Позначка: експорт зерна

  • БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розслідує масштабну корупційну схему незаконного експорту сільськогосподарської продукції, організовану за участю колишнього посадовця Державної фіскальної служби — Сергія Олександровича Недоренка. Схема, за даними слідства, діяла протягом 2024 року і дозволила вивезти за кордон агропродукції на понад мільярд гривень без сплати податків.

    Недоренко, який раніше очолював департамент організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС, після звільнення з контролюючого органу створив або придбав низку фіктивних підприємств. Вони й стали основою для відпрацьованого механізму експорту продукції, придбаної за готівку, з використанням форми №2 — схеми, яка давно використовується для обходу податкового контролю.

    Для забезпечення безперешкодного митного оформлення “фіктивні” експортери використовували територію Чернівецької митниці. Саме там, за версією слідства, було організовано корупційний зв’язок між Недоренком і його колишнім підлеглим — Євстафієм Володимировичем Майтаповим. Майтапов, який нині обіймає посаду заступника начальника Чернівецької митниці, у 2018–2021 роках підпорядковувався Недоренку як головний державний інспектор.

    Слідство також встановило, що до злочинної схеми були залучені окремі адвокати та діючі посадові особи митниці, які забезпечували легалізацію експорту та уникнення будь-яких перевірок. Усі дії відбувалися з метою вивезення агропродукції без сплати податків, що спричинило збитки державному бюджету на суму понад 1,06 млрд гривень.

    У БЕБ наголошують, що розслідування триває, і наразі готуються процесуальні кроки щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

  • Олег Кіпер: Ключова фігура у контролі зернового експорту України

    Олег Кіпер: Ключова фігура у контролі зернового експорту України

    Олег Олександрович Кіпер – з 30 травня 2023 року обіймає посаду голови Одеської обласної військової адміністрації, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук. Він нагороджений нагрудними знаками «За сумлінну службу в органах прокуратури» III та II ступенів.

    У період президентства Віктора Януковича Олег Кіпер працював заступником начальника слідчого управління Генеральної прокуратури України. Після Революції Гідності, 23 жовтня 2014 року, його було звільнено з органів прокуратури в рамках люстрації.

    У 2015 році Олег Кіпер безуспішно балотувався до Одеської міської ради як самовисуванець. Після звільнення у 2016 році він отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та заснував адвокатське об’єднання «Астрея ОВС».

    У листопаді 2019 року Кіпер був зареєстрований у Києві як фізична особа-підприємець у сфері права, але діяльність була припинена. З квітня 2019 року він надавав професійну допомогу Офісу Президента України з питань діяльності правоохоронних органів. До початку 2020 року отримав пропозицію стати одним із позаштатних радників керівника Офісу Президента Андрія Єрмака на громадських засадах. На цій посаді він також консультував з питань правоохоронної діяльності.

    29 серпня 2019 року було поновлено судовий розгляд справи щодо відновлення Олега Кіпера на посаді, який був зупинений у грудні 2014 року. 11 вересня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановив, що люстрація була застосована до прокурора Кіпера безпідставно, оскільки не було доведено його причетність до узурпації влади президентом Януковичем. Суд ухвалив негайно поновити Кіпера на посаді старшого прокурора Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури та виплатити йому 805 тисяч гривень заробітної плати за вимушений прогул. Крім того, суд зобов’язав виключити його з реєстру люстрованих осіб Міністерства юстиції.

    9 червня 2020 року Олег Кіпер був призначений на посаду заступника прокурора Києва за наказом Генерального прокурора. 27 липня 2020 року Генеральний прокурор Ірина Венедіктова представила Кіпера колективу столичної прокуратури як нового керівника.

    Ще під час роботи прокурора Олег кіпер потрапив  скандал коли стало відомо, як тоді ще очільник Київської міської прокуратури провів новорічно-різдвяні свята у відпустці за кордоном, де перебував протягом 10 днів. Він виїхав з України 29 грудня 2022 року через польський кордон і повернувся 8 січня 2023 року. Про це повідомили журналісти “Схем”.

    Тоді Олег Кіпер підтвердив, що перебував за кордоном у відпустці, пояснивши це «сімейними обставинами», але відмовився розкрити назву країни, де він відпочивав, посилаючись на міркування безпеки. Також з його слів однією з причин було те, що його дружина влітку 2022 року змінила російське громадянство на українське.

