Nenkainfo.com

Позначка: FPV-дрони

  • “Підготовлений солдат — це збережене життя”: Сирський хоче суттєво підняти виплати військовим інструкторам

    “Підготовлений солдат — це збережене життя”: Сирський хоче суттєво підняти виплати військовим інструкторам

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський ініціює підвищення грошового забезпечення для військових інструкторів. У Генштабі вважають, що саме якісна підготовка бійців є одним із ключових факторів виживання на фронті та ефективності армії в умовах сучасної війни.

    Про це Сирський повідомив після перевірки навчальних підрозділів однієї з бригад десантно-штурмових військ. Під час візиту головком ознайомився з умовами проживання військових, матеріально-технічною базою та системою підготовки особового складу.

    За словами Сирського, нинішня війна стрімко змінюється, а разом із нею мають змінюватися й підходи до навчання. Особливу увагу приділяють протидії FPV-дронам, роботі в умовах високої насиченості безпілотниками та адаптації до нової тактики противника.

    Під час перевірки військові продемонстрували навички швидкого реагування на загрозу від FPV-дронів — навчальний безпілотник був знешкоджений за лічені секунди. У командуванні вважають це показником того, що система підготовки поступово адаптується до реалій сучасного фронту.

    «Фаховий інструктор — це підготовлений солдат. А підготовлений солдат — це збережене життя, виконане бойове завдання та сильна держава», — наголосив Сирський.

    Саме тому військове керівництво планує звернутися до Міністерство оборони України із пропозицією переглянути рівень виплат для інструкторського складу. У Генштабі вважають, що інструктори повинні отримувати конкурентне грошове забезпечення, адже саме вони формують основу боєздатності армії.

    Питання інструкторів стало особливо актуальним після того, як українська армія зіткнулася з проблемою виснаження особового складу та необхідністю постійної ротації військових. Раніше Сирський підписав наказ про нові правила ротацій: перебування бійців на передовій має тривати не більше двох місяців із подальшою обов’язковою заміною.

    Для реалізації цієї системи потрібна значно більша кількість добре підготовлених військових, а отже — і більше професійних інструкторів.

    У командуванні визнають, що зараз інструкторський напрямок потребує серйозного посилення. За даними Генштабу, лише у першому кварталі 2026 року в Україні працювали 35 експертних груп, які перевіряли якість навчальних програм та рівень підготовки в навчальних центрах.

    Окремо триває підготовка інструкторів за кордоном — українські військові проходять навчання у країнах-партнерах, після чого повертаються для роботи з новобранцями в Україні. Саме бойовий досвід інструкторів, як наголошує Сирський, має стати головним критерієм ефективності навчання.

    Експерти зазначають, що проблема мотивації інструкторів є системною. Часто військові з реальним бойовим досвідом воліють залишатися у бойових підрозділах або переходити на інші напрямки через високі навантаження та недостатню фінансову мотивацію у навчальних центрах.

    Водночас сучасна війна дедалі більше залежить саме від якості підготовки. Українська армія змушена швидко адаптуватися до нових загроз — від FPV-дронів і засобів радіоелектронної боротьби до тактики малих штурмових груп та високотехнологічного озброєння.

    На цьому тлі роль інструктора фактично стає стратегічною. Від того, наскільки швидко та якісно навчають новобранців, залежить не лише ефективність конкретного підрозділу, а й рівень втрат на фронті.

    Окрім підвищення виплат, у ЗСУ також розглядають можливість модернізації самої системи підготовки — від оновлення програм до покращення матеріальної бази полігонів і навчальних центрів.

    Ініціатива Сирського може стати частиною масштабнішої реформи військової підготовки. У Генштабі дедалі відкритіше говорять: сучасна війна виграється не лише технікою, а й людьми, які здатні швидко навчати інших виживати та воювати в нових умовах.

  • Пентагон змінює підхід до дронів після української операції «Павутина»

    Пентагон змінює підхід до дронів після української операції «Павутина»

    Американські збройні сили суттєво переглядають підходи до використання безпілотників, орієнтуючись на бойовий досвід України, зокрема на операцію Служби безпеки України «Павутина». Про це повідомляє Defense One, описуючи результати серії масштабних навчань Пентагону, проведених у 2025 році.

