Позначка: Джаред Кушнер

  • Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Адміністрація президента США Дональда Трампа активізує дипломатичні зусилля щодо завершення російсько-української війни. Спеціальний представник американського президента Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер можуть наприкінці жовтня знову відвідати Москву для переговорів із Володимиром Путіним.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на джерело, обізнане з дипломатичними планами Вашингтона. Остаточного рішення щодо поїздки поки немає.

    Перед можливим візитом до Росії американські представники проведуть переговори з українською та європейською делегаціями. Зустріч запланована на 9–10 жовтня в Маямі. Сторони обговорюватимуть нові пропозиції, покликані зрушити з місця переговорний процес.

    За інформацією видання, адміністрація Трампа прагне досягти дипломатичного прориву до початку суворої зими в Україні та проміжних виборів у США.

    Одним із можливих сценаріїв є часткове припинення вогню, яке передбачатиме зупинення ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних з експортом зерна. Україна вже заявляла про готовність розглядати такий формат, однак Росія поки не продемонструвала достатньої зацікавленості.

    Американські джерела зазначають, що наближення зими створює додатковий тиск на переговорний процес. Вашингтон намагається сформувати пропозицію, яка могла б стати основою для домовленостей між сторонами.

    Напередодні переговорів Віткофф і Кушнер зустрілися з Дональдом Трампом, щоб представити йому оновлені дипломатичні ініціативи.

    Українську делегацію в Маямі представлятимуть керівник Офісу президента Кирило Буданов, очільник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, дипломатичний радник Сергій Кислиця та народний депутат Давид Арахамія.

    До консультацій також запросили представників Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО та Європейського Союзу. Серед головних тем — гарантії безпеки для України, післявоєнне економічне відновлення та можливі механізми припинення бойових дій.

    У Києві перспективи швидкого дипломатичного прориву оцінюють обережно. Водночас співрозмовник Axios припускає, що наближення американських виборів і прагнення Москви домогтися послаблення санкцій можуть вплинути на позицію Кремля.

    Нагадаємо, у вересні Віткофф і Кушнер уже зустрічалися з Путіним у Москві, після чого відвідали Київ для переговорів із Володимиром Зеленським.

    Чи погодиться Кремль на нові пропозиції Вашингтона, наразі невідомо. Можливий повторний візит американських переговорників до Москви залишається лише одним із варіантів подальших дипломатичних кроків.

  • Символ незламності на міжнародній арені: Зеленський увійшов до топ-21 найвпливовіших євреїв світу за версією The Jerusalem Post

    Символ незламності на міжнародній арені: Зеленський увійшов до топ-21 найвпливовіших євреїв світу за версією The Jerusalem Post

    Авторитетне ізраїльське видання The Jerusalem Post опублікувало свій щорічний престижний рейтинг «50 Most Influential Jews», включивши до нього президента України.

    Визнання лідерства в умовах війни

    Український лідер посів 21-ше місце у глобальному списку. У редакційному профілі видання охарактеризувало Володимира Зеленського як «єврейське обличчя українського спротиву», відзначивши його стійкість, здатність ефективно керувати державою під час масштабної повномасштабної війни та протистояти російській агресії.

    Експерти видання наголошують, що попри цинічні кремлівські наративи та спроби пропаганди скомпрометувати українське керівництво, президент України демонструє приклад мужнього лідерства, поєднуючи захист європейського майбутнього країни з боротьбою за збереження державного суверенітету.

    Лідери глобального рейтингу

    • Першу сходинку рейтингу цього року зайняли Джаред Кушнер та Іванка Трамп.
    • Другу позицію посів прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу.

    Повний перелік та детальний огляд позицій у цьогорічному списку можна знайти на офіційному порталі The Jerusalem Post.

     

  • Поворотний момент дипломатії: Джаред Кушнер заявив, що у мирній угоді між Україною та РФ узгоджено всі пункти, окрім територіальних

    Поворотний момент дипломатії: Джаред Кушнер заявив, що у мирній угоді між Україною та РФ узгоджено всі пункти, окрім територіальних

    У переговорному процесі щодо врегулювання повномасштабного російсько-українського конфлікту намітився ключовий рубіж. За словами американського дипломата та бізнесмена Джареда Кушнера, сторони змогли знайти консенсус практично з усіх базових питань майбутньої угоди, проте головним каменем спотикання незмінно залишається територіальне питання.

    Узгоджені пункти та позиція Москви

    Як зазначив Кушнер, під час нещодавніх консультацій та переговорів у Москві вище керівництво Російської Федерації детально окремило свої позиції. Президент Росії Володимир Путин під час зустрічей «чітко позначив лінію, якої хоче досягти» у ході бойових дій.

    За оцінкою американського представника, більшість блоків майбутнього мирного документа вже опрацьована та погоджена дипломатичними каналами. Проте фінальний компроміс досі не досягнутий через принципову розбіжність поглядів на майбутнє окупованих територій.

