Nenkainfo.com

Позначка: експорт

  • Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Українські митники за перші сім місяців 2026 року зафіксували 6797 порушень митних правил на суму понад 2,7 млрд грн. Кількість виявлених випадків зросла одразу на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значну частину справ уже передали до судів, а в тисячах проваджень товари, транспортні засоби, продукти та валюта були тимчасово вилучені. Про це 10 серпня повідомила Державна митна служба України.

    Масштаби виявлених порушень продовжують зростати протягом усього року. Для порівняння, за перші п’ять місяців 2026-го митники зафіксували 4986 порушень приблизно на 2 млрд грн, а за пів року їхня кількість уже досягла 6009 випадків на понад 2,5 млрд грн. Таким чином, лише протягом липня до статистики додалося ще майже 800 нових справ.

    Загалом у 2803 справах митні органи тимчасово вилучили предмети правопорушень на суму 443 млн грн. Найбільшу частину становили промислові товари — приблизно 308 млн грн.

    Ще близько 88 млн грн припало на продовольчі товари, понад 42 млн грн — на транспортні засоби. Окремо митники вилучили валюту приблизно на 5 млн грн.

    Ці цифри помітно зросли лише за один місяць. За підсумками першого півріччя вартість тимчасово вилучених предметів становила 352 млн грн, з яких 254 млн грн припадали на промислову продукцію, 58 млн грн — на продукти, понад 35 млн грн — на транспортні засоби. Отже, у липні загальна оцінка вилучених товарів збільшилася ще приблизно на 91 млн грн.

    Водночас виявлення порушення не означає автоматичної конфіскації майна. Частина справ розглядається безпосередньо митними органами, інша передається до суду, який уже визначає остаточне покарання залежно від конкретного складу правопорушення.

    За сім місяців митниці застосували адміністративні стягнення у вигляді штрафів у 629 справах. Загальна сума таких штрафів становила близько 19 млн грн. До державного бюджету фактично стягнули приблизно 33 млн грн, однак ця цифра враховує також платежі за справами, які були розглянуті у попередні періоди.

    Набагато більші суми фігурують у судових провадженнях. До судів митниці за січень–липень передали 4132 справи про порушення митних правил на суму майже 2 млрд грн.

    За результатами розгляду судами справ, включно з провадженнями, відкритими раніше, було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 5,9 млрд грн.

    Те, що сума судових стягнень значно перевищує вартість порушень, виявлених саме у 2026 році, пояснюється тим, що до цієї статистики входять рішення за справами попередніх періодів. Тобто ці показники не можна безпосередньо порівнювати як 2,7 млрд грн виявлених порушень проти 5,9 млрд грн стягнень лише за поточний рік.

    Зростання кількості митних порушень відбувається одночасно зі значним товарообігом України. За даними Держмитслужби, протягом січня–липня 2026 року зовнішній товарообіг країни становив $82,2 млрд. Україна імпортувала товарів на $58,1 млрд, тоді як експорт склав $24,1 млрд.

    Найбільшим джерелом імпорту залишається Китай — звідти за сім місяців ввезли товарів на $16,8 млрд. Далі йдуть Польща з $5,5 млрд та Німеччина з $3,8 млрд.

    Найбільшим ринком збуту українських товарів стала Польща — експорт до неї становив $2,8 млрд. До Туреччини Україна поставила продукції на $2 млрд, до Німеччини — на $1,5 млрд.

    Основними категоріями імпорту були машини, обладнання та транспорт на $25,7 млрд, паливно-енергетичні товари на $8,5 млрд та продукція хімічної промисловості на $8 млрд.

    Саме ці великі товарні потоки створюють величезний обсяг роботи для митних органів і водночас залишають простір для спроб незаконного переміщення продукції, неправдивого декларування або приховування товарів від контролю.

    Наприклад, лише на початку серпня Держмитслужба повідомляла про кілька випадків спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через польський кордон. В одному з епізодів сигарети заховали у паливному баку Volkswagen Golf, в іншому аналогічну схему виявили в автомобілі Skoda Octavia. За цими фактами були складені протоколи за частиною 1 статті 483 Митного кодексу.

    При цьому статистика митних правопорушень не тотожна статистиці кримінальної контрабанди. Значна частина справ, які веде Держмитслужба, є адміністративними провадженнями відповідно до Митного кодексу.

    Окремим механізмом залишається так званий компроміс у митних справах. За підсумками 2025 року митниці зафіксували 9507 фактів порушення митних правил, із яких 2316, тобто майже кожну четверту справу, вдалося врегулювати через мирову угоду.

    Цей механізм дозволив збільшити надходження до бюджету від таких справ із 69,8 млн грн у 2024 році до 133,5 млн грн у 2025-му.

    Компроміс можливий лише тоді, коли в діях людини немає ознак кримінального правопорушення. Порушник погоджується виконати визначені законом умови та сплатити штраф, після чого провадження може бути припинене.

    На тлі зростання кількості порушень українська митниця одночасно проходить масштабну реформу напередодні потенційного вступу країни до Європейського Союзу. Міністерство фінансів наприкінці липня затвердило оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби до 2030 року. Він передбачає приведення українських цифрових митних систем до стандартів ЄС та їхню сумісність із європейською інфраструктурою.

    Мова йде про автоматизоване митне оформлення, системи управління ризиками, міжнародний транзит, електронний обмін інформацією та розвиток «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі».

    Паралельно Верховна Рада готується до розгляду проєкту нового Митного кодексу. Профільний парламентський комітет 5 серпня рекомендував прийняти документ за основу. Його готували близько двох років із врахуванням оцінок Єврокомісії та пропозицій бізнесу. Урядова група провела понад 60 консультацій за участі 15 провідних бізнес-асоціацій.

    Попри масштабні проблеми на кордоні та війну, митниця одночасно демонструє високі показники наповнення бюджету. У липні Держмитслужба перерахувала державі майже 78,3 млрд грн митних платежів — це був найвищий місячний результат за весь період воєнного стану. Загалом від початку 2026 року митні надходження перевищили 498,4 млрд грн.

