Nenkainfo.com

Позначка: державні закупівлі

  • Корупція під час війни: постачальниця «яєць по 17грн» продовжує діяльність за кордоном

    Корупція під час війни: постачальниця «яєць по 17грн» продовжує діяльність за кордоном

    Скандальна постачальниця «яєць по 17 гривень» для Збройних Сил України, відома як Глиняна, і досі перебуває у Хорватії, не зазнавши жодного покарання. Як повідомляє журналістка Тетяна Ніколаєнко у матеріалі «Від яєць по 17 до Fire point: чому лише гучні відставки не вирішують проблему корупції», майже одночасно з публікаціями Юрія Ніколова ДБР та НАБУ відкрили фактові провадження проти фігурантів справи.

    Проте лише навесні 2025 року Національне антикорупційне бюро оголосило підозри, і Глиняна отримала її заочно. Вона продовжує жити у Хорватії та навіть залучена до будівельної діяльності, яка за даними місцевих жителів викликає скарги до України.

    Також повідомляється, що її зять уникнув арешту коштів у справі Бюро економічної безпеки. Журналістка підкреслює, що навіть після гучних викриттів і відставок, проблема корупції у державних закупівлях та контрактах для армії залишається невирішеною.

    Цей випадок знову став прикладом того, як повільно і вибірково застосовується українське законодавство щодо осіб, які причетні до корупційних схем у час війни.

  • Харківська фірма постачає «Енергоатому» сірку удвічі дорожче, ніж на початку року

    Харківська фірма постачає «Енергоатому» сірку удвічі дорожче, ніж на початку року

    АТ «НАЕК «Енергоатом» уклало контракт на закупівлю технічної сірки за рекордною ціною — $771 за тонну, що вдвічі перевищує вартість на початку 2025 року. Загальна сума угоди перевищує 244 млн грн, а постачальником стала харківська компанія «Торгсервіс», яка стала єдиним учасником тендеру.

    Закупівля передбачає поставку 7 550 тонн сірки до кінця листопада, при цьому оплата здійснюється через пів року після постачання. Вміст основної речовини в продукції перевищує 99,90%, що відповідає високим стандартам якості.

    Попередні закупівлі компанії «Енергоатом» показують значне зростання цін. У липні 2024 року аналогічна сірка коштувала $639 за тонну, а в лютому того ж року — лише $391 за тонну. На відміну від нинішнього тендеру, попередні закупівлі проводилися з конкуренцією, що дозволяло знижувати вартість.

    Власники «Торгсервісу» мають попередні зв’язки з фігурантами гучних корупційних справ НАБУ та ВАКС. Зокрема, Сергій Євсєєв та Сергій Гринько раніше були пов’язані з ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» і ТОВ «Укрдонінвест», а їхні партнери фігурували у справах щодо розкрадань в «Енергоатомі» та «СхідГЗК».

    У 2022 році керівники пов’язаних підприємств отримали вироки за корупційні схеми, що завдали державі збитків у десятки мільйонів гривень. Нині ж відсутність конкуренції та рекордні ціни на сірку піднімають питання прозорості державних закупівель і потенційного впливу на енергетичний сектор України.

  • В Одеській області повторно провели тендер на укриття ліцею: новий контракт дорожче на 2,31 млн грн

    В Одеській області повторно провели тендер на укриття ліцею: новий контракт дорожче на 2,31 млн грн

    Відділ освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради 1 вересня вдруге замовив у ТОВ «Буд-Марка» будівництво укриття для ліцею — цього разу на 71,00 млн грн. Перша закупівля на той самий об’єкт відбулася у травні через КП «ЦЗО Одеської обласної ради» на 68,69 млн грн, однак Централізована закупівельна організація, як з’ясувалося, не мала повноважень проводити закупівлі робіт: Мінекономіки у відповіді від 2 жовтня 2025 року пояснило, що ЦЗО можуть здійснювати закупівлі лише товарів і послуг.

    Після публікації про це Відділ освіти у серпні оголосив нові торги на той самий предмет і за тією ж очікуваною вартістю, не розриваючи попередній договір. У результаті новий контракт виявився дорожчим на 2,31 млн грн. Фінансування проєкту передбачене за кошти ЄС у межах програми Ukraine Facility. За даними порталу «Spending», за другим договором уже виконано робіт на 1,68 млн грн.