    “У кінці грудня 2022 року, у зв’язку з виниклими сімейними обставинами та необхідністю виїзду за кордон, я подав заяву щодо надання мені відпустки з можливістю виїзду за кордон. Усі документи, що підтверджують право на виїзд, були подані до компетентних органів, і після їх розгляду було надано відповідний дозвіл”, – йдеться у відповіді Кіпера, переданій журналістам його пресслужбою.

    Однак, “Схеми” виявили, що російський паспорт Ірини Кіпер станом на початок 2023 не був анульований. Журналісти перевірили чинність документа за допомогою офіційного сервісу МВС Росії і встановили, що цей паспорт залишається дійсним. Також вони знайшли її індивідуальний номер платника податків на офіційному сайті Федеральної податкової служби Росії.

    Попри те, що журналісти тричі намагалися дізнатися, в якій країні головний прокурор Києва провів свою відпустку, він відмовився відповідати, зазначивши лише, що “відпустка не була святковою чи новорічною”.

    На питання журналістів щодо чинності російського паспорта його дружини, Олег Кіпер відповів, що цим питанням займалася міграційна служба України.

    Коли журналісти поцікавилися, як Міграційна служба України може допомагати громадянам РФ виходити з російського громадянства, очільник київської прокуратури зазначив, що це питання належить до компетенції міграційної служби, і порадив звернутися до них за роз’ясненнями.

    Однак у положенні про Державну міграційну службу України вказано, що відомство займається питаннями прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, але не має завдань, пов’язаних з виходом з громадянства інших країн.

    Окрім цього видання “Версії” з’ясувало, що дружина київського прокурора у 2005 працювала у російській організації “Видавничий центр “Вісник Євразії”, який спецслужби країни-агресорки використовували для пошуку та залучення до співпраці “перспективної молоді”.

    Декларації Олега Кіпера

    Остання декларація Кіпера, подана до люстрації і доступна в мережі, датована 2011 роком. Тоді Кіпер працював у прокуратурі Івано-Франківської області і декларував лише ВАЗ 2005 року випуску, зарплату у 154,9 тисячі гривень та 15 тисяч гривень доходу дружини. Інших доходів, нерухомості чи автомобілів родина офіційно не мала.

    Однак декларація чиновника за 2019 рік свідчить, що в період з 2015 по 2019 роки новопризначений керівник столичної прокуратури разом із дружиною стали власниками майна на суму щонайменше 26,1 мільйона гривень. Згідно з даними реєстру речових прав на нерухомість, все це майно було придбане саме шляхом купівлі.

    Зарплата Кіпера за 2019 рік становила 489,5 тисяч гривень, причому більшу частину він отримав від “Укрзалізниці”, а лише 52 тисячі – від власного адвокатського об’єднання. Дружина прокурора, Ірина Кіпер офіційно заробила 4,4 мільйона гривень від підприємницької діяльності. Вона володіє двома підприємствами в Одесі, що займаються ремонтом та обслуговуванням автомобілів.

    Ірина Кіпер також позичила майже 6 мільйонів гривень одній із компаній, пов’язаних із чоловіком. 2019 року вона взяла в борг 25 мільйонів гривень.

    Крім того, родина отримала 482,8 тисячі гривень від продажу майна та адвокатської фірми. На рахунках і в готівці Кіпери мають майже 2,7 мільйона гривень, а також кілька десятків тисяч євро і доларів.

    У 2019 році Олег Кіпер придбав дві квартири загальною вартістю 8,6 мільйона гривень у житловому комплексі бізнес-класу в Печерському районі Києва. У цьому ж будинку його дружина придбала ще одну квартиру за 8 мільйонів гривень. Також Кіпери володіють трьома паркомісцями загальною вартістю 2,6 мільйона гривень.

    У 2015 році Ірина Кіпер придбала квартиру за 1,8 мільйона гривень у Дарницькому районі Києва. Крім того, на неї записано низку нерухомості в Яремчі, Івано-Франківської області. У 2016 році вона купила земельну ділянку з будинком за 2,3 мільйона гривень. Пізніше вона придбала ще одну ділянку в Яремчі та отримала від місцевої влади котедж і недобудовані апартаменти.

    Ірина Кіпер також вже понад 18 років володіє частиною квартири в Росії та має квартиру в Одесі.

    За останні три роки подружжя також придбало автомобілі Range Rover Sport, Toyota RAV4 і Toyota Camry, загальна задекларована вартість яких становить 2,7 мільйона гривень.

    Крім того, у декларації зазначено два види криптовалюти загальною вартістю 4,9 та 9,3 мільйона гривень.

    І було б цікаво дізнатися чи стало швидше стала збагачуватися сім’я Кіперів після поновлення Олега Кіпера держслужбовцем, але національне агентство з питань запобігання корупції засекретило декларації Олега Кіпера за 2021, 2022 та 2023 роки у зв’язку з мобілізацією.

