Nenkainfo.com

Позначка: енергетика

  • Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Українські енергетичні підприємства протягом літа 2026 року отримали від міжнародних партнерів значну партію обладнання для ремонту, відновлення та посилення енергосистеми. Йдеться про сотні трансформаторів, комплектні підстанції, понад дві сотні кілометрів кабелів і проводів, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції. Допомога надходить через Фонд підтримки енергетики України, який став одним із ключових механізмів міжнародної підтримки галузі.

    За даними Міністерства енергетики, влітку енергетичні підприємства отримали понад 113 кілометрів кабелів та ще 126 кілометрів проводів. Крім того, партнери поставили Україні 380 трансформаторів різних типів та чотири комплектні трансформаторні підстанції.

    Окремою частиною допомоги стали три газотурбінні електростанції загальною потужністю 75 МВт. Таке обладнання має особливе значення в умовах постійного ризику нових пошкоджень великих енергетичних об’єктів, адже розподілена генерація дозволяє створювати додаткові джерела виробництва електроенергії та підсилювати окремі ділянки енергосистеми.

    Для аварійних і ремонтних бригад також передали 14 спеціалізованих вантажівок та 14 причепів, призначених для перевезення опор. Така техніка потрібна, зокрема, для оперативного відновлення пошкоджених ліній електропередачі.

    Міжнародна допомога надходила від партнерів з Європейського Союзу, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Люксембургу, Данії, Австрії, Швеції, Швейцарії, Італії, Ірландії, Хорватії, Норвегії, Австралії та Литви.

    Фонд став одним із головних каналів допомоги енергетиці

    Фонд підтримки енергетики України був створений за погодженням Європейської комісії та Міністерства енергетики після початку масштабних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ним управляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Через цей механізм уряди, міжнародні фінансові установи, організації та приватні донори можуть фінансувати закупівлю обладнання, запчастин, палива та послуг, необхідних українським енергетичним компаніям.

    Станом на початок серпня 2026 року обсяг підписаних внесків до Фонду перевищував 2,15 млрд євро. Серед найбільших донорів у переліку Секретаріату Енергетичного Співтовариства були Німеччина, Швеція, Європейський Союз, Норвегія, Велика Британія та Нідерланди. Водночас зазначається, що сума підписаних внесків не завжди означає, що всі кошти вже були фактично перераховані.

    Масштаби роботи Фонду продовжують зростати. Ще у червні Секретаріат Енергетичного Співтовариства повідомляв, що обладнання приблизно на 680 млн євро перебувало на різних етапах закупівель. Серед основних категорій були трансформатори, комутаційне обладнання, кабелі, компоненти підстанцій, турбогенератори, газове обладнання, системи розподіленої генерації, теплоенергетичне обладнання, транспорт та засоби фізичного захисту.

    На початку вересня закупівельний портфель продовжував формуватися: приблизно 526 млн євро обладнання перебувало на різних стадіях закупівель. Близько 100 млн євро припадало на відкриті процедури, де вже тривав прийом пропозицій, ще до 426 млн євро закупівель перебували у стадії підготовки.

    Це означає, що літні поставки трансформаторів, кабелів і електростанцій є не завершенням програми підтримки, а частиною ширшого процесу підготовки енергосистеми до наступного опалювального сезону.

    Мільйони євро спрямували на фізичний захист

    Окремим напрямом міжнародної допомоги залишається захист українських енергетичних об’єктів. За інформацією Міненерго, на заходи фізичного захисту було спрямовано 5 млн євро з Фонду підтримки енергетики України.

    У переліку закупівель Фонду фізичний захист виділяється як окрема категорія поряд з електротехнічним обладнанням, генерацією та аварійно-рятувальними засобами. Сюди можуть входити пасивні захисні конструкції, спеціалізовані засоби та обладнання, необхідні для зменшення наслідків атак і швидшого відновлення роботи об’єктів.

    Цей напрям набув особливого значення через регулярні російські удари по електростанціях, підстанціях, мережах та іншій критичній інфраструктурі.

    За даними річного звіту Фонду, у 2025 році 76% допомоги спрямовували на сфери виробництва, розподілу та передачі електроенергії. Енергогенерувальне обладнання та трансформатори становили близько 40% усіх поставок, причому значна частина допомоги направлялася до регіонів, які найбільше потерпали від обстрілів.

    До зими Україні потрібно ще більше обладнання

    Посилення енергосистеми влітку відбувалося паралельно з масштабною кампанією зі збору коштів на підготовку до опалювального сезону 2026/2027.

    У червні Європейська комісія, Міністерство енергетики України та Секретаріат Енергетичного Співтовариства спільно закликали партнерів додатково мобілізувати 650 млн євро для підготовки країни до наступної зими. Тоді українська сторона наголошувала, що кошти необхідні для закупівлі критично важливого обладнання та послуг до початку холодів.

    Протягом літа до Фонду продовжували надходити нові внески. Так, Норвегія у липні оголосила про додаткові майже 45 млн євро, після чого її сукупна підтримка Фонду наблизилася до 209 млн євро.

    У серпні Європейський Союз повідомив про додаткові 20 млн євро. У Секретаріаті Енергетичного Співтовариства тоді зазначали, що допомога через Фонд уже охопила енергетичні компанії у 23 областях України.

    Ще 8 млн євро у серпні виділив Люксембург, а Естонія наприкінці місяця оголосила про новий внесок у 125 тисяч євро. За оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства станом на 28 серпня, для покриття визначених раніше потреб зимової підготовки все ще необхідно було близько 443,8 млн євро.

    Таким чином, підготовка української енергетики до холодного сезону продовжується одразу за кількома напрямами: накопичення резервів обладнання, заміна пошкоджених трансформаторів, ремонт мереж, розвиток розподіленої генерації, закупівля спеціальної техніки та посилення фізичного захисту критичних об’єктів.