    На запити щодо причин повторної закупівлі Відділ освіти не відповів. У «ЦЗО Одеської обласної ради» повідомили, що проведення ними закупівель робіт «не передбачено нормативно-правовими актами», чим фактично підтвердили відсутність повноважень на такі тендери. Тимчасово обов’язки директора ЦЗО виконує Юрій Душейко. Відділ освіти очолює Наталія Кацюрина, голова Лиманської селищної ради — Віктор Бакланов.

    ТОВ «Буд-Марка» зареєстрована в Одесі у 2019 році. Компанією володіє і керує Максим Беник, який до повномасштабного вторгнення очолював відділ публічних закупівель і матеріально-технічного постачання КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міськради.

  • Схема на 1,5 мільярда: «Центренерго» отримало фіктивне вугілля

    Схема на 1,5 мільярда: «Центренерго» отримало фіктивне вугілля

    Неякісне вугілля, фіктивні контракти та підозрілі постачальники — навколо державної компанії «Центренерго» розгортається черговий скандал. Слідчі Бюро економічної безпеки розслідують постачання палива сумнівної якості від ТОВ «Енерго Ресурс Груп», яке отримало контракти на понад 1,5 млрд грн.

    За даними слідства, постачальник закуповував вугілля у компаній, далеких від енергетичної сфери — зокрема, у фірм, які спеціалізувалися на торгівлі автомобілями. Так, «Кевіан Драйв» і «ОЛ Транс Глобал» отримали понад 143 млн грн, проте їх податкові накладні були заблоковані через підозру у фіктивних операціях.

    «Енерго Ресурс Груп» стверджувало, що орендує вуглезбагачувальні фабрики в «Новіекс» на Донеччині — у Цукуриному та Мирнограді. Однак перевірка показала, що ці об’єкти не використовувалися для виробництва, а підприємства не подавали жодних звітів про викиди. Крім того, селище Цукурине перебуває у зоні бойових дій, що фактично унеможливлює роботу будь-яких виробничих потужностей.

    Компанія уклала з ПАТ «Центренерго» два масштабні договори: від 8 листопада 2023 року на суму до 550 млн грн і від 8 лютого 2024-го — на 1 млрд грн. Загалом державна компанія перерахувала на рахунки постачальника 1,067 млрд грн, більшість із яких становила передоплата. Ціна за тонну вугілля — 5 076 грн із ПДВ.

    Слідство встановило, що директор підприємства діяв у змові з невстановленими особами, які фактично контролювали діяльність компанії. Вони не зареєстрували податкові накладні на понад 185 млн грн, через що держава втратила близько 31 млн грн ПДВ.

    Директором і власником «Енерго Ресурс Груп» є уродженець Луганщини Олексій Пруженко, чиє майно нині арештовано. Серед попередніх співвласників фігурували Ігор Качмар та підприємиця з Сєвєродонецька Тетяна Щербанюк, яка свого часу балотувалася від партії «Наш край». Наглядову раду «Центренерго» очолює скандальний бізнесмен Андрій Гота, ім’я якого неодноразово згадувалося у гучних корупційних історіях.

  • Ремонт за 96 мільйонів: київський діагностичний центр підозрюють у переплатах

    Ремонт за 96 мільйонів: київський діагностичний центр підозрюють у переплатах

    У Києві комунальний «Консультативно-діагностичний центр» уклав договір на майже 96 мільйонів гривень із фірмою «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”», яка отримала підряд без конкуренції. Ремонт будівлі на вулиці Саксаганського, 100 має тривати до грудня 2026 року та включає капітальне оновлення кабінетів, коридорів, сходових клітин і облаштування безбар’єрного простору.

    Журналісти «Наших грошей» проаналізували кошторис і виявили суттєве завищення цін. Зокрема, армована сітка закладена по 403 грн/м² при ринковій вартості 186 грн, ПВХ-підвіконня — по 1 238 грн/м замість 480–578 грн, а ґрунтовка Ceresit CT 15 вказана по 317 грн/кг при ринкових 159–189 грн. Загальна переплата лише за цими позиціями може перевищувати 4 мільйони гривень.

    Окрему увагу викликала зарплата робітників, зазначена в кошторисі — 26 515 грн. За даними Пенсійного фонду, середня по країні становить 20 455 грн, а за вакансіями у будівництві Києва — 37 500 грн. Експерти припускають, що реальні виплати могли проводитися «в конвертах», компенсуючись за рахунок завищених матеріалів.

