Nenkainfo.com

Позначка: Дніпро

  • Росія зруйнувала склад ВООЗ у Дніпрі: там зберігали медичну допомогу для прифронтових лікарень

    Росія зруйнувала склад ВООЗ у Дніпрі: там зберігали медичну допомогу для прифронтових лікарень

    Російські війська обстріляли та зруйнували гуманітарний склад Всесвітньої організації охорони здоров’я у Дніпрі, де зберігалися медичні товари для українських медичних закладів. Унаслідок атаки склад зазнав значних руйнувань. Про загиблих або постраждалих наразі не повідомляється.

    Про це заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреїсус.

    За його словами, удар по гуманітарному об’єкту стався минулої п’ятниці. На складі зберігалися медичні товари, призначені для забезпечення українських лікарень та медичних установ, які працюють поблизу зони бойових дій.

    Безпосередньо перед атакою співробітники ВООЗ намагалися врятувати частину гуманітарного вантажу. Раніше того ж дня на території складу перебували представник організації та водії, які допомагали з евакуацією медичних запасів.

    Команді вдалося вивезти 130 із приблизно 300 піддонів із гуманітарними товарами. Після цього працівники залишили територію, і вже згодом об’єкт був атакований російськими військами.

    Таким чином, значну частину медичних запасів вдалося врятувати, однак сам склад був зруйнований. Точний обсяг знищеної допомоги наразі не уточнюється.

    За інформацією ВООЗ, на об’єкті зберігалися гуманітарні медичні товари, які мали бути передані українським медичним установам. Переважно це були набори ВООЗ для надання екстреної медичної допомоги.

    Такі комплекти використовуються медиками для роботи в умовах надзвичайних ситуацій та під час масових надходжень поранених. В умовах повномасштабної війни подібна допомога має особливе значення для лікарень, які приймають постраждалих унаслідок російських атак.

    Гендиректор ВООЗ засудив удар по гуманітарному об’єкту та наголосив на необхідності дотримання міжнародних норм, які передбачають захист медичних працівників, медичних установ та гуманітарної допомоги під час збройних конфліктів.

    «Навіть у війнах є правила. Одне з них полягає в тому, що здоров’я має бути захищене», — заявив Тедрос Гебреїсус.

    Він також наголосив, що атаки на медичні об’єкти та інфраструктуру не повинні продовжуватися, оскільки їхнім наслідком стає обмеження доступу цивільного населення до життєво необхідної допомоги.

    У ВООЗ не повідомили про жертви внаслідок удару по складу. За попередньою інформацією, люди, які перебували на об’єкті для евакуації запасів, встигли залишити територію до атаки.

    Дніпро залишається одним із ключових гуманітарних та медичних центрів України. Через близькість до районів активних бойових дій місто відіграє важливу роль у прийомі поранених, забезпеченні лікарень та розподілі гуманітарної допомоги між регіонами.

    Удар по складу ВООЗ став черговим випадком пошкодження гуманітарної інфраструктури міжнародних організацій у Дніпрі. Російські атаки вже неодноразово зачіпали об’єкти, які використовувалися для зберігання та розподілу допомоги для українців.

    Зокрема, у липні російські безпілотники протягом однієї доби чотири рази атакували склад Всесвітньої продовольчої програми ООН у Дніпрі. Тоді повідомлялося, що це був уже сьомий випадок за три місяці, коли чітко марковані об’єкти ВПП в Україні зазнавали пошкоджень.

    Новий удар по складу ВООЗ демонструє ризики, з якими стикаються міжнародні гуманітарні організації під час роботи в Україні. Навіть об’єкти, призначені виключно для зберігання медичної допомоги, залишаються в зоні небезпеки через регулярні російські обстріли.

    Знищення такого складу може мати наслідки не лише для гуманітарної інфраструктури, а й для медичних закладів, які очікували на отримання необхідних препаратів, обладнання та наборів для екстреної допомоги.

    Попри атаку, частину вантажу вдалося врятувати. Із близько 300 піддонів співробітники ВООЗ та водії встигли евакуювати 130 до того, як склад був уражений.

  • Росія вдарила по Дніпру: після вибухів спалахнули склади з продуктами

    Росія вдарила по Дніпру: після вибухів спалахнули склади з продуктами

    Російські війська у понеділок, 3 серпня, знову атакували Дніпро. Після удару в місті виникла пожежа на складах, де зберігалися продукти харчування. Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Станом на перші години після удару інформація про можливих загиблих або поранених уточнювалася.

    За словами очільника області, внаслідок російської атаки зайнялися складські приміщення з продовольством. На оприлюднених після удару кадрах було видно значне задимлення. Точна площа пожежі, обсяг знищеної продукції та масштаби пошкодження самих складських приміщень на момент перших повідомлень офіційно не називалися.

    Так само поки немає підтверджених даних про те, який саме тип озброєння застосували російські війська безпосередньо під час цього удару по складах. Тому стверджувати, що йдеться про ракету або конкретний тип безпілотника, до появи офіційної інформації не можна.