    Йдеться про навчання під назвою «Операція Чистий горизонт», які відбулися у вересні 2025 року на авіабазі Еглін у штаті Флорида. За задумом американських військових, вони мали максимально відтворити умови сучасного поля бою, які вже сформувалися під час війни Росії проти України. Саме український досвід масованих дронових атак став одним із ключових орієнтирів для планування сценаріїв.

    Як зазначив бригадний генерал Метт Росс, який очолює Об’єднану міжвідомчу оперативну групу 401 — спеціалізований центр Міністерства оборони США з протидії безпілотним системам, саме українські операції змусили Пентагон переглянути підходи до дронової війни. За його словами, аналіз бойових дій в Україні дозволив чіткіше визначити пріоритети розвитку технологій і тактики застосування безпілотників.

    Під час навчань американські підрозділи моделювали масовані атаки різними типами дронів — від малих FPV-систем до більших апаратів, здатних працювати в умовах активного радіоелектронного придушення. Значну увагу приділили сценаріям, у яких безпілотники повинні діяти в умовах глушіння сигналів, обмеженої навігації та протидії системам ППО.

    Окремим елементом стало використання нових типів зв’язку та керування. Американські військові застосовували дрони з оптоволоконним управлінням, а також безпілотники, що працюють через LTE та мобільні мережі. За словами генерала Росса, це дозволило реалізувати сценарії, за яких оператори могли здійснювати ураження цілей на великій відстані, перебуваючи в іншому штаті. Зокрема, він навів приклад, коли оператори в Колорадо координували дії дронів, які уражали цілі у Флориді.

    Важливою особливістю цих навчань стало те, що подібні технологічні рішення раніше не застосовувалися в такому масштабі навіть під час інших великих тренувань Пентагону, зокрема T-REX в Індіані та FlyTrap у Німеччині. У період з вересня по грудень 2025 року Міністерство оборони США провело 67 окремих тестувань, пов’язаних із розвитком і протидією безпілотним системам.

    За підсумками цих випробувань американська сторона впровадила єдину цифрову систему для відстеження дронів та створила міжвидовий інтерфейс для координації дій різних родів військ. Це має забезпечити більш ефективне управління ситуацією у разі масованих дронових атак у майбутніх конфліктах.

    Окремо Пентагон суттєво збільшує фінансування цього напрямку. У бюджетній пропозиції на 2027 рік передбачено 75 мільярдів доларів на розвиток технологій безпілотних систем, що є одним із найбільших показників інвестування в оборонні інновації за останні роки.

    Ключовим джерелом для цих змін стала українська операція «Павутина», проведена СБУ 1 червня 2025 року. В її рамках українські сили одночасно атакували кілька російських військових аеродромів у глибокому тилу, використовуючи FPV-дрони, завчасно доставлені на територію Росії.

    Згідно з офіційними даними СБУ, під час операції було уражено щонайменше 41 літак стратегічної авіації РФ, серед яких Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Атаки були спрямовані на авіабази в різних регіонах, зокрема в Мурманській, Іркутській, Рязанській та Іванівській областях, що зробило операцію однією з найглибших за географією ударів по військовій інфраструктурі Росії.

    Особливістю «Павутини» стала її складна логістика. Дрони були приховані у мобільних дерев’яних конструкціях, встановлених на вантажівках. У визначений момент дахи цих конструкцій дистанційно відкривалися, після чого безпілотники запускалися безпосередньо поблизу цілей. Такий підхід дозволив уникнути раннього виявлення і завдати одночасного удару по кількох об’єктах.

    За оцінками західних експертів, наслідки цієї операції досі відчутні для російської стратегічної авіації, оскільки частину втрат РФ не змогла компенсувати навіть через тривалий час після атаки.

    Саме цей досвід, як підкреслюють у США, став одним із найважливіших факторів, що прискорив трансформацію підходів Пентагону до майбутніх війн, у яких безпілотні системи відіграватимуть одну з ключових ролей.

  • Війна майбутнього вже на фронті: що змінюється під Покровськом

    Війна майбутнього вже на фронті: що змінюється під Покровськом

    На сході України триває стрімка трансформація бойових дій, де дедалі більшу роль відіграють безпілотні системи та наземні роботи. На Покровському напрямку, одному з найнапруженіших на фронті, формується нова модель війни, яку військові вже називають «війною майбутнього». Про це розповів командир батальйону безпілотних систем 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» із позивним Будь.