    Отримані влітку 380 трансформаторів, чотири комплектні підстанції, понад 239 кілометрів кабелів і проводів та три газотурбінні електростанції потужністю 75 МВт мають стати частиною цього резерву стійкості. Водночас міжнародні партнери та українська влада продовжують залучати нове фінансування, оскільки потреби енергосистеми залишаються значними, а ризик нових атак на інфраструктуру зберігається.

  • Загроза втрати 4% світових постачань: зупинка головного нафтопроводу Саудівської Аравії після атаки дронів загрожує глобальному ринку

    Загроза втрати 4% світових постачань: зупинка головного нафтопроводу Саудівської Аравії після атаки дронів загрожує глобальному ринку

    Тривалий простій стратегічного нафтопроводу «Схід – Захід» внаслідок повітряної атаки безпілотників може призвести до скорочення світових постачань нафти на чотири відсотки. Якщо офіційний Ер-Ріяд не відновить прокачування сировини найближчими днями, королівство ризикує зіткнутися з гострим браком експортних запасів, що здатне спровокувати черговий ціновий шок на світових енергетичних біржах.

    Удар по артерії та невизначені терміни відновлення

    Влада Саудівської Аравії наразі утримується від розкриття повних масштабів руйнувань і точного графіку відновлювальних робіт. Транспортування нафти трубопроводом було повністю зупинено 11 вересня. У Міністерстві енергетики країни цей крок назвали «запобіжним заходом» після того, як ударні дрони, запущені з території Іраку, атакували об’єкти в провінціях Ер-Ріяд та Медіна.

    Оцінки тривалості ремонту серед учасників ринку суттєво різняться:

    Окремі джерела припускають, що ліквідація пошкоджень може затягнутися на 5–6 тижнів;

    Інші аналітики вважають, що ремонт вдасться завершити оперативніше або частково відновити прокачування ще до фінального завершення технічних робіт.

    Стратегічний обхід Ормузької протоки

    Нафтопровід «Схід – Захід» протяжністю 1200 кілометрів відіграє критичну роль у глобальній енергетичній логістиці, з’єднуючи основні родовища східної частини країни з терміналами порту Янбу на узбережжі Червоного моря. Цей маршрут дозволяє Ер-Ріяду відвантажувати мільйони барелів на добу в обхід Ормузької протоки, судноплавство якою регулярно обмежує та блокує Іран.

    На тлі загострення протистояння з Тегераном значення цього коридору різко зросло: за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), до червня поточного року обсяги перекачування досягали рекордних майже 8 мільйонів барелів на добу.

    Падіння експорту через загрози у Червоному морі

    Водночас останніми тижнями навантаження на альтернативний маршрут уже відчутно скорочувалося через системні атаки єменських хуситів на нафтові танкери в акваторії Червоного моря. У серпні обсяги експорту через порт Янбу впали приблизно до 2,5 мільйона барелів на добу, що стало найнижчим місячним показником із 2013 року.

    У квітні нафтопровід уже зазнавав ворожих ударів, проте тоді державній нафтовій корпорації Saudi Aramco вдалося відновити його роботу у стислі терміни. Нинішня зупинка на тлі загального напруження на Близькому Сході створює серйозний ризик довгострокового дефіциту сировини на міжнародних ринках.

  • Канада погодила великий пакет ППО для України: Зеленський назвав допомогу критичною перед зимою

    Канада погодила великий пакет ППО для України: Зеленський назвав допомогу критичною перед зимою

    Канада погодила надання Україні нового значного пакета допомоги для посилення протиповітряної оборони, а також підтримку енергетичного сектору напередодні нового зимового сезону. Про це президент України Володимир Зеленський заявив 10 вересня у Калгарі перед переговорами з прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Точний склад пакета та обсяги допомоги поки не розкриваються, однак глава держави назвав рішення Оттави критично важливим для України на тлі посилення російських повітряних атак.

    «Це дуже важливий пакет протиповітряної оборони. Це критично», — сказав Зеленський журналістам у Канаді. Водночас президент не уточнив, які саме системи, боєприпаси чи інше обладнання увійдуть до нової допомоги. Не розкриваються поки і деталі канадської підтримки української енергетики.

    Переговори проходять у момент, коли питання ППО знову опинилося серед головних зовнішньополітичних пріоритетів Києва. За даними Reuters, Україна відчуває критичний дефіцит американських перехоплювачів Patriot, здатних протидіяти російським балістичним ракетам. Одночасно Москва нарощує атаки ракетами та безпілотниками, а українська влада попереджає партнерів про необхідність заздалегідь підготуватися до можливих ударів по енергетичній інфраструктурі взимку.

    Сам Зеленський ще після прибуття до Канади прямо назвав захист українського неба і підготовку країни до зими центральними темами поїздки. За його словами, під час візиту заплановані домовленості, які мають закріпити стратегічний рівень відносин між Києвом та Оттавою на роки вперед. Президент наголосив, що сторони говоритимуть про посилення стійкості України, підтримку населення та забезпечення необхідних оборонних можливостей.

    Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська перебувають у Канаді з 9 до 11 вересня. Програма передбачає заходи в Калгарі, Торонто та Норт-Беї. Крім того, український президент має виступити перед членами канадського уряду під час урядового форуму в Банфі. Офіс прем’єра Канади заздалегідь заявляв, що переговори будуть зосереджені на оборонній, економічній та енергетичній співпраці, а також на подальшій підтримці відновлення України.

    У Калгарі графік переговорів передбачає окрему зустріч Зеленського з Карні, церемонію підписання документів та спільне спілкування з журналістами. За офіційним розкладом канадського прем’єра, зустріч мала розпочатися о 9:00 за місцевим часом, підписання — о 10:30, а спільна пресконференція — о 10:50. Які саме документи мають бути підписані, уряд Канади у попередньому анонсі не уточнив.

