Позначка: Франція

  • «Світ вас більше не слухає»: Франція жорстко принизила США після скандального голосування в ООН

    «Світ вас більше не слухає»: Франція жорстко принизила США після скандального голосування в ООН

    Між Францією та Сполученими Штатами спалахнув публічний дипломатичний конфлікт через переобрання Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини Фолькера Тюрка. Після того як Вашингтон виступив проти продовження його повноважень, французьке представництво при ООН заявило, що США більше не можуть вважатися «маяком прав людини», а їхню позицію світ нібито більше не сприймає як авторитетну.

    Різка заява з’явилася після голосування Генеральної Асамблеї ООН, яка схвалила призначення Фолькера Тюрка на другий чотирирічний термін. Кандидатуру австрійського дипломата підтримали 144 держави, десять проголосували проти, ще 13 утрималися. Таким чином, попри заперечення США, Росії та Ізраїлю, Тюрк отримав переконливу підтримку більшості членів організації.

    Постійне представництво Франції при ООН у Женеві після голосування опублікувало надзвичайно гостру відповідь на критику з боку Вашингтона.

    «США колись були маяком прав людини. Більше ні. Сьогодні вони стоять поруч із Північною Кореєю, Нікарагуа, Малі та Росією — ізольовані. І світ їх більше не слухає», — заявили французькі дипломати.

    Подібна риторика є нетиповою для публічного спілкування між двома давніми союзниками по НАТО. Франція та США регулярно мають розбіжності щодо міжнародної політики, однак прямі заяви про те, що Вашингтон втратив статус захисника прав людини та опинився в міжнародній ізоляції, свідчать про особливо високий рівень напруження.

    Безпосереднім приводом для суперечки стало рішення Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша запропонувати Фолькера Тюрка на ще один повний термін. Нинішні повноваження дипломата завершуються восени 2026 року, а новий мандат дозволить йому залишатися на посаді ще чотири роки.

    Вашингтон виступив проти такого рішення як із процедурних, так і з політичних причин. Американська делегація спочатку намагалася домогтися відкладення голосування. США стверджували, що питання розглядають поспіхом, без належної прозорості та широкого обговорення кандидатури.

    Американські дипломати також заявили, що система ООН із захисту прав людини нібито втрачала довіру протягом десятиліть. За їхньою оцінкою, керівництво Тюрка не змогло виправити ситуацію, а рішення продовжити його повноваження ще більше підірвало авторитет інституції.

    Представник США з питань управління та реформування ООН Джефф Бартос розкритикував як саму кандидатуру, так і спосіб її висунення. Вашингтон попередив, що після голосування може переглянути свою участь у роботі правозахисної системи ООН та її фінансування.

    Росія висунула альтернативну пропозицію — продовжити повноваження Тюрка лише до кінця 2026 року. Москва пояснювала це тим, що Антоніу Гутерреш незабаром має залишити посаду генерального секретаря, тому вибір Верховного комісара на наступні чотири роки нібито повинен здійснювати вже його наступник.

    Ця пропозиція не отримала достатньої підтримки. Генеральна Асамблея також відмовилася відкладати голосування на вимогу американської делегації. У підсумку держави-члени схвалили повний чотирирічний мандат Тюрка.

    Ізраїль також виступав проти переобрання Верховного комісара. Ізраїльська влада неодноразово звинувачувала Тюрка та загалом правозахисні структури ООН у необ’єктивному ставленні до держави, надмірній увазі до дій ізраїльської армії та недостатньому засудженні злочинів, скоєних бойовиками ХАМАС 7 жовтня 2023 року.

    Тюрк, зі свого боку, критикував воєнні дії Ізраїлю у секторі Гази, говорив про масові жертви серед цивільного населення та закликав забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права. Через це його кандидатура стала одним із найбільш суперечливих кадрових питань в ООН.

    Водночас Верховний комісар послідовно засуджував російське повномасштабне вторгнення в Україну. Його офіс документував загибель цивільних, удари по житлових будинках, катування, незаконні затримання, депортації та атаки на українську енергетичну інфраструктуру.

    У лютому 2026 року Тюрк окремо заявляв, що російські удари по енергетичних об’єктах позбавляють українців тепла, води та електроенергії в умовах важкої зими. Він наголошував, що подібні атаки завдають безпосередньої шкоди цивільному населенню та можуть порушувати норми міжнародного права.

    Саме критика дій одразу кількох впливових держав зробила Тюрка одночасно популярним серед частини країн і вкрай незручним для інших. Його прихильники стверджують, що Верховний комісар з прав людини повинен публічно реагувати на порушення незалежно від того, яка держава їх скоює.

    Критики ж звинувачують посадовця у вибірковості. Організація UN Watch заявляла, що Тюрк недостатньо жорстко реагує на порушення у Китаї, КНДР, Кубі, Алжирі, Катарі та низці інших держав. Її виконавчий директор Гілель Ноєр вважає, що Верховний комісар іноді керується політичними міркуваннями та уникає конфронтації з окремими впливовими режимами.

    Водночас підтримка Тюрка в Генеральній Асамблеї виявилася значною. Його переобрання підтримали країни Європейського Союзу, багато держав Африки та Латинської Америки, а також Китай. Прихильники дипломата наголошували на його професійному досвіді, незалежності та готовності порушувати незручні для урядів питання.

    Фолькер Тюрк є австрійським юристом і дипломатом, який протягом десятиліть працює у структурах ООН. До призначення Верховним комісаром він обіймав керівні посади в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців, працював у гарячих точках та був заступником генерального секретаря з питань політики.

    Посаду Верховного комісара ООН з прав людини створили у 1993 році. Тюрк може стати першим її очільником, який відпрацює два повні чотирирічні терміни. Це додало голосуванню символічного значення та посилило дискусію про те, наскільки незалежним має бути головний правозахисний посадовець ООН.

