Nenkainfo.com

Позначка: енергетика України

  • «Енергоатом» продав електроенергію перед стрибком цін, забезпечивши трейдерам до 2 млрд грн прибутку

    «Енергоатом» продав електроенергію перед стрибком цін, забезпечивши трейдерам до 2 млрд грн прибутку

    Компанія «Д.Трейдінг», що входить до бізнес-групи Ріната Ахметова, може отримати до 400 мільйонів гривень прибутку на перепродажі електроенергії, яку державна компанія НАЕК «Енергоатом» реалізувала за заниженими цінами безпосередньо напередодні різкого підвищення вартості на ринку. Сукупний прибуток приватних трейдерів у цій схемі може сягнути близько 2 мільярдів гривень.

    Про це йдеться у листі голови парламентського Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, адресованому Кабінету Міністрів України, Офісу Президента, керівництву Верховної Ради та іншим державним органам.

    Як зазначає Герус, 14 січня НАЕК «Енергоатом» провів аукціон з продажу електроенергії базового навантаження на період з 21 по 31 січня. Було реалізовано 2 100 МВт за середньою ціною 7 566 гривень за МВт-год. Загальний обсяг проданої електроенергії склав 554 400 МВт-год.

    Вже за три дні після аукціону ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» зросла до 13 233 гривень за МВт-год — майже на 75% більше, ніж аукціонна ціна «Енергоатому».

    За підрахунками Андрія Геруса, якщо припустити, що такі ціни утримуватимуться до кінця січня, то різниця між ціною продажу та ринковою ціною призведе до перерозподілу близько 2 мільярдів гривень від державної компанії «Енергоатом» до приватних трейдерів. Ці кошти є недоотриманим прибутком держави і фактичним доходом компаній, які скупили електроенергію на аукціоні.

    Майже 20% усього обсягу електроенергії на цьому аукціоні викупила компанія «Д.Трейдінг» із групи Ріната Ахметова. Таким чином, потенційний прибуток цієї компанії від подальшого перепродажу електроенергії може становити близько 400 мільйонів гривень лише за один розрахунковий період.

    Решту обсягів розподілили між понад десятком інших трейдерів. При цьому, як зазначає Герус, щонайменше 15 компаній різко збільшили обсяги закупівлі електроенергії — у 2–5 разів порівняно зі своєю попередньою діяльністю. Водночас близько 45 інших учасників ринку, навпаки, скоротили обсяги закупівель удвічі.

    На думку голови енергетичного комітету Верховної Ради, така нетипова поведінка окремих компаній може свідчити про те, що вони або заздалегідь знали про майбутній перегляд граничних цін на електроенергію, або принаймні розуміли високу ймовірність такого рішення регулятора.

    Йдеться про рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо підвищення так званих прайс-кепів — максимально дозволених цін на електроенергію. 16 січня НКРЕКП підвищила граничну ціну з рівня 5 600–6 900 гривень залежно від часу доби до 15 000 гривень за МВт-год упродовж усієї доби.

    Формально рішення пояснювалося необхідністю стимулювати імпорт електроенергії з Європи, де ціни перевищували попередні українські обмеження. Однак наслідком стало різке зростання цін на всю електроенергію всередині країни, оскільки контракти для комунальних підприємств, транспорту, військових частин, лікарень, шкіл та обленерго напряму прив’язані до ціни на ринку «на добу наперед».

    Андрій Герус також вказує, що лобіювання підвищення прайс-кепів розпочалося ще 8 січня під час засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем’єр-міністра Юлії Свириденко. На цьому засіданні був присутній представник НАЕК «Енергоатом», який, за логікою подій, міг знати про можливі регуляторні зміни ще до аукціону.

    Крім того, 14 січня питання енергетики обговорювалося на нараді у Президента України. У ній брали участь прем’єр-міністр Юлія Свириденко, міністр енергетики Денис Шмигаль, керівник групи «ДТЕК» Максим Тімченко, керівник НЕК «Укренерго» Володимир Зайченко та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. З публічних коментарів випливало, що обговорювалося питання збільшення імпорту електроенергії, однак конкретних рішень тоді не оприлюднювали.