    Тендер не мав жодної конкуренції — інші компанії не змогли подати пропозиції через жорсткі умови: вимогу мати штатних працівників та наявність аналогічних договорів за останні два роки. Один із потенційних учасників навіть звертався з проханням змінити умови, але безуспішно.

    Центр очолює депутатка Київради від «Єдності» Наталія Берікашвілі, яка водночас є заступницею голови комісії з охорони здоров’я. Підрядник — компанія Оксани Колібабчук, що з 2016 року отримала понад 1,1 млрд грн держзамовлень, переважно від столичних медзакладів.

    Скандальний ремонт фінансується з місцевого бюджету на 60 млн грн, ще понад 35,5 млн — кошти самого підприємства. Питання щодо ефективності та прозорості використання цих коштів залишається відкритим.

  • ВАКС закрив справу проти Нагорського через «правки Лозового»

    ВАКС закрив справу проти Нагорського через «правки Лозового»

    Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження проти начальника управління Міноборони Олександра Нагорського. Його звинувачували у розкраданні 1,5 млрд грн під час закупівлі артилерійських снарядів для Збройних сил України. Проте справа так і не дійшла до розгляду по суті через дію «правок Лозового». Ця норма дозволяє закривати провадження, якщо прокурор подає обвинувальний акт після завершення строків досудового розслідування.

    Розслідування у справі Нагорського велося Службою безпеки України. Після повідомлення про підозру матеріали передавалися до САП, потім — назад до СБУ, а далі контроль здійснював Офіс Генпрокурора. Через численні процесуальні затримки обвинувальний акт потрапив до ВАКС вже після завершення строків, що і стало підставою для закриття провадження.

    Цей випадок не поодинокий. Лише минулого тижня ВАКС закрив справу про розкрадання 11,8 млн грн в «Укрзалізниці», застосувавши ту саму норму. Юристи та антикорупційні організації неодноразово закликали парламент скасувати пункт 10 статті 284 КПК, адже він фактично дозволяє уникати відповідальності підозрюваним у корупції через процесуальні формальності. Верховна Рада вже кілька разів відхиляла такі ініціативи, що вигідно фігурантам гучних справ.

    «Правки Лозового» стають інструментом уникнення відповідальності, підкреслюють експерти. Водночас закриття таких справ підриває довіру суспільства до правоохоронної та судової системи, особливо під час війни, коли ефективність витрат державних коштів і прозорість закупівель критично важливі.

    Судові процеси доводять: навіть масштабні фінансові порушення у сфері оборони можуть залишитися без покарання через бюрократичні лазівки. Антикорупційні організації закликають законодавців терміново виправити ситуацію, щоб уникнути повторення подібних випадків.

    Проблема також полягає у відсутності чіткої координації між СБУ, САП та ОГП, що створює додаткові затримки у розслідуваннях. Експерти зазначають, що поки пункт 10 статті 284 КПК діє, корупційні справи будуть системно закриватися, навіть якщо доказова база достатня для судового розгляду.

    Загалом ситуація демонструє слабкість антикорупційної системи та необхідність реформування процесуальних норм, щоб уникнути зловживань і забезпечити ефективне переслідування винних.

  • Житомиробленерго підписало контракт на 585 млн грн з маловідомою фірмою «Енергостаб»

    Житомиробленерго підписало контракт на 585 млн грн з маловідомою фірмою «Енергостаб»

    АТ «Житомиробленерго» офіційно підписало контракт із ТОВ «Енергостаб» на суму 585,12 мільйона гривень для постачання електроенергії з метою покриття технологічних втрат підприємства, повідомляє Bankova Mail. Угода була проведена через систему Prozorro під кодом UA-2025-08-26-010465-a-c1 і, за даними порталу, стала найбільшим державним контрактом серед закупівель минулого тижня.

    ТОВ «Енергостаб» зареєстроване в Києві, і в офіційних даних фігурує Максим Філіппов як власник та директор компанії. Незважаючи на значну суму поточної угоди, фірма залишається маловідомою гравчинею на ринку постачання електроенергії, одночасно згадується, що вона вже отримала понад 1,2 мільярда гривень від інших обленерго — зокрема від Рівнеобленерго та Кіровоградобленерго — без проведення відкритих конкурентних торгів, як вказують джерела у відкритих реєстрах та аналітичних порталах.