    Про це повідомила прессекретарка очільника Одеської обласної військової адміністрації Юлія Колтак у коментарі “Центру публічних розслідувань”.

    “Олег Кіпер подав декларації за 2021, 2022 та 2023 роки як очільник прокуратури міста Києва та як начальник Одеської ОВА. Через те, що пан Кіпер був мобілізований до лав ЗСУ, НАЗК не оприлюднює його декларації в публічному просторі. Це є заходами безпеки під час війни,” – пояснила Колтак.

    Журналісти звернулися до НАЗК із запитом, але поки що не отримали відповіді.

    Зазначимо, що агентство не приховує декларації всіх голів ОВА. Наприклад, декларація голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма була оприлюднена.

    Діяльність Олега Кіпера на поту Одеської ОВА

    По справжньому продуктивною держслужба в Олега Кіпера почалась вже після призначення головою Одеської обласної військової адміністрації 30 травня 2023 року.

    І вже літом 2023 Олег Кіпер розпочав налаштовувати перспективи збагачення на новій посаді.

    За 2023 році українські експортери зерна отримували понад мільярд доларів на місяць. За рік Україна експортувала щонайменше 50 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції на суму 12 мільярдів доларів.

    Найбільшими експортерами стали компанії «Кернел Трейд», «Нібулон» і «Луї Дрейфус» — гіганти агроринку, що традиційно домінують в Україні. Основними покупцями українського зерна виявилися Румунія, Іспанія та Китай.

    Однак дані щодо Румунії можуть бути оманливими, адже багато агрохолдингів продавали зерно власним дочірнім компаніям у цій країні, і подальші продажі залишаються невідомими для української митниці.

    Крім того, через одеські порти було вивезено зерна на шість мільярдів гривень сумнівними компаніями, які, ймовірно, є фіктивними. Це зерно було придбане за готівку, що дозволило уникнути сплати податків.

    У 2023 році з 16 мільйонів тонн пшениці, що експортувались з України, 13,7 мільйона тонн були відправлені через Одесу, що складає 85%.

    Тож керуючи потоками експорту зерна в Одеській області, Олег Кіпер, відіграє ключову роль в контролі майже всього зернового експорту України.

    18 серпня 2023 року Олег Кіпер, голова Одеської обласної військової адміністрації, разом з генералом Едуардом Москальовим, командувачем Оперативно-стратегічного угруповання військ «Одеса», видали спільний наказ №19. Він мав на меті забезпечення фінансової дисципліни під час воєнного стану та боротьбу з тіньовими явищами.

    Проте суть наказу виявилася менш прозорою. Першим пунктом документа підприємцям рекомендували подавати митні декларації типу РР (періодичні декларації) за 10 днів до фактичного навантаження вантажу. Це означає, що всі митні накладні мають бути зареєстровані до дати навантаження товару.

    Декларація типу РР дозволяє подавати інформацію про кілька партій товару впродовж певного періоду. Однак раніше не існувало вимоги подавати таку декларацію за десять днів до вивезення.

    З початком повномасштабного вторгнення в Україну обсяг чорного експорту зерна значно зріс. Легальні експортери втрачали до 35% через відсутність ПДВ-відшкодування та валютні коливання. У той час як нелегальні контрагенти купували зерно за готівку і не сплачували податки.

    Також після видання наказу №19 на ринку з’явилося 400 нових компаній. Частина з них є частинами відомих агрохолдингів або мають успішний досвід експорту. Однак особливу увагу привернули компанії з підозрілою фіктивною діяльністю, зареєстровані або змінивши власників у 2023 році. Багато з них не мають виробничих потужностей і до цього не займались експортом.

    Зокрема, було виявлено близько сорока підозрілих компаній, напрклад, одна з таких компаній одноденок вивезла зерна на $40 мільйонів та має той самий номер телефону, що і ще 139 юридичних осіб. Інша компанія, що експортувала зерно на $20 мільйонів, є власністю психолога з Узбекистану Олександра Райкова.

    Деякі з цих чотирьох сотень компаній, за інформацією з Одеської митниці, можуть бути пов’язані з Олегом Кіпером, але і сам факт видання наказу №19 свідчать про особистий контроль Олегом Кіпером над 85% агроекспорту України задля власної вигоди.

    Одним із можливих напрямків, куди могли перетекти непрозорі кошти, є курорт Буковель. Бізнес-партнер Олега Кіпера активно реалізує тут кілька престижних і дорогих будівельних проєктів.