    Атака відбулася на тлі вкрай напруженої безпекової ситуації в Дніпропетровській області. У ніч проти 3 серпня російські війська вже застосовували ударні безпілотники проти регіону. За повідомленнями місцевої влади, протягом ночі та ранку під ударами перебували Дніпро і Нікопольський район. Загалом зафіксували понад десять атак БпЛА.

    Таким чином, удар по продуктових складах став продовженням серії атак на область протягом однієї доби.

    Дніпро протягом останніх тижнів регулярно опиняється під російськими ударами, причому серед пошкоджених об’єктів дедалі частіше фігурує цивільна та логістична інфраструктура.

    Лише кількома днями раніше, 30 липня, російські війська атакували термінал «Нової пошти» у Дніпровському районі. Це був уже п’ятий удар по цьому об’єкту від початку повномасштабної війни. Завдяки запровадженим компанією протоколам безпеки тоді вдалося уникнути постраждалих. Того ж дня повідомлялося про удар по адміністративній будівлі підприємства харчової промисловості.

    Ще одна серйозна атака на Дніпро сталася в ніч проти 27 липня. Тоді російські війська застосували безпілотники. За даними Національної поліції, в обласному центрі були пошкоджені підприємство, багатоквартирні житлові будинки, магазини та автомобілі. Правоохоронці після обстрілу розгорнули спеціальний пункт для прийому заяв від мешканців, майно яких зазнало пошкоджень.

    Місцеві джерела повідомляли, що внаслідок тієї атаки постраждали два багатоквартирні будинки, сім автомобілів, магазин, підприємство та торговельні павільйони. В окремих торговельних об’єктах вибуховою хвилею та уламками були пошкоджені приміщення, де продавали продукти.

    Під ударами опиняється не лише міська забудова, а й транспортна інфраструктура області.

    24 липня російський безпілотник атакував пасажирський поїзд на Дніпропетровщині. Удар припав безпосередньо по локомотиву. Моніторингова група заздалегідь попередила поїзну бригаду про небезпеку, завдяки чому залізничники та пасажири встигли залишити вагони. Постраждалих тоді не було.

    Після атаки «Укрзалізниця» організовувала подальший рух пасажирів безпечнішим маршрутом. За повідомленнями профільних ресурсів, локомотив унаслідок влучання зазнав надзвичайно серйозних пошкоджень.

    Російські атаки останніх тижнів зачіпають і логістичні об’єкти в інших містах Дніпропетровської області. Наприклад, у ніч проти 20 липня безпілотники атакували Павлоград. За даними Національної поліції, тоді виникла пожежа, було пошкоджено майно на ринку та на складі логістичної компанії.

    Тепер під ударом опинилися вже склади з продуктами безпосередньо у Дніпрі.

    Знищення або пошкодження продовольчих складів потенційно має ширші наслідки, ніж втрата самих будівель. Такі об’єкти є частиною логістичного ланцюга, через який товари надходять до магазинів та інших торговельних точок. Водночас наразі немає офіційної інформації, кому саме належать атаковані 3 серпня склади, яка кількість продукції там зберігалася та чи може удар вплинути на постачання продуктів у місті.

    Так само влада поки не повідомляла про дефіцит продовольства або будь-які перебої з його постачанням. Тому робити висновки про можливий вплив атаки на забезпечення Дніпра продуктами наразі передчасно.

    Рятувальні та екстрені служби після удару працюють із наслідками атаки. Остаточний масштаб руйнувань стане зрозумілим після ліквідації пожежі та обстеження території.

    Дніпро залишається одним із ключових промислових, транспортних і логістичних центрів України. Через місто та область проходять важливі автомобільні й залізничні маршрути, а сам регіон відіграє значну роль у забезпеченні прифронтових територій. На тлі повномасштабної війни область також стала великим центром прийому евакуйованих та переміщених людей.

    Саме тому регулярні удари по підприємствах, складах, поштових терміналах, транспортній інфраструктурі та інших цивільних об’єктах створюють додаткове навантаження на регіон.

    Ситуація 3 серпня вкотре показує інтенсивність атак на Дніпропетровщину. Причому російські війська завдають ударів не лише вночі. Небезпека зберігається протягом доби, а між окремими атаками можуть минати лише кілька годин.

    Офіційні служби закликають жителів області реагувати на сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до відбою, оскільки атаки безпілотників і ракет можуть відбуватися повторно.

    Станом на момент перших повідомлень після удару 3 серпня підтверджено займання складів із продуктами харчування. Інформація про можливих постраждалих, точний масштаб пожежі, кількість пошкоджених будівель та інші наслідки ще уточнюється.

  • Росія атакувала Дніпро: спалахнула пожежа, пошкоджені будинки й автомобілі

    Росія атакувала Дніпро: спалахнула пожежа, пошкоджені будинки й автомобілі

    Російські війська вранці 27 липня атакували Дніпро. Внаслідок удару на території приватного домоволодіння виникла пожежа, а вибухова хвиля пошкодила житлові будинки, автомобілі та торговельний об’єкт.