    Тому 20-відсоткове зростання кількості порушень стає важливим сигналом не лише для правоохоронної системи. На українському кордоні одночасно зростають обсяги імпорту, бюджетні надходження та кількість виявлених спроб порушення митних правил.

    За сім місяців 2026 року митники вже зафіксували майже 72% від усієї кількості порушень, виявлених за весь 2025 рік. Якщо нинішній темп збережеться, річний показник може перевищити минулорічний. Водночас остаточний масштаб залежатиме від активності зовнішньої торгівлі, ефективності систем аналізу ризиків та того, наскільки швидко Україна зможе модернізувати митний контроль відповідно до європейських стандартів.

  • Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Україна та Молдова готують пакет транспортних рішень, який має посилити резервні маршрути українського експорту на тлі постійних російських атак на транспортну та портову інфраструктуру. Серед ключових питань — можливе надання Україні 20 локомотивів, нові залізничні маршрути через молдовську територію до румунського порту Констанца, конкурентні транзитні тарифи, спрощення перетину кордону та відкриття нового спільного пункту пропуску. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України за підсумками переговорів української та молдовської сторін.

    Домовленості обговорювали під час робочої зустрічі на Одещині міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника з віцепрем’єр-міністром — міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею. Одним із головних завдань сторони назвали створення стабільного транспортного сполучення від Одеси до Дунайського регіону та далі до країн Європейського Союзу.

    Найбільш помітною частиною переговорів стала залізниця. Молдова зараз готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Важливо, що йдеться саме про опрацювання механізму передачі: у повідомленні українського міністерства не зазначено, що локомотиви вже передані «Укрзалізниці», а також не названо їхні моделі, технічний стан, строки отримання чи юридичну форму майбутньої угоди.

    Для української залізниці навіть таке порівняно невелике поповнення має значення через систематичні російські удари по рухомому складу. Навесні уряд повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення РФ було уражено понад 300 локомотивів, близько 50 з яких на той момент уже не підлягали відновленню. Пізніші галузеві дані говорили вже про понад 400 уражених локомотивів, що демонструє, наскільки швидко зростають втрати через посилення російських атак на залізницю у 2026 році.

    Особливо різко Росія наростила удари по рухомому складу наприкінці 2025-го та у 2026 році. Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста раніше пояснював, що атаки важкими ударними безпілотниками безпосередньо на локомотиви стали новою реальністю для залізниці. Лише за перший квартал 2026 року, за оприлюдненими даними, було пошкоджено 81 тепловоз.

    Саме тому питання резервного тягового парку стає не просто економічною, а стратегічною проблемою. «Укрзалізниця» повинна одночасно забезпечувати пасажирські перевезення, військову та гуманітарну логістику, доставку імпортних вантажів і експорт української продукції, тоді як Росія намагається систематично вражати депо, енергетичну інфраструктуру та локомотиви.

    Однак переговори з Молдовою значно ширші за передачу техніки. Київ і Кишинів також хочуть збільшити кількість маршрутів для українських вантажів через молдовську територію до румунського порту Констанца. Українська сторона наголошує, що для такого транзиту критично важливо забезпечити конкурентну вартість залізничних перевезень, аби альтернативний маршрут залишався економічно привабливим для експортерів.

    Констанца вже стала одним із ключових альтернативних портів для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни. Посилення маршруту через Молдову може дати Україні додатковий резерв на випадок нових ударів по портовій та транспортній інфраструктурі Одеського регіону.

    Актуальність такого маршруту різко зросла після нових російських атак на транспортну інфраструктуру Одещини. Зокрема, після удару 9 серпня було пошкоджено автомобільний міст у районі села Маяки. Через це рух до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та на частині траси Одеса — Рені довелося обмежувати.

    Ще одним ключовим питанням переговорів стала ділянка міжнародного транспортного коридору біля Паланки. Україна та Молдова хочуть гарантувати вільний і безпечний транзит приблизно 7-кілометровою ділянкою дороги М-15, яка має особливе значення для сполучення Одеси з півднем Одеської області та Дунайським регіоном.

    Українська сторона прямо називає пріоритетом безперешкодний рух від Одеси до Дунайського регіону. Цей напрямок важливий не лише для автомобільних перевезень, а й як частина більшої мультимодальної системи, яка повинна з’єднати українські підприємства з портами Дунаю, Молдовою, Румунією та рештою ЄС.

    Паралельно сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску. Детальні параметри об’єкта — точна локація, строки запуску та проєктна пропускна спроможність — у повідомленні Мінрозвитку поки не деталізуються. Проте сам напрям роботи має допомогти зменшити навантаження на наявні переходи та прискорити переміщення вантажів через українсько-молдовський кордон.

    Микола Калашник наголосив, що результат переговорів має бути практичним: Україна розраховує отримати більше маршрутів, швидше проходження кордону та стійкішу логістичну мережу між Україною, Молдовою та Євросоюзом. Після зустрічі сторони домовилися продовжити координацію вже на робочому рівні та прискорити реалізацію погоджених рішень у сфері залізничного, автомобільного та прикордонного сполучення.

    Розширення маршрутів через Молдову відбувається на тлі системної спроби Росії підірвати українську експортну логістику. Після початку повномасштабного вторгнення Москва регулярно атакує морські порти, залізницю, мости, автомобільні шляхи, енергетичні вузли та рухомий склад. Тільки залізнична система за роки великої війни зазнала тисяч уражень інфраструктурних об’єктів, а у 2026 році темп атак на рухомий склад помітно зріс.

    Через це Україна фактично створює багаторівневу систему резервної логістики. Морський коридор у Чорному морі залишається критично важливим для експорту, але паралельно Київ розширює Дунайський напрямок, сухопутні переходи з ЄС і транзит через сусідні країни. Молдова в цій системі отримує особливе значення через географічне розташування між півднем України та Румунією.

