Nenkainfo.com

Позначка: дія

  • Не треба чекати дня народження: українцям спростили отримання 2000 гривень

    Не треба чекати дня народження: українцям спростили отримання 2000 гривень

    Українці віком від 40 років тепер можуть значно простіше оформити державну допомогу на проходження профілактичного медичного обстеження. У програмі «Скринінг здоров’я 40+», яка діє з початку 2026 року, змінили правила подання заявок, прибравши одну з головних бюрократичних вимог. Тепер чекати спеціальної дати більше не потрібно.

    Йдеться про державну програму раннього виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету другого типу та проблем психічного здоров’я. Кожен учасник програми отримує 2000 гривень на проходження комплексного медичного скринінгу у закладах охорони здоров’я, які приєдналися до державної ініціативи.

    Що змінилося

    Головна новація полягає в тому, що людина може подати заявку одразу після досягнення 40-річного віку. Раніше оформлення було прив’язане до дня народження та передбачало очікування спеціального запрошення. Тепер звернутися за допомогою можна будь-якого дня після досягнення необхідного віку.

    Крім того, чітко визначено строки отримання та використання коштів. Після подання заявки гроші надходять на спеціальний рахунок протягом семи днів. Використати їх потрібно впродовж двох місяців. Якщо кошти залишаться невикористаними, вони автоматично повернуться до бюджету.

    На що можна витратити 2000 гривень

    Важливо розуміти, що йдеться не про пряму грошову виплату. Отримані кошти не можна зняти готівкою або використати на інші потреби.

    Держава надає 2000 гривень виключно для оплати медичних послуг у межах програми «Скринінг здоров’я 40+». Гроші працюють як цільова допомога і можуть бути використані лише у медичних закладах, які беруть участь у програмі.

    До переліку обстежень входять:

    • оцінка ризиків серцево-судинних захворювань;
    • перевірка на цукровий діабет другого типу;
    • оцінка психічного здоров’я;
    • вимірювання артеріального тиску;
    • перевірка роботи серця;
    • лабораторні дослідження крові та інших показників;
    • консультація лікаря та рекомендації щодо подальшого лікування або профілактики.

    У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що головна мета програми — виявити небезпечні захворювання на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним і доступним.

    Як оформити допомогу через «Дію»

    Для онлайн-оформлення необхідно мати спеціальну «Дія.Картку». Саме на неї надходять кошти після схвалення заявки. Оформити таку картку можна через банки-партнери програми. Серед них:

    • ПриватБанк;
    • monobank;
    • Sense Bank;
    • А-Банк;
    • Банк Кредит Дніпро.

    Після відкриття картки потрібно подати заявку в застосунку «Дія» у розділі державних послуг. Якщо картка вже оформлена, повторно відкривати її не потрібно.

    Що робити тим, хто не користується «Дією»

    Для українців, які не мають смартфона або не користуються державним застосунком, передбачено альтернативний механізм.

    У такому випадку необхідно звернутися до одного з банків-партнерів, оформити спеціальну картку для участі в програмі та подати заявку через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Після перевірки документів кошти також надходять протягом семи днів.

    Скільки українців можуть скористатися програмою

    Програма «Скринінг здоров’я 40+» стартувала 1 січня 2026 року та охоплює всіх громадян України, які досягли 40-річного віку. Обстеження можна проходити незалежно від місця проживання чи реєстрації — як у державних, так і в приватних медичних закладах, що приєдналися до проєкту.

    Уряд розраховує, що завдяки програмі вдасться суттєво знизити смертність від серцево-судинних захворювань та покращити ранню діагностику хронічних хвороб серед українців середнього та старшого віку. На реалізацію ініціативи у державному бюджеті передбачені мільярди гривень фінансування.

    Нові правила фактично спрощують доступ до державної допомоги та дозволяють українцям швидше пройти необхідні обстеження без прив’язки до конкретної дати чи тривалого очікування запрошення.

  • Україна будує свій “цифровий мозок”: як створюють національний ШІ

    Україна будує свій “цифровий мозок”: як створюють національний ШІ

    Півтора року тому Україна зробила стратегічну заявку на входження в глобальну гонку штучного інтелекту не лише як споживач технологій, а як держава, що намагається створити власну фундаментальну AI-інфраструктуру. У центрі цієї амбіції опинилася ідея національної великої мовної моделі — LLM, яка має стати не просто черговим цифровим сервісом, а базовим шаром для державних продуктів, взаємодії громадян із сервісами та навіть елементом аналітичної й безпекової екосистеми країни.

    Ініціатором проєкту виступило Міністерство цифрової трансформації, яке на тлі стрімкого розвитку глобальних моделей на кшталт GPT чи Gemini фактично поставило питання суверенності даних і технологій. Логіка проєкту проста: якщо штучний інтелект дедалі більше впливає на економіку, управління, оборону та освіту, то країна, яка не має власної моделі або контролю над нею, опиняється в технологічній залежності. Саме тому в Україні було ухвалено рішення розпочати створення власної LLM, що отримала назву «Сяйво».

