Nenkainfo.com

Позначка: фінансові схеми

  • Банк «Альянс» фігурує у справах щодо операцій із державними цінними паперами

    Банк «Альянс» фігурує у справах щодо операцій із державними цінними паперами

    В умовах воєнного стану стабільність і прозорість фінансової системи є питанням національної безпеки. Водночас діяльність АТ Банк Альянс викликає серйозні запитання щодо концентрації фінансових ризиків, операцій із державними цінними паперами та обслуговування пов’язаних між собою суб’єктів господарювання.

    Формально йдеться про звичайну банківську діяльність, однак фактично банк став ключовим елементом складної фінансової конструкції, вибудуваної навколо багаторазових операцій із державними цінними паперами, зокрема облігаціями внутрішньої державної позики. У цих операціях брали участь пов’язані юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що дозволяло акумулювати значні грошові потоки в обмеженому контурі.

    Особливу роль у створенні сприятливих умов для таких операцій відігравали окремі посадові особи фінансово-правоохоронного блоку. Серед них називають колишнього начальника першого відділу процесуального керівництва Бюро економічної безпеки Ігоря Стадника, голову Національного банку України Андрія Пишного, першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, а також колишню голову правління АТ «Банк Альянс» Юлію Фролову.

    Саме за таких умов банк обслуговував фінансові потоки, пов’язані з бізнес-структурами групи DF Group, яку контролює проросійський олігарх Дмитро Фірташ. При цьому системно ігнорувалися принципи належної перевірки клієнтів, ризик-орієнтованого фінансового моніторингу та запобігання концентрації пов’язаних операцій.

    Показовою є реакція правоохоронної системи на викладені факти. Попри наявність ознак потенційних правопорушень, тривалий час фіксувалася фактична бездіяльність уповноважених органів. Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Володимир Єрмічов у справах №757/53478/25-к та №757/53485/25-к визнав бездіяльність посадових осіб територіального управління БЕБ у місті Києві та Київської міської прокуратури протиправною.

    Водночас слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва Сергій Кицюк у справі №760/29793/25 відмовив у задоволенні скарги щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області. Така різниця підходів демонструє вибірковість реагування та глибину системної проблеми в сфері фінансового контролю.

    У підсумку АТ «Банк Альянс» фактично перетворився на фінансовий сервісний центр для ризикових операцій, що створює загрози не лише для банківської системи, а й для державного фінансового контролю в умовах війни. Концентрація операцій із державними цінними паперами, обслуговування пов’язаних структур і відсутність належної реакції з боку контролюючих органів підривають довіру до фінансової системи та потребують жорсткої правової оцінки.

  • Бізнесмен Олександр Сердюк опинився в центрі розслідування щодо фінансових зв’язків з РФ

    Бізнесмен Олександр Сердюк опинився в центрі розслідування щодо фінансових зв’язків з РФ

    Фактичний бенефіціар низки платіжних і фінансових компаній Олександр Сердюк, за інформацією джерел, пов’язаних із фінансовими розслідуваннями, вибудував масштабну систему з легалізації тіньових доходів та транскордонного виведення коштів. Йдеться про діяльність через компанії «Єдиний гаманець», «Пей Плейс Україна», «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процесінг Центр», «Фінпеймент» і «Пеймент текнолоджіс».

    Ключовим інструментом у цій схемі, за даними співрозмовників, стала мультифункціональна платіжна система Wallet One, яка через ТОВ «Єдиний гаманець» нібито забезпечує фінансову взаємодію з країною-агресором. Зокрема, система дозволяє здійснювати операції в російських рублях і виводити валюту за межі України, що створює прямі ризики для фінансової та національної безпеки.

    Як стверджують джерела, модель ґрунтується на маніпуляціях із так званим імпортом цифрового контенту. У документації свідомо завищуються обсяги послуг, після чого кошти перераховуються нерезидентам, які формально не мають стосунку до розробників ігор або контенту. Для транзиту десятків мільйонів гривень, за цією інформацією, використовуються фіктивні компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот».