    Якщо домовленість щодо локомотивів буде реалізована, 20 одиниць молдовського рухомого складу стануть ще одним елементом відновлення українських тягових можливостей. Водночас стратегічно важливішим результатом переговорів може стати саме створення стабільного транспортного коридору Україна — Молдова — Румунія — ЄС, здатного працювати навіть за умов регулярних російських атак на окремі ланки української логістичної системи.

    Наразі переговори тривають. Остаточного рішення щодо передачі всіх 20 локомотивів, конкретних транзитних знижок і строків відкриття нового пункту пропуску публічно ще не оголошено. Проте Київ і Кишинів уже заявляють про намір перевести попередні домовленості у практичні рішення — від додаткової тяги для «Укрзалізниці» до нових шляхів доставки українських вантажів у порт Констанца та на ринки Європейського Союзу.

  • Блокада портів Одещини загрожує експорту руди

    Блокада портів Одещини загрожує експорту руди

    Російські удари по портах Великої Одеси фактично паралізували морський експорт української залізної руди. Через припинення заходу суден до портів та атаки на цивільні судна гірничо-збагачувальні комбінати змушені скорочувати або повністю зупиняти виробництво, а Україна ризикує втратити сотні мільйонів доларів валютної виручки.

    Після припинення заходу суден до українських портів 22 липня судновласники почали масово скасовувати рейси через загрозу нових російських атак на портову інфраструктуру та торговельні судна.

    Одне із суден, яке перевозило продукцію компанії Ferrexpo, було пошкоджене внаслідок атаки російських безпілотників. У результаті удару загинув член екіпажу. Після цього компанія заявила, що найближчим часом не зможе відновити морський експорт своєї продукції.

    Через логістичну кризу Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат із 3 серпня планує призупинити роботу. Серед причин називають неможливість відвантаження продукції через порти, а також підвищення вантажних тарифів “Укрзалізниці”.

    Про тимчасове зупинення виробництва також повідомив Південний ГЗК. Інші підприємства галузі попереджають про можливе скорочення видобутку через ті самі проблеми з логістикою.

    За оцінками експертів, у першому півріччі близько половини всього українського експорту залізної руди здійснювалося морем. Щомісяця через порти відвантажували приблизно один мільйон тонн продукції, переважно концентрату для китайського ринку.

    Економістка Ірина Коссе наголосила, що морські порти залишаються ключовим торговельним маршрутом України, а повністю замінити їх альтернативними шляхами неможливо.

    Водночас маршрути через Дунай, Польщу, Румунію та Болгарію мають обмежену пропускну спроможність і значно дорожчі. За нинішніх світових цін на залізну руду та збільшення транспортних витрат такий експорт часто стає економічно невигідним.

    Керівник GMK Center Станіслав Зінченко зазначив, що якщо у 2022 році поставки через європейські порти були рентабельними завдяки високим цінам на руду, то зараз ситуація кардинально змінилася через зростання операційних і транспортних витрат.

    За оцінками, скорочення експорту залізорудної продукції може коштувати Україні 60–70 млн доларів валютної виручки щомісяця. У річному вимірі втрати можуть сягнути 700–800 млн доларів, а обсяги виробництва в галузі — скоротитися приблизно на 40%.

    Крім російських атак, ситуацію ускладнюють механізм CBAM, нові квоти ЄС на українську сталь, підвищення залізничних тарифів та воєнні ризики. У Dragon Capital вважають, що галузь лише входить у найскладніший період, оскільки повний вплив нових обмежень ще не проявився.

    У компанії “Метінвест” наголосили, що відновлення безпечної роботи українських морських портів має стати одним із головних державних пріоритетів. Без цього Україна ризикує втратити значну частину експорту, валютних надходжень і податкових доходів, а підприємства гірничо-металургійного комплексу можуть зіткнутися з тривалими простоями та подальшим скороченням виробництва.

  • Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокада портів Одещини може спровокувати нову хвилю зростання цін

    Блокування Росією роботи портів Одеської області може спричинити різке подорожчання продовольства не лише в Україні, а й у світі. Через припинення морських перевезень порушуються ланцюги постачання, а для найбідніших країн продукти можуть стати недоступними.

    Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомляє Reuters.

    За словами міністра, після фактичного блокування руху суден в українських портах світовий продовольчий ринок може зіткнутися з новим стрибком цін.

    “Оскільки Росія фактично знову заблокувала рух у портах, ціни на продовольство можуть різко зрости, що вплине на споживачів у всьому світі”, – наголосив Висоцький.

    Він зазначив, що наслідки таких дій відчують насамперед найбільш уразливі країни, які значною мірою залежать від українського експорту зерна та іншої аграрної продукції.

    За словами міністра, продовольство стане дорожчим, а для найбідніших верств населення в окремих державах воно може виявитися взагалі недоступним.

    Ситуація загострюється на тлі фактичної зупинки морських перевезень через порти Великої Одеси. Як раніше повідомлялося, цілеспрямовані російські удари по портовій інфраструктурі суттєво обмежили експортні можливості України.

    Під загрозою опинилося понад 60% українського експорту, а також ключові логістичні маршрути для імпорту. Особливо відчутними ці наслідки стали під час жнив, коли значна частина нового врожаю вже мала бути відвантажена іноземним покупцям.

    Останніми тижнями Росія неодноразово атакувала цивільну портову інфраструктуру та торговельні судна.

    Зокрема, 25 липня російські війська двічі завдали ударів по цивільному судну в Одеській області.

    Ще 22 липня один із найбільших світових контейнерних операторів Maersk оголосив про тимчасове припинення роботи сервісу через Чорноморський рибний порт. У компанії пояснили це погіршенням безпекової ситуації в акваторії Чорного моря.

    Крім того, 19 липня російські війська атакували балкер Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау. Унаслідок удару загинули дев’ять іноземних моряків та український лоцман, а саме судно згодом затонуло.