    Позиція Києва щодо територіальних поступок

    Своєю чергою, українська сторона зберігає непохитну позицію. За словами Кушнера, українська влада наразі абсолютно не готова йти на будь-які територіальні поступки агресору заради підписання мирної угоди, що продовжує тримати переговорний процес у патовій ситуації щодо ключового аспекту безпеки та суверенітету.

    Заява лунає на тлі активізації підготовки до жовтневого раунду тристоронніх переговорів, де територіальне питання, ймовірно, стане найскладнішим випробуванням для міжнародних посередників.

     

  • Трамп і Путін говорили годину після місії Віткоффа та Кушнера: що відомо про переговори

    Трамп і Путін говорили годину після місії Віткоффа та Кушнера: що відомо про переговори

    Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін 8 вересня провели приблизно годинну телефонну розмову, яка стала продовженням нового дипломатичного раунду навколо війни в Україні. Дзвінок відбувся після того, як американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер протягом одного вікенду відвідали спочатку Москву, а потім Київ і провели багатогодинні переговори з обома сторонами. За версією Кремля, Трамп наголосив, що хоче домогтися реального прогресу у завершенні війни ще під час свого нинішнього президентського терміну.

    Деталі телефонної розмови першим публічно виклав помічник Путіна з міжнародних питань Юрій Ушаков. Він назвав діалог «конструктивним» і «відвертим» та повідомив, що президенти обговорили результати поїздок Віткоффа та Кушнера до Росії й України. Водночас на момент появи перших повідомлень Білий дім не оприлюднив власного детального викладу розмови, тому твердження про конкретні заяви Трампа та Путіна поки переважно спираються на російську версію переговорів.

    За словами Ушакова, Трамп під час дзвінка говорив про необхідність якнайшвидше завершити російсько-українську війну і висловив зацікавленість у тому, щоб домогтися «прориву» ще за час своєї каденції. Російська сторона водночас намагається прив’язати можливе припинення війни до значно ширшого перезавантаження відносин із Вашингтоном. Ушаков стверджує, що після врегулювання війни можуть відкритися перспективи для розвитку співпраці між США та Росією.

    Путін, зі свого боку, виклав Трампу російську оцінку ситуації на фронті та знову наголошував на військових цілях Москви. За інформацією Associated Press, російський президент також запевняв американського лідера, що РФ нібито не має агресивних планів щодо європейських країн. Ця заява прозвучала на тлі дедалі гостріших побоювань у Європі щодо довгострокових намірів Кремля та російських гібридних операцій.

    Сам дзвінок став логічним продовженням дипломатичного марафону, який розпочався кількома днями раніше. 5 вересня Віткофф і Кушнер прибули до Москви, де зустрілися з Путіним у Кремлі. Переговори тривали понад три години. За словами того ж Ушакова, представники США представили «низку ідей» щодо можливих шляхів завершення війни. Конкретного змісту цих пропозицій Москва не розкрила. Російська сторона після зустрічі назвала її корисною, однак жодних ознак досягнення остаточних домовленостей не було.

    На початку московської зустрічі Путін визнав, що ситуація навколо війни залишається складною, та позитивно висловився про спроби Трампа знайти політичне рішення. Водночас він продовжив наполягати на російській інтерпретації так званих «першопричин конфлікту» та говорив про впевненість Москви у досягненні своїх цілей. Це залишається одним із ключових протиріч у переговорному процесі: Москва публічно демонструє готовність до дипломатії, але одночасно не заявляє про відмову від своїх основних вимог.

    Уже 6 вересня Віткофф і Кушнер вирушили з Москви до Києва, де зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським. Для американських переговорників це був перший такий візит до української столиці в межах їхньої нинішньої миротворчої місії. Після переговорів Віткофф заявив, що під час контактів у Москві американська сторона почула «нові ідеї» і висловив сподівання, що найближчим часом може бути оголошено про новий раунд переговорів між Україною та Росією за посередництва США.

    Зеленський після зустрічі назвав розмову з представниками Трампа дуже змістовною і підтвердив готовність України до тристороннього переговорного формату. Окремими темами стали посилення протиповітряної оборони та підтримка української енергетики перед зимовим періодом. Київ очікує, що Росія знову намагатиметься атакувати енергетичну інфраструктуру країни.

    Уже 8 вересня Зеленський повідомив, що американські переговорники справді представили кілька пропозицій, які він вважає перспективними. Деталей цих ідей президент України не розкрив. Водночас він висловив сподівання особисто зустрітися з Трампом приблизно 20 вересня, коли у Нью-Йорку проходитимуть заходи Генеральної асамблеї ООН. Однією з тем потенційної зустрічі можуть стати додаткові системи та ракети Patriot, які Україні потрібні для захисту від російських балістичних ударів.

    Після поїздки американських представників з’явилася й можливість повернення до формату Україна — США — Росія. Ще 7 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не виключає відновлення тристоронніх переговорів. Водночас він наголосив, що говорити про конкретну дату та місце зустрічі поки зарано. Тоді ж Пєсков не виключив і майбутньої телефонної розмови між Путіним і Трампом — вона відбулася вже наступного дня.