    Про наслідки атаки повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, у кількох багатоповерхових будинках вибило вікна. Крім того, пошкоджені легкові автомобілі та магазин.

    На території одного з приватних домоволодінь після удару спалахнула пожежа. Інформація про можливих загиблих або поранених на момент першого повідомлення уточнювалася.

    Місцеві жителі повідомляли про вибухи та стовп диму над містом. На місцях пошкоджень працювали екстрені служби, які ліквідовували займання та обстежували прилеглу територію.

    Удар по Дніпру став частиною чергової російської атаки на українські міста. Того ж ранку війська РФ атакували Запоріжжя керованими авіаційними бомбами та безпілотником. За попередніми повідомленнями місцевої влади, там були загиблий, поранені та руйнування.

    Дніпропетровська область регулярно зазнає ударів російських ракет, дронів та артилерії. Під атаками перебувають як обласний центр, так і Нікопольський, Синельниківський та інші райони регіону.

    Зокрема, 23 липня російські війська атакували Павлоград. За даними обласної влади, тоді загинули троє людей, щонайменше десятеро були поранені.

    Остаточні масштаби руйнувань у Дніпрі та інформація про постраждалих встановлюються. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного відбою.

  • Засідка на Дніпрі: спецпризначенці захопили човен РФ і взяли п’ятьох окупантів у полон

    Засідка на Дніпрі: спецпризначенці захопили човен РФ і взяли п’ятьох окупантів у полон

    Оператори 73-го морського центру Сил спеціальних операцій Збройних сил України провели успішну бойову операцію на Дніпрі, під час якої перехопили ворожий плавзасіб і взяли в полон п’ятьох російських військових. Човен окупантів потрапив у заздалегідь підготовлену засідку українських спецпризначенців.

    Кадри операції були оприлюднені в соціальних мережах 26 липня. На відео зафіксовано момент, коли російський човен проходить поблизу позиції української групи, після чого оператори ССО переходять до активних дій і встановлюють контроль над плавзасобом. За результатами операції човен залишився неушкодженим і став українським трофеєм, а п’ятьох російських військовослужбовців узяли в полон.

    Точне місце проведення операції, назва острова або ділянка Дніпра офіційно не розкриваються. Також не повідомляється, коли саме відбулося перехоплення та яке завдання виконували росіяни. Відсутність цих подробиць може бути пов’язана з необхідністю не розкривати позиції українських військових, маршрути пересування та особливості роботи підрозділу.

    Російський човен потрапив у підготовлену засідку

    За оприлюдненою інформацією, спецпризначенці заздалегідь облаштували засідку на маршруті, яким пересувався ворожий човен. Коли плавзасіб опинився в зоні ураження та контролю української групи, оператори швидко вийшли з укриття і змусили російських військових припинити опір.

    Успіх такої операції залежить не лише від швидкості безпосереднього захоплення. Перед цим військовим необхідно було встановити ймовірний маршрут пересування противника, непомітно зайняти вигідну позицію, організувати спостереження та дочекатися моменту, коли човен не зможе швидко змінити курс або відійти на безпечну відстань.

    На опублікованих кадрах видно, що дії українських військових стали несподіванкою для екіпажу. Після встановлення контролю над човном російських військових роззброїли та вивели на берег. Повний перебіг операції, а також інформація про можливі трофейні документи, засоби зв’язку або зброю не оприлюднюються.

    Відео підтверджує сам факт захоплення людей і плавзасобу, однак із відкритих кадрів неможливо незалежно встановити точні координати, дату проведення операції чи підрозділ, до якого належали полонені.

  • СБУ затримала агента РФ, який активував для росіян понад 1000 терміналів Starlink

    СБУ затримала агента РФ, який активував для росіян понад 1000 терміналів Starlink

    Служба безпеки України затримала у Дніпрі чоловіка, якого підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами та організації масштабної схеми незаконної верифікації терміналів супутникового зв’язку Starlink для потреб країни-агресора. За даними слідства, він допоміг активувати понад тисячу систем, які могли використовуватися російськими військовими. Про це повідомила пресслужба СБУ.

    За інформацією спецслужби, операцію провела військова контррозвідка СБУ. Слідство встановило, що фігурантом справи є уродженець Луганської області, якого російські спецслужби завербували через Telegram-канали, де пропонували «легкий заробіток».

    За вказівкою куратора з РФ чоловік спочатку оформив один із терміналів Starlink на власні дані. Після цього він отримав нове завдання — максимально розширити схему незаконної верифікації обладнання.

    Для цього, як стверджують у СБУ, підозрюваний використовував персональні дані підставних осіб та активував термінали у відділеннях поштових операторів. Такий механізм дозволив, за даними правоохоронців, верифікувати для російської сторони понад 1000 систем супутникового зв’язку.