    Карні зі свого боку вже заявив, що Оттава планує і надалі допомагати Києву протидіяти російським атакам. Канадський прем’єр також підтвердив підтримку прагнення України вступити до НАТО та Європейського Союзу. Канада залишається одним із найбільших партнерів України: від початку повномасштабного російського вторгнення вона взяла на себе зобов’язання щодо допомоги на суму понад 25,5 млрд канадських доларів, з яких більш як 8,5 млрд припадають на військову підтримку.

    Нинішні домовленості не є першим великим пакетом Канади цього року. У липні під час зустрічі Зеленського та Карні на саміті НАТО в Анкарі українська сторона повідомляла про пакет підтримки обсягом $900 млн. Тоді Зеленський також назвав ППО найбільшим дефіцитом України. Карні пояснював, що допомога розрахована на найближчі місяці та включає військову техніку, боєприпаси й іншу підтримку на додачу до засобів протиповітряної оборони.

    Окремо в межах канадських військових зобов’язань цього року було оголошено про сотні мільйонів доларів на боєприпаси та бронетехніку. Зокрема, Канада спрямовувала 475 млн на закупівлю боєприпасів, майже 400 млн — на виготовлення 35 броньованих машин канадського виробництва і ще 50 млн — на технологічне та інженерне обладнання для України. Загальний обсяг канадської військової підтримки України, оголошеної на 2026 рік, становив близько 2,8 млрд.

    Київ паралельно намагається збільшити запаси ракет до систем Patriot через інших партнерів. Міністр оборони України Євгеній Хмара цього тижня повідомив, що Україна за підтримки партнерів контрактує близько тисячі ракет Patriot. Однак значна частина цих боєприпасів має надійти лише протягом наступних років, тому Київ просить союзників передавати ракети безпосередньо зі своїх наявних запасів уже зараз.

    Посилення ППО особливо важливе на тлі очікуваної зимової кампанії Росії проти української енергетики. Останніми днями ця тема звучить фактично на всіх ключових переговорах Зеленського. 9 вересня президент обговорював повітряну оборону й підготовку до зими з партнерами дорогою до Канади, а раніше Німеччина підтвердила надання додаткових ракет для українських систем ППО.

    Саме тому канадський пакет може мати для України значення не лише як чергова військова поставка. Йдеться про спробу створити запас засобів захисту перед періодом, коли Росія традиційно концентрує удари на електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Додатковий блок підтримки енергетики може стати другою частиною цієї стратегії — поряд із безпосереднім посиленням українського неба.

    При цьому головна інтрига переговорів у Калгарі поки залишається нерозкритою: що саме увійде до нового пакета ППО. Станом на момент перших заяв Зеленського ні Київ, ні Оттава не повідомляли конкретну кількість ракет, назви систем чи вартість нового пакета. Тому твердження про передачу конкретно Patriot або певної кількості ракет наразі було б передчасним. Більше деталей очікується після церемонії підписання та спільної пресконференції Зеленського і Карні.

  • Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Зброя і допомога перед зимою: Буданов провів важливі переговори у Латвії

    Керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час робочого візиту до Риги провів переговори з прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом. У центрі розмови опинилися одразу два напрями, які Київ вважає критичними найближчими місяцями: подальше військове посилення України та підготовка енергосистеми до нового опалювального сезону. Окремо сторони говорили про співпрацю оборонних підприємств і поглиблення партнерства між Україною та Латвією на тлі тривалої російської агресії.

    За словами Буданова, Україна розраховує на продовження військової співпраці з Ригою та розширення контактів між оборонними індустріями двох держав. Водночас напередодні зими Київ зацікавлений у тому, щоб уже погоджене або підготовлене Латвією енергетичне обладнання надходило якомога швидше. Керівник ОП наголосив, що питання передачі такої техніки зараз необхідно прискорити.

    Такий акцент має конкретне підґрунтя. Латвія вже реалізує окрему програму допомоги українській енергетиці. У квітні уряд країни ухвалив рішення передати Чернігівській області 48 стаціонарних дизельних генераторів загальною вартістю близько 1,2 млн євро, включно з витратами на доставку. Обладнання призначене для відновлення критичної інфраструктури та забезпечення безперервності енергопостачання. У липні латвійське Міністерство економіки повідомляло, що початок поставок вдалося перенести з середини вересня на більш ранній термін.

    Це не перша енергетична допомога Риги. За даними латвійського уряду, станом на початок 2026 року гуманітарна та державна підтримка України з боку Латвії перевищувала 92 млн євро. До неї входили генератори, трансформатори, медичне обладнання та інша техніка для критичної інфраструктури. Під час одного з візитів до України латвійська сторона також повідомляла про передачу обладнання для теплоелектростанцій, генераторів і трансформаторів.

    Для України ця тема набуває особливого значення саме напередодні осінньо-зимового періоду. Росія протягом війни систематично атакує електростанції, підстанції, теплову генерацію та інші елементи енергетичної системи. Тому Київ на переговорах із партнерами паралельно просить як додаткові засоби протиповітряної оборони, так і резервне енергетичне обладнання, яке дозволяє швидше відновлювати електро- і теплопостачання після ударів.

    Не менш важливою частиною переговорів Буданова з Кулбергсом стала оборона. Латвія залишається одним із партнерів, які витрачають на військову підтримку України значну частку власної економіки. Міністерство оборони країни підтвердило, що у 2026 році військова допомога Україні становитиме понад 0,25% латвійського ВВП. Крім цього, Рига вже зробила внесок у розмірі 17 млн євро до натовської ініціативи PURL, через яку союзники фінансують закупівлю пріоритетного озброєння для України.

    Усього з 2022-го до 2025 року військова підтримка, надана Латвією Україні, сягнула приблизно 665 млн євро. Вона включала озброєння та військову техніку, підготовку українських військовослужбовців, закупівлі продукції латвійської оборонної промисловості та внески до міжнародних механізмів допомоги. У 2026 році одним із центральних напрямів залишаються безпілотники та засоби боротьби з ними. Латвія також продовжує відігравати провідну роль у Коаліції дронів.