    За його словами, ситуація на північному фланзі Покровського напрямку, який прикриває підступи до Добропілля, залишається вкрай динамічною. У районах Білицького, Родинського та Гришиного щодня фіксуються десятки російських штурмів, однак прорвати українську оборону противнику не вдається. Саме тут, у смузі протяжністю близько 12–13 кілометрів, тримає позиції 12-та бригада «Азов».

    Основою оборони підрозділу є батальйон безпілотних систем, який за рік виріс із приблизно 170 до понад 450 військових. Підрозділ працює з повним спектром сучасних засобів — від розвідувальних квадрокоптерів до FPV-дронів, ударних «камікадзе», важких бомберів та ударно-розвідувальних систем великої дальності.

    Командир наголошує, що головне завдання підрозділу — не допустити наближення ворожих штурмових груп до українських позицій.

    «Ми фактично формуємо перший рубіж оборони ще до того, як противник виходить на лінію зіткнення», — зазначає він.

    За словами Будя, російські війська відмовляються від масованих механізованих проривів, натомість застосовують дрібні штурмові групи, мотоцикли та легку техніку. Така тактика спрямована на швидкість і раптовість, але вона ж робить підрозділи противника вразливими до ударів FPV-дронів.

    Водночас важка техніка, навіть із додатковим захистом, дедалі частіше знищується ще на підходах до районів розгортання. Українські оператори дронів працюють по цілі ще до того, як вона наближається до лінії фронту.

    «Ідея великих колон практично зникла. Зараз усе вирішують малі групи та дрони», — пояснює офіцер.

    Окремо він відзначає використання мотоциклів у штурмах. Вони складні для ураження через швидкість і маневреність, однак мають критичний ризик для самих атакуючих.

    За оцінкою командира, зона максимальної небезпеки на полі бою сьогодні сягає до 20 кілометрів від лінії зіткнення. Саме в цьому радіусі відбувається найбільш інтенсивне застосування дронів і засобів ураження з обох сторін.

    Далі від фронту інтенсивність зменшується, але не зникає — там працюють дрони середньої та великої дальності, здатні вражати цілі на відстані до 70 кілометрів.

    Окремі екіпажі батальйону підтверджували ураження цілей на дистанціях понад 30 кілометрів, що, за словами Будя, є «екстремальними показниками» для FPV-дронів у нинішніх умовах насиченого РЕБу.

    Окремою проблемою залишається активна радіоелектронна боротьба. На ключових напрямках, зокрема в районі Покровська та Мирнограда, російські системи РЕБ створюють щільне «глушіння», через що частоти, які працюють на інших ділянках, тут повністю неефективні.

    Це змушує українських операторів постійно адаптувати тактику, змінювати маршрути дронів і використовувати складніші алгоритми польоту.

    Окремий прорив, за словами офіцера, відбувається у використанні наземних роботизованих комплексів (НРК). Якщо ще на початку 2026 року в батальйоні їх не було, то зараз вони вже виконують бойові завдання.

    НРК використовують для підривних операцій, логістики та спостереження. Зокрема, підрозділ застосовував роботизовані платформи для знищення проходів у протитанкових ровах, якими користувався противник для просування.

    Також планується використання НРК як автономних спостережних постів, особливо у складних погодних умовах, коли повітряна розвідка обмежена.

    «Це вже не експеримент. Це реальний інструмент, який змінює тактику бою», — зазначає командир.

    Будь переконаний, що вже найближчим часом наземні роботи та безпілотні системи ще більше вплинуть на структуру бойових дій. За його словами, частина позицій у майбутньому може утримуватися не піхотою, а роботизованими системами та дронами.

    «Ми вже бачимо, як змінюється війна. До кінця року це стане ще більш очевидним — технології визначатимуть не лише хід бою, а й саму структуру фронту», — підсумував він.