    Під час спецоперації співробітники СБУ задокументували діяльність чоловіка та затримали його за місцем проживання. Під час обшуків правоохоронці вилучили мобільний телефон, на якому, за їхніми словами, містилися докази співпраці з представниками російських спецслужб.

    Крім затримання підозрюваного, СБУ повідомила про блокування всіх терміналів Starlink, які були активовані в межах цієї схеми. У спецслужбі наголошують, що це має унеможливити їх подальше використання російськими військовими.

    Наразі затриманому повідомлено про підозру за частиною 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України — пособництво державі-агресору. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.

    Нагадаємо, російські війська почали використовувати так звані «сірі» термінали Starlink на фронті ще у 2023 році. На початку 2026 року стало відомо, що окупанти почали оснащувати такими терміналами ударні безпілотники для стабільного зв’язку та керування ними під час атак.

    Після цього компанія SpaceX спільно з українською стороною запровадила механізм «білого списку» терміналів Starlink, який дозволив заблокувати значну кількість незаконно активованих пристроїв.

    Нещодавно засновник SpaceX Ілон Маск заявив, що компанія ніколи не продавала Starlink безпосередньо Росії. За його словами, термінали спочатку замовлялися через Україну, після чого контрабандою переправлялися на окуповані території, де їх почали використовувати російські війська.

  • Нічний терор РФ: ППО збила понад 100 цілей, є влучання

    Нічний терор РФ: ППО збила понад 100 цілей, є влучання

    У ніч проти 12 липня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по території України, застосувавши крилаті авіаційні ракети, протирадіолокаційні ракети та понад сотню ударних безпілотників різних типів. Основний удар припав одразу на кілька регіонів країни, а сили протиповітряної оборони працювали практично всю ніч, відбиваючи масований повітряний напад. Попри успішну роботу українських захисників неба, уникнути влучань цього разу не вдалося — зафіксовані удари по цивільній інфраструктурі, виникли пожежі, є постраждалі.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, російська армія випустила по Україні 13 ракет та 115 ударних безпілотників і дронів-імітаторів. Зокрема, ворог застосував дев’ять керованих авіаційних ракет Х-59/Х-69, чотири протирадіолокаційні ракети Х-31, а також ударні БпЛА типу Shahed, реактивні безпілотники, “Гербера”, “Італмас” і дрони-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з території Курської, Орловської, Ростовської областей Росії, Краснодарського краю, а також із тимчасово окупованого Криму та окупованої частини Донецької області.

    До відбиття атаки були залучені винищувальна авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем Сил оборони України. Комплексна робота різних складових української системи ППО дозволила суттєво зменшити наслідки чергового масованого удару.

    За попередніми даними станом на 08:30, українським оборонцям вдалося збити або подавити сім із дев’яти керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 95 ударних безпілотників різних типів. Таким чином, загалом було нейтралізовано 102 повітряні цілі, що стали частиною нічної атаки. Протирадіолокаційні ракети Х-31, за попередньою інформацією, своїх цілей не досягли, однак остаточні результати їхнього застосування ще уточнюються.

    Попри ефективну роботу ППО, російським військам вдалося завдати певної шкоди. За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання двох керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 19 ударних безпілотників на 12 різних локаціях. Крім цього, падіння уламків збитих повітряних цілей зафіксували ще у 12 місцях. Це вкотре демонструє, що навіть за високої ефективності української протиповітряної оборони повністю уникнути наслідків масованих атак, коли ворог одночасно запускає десятки ракет і понад сотню дронів, надзвичайно складно.

    У Повітряних силах наголосили, що атака не завершилася навіть після оприлюднення ранкової статистики. Частина російських безпілотників продовжувала перебувати у повітряному просторі України, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Харків. Російські безпілотники вдарили по Шевченківському та Київському районах міста. Внаслідок ударів виникли пожежі, пошкоджено понад два десятки житлових будинків, гаражі та цивільну інфраструктуру. За інформацією місцевої влади, постраждали щонайменше троє людей, серед яких 16-річна дівчина. На місцях працювали рятувальники, комунальні служби та правоохоронці.

    Не менш складною була ситуація у Дніпрі. Російський ударний безпілотник влучив по підприємству харчової промисловості. На території об’єкта зафіксували пошкодження виробничих будівель. Інформацію щодо масштабів руйнувань і можливих постраждалих місцева влада уточнювала протягом ранку.

    У Кривому Розі ніч також виявилася трагічною. Російські війська двічі атакували місто ударними безпілотниками. Перший удар забрав життя двох людей, після чого окупанти здійснили повторну атаку. Подібна тактика повторних ударів, коли під загрозою опиняються рятувальники та медики, уже неодноразово застосовувалася Росією під час обстрілів українських міст.