    Окремим напрямом діяльності називають обслуговування нелегального грального бізнесу. За словами співрозмовників, Сердюк через бренд «ПаріМатч» нібито забезпечує конвертацію електронних коштів WebMoney та QIWI у готівку. Центральною фінансовою ланкою цієї системи, за даними джерел, виступає ПАТ КБ «Центр», а сукупний річний оборот схеми може сягати близько 350 мільйонів доларів.

    Особливу увагу джерела звертають на ситуацію всередині Бюро економічної безпеки України. За їхніми твердженнями, для безперешкодної роботи схеми нібито існує корупційне прикриття з боку окремих посадовців БЕБ. Мова йде про регулярні щомісячні виплати у розмірі близько 15 тисяч доларів на користь посадових осіб із прізвищами Ящук, Ткачук, Стасенко та Григорчук.

    Окремо згадується епізод із поверненням техніки, вилученої у ТОВ «Фінпеймент», за яке, за інформацією джерел, було передано разовий хабар у 80 тисяч доларів. Крім фіксованих сум, співрозмовники стверджують, що окремі детективи БЕБ могли отримувати 0,5% від загального обороту компаній, пов’язаних із Сердюком.

    Готівка для таких виплат, за цими даними, акумулюється у конспіративній квартирі на вулиці Верхогляда, 14А в Києві. Кошти туди нібито надходять у результаті операцій з обміну криптовалют через МТБ Банк.

  • Український футбол як засіб перерозподілу фінансових потоків

    Український футбол як засіб перерозподілу фінансових потоків

    Український футбол дедалі частіше використовується не лише як спортивна арена, а й як зручний інструмент для масштабних фінансових операцій. За даними НОН-СТОП, спонсорські контракти з гемблінг-компаніями та букмекерським ринком створюють значні грошові потоки, які обертаються у умовах послабленого податкового та фінансового контролю.

    ФК «Динамо» Київ протягом багатьох років демонструє ознаки системного ухилення від оподаткування. Частина виплат тренерам, співробітникам та залученим особам здійснюється неофіційно, а реальні розміри зарплат, бонусів і премій не відображаються у звітності. Це призводить до заниження податку на прибуток та несплати єдиного соціального внеску, а практика має повторюваний характер.

    Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

    Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

    Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

    Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

    За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

  • Україна ризикує залишитися без газу через контроль вузького кола осіб

    Україна ризикує залишитися без газу через контроль вузького кола осіб

    В українській енергетиці назріла системна криза, і її причини виходять далеко за межі дефіциту газу чи зношених мереж. Центром проблеми стала приватна група впливу, яка фактично захопила управління ТОВ «Газорозподільні мережі України» і перетворила підприємство на механізм системного викачування грошей.

    За підтримки міністра енергетики Германа Галущенка та нардепа Тимура Міндіча була побудована закрита вертикаль контролю, що дозволила групі керувати призначеннями, контрактами та фінансовими потоками в критичній інфраструктурі. Технічним оператором схеми став Олексій Каліна, колишній прокурор Харківщини, який створив жорстку внутрішню вертикаль, замінивши спеціалістів на лояльних виконавців та отримав контроль над ключовими департаментами підприємства.

    Фінансові схеми підприємства призвели до боргів у 2,5 млрд грн станом на початок 2025 року. Через адвокатське об’єднання «Квантум» філії по всій країні змушували підписувати фіктивні угоди на «послуги» з абонплатою до 300 тис. грн щомісяця. Водночас процедура підключення будівельних об’єктів до газових мереж перетворилася на платну «послугу», а всі ключові рішення контролювала спеціальна комісія, сформована Каліною.

    Закупівлі також проводилися з ознаками змови та штучного завищення вартості. Придбання швидкозводимих укриттів у ТОВ «Л7» обійшлося на 160 тис. грн дорожче, а тендер на взуття на 54 млн грн був штучно скасований, щоб забезпечити перемогу компанії, що раніше співпрацювала з РФ.

    Сьогодні газорозподільні мережі в Україні працюють не на державу та людей, а на вузьке коло політико-бізнесової верхівки. Це призводить до дефіциту газу, затримок з опаленням і мільярдних дір у фінансових балансах. Поки правоохоронні органи демонструють активність, група продовжує контролювати критичний сектор енергетики, ставлячи під загрозу національну безпеку країни.