    Окремим джерелом конфлікту між Тюрком і Вашингтоном стала внутрішня політика США. Верховний комісар раніше висловлював занепокоєння через зміни у ставленні американської влади до мігрантів, боротьби з дискримінацією, гендерної рівності, незалежності медіа та міжнародних правозахисних інституцій.

    Він говорив про «фундаментальний зсув» у Сполучених Штатах і попереджав, що згортання програм рівності та тиск на державні й медійні інституції можуть мати глобальні наслідки. Тюрк також критикував зменшення американського фінансування правозахисних і гуманітарних організацій.

    Саме на цьому тлі голосування переросло у значно ширшу суперечку про роль США у світовій правозахисній системі. Французька заява фактично поставила під сумнів моральне лідерство Вашингтона, яке протягом десятиліть було одним із центральних елементів американської зовнішньої політики.

    Водночас твердження Парижа про повну ізоляцію США є політичною оцінкою, а не нейтральним висновком. Проти Тюрка проголосували десять держав, тоді як ще 13 утрималися. Крім того, частина критики стосувалася не лише його діяльності, а й непрозорої процедури висунення кандидатури Гутеррешем.

    Попри це, результат голосування став очевидною дипломатичною поразкою Вашингтона: 144 держави відхилили його заперечення та підтримали продовження повноважень Верховного комісара.

    Публічна перепалка також продемонструвала поглиблення розбіжностей усередині західного табору. Франція наполягає на збереженні сильної багатосторонньої правозахисної системи, тоді як США дедалі жорсткіше критикують міжнародні інституції, звинувачуючи їх у політичній упередженості та неефективності.

    Поки що невідомо, чи матиме конфлікт практичні наслідки для американського фінансування структур ООН. Однак заява Франції вже стала одним із найбільш різких публічних випадів європейського союзника проти Вашингтона за останній час.

    Фолькер Тюрк, попри спротив США, Росії та Ізраїлю, залишиться на чолі правозахисного офісу ООН ще на чотири роки. А голосування, яке мало бути кадровим рішенням, перетворилося на показовий спір про те, хто сьогодні має право претендувати на роль світового захисника прав людини.

  • Польща вкладає €656 млн у космічний проєкт ЄС

    Польща вкладає €656 млн у космічний проєкт ЄС

    Польща інвестує 656 млн євро у створення європейської супутникової системи безпечного зв’язку IRIS² (Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite), ставши одним із найбільших учасників стратегічної космічної програми Європейського Союзу. Такий внесок становить близько 10% загальної вартості проєкту та дозволяє Варшаві увійти до кола держав, які визначатимуть розвиток нової супутникової інфраструктури ЄС. Про це повідомляє PAP.

    Відповідну угоду було підписано у Варшаві. Завдяки фінансовому внеску Польща працюватиме над реалізацією програми нарівні з Францією, Німеччиною та Італією, які традиційно відіграють провідну роль у європейській космічній галузі. До числа ключових партнерів проєкту також входять Іспанія та Люксембург.

    IRIS² є одним із наймасштабніших технологічних проєктів Європейського Союзу останніх років. Його основна мета — створення власної захищеної супутникової системи зв’язку, яка забезпечить країнам ЄС незалежність від іноземної комерційної інфраструктури та зміцнить безпеку стратегічних комунікацій.

    Проєкт розробляється як відповідь на нові виклики у сфері безпеки, зокрема на гібридні загрози з боку Росії, а також на необхідність зменшення залежності Європи від американських супутникових сервісів, насамперед Starlink. Система має гарантувати стабільний зв’язок навіть під час масштабних кібератак, кризових ситуацій або природних катастроф.

    Однією з ключових особливостей IRIS² стане використання технологій квантового шифрування. Вони забезпечують надзвичайно високий рівень захисту інформації та значно ускладнюють можливість перехоплення або злому каналів зв’язку традиційними методами. Очікується, що така система використовуватиметься як державними установами, так і приватними користувачами, для яких критично важливою є безпека передачі даних.

    Розгортання проєкту відбуватиметься поетапно. Перші елементи супутникової мережі планують ввести в експлуатацію у 2029 році. Повне формування орбітального угруповання очікується у 2031–2032 роках. Загалом система складатиметься із 290 супутників, розміщених на різних орбітах навколо Землі.

    У межах реалізації проєкту в Польщі буде створено власний наземний центр управління системою IRIS². Його інтегрують із державною захищеною мережею GovNet. Це дозволить країні стати одним із регіональних центрів супутникового зв’язку для держав Балтійського регіону та Північної Європи, забезпечуючи функціонування критично важливої цифрової інфраструктури.

    Очікується, що участь у програмі також позитивно вплине на розвиток польської космічної промисловості. За оцінками уряду, майже 400 польських підприємств зможуть долучитися до виконання замовлень у межах проєкту, що сприятиме розвитку високотехнологічного виробництва, створенню нових робочих місць та зміцненню конкурентоспроможності країни у сфері космічних технологій.

    Створення IRIS² є частиною довгострокової стратегії Європейського Союзу щодо зміцнення технологічної автономії та безпеки критичної інфраструктури. Власна супутникова система має забезпечити незалежний захищений зв’язок для урядових структур, військових, служб реагування та комерційних користувачів.

    До програми вже виявила інтерес і Україна, яка подала заявку на участь у проєкті. Водночас питання захисту супутникової інфраструктури набуває дедалі більшого значення на тлі повідомлень про розробку Росією засобів протидії супутниковим системам, зокрема таким, як Starlink, які відіграють важливу роль у забезпеченні зв’язку під час війни в Україні.

  • Польща починає масштабні навчання на південному заході країни

    Польща починає масштабні навчання на південному заході країни

    Вже з наступного тижня територія Опольського воєводства, розташованого на південному заході Польщі, перетвориться на полігон для інтенсивних військових маневрів. Військові навчання, покликані підвищити рівень боєготовності оборонних сил, стартують у регіоні найближчими днями і триватимуть практично до самого кінця липня. Офіційне повідомлення про проведення масштабних тренувань оприлюднило авторитетне польське видання RMF24, посилаючись на інформацію від місцевих органів влади.