    Під час цієї атаки російські військові традиційно використовували змішану тактику. Одночасне застосування різних типів ракет, ударних дронів і безпілотників-імітаторів має на меті максимально перевантажити українську систему ППО. Дрони-приманки змушують українських військових витрачати ресурси на їхнє виявлення та супровід, тоді як основні ударні засоби намагаються прорватися до визначених цілей. Саме тому українські Повітряні сили постійно вдосконалюють взаємодію між авіацією, мобільними вогневими групами, засобами РЕБ і зенітними комплексами.

    Окрему увагу цього разу привернуло застосування реактивних ударних безпілотників, які мають значно більшу швидкість порівняно зі звичайними Shahed. Такі дрони суттєво скорочують час на реагування та створюють додаткові виклики для системи протиповітряної оборони. Водночас українські військові вже адаптують тактику боротьби з новими типами загроз.

    Повітряні сили ЗСУ наголошують, що кожна подібна ніч підтверджує необхідність подальшого посилення української протиповітряної оборони сучасними системами, ракетами-перехоплювачами та засобами радіоелектронної боротьби. Високий відсоток збитих повітряних цілей свідчить про ефективність українських захисників неба, однак масовані комбіновані удари продовжують становити серйозну небезпеку для цивільного населення та критичної інфраструктури.

    Росія вже багато місяців практично щоночі застосовує тактику комбінованих атак, поєднуючи ракети різних типів із великою кількістю ударних безпілотників. Метою таких ударів залишаються виснаження української ППО, завдання максимальної шкоди цивільній інфраструктурі та психологічний тиск на населення. Попри це українські сили оборони продовжують демонструвати високу ефективність, знищуючи переважну більшість повітряних цілей навіть під час наймасштабніших атак.

  • Червень став найкривавішим місяцем для цивільних в Україні: ООН заявила про страшний антирекорд

    Червень став найкривавішим місяцем для цивільних в Україні: ООН заявила про страшний антирекорд

    У червні 2026 року в Україні зафіксували новий трагічний антирекорд за кількістю жертв серед цивільного населення. За попередніми даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, лише за один місяць загинули щонайменше 265 мирних жителів, ще 1816 людей отримали поранення. В ООН наголошують: це лише підтверджені випадки, а реальні цифри, ймовірно, значно вищі. Про це під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло.

    За словами ДіКарло, ще у травні 2026 року ООН фіксувала найвищу кількість загиблих і поранених цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді, за даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, загинули щонайменше 274 цивільні особи, а 1763 були поранені. Загальна кількість жертв у травні стала найвищою з квітня 2022 року.

    Однак попередні дані за червень виявилися ще гіршими за загальною кількістю постраждалих. ДіКарло повідомила, що кількість загиблих і поранених мирних жителів знову зросла, а тривожна тенденція продовжилася вже у липні. За її словами, російські атаки 2, 6 та 8 липня демонструють чітку закономірність: удари завдаються по міських центрах, житловій забудові та районах із великою концентрацією цивільного населення.

    Особливе занепокоєння ООН викликає характер російських ударів. У травневому звіті Моніторингової місії зазначалося, що атаки далекобійною зброєю — ракетами та дронами — стали основною причиною жертв серед цивільних. Вони спричинили 45% усіх втрат серед мирного населення того місяця, причому найбільше постраждали великі міста, зокрема Київ і Дніпро, розташовані далеко від лінії фронту.

    Не менш небезпечною тенденцією стало масове застосування російськими військами дронів малої дальності у прифронтових громадах. У травні такі дрони вбили 64 цивільних і поранили 539 людей — це найвищий показник за весь час повномасштабної війни для цього типу зброї.

    Загалом, за підтвердженими даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули щонайменше 16 402 цивільні особи, серед них 802 дитини. Ще 48 428 мирних жителів отримали поранення, зокрема 2948 дітей. В ООН окремо підкреслюють, що ці цифри не є остаточними, оскільки йдеться лише про випадки, які вдалося перевірити за стандартами організації. На окупованих територіях і в районах інтенсивних бойових дій реальна кількість жертв може бути значно більшою.

    Постійна представниця Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десланде під час засідання навела ще свіжіші дані щодо початку липня. За її словами, лише за перші сім днів місяця російські удари вбили 93 українських цивільних, а понад 500 людей отримали поранення. Вона наголосила, що Україна завдає ударів по військових об’єктах Росії, реалізуючи право на самооборону, тоді як Росія систематично атакує житлові будинки, спальні райони та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Дипломатка назвала такі дії Росії «актами відчаю» і символом провальної війни, яка не має перспективи. Вона також закликала партнерів терміново посилити українську протиповітряну оборону, адже саме нестача сучасних систем ППО дозволяє Росії регулярно влаштовувати масовані атаки по містах.

    Питання української ППО стало особливо актуальним після ударів по Києву та області на початку липня. У ніч проти 6 липня Росія здійснила одну з наймасованіших атак, унаслідок якої загинули цивільні, були пошкоджені житлові будинки, інфраструктура та підприємства. Саме після цієї атаки Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН.