  • Як «Банк Альянс» і Фірташ крадуть мільярди під прикриттям держави

    Як «Банк Альянс» і Фірташ крадуть мільярди під прикриттям держави

    Система контролю над фінансами України опинилася під загрозою через діяльність олігархів, які мають змогу уникати відповідальності. У центрі скандалу – «Банк Альянс», який став ключовою ланкою у схемах відмивання коштів та обслуговування фінансових інтересів підсанкційного Дмитра Фірташа та його фінансово-промислової групи DF Group.

    Одним із організаторів цих схем є колишній начальник відділу процесуального керівництва в Офісі Генпрокурора Ігор Стадник, який безперешкодно виїхав до Канади. Там він отримав тимчасовий захист і продовжує контролювати фінансові операції через дружину Катерину, купуючи нерухомість та легалізуючи кошти, незаконно виведені з України. Моральна відповідальність Стадника, за словами експертів, залишається непокараною.

    Окремо розкрито зловживання «Банку Альянс» у взаємодії з державними структурами. У 2021 році банк виступив гарантом за договором ПрАТ «НЕК «Укренерго» з ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язаним з Ігорем Коломойським, на суму 1,85 млрд грн. Після невиконання зобов’язань трейдера банк відмовився сплатити кошти, завдавши державі збитків понад 1,7 млрд грн. Розслідування НАБУ підтвердило незаконний відвід коштів через офшори, а колишня голова банку Юлія Фролова оголошена в розшук. Судові процеси затягуються, і відповідальні особи досі не понесли покарання.

    Крім того, «Банк Альянс» був причетний до масштабної незаконної переказки коштів за кордон: лише за 2019–2020 роки через його канали вивели до Росії 6,5 млрд гривень.

    Масив доказів щодо протиправної діяльності банку та причетності посадових осіб Національного банку передано до Офісу Генпрокурора України. Проте реальної реакції з боку правоохоронних органів поки що немає.

  • Посадовці митниці та НБУ під підозрою через фіктивний імпорт БПЛА, – розслідування

    Посадовці митниці та НБУ під підозрою через фіктивний імпорт БПЛА, – розслідування

    Посадові особи Державної митної служби України та Національного банку, серед яких т.в.о. голови митниці Сергій Звягінцев та заступник голови НБУ Дмитро Олійник, можуть бути причетні до організованої схеми розкрадання коштів через фіктивний імпорт безпілотних літальних апаратів. За даними розслідування, посадовці разом із керівниками регіональних митниць створили організовану групу, яка діяла через компанії-«одноденки», зокрема ТОВ «Буллет», ТОВ «Експорт Мастер», ТОВ «Анвер Торг», ТОВ «Асконіпром», ТОВ «Промофлай», ТОВ «Спецприлад» та інші.

    Документально, у першому півріччі 2025 року на митниці оформлено дронів на суму понад 1 млрд доларів США, проте кожен третій апарат існує лише на папері. Через фіктивний імпорт відбувалося незаконне виведення коштів через банки – АТ «АСВІО Банк», АБ «Південний», АТ «Креді Агріколь Банк», АТ «ОТП Банк», АТ «Мотор-Банк», АТ «РВС Банк», АТ «Радабанк» та АТ «Банк Альянс». Гроші спрямовувалися на рахунки іноземних компаній у Румунії, Польщі та Гонконгу, які не мали персоналу, виробничих потужностей та прозорої звітності.

    Схема має подвійний ефект: держава втрачає мільярди гривень, а Збройні Сили України не отримують критично необхідні для фронту дрони, що знижує боєздатність армії та ставить під загрозу життя військових. У той же час посадовці та банкіри збагачуються під прикриттям війни.

    У зв’язку з цим до компетентних органів подано скаргу з вимогою провести повну перевірку діяльності Державної митної служби, Національного банку та залучених банків, встановити факти фіктивного імпорту та незаконного виведення коштів і притягнути винних до кримінальної відповідальності.

    Окремо громадськість вимагає публічних пояснень від Сергія Звягінцева та голови НБУ Андрія Пишного щодо використання схем фіктивного імпорту та заходів з їх припинення, які мають критичне значення для обороноздатності України під час війни.