    У Міністерстві аграрної політики наголошують, що безпечне функціонування морських торговельних маршрутів залишається критично важливим не лише для української економіки, а й для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

  • Податкова отримає дані від прикордонників автоматично: що зміниться для українців і бізнесу

    Податкова отримає дані від прикордонників автоматично: що зміниться для українців і бізнесу

    Державна прикордонна служба України та Державна податкова служба переходять на автоматизований електронний обмін інформацією. Відомства підписали договір та протокол про інформаційну взаємодію, які мають замінити значну частину паперового листування і ручного опрацювання запитів між службами. У ДПС пояснюють, що новий механізм допоможе швидше виявляти схеми «сірого» імпорту й експорту, фіктивні господарські операції, ухилення від оподаткування та точніше визначати податкове резидентство громадян. Водночас прикордонники наголошують: жодних нових правил виїзду за кордон, додаткових перевірок громадян або розширення повноважень служб домовленість не запроваджує.

    Документи підписали виконувач обов’язків голови Державної прикордонної служби Валерій Вавринюк та виконувачка обов’язків голови ДПС Леся Карнаух. Йдеться саме про технічну перебудову вже дозволеної законодавством взаємодії: якщо раніше одне відомство мало формувати офіційний запит, надсилати його іншому органу та чекати відповіді, то тепер необхідні дані за наявності законних підстав можуть передаватися автоматично через захищені інформаційні системи.

    Це означає, що час між запитом і отриманням інформації має скоротитися з днів або навіть тижнів до значно коротшого періоду. Для державних органів це насамперед спосіб позбутися великої кількості рутинної роботи, а для Податкової — швидше зіставляти інформацію з різних реєстрів.

    У ДПС прямо назвали кілька напрямів, де новий обмін може бути особливо корисним. Серед них — виявлення фіктивних операцій, боротьба зі схемами нелегального імпорту чи експорту, контроль за ухиленням від сплати податків, а також встановлення фактичного податкового резидентства фізичних осіб.

    Останній пункт є особливо актуальним після початку повномасштабної війни, коли мільйони українців тривалий час перебувають за кордоном. Сам по собі факт виїзду з України або тривале перебування за межами країни автоматично не означає втрату статусу українського податкового резидента. Для визначення резидентства застосовується сукупність критеріїв — постійне місце проживання, центр життєвих інтересів, тривалість перебування та інші обставини. Однак інформація про перетини кордону може бути одним із доказів під час такого аналізу.

    Саме тому автоматичний доступ до даних Держприкордонслужби потенційно дозволить Податковій швидше перевіряти інформацію, яку особа зазначає у документах, та зіставляти її з іншими відомостями.

    При цьому в офіційному повідомленні окремо наголошується: нова система не означає, що Податкова отримує необмежений доступ до всіх даних про пересування громадян. Запити мають формуватися лише за законною підставою, підписуватися кваліфікованим електронним підписом уповноваженої посадової особи, а всі дії користувачів фіксуватимуться в журналах аудиту.

    Тобто система має залишати цифровий слід кожного звернення до інформації — хто саме зробив запит, коли, з якою метою та які дані були отримані.

    У Держприкордонслужбі запевняють, що обмін відбуватиметься із застосуванням технічного та криптографічного захисту інформації. Такий підхід відповідає загальній державній моделі електронної взаємодії реєстрів, де обсяг та структура даних визначаються спеціальними договорами, а передача інформації має відбуватися з дотриманням законів про персональні дані та захист інформації.

    Україна вже кілька років послідовно переводить міжвідомчий обмін у автоматичний режим. Подібні механізми застосовуються у взаємодії різних державних інформаційних систем, зокрема через систему «Трембіта». Законодавство передбачає, що органи влади можуть обмінюватися даними через програмні інтерфейси, а в договорах про інформаційну взаємодію мають бути визначені мета отримання інформації, перелік даних і спосіб їх використання.

    Для ДПС такий підхід уже не є новим. Податкова використовує автоматичний обмін інформацією з десятками українських реєстрів та отримує фінансову інформацію в міжнародному форматі CRS. Леся Карнаух раніше пояснювала, що інформація з державних баз використовується для зіставлення доходів, витрат та іншої інформації про платників податків. Зокрема, ДПС має можливість перевіряти дані через автоматичну взаємодію майже з 40 державними реєстрами.

    Міжнародний обмін теж поступово розширюється. Україна приєдналася до стандарту CRS, у межах якого податкові органи різних держав автоматично передають інформацію про фінансові рахунки резидентів. Це дає ДПС можливість отримувати дані про частину доходів та активів українських платників за кордоном.

    Тепер до цієї цифрової інфраструктури активніше додаються й дані прикордонної служби.

    Для бізнесу практичний ефект може бути найбільш помітним у сфері зовнішньоекономічних операцій. Податкова зможе швидше зіставляти інформацію про господарські операції та фактичні переміщення через державний кордон. У ДПС прямо заявляють, що очікують ефективнішого виявлення «сірого» імпорту та експорту.

    Під «сірим» імпортом зазвичай мають на увазі схеми, за яких товари фактично ввозяться в Україну, але частина операцій приховується, неправильно декларується або оформлюється через формально інші механізми для зменшення податкового навантаження. Автоматичне зіставлення інформації різних відомств ускладнює ситуації, коли в одному державному реєстрі містяться одні дані, а в іншому — зовсім інші.

    Водночас не слід плутати Державну податкову службу з Державною митною службою. Безпосереднє оформлення товарів під час перетину митного кордону належить до компетенції митниці. Новий механізм між ДПС та прикордонниками стосується передусім податкового контролю та інформаційної взаємодії, а не заміни митних процедур.

    Прикордонна служба також уже має досвід автоматизованого обміну з іншими державними та інфраструктурними системами. Наприклад, у квітні 2026 року Адміністрація морських портів та ДПСУ запустили автоматичну передачу даних через логістичну систему DocPort. Відомості про в’їзд і виїзд вантажних автомобілів із комерційними вантажами через портові прохідні почали передаватися прикордонникам без ручного введення.

    Новий договір із Податковою продовжує цю тенденцію — державні структури дедалі частіше переходять від обміну листами до прямої взаємодії інформаційних систем.