    У зв’язку з початком маневрів адміністрація Опольського воєводства випустила спеціальне термінове попередження для мешканців та гостей регіону. Згідно з офіційними даними, у період з 20 по 31 липня на місцевих дорогах, і особливо на лісових маршрутах та у важкодоступній місцевості, спостерігатиметься значне скупчення армійських підрозділів, особового складу та важкої військової техніки. Представники влади закликають цивільне населення зберігати повний спокій, наголошуючи, що поява озброєних людей та військових колон є запланованою частиною підготовки і не повинна викликати жодного занепокоєння чи паніки.

    Водночас військове командування та місцева адміністрація звернулися до громадян із суворим проханням дотримуватися правил інформаційної безпеки. Людей наполегливо просять утриматися від фото- чи відеозйомки переміщення техніки та учасників навчань, а також категорично забороняють публікувати подібний контент у соціальних мережах, щоб не розкривати тактичні нюанси маневрів. Крім того, жителів воєводства попередили, що у вівторок або середу в регіоні відбудеться планова активація сирен повітряної тривоги та інших систем екстреного оповіщення населення. Ця перевірка є частиною загального плану навчань і цього разу не свідчить про виникнення жодної реальної загрози з повітря.

    Активізація військових тренувань у Польщі відбувається на тлі загального посилення оборонної готовності країн Північноатлантичного альянсу та європейських партнерів. Зокрема, у липні цього року Військово-повітряні сили Німеччини та Франції вперше в історії провели унікальні спільні навчання у сфері ядерного стримування, що стало потужним сигналом солідарності в межах блоку. Паралельно з цим сусідні Литва та Латвія також офіційно домовилися про проведення серії спільних військових навчань, головною метою яких є відпрацювання максимальної злагодженості та готовності до швидких спільних дій у разі виникнення будь-яких кризових ситуацій на кордонах НАТО.

  • НАТО пообіцяло Україні 140 млрд євро: чи зможуть союзники виконати свої зобов’язання без США

    НАТО пообіцяло Україні 140 млрд євро: чи зможуть союзники виконати свої зобов’язання без США

    Північноатлантичний альянс оголосив про намір виділити Україні 140 мільярдів євро протягом 2026–2027 років, однак експерти вже ставлять під сумнів реалістичність виконання цих амбітних зобов’язань. Після припинення прямого фінансування України з боку адміністрації президента США Дональда Трампа основний фінансовий тягар підтримки Києва переходить до європейських союзників. Про це повідомляє швейцарське видання NZZ.

    Під час саміту НАТО, який відбувся 7–8 липня в Анкарі, усі 32 країни-члени Альянсу офіційно погодили новий обсяг довгострокової підтримки України. Відповідно до домовленостей, у 2026 році союзники планують надати Києву 70 мільярдів євро. Аналогічний обсяг фінансування передбачений і на 2027 рік. Кошти мають бути спрямовані насамперед на закупівлю озброєння, військової техніки, підготовку українських військовослужбовців, розвиток оборонних спроможностей та іншу стратегічну допомогу.

    Таке рішення стало відповіддю на нову політичну ситуацію у США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому Вашингтон припинив пряме бюджетне фінансування України, наголошуючи, що Сполучені Штати вже зробили найбільший внесок у підтримку Києва від початку повномасштабної війни. Посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що тепер відповідальність за подальшу допомогу значною мірою має взяти на себе Європа.

    Водночас саме європейські країни сьогодні стикаються з непростим завданням — знайти необхідні фінансові ресурси та забезпечити рівномірний розподіл витрат між союзниками. За оцінками NZZ, всередині Альянсу вже існують суттєві розбіжності щодо того, хто і в яких обсягах має фінансувати новий пакет підтримки.

    Найбільшими донорами України серед європейських держав залишаються Німеччина, Велика Британія та Норвегія. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина вже передбачила у своєму бюджеті на 2026 рік 11,5 мільярда євро допомоги Україні. Велика Британія планує виділити близько 4,4 мільярда євро, тоді як Норвегія заклала рекордні 7,6 мільярда євро, причому приблизно 80% цієї суми буде спрямовано саме на постачання озброєння. Додатковий мільярд євро на початку року оголосила Швеція. Стабільну підтримку також продовжують надавати Данія та Нідерланди, хоча їхні останні пакети допомоги виявилися меншими, ніж раніше.

    Разом із тим не всі провідні економіки Європи демонструють однакову активність. Як зазначає видання, Франція, Італія та Іспанія поки що значно відстають від лідерів за обсягами фінансової та військової підтримки України. Це викликає дедалі більше дискусій усередині НАТО, адже саме ці держави мають значний економічний потенціал і могли б зробити вагоміший внесок у виконання загальних зобов’язань.

    Аналітики звертають увагу і на темпи реалізації обіцяної допомоги. Станом на кінець квітня союзники фактично надали Україні лише близько 10 мільярдів євро. Якщо нинішні темпи фінансування, закупівель озброєння та логістики не прискоряться, до кінця року країни НАТО можуть забезпечити лише приблизно 30 мільярдів євро замість запланованих 70 мільярдів.

    Експерти також нагадують про попередній досвід виконання міжнародних обіцянок. За даними Кільського інституту світової економіки, за чотири з половиною роки війни європейські країни та інституції оголосили про намір надати Україні близько 400 мільярдів євро допомоги. Однак фактично Київ отримав лише приблизно 180 мільярдів євро, що становить менш як половину від задекларованої суми. Саме тому нинішні обіцянки щодо 140 мільярдів євро протягом двох років оцінюються як надзвичайно амбітні.