    15 січня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах», якою рекомендував підвищити прайс-кепи на 82,5% — до 15 000 гривень за МВт-год. Уже наступного дня НКРЕКП виконала цю рекомендацію. На той момент «Енергоатом» уже продав електроенергію за цінами, удвічі нижчими від нового граничного рівня.

    Андрій Герус вважає, що єдиним виходом із ситуації має стати негайне розірвання договорів купівлі-продажу електроенергії, укладених на аукціоні 14 січня, та проведення повторного аукціону. За його словами, умови договорів дозволяють зробити це без штрафних санкцій.

    У відповідь на публікацію інформації компанія «Д.Трейдінг» заявила, що придбала 380 МВт базового навантаження, що становить близько 18% обсягу аукціону і є меншим показником, ніж у попередній декаді. У компанії наголосили, що аукціон проходив за високої конкуренції — участь брали близько 60 компаній, а ціна зросла на 15% порівняно з попередніми торгами.

    Також у «Д.Трейдінг» зазначили, що дата проведення аукціону визначається виключно продавцем — НАЕК «Енергоатом», а на момент торгів не було офіційної інформації про наміри регулятора змінювати цінові обмеження. Компанія додала, що електроенергію за аналогічними цінами у цей період продавали також «Укргідроенерго», «Гарантований покупець», «Західенерго», «Дніпроенерго» та «Єврореконструкція».

    Окремим тлом цієї ситуації є скандали навколо керівництва «Енергоатому». Минулої осені Національне антикорупційне бюро України викрило схему так званого «шлагбауму» на тендерах державної компанії за участю топменеджменту «Енергоатому» та бізнес-групи підприємця Тімура Міндіча. Напередодні арештів тодішній керівник компанії Петро Котін залишив посаду.

    Наразі нового очільника «Енергоатому» має обрати наглядова рада, однак процес фактично заблокований. У грудні до наглядової ради було обрано чотирьох іноземних незалежних членів — Руміну Велші, Лауру Гарбенчуте-Бакієне, Патріка Фрагмана та Бриса Буюона. Водночас державну квоту уряд досі не заповнив, що унеможливлює ухвалення ключових управлінських рішень.

    Формально «Енергоатом» перебуває у сфері управління Міністерства економіки України, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а нині — Олексій Соболєв. Міністром енергетики у день проведення аукціону 14 січня став Денис Шмигаль, який до державної служби працював у групі ДТЕК Ріната Ахметова.

  • Енергетика під контролем великого капіталу: кому вигідні високі тарифи

    Енергетика під контролем великого капіталу: кому вигідні високі тарифи

    Енергетичний сектор України фактично перетворився на закриту систему контрольованих маніпуляцій, у межах якої державні кошти та платежі населення концентруються в руках вузького кола бенефіціарів. Про це йдеться в матеріалах, що описують системні зловживання у сфері постачання та продажу електроенергії.

    Центральною фігурою цієї моделі називають бізнесмена Ріната Ахметова, який вибудував вертикаль контролю над енергетичним ринком через компанії групи ДТЕК та структури, що працюють під брендом YASNO. Йдеться, зокрема, про регіональні компанії з постачання електроенергії у Києві, Дніпрі та на сході країни. За твердженнями авторів матеріалів, така структура дозволяє здійснювати повний контроль над ціноутворенням і доступом до ринку.

    Для маскування фінансових потоків і виведення прибутків використовуються іноземні компанії-нерезиденти, зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Це, за оцінками критиків, створює закриту корпоративну систему, яка унеможливлює прозорий контроль з боку держави та регуляторів.

    Одним із ключових механізмів збагачення називають системне зловживання процедурами публічних закупівель. Підконтрольні компанії, за наявною інформацією, заходять у тендери з демпінговими цінами, витісняючи конкурентів, після чого вже після укладення контрактів вартість електроенергії для державних установ збільшується через додаткові угоди на десятки відсотків. Такі дії прямо суперечать законодавству у сфері публічних закупівель.

    Паралельно реалізується схема маніпуляцій на ринку електроенергії «на добу наперед». За твердженнями експертів, штучне обмеження пропозиції створює дефіцит, унаслідок чого державні виробники зазнають втрат, а приватні структури отримують надприбутки. У результаті формується перекіс, за якого стратегічний ресурс працює не в інтересах держави, а на користь окремих бізнес-груп.