    Окремо ДПСУ наголошує, що для звичайних громадян правила перетину кордону не змінюються. Підписані документи не створюють нових підстав для відмови у виїзді, не вводять нових документів, які потрібно показувати прикордонникам, та не дозволяють Податковій втручатися в процедуру прикордонного контролю.

    Тобто сама наявність податкового боргу або перевірки не стає автоматично новою підставою для зупинки людини на кордоні лише через укладення цього договору. Будь-які обмеження на виїзд, як і раніше, можуть застосовуватися тільки тоді, коли вони прямо передбачені законодавством і належним рішенням уповноваженого органу чи суду.

    Важливий контекст — паралельне розширення міжвідомчого обміну державними даними. Наприкінці липня Кабінет Міністрів доручив Державній податковій службі разово передати Міністерству оборони відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків щодо громадян України віком від 18 до 60 років, дані про яких підлягають внесенню до реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».

    Це окреме рішення і воно безпосередньо не пов’язане з нинішнім договором між ДПС і прикордонниками. Однак обидва кроки демонструють загальний напрям державної політики — різні реєстри мають автоматично обмінюватися інформацією замість ситуації, коли громадяни або чиновники змушені переносити ті самі відомості з одного органу до іншого вручну.

    Для Податкової новий механізм насамперед дає швидкість. Для Прикордонної служби — зменшення кількості ручних запитів. Для держави загалом — більше можливостей автоматично знаходити невідповідності між різними масивами інформації.

    Водночас ефективність такої системи залежатиме від двох речей: як саме буде визначено перелік даних, які передаються між відомствами, і наскільки жорстко контролюватиметься доступ посадовців до них.

    Саме тому в офіційних повідомленнях окремий акцент зроблено на електронних підписах, журналах аудиту та захищених каналах зв’язку. За задумом служб, автоматизація має пришвидшити державний контроль, але не перетворитися на необмежений доступ чиновників до персональних даних.

    Отже, для більшості українців 3 серпня фактично нічого не змінюється в процедурі перетину кордону. Зміни відбуваються «за лаштунками»: замість паперових листів і довгих запитів інформаційні системи Податкової та прикордонників зможуть взаємодіяти напряму. А найбільший практичний ефект держава очікує у боротьбі з тіньовою економікою, фіктивними операціями, податковими схемами та у визначенні податкового резидентства.

  • Maersk призупинив контейнерні перевезення до Чорноморська через загрозу російських атак

    Maersk призупинив контейнерні перевезення до Чорноморська через загрозу російських атак

    Данська судноплавна компанія Maersk тимчасово призупинила контейнерний сервіс до Чорноморського рибного порту через безпекову ситуацію, що впливає на роботу фідерного оператора. Водночас у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України наголосили, що рішення компанії не означає зупинку роботи морського порту «Чорноморськ», який продовжує функціонувати у штатному режимі.

    У Maersk повідомили, що фідерний оператор більше не може обслуговувати напрямок через Чорноморський рибний порт до окремого повідомлення. У зв’язку з цим судно MEDKON MIRA V.629S, яке мало доставити імпортні контейнери до Чорноморська, буде перенаправлене до румунського порту Констанца. Також до Констанци направлятимуть усі імпортні вантажі, які вже перебувають або очікують відправлення з єгипетського Порт-Саїда.

    Клієнтам, які не погоджуються зі зміною порту призначення, компанія запропонувала скористатися процедурою зміни місця доставки (Change of Destination). Для експортерів із портом навантаження Чорноморськ доступні два варіанти: безкоштовне скасування бронювання або перенесення відвантаження до Констанци зі збереженням чинної ставки морського фрахту для контейнерів, що вже знаходяться в порту.

    У міністерстві підкреслили, що повідомлення Maersk стосується лише терміналу Чорноморського рибного порту, який є окремим портовим оператором, а не державного морського порту «Чорноморськ». За даними відомства, Український морський коридор продовжує працювати, а перевалка вантажів здійснюється у звичайному режимі.

    Maersk відновила регулярний контейнерний сервіс до Чорноморська у червні 2024 року, а вже восени відкрила прямий маршрут між Чорноморськом, Констанцою та Порт-Саїдом. Однак останнім часом безпекова ситуація в регіоні суттєво погіршилася через інтенсивні російські удари по портовій інфраструктурі.

    За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у 2026 році Росія атакує українські порти в середньому кожні п’ять днів. Внаслідок ракетних і дронових ударів уже пошкоджено 193 об’єкти портової інфраструктури та 25 цивільних суден. Попри це, за підсумками першого півріччя українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Тимчасове рішення Maersk свідчить про те, що безпекові ризики дедалі більше впливають на міжнародну логістику. Водночас українська влада наголошує, що ключові морські маршрути залишаються відкритими, а зміна роботи одного терміналу не означає припинення функціонування всього порту чи Українського морського коридору.

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Заплановане підвищення тарифів на вантажні перевезення “Укрзалізниці” може суттєво погіршити становище українських гірничо-металургійних підприємств, частина яких уже працює зі скороченими обсягами або повністю зупинила виробництво. Представники галузі попереджають, що додаткові витрати на логістику в умовах високих цін на енергоносії, міжнародних торговельних обмежень та війни можуть призвести до нових зупинок виробництва і скорочення вантажопотоку.

    Про це заявив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    За його словами, після перегляду тарифів вартість перевезення однієї тонни залізної руди на середню відстань, за розрахунками самої “Укрзалізниці”, збільшиться на 160,4 гривні та становитиме близько 604 гривень.

    Каленков наголосив, що підприємства гірничо-металургійного комплексу не мають можливості компенсувати ці витрати шляхом підвищення цін на свою продукцію. Це пояснюється тим, що вартість руди та металопродукції визначається світовим ринком, а українські експортери змушені працювати в умовах жорсткої міжнародної конкуренції.

    За його словами, будь-яке додаткове зростання логістичних витрат безпосередньо скорочує прибутковість підприємств і ще більше погіршує їхній фінансовий стан.