    Фактично нинішня зустріч Буданова і Кулбергса продовжує домовленості, які Київ і Рига оформили ще влітку. 9 червня Володимир Зеленський і новопризначений на той момент прем’єр Латвії Андріс Кулбергс підписали в Таллінні так звану Drone Deal. Документ передбачає співпрацю у сфері безпілотників, протиповітряної та протиракетної оборони, постачання оборонної продукції, фінансування українського виробництва та обмін технологіями й бойовим досвідом.

    Паралельно Україна й Латвія уклали ширшу угоду про оборонне співробітництво на десять років із можливістю продовження. Вона передбачає спільне виробництво, локалізацію технологій, передачу експертизи, співпрацю щодо безпілотних систем та ППО, а також взаємодію у сфері розвідки. Латвійське Міністерство оборони повідомляло, що протягом перших двох років дії документа Рига планує спрямувати приблизно 110 млн євро на реалізацію його цілей.

    Тож слова Буданова про розширення партнерства між оборонними індустріями не є лише загальною дипломатичною заявою. Обидві країни вже створили юридичну основу, яка дозволяє закуповувати продукцію латвійських виробників для України, фінансувати українські підприємства, запускати спільне виробництво й обмінюватися технологіями.

    Причому просто зараз Міністерство оборони Латвії формує окремий каталог продукції своєї військової промисловості для потреб України. Українська сторона зможе визначити в ньому необхідні системи й технології, після чого Рига оцінюватиме можливість їх закупівлі в межах військової допомоги. Заявки латвійських підприємств до каталогу приймаються до 14 вересня.

    Візит Буданова до Риги при цьому значно ширший за одну зустріч із прем’єром. Напередодні, 9 вересня, керівник Офісу президента провів переговори з міністром оборони Латвії Райвісом Мелнісом. Латвійська сторона називала серед тем регіональну безпеку, військову допомогу Україні та партнерство оборонних промисловостей. Також було заплановано участь обох посадовців у дискусії Riga Conference, присвяченій тому, як бойовий досвід України може бути інтегрований у планування НАТО.

    Ще одна зустріч має відбутися вже на найвищому державному рівні. В офіційному календарі президента Латвії Едгарса Рінкевичса на 10 вересня значиться зустріч із Кирилом Будановим у Ризькому замку о 13:00. Це свідчить про те, що нинішній візит охоплює одразу політичний, військовий та безпековий рівні латвійського керівництва.

    Під час розмови з Кулбергсом Буданов також заявив, що російська агресія давно перестала бути виключно проблемою України. Цей мотив добре вписується в нинішню політику самої Латвії. Як країна НАТО з безпосереднім кордоном із Росією, вона останніми роками різко збільшує витрати на оборону, посилює східний кордон, нарощує ППО та системи боротьби з безпілотниками. З 2 вересня до 8 жовтня по всій країні проходять масштабні навчання Namejs 2026, де особливу увагу приділяють застосуванню дронів і протидії безпілотним системам, причому під час планування прямо враховується український бойовий досвід.

    Символічне місце для переговорів Буданова та Кулбергса теж привернуло увагу. Розмова відбулася в Ризькому мотормузеї, до створення якого безпосередньо причетний батько нинішнього прем’єра Латвії Віктор Кулбергс. Саме він очолював латвійський Клуб антикварних автомобілів і був одним із головних ініціаторів створення музею, який відкрився у 1989 році.

    Буданов використав експозицію з автомобілями радянських керівників як політичну метафору, порівнявши долю радянської імперії з перспективами сучасної Росії. Зокрема, він звернув увагу на пошкоджений Rolls-Royce, пов’язаний із Леонідом Брежнєвим, і завершив допис тезою про те, що імперії, побудовані на агресії та ілюзіях, зрештою залишаються без майбутнього.

    Водночас історичну деталь про сам Rolls-Royce варто подавати обережно. У популярній версії автомобіль часто називають розбитою машиною Брежнєва, однак існують дані, що в ДТП насправді потрапив не сам радянський генсек, а водій радянської служби охорони. Тому слова Буданова про цей експонат коректніше сприймати як політичну метафору, а не точний опис обставин старої аварії.

    Нинішні переговори в Ризі показують, що напередодні зими Україна намагається одночасно закрити дві вразливі зони — захист неба й стійкість енергосистеми. Від Латвії Київ очікує не лише продовження постачання зброї та дронів, а й швидшої передачі обладнання, необхідного для роботи критичної інфраструктури. А підписані раніше довгострокові угоди означають, що співпраця поступово переходить від окремих пакетів допомоги до спільного виробництва, технологічного обміну й постійного партнерства оборонних підприємств.

  • Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні

    Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні

    Китайська технологічна компанія Sigenergy розвиває в Україні системи накопичення електроенергії для бізнесу, однією з головних особливостей яких називає автоматизоване керування за допомогою штучного інтелекту. Алгоритми аналізують споживання об’єкта, прогноз сонячної генерації та вартість електроенергії, після чого самостійно визначають, коли вигідніше заряджати батареї, а коли використовувати накопичену енергію.

    Sigenergy, заснована у Шанхаї у 2022 році, працює у сегментах сонячної генерації, систем зберігання енергії та зарядної інфраструктури для електромобілів. Компанія активно просуває глобальну стратегію AI in All, у межах якої штучний інтелект інтегрується не лише в програмні сервіси, а й безпосередньо у логіку управління енергетичним обладнанням.

    На українському ринку компанія робить ставку насамперед на бізнес, для якого одночасно важливі вартість електроенергії та резервне живлення під час можливих відключень. За словами представника Sigenergy в Україні Артема Лі, користувачу не потрібно вручну постійно визначати оптимальні години заряджання і розряджання накопичувача — значну частину цих рішень система може приймати автоматично.

    Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні
    ФОТО: Артем Лі, County Manager Sigenergy в Україні.