    Особливо контрастним дипломатичне пожвавлення виглядає на тлі подій безпосередньо в Україні. Після короткої паузи, яка супроводжувала перебування американських переговорників у Москві та Києві, Росія в ніч на 8 вересня знову здійснила масштабну атаку на українську столицю ракетами та безпілотниками. Reuters повідомляв щонайменше про двох загиблих і десятьох поранених у Києві, а також про пошкодження житлових будинків, гуртожитку, школи, клініки, складів та інших об’єктів.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на тлі удару заявив, що російські балістичні ракети говорять про наміри Путіна переконливіше, ніж заяви про дипломатію. Водночас Москва продовжує стверджувати, що її атаки спрямовані на об’єкти, пов’язані з українським військово-промисловим комплексом.

    Таким чином, телефонна розмова Трампа і Путіна поки стала ознакою активізації контактів, але не свідченням досягнутої мирної угоди. Після тригодинних переговорів у Кремлі, візиту Віткоффа та Кушнера до Києва і годинного дзвінка між президентами США та РФ сторони все ще не оголосили ані узгодженого припинення вогню, ані дати нового раунду переговорів.

    Водночас дипломатична конструкція починає вимальовуватися чіткіше: Вашингтон паралельно контактує з Москвою та Києвом, Україна заявляє про готовність до тристороннього формату, а Кремль уже не виключає його відновлення. Віткофф і Кушнер говорять про появу нових ідей, Зеленський підтверджує, що серед них є пропозиції, які заслуговують на увагу, а Трамп, за твердженням Кремля, хоче домогтися результату ще під час своєї каденції. Але головне питання залишається без відповіді: чи готова Росія не просто вести переговори, а змінити свої вимоги та припинити бойові дії. Поки що на тлі нових ударів по Україні доказів такого рішення Москви немає.

  • Через Гомель або президентським бортом: Зеленський розповів, як Віткофф і Кушнер могли потрапити до Києва

    Через Гомель або президентським бортом: Зеленський розповів, як Віткофф і Кушнер могли потрапити до Києва

    Президент Володимир Зеленський розповів, що спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час нещодавнього візиту до України мали кілька варіантів прибуття до Києва. Серед них розглядали приліт до Борисполя або Жулян, маршрут через білоруський Гомель, а для майбутніх поїздок українська сторона готова запропонувати американцям навіть президентський літак.

    Про це Зеленський заявив 8 вересня, коментуючи перший візит Віткоффа й Кушнера до української столиці.

    Американські представники 6 вересня прибули до Києва після переговорів у Москві, де напередодні зустрічалися з російською стороною. У столиці України вони провели кілька раундів переговорів із Зеленським та представниками європейських партнерів. Офіс президента підтверджував, що сторони домовилися продовжувати переговорний процес і готувати наступні зустрічі.

    Україна була готова прийняти американський літак

    За словами Зеленського, спочатку розглядався варіант прибуття американської делегації літаком.

    Українська сторона була готова прийняти борт у міжнародному аеропорту «Бориспіль» або в аеропорту «Київ» у Жулянах.

    Президент заявив, що технічно обидва летовища були здатні прийняти делегацію. Водночас перед її візитом російські війська завдали ударів по районах злітно-посадкових смуг, що, за оцінкою Зеленського, мало продемонструвати небезпечність повітряного маршруту.

    Через безпекові ризики американська сторона зрештою відмовилася від цього варіанту.

    Сам Зеленський ще 6 вересня говорив, що Україна готувалася прийняти Віткоффа і Кушнера в аеропорту, однак через російські удари делегація скористалася залізницею.

    Розглядали навіть маршрут через Білорусь

    Ще одним варіантом був маршрут через територію Білорусі.

    За словами Зеленського, делегація могла прилетіти до Гомеля, після чого автомобільним транспортом дістатися Києва. Така дорога мала зайняти понад три години.

    Президент повідомив, що Служба безпеки України опрацювала цей маршрут і була готова забезпечити зустріч та супровід американських представників.

    Втім, служба безпеки американської делегації обрала інший варіант — залізничний.

    У підсумку Віткофф і Кушнер прибули до української столиці потягом, а після завершення переговорів так само залишили Київ спецпоїздом «Укрзалізниці».

    Зеленський каже, що американцям сподобався український потяг

    Зеленський зазначив, що поїздка залізницею виявилася для американської делегації комфортною.

    Під час спільного спілкування з журналістами після переговорів 6 вересня сам президент жартував, що Віткоффу, схоже, сподобався український потяг, тому наступна зустріч може знову відбутися в Україні.

    Віткофф зі свого боку тоді заявив, що американська сторона хотіла б провести в Україні більше часу, а Кушнер подякував за прийом.

    Офіс президента повідомляв, що переговори проходили в кілька етапів. Спочатку для американських представників організували програму в Софійському соборі, після чого відбулася двостороння зустріч із Зеленським, а далі — переговори за участю радників із питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Для наступного візиту Зеленський пропонує президентський літак

    Зеленський заявив, що вже домовився з Віткоффом і Кушнером про їхній новий візит до України.