    На думку аналітиків, ключовим фактором успіху стане готовність найбільших економік Європи збільшити свої внески. Без активнішої участі Франції, Італії та інших держав досягти заявленого рівня фінансування буде надзвичайно складно. У найближчі два роки саме європейським союзникам доведеться довести, що вони здатні самостійно забезпечити довгострокову підтримку України навіть за умов скорочення прямої участі Сполучених Штатів.

    Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших міжнародних заходів року. Окрім ухвалення рішень щодо збільшення оборонних витрат країн Альянсу та підтвердження довгострокової підтримки України, його ключовою подією стали переговори президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Після зустрічі американський лідер заявив про “новий початок” у відносинах між Вашингтоном і Києвом, однак фінансова відповідальність за подальшу підтримку України дедалі більше переходить до європейських партнерів.

  • Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна спека у Франції призвела до різкого стрибка смертності

    Рекордна хвиля спеки, яка накрила Францію наприкінці червня, спричинила різке зростання смертності в регіоні Іль-де-Франс. Нові офіційні оцінки свідчать, що кількість померлих перевищила очікуваний рівень більш ніж удвічі, а найбільше від екстремальної температури постраждали люди похилого віку.

    Про це повідомляє Le Monde з посиланням на оновлені дані французького агентства охорони здоров’я.

    За інформацією відомства, у період із 22 по 28 червня в Іль-де-Франс було зафіксовано надлишкову смертність на рівні 122% порівняно зі звичайними показниками для цього часу року. У числовому вимірі це означає 1565 додаткових смертей, тоді як загальна кількість померлих у регіоні за цей тиждень сягнула майже 3000 осіб.

    Фахівці зазначають, що найвразливішою категорією населення стали люди віком понад 65 років. Саме на них припало 82,4% усіх зареєстрованих смертей. Водночас експерти не виключають, що навіть ці показники можуть бути нижчими за реальні, адже частина випадків ще могла не потрапити до остаточної статистики.

    Нинішні оцінки суттєво відрізняються від попередніх, які були оприлюднені на початку липня. Тоді повідомлялося про понад 2000 надлишкових смертей по всій Франції, що відповідало приблизно 30-відсотковому зростанню смертності на національному рівні та понад 62-відсотковому – в Іль-де-Франс.

    Як пояснюють у французькому агентстві охорони здоров’я, перші підрахунки були неповними, оскільки ґрунтувалися виключно на електронних свідоцтвах про смерть. Крім того, порівняння проводилося з попереднім тижнем, який також уже характеризувався аномально високими температурами, що могло применшити реальний масштаб наслідків.

    Нові ж дані враховують як електронні, так і паперові свідоцтва про смерть. Також аналітики порівнювали кількість летальних випадків не з попереднім аномальним тижнем, а зі звичайним середнім рівнем смертності для цього періоду року. Саме тому оновлені показники виявилися значно вищими.

    Після завершення першої хвилі спеки у Франції настало короткочасне похолодання, однак воно не призвело до швидкого повернення смертності до звичних показників. За даними агентства, вже наступного тижня надлишкова смертність в Іль-де-Франс усе ще перевищувала 200 випадків.

    Фахівці наголошують, що вплив екстремальної спеки на здоров’я населення не обмежується лише безпосередніми наслідками перегріву організму, такими як гіпертермія чи зневоднення. Частина ускладнень проявляється із затримкою у кілька днів, особливо серед літніх людей та пацієнтів із серцево-судинними або хронічними захворюваннями. Саме тому смертність після пікових температур часто залишається підвищеною навіть після тимчасового зниження спеки.

    Франція стала лише однією з країн, які особливо гостро відчули наслідки екстремальних погодних умов цього літа. За офіційними оцінками, аномальна спека вже забрала життя близько 10 тисяч людей у різних країнах Європи. У Бельгії надлишкова смертність досягла найвищого рівня за всю історію спостережень.

    Кліматологи також повідомляли, що червень 2026 року став найтеплішим у Західній Європі за весь період метеорологічних спостережень. Температура повітря у багатьох регіонах побила історичні рекорди, а хвилі спеки дедалі частіше пов’язують із наслідками глобальних кліматичних змін. На цьому тлі дискусії щодо боротьби зі зміною клімату та скорочення викидів парникових газів знову опинилися в центрі міжнародного порядку денного.

  • Що відомо про Валіда Арфуша, який намагається стати посередником між українськими елітами і Трампом

    Що відомо про Валіда Арфуша, який намагається стати посередником між українськими елітами і Трампом

    Останнім часом на “ринку посередництва” між українськими елітами та президентом США Дональдом Трампом активізувався “відомий у вузьких колах медійник” Валід Арфуш.

    Валід Арфуш нещодавно став радником генерального директора близького до республіканців американського телеканалу Newsmax Ukraine, який належить другу Трампа Крістоферу Радді. Але зв’язок між Валідом Арфушем та близьким оточенням президента США має більш довгу та заплутану історію яка більше пов’язана з криміналом, чим з політикою.

    Як брати Валід та Омар Арфуші зявились в Україні

    Брати Валід та Омар Арфуші родом з Лівану із збіднілої аристократичної родини. Мати – Нажва Ель-Наж працювала вчителькою, а потім директором школи, а батько Аднан Харфуш, професор арабської мови та літератури, давав уроки співробітникам французького посольства.

    Аднан Харфуш був членом партії “Баас” та комуністом, і мав зв’язки з представниками СРСР, зокрема зі співробітниками ГРУ. Завдяки цьому не надто багатий і впливовий професор літератури зміг відправити свого старшого сина Омара на навчання до СРСР – це було безкоштовно, на відміну від навчання в Європі.

    ФОТО: Брати Валід та Омар Арфуш – Фоото УНІАН

    Омар Анфуш мав певні успіхи у грі на фортепіано, тож його батько домовився влаштувати його до московської консерваторії. Однак через кілька місяців Омара звідти вигнали, але він зумів влаштуватись до Дніпропетровського музичного училища імені Глінки, яке закінчив у 1993 році.