    Алгоритм враховує одразу кілька факторів. Серед них — прогноз виробництва електроенергії сонячними панелями залежно від розташування об’єкта та погоди, історія і прогноз споживання, а також ціни на ринку електроенергії. У матеріалі Forbes BrandVoice компанія стверджує, що для українських користувачів система може враховувати дані ринку «на добу наперед» та індивідуальні складові тарифу конкретного клієнта.

    Після запуску система певний час накопичує інформацію про об’єкт і його типові навантаження. У Sigenergy пояснюють, що перший тиждень фактично використовується для первинного енергоаудиту, а зі збільшенням обсягу даних алгоритм може точніше прогнозувати майбутнє споживання.

    Батарея сама вирішує, коли купувати електроенергію: як Sigenergy використовує ШІ в Україні

    Наприклад, накопичувач може не заряджатися від мережі навіть у години дешевшої електроенергії, якщо алгоритм очікує, що найближчим часом сонячна електростанція виробить достатньо надлишкової енергії. І навпаки, система може накопичувати електроенергію заздалегідь, якщо прогнозує дорожчу електроенергію або майбутнє пікове навантаження.

    У Sigenergy заявляють, що точність таких прогнозів може сягати 90–91%. Однак цей показник, як і заявлені економічні результати окремих проєктів, наразі походить від самої компанії, тому його варто сприймати саме як дані виробника, а не як результат незалежного аудиту.

    Компанія наводить приклади трьох комерційно-промислових майданчиків у китайських провінціях Шаньдун, Гуандун і Чжецзян. За даними Sigenergy, використання ШІ-режиму на них забезпечило відповідно на 13%, 35% та 30% вищий дохід порівняно зі стандартною автоматикою. Водночас результати залежали від конкретного об’єкта, погодних умов, структури обладнання і режиму споживання, а тому ці цифри не можна автоматично переносити на будь-яке українське підприємство.

    Для України до звичайної економічної оптимізації додається ще один фактор — ризик аварійних або планових відключень електроенергії. Власник системи може залишати певну частину ємності батареї недоторканною як резерв. Наприклад, 30% накопиченої енергії зберігатимуться на випадок зникнення живлення, а решта може використовуватися алгоритмом для скорочення витрат.

    Якщо ж для підприємства безперервність роботи важливіша за ціну електроенергії, систему можна перевести у режим максимального резервування. У такому разі пріоритетом стає підтримання заряду батарей навіть тоді, коли електроенергія в мережі коштує дорожче.

    Це особливо актуально для підприємств із серверним обладнанням, автоматикою, виробничими контролерами, холодильними установками чи іншими системами, для яких навіть короткочасне зникнення живлення може спричинити зупинку процесів.

    Окремою особливістю комерційної системи SigenStack є модульна побудова. Офіційна специфікація виробника передбачає батарейні модулі приблизно по 12 кВт·год. Система може складатися щонайменше з чотирьох таких модулів, тобто стартувати приблизно з 48 кВт·год, а надалі розширюватися відповідно до потреб об’єкта. Офіційний український партнер SOTACELL також вказує для SigenStack діапазон ємності від 48 до 253 кВт·год для однієї конфігурації.

    Модульність має практичне значення для бізнесу. Компанії не обов’язково одразу купувати надлишкову ємність із розрахунком на майбутнє. Систему можна збільшувати разом зі зростанням споживання, появою нових виробничих ліній або розширенням сонячної електростанції.

    Виробник також наголошує, що модульний формат полегшує монтаж порівняно з великими контейнерними накопичувачами. На офіційній сторінці SigenStack зазначається, що встановлення не потребує кранів чи іншої спеціальної вантажопідіймальної техніки, а самі модулі можна комбінувати залежно від параметрів конкретного проєкту. Система використовує літій-залізо-фосфатні акумулятори LiFePO4 та має захист корпусу IP66.

    Водночас Sigenergy вже розширює лінійку й за межі модульних рішень. У червні компанія представила, зокрема, систему SigenCube — інтегроване комерційне рішення кабінетного типу, яке об’єднує силову електроніку та акумулятори в одному корпусі й орієнтоване на більші промислові об’єкти.

    Суттєво розширює компанія й сам напрям штучного інтелекту. 29 травня 2026 року Sigenergy презентувала SigenAgent — набір ШІ-інструментів для управління енергетичними системами. Компанія позиціонує його як систему, здатну не лише відповідати на запити користувача, а й самостійно виконувати завдання відповідно до заданої мети. Зокрема, у структурі SigenAgent заявлені інструменти для енергоменеджменту, діагностики обладнання, торгівлі електроенергією та управління бізнес-процесами.

    Sigenergy паралельно швидко розширює міжнародний бізнес. Компанія вийшла на Гонконгську фондову біржу під кодом 06656.HK. Тут варто уточнити деталь із початкового матеріалу Forbes: лістинг відбувся 16 квітня 2026 року, а не у червні. Серед інституційних інвесторів, які підтримали IPO, компанія називала Temasek, Goldman Sachs Asset Management, UBS Asset Management та інших великих міжнародних інвесторів.

    Після виходу на біржу компанія продовжила просувати модель, за якої акумулятор має бути не просто резервним джерелом електроенергії. Ідея полягає у перетворенні накопичувача на активний елемент енергоменеджменту: він аналізує, коли електроенергію варто накопичити, коли використати, скільки залишити в резерві та як поєднати мережу із власною сонячною генерацією.

    Для українського бізнесу такий підхід може бути особливо актуальним через поєднання двох завдань — забезпечення резервного живлення та контролю витрат на електроенергію. Проте реальна економія залежатиме від профілю споживання підприємства, тарифу, цін на ринку, наявності власної генерації, вартості системи та сценарію її використання. Тому заявлені виробником показники ефективності окремих закордонних проєктів не є гарантованою економією для кожного клієнта в Україні.