    При цьому президент запропонував альтернативну схему, яка дозволила б американській делегації не летіти власним бортом безпосередньо в Україну.

    За його словами, американці могли б залишити свій літак у Польщі або іншій сусідній державі, а звідти пересісти на український президентський борт.

    Такий варіант, за задумом Зеленського, дозволив би українській стороні самостійно організувати переліт і взяти на себе відповідальність за логістику всередині країни.

    Проте наразі йдеться лише про пропозицію. Дата нового приїзду Віткоффа та Кушнера, конкретний маршрут і спосіб транспортування публічно не оголошені.

    Зеленський хоче більше американських візитів до Києва

    Президент також звернув увагу на те, що представники Трампа неодноразово їздили до Москви, тоді як їхній вересневий візит став першим приїздом до Києва.

    Зеленський заявив, що хотів би бачити американських посередників в Україні частіше, оскільки вважає це питанням балансу і поваги до обох сторін переговорного процесу.

    Напередодні зустрічі Офіс президента офіційно повідомляв, що Віткофф і Кушнер спочатку мають відвідати Москву, а вже після цього — Київ.

    5 вересня Зеленський також оголосив, що Україна готова утримуватися від ударів по Москві в період переговорної активності та очікує аналогічного утримання Росії від ударів по Києву.

    Що обговорювали Віткофф і Кушнер у Києві

    Головною темою їхнього візиту був пошук формату для продовження переговорів щодо завершення російсько-української війни.

    За підсумками зустрічі Зеленський заявив, що Україна зацікавлена в будь-яких дипломатичних форматах, які можуть реально наблизити припинення війни.

    Він також повідомив про домовленість провести найближчим часом нову зустріч за участю України, США та європейських партнерів. Місце її проведення поки не визначене.

    Кушнер під час спільного спілкування з медіа говорив про створення так званої рамки для тривалого миру та можливого мирного пакета. Водночас американська сторона наголошувала, що не намагається нав’язати Києву чи Москві конкретну позицію, а працює над відновленням переговорного процесу.

    Після зустрічі Зеленський також заявляв, що почув від американських представників сигнал про нібито готовність російської сторони до переговорів. Водночас конкретного прориву або остаточно узгодженого формату мирного врегулювання наразі немає.

    Таким чином, історія з маршрутом Віткоффа та Кушнера має не лише логістичне значення. Київ намагається показати Вашингтону, що здатний приймати делегації високого рівня навіть в умовах війни, а Зеленський водночас прагне, щоб контакти американських переговорників з Україною відбувалися не рідше, ніж їхні зустрічі в Москві.

  • «Щоб у Європі не було нацизму»: Лавров озвучив чергову умову завершення війни

    «Щоб у Європі не було нацизму»: Лавров озвучив чергову умову завершення війни

    Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на тлі нової спроби відновити переговори про завершення війни проти України знову повернувся до однієї з головних пропагандистських тез Кремля. Під час виступу перед студентами Московського державного інституту міжнародних відносин 7 вересня він заявив, що війну нібито необхідно завершити так, щоб у Європі «більше не було нацизму».

    За словами глави російського МЗС, те, що Москва називає «нацизмом», нібито знову поширюється Європою. Лавров також заявив, що збереження нинішнього українського керівництва при владі начебто означало б «зраду» пам’яті тих, хто переміг нацистську Німеччину у Другій світовій війні. Аналогічні тези він використав і в контексті Німеччини, звинувачуючи Берлін у мілітаризації та конфронтації з Росією.

    Фактично Лавров повторив аргументацію, яку російська влада використовує ще від початку повномасштабного вторгнення. 24 лютого 2022 року Володимир Путін, оголошуючи про початок так званої «спеціальної військової операції», назвав серед її цілей «демілітаризацію» та «денацифікацію» України. Саме ці формулювання згодом стали одним із центральних елементів офіційної російської пропаганди.

    Водночас міжнародні спостерігачі не давали підстав характеризувати українську політичну систему як «нацистську». Наприклад, місія ОБСЄ після президентських виборів 2019 року назвала їх конкурентними та зазначала, що фундаментальні свободи загалом були дотримані. Другий тур завершився мирною передачею влади після перемоги Володимира Зеленського.

    Таким чином, використання Лавровим терміну «нацизм» стосовно української влади є не новою умовою переговорів у юридичному сенсі, а продовженням політичної риторики Кремля, якою Москва роками намагається обґрунтовувати вторгнення.

    Заява пролунала саме в момент нового дипломатичного руху

    Особливо показовим є час, коли Лавров озвучив цю тезу.

    На початку вересня 2026 року після тривалої паузи активізувалися американські спроби відновити переговори між Росією та Україною. Представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер спочатку провели понад три години переговорів із Путіним у Москві, після чого вирушили до Києва. Конкретного прориву після московської зустрічі оголошено не було.