    Отримавши кімнату в гуртожитку, Омар одразу ж покликав до себе свого молодшого брата Валіда.

    Перебравшись до України Валід Арфуш у 1991-му вступив на факультет журналістики Дніпропетровського університету – який він так і не закінчив.

    Як все починалось – перші кроки Валіда Арфуша як міжнародного афериста

    Ще будучи студентом факультету журналістики Валід Арфуш зумів домовитися про своє «стажування» на одному з місцевих телеканалів Дніпропетровська. Також, завдяки зв’язкам батька отримав посаду позаштатного кореспондента французької ТРК «Radio France International» (RFI).

    І хоча Валід Арфуш не зробив жодного репотажу для французької ТРК «Radio France International», саме посвідчення кореспондента RFI відкрило для братів Арфушів багато дверей в Україні.

    Наступним кроком стала відкриття в Україні радіостанції FM-радиостанцию “Super Nova” разом з вихідцем з колишнього СССР з французьким паспортом – Ле Пеном Дугласом Фрэнком.

    Радіостанцію оформили на україно-ліванське підприємство для оптимізації податків, а батько Валіда Арфуша вчергове скористався своїми зв’язками з французами, домовившись  з посольством та культурним центром Франції в Україні, через які оплачувалася трансляція “французького світу” в Україні.

    Французи швидко зрозуміли, що їх обманули та розірвали контракт з “Super Nova”, але родина Арфушів, ймовірно через контакти батька в ГРУ, оперативно знайшла їм заміну та переключилась на пропаганду “російського світу”.

    Як Валід Арфуш агітував за Путіна та “російський світ”

    Сім’я Арфуш не просто пропагувала ідеї приходу до України російського світу через підконтрольну “Super Nova”, але й по максимуму відпрацьовувала на самого Володимира Путіна.

    Для розповсюдження відповідних тез старший брат Валіда – Омар Арфуш навіть став “французським політологом”, який роздавав коментарі на користь російського президента на сторінках журналу “Русский репортер”.

    ФОТО: Сім’я Арфуш задіяна в роботі на відновлення іміджу Володимира Путіна в Західній Європі

    Водночас, про багаторічну системну роботу сімейства Арфуш на Росію, а ймовірніше на російське ГРУ, уже після початку повномасштабного вторгнення свідчать і ряд інших фактів.

    Зокрема, за інформацією ЗМІ, Валід Арфуш разом із структурами Віктора Медведчука, був задіяний у дезінформаційних кампаніях, спрямованих на створення мережі псевдоекспертів та маніпулювання європейською громадською думкою.

    У ході розслідування журналісти виявили мережу фіктивних сайтів, які маскувалися під авторитетні європейські ЗМІ. Розслідування показало, що ці сайти, кінцевими бенефіціарами яких вважаються брати Валід та Омар Арфуш,  використовувалися для поширення проросійської пропаганди та дезінформації.

    Торгівля “живим м’ясом” – як Валід Арфуш займався поставкою продажем українських жінок відомим політикам та бізнесменам

    У 2011 році брати Валід та Омар Арфуш опинилися в центрі міжнародного скандалу, після виходу в світ інтерв’ю дружини сина лівійського диктатора Муаммара Каддафі – Надією Кадафі, яка стверджувала, що брати Арфуш поставляли її чоловіку та його друзям “дівчат з України”, в основному учасниць “конкурсів краси” організованих Арфушами.

    Як уже повідомляло видання “Україна кримінальна”, найкращими друзями та партнерами синів Каддафі в Україні були брати Арфуш — Валід та Омар. Саме синам Муамара Каддафі Валід Арфуш регулярно постачав з України “наречених” ще на зорі становлення свого “бізнесу”.

    ФОТО: Валід та Омар Арфуш поставляли “живе м’ясо” синам Муамара Кадафі

    За словами Надії Кадафі, її чоловік – Сейф Кадафі переодично виступав “спонсором” такого роду “конкурсів краси”, які фактично “були кастингами в ліжко сина диктатора”. “Сейф виступив спонсором конкурсу краси в Україні. Я займалася відбором дівчат. Частина тих красунь перескочила з подіуму прямо в ліжко мого чоловіка” – зазначає Надія Кадафі.

    ФОТО: Омар Арфуш на одному з так званих “конкурсів краси”

    Власне кажучи, Валід Арфуш поставляв “дівчат” не тільки синам диктатора, але й місцевим бандитам та політикам, за що у певних колах за ним до цього часу збереглась репутація “сутинера”.

    Нагадаємо, у 1997 році організований братами Арфушами конкурс “Міс Європа” ледь не переріс у міжнародний скандал, після того як місцеві кримінальні елементи вирішили “розважитись” з конкурсантками. Щоб не стати тим самим “живим товаром” братів Арфушів учасниці конкурсу вимушені були звертатись за захистом до своїх посольств.

    Про зв’язки Валіда Арфуша з Дональдом Трампом 

    У 2026 році Валід Арфуш став очевидцем перестрілки біля резиденції Трампа в Мар-а-Лаго, про що він сам повідомив, виклавши фотографії з резиденції президента США.

    Таким чином Валід Арфуш намагався максимальн показати свою близькість до Трампа, та “продати” свої контакти українським елітам.

    Варто зазначити, що Валід Арфуш дійсно має давні та неформальні зв’язки з Дональдом Трампом, ще з часів проведення тих самих “конкурсів краси”.

    Водночас, за інформацією джерел, показна близькість Валіда Арфуша до Трампа та статус радника генерального директора телеканалу Newsmax Ukraine це чергова ширма для нових афер братів Арфуш, в надії на наївність українських еліт.