  • «Безпечного тилу більше немає»: дрони «Азову» взяли під контроль логістику росіян під Донецьком

    «Безпечного тилу більше немає»: дрони «Азову» взяли під контроль логістику росіян під Донецьком

    Підрозділи безпілотних систем 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» активізували удари по логістичних маршрутах російських військ на Донеччині, зокрема в районі окупованого Донецька та прилеглих населених пунктів. За інформацією українських військових і підтвердженням у медіа, ключові дороги, якими ворог здійснює постачання техніки, боєприпасів і особового складу, перебувають під постійним вогневим контролем ударних дронів.

    Йдеться про низку стратегічно важливих напрямків, серед яких Зугрес, Горлівка, Лисичанськ і ділянки Донецької кільцевої дороги. Саме ці маршрути раніше використовувалися російськими силами як відносно безпечні коридори для логістики. Однак із розвитком українських безпілотних технологій ситуація кардинально змінилася: тепер будь-яка техніка або пересування військ у цих районах перебуває під постійною загрозою ураження.

    Українські військові наголошують, що фактично йдеться про встановлення «вогневого контролю», коли противник не може безпечно переміщати ресурси навіть у тилових районах. За їхніми словами, безпечного тилу для окупаційних сил більше не існує, а кожна виявлена військова ціль може бути оперативно знищена за допомогою БПЛА.

    Ця ситуація є частиною ширшої тенденції у війні, де безпілотні системи відіграють ключову роль у порушенні логістики противника. Згідно з аналітичними оцінками, зокрема звітами Інституту вивчення війни (ISW), українські сили значно посилили удари по російській техніці та транспортних маршрутах за допомогою FPV-дронів. Це ускладнює постачання та може впливати на здатність російських військ проводити наступальні операції.

    Зокрема, у березні 2026 року фіксувалися випадки, коли українські дрони уражали техніку противника на відстані до 50 км від лінії фронту. Це свідчить про розширення радіуса дії безпілотних систем і здатність контролювати не лише передову, а й оперативний тил ворога.

    Російські військові джерела також визнають проблему. За їхніми оцінками, українські FPV-дрони почали активно «кошмарити» логістику навіть на підступах до Донецька, що змушує змінювати маршрути, використовувати додаткові засоби маскування або взагалі відмовлятися від руху у певних районах.

    Експерти підкреслюють, що контроль над логістикою є одним із ключових факторів сучасної війни. Якщо армія не може стабільно доставляти боєприпаси, паливо та підкріплення, її бойова ефективність різко знижується. Саме тому удари по транспортних маршрутах часто мають більший стратегічний ефект, ніж прямі зіткнення на передовій.

    Водночас розвиток безпілотних технологій змінює саму природу бойових дій. Сучасне поле бою дедалі більше нагадує простір, де будь-який рух може бути виявлений і уражений у реальному часі. Як зазначають військові, «кожен виїзд — це ризик», а традиційні способи логістики стають дедалі менш ефективними без додаткового захисту від дронів.

    Таким чином, активізація роботи підрозділів «Азову» на Донецькому напрямку є частиною системної стратегії Сил оборони України, спрямованої на руйнування логістичних ланцюгів противника. Використання ударних БПЛА дозволяє створювати постійний тиск на тилові маршрути російських військ і фактично позбавляє їх можливості безпечно переміщатися навіть на значній відстані від лінії фронту.

  • На Херсонщині внаслідок атак РФ загинули 2 людей, ще 8 поранені

    На Херсонщині внаслідок атак РФ загинули 2 людей, ще 8 поранені

    У Херсонській області 13 квітня внаслідок російських атак загинули щонайменше двоє цивільних, ще вісім людей дістали поранення різного ступеня тяжкості. Під обстрілами та ударами безпілотників опинилися Корабельний район Херсона, а також населені пункти Осокорівка та Черешеньки. Про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За даними ОВА, близько 11:20 російські війська атакували FPV-дроном жительку села Осокорівка Нововоронцовської громади. Внаслідок прямого влучання 89-річна жінка отримала смертельні поранення.

    FPV-дрони, які активно застосовуються російськими військами на південному напрямку, становлять особливу небезпеку для цивільного населення через високу точність ураження та малий час реагування на загрозу.

    Близько 16:40 російський безпілотник влучив у припаркований автомобіль у Корабельному районі Херсона. Після удару транспортний засіб загорівся, пожежу оперативно ліквідували рятувальники.

