Nenkainfo.com

Позначка: енергетичний ринок

  • «Газпром» відновлює експорт попри санкції: другий вантаж СПГ із «Портової» доставили до Китаю

    «Газпром» відновлює експорт попри санкції: другий вантаж СПГ із «Портової» доставили до Китаю

    Російський енергетичний гігант Газпром здійснив другу поставку скрапленого природного газу (СПГ) до Китай після введення нових санкцій Заходу. Йдеться про вантаж із заводу «Портовая» на Балтійському морі, який раніше фактично припинив експорт через обмеження США. Дані про транспортування підтверджуються міжнародними системами відстеження суден та повідомленнями Reuters.

    Згідно з інформацією, газовоз «Valera» (раніше — «Великий Новгород») завантажив СПГ на терміналі «Портовая» 25 січня і доставив його до китайського терміналу в місті Бейхай. Це вже друга поставка після тривалої паузи, спричиненої санкціями, тоді як перший вантаж після відновлення експорту прибув до Китаю у грудні 2025 року.

    Завод «Портовая», розташований у Ленінградській області, має потужність близько 1,5 млн тонн СПГ на рік і почав роботу у 2022 році. Спочатку він орієнтувався на постачання газу до Європи та Туреччини, однак після повномасштабної війни РФ проти України та запровадження санкцій географія експорту суттєво змінилася.

    У січні 2025 року США ввели додаткові санкції проти російського енергетичного сектору, включно з проєктом «Портовая», щоб обмежити можливості Москви виробляти і продавати СПГ та скоротити доходи від енергетичного експорту. Після цього робота заводу була частково паралізована, а експорт практично припинився.

    Втім уже наприкінці 2025 року Росія почала поступово відновлювати поставки, переорієнтовуючи їх на азійські ринки. Китай став одним із ключових напрямків, що дозволяє частково компенсувати втрату європейських споживачів.

    Аналітики зазначають, що ці поставки відбуваються в умовах складної логістики та санкційних обмежень. Частина танкерів, пов’язаних із проєктом, перебуває під санкціями, що ускладнює пошук покупців і транспортування. У деяких випадках судна змушені були тривалий час перебувати в морі, перш ніж знайти кінцевого покупця.

    Крім «Портової», до Китаю продовжує постачати газ і інший підсанкційний проєкт — «Арктик СПГ-2», який також зіткнувся з обмеженнями через санкції США, але зумів частково відновити експорт.

    До введення санкцій «Портовая» у зимовий період відправляла в середньому два вантажі СПГ на місяць. Наразі обсяги значно скоротилися: після 2025 року, окрім двох поставок до Китаю, завод регулярно відправляє приблизно один вантаж на місяць до Калінінграда для внутрішніх потреб Росії.

    Зміна напрямків постачання свідчить про глибоку трансформацію російського енергетичного експорту. Якщо раніше основним ринком для «Газпрому» була Європа, то тепер компанія змушена переорієнтовуватися на Азію, де ключову роль відіграють Китай та, потенційно, Індія.

    Водночас експерти підкреслюють, що повністю замінити європейський ринок Росії поки не вдається. Китай, хоча і залишається важливим партнером, часто купує газ за нижчими цінами, що зменшує доходи російських компаній.

    Крім того, санкції продовжують впливати на технологічні можливості виробництва СПГ, обмежуючи доступ до обладнання, фінансування та страхування перевезень. Це означає, що навіть за наявності попиту Росія не може швидко наростити експорт до довоєнного рівня.

    Попри це, друга поставка СПГ із «Портової» до Китаю демонструє, що Росія поступово адаптується до санкційного тиску. Використовуючи альтернативні маршрути, «тіньовий флот» і нові логістичні схеми, вона намагається зберегти присутність на глобальному енергетичному ринку.

    Таким чином, відновлення поставок із «Портової» є важливим сигналом для енергетичного ринку: санкції суттєво обмежили можливості Росії, але не змогли повністю зупинити експорт. У найближчій перспективі саме азійські країни, передусім Китай, залишатимуться ключовими споживачами російського СПГ, тоді як глобальний енергетичний баланс продовжить змінюватися під впливом геополітичних факторів.

  • США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    Ціни на нафту можуть досягти свого піку вже протягом найближчих кількох тижнів на тлі підвищеної невизначеності на світовому енергетичному ринку та ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Економічному форумі Semafor у Вашингтоні, повідомляє Reuters.