    7 вересня Кремль уже заявив, що не виключає нового раунду переговорів за участю Росії, України та США. Речник Путіна Дмитро Пєсков назвав американські зусилля «маленьким кроком до миру», однак визнав, що говорити про конкретну дату або місце наступної зустрічі ще зарано.

    Віткофф і Кушнер тим часом завершили перший у цьому форматі візит до Києва. За підсумками консультацій Зеленський заявив, що сторони обговорювали нові дипломатичні пропозиції, посилення протиповітряної оборони та підготовку України до зими. Водночас повідомлень про досягнення політичного прориву також не було.

    Саме на цьому тлі Лавров фактично повернув до публічного простору одну з найбільш ідеологізованих вимог Москви.

    «Денацифікація» залишається зручною формулою Кремля

    Проблема російської тези про «денацифікацію» полягає ще й у тому, що Москва ніколи не запропонувала однозначного міжнародно-правового визначення того, що саме має означати виконання цієї умови.

    У різні періоди російські чиновники пов’язували її із забороною певних політичних сил, змінами українського законодавства, мовної та історичної політики, демонтажем окремих державних інституцій або навіть зміною влади в Києві.

    Нинішня заява Лаврова робить поняття ще ширшим. Якщо раніше Кремль переважно говорив про «нацизм» в Україні, тепер глава МЗС РФ переносить його на всю Європу.

    І це важлива зміна риторики. Москва дедалі частіше описує не лише Україну, а й провідні європейські держави як країни, що нібито відроджують небезпечні історичні практики.

    Напередодні Лавров різко атакував Німеччину. Після того як Берлін заявив про причетність Росії до інциденту з безпілотником поблизу аеропорту Лейпциг/Галле, російський міністр звинуватив канцлера Фрідріха Мерца у мілітаризації країни та фактично назвав дії ФРН початком «справжньої війни» проти Росії.

    Відносини Москви й Берліна останніми тижнями різко погіршилися. Росія оголосила про закриття німецьких культурних центрів у відповідь на дії німецької влади після інциденту в Лейпцигу. AP повідомляло, що ситуація розгортається на тлі ширших європейських побоювань щодо можливих російських диверсій і гібридних операцій.

    Міжнародна оцінка війни принципово інша

    Російська аргументація про боротьбу з «нацизмом» також різко відрізняється від міжнародно-правової оцінки подій лютого 2022 року.

    Генеральна асамблея ООН у березні 2022 року ухвалила резолюцію, яка прямо охарактеризувала дії Росії як агресію проти України та вимагала негайно, повністю й безумовно вивести російські війська з української території в міжнародно визнаних кордонах. За документ проголосувала 141 держава.

    У листопаді того самого року Генасамблея ООН також визнала необхідність притягнення Росії до відповідальності за порушення міжнародного права та підтримала створення механізму для фіксації завданих Україні збитків.

    Тобто в міжнародних документах причиною війни не називається жодна необхідність боротьби з «нацизмом». Навпаки, основною юридичною рамкою є агресія Росії проти суверенної держави.

    Москва не відмовляється від максималістської логіки

    Нові заяви Лаврова показують ще одну проблему для переговорного процесу.

    Навіть коли Кремль демонструє готовність до нових контактів із Вашингтоном і Києвом, у публічній площині Росія продовжує використовувати формулювання, які можуть передбачати значно більше, ніж просто припинення вогню чи врегулювання територіальних питань.

    Якщо «відсутність нацизму» Москва трактує як необхідність усунути нинішнє керівництво України або змінити внутрішній політичний устрій держави, така вимога фактично виходить далеко за межі класичної мирної угоди.

    При цьому Путін 3 вересня заявляв, що бачить можливість досягнення мирної домовленості і позитивно оцінював нову дипломатичну активність США. Зеленський зі свого боку також говорив про появу нового імпульсу в переговорах, хоча конкретних домовленостей сторони поки не оголосили.

    Війна паралельно продовжується. Reuters повідомляє, що Росія останнім часом посилила атаки на Київ, зокрема із застосуванням швидкісних реактивних безпілотників, через що в столиці почастішали тривалі повітряні тривоги, перебої з енергопостачанням і транспортні проблеми.

    Тож заява Лаврова пролунала в доволі суперечливий момент: Москва одночасно допускає нові переговори про завершення війни і повторює одну з тез, якою виправдовувала саме її початок.

    Поки невідомо, чи є слова Лаврова частиною конкретної переговорної позиції Росії в нинішніх консультаціях зі США. Кремль не оприлюднював повного переліку положень, які обговорювалися з Віткоффом і Кушнером, а американська сторона також не розкрила зміст нового мирного пакета.

    Тому говорити, що «боротьба з нацизмом у Європі» стала формальною новою умовою мирної угоди, наразі підстав немає. Коректніше трактувати висловлювання Лаврова як продовження кремлівської пропагандистської риторики і сигнал, що Москва поки не відмовилася від ідеологічних обґрунтувань, які використовує від 2022 року.