    «Зараз мати такий бізнес в Україні — це просто спалювати гроші», — заявив Каленков, коментуючи ситуацію в галузі.

    Він зазначив, що заплановане підвищення тарифів накладається на цілу низку проблем, з якими вже стикається українська металургія та гірничодобувна промисловість. Серед них — високі ціни на електроенергію, складна логістика, міжнародні торговельні обмеження, а також впровадження в Європейському Союзі механізму CBAM, який передбачає вуглецевий податок на імпорт окремих видів продукції.

    За словами очільника «Укрметалургпрому», через сукупність цих факторів низка підприємств у Кривому Розі, Марганці, Нікополі та Запоріжжі вже скоротила виробництво або тимчасово припинила роботу.

    Каленков також прогнозує, що після чергового підвищення тарифів “Укрзалізниця” ризикує втратити понад 10% вантажів гірничо-металургійного комплексу. Частина компаній, які мають можливість користуватися автомобільним транспортом, уже переорієнтовуються на альтернативну логістику.

    Водночас для багатьох підприємств такої альтернативи практично не існує. Насамперед це стосується металургійної, гірничодобувної та хімічної промисловості, які перевозять великі обсяги сировини та продукції, що економічно недоцільно транспортувати автомобілями.

    «Усі, хто могли втекти від “Укрзалізниці”, зробили це, а ті, хто не можуть, просто зупинятимуть виробництва. Не зможуть втекти хіміки, металурги та гірники», — наголосив Каленков.

    Дискусія щодо необхідності підвищення вантажних тарифів триває вже тривалий час. Раніше віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець заявляв, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не варто вирішувати шляхом чергового підвищення вартості вантажних перевезень. На його думку, основною причиною проблем компанії є збитковість пасажирських перевезень, а не діяльність вантажного сегмента.

    Нагадаємо, “Укрзалізниця” планує підвищити тарифи на вантажні перевезення на 30% із серпня 2026 року, а з січня 2027 року — ще на 15%. Представники промисловості побоюються, що таке рішення може негативно вплинути на конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках, скоротити експорт та прискорити зупинку окремих підприємств у галузях, які вже працюють в умовах значного економічного тиску.

  • Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Державна митна служба України запустила новий цифровий сервіс, який має допомогти імпортерам та іншим учасникам зовнішньоекономічної діяльності ще до подання митної декларації оцінювати рівень митної вартості товарів. Інструмент отримав назву «Аналіз рівня митної вартості товарів» і вже доступний в особистому кабінеті на офіційному порталі відомства.

    Сервіс надає користувачам статистичну інформацію про митну вартість товарів, які раніше оформлювалися митними органами України. Отримані дані відображаються у вигляді наочної гістограми, завдяки чому бізнес може побачити розподіл вартості аналогічної продукції та орієнтовний діапазон цін, який фіксувався під час попередніх митних оформлень.

    Фактично підприємці отримали можливість заздалегідь перевірити, наскільки заявлена ними вартість товару відповідає показникам, які вже містяться в інформаційних системах митниці. Це не скасовує необхідності документально підтверджувати ціну конкретної партії, однак дозволяє краще підготуватися до оформлення та оцінити ризик виникнення додаткових запитань з боку митного органу.

    Щоб сформувати вибірку, користувач повинен зазначити код товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, можна обрати період митного оформлення, країну походження продукції, статус оформлення та одиницю виміру вартості.

    Ціну можна аналізувати за кілограм товару або за додаткову одиницю виміру, якщо така передбачена для відповідної товарної позиції. Для точнішого пошуку система також дозволяє вказати фрагмент опису продукції.

    Однією з важливих функцій нового інструмента є можливість побачити розподіл цін залежно від застосованого методу визначення митної вартості. Це дає бізнесу змогу зрозуміти, як саме формувався відповідний показник для схожих товарів і наскільки часто митні органи приймали заявлену контрактну ціну або використовували інші передбачені законодавством методи.

    Митна вартість є одним із ключових показників під час імпорту, оскільки саме на її основі у багатьох випадках розраховуються митні платежі. Через це розбіжності між декларантом і митницею щодо правильності визначення вартості можуть призводити до затримок, запитів додаткових документів, коригування заявлених показників та подальших спорів.

    Новий сервіс покликаний зробити цей процес більш прогнозованим. Підприємець зможе проаналізувати статистику до ввезення або декларування товарів та врахувати отримані результати під час підготовки контрактів, рахунків, платіжних документів, транспортних матеріалів та інших підтверджень вартості.

    У Держмитслужбі наголошують, що сервіс не просто показує окрему середню ціну. Інформація відображається як розподіл значень, що важливо для правильного розуміння статистики. Вартість однакової або подібної продукції може відрізнятися залежно від виробника, комплектації, якості, обсягу партії, країни походження, умов постачання, витрат на транспортування та інших обставин.

    Тому отриманий показник не варто сприймати як обов’язкову або мінімально допустиму ціну. Йдеться насамперед про аналітичний орієнтир, який допомагає учаснику зовнішньоекономічної діяльності оцінити загальну ситуацію та завчасно виявити можливі розбіжності.

    Наприклад, якщо заявлена імпортером вартість суттєво відрізняється від більшості показників у системі, компанія може заздалегідь підготувати розширений пакет підтверджувальних документів. Водночас якщо ціна перебуває у типовому для аналогічних товарів діапазоні, це може зменшити невизначеність під час оформлення, хоча й не гарантує автоматичного прийняття митної вартості.

    За очікуваннями Держмитслужби, використання нового сервісу сприятиме підвищенню прозорості митних процедур, якіснішій підготовці документів та більшій передбачуваності митного контролю для сумлінних компаній. Крім того, інструмент має допомогти зменшити кількість спірних ситуацій, які виникають під час перевірки правильності визначення митної вартості.