    Початкові очікування були доволі оптимістичними. Уряд розраховував, що перші результати можна буде показати вже наприкінці 2025 року, а навесні 2026 року модель стане доступною для публічного тестування. Однак у міру занурення в технічну реалізацію стало очевидно, що проєкт значно складніший, ніж виглядав на рівні концепції. Строки почали зсуватися, а сама архітектура проєкту — змінюватися.

    Важливу роль у реалізації відіграло партнерство Мінцифри з компанією «Київстар», яке було оформлене у вигляді державно-приватної моделі. Саме оператор мобільного зв’язку взяв на себе фінансування, формування технічної команди та частину інженерної розробки, тоді як держава відповідала за координацію, доступ до даних і формування етичних та правових рамок. Такий підхід мав пришвидшити запуск, однак на практиці виявився складнішим через високу складність самої технології.

    Однією з перших серйозних проблем стала робота з даними. Для навчання великої мовної моделі потрібні величезні масиви текстів, і хоча Україна має значний інформаційний ресурс у вигляді архівів, медіа, наукових робіт і державних документів, значна частина цих матеріалів або юридично захищена, або фізично не оцифрована. Це створило додатковий пласт роботи, який не був повністю врахований на старті. Паралельно виникла необхідність створити систему анонімізації, очищення даних і юридичної перевірки, щоб уникнути порушення авторських прав і захистити персональну інформацію.

    Ще одним викликом став кадровий дефіцит. Фахівців із досвідом саме у тренуванні великих мовних моделей в Україні небагато, а глобальний ринок таких спеціалістів є надзвичайно конкурентним. Частину команди довелося формувати з інженерів суміжних напрямів, яких додатково навчали специфіці LLM-розробки. Формування повноцінної команди розтягнулося на місяці, а паралельно до роботи залучалися зовнішні експерти та консультанти.

    Технічна складність проєкту також виявилася вищою за очікування. Українська LLM будується не на класичних для індустрії Nvidia GPU, а на інфраструктурі Google TPU, що вимагало адаптації інструментів і підходів до тренування. Це означало не лише інший стек технологій, а й необхідність перебудови частини пайплайнів навчання моделей.

    Наразі проєкт перебуває на етапі завершення роботи над першою, малою моделлю з приблизно чотирма мільярдами параметрів. Вона не призначена для масового використання, а виконує роль технічного полігону, на якому відпрацьовуються всі ключові процеси: від підготовки даних до оцінки якості відповідей та поведінки системи в складних сценаріях. Саме на цьому етапі команда тестує так званий alignment — налаштування моделі так, щоб вона коректно реагувала на чутливі, складні або потенційно небезпечні запити, не виходячи за межі безпечної поведінки.

    За словами учасників проєкту, ця фаза є критично важливою, оскільки дозволяє уникнути дорогих помилок на наступному етапі, коли йтиметься про значно більшу модель. Малу версію планують завершити як технічний етап у другій половині року, після чого команда перейде до створення повноцінної великої LLM, яка вже буде орієнтована на практичне використання.

    Концепція великої моделі також зазнала змін. Якщо спочатку передбачалося поетапне створення трьох рівнів — малої, середньої та великої моделей, то тепер команда вирішила пропустити проміжну стадію і рухатися безпосередньо до масштабної системи. Базою для неї має стати сучасна модель Google Gemma 4, яка значно перевершує попередні версії за показниками логічного мислення, математичних задач і здатності працювати з довгими контекстами.

    Втім, перехід на нову архітектуру додав складності. Уже створений український токенайзер, який оптимізував роботу з українською мовою, тепер потрібно адаптувати до нової моделі. Це фактично означає повторну частину роботи, але з урахуванням уже отриманого досвіду.

    Окремий акцент у проєкті зроблено на українській мові як такій. Сьогодні більшість глобальних моделей опрацьовують українські запити через англомовний «проміжний шар», коли текст спочатку фактично перекладається, а вже потім обробляється. Це призводить до втрати нюансів, стилістики та частини змісту. Щоб уникнути цього, команда формує спеціалізовані українськомовні корпуси даних обсягом у десятки терабайтів і створює механізми, які дозволяють моделі працювати з мовою напряму, без перекладацького посередника.

    Паралельно вибудовується і правова архітектура проєкту. Україна залучає десятки державних і недержавних інституцій до формування датасетів, включаючи медіа, університети, видавництва та архіви. При цьому застосовуються механізми очищення даних від персональної інформації та чутливих відомостей, а також формується система національних бенчмарків, яка має оцінювати не лише точність, а й етичність роботи моделі.

    На рівні інфраструктури держава паралельно будує власну AI-систему, яка має забезпечити автономність у тренуванні та використанні моделей. Йдеться про проєкт AI Factory, який передбачає створення GPU-вузлів, систем охолодження та сховищ даних для роботи зі складними обчисленнями. Частину обладнання вже закуплено, а в перспективі інфраструктура має розширитися до десятків обчислювальних кластерів.

    Попри всі складнощі, у проєкті зберігається оновлений графік. Очікується, що велика українська LLM може бути готова до тестування приблизно наприкінці 2026 року. Після цього її планують передати державі, а згодом розгорнути всередині країни, перенісши з хмарних сервісів на національну інфраструктуру.