  • «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    Президент України Володимир Зеленський 7 вересня провів нараду з українською переговорною групою після серії зустрічей у Києві з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, сторони провели три раунди переговорів, а до частини консультацій долучилися представники Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Головними темами стали можливе продовження дипломатичного процесу, посилення української ППО, підготовка країни до зими, технологічна співпраця із союзниками та майбутні гарантії безпеки. Зеленський повідомив, що сторони вже координують наступні контакти.

    Президент окремо зазначив, що після завершення основної програми 6 вересня мав особисту розмову з Віткоффом і Кушнером. За його словами, ключовим результатом стало збереження активного дипломатичного каналу між Україною, США та європейськими партнерами.

    У Києві предметно говорили про те, що потрібно Україні для проходження зимового періоду. Йдеться насамперед про засоби протиповітряної оборони, енергетичну стійкість і технологічне співробітництво. Офіс президента також повідомляв, що Україна розраховує на значний обсяг підтримки у сфері ППО та можливості використання американського зрідженого природного газу.

    Три раунди переговорів у Києві

    Віткофф і Кушнер прибули до Києва 6 вересня після переговорів у Москві з російським лідером Володимиром Путіним. Для обох це був перший візит до України в такому статусі.

    Протягом дня відбулося кілька форматів переговорів. Спочатку американська делегація провела зустріч із Зеленським і українською стороною, а пізніше до консультацій долучилися радники з питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Зокрема, участь брали дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, радник із національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Джонатан Пауелл і радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер.

    Зеленський наголосив, що присутність представників найбільших європейських партнерів важлива для координації позицій України, США та Європи.

    ППО та зима стали одними з головних тем

    Однією з центральних тем переговорів стала підготовка України до чергової воєнної зими.

    Президент заявив, що партнери добре розуміють потреби України та знають, які рішення можуть бути реалізовані до початку холодного періоду.

    Йдеться насамперед про додаткові можливості для протиповітряної оборони. На тлі нарощування Росією повітряних атак Україна прагне отримати більше ракет до вже наявних систем ППО та посилити захист критичної енергетичної інфраструктури.

    Офіс президента підтвердив, що в ході переговорів багато уваги приділили саме зимовим ризикам і способам їх мінімізації.

    Окрім військової підтримки, сторони обговорювали енергетику та економічні механізми допомоги.

    Зеленський заявив, що Україна розраховує на суттєві обсяги американського LNG, який може стати додатковим елементом енергетичної стійкості країни у зимовий період.

    Територіальне питання залишається одним із найскладніших

    Переговори не обмежувалися лише зимовою підтримкою.

    За словами Зеленського, сторони говорили про можливість відновлення переговорного процесу щодо завершення війни. Однією з найбільш складних тем залишається територіальне питання.

    Президент наголосив, що рішення такого рівня можуть ухвалюватися лише лідерами держав.

    Українська сторона при цьому заявляє, що готова залишатися конструктивною у дипломатії, але будь-які домовленості мають передбачати реальні гарантії безпеки та не створювати умов для нової російської агресії.

    Кушнер зі свого боку говорив про необхідність створити рамку для довготривалого миру. Він заявив, що США працюють разом із європейськими партнерами над формуванням такого пакета.

    США знову говорять про тристоронній формат

    Ще одним потенційним напрямом стала організація переговорів за участю України, США та Росії.

    Кушнер підтвердив, що американські переговорники обговорювали можливість тристоронньої зустрічі як із російською, так і з українською стороною.

    За його словами, США намагалися не переконувати одну зі сторін прийняти конкретну позицію, а створити можливість для продовження самого діалогу.

    Віткофф також наголосив, що для Трампа відновлення переговорів є одним із ключових напрямів політики щодо війни.

    При цьому конкретної дати або місця тристоронньої зустрічі поки не оголошено.

    Наступна зустріч може відбутися найближчим часом

    Зеленський заявив, що Україна, США та європейські партнери вже домовилися про новий раунд консультацій.

    За його словами, зустріч може пройти у Європі, Сполучених Штатах або знову в Україні.

    Президент наголосив, що українська сторона продовжить подавати конструктивні пропозиції та координувати свої дії із союзниками.

    Таким чином візит Віткоффа й Кушнера до Києва не завершив переговорний процес, а фактично відкрив новий етап контактів між Вашингтоном, Києвом і європейськими столицями.

    Віткофф і Кушнер перед Києвом були в Москві

    Американські представники прибули до України після понад тригодинних переговорів із Путіним у Кремлі.

    Associated Press повідомляло, що переговори у Москві були присвячені відновленню спроб знайти політичне рішення для завершення війни. Російська сторона називала їх «конструктивними», однак конкретного прориву після зустрічі оголошено не було.

    Після Москви Віткофф і Кушнер вирушили до Києва, де вже обговорили російські пропозиції з українською стороною.

    При цьому Зеленський наголосив: сам факт відновлення переговорного процесу є важливим, навіть якщо позиції сторін залишаються далекими одна від одної.