    Запуск сервісу став частиною ширшої цифрової трансформації української митниці. Держмитслужба вже розвиває інструменти роботи зі статистикою, відкритими даними та державними реєстрами. Зокрема, на порталі відомства працює BI-система, за допомогою якої можна аналізувати імпорт та експорт України за країнами, товарами, обсягами, одиницями виміру та митними платежами.

    У відомстві пояснюють, що основним масивом інформації, з яким працює митниця, є митні декларації. Частина цих даних після знеособлення відкривається для суспільства та бізнесу, а статистичні показники можна переглядати в інтерактивному форматі й експортувати для подальшої роботи.

    Новий інструмент аналізу митної вартості має більш прикладне призначення. Він орієнтований передусім на компанії, які готуються до оформлення конкретних товарів і потребують інформації про попередні операції з подібною продукцією.

    Для бізнесу така функція може бути особливо корисною під час планування імпорту нових категорій товарів, роботи з новим постачальником або виходу на ринок продукції, яку компанія раніше не ввозила. Аналіз статистики дозволить точніше оцінювати майбутні витрати та враховувати можливі митні ризики у фінансових розрахунках.

    Водночас користувачам необхідно правильно визначити код товару за УКТ ЗЕД, адже саме від класифікації залежатиме релевантність отриманої вибірки. Якщо код буде обрано неправильно, система може показати інформацію про іншу категорію продукції, що зробить порівняння некоректним.

    Нещодавно Держмитслужба також запровадила цифровий сервіс на основі штучного інтелекту, який допомагає користувачам підбирати ймовірний код товару за УКТ ЗЕД. Для аналізу можна ввести опис продукції та додати фотографії, каталоги, технічну документацію або інші матеріали.

    Під час формування рекомендації система використовує УКТ ЗЕД, пояснення та примітки до неї, попередні рішення Держмитслужби, а також міжнародну базу рішень Binding Tariff Information, яку застосовують митні адміністрації країн Європейського Союзу. Результат містить найбільш імовірний код, обґрунтування класифікації та посилання на використані джерела.

    Поєднання інструментів для класифікації продукції та аналізу її митної вартості може суттєво спростити підготовчий етап. Спочатку компанія зможе уточнити можливий код товару, а потім переглянути статистику його попередніх оформлень.

    Паралельно Україна наближає митні процедури до правил Європейського Союзу. У Верховній Раді раніше зазначали, що перехід на європейські стандарти передбачає цифровізацію більшості процедур, скорочення паперової бюрократії, розширення системи авторизацій і митних спрощень, а також зменшення залежності результатів оформлення від людського фактора.

    Ще одним напрямом є впровадження рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів, які мають працювати за логікою європейської системи Binding Tariff Information. Подібні рішення дозволяють бізнесу заздалегідь отримати офіційну позицію митного органу щодо класифікації конкретної продукції та використовувати її під час подальших оформлень.

    У перспективі це має скоротити кількість суперечок навколо кодів УКТ ЗЕД, ставок мита та необхідних дозвільних документів. Для компаній, які регулярно ввозять однакові товари, передбачуваність класифікації є не менш важливою, ніж можливість попередньо оцінити митну вартість.

    Новий сервіс не замінює митного контролю та не звільняє декларантів від обов’язку подавати достовірні відомості. Кожна зовнішньоекономічна операція має власні умови, тому митниця й надалі оцінюватиме надані документи та обставини конкретного постачання.

    Однак відкритий доступ до статистики дає підприємцям можливість бачити більше інформації, на яку може орієнтуватися митний орган. Це створює передумови для більш рівноправної комунікації між державою та бізнесом і дозволяє компаніям не чекати проблем уже під час оформлення, а готуватися до них завчасно.

    У Держмитслужбі називають розвиток цифрових сервісів одним із пріоритетних напрямів роботи. Новий аналітичний інструмент має розширити можливості бізнесу для самостійного використання статистичних даних, підвищити відкритість митних процесів та сприяти формуванню партнерських відносин між митницею й учасниками зовнішньоекономічної діяльності.

  • ЄС обмежив українську сталь: нові квоти можуть коштувати Україні до 1,6 млн тонн експорту щороку

    ЄС обмежив українську сталь: нові квоти можуть коштувати Україні до 1,6 млн тонн експорту щороку

    Європейський Союз із 1 липня запровадив нові захисні заходи щодо імпорту сталі, які можуть суттєво вдарити по українській металургії. За оцінками експертів, через нову систему квот українські виробники ризикують втратити від 1,3 до 1,6 млн тонн експорту сталі щороку. Причиною стало те, що Єврокомісія розрахувала квоти на основі показників 2022–2023 років, коли українська металургія працювала в умовах найглибшої кризи через повномасштабну війну.

    Про це повідомляє Politico.

    Нові захисні заходи набули чинності 1 липня після того, як Європейська комісія застосувала спеціальну термінову процедуру. Вона дозволила спочатку оприлюднити рішення, а вже після цього винести його на затвердження держав-членів ЄС. Очікується, що голосування щодо остаточного розподілу квот відбудеться найближчими тижнями.

    Як зазначає видання, українські виробники стали одними з найбільш постраждалих від нових правил. Під час розрахунку квот було використано дані за 2022 та 2023 роки — період, коли українська металургія переживала безпрецедентні труднощі. Через активні бойові дії, окупацію частини промислових регіонів, руйнування підприємств, блокування морських портів та логістичні проблеми експорт української сталі тоді різко скоротився.

    Водночас уже у 2024 році галузі вдалося частково відновити виробництво та поставки на зовнішні ринки. Саме тому нинішні квоти, побудовані на кризових показниках, значно менші за реальні можливості українських підприємств експортувати продукцію до країн Європейського Союзу.

    Окрім індивідуальних національних квот, ЄС створив так званий залишковий пул, за який можуть конкурувати всі країни-постачальники. Однак українські виробники змушені будуть змагатися за ці обсяги з великими експортерами з інших держав, що значно ускладнює можливість отримати достатні квоти для стабільного експорту.