    Фактично Україна намагається одночасно вирішити три завдання: наздогнати глобальний розвиток штучного інтелекту, створити власну мовну модель і закласти основу для цифрового суверенітету. Це складний і довготривалий процес, у якому технологічні виклики переплітаються з юридичними, кадровими та інституційними. Але саме від того, наскільки успішно він буде реалізований, залежить, чи стане Україна не лише користувачем глобальних AI-систем, а й їхнім повноцінним розробником.

  • До 21:00 українці можуть обрати новий склад Ради громадського контролю при НАБУ

    До 21:00 українці можуть обрати новий склад Ради громадського контролю при НАБУ

    У середу, 10 червня, в Україні триває рейтингове інтернет-голосування з обрання нового складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Голосування розпочалося вранці та триватиме до 21:00. За його результатами буде сформовано новий склад органу громадського нагляду, який протягом наступних двох років здійснюватиме контроль за діяльністю НАБУ від імені громадянського суспільства.

    Про проведення голосування повідомили в НАБУ.

    Участь у голосуванні можуть взяти всі громадяни України, які перебувають на території держави. Для підтвердження особи використовується електронна ідентифікація через сервіси застосунку «Дія». Такий механізм був запроваджений для забезпечення максимальної прозорості та достовірності результатів, а також для запобігання будь-яким спробам маніпуляцій або багаторазового голосування.

    Цього року до участі в конкурсі допущено 44 кандидати, яких висунули 25 громадських об’єднань. Усі претенденти пройшли необхідні процедури перевірки та були включені до списку для голосування. За підсумками електронного волевиявлення буде визначено 15 кандидатів, які отримають найбільшу підтримку громадян і сформують новий склад Ради громадського контролю на дворічний термін.

    Рада громадського контролю є одним із передбачених законом механізмів забезпечення підзвітності та відкритості Національного антикорупційного бюро. Орган був створений одночасно із запуском НАБУ як незалежної антикорупційної інституції та покликаний забезпечувати постійний зв’язок між Бюро та громадськістю.

    Члени Ради громадського контролю мають низку важливих повноважень. Вони можуть брати участь у роботі конкурсних комісій з добору працівників НАБУ, делегувати своїх представників до дисциплінарних органів, розглядати питання щодо дотримання принципів прозорості та підзвітності в роботі Бюро, а також інформувати суспільство про діяльність антикорупційного органу. Крім того, Рада відіграє роль своєрідного комунікаційного майданчика між антикорупційною інституцією та громадськими організаціями.

    Водночас законодавство чітко обмежує повноваження членів Ради. Вони не можуть втручатися в перебіг кримінальних проваджень, впливати на рішення детективів чи прокурорів або отримувати доступ до інформації, яка становить таємницю досудового розслідування. Основна функція органу полягає саме у громадському контролі, а не в участі у процесуальній діяльності.

    Формування нового складу Ради відбувається на тлі продовження антикорупційної реформи та зростання уваги міжнародних партнерів до роботи українських антикорупційних інституцій. НАБУ залишається одним із ключових органів у системі боротьби з корупцією, а ефективність його роботи регулярно оцінюється як українським суспільством, так і міжнародними організаціями та донорами.

    Саме тому вибори до Ради громадського контролю традиційно привертають увагу представників громадського сектору. Від складу цього органу значною мірою залежить якість громадського моніторингу діяльності Бюро, рівень комунікації з громадянським суспільством та довіра до антикорупційної інфраструктури загалом.

    У НАБУ наголошують, що кожен голос має значення, оскільки саме громадяни визначають, хто представлятиме суспільство в процесі контролю за діяльністю антикорупційного відомства протягом наступних двох років. Після завершення голосування буде проведено підрахунок результатів, а імена 15 переможців оголосять офіційно.

    Обрані члени Ради громадського контролю отримають мандат на два роки та розпочнуть роботу після завершення всіх процедур, передбачених законодавством. Вони замінять чинний склад органу та продовжать виконання функцій громадського нагляду за діяльністю НАБУ.

    Переглянути інформацію про всіх кандидатів та взяти участь у голосуванні громадяни можуть до 21:00 10 червня через спеціальну онлайн-платформу з використанням сервісів «Дія».

  • Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України офіційно презентувало нову цифрову екосистему ринку праці «Обрій», яка має стати одним із наймасштабніших проєктів цифровізації сфери зайнятості за всю історію незалежної України. Платформа покликана об’єднати вакансії, професійне навчання, перекваліфікацію, електронне працевлаштування та аналіз ринку праці в єдиному цифровому середовищі. Про запуск системи повідомило Мінекономіки під час презентації 8 червня у Києві.

    Уряд розраховує, що новий інструмент допоможе вирішити одну з найгостріших проблем української економіки — дефіцит кадрів. За оцінками Мінекономіки, сьогодні Україні бракує близько 4,5 млн працівників, а понад 12,5 млн громадян залишаються економічно неактивними. До цієї категорії входять ветерани, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, молодь, жінки з маленькими дітьми та громадяни віком понад 50 років. Саме ці групи стануть головною цільовою аудиторією нової системи.