    «Гірше, коли немає ніяких форматів перемовин», — зазначав президент після зустрічі.

    Мирного прориву поки немає

    Попри активізацію контактів, говорити про готову мирну домовленість поки зарано.

    Територіальні питання, гарантії безпеки, майбутній статус української армії та механізми контролю за можливими домовленостями залишаються предметом складних дискусій.

    Водночас новий раунд дипломатії відбувається на тлі продовження російських ударів по Україні. The Guardian повідомляв про нові ракетні й дронові атаки, які відбувалися паралельно з дипломатичними контактами.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що Україні необхідно готуватися до сценарію, за якого війна триватиме й узимку.

    Саме тому переговори зі США зараз мають дві паралельні складові: пошук дипломатичного шляху до завершення війни та одночасне посилення здатності України пережити ще один період масштабних російських атак.

    За підсумками наради 7 вересня Зеленський заявив, що Київ уже координує наступні кроки, готує нові зустрічі та продовжує роботу над конкретними рішеннями щодо ППО і зимового пакета.

  • «Переговори у Кремлі»: Вашингтон і Москва обговорили не лише Україну, а й відновлення бізнесу та двосторонніх відносин

    «Переговори у Кремлі»: Вашингтон і Москва обговорили не лише Україну, а й відновлення бізнесу та двосторонніх відносин

    Спецпосланці президента США Стів Уіткофф та Джаред Кушнер провели у Москві понад тригодинні переговори з Володимиром Путіним. За підсумками зустрічі сторони охарактеризували розмову як «змістовну, відверту та конструктивну». Окрім параметрів припинення війни в Україні, значна частина переговорного блоку була присвячена економічним питанням, потенційним спільним бізнес-проєктам та перспективі відновлення відносин між США та РФ.

    Ключові деталі та перебіг зустрічі

    • Економічний трек за участі Дмитрієва: У переговорах разом із помічником президента РФ Юрієм Ушаковим брав участь спецпредставник Путіна з інвестиційно-економічного співробітництва Кирило Дмитрієв. Представники США та РФ обговорили можливість відновлення ділових зв’язків і розблокування окремих напрямків торгівлі.
    • Українське питання та позиція Кремля: Попри дипломатичні контакти та оголошену «повітряну тишу» для Києва, у російському керівництві заявили, що не відмовляються від висунутих раніше вимог і військових цілей.
    • Комплиментарні репліки Уіткоффа: Згідно з оприлюдненими деталями зустрічі, розмова пройшла у приязній атмосфері. Спецпосланець Уіткофф окремо наголосив, що вважає зустрічі з очільником Кремля «одними з найпам’ятніших моментів у своїй кар’єрі».
    • Наступний етап місії: Після завершення нічних переговорів у Москві Уіткофф та Кушнер вирушили до Києва для проведення консультацій із президентом Володимиром Зеленським та українською стороною.

    З коментаря помічника президента РФ Юрія Ушакова за підсумками зустрічі:

    «Розмова була змістовною, конструктивною, надзвичайно відвертою та довірчою. Окрім можливих шляхів врегулювання конфлікту, ми дуже детально обговорили економічні питання та потенційні спільні проєкти, а також зачепили тему поступового відновлення відносин між обома державами».

     

  • Віткофф і Кушнер могли прилетіти до Києва з Москви: після атаки РФ плани переглядають

    Віткофф і Кушнер могли прилетіти до Києва з Москви: після атаки РФ плани переглядають

    Спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер планували відвідати Москву та Київ 5–6 вересня. За даними українських та міжнародних медіа, американська сторона розглядала навіть можливість перельоту до Києва літаком, однак після нових російських атак безпекові ризики змусили Вашингтон обговорювати альтернативні варіанти.

    Про можливість прямого перельоту повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. За його словами, Віткофф і Кушнер після переговорів у Москві могли прибути до України вже в неділю, 6 вересня. Одним із варіантів був переліт до Борисполя.

    Гончаренко стверджує, що американська сторона певний час вагалася, але була близькою до позитивного рішення щодо такого формату прибуття. Водночас остаточно маршрут не був затверджений.

    Ситуація, за словами депутата, змінилася після російської атаки на Київ 4 вересня. Гончаренко заявив, що російський дрон вдарив по двох старих літаках Як-40 у районі аеропорту «Жуляни». Він наголосив, що ці літаки давно не використовувалися для польотів.

    Сам парламентар припустив, що удар міг мати демонстративний характер і бути сигналом американській стороні. За його версією, Москва могла знати про плани Віткоффа і Кушнера прибути до Києва після переговорів у Росії.

    Водночас доказів того, що удар був здійснений саме з метою вплинути на маршрут американської делегації, наразі немає. Це припущення самого Гончаренка, яке офіційно не підтверджене.

    На тлі атаки з’явилася й інша інформація: представники Трампа почали розглядати альтернативні плани поїздки до України. За даними Kyiv Independent, на які посилаються українські ЗМІ, Віткофф і Кушнер справді планували відвідати Москву та Київ 5–6 вересня, однак безпекова ситуація змусила їх переглянути деталі поїздки.

