Позначка: «Фармак»

  • Фармацевтичний удар: унаслідок атаки дронів під Києвом палають склади з ліками

    Фармацевтичний удар: унаслідок атаки дронів під Києвом палають склади з ліками

    Російські терористи здійснили черговий цинічний злочин проти цивільної інфраструктури, завдавши серії ударів реактивними дронами типу «Шахед» по складах одного з найбільших фармацевтичних дистриб’юторів України — компанії «Вента» під Києвом.

    На місці влучань спалахнула масштабна пожежа, яка знищує величезні обсяги медикаментів.

    Головні деталі ворожої атаки та наслідки:

    • Знищені запаси світових та українських брендів: У вогні горять ліки від провідних світових і вітчизняних виробників, серед яких Bayer, Sanofi, Pfizer, Teva, «Дарниця», «Фармак» та багато інших.
    • Масштаби партнерства: Постраждала компанія «Вента» є ключовим гравцем фармацевтичного ринку, яка співпрацює більш ніж із 400 постачальниками (понад 200 закордонних та понад 250 вітчизняних фармацевтичних підприємств).
    • Загроза логістиці ліків: Руйнування такого великого логістичного хабу створює серйозні виклики для забезпечення аптечних мереж і лікарень необхідними медикаментами, проте профільні відомства та компанії вже працюють над перенаправленням ланцюгів постачання.

     

  • Фонтан замість пам’ятника: кияни визначилися, якою хочуть бачити Бессарабську площу

    Фонтан замість пам’ятника: кияни визначилися, якою хочуть бачити Бессарабську площу

    Більшість мешканців столиці підтримують масштабне оновлення простору біля Бессарабського ринку, створення безбар’єрного середовища та встановлення фонтану на місці, де раніше стояв пам’ятник Леніну. Про це свідчать результати соціологічного дослідження компанії Gradus, проведеного серед жителів Києва у травні 2026 року.

    Опитування охопило 2000 киян віком від 18 до 60 років і стосувалося майбутнього благоустрою однієї з найвідоміших площ столиці. За результатами дослідження, 86% респондентів підтримують наведення ладу на території перед Бессарабським ринком та створення там сучасного безбар’єрного простору з наземними пішохідними переходами. Ще 80% позитивно ставляться до ідеї встановлення фонтану, який має стати центральним елементом оновленої площі.

    Соціологи зазначають, що підтримка змін виявилася надзвичайно високою незалежно від вікових груп та районів проживання опитаних. У звіті Gradus наголошується, що мешканці столиці розглядають фонтан не як окремий декоративний об’єкт, а як частину комплексного оновлення міського простору, яке повинно зробити центр Києва більш комфортним, доступним і сучасним.

    Особливо показовими стали результати щодо того, яким саме кияни бачать майбутнє цієї локації. Майже 67% опитаних підтримали варіант із фонтаном. Для порівняння, лише 16% обрали артінсталяцію, а ідею встановлення нового пам’ятника підтримали лише 3% респондентів.

    Аналітики Gradus пояснюють такі результати тим, що фонтан сприймається як найбільш нейтральний і суспільно прийнятний варіант розвитку простору. На відміну від монументів чи концептуального мистецтва, він не викликає гострих політичних або ідеологічних суперечок і водночас виконує функцію громадського місця відпочинку.

    «Фонтан має найширшу суспільну прийнятність. Його сприймають як зрозуміле, комфортне та менш конфліктне рішення порівняно з поверненням до монументальної логіки або встановленням більш нішевих мистецьких об’єктів», — йдеться у висновках дослідження.

    Сам проєкт реконструкції простору навпроти Бессарабського ринку обговорюється вже тривалий час. Після демонтажу пам’ятника Леніну у 2013 році ця ділянка залишалася фактично невпорядкованою. За останні роки неодноразово лунали пропозиції встановити тут новий пам’ятник, меморіал або артоб’єкт, однак жодна з концепцій не отримала достатньої суспільної підтримки.

    Натомість нинішній проєкт передбачає комплексне переосмислення території. Його ключовою ідеєю є створення якісного громадського простору із сучасною інфраструктурою для всіх категорій населення. Особливий акцент робиться на безбар’єрності, яка останніми роками стала одним із пріоритетів міської політики Києва.

    У межах проєкту планується облаштувати наземні пішохідні переходи, пандуси для маломобільних груп населення, нове освітлення, зони відпочинку з лавами, а також провести додаткове озеленення території. Центральним елементом оновленого простору має стати саме фонтан.