     

  • Rafale вже на горизонті: Макрон назвав строки передачі винищувачів Україні та відкрив доступ до SCALP

    Rafale вже на горизонті: Макрон назвав строки передачі винищувачів Україні та відкрив доступ до SCALP

    Франція готується передати Україні багатоцільові винищувачі Rafale та розширити доступ української оборонної промисловості до виробництва сучасного французького озброєння. Йдеться про крилаті ракети SCALP, ракети-перехоплювачі Aster-30 і високоточні авіаційні бомби AASM Hammer. Перші французькі бойові літаки, за словами президента Емманюеля Макрона, мають з’явитися в українському небі у 2028–2029 роках.

    Про це французький лідер заявив 13 липня після засідання «Коаліції охочих» у Парижі, під час якого союзники України обговорювали посилення протиповітряної оборони, захист від російських балістичних ракет і довгострокову модернізацію українських Повітряних сил.

    Макрон наголосив, що нові рішення стали практичним продовженням домовленостей, укладених Україною та Францією ще 17 листопада 2025 року. Тоді президенти Володимир Зеленський та Емманюель Макрон підписали документ, який передбачав можливість придбання Україною до 100 багатоцільових винищувачів Rafale F4, комплексів ППО SAMP/T, радарів, ракет класу «повітря–повітря» та керованих авіабомб. Угода була розрахована на період до 2035 року та також допускала передачу технологій і локалізацію виробництва в Україні.

    «Перші літаки вже мають літати в українському небі у 2028–2029 роках», — заявив Макрон, коментуючи реалізацію попередніх домовленостей.

    За його словами, сторони змогли конкретизувати перші партії озброєння, модернізацію української бойової авіації та постачання додаткових засобів протиповітряної оборони.

    Що саме отримає Україна

    Майбутній пакет французької допомоги охоплює не лише бойові літаки. Макрон заявив про додаткові радари, ракети та ліцензування виробництва одразу кількох важливих видів озброєння.

    Йдеться про:

    • ракети Aster-30 для комплексів протиповітряної оборони SAMP/T;
    • далекобійні авіаційні крилаті ракети SCALP;
    • високоточні авіаційні бомби AASM Hammer.

    За повідомленнями українських медіа, президент Франції заявив, що Україна отримала можливість виробляти ці системи за ліцензією. Водночас точні умови домовленостей — обсяги локалізації, строки запуску виробничих ліній, джерела комплектувальних і фінансування — на момент оголошення публічно не розкривалися.

    Передача ліцензій може бути не менш важливою, ніж постачання готової зброї. Україна отримає можливість частково виробляти необхідні ракети та боєприпаси самостійно, зменшуючи залежність від нерегулярних поставок союзників.

    Переговори про ліцензійне виробництво SCALP тривали щонайменше з червня 2026 року. Українська сторона тоді повідомляла, що обговорює з Парижем можливість виготовлення цих крилатих ракет усередині країни.

    Чим особливий Rafale

    Dassault Rafale — французький двомоторний багатоцільовий винищувач покоління 4,5, розроблений компанією Dassault Aviation. Його називають «омнірольним», тобто здатним виконувати широкий спектр бойових завдань у межах одного вильоту.

    Rafale може вести повітряний бій, завдавати ударів по наземних і морських цілях, проводити розвідку, супроводжувати інші літаки та застосовувати далекобійне високоточне озброєння. Існують одномісна й двомісна сухопутні версії літака, а також палубний варіант для авіаносців.

    Для України особливо важливою є здатність Rafale використовувати ракети SCALP, авіабомби AASM Hammer, ракети класу «повітря–повітря» Meteor і MICA та інше сучасне озброєння стандартів НАТО.

    Модифікація Rafale F4 має вдосконалені радари, системи зв’язку, засоби радіоелектронної боротьби та можливість працювати в єдиній інформаційній мережі з іншими літаками, наземними радарами й системами ППО.

    У листопаді 2025 року Україна підписала з Францією лист про наміри щодо придбання до 100 таких винищувачів упродовж десяти років. Угода передбачає не лише літаки, а й озброєння, підготовку персоналу та супутню інфраструктуру.

    Чому перші літаки доведеться чекати

    Строк 2028–2029 років пов’язаний одразу з кількома чинниками. Насамперед Україні потрібно підготувати пілотів, інженерів і наземний персонал, а також адаптувати аеродроми, системи технічного обслуговування, логістику та склади боєприпасів.

    Крім того, Dassault Aviation має великий портфель замовлень від Франції та іноземних клієнтів. Станом на середину 2025 року компанії залишалося виготовити сотні замовлених літаків. Виробник працював над збільшенням темпів складання з приблизно двох літаків на місяць до трьох у 2026 році та чотирьох — із 2028–2029 років.

    Саме нарощування виробничих потужностей має дозволити Франції одночасно виконувати контракти для власних Повітряно-космічних сил, інших іноземних замовників і України.

    Водночас остаточний графік залежатиме від укладення твердих контрактів, фінансування, темпів підготовки українських екіпажів і можливостей французької промисловості.

    SCALP дасть Україні далекобійну перевагу

    SCALP-EG — французька версія британської крилатої ракети Storm Shadow, розробленої європейською компанією MBDA. Вона запускається з літака та призначена для знищення важливих стаціонарних об’єктів у глибокому тилу противника.

    Ракета летить на малій висоті, використовує складну систему навігації та має бойову частину, розраховану на ураження укріплених командних пунктів, складів, мостів і військової інфраструктури.

    Франція передала перші SCALP Україні ще у 2023 році. Тоді їх інтегрували на українські літаки радянського виробництва. Публічно заявлена дальність експортної версії становила близько 250 кілометрів.

    Ліцензійне виробництво таких ракет в Україні могло б забезпечити регулярніше поповнення запасів і дозволити планувати довготривалі кампанії проти російської військової інфраструктури.