  • «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    Херсон може зустріти одну з найважчих зим за весь час повномасштабної війни. Після посилення російських атак на ТЕЦ та інші об’єкти критичної інфраструктури місто вже не може розраховувати на звичний рівень тепло- й енергопостачання, а тривалі відключення можуть стати частиною повсякденного життя. Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що зараз усе місто отримує електроенергію в обсязі, співставному з потребами одного великого супермаркету в Києві. Про це в інтерв’ю РБК-Україна.

    За його словами, за останній місяць ситуація суттєво погіршилася через масовані російські удари. Ворог атакує не лише енергетичну інфраструктуру, а й житлові райони, комунальні служби, транспорт та цивільних. Особливо небезпечними залишаються FPV-дрони, які, за словами Прокудіна, фактично «полюють» на людей на вулицях.

    Після ударів по Херсонській ТЕЦ керівник області почав активніше закликати жителів за можливості евакуюватися. Він наголосив, що йдеться не про спробу посіяти паніку, а про необхідність завчасно попередити людей про ризики.

    За оцінкою Прокудіна, Херсон може залишатися без електроенергії дуже тривалий час. У місті шукають альтернативні джерела живлення та опалення, однак повернення до звичного режиму роботи енергосистеми поки не гарантується.

    Особливо критичним є те, що місто розташоване лише за кілька кілометрів від російських позицій. Це робить об’єкти інфраструктури надзвичайно вразливими до артилерії, керованих авіабомб, ударних БпЛА та інших засобів ураження.

    За словами очільника ОВА, нині в Херсоні залишаються близько 60 тисяч людей — приблизно п’ята частина довоєнного населення міста. При цьому він наголошує: районів, які можна було б назвати повністю безпечними, фактично вже немає.

    Для проходження зими місто готує резервну систему життєзабезпечення. Насамперед йдеться про лікарні, насосні станції, об’єкти водопостачання та іншу критичну інфраструктуру. На них передбачені резервні джерела живлення.

    У Херсоні зараз постійно працюють 152 пункти незламності, ще 47 можуть бути оперативно розгорнуті у разі потреби. Також у місті є близько 400 укриттів різного рівня захисту. Їх мають забезпечувати можливістю зігрітися, зарядити телефон, отримати зв’язок та базову допомогу.

    Паралельно область готує газові обігрівачі, плитки для приготування їжі, спальні мішки та паливні матеріали для приватних будинків. До цієї роботи залучають міжнародних партнерів та державні компанії.

    Однак навіть така підготовка не може повністю компенсувати масштаби руйнувань. Прокудін прямо говорить, що нинішній опалювальний сезон відрізнятиметься від попередніх. Якщо раніше вдавалося захистити значну частину інфраструктури та швидко відновлювати пошкодження, то останні удари значно погіршили ситуацію.

    «Люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде», — заявив він в інтерв’ю.

    Окремою проблемою залишається дроновий терор. За словами Прокудіна, якщо на початку року фіксували приблизно 2,5 тисячі атак БпЛА на тиждень, то зараз їх кількість зросла до близько 6 тисяч.

    Він також заявив, що за перше півріччя по Херсонщині було застосовано близько 100 керованих авіабомб, тоді як лише за останній місяць — близько 200. Крім того, у регіоні почали регулярно фіксувати реактивні ударні дрони, які раніше використовувалися значно рідше.

    У відповідь на це в області посилили систему протидії БпЛА. За словами Прокудіна, понад 260 км маршрутів уже обладнані антидроновими сітками. Також використовуються РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші засоби.

    Очільник ОВА стверджує, що українські військові щотижня знищують у регіоні близько 93–96% російських дронів. За його даними, минулого тижня із приблизно 5700 безпілотників було знищено близько 5300. Водночас навіть невеликий відсоток БпЛА, яким вдається прорвати систему захисту, залишається смертельно небезпечним для цивільних.

    Особливо вразливими є комунальники, медики, енергетики та працівники водоканалу. Через постійні атаки вони змушені працювати в бронежилетах і шоломах, використовувати детектори дронів та в окремих випадках виїжджати на ремонти під військовим прикриттям.

    Прокудін розповів, що в серпні внаслідок російських дронових атак загинули 30 людей, серед них одна дитина, ще 393 особи були травмовані. За його словами, атаки відбуваються щодня, а цілями стають люди на велосипедах, зупинках, у маршрутках і навіть працівники комунальних служб.

    Саме тому влада продовжує евакуацію населення. З 2023 року з області, за словами Прокудіна, вивезли майже 53 тисячі людей, серед них близько 7 тисяч дітей і 600 маломобільних осіб. Лише за останній тиждень евакуювали приблизно 250 людей.

    У самому Херсоні наразі залишаються близько 4800 дітей, а загалом в області — приблизно 10,6 тисячі. Обласний центр поки не оголошений зоною обов’язкової примусової евакуації дітей, однак батькам наполегливо рекомендують виїжджати.

    Причини відмови, за словами очільника ОВА, переважно побутові: люди бояться залишати житло, переживають через можливе мародерство, не розуміють, де житимуть після евакуації та як оплачуватимуть оренду.

    При цьому евакуація доступна залізничним та автомобільним транспортом. Херсонців приймають різні області України, зокрема Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська та Вінницька.

    Складною залишається й ситуація з освітою. За словами Прокудіна, на Херсонщині немає жодного навчального закладу, який не був би пошкоджений або повністю зруйнований. Водночас 162 школи та шість філій продовжують працювати дистанційно, а в онлайн-форматі навчаються близько 44 тисяч школярів.

    Частину навчання намагаються повернути в очний формат лише там, де є захищені укриття та достатня відстань від лінії фронту.

    Прокудін наголошує, що майбутня зима може стати для Херсона принципово іншою. Якщо раніше місто, попри постійні обстріли, здебільшого зберігало доступ до світла, води та тепла, то після останніх ударів гарантувати це вже неможливо.