    Проект «Glacier» передбачає будівництво комплексу апартаментів у п’яти корпусах на площі 2,3 га на сході Молодіжного озера. Загальна площа понад 800 апартаментів складає 65,7 тис. кв. м. Перша черга вже завершена і розпродана.

    Ще один масштабний проект – «Escape City», розташований на місці автостоянки «Полки» поблизу витягів. На площі 8 га планується побудувати 8 корпусів, з яких перший вже має 360 квартир. Загальна вартість обох проєктів може перевищити $200 млн, з урахуванням витрат на преміум-житло. Вартість квадратного метра тут стартує від $5 тис.

    Бенефіціаром обох проєктів є Василь Кавлак з Івано-Франківська, чия особа досі залишається непублічною. Йому належать компанії «Глейшер Хілл» та «В.Д. Груп», які виступають замовниками і виконавцями будівельних робіт відповідно. Більш публічною є його дружина, Інесса Кавлак, з якою Олег Кіпер навчався в Одеській юридичній академії.

    Інесса Кавлак займала посаду судді до 2018 року, а її декларація свідчить про значний бізнес її чоловіка, включаючи туркомплекс та численні земельні ділянки в селі Поляниця, яке є частиною курорту Буковель. Серед майна – котеджне містечко WEST HILLS та готельно-рекреаційні комплекси REST&SKI, GIRSKI та інші.

    До війни Кіпери придбали земельну ділянку та побудували будинок у Поляниці, оформлений на дружину голови Одеської ОВА Ірину. Олег Кіпер також є бізнес-партнером Кавлака у двох сонячних електростанціях на Івано-Франківщині.

    Кіпер та Кавлак мають складну мережу зв’язків. Після люстрації Кіпер заснував юридичну компанію «Астрея ОВС», де одним з партнерів був Віталій Ільчишин, нинішній заступник голови Івано-Франківської ОДА. У 2022 році ОДА передала фірмі Кавлака земельну ділянку на 49 років. Віталій Ільчишин придбав апартаменти у ЖК Glacier за значно нижчою ціною, ніж ринкова.

    Ймовірно, Володимир Продивус, колишній депутат і бізнесмен з Вінниці, також причетний до проєктів у Буковелі. Продивус є близьким другом Володимира Ільчишена, і його бізнеси тісно пов’язані з політичною та бізнесовою елітою. Його вплив на політичні рішення і зв’язки з колишніми партнерами підкріплюють можливу участь у розбудові Буковеля.

    Ось так, через складні політичні, бізнесові зв’язки та хлібну посаду, Олег Кіпер та його партнери реалізують великі проєкти на популярному карпатському курорті.

  • У прикордонника Малюги знайшли 13 земельных ділянок і Теслу

    У прикордонника Малюги знайшли 13 земельных ділянок і Теслу

    Володимир Малюга, керівник Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України, тривалий період не публічно декларує свої статки, пояснюючи це потребою в забезпеченні своєї особистої безпеки через особливості його посади.

    За період війни в Україні Малюга суттєво покращив своє фінансове становище, приховуючи свої активи серед родичів. Цю інформацію підтверджують дані з реєстрів, які проаналізувала редакція.

    Важливо відзначити, що Малюга приєднався до Державної прикордонної служби України лише у 2023 році, попередньо очолюючи департамент внутрішньої безпеки Державної митної служби. Його звільнення з митниці відбулося в ході скандалу, пов’язаного з незаконним експортом зерна, контрабандою сигарет та інших товарів під маскою гуманітарної допомоги, який спричинив відставку керівництва Державної митної служби.

    Які статки тоді будучи митником заробив Малюга та яким шляхом збагачувався тепер досліджуватимуть уже профільні правоохоронні органи.

    Водночас дещо з «нажитого» за роки «митної служби» вдалося встановити шляхом аналізу даних з Реєстрів, як самого Малюги, так і його найближчих родичів.

    Тож, у 2023 році  Малюга став власником одразу двох земельних ділянок, загальною площею близько 3 га.

    • від 26.05.23 р. земельної ділянки площею 1,962 га, кадастровий номер 4622710200:09:000:0433;
    • від 26.05.23 р. земельної ділянки площею 0,9801 га, кадастровий номер 4622710200:09:000:0423

    Ще дві ділянки по 2 га він також придбав у розпал війни – наприкінці 2022 року (кадастрові номери 4622710200:09:000:0435 – 1,926 га, 4622710200:09:000:0422 – 2 га). І ще одну, площею у 2 га – у 2020 році: кадастровий номер 4625884500:08:000:0129.