    За задумом розробників, «Обрій» працюватиме як цифровий супровід людини протягом усього професійного життя. Система допомагатиме визначити здібності та професійні інтереси ще на етапі навчання, рекомендуватиме освітні програми, підбиратиме вакансії, пропонуватиме можливості перекваліфікації та супроводжуватиме процес працевлаштування. У перспективі весь трудовий шлях громадянина буде інтегрований із цифровими сервісами держави, зокрема через застосунок «Дія».

    Однією з головних особливостей «Обрію» стане використання штучного інтелекту. Алгоритми аналізуватимуть професійний досвід людини, її навички, освіту та ситуацію на ринку праці для формування персональних рекомендацій. Фактично система працюватиме як кар’єрний консультант, здатний запропонувати найбільш перспективні професії або напрями розвитку залежно від потреб економіки.

    Міністр економіки Олексій Соболев під час презентації наголосив, що вперше держава отримує можливість бачити ринок праці комплексно, а не через окремі бази даних різних установ. За його словами, це дозволить оперативніше реагувати на зміни в економіці, прогнозувати кадрові потреби бізнесу та формувати державну політику зайнятості на основі актуальних даних.

    Першими сервісами, які стануть доступними українцям, будуть інструменти пошуку роботи та професійного розвитку. До кінця червня триватиме їх бета-тестування, а вже в липні вони мають з’явитися для широкого кола користувачів через застосунок «Дія».

    У подальшому функціонал екосистеми суттєво розширюватиметься. У 2026–2027 роках планується запуск реєстру працездатних осіб, електронного працевлаштування, цифрових трудових відносин, автоматичного підбору вакансій за допомогою ШІ та механізмів проактивної підтримки громадян, які залишилися без роботи.

    Особлива увага приділятиметься інтеграції українського ринку праці до європейського простору. Для цього «Обрій» використовуватиме класифікатор ESCO — європейську систему професій, навичок і кваліфікацій. Це дозволить забезпечити сумісність українських даних із європейськими платформами працевлаштування та наблизити Україну до мережі EURES, яка об’єднує ринки праці країн Європейського Союзу.

    Запуск «Обрію» є частиною реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року. Уряд ставить амбітну мету — повернути до економічної активності близько 4,5 млн громадян та суттєво скоротити структурне безробіття. За словами розробників, нова система дозволить швидше зводити роботодавців і кандидатів, скоротити час пошуку роботи та зробити професійне навчання більш відповідним до реальних потреб бізнесу.

    Експерти зазначають, що кадровий дефіцит залишається одним із головних викликів для української економіки в умовах війни. Через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни підприємства відчувають гостру нестачу працівників у виробництві, будівництві, транспорті, медицині, освіті та сфері послуг. Саме тому уряд розглядає «Обрій» не лише як черговий цифровий сервіс, а як стратегічний інструмент відновлення економіки та розвитку людського капіталу країни.

    За планами Мінекономіки, вже до кінця 2026 року завдяки новій платформі до ринку праці планують залучити щонайменше 100 000 українців. Якщо проєкт покаже ефективність, він може стати основою нової моделі взаємодії між державою, бізнесом та громадянами на ринку праці.

  • Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Голова Державної митної служби України Орест Мандзій заявив про підготовку масштабної реформи митниці, яка передбачає боротьбу з великими контрабандними схемами, перевірку доброчесності співробітників, цифровізацію процесів та можливе надання митній службі правоохоронних повноважень. Про це він розповів в інтерв’ю журналістам.

    За словами Мандзія, одним із ключових завдань є ліквідація схем, які завдають державному бюджету мільярдних втрат. Йдеться насамперед про заниження митної вартості товарів, маніпуляції з кодами товарів, незаконне використання пільг та ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки митниця вважає найбільшим ризиком для державних фінансів.

    Очільник Держмитслужби підтвердив, що нова редакція Митного кодексу передбачає створення в структурі митниці спеціалізованого підрозділу з протидії контрабанді. Планується, що він отримає повноваження оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування щодо контрабанди товарів, лісоматеріалів і підакцизної продукції. Водночас остаточна модель ще обговорюється з Міністерством фінансів, парламентом та Бюро економічної безпеки.

    Мандзій визнав, що частина бізнесу побоюється надання митниці правоохоронного статусу. За його словами, підприємці остерігаються появи ще одного силового органу з широкими повноваженнями. Однак керівник митниці запевнив, що реформа має бути спрямована не проти легального бізнесу, а проти контрабандних схем та тіньового імпорту.

    Окрему увагу планують приділити перевірці доброчесності працівників митної служби. За словами Мандзія, під час атестації одним із головних критеріїв стане відповідність способу життя офіційним доходам. Він наголосив, що особливу увагу приділятимуть так званим «майновим аномаліям», коли чиновники володіють активами, які неможливо пояснити заробітною платою державного службовця.

    Для боротьби з корупцією митниця також планує масштабне використання поліграфа. Такі перевірки можуть стати обов’язковими під час прийому на службу, атестації та проведення службових розслідувань. Крім того, на пунктах пропуску поступово запроваджуватимуть натільні відеокамери для інспекторів. Лише для західного кордону, за оцінками Держмитслужби, необхідно понад тисячу таких пристроїв.