    Його фраза про те, що весь Херсон зараз отримує стільки електроенергії, скільки споживає один київський супермаркет, фактично стала найбільш промовистою характеристикою стану міської енергосистеми напередодні холодів.

  • «Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

    «Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

    Президент РФ Володимир Путін 3 вересня вкотре спробував представити російські удари по Україні як нібито відповідь на дії Києва. Коментуючи взаємні атаки на об’єкти в тилу, він заявив, що Росія завдає ударів, «щоб не кортіло нам шкодити», а також використав метафору про «скриньку Пандори», яку, за його версією, нібито відкрила інша сторона.

    За словами Путіна, російська «відповідь» на українські удари має бути достатньо відчутною для тих, хто, як він висловився, відкрив цю «скриньку Пандори». При цьому глава Кремля не згадав, що саме Росія у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а російські ракети та безпілотники відтоді систематично атакують українські міста, енергетичну, транспортну та іншу інфраструктуру.

    Риторика про «відповідні удари» у виступах Путіна звучить не вперше. Ще 1 вересня він погрожував новими масштабними атаками на українську енергетику, пов’язуючи їх з ударами України по російських нафтопереробних заводах. Російський президент тоді фактично дав зрозуміти, що Москва розглядає енергетичну інфраструктуру України як одну з можливих цілей для подальших атак.

    Такі заяви пролунали на тлі активізації українських далекобійних ударів по об’єктах на території Росії. Київ пояснює ці операції необхідністю послаблювати російський воєнний потенціал, зокрема уражати підприємства, паливну та логістичну інфраструктуру, яка забезпечує російську армію. Росія, своєю чергою, дедалі частіше намагається використовувати ці удари як інформаційне обґрунтування власних масованих атак.

    Напередодні Путін також різко відреагував на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що російський повітряний простір стає дедалі небезпечнішим через війну. Після саміту Шанхайської організації співробітництва російський президент назвав такі слова «заявкою на державний тероризм». Водночас Зеленський наголошував, що Україна не ставить за мету атакувати цивільну авіацію, а попередження стосується ризиків, які створює продовження війни та робота українських далекобійних засобів по військових цілях у РФ.

    Саме на цьому тлі вислів Путіна про «скриньку Пандори» фактично продовжує лінію Кремля, за якою нинішню ескалацію намагаються пояснювати українськими ударами вглиб Росії. Однак хронологічно повномасштабна війна та масовані удари по українських містах почалися задовго до того, як Україна отримала можливість регулярно уражати об’єкти на значній відстані від кордону.

    Особливо показовими слова російського президента стали саме 3 вересня, коли в Україні знову повідомляли про загиблих і поранених унаслідок російських атак.

    Вдень російський удар припав на Дніпро. Унаслідок атаки були знищені депо та відділення «Нової пошти». Компанія повідомила про загибель одного свого працівника. Ще п’ятеро співробітників отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості. Один із постраждалих, 20-річний чоловік, був госпіталізований у важкому стані.

    Після удару «Нова пошта» запустила резервну логістичну схему, щоб зменшити затримки доставки. Масштаб пошкодження або знищення відправлень ще встановлювався. Компанія заявила, що у випадку втрати посилки внаслідок атаки компенсуватиме клієнтам її оголошену вартість.

    У ніч проти 3 вересня під російськими атаками перебувала й Хмельницька область. За даними місцевої влади, після падіння уламків збитого ударного безпілотника загорілися складські приміщення одного з підприємств. Площа пожежі сягнула близько 200 квадратних метрів. Під час іншої атаки постраждав водій вантажівки — у нього діагностували уламкові поранення спини та плеча.

    Також у ніч на 3 вересня російська атака спричинила серйозні руйнування на Київщині. У Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин та інші об’єкти. Згодом стало відомо, що під удар потрапив, зокрема, великий фармацевтичний логістичний комплекс «Біокон».

    Тобто буквально в той день, коли Путін публічно пояснював російські удари бажанням дати Україні «значущу відповідь», наслідками атак РФ знову стали загиблі, поранені та руйнування цивільної інфраструктури.

    Заяви Кремля про нібито виключно «відповідний» характер ударів також не пояснюють багаторічних російських атак на Україну. Масовані ракетні та дронові удари Росія проводить з перших місяців повномасштабного вторгнення, а цілями неодноразово ставали житлові будинки, електростанції, лікарні, транспортні об’єкти, підприємства й логістичні центри.

    Водночас останнім часом Москва дедалі частіше акцентує саме на українських ударах по російській нафтовій та промисловій інфраструктурі. Це пов’язано з тим, що Україна нарощує власні далекобійні можливості й регулярно атакує НПЗ, склади пального, військові виробництва та інші об’єкти, які мають значення для забезпечення російської армії.

    Київ наголошує, що такі удари є частиною самооборони держави, яка протистоїть російській агресії. Українська влада також заявляє про намір надалі розвивати далекобійні засоби та збільшувати частку озброєння власного виробництва.

    Путін натомість намагається представити нову реальність, коли російська територія дедалі частіше опиняється під ударами, як певну межу, яку нібито перейшла Україна. Саме в такому контексті він і використав метафору зі «скринькою Пандори».

    Однак війна на територію Росії у вигляді регулярних ударів почала повертатися вже після багатьох років російських атак на Україну. Тому слова Путіна про те, що Москва лише «відповідає», залишають поза контекстом саму першопричину нинішньої війни — рішення Кремля розпочати повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

    Водночас нові погрози російського президента можуть свідчити, що Кремль і надалі намагатиметься обґрунтовувати удари по українській інфраструктурі атаками Києва на російські об’єкти. Путін уже окремо згадував українські удари по НПЗ і натякав на можливу масштабну відповідь по українській енергетиці.

    На практиці це означає збереження високої загрози нових ракетних і дронових атак по Україні. Російська сторона не демонструє відмови від далекобійних ударів, попри паралельні публічні заяви Кремля про можливість переговорів і завершення війни.