    Наслідки цієї моделі безпосередньо відчувають пересічні громадяни. Витрати на комунальні послуги для багатьох домогосподарств уже сягають критичного рівня і, за оцінками, можуть становити до 80 відсотків щомісячних доходів. Це змушує людей економити на ліках, харчуванні та інших базових потребах.

    Попри повномасштабну війну та глибоку економічну кризу, енергетичні структури, пов’язані з олігархічним капіталом, продовжують нарощувати прибутки. Фактично йдеться про отримання прихованих дотацій із бюджетів громад через завищені тарифи та корупційні надприбутки. Державна політика при цьому, за оцінками критиків, демонструє явний перекіс на користь великого бізнесу та відсутність реальної демонополізації стратегічної галузі.

    Окрему увагу привертає робота правоохоронних органів. Попри відкриття кримінальних проваджень за фактами зловживання владою та службовим становищем, реальні слідчі дії фактично відсутні. Більше того, фіксуються випадки ігнорування судових рішень, які зобов’язують розпочати повноцінне розслідування.

    Таке саботування правосуддя створює атмосферу повної безкарності та, за оцінками експертів, легалізує подальше розкрадання коштів у промислових масштабах. У підсумку енергетичний сектор, який мав би бути основою економічної стійкості країни під час війни, дедалі більше перетворюється на інструмент збагачення обмеженого кола осіб.

  • Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    «Укренерго» — стратегічне держпідприємство, від якого залежить стабільність енергосистеми країни, за останні роки опинилося у центрі низки кримінальних розслідувань, публічних скандалів та фінансових претензій. Схеми з фіктивними переможцями тендерів, завищені підряди, збитки на 380 млн гривень, контракти з пов’язаними структурами та питання конфлікту інтересів — лише частина претензій, які супроводжують історію управління компанією.

    Поворотним став період, коли офіс управління проєктами очолив Володимир Кудрицький. Він мав розбудувати стратегію та інвестиційну політику підприємства. У той час компанію очолював Всеволод Ковальчук — тимчасовий керівник після 2014 року, який згодом фігурував у кримінальних провадженнях щодо можливого зловживання службовим становищем під час державних закупівель.

    У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

    З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

    Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

    Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

    Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

    Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

    Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

    Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

    У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

    Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

    Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

  • «Нафтогаз» уклав угоду з грецькою компанією про регулярні поставки СПГ

    «Нафтогаз» уклав угоду з грецькою компанією про регулярні поставки СПГ

    Україна заклала основу для регулярних поставок американського зрідженого природного газу (СПГ) через грецькі термінали та «Вертикальний коридор». Відповідний меморандум підписано між групою «Нафтогаз» і грецькою компанією ATLANTIC-SEE СПГ TRADE S.A. під час міністерської зустрічі Партнерства з трансатлантичного енергетичного співробітництва (P-TEC). Про це повідомили у Міністерстві енергетики України.

    У відомстві наголосили, що документ відкриває можливість для довгострокових і регулярних поставок американського скрапленого газу, а також передбачає використання грецької газової інфраструктури й логістичних маршрутів, які об’єднуються в стратегічному проєкті «Вертикальний коридор».

    Міністерка енергетики Світлана Гринчук зазначила, що рамки співпраці охоплюють період до 2050 року, а реалізація домовленостей відбуватиметься поетапно.

    «Довгострокове партнерство дозволить забезпечити стабільні поставки СПГ, інтегрувати українську газотранспортну інфраструктуру в транзитні маршрути до Європи, а також створити стійку систему зберігання й розподілу американського газу. Ми закладаємо новий фундамент у трансатлантичній співпраці та робимо крок до довгострокової енергетичної стабільності», — підкреслила вона.

    У міністерстві також звернули увагу, що нові логістичні ланцюги можуть не лише посилити енергетичну безпеку України, а й зробити її важливою складовою загальноєвропейської системи забезпечення газом у регіоні Південно-Східної та Центральної Європи.

    За оцінками експертів ринку, інтеграція в систему постачання СПГ через Грецію та участь у «Вертикальному коридорі» дає Україні можливість зменшити залежність від традиційних маршрутів, диверсифікувати джерела імпорту та посилити свою роль як транзитного та газорозподільчого хабу.