    За його словами, ринок залишається вразливим до перебоїв у постачанні, а подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від відновлення стабільного руху танкерів через ключові морські маршрути постачання нафти. Райт наголосив, що наразі спостерігається висока волатильність, і ціни можуть зростати до моменту нормалізації ситуації із судноплавством, зокрема в районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. Водночас він зазначив, що раніше очікував зниження вартості енергоносіїв, однак геополітичні фактори суттєво змінили прогноз.

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ціни на нафту та бензин можуть залишатися високими щонайменше до проміжних виборів у США у листопаді. За оцінками аналітиків, енергетичний ринок США залишається чутливим до коливань світових цін, оскільки вартість пального безпосередньо впливає на інфляцію та споживчі витрати населення. У таких умовах навіть короткострокові перебої в постачанні або ризики їх виникнення здатні викликати різкі коливання котирувань.

    Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі, і будь-які загрози її стабільній роботі традиційно призводять до зростання цін через побоювання скорочення глобальної пропозиції. Аналітики зазначають, що ринок реагує не лише на фактичні перебої, а й на очікування та політичні заяви, які формують так звану «ризикову премію» у вартості нафти.

    На тлі цих процесів український ринок пального також демонструє чутливість до світових коливань. Після вихідних середня вартість бензину А-95 в Україні зросла до близько 73,13 грн за літр, при цьому на різних мережах АЗС ціни коливаються залежно від постачальника та регіону. Аналітики зазначають, що суттєвого здешевлення пального наразі не очікується, оскільки внутрішній ринок уже частково відображає поточні світові котирування, а подальша динаміка залежатиме від стабільності міжнародного нафтового ринку та геополітичної ситуації.

    Окремо міністр енергетики США повідомив про зростання видобутку нафти у Венесуелі та збільшення експорту, що також впливає на глобальний баланс пропозиції. За його словами, активізація інвестицій у нафтову галузь цієї країни може підтримати збільшення обсягів постачання на світовий ринок. Водночас експерти зазначають, що загальна ситуація залишається нестабільною через поєднання геополітичних ризиків, змін у логістиці та політики ключових країн-виробників нафти.

  • Британія не приєднається до анонсованої США блокади іранських портів

    Британія не приєднається до анонсованої США блокади іранських портів

    Велика Британія не братиме участі в морській блокаді іранських портів, яку раніше анонсували Сполучені Штати після провалу переговорів із Тегераном. Про це повідомляють британські медіа з посиланням на урядові джерела.

    Водночас Лондон підтвердив, що зберігає військово-морську присутність у регіоні, але з обмеженим мандатом: британські мінні тральщики та підрозділи, які спеціалізуються на протидії безпілотникам, продовжують виконувати завдання з безпеки судноплавства та захисту критичних морських маршрутів.

    У британському уряді наголошують, що головним пріоритетом залишається забезпечення свободи морської навігації, зокрема в районі Ормузької протоки — одного з ключових світових енергетичних маршрутів.

    Саме через Ормузьку протоку проходить значна частина глобальних поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-яка ескалація в регіоні може мати прямий вплив на світові енергетичні ринки та вартість пального.

    «Ми продовжуємо підтримувати свободу судноплавства та відкриття Ормузької протоки, що вкрай необхідно для підтримки світової економіки та зниження вартості життя вдома», — заявив речник уряду Великої Британії.

    Раніше Сполучені Штати оголосили про намір запровадити морську блокаду іранських портів після того, як переговори з Іраном не завершилися досягненням довгострокової угоди щодо ядерної програми Тегерана та припинення бойових дій на Близькому Сході.

    За заявами Вашингтона, обмеження мали б розпочатися 13 квітня о 10:00 за східноамериканським часом (15:00 за Києвом). Американська сторона також заявляла про можливе залучення союзників до операції, зокрема Великої Британії, яка, за словами представників США, могла б надати мінні тральщики.

    Однак Лондон фактично дистанціювався від участі у бойових або блокадних діях, залишивши лише технічну та оборонну присутність у регіоні.

    За повідомленнями ЗМІ, рішення США про жорсткі заходи стало наслідком провалу тривалих переговорів із Іраном, які, за попередніми даними, тривали близько 21 години в Пакистані.