    У компанії “Метінвест” зазначили, що нові рішення Євросоюзу створюють додатковий тиск на українську промисловість, яка й без того працює в надзвичайно складних умовах повномасштабної війни. Галузь продовжує відновлювати виробництво після масштабних втрат, забезпечує валютні надходження до державного бюджету, створює робочі місця та залишається одним із ключових секторів української економіки.

    За оцінкою аналітичного центру GMK Center, яку наводить Politico, саме Україна отримала одне з найбільших скорочень тарифних квот серед усіх країн-експортерів сталі до ЄС. У разі збереження чинних обмежень потенційні втрати українського експорту можуть становити від 1,3 до 1,6 млн тонн металопродукції на рік. Це означатиме скорочення валютної виручки, зменшення виробництва та додатковий тиск на підприємства, які вже працюють у складних воєнних умовах.

    Представники металургійної галузі закликають український уряд зробити перегляд нової системи квот одним із пріоритетних питань у переговорах із Європейською комісією. На їхню думку, під час визначення обсягів експорту необхідно враховувати реальні можливості української промисловості після часткового відновлення виробництва, а також особливий статус України як держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу.

    У галузі наголошують, що чинні квоти не відображають сучасної економічної ситуації та фактично закріплюють показники найважчого періоду війни. Українська сторона розраховує, що під час подальших консультацій із Брюсселем вдасться досягти перегляду механізму розподілу квот та пом’якшити торговельні обмеження, які можуть негативно позначитися на одному з ключових експортних секторів української економіки.

    Додатковим викликом для металургійної галузі залишається й майбутнє повноцінне запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який також може суттєво вплинути на конкурентоспроможність української металопродукції на європейському ринку. Представники галузі неодноразово заявляли, що одночасне застосування нових квот та вуглецевих обмежень може значно посилити фінансовий тиск на підприємства, які залишаються одними з найбільших експортерів країни.

  • $10 млрд для Росії: ЄС вимагають зупинити схему постачання санкційного алюмінію

    $10 млрд для Росії: ЄС вимагають зупинити схему постачання санкційного алюмінію

    Європейські виробники алюмінію закликали Брюссель терміново усунути лазівку, яка дозволяє російському алюмінію, попри санкції, потрапляти на ринок Європейського Союзу через треті країни. Представники галузі попереджають, що нинішня система контролю фактично дозволяє Кремлю й надалі заробляти мільярди доларів на експорті металу, який після мінімальної переробки змінює країну походження лише на папері.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на представників алюмінієвої промисловості та дипломатичні джерела ЄС.

    За інформацією видання, проблему вже обговорюють у Європейській комісії. Занепокоєння також висловили окремі країни-члени Євросоюзу, серед яких Литва. Європейські дипломати підтверджують, що питання може стати одним із пріоритетів під час підготовки наступних санкційних рішень.

    Як пояснюють представники галузі, після запровадження санкцій проти російського первинного алюмінію метал почали активно переправляти до третіх країн, де його переплавляють або використовують для виготовлення напівфабрикатів. Після цього продукція вже експортується до Європейського Союзу як така, що походить не з Росії, а з країни, де відбулася мінімальна обробка.

    Фактично російський алюміній продовжує потрапляти на європейський ринок, хоча формально санкційні вимоги не порушуються. Саме цю схему європейські виробники називають головною прогалиною чинних обмежень.

    Для її усунення бізнес пропонує запровадити новий механізм контролю. Зокрема, імпортери повинні будуть декларувати не країну, де виготовили готовий виріб, а державу, де алюміній був первинно виплавлений або відлитий. Подібна система вже використовується у США, Канаді та Мексиці, де контролюють походження металу саме за місцем його виробництва, а не подальшої переробки.

    Генеральний директор European Aluminium Пол Восс наголосив, що через існуючу лазівку Росія продовжує отримувати величезні доходи від продажу алюмінію. За його словами, лише торік експорт цього металу приніс Москві майже 10 млрд доларів. Щоб зберігати конкурентоспроможність на міжнародному ринку, російські компанії продають алюміній приблизно на 11% дешевше за середню ціну імпортованого металу в країни Європейського Союзу.

    Європейська алюмінієва галузь вважає, що така ситуація не лише нівелює ефект санкцій, а й створює нерівні умови конкуренції для місцевих виробників. Дешевший російський метал, який фактично обходить обмеження, тисне на європейський ринок і дозволяє російським компаніям зберігати значну частку експорту.

    Нагадаємо, що Європейський Союз запровадив обмеження на імпорт первинного російського алюмінію в межах 16-го пакета санкцій. Рішення мало скоротити доходи Кремля від продажу стратегічної сировини, яка використовується у виробництві автомобілів, авіації, будівництві, машинобудуванні та інших галузях промисловості.

    Втім, як свідчать дані Financial Times, повністю перекрити потоки російського металу не вдалося саме через використання третіми країнами схем із переплавленням або мінімальною переробкою продукції.

    Подібну проблему Європейський Союз уже вирішував у нафтовому секторі. Після того як російська нафта почала масово перероблятися на нафтопереробних заводах Індії та Туреччини, а потім потрапляти до ЄС уже як нафтопродукти іншого походження, Брюссель включив до 18-го пакета санкцій спеціальні норми, які заборонили імпорт продукції, виготовленої з російської нафти в третіх країнах.

    Саме цей механізм тепер пропонують використати і щодо алюмінію. На думку представників галузі, він дозволить ефективніше відстежувати реальне походження металу та позбавить Росію можливості використовувати треті держави для обходу європейських санкцій.

    Якщо Європейська комісія підтримає відповідні пропозиції, імпортерам доведеться надавати значно більше інформації про походження алюмінію. Це може істотно скоротити обсяги прихованого експорту російського металу до країн ЄС і, відповідно, зменшити валютні надходження до бюджету РФ, який фінансує війну проти України.

    Брюссель може зробити ще один крок до посилення санкційного режиму. Після боротьби зі схемами обходу нафтових обмежень Європа тепер прагне перекрити ще один канал, який, за оцінками виробників, щороку приносить Кремлю мільярди доларів доходів попри чинні міжнародні санкції.