    «Ми дякуємо партнерам зі США та Греції. Це не лише енергетика — це про посилення економічної й геополітичної стійкості України», — додала Гринчук.

  • Міністр енергетики розповів про ситуацію в енергетиці України

    Міністр енергетики розповів про ситуацію в енергетиці України

    Попри щоденні атаки на енергетичну інфраструктуру та постійні виклики війни, енергосистема України тримається й продовжує забезпечувати країну світлом і теплом. Про це заявив міністр енергетики України Герман Галущенко під час виступу на заході Global Outlook, запевнивши, що енергетика “вистоїть на 100%”.

    Атаки на енергосистему України не припиняються жодного дня. Ворог застосовує нові підходи, підвищуючи складність атак, але українські енергетики відповідають швидкою адаптацією. За словами Галущенка, в умовах війни доводиться впроваджувати нестандартні технічні рішення, які іноді навіть виходять за рамки загальноприйнятих параметрів. Однак ці методи працюють, дозволяючи забезпечувати стабільність системи.

    “Ми маємо величезний досвід управління енергосистемою в екстремальних умовах. Це велика кількість технічних рішень, які, хоча й не відповідають загальновизнаним стандартам, є ефективними. Тому я впевнений, що енергетика вистоїть, це 100%”, – підкреслив міністр.

    Стабільність української енергосистеми забезпечується завдяки щоденній праці тисяч енергетиків. У складних і небезпечних умовах вони оперативно відновлюють пошкоджені об’єкти після ракетних ударів і атак дронів. Галущенко наголосив, що кожен кіловат електроенергії, який отримують українці, – це результат героїчної праці людей, які ризикують власним життям.

    Міністр переконаний, що війна стала каталізатором для змін у секторі енергетики. Україна має унікальний досвід захисту енергосистеми, який може стати корисним для інших країн, що прагнуть зміцнити свою енергетичну безпеку.

    “Україна має всі передумови для того, щоб стати ключовим енергетичним хабом Європи. Ми вже працюємо над новими проєктами, пропонуючи спрощені дозвільні процедури та швидкі інвестиційні рішення”, – заявив Галущенко.

    Галущенко також звернувся до європейських партнерів із закликом вкладати кошти в українську енергетику. Інвестиції зараз не лише необхідні для відновлення зруйнованої інфраструктури, а й для подальшого розвитку енергетичної системи, яка може стати прикладом для інших країн.

  • Міжнародні внески на підтримку енергетики України перевищили €1 мільярд

    Міжнародні внески на підтримку енергетики України перевищили €1 мільярд

    Міністерство енергетики України повідомило, що загальний обсяг анонсованих внесків до Фонду підтримки енергетики вже перевищив €1 мільярд. Цей Фонд відіграє ключову роль у відновленні та стабілізації української енергетичної інфраструктури, що зазнала значних руйнувань унаслідок війни.

    Загальний обсяг зобов’язань донорів щодо грантових внесків до Фонду підтримки енергетики України перевищив 1 млрд євро, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики.

    Кошти Фонду спрямовуються на відновлення зруйнованої росією енергетичної інфраструктури і забезпечення невідкладних потреб громад в електропостачанні.

    “Щиро вдячні партнерам за солідарність у такій необхідній для всієї України підтримці нашої енергетики, а також Секретаріату Енергетичного Співтовариства за допомогу в пошуку необхідного обладнання, організації закупівель”, – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.

    Фонд підтримки енергетики України був створений у квітні 2022 року за спільної ініціативи міністра енергетики Германа Галущенка та Єврокомісара з питань енергетики Кадрі Сімсон при Секретаріаті Енергетичного Співтовариства.

    За час свого функціонування він став ефективним інструментом надання міжнародної допомоги в енергетичній сфері, завдяки якому українські енергетики мають змогу відновлюватися після російських атак, здійснювати ремонти, встановлювати нові потужності, зазначили в міністерстві.

    Донорами Фонду виступають державний та приватний сектор з майже всіх країн ЄС, Великої Британії та США, міжнародні та регіональні організації.