    Таким чином, слова про «скриньку Пандори» стали ще одним елементом російської риторики, яка намагається поміняти місцями причину й наслідок війни. Путін представляє удари РФ як реакцію на дії України, тоді як сама необхідність українських атак по військовому та економічному потенціалу Росії виникла вже після початку російської агресії та багаторічних обстрілів української території.

  • Диверсія за сотню кілометрів від Берліна: біля стратегічної електростанції в Німеччині виявили вибухівку

    Диверсія за сотню кілометрів від Берліна: біля стратегічної електростанції в Німеччині виявили вибухівку

    Німецькі правоохоронні органи проводять розслідування через виявлення вибухових пристроїв на території електричної підстанції в комуні Турнов-Прейлак, що в землі Бранденбург приблизно за 100 кілометрів від Берліна. Об’єкт розташований у безпосередній близькості до великої вугільної електростанції «Йеншвальде».

    Небезпечна знахідка та робота вибухотехніків

    Фахівці та криміналісти оперативно прибули на місце інциденту для нейтралізації загрози.

    «Речові докази збирають. На місці працюють спеціалісти зі знешкодження вибухових пристроїв», — повідомив офіційний представник поліції.

    За даними місцевих видань, уранці у вівторок на ділянці зафіксували пошкодження лінії електропередач. Згодом на місці події виявили та знешкодили саморобні вибухові й запалювальні пристрої невідомої конструкції, однак правоохоронці запевнили, що безпосередньої небезпеки для цивільного населення вдалося уникнути.

    Загроза блекауту та системні диверсії

    Слідчі схиляються до версії, що головною метою зловмисників була масштабна дестабілізація енергосистеми та повне знеструмлення регіону. Утім, оператор магістральної мережі 50Hertz повідомив, що інцидент спричинив лише короткочасні перебої в роботі без катастрофічних наслідків.

    Варто зазначити, що підстанція «Прейлак» відіграє ключову роль у розподілі електроенергії, виробленої на ТЕС «Йеншвальде», як для прилеглих територій, так і за їхні межі. Цей енергетичний вузол уже неодноразово ставав мішенню для диверсійних дій, спрямованих на виведення з ладу окремих енергоблоків станції.

     

  • Удар по «зеленій» енергетиці: росіяни знищили склад YASNO з обладнанням для сонячних електростанцій

    Удар по «зеленій» енергетиці: росіяни знищили склад YASNO з обладнанням для сонячних електростанцій

    Унаслідок чергової ворожої атаки російські окупаційні війська цілеспрямовано знищили логістичний комплекс енергетичної компанії YASNO, де зберігалося обладнання для сонячних електростанцій. Більшість технологічного устаткування зазнала суттєвих пошкоджень або була повністю зруйнована. Про наслідки ворожого удару повідомив генеральний директор компанії Сергій Коваленко.

    За словами очільника YASNO, все обладнання, яке вдалося врятувати під час ліквідації наслідків прильоту, оперативно евакуювали та перемістили на інші складські локації. Наразі фахівці компанії проводять експертну оцінку завданих збитків. Попри втрату значного обсягу матеріальної бази, підприємство не має наміру відмовлятися від реалізації стратегічних енергетичних проєктів.

    «Ця атака не вплине на плани активно будувати СЕС і УЗЕ (установки зберігання енергії) для українського бізнесу. Бо поки росія обирає руйнування, ми обираємо будувати. Поки вона несе темряву — ми створюємо світло», — наголосили в енергокомпанії.

    Цей удар став черговим епізодом системного терору агресора проти української логістичної та виробничої інфраструктури. За даними міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, внаслідок постійних російських обстрілів на території України вже знищено близько 90% сучасних складських комплексів та місць зберігання товарів.

  • Енергетичний маневр повз Москву: Азербайджан та Узбекистан витісняють Росію зі своїх ринків

    Енергетичний маневр повз Москву: Азербайджан та Узбекистан витісняють Росію зі своїх ринків

    Країни Південного Кавказу та Центральної Азії стрімко нарощують пряму економічну інтеграцію та вибудовують спільні енергетичні проєкти, послідовно зменшуючи залежність від енергоносіїв і транзитного контролю Російської Федерації. Зокрема, Азербайджан та Узбекистан уклали низку стратегічних домовленостей щодо спільного виробництва нафтопродуктів та видобутку викопних ресурсів. Про це офіційно повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).

    За заявою міністра енергетики Узбекистану Шерзода Ходжаєва, партнерство двох держав передбачає запуск спільних виробничих ліній із випуску авіаційного й автомобільного палива безпосередньо для внутрішнього узбецького ринку, а також спільний видобуток вуглеводнів на стратегічному плато Устюрт. Окрім традиційного паливного сектору, Баку і Ташкент активно розвивають напрям відновлюваної енергетики, готуючи інфраструктуру для транзиту «зеленої» електроенергії до європейських споживачів.

    В українській розвідці наголошують, що подібна самостійна активність партнерів у Центральній Азії завдає відчутного удару по геополітичних амбіціях Москви, яка десятиліттями вважала цей регіон власною безальтернативною монополією. Держави Кавказу й Азії все активніше шукають прямі альтернативні торговельні маршрути, орієнтуючись виключно на власні національні та комерційні інтереси.

    Водночас дипломатичний діалог між Баку та Кремлем ускладнюється. Посол Азербайджану в РФ Рахман Мустафаєв зазначив, що хоча його країна формально відкрита до збереження контактів, реальній взаємодії суттєво заважає постійна хвиля агресивних матеріалів та негативного інформаційного фону щодо Азербайджану в підконтрольних Кремлю медіа.

    Показово, що паралельно зі зміцненням регіональних союзів Азербайджан демонструє готовність диверсифікувати допомогу європейським партнерам: країна офіційно підтвердила готовність за необхідності постачати природний газ до України та продовжувати поглиблення двостороннього енергетичного співробітництва з Києвом.