    Серед пріоритетів нового керівництва — цифровізація митних процедур. Мандзій повідомив, що служба активно використовує автоматизовану систему управління ризиками та інструменти штучного інтелекту. Також розглядається можливість повного оформлення ввезених автомобілів через застосунок «Дія» без безпосередньої участі митника. На його переконання, це дозволить мінімізувати людський фактор і знизити корупційні ризики.

    Водночас керівник митниці визнав серйозну проблему з фінансуванням служби. За його словами, нині потреби Держмитслужби профінансовані менш ніж наполовину, а на наступний рік рівень забезпечення може ще знизитися. Через це митниця розраховує на підтримку міжнародних партнерів для проведення атестації персоналу, модернізації пунктів пропуску та закупівлі сучасного обладнання.

    Мандзій також повідомив, що уряд очікує від митниці значного ефекту від детінізації економіки. У 2026 році через митні платежі до бюджету планується залучити майже 945 млрд грн, з яких близько 60 млрд грн мають надійти саме завдяки боротьбі з тіньовими схемами та контрабандою.

    За словами очільника Держмитслужби, головною метою реформи є створення сучасної митниці європейського зразка, яка поєднуватиме сервісну, фіскальну та правоохоронну функції. Він наголосив, що нинішнє керівництво налаштоване на еволюційні зміни та поступове очищення системи від недоброчесних працівників.

  • «Дія» готує велике літнє оновлення: українці зможуть розлучатися онлайн, оформлювати ДТП і показувати документи в ЄС

    «Дія» готує велике літнє оновлення: українці зможуть розлучатися онлайн, оформлювати ДТП і показувати документи в ЄС

    У застосунку «Дія» вже цього літа мають з’явитися одразу кілька нових сервісів, які раніше вимагали паперової тяганини, особистих візитів до держустанов і тривалого очікування. Йдеться про онлайн-розлучення, оформлення європротоколу після ДТП, програму «єЯсла» для батьків, розвиток ШІ-помічника Дія.AI та подальшу інтеграцію українських цифрових документів із європейськими системами. Водночас у Міністерстві цифрової трансформації наголошують: виборів у «Дії» не буде, адже голосування через смартфон наразі не відповідає вимогам щодо таємниці волевиявлення.

    Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль. За її словами, літо 2026 року має стати одним із найактивніших періодів для запуску нових сервісів у «Дії». Частина з них уже перебуває на фінальній стадії розробки або готується до бета-тестування.

    Одним із найбільш очікуваних сервісів стане онлайн-розлучення. Бета-тестування послуги планують розпочати наприкінці червня або на початку липня, а повноцінний запуск орієнтовно очікується до кінця літа. Скористатися сервісом зможуть лише ті пари, які не мають спільних неповнолітніх дітей і розлучаються за взаємною згодою. Уся процедура відбуватиметься у застосунку за участі обох партнерів, а рішення ухвалюватиме відділ ДРАЦС. Зазвичай це триватиме до 30 днів. Заяву можна буде відкликати до моменту ухвалення рішення.

    Ще один важливий запуск — електронний європротокол. У Мінцифрі орієнтуються на середину літа. Новий сервіс дозволить водіям оформити ДТП без виклику поліції, якщо немає постраждалих, у пригоді брали участь лише два автомобілі, обидва водії тверезі, мають чинні страхові поліси та погоджуються з обставинами аварії. Один із водіїв формуватиме повідомлення в «Дії», застосунок автоматично підтягуватиме частину даних, після чого потрібно буде додати фото з місця події, схему ДТП і час. Другий учасник підтверджуватиме інформацію зі свого телефону, а обидва водії підписуватимуть заяву через «Дія.Підпис».

    Окремий блок новинок стосується батьків. У першій половині літа в «Дії» планують запустити оформлення програми «єЯсла». Послугою зможуть скористатися мати, батько або законний опікун дитини віком від одного до трьох років, якщо вони офіційно працевлаштовані та працюють повний робочий день. Розмір допомоги становитиме 8 тисяч гривень щомісяця на кожну дитину. Для дитини з інвалідністю сума збільшуватиметься до 12 тисяч гривень. Виплати надходитимуть на спеціальний рахунок «Дія.Картки» і матимуть цільове призначення.

    Також у Мінцифрі продовжують розвивати Дія.AI — штучного інтелектуального помічника в екосистемі державних послуг. За словами Валерії Коваль, лише за першу добу після запуску новим помічником скористалися 100 тисяч українців, а за два тижні кількість користувачів зросла майже до 2 мільйонів. Наразі Дія.AI може консультувати щодо послуг, допомагати з оплатою штрафів та формуванням окремих документів. У найближчих планах — голосовий функціонал, завдяки якому користувачі зможуть ставити запитання голосом і отримувати відповідь у такому ж форматі.