    Американська сторона заявляє, що ключовою причиною розриву переговорів стала відмова Тегерана зупинити або суттєво обмежити свою ядерну програму. Після цього Вашингтон публічно заявив про можливість жорсткої відповіді, включно з військовими сценаріями.

    Президент США Дональд Трамп також заявив, що очікує повернення Ірану до переговорного процесу, однак паралельно попередив про можливість силових дій у разі подальшої ескалації.

    Рішення Лондона не приєднуватися до блокади демонструє обережніший підхід до ескалації конфлікту в регіоні. Попри союзницькі відносини зі США в межах НАТО, Велика Британія традиційно намагається розмежовувати участь у місіях із забезпечення безпеки судноплавства та прямі військово-політичні дії, які можуть бути трактовані як блокада або агресія.

    Водночас збереження британських кораблів у регіоні свідчить про те, що Лондон не планує повністю виходити з ситуації, особливо з огляду на ризики для глобальної торгівлі та енергетичних ринків.

    Експерти відзначають, що будь-яке загострення в районі Ормузької протоки може призвести до різких коливань цін на нафту та збільшення витрат на страхування морських перевезень. Це, у свою чергу, може вплинути на вартість енергоносіїв у Європі та світі.

    Ситуація залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежить від реакції Ірану, позиції США та ступеня залучення міжнародних партнерів.

  • Ціни на нафту перевищили $100 після заяви Трампа про блокаду Ормузької протоки — ринки реагують на провал переговорів США та Ірану

    Ціни на нафту перевищили $100 після заяви Трампа про блокаду Ормузької протоки — ринки реагують на провал переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту різко зросли та перевищили позначку у 100 доларів за барель після заяви президента США Дональда Трампа про намір запровадити морську блокаду Ормузької протоки. Як повідомляє Axios, тригером для ринку став провал переговорів між США та Іраном щодо ядерної програми, які відбулися 11 квітня в Пакистані та завершилися безрезультатно.

    Реакція енергетичних ринків була миттєвою. Нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 7 доларів і досягла 102,29 долара за барель. Американська WTI зросла майже на 8 доларів — до 104,56 долара. Це один із найрізкіших стрибків за короткий період, що свідчить про високу чутливість ринку до геополітичних ризиків у регіоні Перської затоки.

    Трейдери практично проігнорували попередні сигнали про можливу деескалацію, зокрема домовленості про припинення вогню. Інвестори не вірять, що ці кроки здатні гарантувати відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку — один із найважливіших енергетичних коридорів світу.

    Ормузька протока має критичне значення для глобального ринку нафти. Через неї проходить значна частина світового експорту енергоносіїв із країн Перської затоки, включно з Саудівською Аравією, Іраком, Кувейтом та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Будь-які перебої в цьому регіоні миттєво впливають на глобальні ціни, оскільки альтернативні маршрути транспортування обмежені.

    На цьому тлі Іран вже фактично використовує протоку як інструмент геополітичного тиску. Тегеран встановив додаткові збори для суден і обмежив транзит, що вже знизило обсяги перевезень. У відповідь на це Дональд Трамп оголосив про намір встановити морську блокаду, в межах якої американські військові кораблі перехоплюватимуть судна, що сплатили Ірану мито за прохід.

    Такий крок різко підвищує ризики прямого військового зіткнення в регіоні. Сам Трамп заявив, що у разі атак з боку Ірану Сполучені Штати дадуть жорстку відповідь. Риторика Вашингтона стала значно жорсткішою після провалу переговорів, що лише посилило нервозність на ринках.

    Аналітики Eurasia Group, яких цитує Axios, попереджають, що поєднання іранських обмежень та потенційної американської блокади може фактично паралізувати судноплавство через Ормузьку протоку. За їхніми оцінками, обсяги транспортування можуть впасти до менш ніж 10% від довоєнного рівня. Такий сценарій означає різке скорочення пропозиції на світовому ринку та тривалий тиск на ціни.

    Експертка RBC Capital Markets Геліма Крофт звертає увагу на ще один важливий аспект. На її думку, дії США можуть бути спрямовані не лише проти Ірану, а й на Китай — одного з найбільших імпортерів іранської нафти. Якщо поставки будуть зірвані, китайські нафтопереробні заводи можуть зіткнутися з дефіцитом сировини, що змусить Пекін активніше включитися в дипломатичний процес.