    Співрозмовник видання заявив, що російська сторона нібито переконує американських представників у небезпеці поїздки до Києва. Він також стверджував, що Віткофф став більше вагатися щодо особистого прибуття до української столиці. Ця інформація базується на анонімному джерелі й не підтверджена офіційно Білим домом.

    Людина, близька до адміністрації Трампа, водночас підтвердила Kyiv Independent, що візит до України справді планувався, але допустила, що його ще можуть скасувати.

    Російські медіа також повідомляли, що Віткофф і Кушнер спочатку мали прибути до Москви, а вже після цього — до Києва. Йшлося про 5–6 вересня.

    Напередодні президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна очікує зустріч із представниками команди Дональда Трампа. За його словами, попередні дати контактів уже були погоджені. На цьому ж тлі американська сторона планувала переговори і в Москві.

    Таким чином, станом на 4 вересня сам факт підготовки контактів Віткоффа і Кушнера з Москвою та Києвом підтверджується одразу кількома джерелами. Однак остаточний маршрут, спосіб прибуття до України та навіть сам факт особистого візиту до Києва все ще можуть змінитися через безпекову ситуацію.

    При цьому заяву про можливий зв’язок між російською атакою та планами американських представників варто трактувати обережно. Наразі йдеться про оцінку Гончаренка, а не про встановлений факт чи офіційний висновок української або американської сторони.

  • «Готові до миру», але на своїх умовах: у Кремлі повторили вимоги до України

    «Готові до миру», але на своїх умовах: у Кремлі повторили вимоги до України

    У Кремлі знову заявили про нібито готовність Росії перейти до мирного врегулювання війни проти України. Водночас Москва не відмовляється від умов, які Володимир Путін висунув ще у червні 2024 року і які Київ тоді відкинув як фактичну вимогу капітуляції.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков 4 вересня заявив журналістам, що можливість переходу до мирного врегулювання нібито існує, однак конкретних передумов для цього Москва наразі не бачить. Він додав, що контакти продовжуються, а США, за його словами, зберігають готовність виступати посередником.

    При цьому Пєсков наголосив, що позиція Росії, озвучена Путіним два роки тому під час виступу в російському МЗС, залишається незмінною. Тобто Москва продовжує пов’язувати можливе завершення війни з виконанням Україною низки політичних і територіальних вимог.

    У червні 2024 року Путін заявляв, що для припинення вогню Україна повинна вивести свої війська з усієї території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей у їхніх адміністративних межах, включно з районами, які Росія на той момент навіть не контролювала. Також Москва вимагала від Києва офіційно відмовитися від прагнення вступити до НАТО.

    До ширшого переліку російських умов входили також нейтральний і без’ядерний статус України, зняття західних санкцій проти РФ та визнання територіальних претензій Москви. Путін тоді також повторював вимоги щодо так званої «демілітаризації» та «денацифікації» України — формулювань, які Росія використовує у своїй пропаганді від початку повномасштабного вторгнення.

    Україна ці умови категорично відкинула. У червні 2024 року українська сторона назвала їх ультимативними та такими, що фактично передбачають відмову від суверенітету і передачу Росії українських територій. Тодішній радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявляв, що російські пропозиції зводяться до вимоги капітуляції.

    Нинішня заява Пєскова пролунала на тлі нового пожвавлення дипломатичних контактів. За даними Reuters, американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть найближчими днями відвідати Росію та Україну в межах чергової спроби посередництва. Кремль поки публічно не підтвердив російську частину їхньої поїздки.

    Президент України Володимир Зеленський напередодні повідомив, що зустрічі з американськими переговорниками очікуються найближчими днями. За його словами, попередні дати контактів уже визначені.

    На цьому тлі риторика Москви залишається суперечливою. Лише кілька днів тому Путін заявляв, що бачить можливість мирної угоди, однак одночасно звинувачував Україну у зриві переговорного процесу та продовжував наполягати на російських умовах.

    Ще 1 вересня Путін заявляв, що Росія нібито має перевагу на полі бою, а українське керівництво назвав «терористами», ставлячи під сумнів можливість переговорів із Києвом. При цьому він одночасно допускав продовження контактів із представниками США.

    Схожу подвійність у російській позиції Кремль демонстрував і раніше. У липні Пєсков говорив, що Москва відкрита до переговорів, але паралельно наголошував, що російська армія продовжуватиме бойові дії для досягнення поставлених цілей.

    Таким чином, нинішня заява Кремля поки не свідчить про зміну російської позиції. Москва допускає можливість дипломатичного процесу, але водночас не відмовляється від вимог, які передбачають територіальні поступки України, відмову від курсу на НАТО та інші принципові обмеження українського суверенітету.

    Сам Пєсков прямо визнав, що конкретних передумов для мирного врегулювання наразі немає. Тому на цьому етапі йдеться радше про продовження дипломатичних контактів, а не про досягнення реального компромісу між сторонами.