    Унаслідок вибуху та осколкових уражень постраждали щонайменше п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 76, 47 та 84 роки. Медики діагностували у постраждалих уламкові поранення, контузії та черепно-мозкові травми.

    Також допомогу надали 42-річному чоловіку, який зазнав поранень рук і контузії. Згодом до медзакладів доставили ще двох постраждалих чоловіків — 47-річного з вибуховою травмою та пораненням голови, а також 68-річного з контузією та гострою реакцією на стрес.

    Медичні служби регіону працюють у посиленому режимі через регулярні обстріли, які тривають у прифронтових громадах Херсонщини.

    Близько 18:00 російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у селі Черешеньки Білозерської громади. Внаслідок удару поранення отримали двоє чоловіків віком 26 та 32 роки. Їх госпіталізували з вибуховими травмами.

    Пізніше стало відомо про ще одну жертву — у Черешеньках від отриманих поранень загинув чоловік. Наразі його особу встановлюють.

    Херсонська область залишається одним із найбільш уразливих регіонів України через близькість до лінії фронту та регулярні атаки з використанням артилерії, керованих авіабомб і FPV-дронів.

    Російські війська систематично атакують цивільну інфраструктуру, транспорт і житлові райони, що призводить до жертв серед мирного населення. Українська влада та міжнародні організації неодноразово кваліфікували такі удари як порушення міжнародного гуманітарного права.

    Місцева влада закликає мешканців прифронтових громад дотримуватися правил безпеки, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та по можливості евакуюватися з найбільш небезпечних районів.

  • Понад 75 тисяч FPV-дронів для фронту не поставили після зриву тендеру

    Понад 75 тисяч FPV-дронів для фронту не поставили після зриву тендеру

    FPV-дрони стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню та точкових ударів по техніці й укріпленнях противника. Саме тому кількість таких безпілотників безпосередньо впливає на ефективність бойових операцій і безпеку українських військових.

    Однак один із масштабних тендерів на закупівлю FPV-дронів для армії, оголошений минулого року, завершився несподіваною ситуацією. Як з’ясували журналісти СтопКору у розслідуванні, після проведення закупівель на суму понад 2 мільярди гривень переможець частини лотів відмовився підписувати державні контракти.

    Йдеться про закупівлю, яку проводила Агенція оборонних закупівель через систему Prozorro. У межах процедури було виставлено 11 лотів, а загальна вартість закупівлі перевищувала два мільярди гривень.

    Більшість із цих лотів виграла компанія «Вирій». За словами учасників ринку, перемогу їй забезпечила суттєво нижча ціна пропозиції порівняно з конкурентами.

    Втім уже через кілька днів після завершення торгів виробник повідомив про відмову від підписання семи контрактів. У листі до Агенції оборонних закупівель компанія пояснила своє рішення значним завантаженням виробництва та неможливістю виконати замовлення у визначені строки.

    За підрахунками журналістів, через зрив частини контрактів військові могли недоотримати близько 75 тисяч FPV-дронів.

    Після появи інформації про зрив тендеру в публічному просторі почали з’являтися різні припущення щодо причин ситуації. Зокрема, деякі джерела стверджували, що за компанією можуть стояти структури, пов’язані з великим українським бізнесом.

    Щоб перевірити, чи звернули увагу на цю ситуацію державні органи, журналісти направили офіційні запити до низки установ. Зокрема, до Офісу Генерального прокурора, спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Рахункової палати та Міністерства оборони.

    В Офісі Генпрокурора повідомили, що ознайомилися з інформацією щодо дій виробника та пообіцяли повідомити про результати розгляду. Подібну відповідь надали і в спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони.

    У Рахунковій палаті зазначили, що окремої перевірки цієї ситуації поки не проводили. Водночас там повідомили, що у 2026 році планують провести аудит закупівель озброєння та військової техніки, під час якого перевірятимуть і закупівлі безпілотних систем.

    Ще одне питання виникло навколо компанії «Вирій» та її керівника Олексія Бабенка. За інформацією учасників ринку, він міг брати участь у робочих відрядженнях Агенції оборонних закупівель, що могло свідчити про можливий конфлікт інтересів.