  • The Times звинуватило українську владу у провалі програми захисту енергетики через корупцію

    The Times звинуватило українську владу у провалі програми захисту енергетики через корупцію

    Видання The Times опублікувало розслідування, у якому йдеться про провал програми захисту критичної енергетичної інфраструктури України. Журналісти припускають, що ключовою причиною стала корупція серед представників влади, яка перешкодила ефективному використанню ресурсів на зміцнення енергетичних об’єктів.

    «На секретному об’єкті під Києвом бригадний генерал спостерігав, як вибухи руйнують бетонну конструкцію, яку таємно допомогла створити його команда з десяти британських військових інженерів, офіцерів розвідки і дипломатів. Британські інженери, а також команди з Америки, Німеччини та Японії порадили своїм українським колегам побудувати конструкції для захисту енергосистеми України від російських атак. Однак дев’ять місяців по тому уряд президента Зеленського так і не зробив цього на тлі звинувачень у корупції, яка загальмувала роботи», – пише видання у статті під назвою “Через корупцію в енергетиці українцям загрожує смертельний мороз”.

    Близько 80% енергетичної інфраструктури України пошкоджено або зруйновано. За температури нижче нуля Україні загрожують смертельні зимові морози. Сотні тисяч людей проводять до шести годин у темряві без тепла, світла і води, зазначає видання і наводить слова колишнього глави агентства з відновлення Мустафи Найєма, який звинувачує уряд у навмисному затягуванні проєкту захисту енергетики.

    За його словами, уряд блокував виділення на це грошей з корисливих інтересів.

    Команда Найєма підозрює, що проєкт було відкладено через те, що не було дано хабарі чиновникам в офісі прем’єр-міністра, «які тримають у руках гаманець». За словами Найєма, уряд не заплатив підрядникам і ті припинили роботу.

    Сергій Сухомлин, який змінив Найєма, сказав, що підрядники очікували «надто великого прибутку» і його відомство переглядає їхні контракти. Деякі захисні споруди «переробляють», щоб скоротити витрати, сказав він.

    Підрядники заявили, що намагаються продовжити будівництво бункерів, але без виділення коштів урядом змушені брати кредити для фінансування мінімального обсягу робіт, щоб продовжувати будівництво, і що споруди далекі від завершення.

    Поки що, щоб запобігти колапсу своєї енергетичної системи, Україна покладається на захист «першого і другого рівня» з габіонів, що поставляються Великою Британією, – примітивних клітин, заповнених каменем, – і великих бетонних захисних арок над землею, а також на низку сучасних систем протиповітряної оборони, наданих західними партнерами.

    Видання, з посиланням на джерела пише, що колишній заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко вимагав від компаній 10-відсоткову плату за відбір і подання їхніх проєктів на затвердження.

    Джерела також повідомили, що під час офіційних поїздок у регіони Тимошенко стягував плату в розмірі 10 000 доларів з компаній, які хотіли отримати візит президента.

    Водночас прессекретар Тимошенка спростував ці звинувачення: «Кирило Тимошенко не бере участі в ухваленні рішень щодо будівництва інфраструктурних об’єктів і не має жодного стосунку до процесів фінансування або управління цими проєктами».

  • Відключення світла цієї зими може сягнути до понад 16 годин на добу

    Відключення світла цієї зими може сягнути до понад 16 годин на добу

    Пішли плітки, що холоди, що прийшли, посилюють тиск на енергетичну систему України, яка скоро може почати виходити з ладу і посгіршувати ситуацію в енергетиці України. Деякі аналітики попереджають, що підвищення навантаження може призвести до збоїв.

    За всіма прогнозами відключення світла буде в кращому разі по 5-6 годин на добу. Більше реальний прогноз це 8-10 годин відсутності е/е. Негативний 11-15 годин, а катастрофічний це понад 16 годин на добу відсутності е/е.

    До речі, багато чого залежить від Кремля. Якщо Путін захоче, то він може легко відключити Україну від рубильника.

  • Чи переживе країна цю зиму – Олександр Дубовий

    Чи переживе країна цю зиму – Олександр Дубовий

    Колишній депутат Олександр Дубовий аналізує стратегічні виклики української енергосистеми та проблеми в управлінні Міненерго, ставлячи під питання готовність країни до зими. В його статті розглядаються як потенційні переваги атомної енергетики, так і невирішені проблеми у забезпеченні енергетичної стабільності.