    Мінцифра також розвиває концепцію так званої агентивної держави. Її суть полягає в тому, що держава має не змушувати людину шукати потрібну послугу, а сама пропонувати рішення залежно від життєвої ситуації. Наприклад, після народження дитини система може автоматично запропонувати батькам комплексний сервіс «єМалятко», соціальні виплати або інші доступні послуги без необхідності самостійно вивчати десятки сайтів і процедур.

    Важливим напрямом залишається і міжнародне визнання українських електронних документів. Україна інтегрується в європейський цифровий гаманець European Digital Identity Wallet. За даними Мінцифри, наразі тестуються чотири документи: електронне посвідчення водія, цифрова довідка про місце проживання, картка платника податків та електронне посвідчення ідентифікаційних даних. Найімовірнішим першим документом для повноцінного використання в ЄС може стати цифрове водійське посвідчення, адже воно має зрозумілі міжнародні стандарти та високий попит серед українців за кордоном.

    Окремо в Мінцифрі спростували популярний міф про можливі вибори у «Дії». Валерія Коваль наголосила, що такі плани не розглядаються. По-перше, для цього немає законодавчої бази. По-друге, Конституція України гарантує таємницю голосування, а в умовах голосування через смартфон неможливо забезпечити той самий рівень захисту волевиявлення, який існує у фізичній кабінці для голосування. Тому станом на зараз вибори через «Дію» є неможливими.

    У Мінцифрі також пояснюють, що цифрові документи не можна перевіряти «на око». Зображення на екрані смартфона теоретично можна підробити, тому справжність документа має підтверджуватися через QR-код або вбудовані механізми перевірки в застосунку «Дія». Саме це робить цифровий документ юридично значущим і захищеним від фальсифікацій.

    До кінця року в «Дії» очікують понад десять нових сервісів. Серед них — ветеранські та соціальні послуги, електронна черга перетину кордону легковими авто, виконавчий документ суду, нові категорії Міжнародного реєстру збитків, інструменти для ведення військового обліку працівників підприємств, а також окремий функціонал для іноземців, які зможуть користуватися частиною державних послуг в Україні.

    «Дія» продовжує перетворюватися з цифрового гаманця документів на повноцінну платформу взаємодії громадянина з державою. Найближчі місяці мають показати, наскільки швидко українці зможуть перейти від паперових процедур до послуг, які оформлюються просто зі смартфона — без черг, кабінетів і зайвої бюрократії.

  • Тимчасово призупинена можливість бронювання нових співробітників через додаток ДІЯ для критичних підприємств

    Тимчасово призупинена можливість бронювання нових співробітників через додаток ДІЯ для критичних підприємств

    За інформацією наших джерел, з 1 по 10 червня призупинена можливість бронювання нових співробітників усім підприємствам, які мають критичний статус через додаток ДІЯ.

    “Систему переналаштовують на нові, ще не оголошені офіційно умови. Така ситуація триватиме до 10 червня, і в цей же час в будуть посилені патрулі ТЦК” – зазначає джерело.

    Як ми повідомляли раніше, щонайменше 300 військовозобов’язаних залишаться без бронювання в червні.

    За інформацією джерела, дані цієї категорії військовозобов’язаних є в ТЦК, тож з великою ймовірністю вони приймуть рішення про звільнення зі своїх підприємств.

    Нагадаємо, Кабінет міністрів України змінює правила бронювання працівників. Уряд зобов’язав переглянути статус усіх критично важливих підприємств.

     

  • «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    «Мільярд є, але гроші зависли»: Свириденко назвала області, які гальмують житло для переселенців

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела масштабну селекторну нараду з регіонами щодо гуманітарної ситуації та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Під час обговорення урядовці окремо зосередилися на використанні державної субвенції для облаштування житла для ВПО, а також на проблемах із реалізацією програм підтримки переселенців у деяких областях.

    Про це глава уряду повідомила у своєму Telegram.

    За словами Свириденко, ключовими темами наради стали житло для внутрішньо переміщених осіб, підтримка соціально вразливих категорій населення, а також функціонування соціальної інфраструктури в умовах війни.

    «Провели селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. У фокусі – житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури», – зазначила прем’єрка.

    Нарада з гуманітарних питань із регіонами. Фото: Офіційний канал новин і важливих повідомлень від Премʼєр-міністерки.

    Уряд наголошує, що проблема житла для переселенців залишається однією з найгостріших в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення мільйони українців були змушені залишити свої домівки через бойові дії або окупацію територій.

    За офіційними даними Міністерства соціальної політики, станом на травень 2026 року в Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Значна частина з них досі не має постійного житла і проживає у тимчасових прихистках, модульних містечках, гуртожитках або орендованих квартирах.

    Свириденко повідомила, що уряд продовжує розширювати мережу місць тимчасового проживання для переселенців та соціальну підтримку людей, які втратили житло через війну.

    Особливу увагу під час наради приділили використанню державної субвенції у розмірі 1 мільярда гривень, виділеної регіонам для облаштування житла для ВПО.

    За словами прем’єрки, станом на зараз області вже розподілили майже 700 мільйонів гривень із цієї суми.

    «Із 1 млрд грн субвенції області вже розподілили майже 700 млн грн на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю», – повідомила Свириденко.