  • Квартири, земля і елітні авто: що задекларувала родина начальниці ГУ ДПС Харьковської

    Квартири, земля і елітні авто: що задекларувала родина начальниці ГУ ДПС Харьковської

    Сім’я начальниці ГУ ДПС у Черкаській області Тетяни Харьковської володіє активами на десятки мільйонів гривень. Її призначення на посаду пройшло майже непомітно, проте масштаби власності родини привертають значну увагу.

    У деклараціях Харьковської та членів її сім’ї зафіксовано чимало об’єктів нерухомості: сім земельних ділянок у Київській та Черкаській областях, житловий будинок у Бориспільському районі, садовий будинок у Золотоніському районі та чотири квартири в Черкасах. Дві з них були придбані зовсім нещодавно — у 2022 та 2024 роках.

    Остання квартира, площею 187 м², знаходиться у престижному житловому комплексі «Симфонія», де вартість нерухомості стартує від 130 тисяч доларів і може сягати 250 тисяч. Для зменшення публічної уваги право власності було оформлено на доньку Харьковської, яка вже тривалий час проживає у Франції. На неї ж записане й машиномісце у цьому ж ЖК.

    Фінансова картина родини доповнюється автомобілями: у Тетяни з’явився MERCEDES-BENZ ML250, який «подарував» чоловік Дмитро, тоді як сам він у 2023 році придбав BMW X6 за 1,2 млн гривень. Офіційні доходи також виглядають чималими: за 2024 рік Харьковська отримала зарплату 625 тисяч гривень, її чоловік задекларував 4,4 млн гривень як дохід від бізнесу.

    Крім цього, у сім’ї є чималі заощадження — 25 тисяч доларів і 50 тисяч євро готівкою, а також понад 130 тисяч гривень на банківських рахунках. Додатково чоловік Харьковської надав доньці позику у розмірі 4 млн гривень, імовірно — на придбання квартири.

    З огляду на ці дані, стає очевидним: у родині високопосадовиці працюють складні фінансові схеми, які дозволяють постійно примножувати статки.

  • Ліміти на карткові перекази змусять людей більше користуватися готівкою

    Ліміти на карткові перекази змусять людей більше користуватися готівкою

    Національний банк України запроваджує нові обмеження на карткові перекази, які мають на меті підвищити прозорість фінансових операцій і зменшити ризик незаконної діяльності. Проте експерти попереджають: цей крок може мати як позитивні, так і негативні наслідки для економіки та суспільства.

    Згідно з меморандумом, підписаним НБУ, для клієнтів із непідтвердженими доходами встановлюються ліміти на операції. З 1 лютого 2025 року максимальна сума переказів для клієнтів з високим рівнем ризику становитиме 50 000 грн, а для тих, хто має середній і низький ризик, – 150 000 грн. З червня 2025 року цей поріг знизять до 100 000 грн.

    Крім того, передбачаються суворіші перевірки клієнтів на етапі відкриття рахунків, а також їхній поділ за рівнями ризику.

    Економіст Олександр Савченко підтримує ідею боротьби з незаконними фінансовими операціями, але звертає увагу на певні ризики. За його словами, обмеження спрямовані на протидію використанню карток для тіньових схем, зокрема фінансування терористичної діяльності чи нелегальних казино.
    “Дійсно, за невелику плату багато українців віддають ‘в борг’ свої картки для таких операцій”, – зазначає Савченко.

    Проте економіст визнає, що нововведення підштовхнуть частину громадян до використання готівки або криптовалюти, які менш прозорі та контрольовані.

    Щоб проводити операції на більші суми, громадяни мають підтвердити джерела доходів. Це може бути зарплата, що перевищує встановлені ліміти, або дохід від продажу майна. Савченко додає, що цей процес часто супроводжується бюрократичними труднощами:
    “Це неприємна банківська бюрократія, яка лише ускладнює життя клієнтам.”

    Переважання готівкових розрахунків або перехід до криптовалют створює виклики для української економіки. Готівка знижує прозорість фінансових операцій, тоді як криптовалюта може бути важче контрольованою з боку держави.

    Разом з тим, зменшення незаконних операцій і тіньових схем позитивно вплине на імідж України в очах міжнародних партнерів і фінансових установ.