    Уже майже сімдесят років атомна енергетика є затребуваною та поширеною в усьому світі. Розвиток промисловості, збільшення кількості населення та зростання цін на викопні види палива у другій половині минулого сторіччя дали потужний поштовх до будівництва нових АЕС і добудови тих, що вже існують. Однак цей поступ загальмувала аварія на станції “Фукусіма-1”, яка сталася внаслідок землетрусу й цунамі, що накрили узбережжя Японії. Одразу ж після аварії антиядерні екоактивісти змусили уряди деяких країн поставити атомні проєкти на паузу (Бельгія, Італія). А найрадикальніший курс на відмову від ядерної енергетики й перехід на альтернативні джерела енергії проголосили в Німеччині.

    Однак, незважаючи на всі зусилля, спрямовані на розвиток відновлюваної енергетики, ні з економічного погляду, ні в межах програми досягнення вуглецевої нейтральності економіки до 2050 року зелена енергетика не змогла задовольнити стрімке зростання попиту на електроенергію. Окрім того, неодноразові блекаути від Техасу до Балкан показали, якими нестабільними можуть бути відновлювальні джерела енергії через зміни клімату та різке зростання споживання, як вони розхитують енергобаланс і створюють загрози населенню та бізнесу. На відміну від АЕС, які забезпечують базове вироблення енергії, тимчасом як сонячні й вітрові електростанції не здатні цього зробити через відсутність вітру або сонця.

    Загалом усі ці проблеми, а надто необхідність різкого скорочення використання російського газу після початку повномасштабного вторгнення 2022 року, обумовили повернення до порядку денного питання ядерної енергетики, яка вже досягла “дофукусімських” рівнів і навіть перевищила їх. США, Франція, Китай, Велика Британія, Фінляндія, Японія наразі розглядають атомну енергетику як важливу складову своєї енергетичної безпеки та не збираються від неї відмовлятися. Планують збудувати перші АЕС Польща, Туреччина, ОАЕ й інші країни.

    Курс на атом

    Окрім незалежності від кліматичних змін, є й інші фактори, які сприяють ренесансу атомної енергетики. По-перше, після Фукусіми всі країни, які мають АЕС, зокрема Україна, пройшли стрес-тести на відповідність “постфукусімським” вимогам.

    Нині у світі будують найсучасніші з погляду безпеки конструкції реакторів енергоблоки покоління “три плюс”, які, окрім забезпечення споживачів недорогим, надійним та екологічно чистим джерелом енергії, працюють також у режимі маневрування. Тобто дозволяють зменшувати або збільшувати обсяги виробництва електроенергії залежно від навантаження, що є вкрай важливою опцією для підтримки працездатності системи в години пікових навантажень.

    По-друге, навіть з огляду на трагедії Фукусіми й Чорнобиля, атомна енергетика залишається однією з найекологічніших форм виробництва електроенергії. Викиди парникових газів та інших забруднювачів повітря атомними електростанціями (АЕС) на етапі експлуатації близькі до нуля. Тоді як негативний вплив на забруднення повітря, здоров’я людей і навколишнє середовище, наприклад, від вугільних електростанцій виявився значно гіршим і призвів до загибелі сотень тисяч людей протягом останнього десятиліття.

    Крім того, і досі залишається неврегульованою проблема утилізації та переробки відпрацьованих сонячних батарей та лопатей вітрових турбін. Їх утилізація є дороговартісною та провокує додаткові викиди вуглекислого газу при транспортуванні деталей, у яких закінчився термін експлуатації. Отже, забруднення внаслідок утилізації елементів відновлюваних джерел енергії насправді більше, ніж викиди традиційної енергетики. І поки вчені намагаються вирішити цю проблему, звалища лопатей і батарей щороку зростають.

    Зрештою, різні дискусії щодо майбутнього енергетики сходяться в одному: досягнення глобальних кліматичних цілей (утримання зростання глобальної температури на рівні нижче 2°C проти доіндустріального рівня та докладання зусиль для обмеження підвищення температури до 1,5°C) без використання атомної енергетики неможливо. Саме тому ЄС 1 січня 2023 року підтвердив екологічний статус атомної енергетики, долучивши її до списку чистих видів енергії в зеленій таксономії ЄС.