    Йдеться не лише про ремонт чи облаштування житлових приміщень, а й про створення доступного середовища для людей з інвалідністю та громадян із обмеженою мобільністю.

    У Кабміні наголошують, що частина регіонів уже повністю використала виділені державою кошти та активно реалізує житлові проєкти для переселенців.

    За словами прем’єрки, 14 областей уже повністю освоїли фінансування.

    Водночас уряд окремо звернув увагу на регіони, де процес використання коштів затягується.

    «Звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях», – зазначила глава уряду.

    Причини затримок офіційно не уточнюються, однак, за інформацією джерел у регіональній владі, йдеться про складні процедури погодження, проблеми з документацією та затягування тендерних процесів.

    Окремим питанням наради став новий урядовий проєкт із придбання житла у сільській місцевості для переселенців.

    Свириденко повідомила, що уряд обговорив програму закупівлі тисячі будинків для ВПО.

    «Окремо обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО», – повідомила прем’єрка.

    За попередніми задумами уряду, програма має одночасно вирішити одразу кілька проблем: забезпечити переселенців житлом, підтримати розвиток українського села та дати нове життя будинкам, які роками стояли порожніми.

    У Кабміні розглядають можливість викупу житла у громадах із подальшою передачею його внутрішньо переміщеним особам. Перевагу планують надавати регіонам із дефіцитом робочої сили та наявністю соціальної інфраструктури.

    Тим часом уряд продовжує реалізацію ще однієї великої програми підтримки переселенців – «Житло для ВПО з ТОТ».

    Нагадаємо, з 1 травня в Україні стартував новий етап державної програми допомоги людям, які виїхали з тимчасово окупованих територій.

    Відтепер українці, які мають житлові сертифікати за програмою «єВідновлення», можуть бронювати кошти для купівлі нового житла через застосунок «Дія».

    Також переселенці отримали можливість перевіряти свою чергу на фінансування онлайн.

    За даними уряду, станом на кінець травня вже 160 родин, які втратили житло через війну та окупацію, придбали нові оселі у межах програми «єВідновлення».

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що державні програми підтримки ВПО вже почали впливати на ринок житла в окремих регіонах України. Найбільший попит спостерігається на квартири економкласу та приватні будинки у центральних і західних областях.

    Водночас фахівці попереджають: темпи реалізації житлових програм для переселенців досі значно нижчі за реальні потреби.

    За оцінками профільних організацій, сотні тисяч родин ВПО все ще залишаються без постійного житла, а потреба у нових механізмах підтримки лише зростає.

    На цьому тлі уряд намагається прискорити використання вже виділених коштів та змусити регіони активніше реалізовувати гуманітарні програми.

    У Кабміні наголошують: фінансування для допомоги переселенцям є, однак окремі області мають пришвидшити процес ухвалення рішень і запуску житлових проєктів.

  • Бронювання по-новому: в Україні підвищують зарплатний поріг і чистять «сірі схеми» для критичних підприємств

    Бронювання по-новому: в Україні підвищують зарплатний поріг і чистять «сірі схеми» для критичних підприємств

    В Україні змінюють правила бронювання військовозобов’язаних працівників для критично важливих підприємств. Уряд ухвалив постанову, яка має посилити контроль за тим, хто і на яких підставах отримує відстрочку від мобілізації, а також зменшити ризики зловживань у системі бронювання.

    Про зміни повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев. За його словами, нові правила стосуються підприємств, установ та організацій, які визнаються критично важливими для функціонування економіки в умовах воєнного стану. Йдеться не про повне скасування бронювання, а про уточнення критеріїв, за якими підприємства можуть підтверджувати свій статус і бронювати працівників.

    Перша ключова зміна — підвищення вимог до зарплати. Тепер для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівника середня зарплата має становити щонайменше три мінімальні заробітні плати. У 2026 році це 25 941 грн. Виняток передбачено для прифронтових територій: там вимога залишається на чинному рівні — 21 600 грн.

    Це означає, що держава фактично посилює фінансовий фільтр для бізнесу, який претендує на бронювання працівників. Логіка уряду полягає в тому, що критично важливе підприємство має не лише формально відповідати певній галузі чи виду діяльності, а й демонструвати реальну економічну спроможність, зокрема через рівень оплати праці.

    Друга новація стосується працівників-сумісників. Відтепер людина, яка працює на кількох роботах і вже має бронювання, не зможе фактично «займати» квоту одразу на кількох підприємствах. Таких працівників враховуватимуть у загальній квоті бронювання лише один раз і лише за одним місцем роботи. За попередньою інформацією, ця норма має запрацювати орієнтовно в середині червня — через 10 днів після набрання постановою чинності.

    Ця зміна важлива для підприємств, які мають обмежений ліміт на бронювання. Раніше ситуації із сумісниками могли створювати перекоси: одна й та сама людина могла бути врахована в різних структурах, тоді як інші працівники залишалися без броні. Тепер уряд намагається прибрати таку «сіру зону» та зробити розподіл квот прозорішим.

    Третій компонент — перегляд критеріїв критичності. Центральні та регіональні органи влади мають протягом місяця переглянути й перезатвердити власні критерії визначення підприємств критично важливими. Нові критерії потрібно погодити з Міністерством оборони та Міністерством економіки.