    На тлі цих подій ринок закладає не лише короткостроковий шок, а й ризик тривалої нестабільності. Навіть часткове обмеження транзиту через Ормузьку протоку може створити дефіцит нафти, який складно швидко компенсувати. Інші виробники, включно зі США чи країнами ОПЕК, не завжди мають можливість оперативно наростити видобуток у необхідних обсягах.

    Зростання цін уже має прямі наслідки для споживачів. У США середня ціна бензину досягла приблизно 4,13 долара за галон (3,78 літра), і експерти не прогнозують швидкого зниження. Подорожчання енергоносіїв може вплинути на інфляцію, транспортні витрати та загальну економічну ситуацію, особливо в країнах, залежних від імпорту нафти.

    У Тегерані різко відреагували на заяви Вашингтона. Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що нинішні ціни на пальне можуть здатися низькими в майбутньому, натякнувши на можливе подальше зростання вартості енергоресурсів у разі ескалації конфлікту.

    Ситуація ускладнюється тим, що дипломатичний трек наразі фактично заблокований. Переговори між США та Іраном, які відбулися 11 квітня в Пакистані, завершилися без досягнення компромісу. Іран відмовився прийняти вимоги американської сторони щодо ядерної програми, що стало ключовим фактором подальшого загострення.

    На цьому фоні Ормузька протока знову опинилася в центрі глобальної уваги як один із найвразливіших вузлів світової економіки. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи перейдуть заяви про блокаду у практичну площину, а також від реакції Ірану та інших гравців, включно з Китаєм і країнами Перської затоки.

    Аналітики сходяться на думці, що навіть без повномасштабного конфлікту сама загроза обмеження судноплавства вже є достатнім фактором для утримання високих цін на нафту. Ринок увійшов у фазу підвищеної турбулентності, де будь-яка нова заява або інцидент у регіоні може спричинити новий стрибок котирувань.

  • В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні вже найближчими місяцями може виникнути дефіцит пального, якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться і продовжить впливати на глобальний нафтовий ринок. Про це заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    За його словами, ризики для світового ринку нафти зростають через можливі перебої з транспортуванням через Ормузька протока — ключовий морський маршрут, через який проходить значна частина світових поставок нафти. Якщо рух танкерів через протоку буде заблокований, це може швидко вплинути на видобуток і глобальні поставки енергоносіїв.

    JPMorgan Chase & Co. прогнозує, що у разі перекриття протоки основні виробники нафти на Близькому Сході зможуть підтримувати нинішній рівень видобутку приблизно 25 днів. Після цього їм доведеться суттєво скорочувати виробництво через переповнення сховищ і проблеми з транспортуванням.

    На думку експертів українського паливного ринку, у такому сценарії країна може зіткнутися не лише зі стрімким зростанням цін, а й із реальним дефіцитом пального. За оцінками, проблеми із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами можуть з’явитися вже у квітні.

    Гетманцев закликав ринок готуватися до можливих ризиків заздалегідь. Зокрема, він пропонує стимулювати укладання довгострокових контрактів на постачання нафтопродуктів ключовими операторами ринку, серед яких Укрнафта. Також, за його словами, варто розглянути можливість створення стратегічного резерву нафтопродуктів у сусідніх країнах-партнерах.

    Тим часом ситуація в регіоні Перської затоки залишається напруженою. Як повідомляє Bloomberg, рух суден через Ормузьку протоку майже зупинився. Наразі її перетинають переважно танкери, пов’язані з Іраном.

    Згідно з даними систем відстеження суден, за останню добу лише один супертанкер, пов’язаний з Іраном, залишив Перську затоку, а у зворотному напрямку зайшов іранський танкер для транспортування скрапленого газу. Обидва судна перебувають під санкціями США.

    Через труднощі з перевезенням нафти резервуари для зберігання у країнах Перської затоки швидко заповнюються. У результаті деякі держави вже змушені реагувати. Ірак скоротив видобуток нафти, Кувейт також пішов на подібний крок, тоді як Саудівська Аравія частково перенаправляє експорт на термінали в Червоному морі.

    На тлі цих подій світові ціни на нафту різко зростають. Напередодні вартість бареля на світових ринках досягла 93 доларів, що стало одним із найвищих показників за останній час.

    Експерти попереджають, що подальша ескалація на Близькому Сході може мати серйозні наслідки для глобальної економіки та енергетичних ринків, а країни-імпортери пального, зокрема Україна, можуть відчути ці ризики вже найближчим часом.