    Фінансування благоустрою частково забезпечує фармацевтична компанія Farmak, яка виступає меценатом проєкту. Саме на її замовлення було проведене соціологічне дослідження щодо ставлення киян до майбутньої реконструкції.

    У компанії зазначають, що рішення щодо фінансування проєкту базувалося на бажанні підтримати розвиток якісного громадського середовища в центрі столиці. При цьому остаточні рішення щодо архітектурних рішень ухвалюватимуть міські служби та профільні експерти.

    Реалізацією проєкту займається Київська міська державна адміністрація. За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, раніше оприлюднені рендери були лише попередньою концепцією, а остаточний вигляд площі ще доопрацьовується архітекторами та урбаністами.

    У міській адміністрації наголошують, що проєкт проходитиме додаткові консультації з експертним середовищем. Таке доручення раніше дав мер Києва Віталій Кличко під час засідання Ради безбар’єрності.

    Очікується, що до обговорення будуть залучені архітектори, урбаністи, фахівці з доступності міського середовища та представники громадськості. За результатами консультацій профільні департаменти КМДА повинні врахувати рекомендації спеціалістів перед початком основних робіт.

    Водночас місто вже провело тендер через систему Prozorro для визначення підрядної організації, яка виконуватиме реконструкцію території. Наразі тривають підготовчі процедури.

    За попередніми планами, активна фаза робіт має розпочатися найближчим часом. Завершити повне оновлення простору навколо Бессарабського ринку планують до кінця 2027 року.

    Ідея реконструкції площі вписується у ширшу концепцію модернізації центральної частини Києва, де останніми роками дедалі більше уваги приділяють не автомобілям, а пішоходам, доступності та якості громадського простору. Саме тому результати опитування демонструють важливу тенденцію: більшість киян очікують не повернення до старих символів чи встановлення нових пам’ятників, а появи комфортних міських просторів, якими можуть користуватися всі мешканці та гості столиці.

  • МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    МОЗ і «Фармак»: як держзакупівлі приносять мільярди дружині міністра

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко отримує понад 160 тисяч гривень щомісяця з бюджету, проте основні претензії до нього стосуються управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його сім’ї та фармацевтичний сектор.

    Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, за яким ліцензії на медичну практику отримали одразу 64 суб’єкти, серед яких — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, дружина міністра. Заява на ліцензію була подана 25 грудня, а вже 27 грудня наказ про видачу був підписаний. Хоча за законом процедура триває до десяти робочих днів, у цьому випадку все вирішено за два дні.

    Цей випадок вписується у ширшу схему державних закупівель. Під керівництвом МОЗ і НСЗУ склався ринок, де домінує один виробник — «Фармак». Постачання ліків до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС забезпечує стабільний дохід компанії. У 2024 році чистий прибуток «Фармака» склав 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн отримано від держструктур. Для порівняння, у 2023 році цей показник був 205,6 млн грн, а у 2025-му вже 373,9 млн грн.

    Ринок оптової торгівлі ліками звужений до двох дистриб’юторів — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% ринку. Антимонопольний комітет зафіксував узгоджене ціноутворення, що фактично виключає конкуренцію.

    Через це подано низку скарг до наглядових органів. САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК.

    Крім того, у деклараціях міністра бракує відомостей про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом, включно з приміщенням понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, що використовується для сімейної справи.

    У підсумку виходить система, де державні рішення вигідні сімейному бізнесу, ринок ліків монополізований, а прозорість декларацій залишає бажати кращого.

  • Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Поки Міністерство охорони здоров’я публічно звітує про реформи та нові програми скринінгу, на фармацевтичному ринку дедалі гучніше звучать питання щодо прозорості державних закупівель. У центрі дискусії — АТ «Фармак», одна з найбільших фармкомпаній країни, яка активно працює з державними замовниками в оборонному секторі.

    За підсумками 2024 року компанія задекларувала чистий прибуток у розмірі 1,62 млрд грн. За наявними даними, понад 844 млн грн із цієї суми припадає на контракти з державними структурами, зокрема госпіталями Міністерства оборони та підрозділами МВС. Динаміка зростання доходів від бюджетних замовників суттєво перевищує показники попередніх років, що викликає інтерес до умов формування цін.

    Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

    Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

    Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

    Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

    Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

    Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

  • Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

    Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

    На тлі повномасштабної війни та різкого зростання цін на медикаменти в Україні дедалі гостріше постає питання діяльності найбільших гравців фармацевтичного ринку. Поки держава виживає за рахунок міжнародної допомоги, а мільйони громадян змушені рахувати кожну гривню на лікування, одна з провідних українських фармацевтичних компаній — «Фармак» — опинилася в центрі розслідувань щодо можливого продовження бізнес-зв’язків із ринком країни-агресора.