    Фактично це означає, що підприємствам доведеться уважніше стежити за відповідністю новим вимогам. Якщо компанія втратить статус критично важливої, це може вплинути і на вже оформлене бронювання працівників. На сайті Міноборони також зазначено, що відстрочка може бути анульована у разі позбавлення підприємства статусу критично важливого.

    Водночас базова процедура бронювання залишається цифровою. За інформацією Міноборони, списки для бронювання формуються через портал «Дія», а переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік відбувається автоматично протягом 72 годин за умови, що людина перебуває на військовому обліку, має трудові відносини з відповідним підприємством, уточнила персональні дані та не перебуває у розшуку.

    Окремо важливо, що загальне правило щодо лімітів бронювання також зберігається: для багатьох категорій критично важливих підприємств і установ кількість заброньованих працівників не має перевищувати 50% військовозобов’язаних, хоча в окремих випадках ліміт може бути збільшений за рішенням Міноборони.

    Для бізнесу ці зміни можуть означати додаткове навантаження: потрібно перевірити зарплатні показники, актуальність документів, статус критичності та правильність обліку працівників. Для працівників головним ризиком є те, що формальне бронювання може бути втрачено, якщо підприємство не відповідатиме оновленим критеріям або порушуватиме правила квот.

    Уряд пояснює зміни необхідністю зробити систему бронювання справедливішою. На тлі тривалої мобілізації держава намагається балансувати між потребами фронту та збереженням роботи підприємств, без яких економіка, енергетика, оборонна промисловість, агросектор, транспорт, медицина та інші критичні сфери не зможуть стабільно функціонувати.

    Водночас нові правила можуть викликати дискусії серед бізнесу. З одного боку, підвищення зарплатного порогу має відсікти фіктивні або слабко обґрунтовані випадки бронювання. З іншого — для частини малих і середніх підприємств, які справді виконують важливі функції, але не мають високого фонду оплати праці, нові вимоги можуть стати проблемою.

    Отже, головний висновок такий: бронювання в Україні не скасовують, але роблять жорсткішим. Держава підвищує фінансові вимоги, прибирає дублювання через сумісників і змушує органи влади заново переглянути критерії критичності. Для підприємств це сигнал терміново перевірити документи, зарплати й кадрові списки, а для працівників — уважно стежити, чи зберігає їхній роботодавець право на бронювання.

  • Паперовий ІПН більше не потрібен: у «Дії» прирівняли електронний податковий номер до звичайного документа

    Паперовий ІПН більше не потрібен: у «Дії» прирівняли електронний податковий номер до звичайного документа

    В Україні електронний податковий номер у застосунку «Дія» офіційно прирівняли до паперової картки платника податків. Тепер українці можуть користуватися цифровим документом замість паперового ІПН під час отримання банківських послуг, звернення до держустанов чи оформлення документів.

    Про нововведення повідомила заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль під час Mintsyfra Summit у Києві.

    Відтепер електронний реєстраційний номер облікової картки платника податків у «Дії» має таку ж юридичну силу, як і звичайний паперовий документ. Це означає, що носити із собою окрему довідку більше не потрібно — достатньо смартфона із застосунком.

    У цифровому документі міститься QR-код, за допомогою якого банки та державні установи можуть перевірити дані користувача.

    У Мінцифри пояснюють, що електронний ІПН можна буде не лише показувати у застосунку, а й надсилати або за потреби роздруковувати.

    Окремо у «Дії» спростили процедуру оформлення податкового номера для дітей.

    Щоб отримати РНОКПП для дитини, необхідно:

    — обрати дитину у застосунку;
    — вказати, чи має дитина ID-картку або закордонний паспорт;
    — відсканувати документ або вручну ввести УНЗР;
    — підтвердити спільне проживання, якщо місце проживання дитини не зареєстроване;
    — перевірити дані та підписати заяву через «Дія.Підпис».

    Оформити податковий номер для дитини може один із батьків або законний представник, який проживає разом із нею. Послуга доступна для дітей віком до 17 років.

    Після отримання РНОКПП у «Дії» можна одразу замовити електронну картку платника податків. Для цього потрібно підтвердити контактні дані, перевірити заяву та підписати її через «Дія.Підпис».

    Для оформлення цифрового документа дитина повинна мати ID-картку або закордонний паспорт. Також необхідні свідоцтво про народження та наявний актовий запис у ДРАЦС. Для підлітків віком від 14 до 17 років обов’язковою є ID-картка.

    Оформлення електронної картки платника податків для дорослих також максимально спростили. Користувачу потрібно лише підтвердити контактні дані, підписати заяву через «Дія.Підпис» і завантажити документ після його формування. Зазвичай е-картка з’являється у застосунку протягом 24 годин.

    У Мінцифри наголошують, що цифровізація податкових документів дозволить скоротити кількість паперових довідок та пришвидшити отримання державних і банківських послуг.

    Раніше у «Дії» також оновили процедуру повторного бронювання військовозобов’язаних працівників. У деяких випадках оформлення тепер займає не три дні, а лише 24 години.