близько 70% потреб ринку . Це створює ризик системного дефіциту, який може проявитися вже найближчими тижнями.

    Міжнародні організації та галузеві асоціації попереджають, що у разі подальших перебоїв Європа може зіткнутися з нестачею пального вже протягом трьох–шести тижнів . У такому випадку наслідки будуть відчутними: від масових скасувань рейсів до різкого подорожчання квитків і логістичних послуг.

    Вже зараз деякі великі авіакомпанії, зокрема KLM і Lufthansa, змушені скорочувати кількість рейсів через зростання витрат і проблеми з постачанням пального . Аналогічні кроки можуть зробити й інші перевізники, особливо в умовах наближення літнього туристичного сезону, коли попит на перельоти традиційно зростає.

    Європейська комісія вже розглядає антикризові заходи. Серед них — можливість добровільного перерозподілу запасів авіапалива між країнами ЄС, щоб уникнути ситуацій, коли окремі аеропорти або регіони залишаються без ресурсу . Також планується посилити моніторинг запасів і координацію між державами, постачальниками та авіакомпаніями.

    Експерти наголошують, що ситуація вже переходить із фази «кризи цін» у фазу «кризи поставок». Це означає, що проблема полягає не лише у подорожчанні пального, а й у ризику його фізичної нестачі. Саме тому наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж просто зростання тарифів на авіаперевезення.

    Особливо чутливою до таких змін є авіаційна галузь, яка працює в режимі високої інтенсивності. Лоукост-перевізники, наприклад, мінімізують час простою літаків і не мають значних резервів пального. У разі перебоїв вони змушені або скасовувати рейси, або підвищувати ціни, що вже спостерігається на ринку.

    Водночас дефіцит авіапалива впливає не лише на пасажирські перевезення. Значна частина міжнародної торгівлі залежить від авіалогістики, особливо коли йдеться про швидкопсувні або високовартісні товари. Якщо доставка ускладнюється або дорожчає, це неминуче відображається на кінцевій вартості продукції.

    Аналітики прогнозують, що у разі затягування кризи ціни на імпортні товари можуть зрости на 20–30% і більше. Це пов’язано з тим, що транспортні витрати закладаються у собівартість товарів. Особливо це стосуватиметься продукції, яка доставляється повітряним шляхом або потребує швидкої логістики.

    Частину навантаження може взяти на себе наземний транспорт, передусім залізниця. У Європі вона добре розвинена і менш залежна від нафтопродуктів завдяки електрифікації. Однак це не вирішує проблему повністю. Зростання попиту на залізничні перевезення також призведе до підвищення тарифів і збільшення навантаження на інфраструктуру.

    Для України ця ситуація має подвійний ефект. З одного боку, через війну цивільна авіація в країні не функціонує, що зменшує прямий вплив дефіциту. З іншого — Україна залишається частиною європейських логістичних ланцюгів, тому подорожчання транспортування в ЄС автоматично позначиться на цінах всередині країни.

    Крім того, Україна також залежить від імпорту нафтопродуктів, і зростання їх вартості впливатиме на всі сфери економіки — від транспорту до виробництва. Це створює ризик нового витка інфляції, який може зачепити як бізнес, так і споживачів.

    Експерти зазначають, що ситуація може стабілізуватися у разі відновлення постачань із Близького Сходу. Проте навіть у такому випадку ціни навряд чи повернуться до попереднього рівня. Додаткові витрати, пов’язані з логістикою, страхуванням і новими маршрутами, залишаться у структурі цін.

    У довгостроковій перспективі ця криза може стимулювати зміни на ринку. Зокрема, йдеться про диверсифікацію постачальників, розвиток альтернативних джерел пального та перегляд логістичних стратегій. Однак ці процеси потребують часу і значних інвестицій.

    Таким чином, дефіцит авіапалива в Європі вже переростає у масштабний економічний виклик. Його наслідки відчують не лише авіакомпанії, а й споживачі, які можуть зіткнутися з подорожчанням товарів, послуг і перевезень. Найближчі місяці стануть ключовими для визначення глибини цієї кризи та її впливу на економіку Європи і України.

    Джерело: Віктор Гальчинський, член правління ГО “Лінія 102.Юа”, фінансовий аналітик, спеціально для Главреду
  • У Європі закликають підготувати план через ризик дефіциту авіаційного пального

    У Європі закликають підготувати план через ризик дефіциту авіаційного пального

  • В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні вже найближчими місяцями може виникнути дефіцит пального, якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться і продовжить впливати на глобальний нафтовий ринок. Про це заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    За його словами, ризики для світового ринку нафти зростають через можливі перебої з транспортуванням через Ормузька протока — ключовий морський маршрут, через який проходить значна частина світових поставок нафти. Якщо рух танкерів через протоку буде заблокований, це може швидко вплинути на видобуток і глобальні поставки енергоносіїв.

    JPMorgan Chase & Co. прогнозує, що у разі перекриття протоки основні виробники нафти на Близькому Сході зможуть підтримувати нинішній рівень видобутку приблизно 25 днів. Після цього їм доведеться суттєво скорочувати виробництво через переповнення сховищ і проблеми з транспортуванням.

    На думку експертів українського паливного ринку, у такому сценарії країна може зіткнутися не лише зі стрімким зростанням цін, а й із реальним дефіцитом пального. За оцінками, проблеми із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами можуть з’явитися вже у квітні.

    Гетманцев закликав ринок готуватися до можливих ризиків заздалегідь. Зокрема, він пропонує стимулювати укладання довгострокових контрактів на постачання нафтопродуктів ключовими операторами ринку, серед яких Укрнафта. Також, за його словами, варто розглянути можливість створення стратегічного резерву нафтопродуктів у сусідніх країнах-партнерах.

    Тим часом ситуація в регіоні Перської затоки залишається напруженою. Як повідомляє Bloomberg, рух суден через Ормузьку протоку майже зупинився. Наразі її перетинають переважно танкери, пов’язані з Іраном.

    Згідно з даними систем відстеження суден, за останню добу лише один супертанкер, пов’язаний з Іраном, залишив Перську затоку, а у зворотному напрямку зайшов іранський танкер для транспортування скрапленого газу. Обидва судна перебувають під санкціями США.

    Через труднощі з перевезенням нафти резервуари для зберігання у країнах Перської затоки швидко заповнюються. У результаті деякі держави вже змушені реагувати. Ірак скоротив видобуток нафти, Кувейт також пішов на подібний крок, тоді як Саудівська Аравія частково перенаправляє експорт на термінали в Червоному морі.

    На тлі цих подій світові ціни на нафту різко зростають. Напередодні вартість бареля на світових ринках досягла 93 доларів, що стало одним із найвищих показників за останній час.

    Експерти попереджають, що подальша ескалація на Близькому Сході може мати серйозні наслідки для глобальної економіки та енергетичних ринків, а країни-імпортери пального, зокрема Україна, можуть відчути ці ризики вже найближчим часом.