    Та більшість активів, автівок та нерухомості, що з’являлися у родині Малюги після його «митної» каденції, оформлені не на нього.

    Зокрема, його друга дружина Ольга Малюга у вересні 2022 року – вже теж під час повномаштабної війни – стала власницею Тесли Модел 3 (2020 р.в). Також з кінця 2022 року вона стала бізесвумен, отримавши посаду директора ТОВ «ТЕОЛАРІС», що займається здачею в оренду нерухомого майна.

    Син Малюги від першого шлюбу – Михайло у 2023 році став власником одразу 9 земельних ділянок та будинку у Львові площею 253,8 кв. м. І ці активи були записні на нього нібито під виглядом спадщини. Сумнівність легальності походження цього майна обумовлюється ще й тим, що жоден інший член родини (і рідний брат Михайла, зокрема) у цей проміжок часу ніякої спадщини ні від кого не отримували.

    Крім того, цей самий син посадовця у 2023 році став ще й власником мотоцикла «Хонда».

    Колишня дружина ексмитника Катерина, у 2023 році отримала в подарунок місце для паркування у Львові, а у 2022 році вона стала власницею квартири  – теж у Львові – загальною площею 82,9 м. кв.

    Окремі активи Малюги, придбані, зокрема, з 2020 по 2022 рр. записані і на тестя, і на сестру дружини, і на інших – ще більш дальніх родичів посадовця. Це переважно нерухомість та земля.

    Темпи накопичення статків ексмитника, очевидно, не відповідають розмірам його офіційних доходів. Оскільки заробітна плата співробітників ДМС, згідно з публічними заявами колишнього в.о. голови Служби В’ячеслава Демченка, склалала від 9 до 17 тис. грн.

    Зауважимо, нещодавно СБУ затримала підлеглого Малюги (начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки Непрелюка Ю.А.) на організації незаконного переправлення осіб через державний кордон Україн. І стверджувалося, що «за оперативними матеріалами, власне, Малюга координував роботу «каналів переправи» ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України»

    Нагадаємо, раніше через статки записані на родича – рідного брата – підозру від НАБУ отримав колишній заступник голови ОП Андрій Смірнов. За обвинуваченням у незаконному збагаченні наразі йому вже обрана міра запобіжного заходу у вигляді 10-мільйонної застави.

  • Нелегальний експорт зерна завдає шкоди економіці України через фіктивні компанії

    Нелегальний експорт зерна завдає шкоди економіці України через фіктивні компанії

    Нелегальний експорт зерна за допомогою фіктивних компаній завдає серйозної шкоди українській економіці. Для цього створюються підставні фірми, зареєстровані на ім’я підставних осіб, які укладають договори на купівлю зерна у фермерів і потім експортують його за кордон. У результаті страждають бюджет і вся економіка країни.

    Заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький розповів про найпоширенішу схему “чорного” експорту зерна в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, для зниження нелегального експорту зерна в Офісі генерального прокурора діє міжвідомча група з протидії кримінальним порушенням на ринку зерна.

    «Наша група працює на попередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Ми контролюємо правоохоронні органи та координуємо їх для швидкого реагування, якщо зерно нелегально купується за готівку, не сплачуються податки і намагаються вивезти його за підробленими документами за заниженою вартістю», – заявив Вербицький.

    Ситуація з неповерненням валютної виручки за експорт зерна в Україну покращується. За даними НБУ, у вересні 2023 року ця сума становила 8 мільярдів доларів, а станом на червень 2024 року вона знизилася до 3 мільярдів. Таким чином, надходження до бюджету за останній рік зросли на 1 мільярд доларів.

    За даними The Economist, за останні два роки через угоди з зерном Україна недоотримала близько 3 мільярдів доларів надходжень. Порушення логістичних ланцюгів через російські обстріли створили для фермерів умови для “оптимізації” податків. Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців (15% довоєнного населення) та мобілізацію працівників сільського господарства також сприяють ухиленню від сплати податків. Наразі близько 40% урожаю зернових уникає оподаткування.

    Для боротьби з “чорним зерном” Бюро економічної безпеки України (БЕБ) аналізує дані для пошуку підозрілих вантажів та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Уряд також послаблює валютний контроль, зокрема покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон. Податкові надходження вже почали зростати, але до повної перемоги над “чорним зерном” ще далеко.

    Нагадаємо, для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур Міністерство аграрної політики працює над встановленням мінімальних експортних цін на агропродукцію. Крім того, розробляється система простежуваності продукції та прогнозованості врожаю.