    Розмарі ДіКарло, виступаючи перед Радбезом, закликала до негайного, повного та безумовного припинення вогню. Вона наголосила, що війна не має військового рішення, яке могло б забезпечити справедливий і тривалий мир. За її словами, припинення вогню має стати першим кроком до миру відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій Генеральної Асамблеї.

    Водночас українські дипломати і союзники Києва наголошують: припинення вогню не може означати замороження війни на умовах агресора. Росія має припинити атаки по цивільних, вивести війська з окупованих територій і понести відповідальність за воєнні злочини.

    Окремо на засіданні згадали, що Росію внесли до так званого «списку ганьби» ООН через убивства та каліцтва українських дітей, а також сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту. Цей крок поставив РФ в один ряд із найнебезпечнішими порушниками прав дітей у збройних конфліктах.

    Статистика ООН за травень і червень показує, що 2026 рік стає дедалі небезпечнішим для українських цивільних. Якщо раніше найбільші втрати фіксувалися переважно у прифронтових районах, то тепер під масованими ударами дедалі частіше опиняються великі міста в тилу. Росія комбінує ракети, ударні дрони, керовані авіабомби, FPV-дрони та артилерію, створюючи постійну загрозу для мирного населення.

    Таким чином, червень 2026 року став черговим свідченням того, що Росія продовжує свідомо тероризувати цивільних українців. ООН визнає: підтверджені цифри вже є катастрофічними, але реальний масштаб втрат може бути набагато більшим. Саме тому Київ і партнери знову закликають світ не лише засуджувати атаки, а й терміново надавати Україні більше систем ППО, здатних захистити людей від нових ударів.

  • Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    У Києві триває масштабна операція з ліквідації наслідків екологічної аварії, яка виникла після масованого російського комбінованого удару по столиці в ніч на 2 липня. Столичні комунальні служби, рятувальники ДСНС та екологи вже вилучили з озера Кирилівського в Оболонському районі 65 тонн нафтосуміші, що потрапила у водойму після пошкодження промислового об’єкта. За даними Київської міської державної адміністрації, забруднення вдалося локалізувати, а постійний моніторинг не виявив потрапляння нафтопродуктів до річки Почайна, тож безпосередньої загрози для акваторії Дніпра наразі немає.

    У Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА пояснили, що забруднення виникло після пошкодження внаслідок російського удару одного з промислових об’єктів. Нафтопродукти через систему дощової каналізації потрапили до струмка Сирець, а звідти – до озера Кирилівського, яке входить до каскаду озер Опечень. Саме оперативна реакція рятувальників дозволила не допустити поширення забруднення на інші водойми столиці.

    За інформацією міської влади, фахівці ДСНС уже відкачали 65 тонн нафтосуміші, що становить приблизно 45,5 кубічного метра забруднених речовин. Для очищення акваторії цілодобово працюють дев’ять плавучих скімерів – спеціальних установок, які збирають нафтову плівку з поверхні води. Попередньо фахівці прогнозують, що роботи зі збору основної маси нафтопродуктів триватимуть ще близько п’яти днів, після чого розпочнеться наступний етап очищення водойми.

    Одним із ключових завдань стало недопущення поширення забруднення за межі Кирилівського озера. Для цього рятувальники встановили чотири системи бонових загороджень, які локалізували нафтову пляму приблизно на третині площі водойми. Такий підхід не лише обмежив розповсюдження нафтопродуктів, а й дозволив рибі та іншим мешканцям водойми частково переміститися до менш забруднених ділянок.

    Особливу увагу приділено захисту сусідніх водойм. Пропускну споруду між озерами Кирилівське та Йорданське повністю перекрили боновими загородженнями, а також додатково обробили спеціальними сорбентами. Це має запобігти потраплянню нафтової плівки до інших водойм навіть у разі сильного вітру чи зміни погодних умов. Крім того, регулярні лабораторні дослідження показують, що у річці Почайна нафтопродукти не виявлені, а отже загрози подальшому потраплянню забруднення до Дніпра нараззі немає.

    За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, масштаб екологічної аварії є значним. Попередні розрахунки свідчать, що після російської атаки до Кирилівського озера потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та паливної емульсії. Основну частину розливу вдалося локалізувати ще на підходах до водойми, однак уникнути потрапляння частини пального у воду не вдалося. Саме тому до ліквідації наслідків залучили не лише ДСНС і комунальні служби, а й Державну екологічну інспекцію, профільне міністерство та науковців.

    Фахівці КП «Плесо» здійснюють постійний екологічний моніторинг стану води. За їхніми даними, нафтопродукти поки що перебувають переважно на поверхні, тому ризик проникнення забруднення у підземні води оцінюється як низький. Водночас через випаровування паливно-мастильних матеріалів мешканцям прилеглих районів рекомендують за можливості не відкривати вікна та уникати тривалого перебування поблизу берегової лінії озера до завершення аварійних робіт.