    У відповіді Міністерства оборони повідомили, що Бабенко не перебуває у трудових відносинах із Агенцією оборонних закупівель і не направлявся у службові відрядження від її імені. Водночас у відповіді не було прямо спростовано інформацію про його можливу присутність під час робочих поїздок агентства.

    Також у Міноборони пояснили, що у випадку відмови переможця від підписання контракту санкції процедурою закупівлі не передбачені. Якщо учасник із найнижчою пропозицією не укладає договір або не проходить кваліфікацію, лот переходить до наступного учасника з найнижчою ціною.

    Сама Агенція оборонних закупівель заявила, що не бачить порушень у діях компанії «Вирій». У відомстві також повідомили, що наразі мають чинні державні контракти на поставку безпілотних систем із компанією «Вирій Індастрі».

    У розслідуванні журналісти також звернули увагу на ще одну деталь. Під час підготовки матеріалу стало відомо, що власник компанії «Вирій» Олексій Бабенко придбав 75% акцій медіа «Бабель». Причини цієї угоди офіційно не пояснювалися, однак новина викликала активне обговорення у медійному середовищі.

    Таким чином, йдеться про масштабні закупівлі для армії на мільярди гривень, після яких частина контрактів так і не була підписана. Водночас чіткої оцінки ситуації з боку правоохоронних та контролюючих органів наразі немає.

  • Понад 100 тисяч оптоволоконних дронів не дійшли до військових

    Понад 100 тисяч оптоволоконних дронів не дійшли до військових

    В Україні виник резонанс довкола можливого зриву постачання понад 100 тисяч FPV-дронів на оптоволокні, які мали бути передані військовим ще місяць тому. Про це заявив журналіст-розслідувач Юрій Ніколов.

    За його словами, один із українських виробників безпілотників не виконав контракт у визначені строки, попри отриману передоплату. Журналіст припустив, що причиною затримки могло стати різке зростання цін на оптоволокно з Китаю, через що виробник нібито не зміг виконати зобов’язання за старими умовами.

    Йдеться про значний обсяг — понад 100 тисяч дронів, що мали покрити потреби фронту на кілька місяців. Зокрема, називається орієнтир у 30 тисяч одиниць на місяць — саме стільки, за оцінками, необхідно для стримування противника.

    Водночас журналіст визнає, що ситуація не має повної публічної картини. За його словами, частина військових підрозділів вже має відставання у постачанні, однак офіційних узагальнених даних немає. Агентство оборонних закупівель заперечує інформацію про масштабні затримки та наголошує на відсутності рекламацій від військових частин.

    Сам виробник, за словами Ніколова, вважає скандал елементом конкурентної боротьби та інформаційної атаки. У свою чергу журналіст підкреслює, що проблема полягає у відсутності відкритих даних, які могли б стати арбітром у суперечці між сторонами.

    Також пролунала критика на адресу системи закупівель, зокрема щодо функціонування «дот-чейн», яку впроваджувала команда керівництва Агентства оборонних закупівель. Водночас офіційних підтверджень про структурні збої в роботі системи наразі немає.

    Ситуація залишається предметом публічної дискусії. Учасники процесу висловлюють взаємно протилежні оцінки — від тверджень про суттєве відставання в постачанні до запевнень, що контрактні зобов’язання виконуються в межах домовленостей.

  • Російські війська закріпилися в приватному секторі Костянтинівки

    Російські війська закріпилися в приватному секторі Костянтинівки

    Російські окупаційні війська змогли закріпитися в приватному секторі південно-східної частини Костянтинівки Донецької області. Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс».

    За його словами, наразі йдеться про відносно невелику кількість піхотних груп противника. Водночас військовий наголошує, що ситуація має тривожну динаміку й може швидко загостритися.

    «Перспектива цього всього діла не є приємною і питання найближчого часу, коли основний театр бойових дій перенесеться безпосередньо в місто», — зазначив він.

    «Алекс» підкреслив, що сценарій повноцінних міських боїв для Костянтинівки буде надзвичайно складним. За його оцінкою, місто з трьох напрямків фактично перебуває під постійним ураженням безпілотників.

    «Костянтинівка фактично прострілюється дронами наскрізь», — наголосив військовий.

    Окрему загрозу, за словами офіцера, становить висока активність російських FPV-дронів. Їхня кількість і інтенсивність застосування на цьому напрямку, за оцінкою Сил оборони, є надзвичайно високою.