    Попри різне ставлення до атомної енергії, є принаймні одна перевага, яку важко заперечити: вона значно дешевша за зелену енергію. Німеччина, яка свого часу ухвалила програму виведення з експлуатації атомних станцій – частково під тиском зелених, частково через зусилля лобістів “Газпрому”, які просували розширене споживання російського газу, – нині пожинає негативні плоди своїх реформ. Якщо німецька економіка 2023 року скоротилася на 0,2 %, то французька, де майже 70 % електроенергії виробляється на атомних електростанціях, навпаки, зростає. Експерти пояснюють це, зокрема, дорожнечею в Німеччині електроенергії, яку у великих обсягах споживають промислові гіганти. Тож якщо дивитися в майбутнє, ядерна енергетика – це саме те джерело дешевої та чистої енергії, якого потребує людство.

    Енергетична політика України під питанням

    У спадок від срср Україна отримала потужну атомну генерацію, яка дозволяла щорічно виробляти близько 50 % загальної електроенергії країни. Дванадцять діючих реакторів збудували в радянські часи, а ще три – уже в часи незалежної України. Це шостий реактор на Запорізькій АЕС (1996), другий реактор на Хмельницькій АЕС (2004) та четвертий реактор на Рівненській АЕС (2006). Посідаючи сьоме місце у світі та п’яте в Європі за кількістю реакторів, Україна була одним із найбільших експортерів електроенергії в Європу.

    Однак війна завдала нищівного удару по українській енергетиці, від якого країна зможе оговтатися хіба що за кілька років. Знищені трансформатори, зруйновані гігавати генеруючих потужностей – ГЕС і ТЕЦ, які дозволяли швидко збільшувати генерацію в ранкові та вечірні години пік. Вітрова й сонячна енергія коштують дорого, і кількість енергії, що вони виробляють, не покриває базові потреби країни. А імпорту дорогої електроенергії з Європи так само недостатньо, щоб повністю покрити дефіцит в енергосистемі.

    Фактично в найбільш робочому стані залишаються тільки ті АЕС, які продовжують стабільно працювати. Навіть обстріли Запорізької АЕС не можуть пробити захисну оболонку реактора, якою оснащені всі сучасні реактори. Сталь і залізобетон надійно захищають найуразливіші частини станції. Окрім того, ворог чудово розуміє, що прямий ракетний удар по ядерному об’єкту буде “самовбивчим”, а наслідки в разі надзвичайної ситуації зачеплять не лише Україну, ЄС, а й саму країну-агресора.

    Доцільність нарощування атомної енергетики для покриття дефіциту електроенергії визнають і наші американські партнери. “У короткостроковій перспективі нарощування атомної енергетики є цілком логічним кроком разом з іншими зусиллями, яких докладають усі союзники”, – зазначила спецпредставниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. До того ж розвиток атомної енергетики, зокрема технології малих модульних реакторів, свідчитиме, що країна рухається у тому самому напрямку, що і Європа, – до декарбонізації та захисту навколишнього середовища. Загалом атомна генерація України досить потужна, стабільна та економічно ефективна.

    Звісно, будувати нові енергоблоки, зокрема на Хмельницькій АЕС, потрібно. Це безпрограшний спосіб забезпечення країни базовою генерацією на десятиліття. Але чи є це будівництво пріоритетом номер один? Адже результату їх роботи можна буде очікувати лише за вісім-дев’ять років. Крім того, для початку будівництва третього й четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС парламент має прийняти закон з актуальним фінансовим планом (суми, джерела покриття) і термінами добудови.

    Проте нині, коли населення та бізнес стикаються з масовими вимкненнями електрики, а попереду на нас чекає холодна й темна зима, нам потрібні негайні кроки для покриття наявного дефіциту енергобалансу. А саме: будівництво та під’єднання до електромереж малих генеруючих установок (газотурбінних, газопоршневих, когенераційних тощо). Це будуть саме ті рятівні відсотки, які дозволять нам вистояти й захистити населення, особливо великих міст, узимку. Тим паче, що розподілена генерація із сотень малих електростанцій різного типу – найкращий запобіжник проти масштабних руйнувань енергосистеми внаслідок ракетних обстрілів.