    Екологи вже фіксують окремі випадки загибелі риби, птахів та інших представників водної фауни, однак, за даними КМДА, масового мору наразі не спостерігається. До оцінки стану екосистеми долучили фахівців Інституту гідробіології Національної академії наук України. Після завершення аварійного очищення планується реалізувати комплекс заходів із відновлення водойми. Серед них – аерація води, додатковий екологічний моніторинг та поступове штучне зариблення озера після стабілізації екологічної ситуації.

    У міській адміністрації нагадують, що Кирилівське озеро є технічною водоймою, де купання було заборонене ще до виникнення надзвичайної ситуації. Після забруднення нафтопродуктами заборона залишається чинною. Також до кінця літа повністю заборонено рибальство та будь-яке використання водойми, доки не завершаться роботи з очищення та не буде підтверджено безпечний екологічний стан.

    Фахівці наголошують, що ліквідація наслідків аварії триватиме ще певний час навіть після збору основної маси нафтопродуктів. Наступним етапом стане обробка поверхні води спеціальними сорбентами, які зв’яжуть залишки нафтової плівки для її подальшого механічного видалення. Лише після цього можна буде перейти до довготривалого відновлення екосистеми та остаточно оцінити масштаб шкоди, завданої російською атакою довкіллю столиці.

  • Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Росія майже два тижні не здійснювала масштабних комбінованих атак по Україні перед нічним ударом 15 червня. Така пауза може свідчити не про зміну планів Кремля, а про залежність російського повітряного терору від темпів виробництва та накопичення ракет і дронів.

    Про це заявив військовий оглядач Олександр Коваленко, аналізуючи інтенсивність російських атак у першій половині червня.

    За його словами, протягом другого тижня червня російські окупаційні війська застосували по Україні 1 082 дрони-камікадзе Shahed-136, БМ-35 «Італмас», а також дрони-приманки типу «Гербера» та «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони збили приблизно 949 повітряних цілей, тобто близько 87% від загальної кількості застосованих безпілотників.

    У порівнянні з першим тижнем червня інтенсивність атак суттєво знизилася. Тоді росіяни застосували 2 136 дронів, з яких було збито 1 945. Тобто кількість нальотів скоротилася майже вдвічі.

    Допис Олександра Коваленка у Facebook

    Загалом за першу половину червня Росія використала 3 218 дронів різних типів. Із них, за підрахунками Коваленка, українська ППО знищила 2 894 цілі. Це майже 90% від загальної кількості.

    Водночас експерт звернув увагу, що на другому тижні червня відсоток перехоплень дещо знизився. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що російські війська намагалися бити по районах України, які менш щільно прикриті системами протиповітряної оборони.

    Окрема деталь — майже повна відсутність масштабних ракетних ударів упродовж другого тижня червня. За цей період РФ застосовувала ракетні засоби фактично поодинці. Зокрема, йдеться про кілька ракет Х-59/69 та 9М723/KN-23/5В55. Це, за оцінкою Коваленка, свідчить про накопичення боєкомплекту для більшого удару.

    Саме така атака відбулася в ніч на 15 червня. Тоді Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та сотень безпілотників. Основним напрямком удару став Київ. Також ракетами атакували Дніпро та Харків.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 15 червня російська армія застосувала 681 засіб повітряного нападу: 70 ракет і 611 безпілотників різних типів. Українська ППО знешкодила 632 повітряні цілі.

    Серед застосованого озброєння були протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-101 та «Іскандер-К», а також ударні БпЛА.

    Коваленко вважає, що нинішнє зниження інтенсивності російських атак прямо вказує на обмежені можливості РФ у виробництві та накопиченні засобів повітряного нападу. Іншими словами, Росія не може безперервно підтримувати максимальний темп масованих ударів і змушена робити паузи для підготовки нових атак.

    За першу половину червня, за даними експерта, РФ застосувала 43 ракети типу 9М723/KN-23/5В55, 27 ракет Х-101, 5 ракет «Калібр», 7 ракет Х-59/69 та 8 ракет «Циркон».

    Саме тому двотижнева перерва перед ударом 15 червня є важливим сигналом. Вона показує, що російський терор залишається системним, але не безмежним. Кремль намагається створити ефект постійної загрози, однак для великих комбінованих атак йому потрібно накопичувати ракети й дрони.

    Водночас це не означає зниження небезпеки для України. Навпаки, паузи між ударами можуть свідчити про підготовку нових масованих атак. Росія продовжує використовувати комбіновану тактику: одночасно запускає дрони, ракети різних типів і приманки, щоб перевантажити українську ППО та знайти слабкі місця в обороні.

    Особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, які важче перехоплювати через високу швидкість і короткий час підльоту. Саме тому удари по великих містах, зокрема Києву, Дніпру та Харкову, залишаються однією з ключових загроз.