    Йдеться про ситуацію, за якої лікарські засоби, вироблені на київських потужностях «Фармаку» на вулиці Кирилівській, після 24 лютого 2022 року продовжували з’являтися в російських аптечних мережах. Зокрема, фіксувалася наявність противірусного препарату «Амізон» та інших позицій масового попиту у великих аптечних мережах РФ, включно з московською мережею «НЕО-ФАРМ». Це відбувалося попри публічні заяви компанії про повне припинення експорту до Росії.

    За наявною інформацією, для обходу санкцій могла використовуватися багаторівнева логістика через треті країни — зокрема держави Європейського Союзу, Білорусь, Молдову та Туреччину. На таких маршрутах продукція формально змінювала країну походження або кінцевого покупця через мережу посередників. Окремо описується схема з вивезенням нефасованої продукції без маркування, яку вже на території Росії легалізували шляхом пакування у російськомовну тару та введення в місцевий обіг.

    Кожна продана в РФ упаковка препарату означала сплату податків до бюджету країни-агресора. Таким чином, за версією слідства та на підставі зібраних матеріалів, фармацевтична продукція українського походження могла опосередковано фінансувати економіку та воєнну машину Росії.

    Фінансовий ефект від таких операцій, за інформацією джерел, міг акумулюватися в іноземних структурах групи «Фармак», зокрема в юрисдикціях Австрії та Кіпру. Податкові органи в попередні роки вже фіксували донарахування фармацевтичним компаніям на сотні мільйонів гривень у зв’язку з подібними схемами оптимізації та виведення прибутків.

    Паралельно всередині України «Фармак», за оцінками учасників ринку, утримує домінуючий вплив на збут через ключових дистриб’юторів — компанії БАДМ та «Оптіма-Фарм». Така концентрація дозволяє фактично диктувати ціни на значну частину препаратів масового попиту. У результаті українські пацієнти змушені купувати ліки за завищеними цінами, тоді як значна частина прибутків осідає за кордоном.

    Окрему увагу в цій історії привертає роль державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та його заступник Ігор Кузін очолюють систему регулювання фармацевтичного ринку, яка, за оцінками критиків, роками ігнорувала сигнали про зловживання. Лише після тривалого тиску та публічних звернень було відкрито низку кримінальних проваджень.

    Зокрема, Головне слідче управління Національної поліції розслідує кримінальне провадження №12024000000000953 щодо можливого зловживання владою. Бюро економічної безпеки веде провадження №72024102300000011 за фактами ймовірного ухилення від сплати податків. Окреме провадження №42025000050000027 зареєстроване Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

    Водночас, за наявною інформацією, щонайменше вісім судових ухвал про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тривалий час залишаються невиконаними. Така ситуація може свідчити про глибоко вкорінений лобізм і небажання частини посадовців доводити справи до логічного завершення, коли йдеться про інтереси великого бізнесу.

    Коли лікування перетворюється на інструмент тіньових домовленостей, держава втрачає не лише податкові надходження. Вона втрачає довіру суспільства — особливо в умовах війни, коли доступні ліки є питанням не комфорту, а виживання. Суспільство очікує не декларацій і гучних заяв, а реальної відповідальності для всіх, хто, за версією слідства, заробляє на війні, прикриваючись медичними потребами.

  • Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Фармбізнес без конкуренції: хто заробляє на недоступних ліках

    Українська медицина дедалі менше асоціюється з лікуванням і дедалі більше — з грошима. Навіть у період повномасштабної війни ціни на базові лікарські препарати продовжують зростати, перетворюючи аптеку на фільтр за платоспроможністю. Для мільйонів людей купівля ліків стала вибором між здоров’ям і фізичним виживанням.

    На цьому тлі особливо показово, як влаштований фармацевтичний ринок України та хто фактично забезпечує тишу навколо цінового свавілля. Формально держава заявляє про регулювання, але на практиці майже не втручається, дозволяючи ринку працювати в інтересах вузького кола великих гравців.

    Ключову роль у цій системі відіграє Міністерство охорони здоров’я України на чолі з Віктором Ляшком. Саме він як міністр зобов’язаний реагувати на зростання цін, ознаки антиконкурентних практик і фактичну недоступність ліків для населення. У тій самій управлінській вертикалі — його заступник Ігор Кузін та голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак. Проте замість реального контролю суспільство роками спостерігає мовчання і декларативні заяви.