    Однак дії Міненерго саме щодо децентралізації енергетики викликають чимало питань. Достатньо навести один приклад, коли газотурбінну міні-ТЕС, подаровану Україні США, у Міненерго не могли увімкнути шістнадцять місяців. Так само посадові особи відомства не спромоглися налагодити ефективний захист наявних енергетичних потужностей, і найгірше, що ніхто за це не відповів.

    Ще більше занепокоєння викликають дії Міненерго, спрямовані на знищення проєктної галузі країни. Так, завдяки “зусиллям” міністерства повністю припинили діяльність потужні науково-проєктні установи, які самостійно реалізовували технологічно складні завдання з проєктування та будівництва енергетичних комплексів. Зокрема, ДП “УкрНДПРІ промтехнології”, ДП “Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень “Енергопроект”, Харківський інститут “Енергопроект” та інші.

    Нині тривають спроби закрити останню незалежну проєктну компанію – Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “Енергопроект” (КІЕП), що вже багато десятиліть є основним проєктантом ядерних установок і володіє унікальним досвідом та персоналом. Знищення КІЕП дозволить НАЕК “Енергоатом” самостійно проєктувати добудову енергоблоків Хмельницької АЕС та на свій розсуд визначати корупційні суми безпосередньо в проєктній документації, позбавившись контролю з боку незалежної проєктної організації. Загалом країна, яка планує розвивати атомну енергетику, повинна мати потужну проєктну галузь і гарантувати їй нормальні умови роботи. Сподіваюся, наступне керівництво Міненерго буде розуміти це краще, ніж теперішнє.

    Отже, у короткостроковій перспективі країні варто зосередитися на будівництві розподіленої генерації, а в середньо- та довгостроковій для забезпечення відновлення економіки країни, енергетичної безпеки й досягнення глобальних цілей (боротьби зі зміною клімату) може та має бути використаний потенціал ядерної енергетики. Поза сумнівом, потрібен аудит і план розвитку енергетики з урахуванням швидкого, я сподіваюся, відновлення промисловості. Але для цього насамперед потрібне професійне й відповідальне керівництво галузі, якого нині, на жаль, немає. 

  • РФ змінили тактику атак на українську енергетику

    РФ змінили тактику атак на українську енергетику

    На Заході занепокоїлися тим, що ЗС РФ змінили тактику атак на українську енергетику. І приводи для хвилювання безумовно є:

    ▪️РФ б’є по електростанціях у конкретних регіонах, менш захищених, ніж Київ;
    ▪️удары наносяться високоточними ракетами і так, що щоб відновити станції до наступної зими було неможливо. Як зазначає видання Financial Times, на відновлення станцій може піти кілька років, а “очевидною метою тепер є постійна, непоправна шкода”;
    ▪️то та ж сама кількість ракет, які використовувалися під час попередньої кампанії, зараз спрямована на п’ять-шість енергетичних об’єктів в одному регіоні;
    ▪️для атак по енергетиці використовують і дрони – як дешевший спосіб уразити інші частини енергетичної системи, наприклад, трансформатори..;
    ▪️ВС РФ намагаються відключити від енергопостачання великі промислові райони та міста.

    У FT підкреслюють, що після нової хвилі ударів імпорт з ЄС сягнув рекордних 18 700 МВтг – це еквівалентно виробленню двох електростанцій.

    Примітно, що авторитетне видання побічно підтверджує думку, що знищення об’єктів енергетики має цілком конкретну мету – перетворити Україну на додатковий тягар витрат для Європи. Тобто, тепер, крім закриття дірок у бюджеті, європейцям доводиться тепер ще забезпечувати перетоки електроенергії, а Україна за дедалі більшою кількістю параметрів переходить “на баланс” ЄС.

    Ба більше, сценарій “чорної зими”, про яку всіх попереджали ще 2023-го, у 2024-2025 стає цілком реальним, оскільки теплову та енергетичну інфраструктуру винесено. Міста перетворяться на “темні плями”, де жити буде неможливо, а одними “пунктами незламності”, звісно, не обійтися.