    Зменшення кількості російських ракет і дронів не варто сприймати як ознаку припинення терору. Йдеться радше про зміну ритму атак: після інтенсивних ударів РФ бере паузу, накопичує боєкомплект і знову намагається завдати масованого удару.

    Для України це означає необхідність не послаблювати увагу до повітряних тривог, посилювати систему ППО та нарощувати власні можливості для знищення російських засобів ураження ще до їх запуску.

  • Ощадбанк відкрив мільярдне фінансування для Дніпра: що зміниться для мешканців

    Ощадбанк відкрив мільярдне фінансування для Дніпра: що зміниться для мешканців

    Дніпро залучив один із найбільших муніципальних кредитів від початку повномасштабної війни. Ощадбанк та Дніпровська міська рада підписали кредитну угоду на суму 1,5 млрд гривень, кошти з якої спрямують на модернізацію критичної інфраструктури міста, насамперед систем водопостачання, водовідведення та енергозабезпечення.

    Про це повідомив Ощадбанк. У фінустанові наголосили, що реалізація проєкту має посилити стійкість та енергонезалежність одного з найбільших міст України в умовах війни та постійних загроз для інфраструктурних об’єктів.

    Згідно з умовами угоди, залучене фінансування буде спрямоване на капітальні потреби громади. Насамперед йдеться про нове будівництво, реконструкцію та модернізацію об’єктів водопостачання та водовідведення.

    Окремим напрямком стане оновлення систем електропостачання, які забезпечують роботу критично важливих комунальних об’єктів.

    Для Дніпра питання стабільного водопостачання та енергозабезпечення залишається стратегічним. Місто є одним із найбільших промислових і логістичних центрів України, а також важливим гуманітарним хабом, який від початку повномасштабної війни прийняв десятки тисяч внутрішньо переміщених осіб.

    Саме тому модернізація інженерної інфраструктури стала одним із ключових пріоритетів міської влади.

    У банку зазначають, що реалізація проєктів дозволить підвищити надійність роботи комунальних мереж, знизити ризики аварій та забезпечити безперебійне надання базових послуг мешканцям навіть в умовах воєнних викликів.

    Одним із головних завдань проєкту стане посилення енергетичної стійкості міста.

    Після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру України питання автономності та резервного живлення об’єктів водоканалу стало критично важливим для багатьох громад.

    Модернізація електропостачання дозволить зменшити залежність від зовнішніх факторів, підвищити надійність функціонування насосних станцій та інших стратегічних об’єктів життєзабезпечення.

    Експерти зазначають, що саме інвестиції в критичну інфраструктуру сьогодні є одним із головних напрямків розвитку українських міст. У багатьох випадках громади вимушені не лише відновлювати пошкоджені об’єкти, а й модернізувати їх відповідно до нових викликів воєнного часу.

    У державному банку наголошують, що підтримка муніципалітетів залишається одним із ключових напрямків діяльності.

    Директор департаменту корпоративного бізнесу Ощадбанку Сергій Черніков підкреслив, що банківське кредитування стало одним із найефективніших інструментів фінансування розвитку громад в умовах війни.

    За його словами, Дніпро демонструє професійний підхід до управління міськими фінансами та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.

    «Банківські кредити є одним із найефективніших способів фінансування відбудови та розвитку громад під час війни. Ми бачимо відповідальний підхід Дніпра до реалізації інфраструктурних проєктів і готові підтримувати такі ініціативи», — наголосив Черніков.

    Він також повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення загальний обсяг кредитних угод Ощадбанку з українськими громадами вже досяг 5,2 млрд гривень.

    Станом на 1 травня 2026 року Ощадбанк залишається найбільшим кредитором українських громад.

    За даними банку, його частка на ринку фінансування муніципалітетів становить 39% від загального кредитного портфеля місцевих громад.

    У банку переконані, що залучення фінансових ресурсів для розвитку інфраструктури є необхідною умовою збереження економічної активності регіонів та підготовки до майбутньої відбудови країни.

    Окрім роботи з муніципалітетами, державна фінустанова активно фінансує енергетичні проєкти. Станом на кінець травня банк опрацьовував близько тисячі заявок на фінансування об’єктів енергетичної інфраструктури із загальним попитом близько 2,5 млрд гривень.

    Для міста залучення 1,5 млрд гривень відкриває можливість не відкладати реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів на невизначений термін.

    Фактично йдеться про ресурс, який дозволить модернізувати стратегічні об’єкти вже зараз, не чекаючи завершення війни чи надходження зовнішнього фінансування.

    Для всієї України ця угода може стати показовим прикладом того, як місцеві громади використовують механізми банківського кредитування для підтримки життєво важливої інфраструктури в умовах війни.

    На тлі постійних атак на енергетичні та комунальні об’єкти питання модернізації систем водопостачання, водовідведення та електропостачання стає не лише економічним, а й безпековим завданням.

    Саме тому кредитна угода між Дніпром та Ощадбанком уже зараз називається однією з найбільших інфраструктурних фінансових угод року на рівні українських громад.