    Проте запуск повного циклу виробництва крилатих ракет є складним процесом. Він потребує доступу до двигунів, систем навігації, електроніки, бойових частин, спеціальних матеріалів і суворого контролю якості. Тому ліцензування може передбачати поетапну локалізацію — від складання й обслуговування до поступового виробництва окремих компонентів.

    Aster-30 — відповідь на російську балістику

    Ракети Aster-30 використовуються у франко-італійських системах ППО SAMP/T. Вони призначені для перехоплення літаків, крилатих і частково балістичних ракет.

    Україна вже експлуатує SAMP/T, однак кількість таких систем і ракет до них залишається обмеженою. На тлі постійних російських атак «Іскандерами», «Кинджалами» та іншими ракетами поповнення запасів Aster-30 є критично важливим.

    Ліцензія на виробництво могла б допомогти Україні та європейським партнерам швидше наростити кількість перехоплювачів. Це особливо актуально після створення в Парижі нової антибалістичної коаліції, яка має об’єднати зусилля європейських держав у розвитку протиракетної оборони.

    AASM Hammer уже працюють в Україні

    AASM Hammer — французькі модулі для перетворення звичайних авіабомб на високоточні керовані боєприпаси. Вони оснащуються системами наведення і можуть отримувати додатковий ракетний прискорювач, що збільшує дальність застосування.

    Українські Повітряні сили вже використовують AASM із літаків радянського виробництва. Такі бомби застосовують по командних пунктах, складах, мостах, техніці та укріплених позиціях російських військ.

    У попередні пакети французької допомоги вже входили AASM, зокрема закуплені за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Локалізація їхнього виробництва дозволила б Україні збільшити кількість високоточних ударів і зменшити собівартість боєприпасів.

    Україна переходить на західну авіацію

    Rafale мають стати частиною масштабного переходу українських Повітряних сил від радянських літаків до західних платформ.

    Україна вже використовує американські F-16 і французькі Mirage 2000-5. Також Київ обговорює можливе придбання шведських Gripen. Rafale можуть стати найпотужнішим компонентом майбутньої української авіації завдяки дальності, сучасній електроніці та широкій номенклатурі озброєння.

    Домовленості з Францією розраховані не лише на поточну війну, а й на довгострокове стримування Росії. До 2035 року Україна планує сформувати повітряний флот, сумісний зі стандартами НАТО та здатний одночасно захищати небо, завдавати далекобійних ударів і підтримувати наземні сили.

    Заява Макрона 13 липня стала першим чітким орієнтиром щодо появи Rafale в Україні. Якщо графік буде виконано, перші літаки розпочнуть службу у 2028–2029 роках.

    Водночас ліцензії на SCALP, Aster-30 і AASM можуть дати результат раніше. Саме розгортання виробництва озброєння в Україні здатне стати ключовим елементом домовленостей із Францією — і перетворити одноразову військову допомогу на довгострокове технологічне партнерство.

  • «Справжній друг України»: Зеленський вручив Макрону одну з найвищих державних нагород

    «Справжній друг України»: Зеленський вручив Макрону одну з найвищих державних нагород

    Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі в Парижі вручив президенту Франції Емманюелю Макрону орден Свободи — одну з найвищих державних нагород України. Церемонія відбулася 13 липня на тлі масштабних переговорів щодо посилення української протиповітряної оборони, створення спільної європейської системи захисту від балістичних ракет і подальших безпекових гарантій для України.

    Зустріч двох президентів передувала презентації української Антибалістичної програми FREYJA та засіданню «Коаліції охочих», до якого долучилися лідери й представники десятків держав. Зеленський і Макрон скоординували позиції перед переговорами, обговорили ситуацію на фронті, потреби української армії та можливості французької оборонної промисловості.

    Після зустрічі президент України заявив, що відносини між Києвом і Парижем вийшли на стратегічний рівень. За його словами, значну роль у цьому відіграла особиста підтримка Емманюеля Макрона, який упродовж повномасштабної війни долучався до формування міжнародних коаліцій, постачання зброї та дипломатичного тиску на Росію.

    «Відносини наших країн досягли дійсно стратегічного рівня, і багато в чому саме завдяки особистим зусиллям Президента Макрона. Сьогодні я подякував Емманюелю за допомогу та підтримку протягом цих років та відзначив пана Президента, справжнього друга України, орденом Свободи», — повідомив Зеленський.

    За що Макрон отримав українську нагороду

    Орден Свободи в Україні вручають за особливі заслуги у зміцненні суверенітету й незалежності держави, захисті прав і свобод людини, розвитку демократії та підтримці України на міжнародній арені.

    Макрон став одним із головних європейських політиків, які після російського вторгнення виступали за посилення оборонних можливостей України. Франція постачала українській армії артилерійські системи Caesar, бронетехніку, далекобійні ракети SCALP, боєприпаси, системи протиповітряної оборони та винищувачі Mirage.

    Париж також бере участь у підготовці українських військових, підтримує спільні оборонні виробництва та виступає одним із центрів формування «Коаліції охочих». Цей формат об’єднує держави, готові брати на себе додаткові зобов’язання щодо підтримки України та довгострокової безпеки Європи.

    Ще під час саміту НАТО в Туреччині Макрон анонсував, що зустріч 13 липня у Парижі буде присвячена новим оборонним можливостям, боротьбі з російським «тіньовим флотом», підтримці української промисловості та проведенню спільних військових навчань. Французький президент також наголошував на потребі залучити оборонні компанії до розробки нових засобів боротьби з балістичними ракетами.

    Головна тема переговорів — російські балістичні ракети

    Нагородження Макрона стало символічною частиною значно ширшої зустрічі, присвяченої одній із найгостріших проблем України — дефіциту засобів для перехоплення російських балістичних ракет.

    Такі ракети летять із надзвичайно високою швидкістю, а час від їх запуску до удару може становити лише кілька хвилин. Ефективно протидіяти їм здатна обмежена кількість систем, зокрема американські Patriot та франко-італійські SAMP-T.