    Обмеження торговельних надбавок, «соціальні» списки препаратів і контроль цін існують переважно в презентаціях і звітах. Реальні фінансові потоки фармринку ці бар’єри спокійно обходять. Ринок фактично сам встановлює правила, а держава обмежується роллю спостерігача.

    Одним із ключових елементів цієї моделі є фармацевтична компанія «Фармак». Протягом років вона формувала образ національного фармфлагмана із соціальною місією, інвестиціями в науку та публічними заявами про підтримку України під час війни. Водночас саме продукція цього виробника фігурувала в ланцюгах постачання, які доходили до аптек Російської Федерації та на тимчасово окуповані території. Ліки, вироблені в Києві, реалізовувалися через посередницькі юрисдикції, а податки з їхнього продажу врешті поповнювали бюджет держави-агресора.

    На внутрішньому ринку «Фармак» вибудував систему збуту через вкрай обмежену кількість дистриб’юторів. Основні обсяги продажів фактично концентруються у двох каналах, що дозволяє контролювати логістику та ціноутворення. За такої конструкції конкуренція стає імітацією, а ринкові механізми зниження вартості ліків просто не працюють. Наслідок — стабільно завищені ціни навіть на соціально значущі препарати.

    У 2025 році влада гучно оголосила про «наведення порядку» на фармацевтичному ринку. Було заявлено про зниження цін на популярні ліки на 30 відсотків, обмеження торговельних надбавок, заборону маркетингових платежів і створення національного каталогу цін. На папері це виглядало як реформа. На практиці ж пацієнти в аптеках майже не відчули жодних змін. Роздрібні ціни залишилися на попередньому рівні, а їхню динаміку, як і раніше, визначають сезонний попит і політика аптечних мереж.

    Ситуацію доповнює той факт, що компанія «Фармак» неодноразово фігурувала в кримінальних історіях, пов’язаних із можливим завищенням цін під час постачання ліків державним і комунальним установам. Попри це, компанія продовжує розширювати бізнес і публічно говорити про відповідальність та соціальну місію.

    Поки міністр Віктор Ляшко генерує чергові інформаційні приводи про «реформи», реальність для пацієнтів виглядає інакше. Пенсіонери рахують дріб’язок біля аптечних кас, хронічно хворі скорочують курси лікування, а доступність медицини перетворюється на порожнє гасло.

    Для одних фармацевтичний ринок — це зона комфорту і гарантованих прибутків. Для інших — щоденний принизливий вибір між ліками та їжею. І поки ця система прикрита управлінським мовчанням МОЗ і відсутністю реальної відповідальності, говорити про справедливі ціни та чесну конкуренцію в українській медицині не доводиться.

  • Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Міністерство охорони здоров’я України за керівництва Віктора Ляшко дедалі менше виконує функції державного регулятора і дедалі більше нагадує сервісну платформу для фармацевтичних корпорацій. Замість системних реформ — кулуарні рішення, замість захисту пацієнтів — політика, вигідна великим гравцям ринку. Сукупність скандалів навколо МОЗ уже давно не виглядає випадковою і формує цілісну модель управління.

    Одним із найбільш показових рішень стала ініціатива дозволити продаж лікарських засобів поза аптечною мережею — на автозаправках та через вендингові автомати. Під прикриттям гасел про «доступність» фактично пропонується демонтаж системи фармацевтичного контролю, відповідальності та якості. Для ринку це означає розширення каналів збуту, для пацієнтів — зростання ризиків самолікування та фальсифікату.

    Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

    Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

    Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

    Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.

  • ВАКС зобов’язав САП розслідувати схеми постачання ліків «Фармаку» в РФ та на окуповані території

    ВАКС зобов’язав САП розслідувати схеми постачання ліків «Фармаку» в РФ та на окуповані території

    Вищий антикорупційний суд зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести дані до ЄРДР та розпочати розслідування щодо АТ «Фармак» (ЄДРПОУ 00481198/00130426). Рішення ухвалене після того, як САП безпідставно відмовилася реєструвати кримінальне провадження, попри викладені у заяві докази можливих масштабних злочинних схем.

    Йдеться про підозри у тому, що фармацевтична компанія могла організувати складну логістичну систему для постачання своєї продукції до Росії та на тимчасово окуповані території «Л/ДНР». За даними заявників, маршрути проходили через Білорусь, Європейський Союз, Молдову та Туреччину. Особливу увагу слідство приділяє препарату «Амізон», торгову марку якого контролює «Фармак».

    Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

    За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

    Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

    Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

    Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

    Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.

  • Як «Фармак» піднімає ціни на ліки під час війни і співпрацює з ворогом

    Як «Фармак» піднімає ціни на ліки під час війни і співпрацює з ворогом

    Фармацевтичний ринок України опинився у заручниках однієї компанії. «Фармак», який роками позиціонує себе як флагман національної фармації, у реальності демонструє жадібність, маніпуляції й відверте ігнорування державних інтересів. Під час війни компанія зберігає монополію, диктує ціни на життєво важливі препарати та навіть продовжує заробляти на агресорі.

    Попри підписання декларації про стабілізацію цін і президентські укази №40/2025 та №82/2025, «Фармак» не знизив вартість своїх препаратів. Навпаки — ціни підняли, не надавши суспільству жодного пояснення щодо собівартості чи структури маржі. Це відбувається на фоні заборони маркетингових націнок і обмеження торговельних надбавок, але компанія ігнорує правила, прикриваючись лозунгами про «якість» та «патріотизм».

    Ключовий інструмент контролю «Фармаку» — власна дистриб’юторська мережа. Препарати розповсюджують через афілійовані компанії «БАДМ» і «Оптіма-Фарм». Це дозволяє диктувати умови всьому фармринку й фактично усунути конкуренцію. Пацієнти стають заручниками внутрішньої фінансової гри однієї корпорації, тоді як держава не вживає дієвих кроків.

    Найбільш кричущий факт — постачання продукції на ринок росії та на окуповані території. Схема працює через компанії-прокладки у Білорусі, Молдові, Туреччині та країнах ЄС. Препарати українського виробництва змінюють маркування, проходять через «фіктивних» виробників і з’являються на полицях російських аптек.

    Так, в москві вільно продаються українські ліки, зокрема «Амізон». При цьому сплачуються податки та мита в бюджет держави-агресора, що фінансує війну проти України.

    Подібні операції неможливі без сприяння українських чиновників. Митниця «не помічає» транзиту, податкові органи закривають очі на підозрілі фінансові потоки. Частина розрахунків ведеться у криптовалюті з подальшим відмиванням через офшори та тіньові платіжні системи. Виручка осідає на рахунках, пов’язаних із топменеджментом «Фармаку», зокрема за межами України.

    Коли ліки перетворюються на інструмент монопольного контролю і фінансування ворога, це вже не лише питання моралі чи бізнесу. Це — удар по національній безпеці України. В умовах війни дії «Фармаку» підривають довіру до фармацевтичного ринку та позбавляють громадян доступу до якісних і доступних препаратів.

  • Компанія «Фармак» продав армії ліки дорожче, ніж в аптеці

    Компанія «Фармак», один із найбільших фармвиробників в Україні, опинилася в центрі нового скандалу: згідно з даними з платформи Prozorro, фірма реалізувала Міністерству оборони розчин для ін’єкцій за ціною у 597 грн за упаковку — на 40% дорожче, ніж в українських аптеках, де той самий препарат коштує від 423 грн.

    Військовий госпіталь, який закупив препарати, підпорядковується МОУ, а отже йдеться про закупівлю коштом державного бюджету в умовах війни. На тлі постійного дефіциту ресурсів на передовій така «комерційна» діяльність виглядає як мінімум цинічно.

    Ба більше, як помітили журналісти, ця інформація раптово почала зникати з новинних порталів. За словами джерел, компанія нібито активно зачищає публічний простір від негативу, використовуючи власні ресурси та зв’язки.

    Але це не перший резонансний інцидент, пов’язаний із «Фармаком». Раніше розслідувачі повідомляли про факти потрапляння продукції компанії на територію РФ та тимчасово окуповані території України. За даними розслідування, логістика організована через іноземні компанії у Молдові, Туреччині, Польщі та навіть Білорусі.

    При перетині кордонів лікарські засоби нібито перепаковуються, змінюється маркування, а країна походження часто взагалі не вказується. Частина упаковок отримує «російський» вигляд — без українських ознак і маркування, фактично втрачаючи зв’язок із виробником.

    Після оприлюднення цих фактів до Нацполіції було подано заяву. За результатами – відкрито кримінальне провадження №12024000000000953 від 15.05.2025 за ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Однак, станом на зараз, розслідування не дало жодного публічного результату, а фармгігант продовжує свою діяльність у звичному режимі.

    В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету повинна працювати на оборону та збереження життів, подібні практики заслуговують не лише на осуд, а й на негайну реакцію правоохоронців і громадськості.