    «Активність розрахунків FPV на напрямку просто зашкалює», — резюмував він.

  • Ворог нарощує особовий склад і техніку біля Новопавлівки — ЗСУ фіксують більше штурмів

    Ворог нарощує особовий склад і техніку біля Новопавлівки — ЗСУ фіксують більше штурмів

    Ситуація на Новопавлівському напрямку близька до критичної, повідомив в ефірі телеканалу «Еспресо» командир 3-го механізованого батальйону ОПБр Олег «Алігатор». За його словами, противник нарощує особовий склад і техніку, а інтенсивність штурмів за останні п’ять днів зросла майже вдвічі.

    «У нашій зоні відповідальності окупанти поки не проводять механізованих штурмів, однак використовують броньовану техніку для проведення логістики, підвозу особового складу до точок спішування, а це за декілька кілометрів від лінії бойового зіткнення», — сказав комбат. Він також зауважив, що ворог почав застосовувати мототехніку, що додає йому маневреності та дозволяє підʼїжджати ближче до лінії зіткнення перед штурмом.

    За словами «Алігатора», росіяни намагаються не діяти в лоб, а обходити позиції й підходити до населених пунктів із флангів. Це часто супроводжується діями ДРГ: «На жаль, не завжди вдається виявити противника, тому ДРГ можуть зайти з тилу населеного пункту, що створює нам купу додаткових проблем».

    Комбат також звернув увагу на практику ворога поширювати заяви про «взяття» населених пунктів на підставі одиничних провокацій: «Вони взяли за моду оголошувати про взяття нашого населеного пункту, коли два ворожих піхотинці забігли та повісили свою ганчірку, після чого ми їх вбили… така інформація потребує уточнення, бо зазвичай не відповідає реальності».

    Після зачистки сіл українські захисники стикаються з проблемою їх подальшого утримання, додав Олег. За його словами, окупанти застосовують керовані авіабомби (КАБи), FPV-дрони та дрони на оптоволоконному звʼязку, які руйнують інфраструктуру і ускладнюють закріплення оборонців у звільнених пунктах, внаслідок чого іноді вимушено відступають на зручніші рубежі за населеними пунктами.

  • Меру Нетішина інкримінують мільйонні збитки на закупівлі FPV-дронів

    Меру Нетішина інкримінують мільйонні збитки на закупівлі FPV-дронів

    У Нетішині на Хмельниччині дрони для українських військових опинилися в центрі гучної кримінальної справи. Місцева міськрада уклала три контракти з ТОВ “Дроніка” на понад 16 млн грн. Слідство вважає, що постачальники встановлювали на FPV-дрони дешевші комплектуючі, а різницю могли привласнити.

    За даними прокуратури, збитки могли скласти третину від суми контрактів — понад 5 млн грн.

    Мер Нетішина Олександр Супрунюк підтвердив, що отримав підозру у службовій недбалості. Пізніше йому оголосили ще одну — за статтями 364 ч. 2 та 191 ч. 4 Кримінального кодексу України. Йдеться про підписання актів приймання-передачі дронів, які не відповідали заявленим характеристикам.

    “Коли відеопередавач мав би коштувати вісім тисяч, а ставлять за дві з лишнім — це різниця, яка закупляється за бюджетні кошти“, – пояснив начальник відділу Шепетівської окружної прокуратури Роман Семенюк.

    Справу передали до Нетішинського міського суду.

    Адвокат мера Андрій Мазалов заявив, що під час війни швидкість постачання важливіша за бюрократичні процедури:
    “Якби пан Супрунюк складав комісію на комісію, військові отримували б дрони, коли вони вже були б не потрібні“.

    Сам Супрунюк називає справу політично вмотивованою. На своїй сторінці у Facebook він написав, що опинився в одному ряду з іншими мерами, які критикують узурпацію влади з боку призначених чиновників.

    Суд відсторонив мера від посади ще на два місяці та призначив запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Попри це, міська рада працює у штатному режимі, готуючись до навчального року та опалювального сезону.

    У міськраді також публічно виступили на підтримку Супрунюка, заявивши, що саме завдяки його позиції громада від початку повномасштабного вторгнення активно допомагала фронту.