    У публікаціях також звертають увагу на наявність кримінального провадження ДБР під номером 62024100110000119, в якому фігурує «Енергостаб» у контексті підробки документів, пов’язаних із бронюванням для ухилянтів; при цьому у відкритих повідомленнях наголошується, що офіційних звинувачень компанії наразі не висунуто. Цей факт у поєднанні з невеликою публічною присутністю підприємства на ринку спричинив додаткові запитання щодо обґрунтованості вибору постачальника.

    Експерти з державних закупівель і представники аналітичних спільнот наголошують, що великі договори з відносно новими або маловідомими компаніями мають супроводжуватися підвищеним рівнем прозорості, щоб виключити ризики нецільового використання коштів та забезпечити довіру споживачів і регуляторів. Вони радять перевіряти повноту конкурсних процедур, наявність технічної й фінансової спроможності постачальника, а також історію виконання аналогічних контрактів.

    У Житомиробленерго та у «Енергостаб» офіційних коментарів про деталі договору, строки постачання та гарантійні механізми на момент публікації не надходило. Ми направили запити до обох компаній з проханням роз’яснити підстави вибору постачальника, джерело попередніх надходжень і стан кримінального провадження, і оновимо матеріал, щойно отримаємо відповіді.

  • Фармацевтичні гіганти під слідством: поліція обшукує «Дарницю», «Фармак» та «Артеріум»

    Фармацевтичні гіганти під слідством: поліція обшукує «Дарницю», «Фармак» та «Артеріум»

    Сьогодні правоохоронці проводять обшуки на території трьох великих фармацевтичних компаній України – «Дарниця», «Фармак» та «Артеріум».

    Як повідомили в пресслужбі Національної поліції України, слідчі дії відбуваються в межах кримінального провадження, пов’язаного з державними закупівлями лікарських засобів.

    “Ми підтверджуємо що зараз триває низка обшуків на території декількох підприємств”, – зазначили в поліції.

    Детальну інформацію правоохоронці обіцяють оприлюднити після завершення всіх слідчих дій.

    Обшуки проходять на території фармацевтичних заводів “Дарниця”, “Фармак” та “Артеріум” у рамках кримінального провадження щодо їхньої участі у державних закупівлях.

  • Ексдиректор департаменту Міноборони підозрюється у завданні збитків на понад 1,1 млрд гривень

    Ексдиректор департаменту Міноборони підозрюється у завданні збитків на понад 1,1 млрд гривень

    Колишньому в.о. директора Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України повідомлено про підозру у зв’язку з фінансовими порушеннями, що завдали збитків на понад 1,1 млрд гривень. Підозра пов’язана з недбалим ставленням до службових обов’язків та незаконним включенням ПДВ у вартість закупленого пального.

    Про це повідомляє ДБР та Офіс Генпрокурора.

    Працівники ДБР у взаємодії з управлінням внутрішньої безпеки МОУ повідомили про підозру у недбалому ставлені до служби одному з колишніх керівників Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України

    – йдеться повідомленні ДБР.

    За даними правоохоронців, після початку російської агресії колишній високопосадовець Міністерства оборони закупив на потреби війська паливно-мастильні матеріали, протиправно включивши в оплату податок на додану вартість. Таким чином сума збитків склала майже 1,2 млрд грн.

    Наразі йому обрано запобіжний захід.

    Досудове розслідування здійснюється слідчими ГСУ ДБР.

    В Офісі Генпрокурора нагадали, що цей експосадовець Міноборони вже підозрюється у розтраті понад 1,7 млрд грн бюджетних коштів та перешкоджання законній діяльності ЗСУ – закупівлі неякісних бронежилетів за завищеними цінами (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України). Наразі у кримінальному провадженні виконуються вимоги ст. 290 КПК України.

    Крім того, ВАКС здійснює судовий розгляд кримінальних проваджень за обвинуваченням експосадовця у розтраті державних коштів та перешкоджанні законній діяльності ЗСУ при закупівлі неякісних бронежилетів, форменого одягу та іншої амуніції на загальну суму майже 1,3 млрд грн.

    На початку лютого 2023 року колишньому заступнику міністра оборони повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Тоді він лобіював укладення договорів про постачання також неякісної амуніції для потреб Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд грн.

    Також було повідомлено про підозру колишньому очільнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Богдану Хмельницькому.