    Останніми тижнями Росія посилила удари по Києву та інших українських містах, використовуючи комбіновані атаки балістичними й крилатими ракетами та сотнями дронів. Україна водночас відчуває критичну нестачу ракет-перехоплювачів, через що окремі балістичні цілі неможливо знищити до їхнього влучання.

    Під час переговорів Зеленський наголосив, що Україні необхідно зміцнювати ППО та прискорювати створення європейської антибалістичної системи. Він зазначив, що Франція має технології й промислові можливості, необхідні для реалізації такого проєкту.

    Десять країн створили нову коаліцію

    За підсумками зустрічі Україна та дев’ять європейських держав оголосили про створення Інтегрованої Антибалістичної коаліції.

    До неї увійшли Україна, Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція. У спільній заяві країни визнали, що загроза з боку балістичних ракет стрімко зростає і становить небезпеку не лише для України, а й для всієї Європи.

    Учасники коаліції планують працювати над створенням інтегрованої архітектури протиракетної оборони. Вона має об’єднати наявні та майбутні системи різних країн, їхні радари, командні центри, засоби виявлення і перехоплювачі.

    «Наша мета — створити спільну спроможність балістичної протиракетної оборони для Європи», — йдеться у декларації учасників.

    При цьому конкретних термінів розгортання нової системи поки що не названо. Коаліція залишається відкритою для інших держав, які захочуть долучитися до фінансування, виробництва або технологічного розвитку.

    Україна представила проєкт FREYJA

    Окремо в Парижі відбулася презентація української Антибалістичної програми FREYJA. Її метою є створення доступнішої європейсько-української альтернативи дорогим системам Patriot.

    Проєкт передбачає залучення українського бойового досвіду, європейських технологій і промислових потужностей. Україна вже має унікальну практику протидії російським «Іскандерам», «Кинджалам» та іншим ракетам, тоді як Франція, Німеччина, Італія, Швеція та інші держави мають необхідні радіолокаційні, ракетні й виробничі технології.

    До переговорів у Парижі запросили представників великих європейських оборонних компаній, серед яких Eurosam, Thales, Leonardo та Saab. Обговорювалися збільшення постачання перехоплювачів Patriot, прискорене розгортання SAMP-T і можливість розробки нової системи за участю української промисловості.

    У перспективі Україна може отримати вагому роль у виробництві компонентів, програмного забезпечення, радарів та ракет-перехоплювачів. Такий формат дозволив би не лише забезпечити українські потреби, а й створити основу майбутнього протиракетного щита Європи.

    Чому зустріч у Парижі важлива

    Переговори Зеленського й Макрона відбулися у момент, коли європейські країни намагаються збільшити власну відповідальність за оборону континенту. Французький президент неодноразово закликав держави Європи розвивати власні оборонні технології та менше залежати від постачань зі США.

    Водночас системи Patriot залишаються найефективнішим засобом захисту України від російської балістики. Тому нова коаліція повинна одночасно вирішувати два завдання: терміново знаходити ракети для вже наявних комплексів і створювати довгострокову європейську альтернативу.

    Для України це питання має безпосереднє значення для порятунку людей. Росія систематично атакує житлові квартали, енергетику, лікарні та промислові підприємства, а дефіцит перехоплювачів збільшує наслідки кожного масованого удару.

    Орден Свободи, вручений Макрону, став не просто дипломатичним жестом. Нагородження підкреслило роль Франції у формуванні нової європейської оборонної системи та особисту участь французького президента в підтримці України.

    Зустріч у Парижі завершилася не лише словами про стратегічне партнерство. Україна та союзники формалізували створення антибалістичної коаліції, залучили оборонні компанії та розпочали практичне обговорення системи, яка в майбутньому має захищати від російських ракет не тільки українські міста, а й увесь європейський континент.

  • Зеленський уже в Парижі: союзники готують новий повітряний щит для України

    Зеленський уже в Парижі: союзники готують новий повітряний щит для України

    Президент України Володимир Зеленський на чолі української делегації прибув до Парижа, де візьме участь у переговорах із європейськими лідерами та засіданні «Коаліції охочих». Прибуття делегації до Франції підтвердив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.

    Паризькі переговори мають стати однією з головних міжнародних подій для України цього літа. Союзники планують обговорити посилення протиповітряної оборони, забезпечення України ракетами-перехоплювачами, розвиток спільного оборонного виробництва, нові санкції проти Росії та майбутні гарантії безпеки.

    За даними Reuters, у зустрічі беруть участь лідери щонайменше 25 держав. Загалом «Коаліція охочих» об’єднує понад 30 країн, які координують довгострокову військову підтримку України та готують механізми стримування Росії після можливого завершення активної фази війни.

    Коли відбудеться головна зустріч

    У повідомленні українського видання зазначено, що зустріч коаліції запланована на 14 липня. Однак офіційний календар президента Європейської ради Антоніу Кошти та повідомлення Reuters вказують, що основне засідання «Коаліції охочих» щодо України проходить у Парижі саме 13 липня. На 14 липня заплановані урочистості з нагоди французького національного свята — Дня взяття Бастилії.

    Очікується, що Зеленський залишиться у Франції й наступного дня. Український президент може долучитися до святкових заходів та військового параду в Парижі разом із лідерами держав, які підтримують Київ.

    Такий формат має не лише церемоніальне значення. Франція прагне використати національне свято для демонстрації європейської військової єдності та підтримки України на тлі тривалої російської агресії.

    Головна тема — захист від балістики

    Одним із центральних питань зустрічі стане дефіцит засобів перехоплення російських балістичних ракет. Україна потребує додаткових комплексів Patriot, ракет PAC-3 і посилення франко-італійських систем SAMP/T.

    Росія регулярно застосовує балістичні ракети для ударів по українських містах, а кількість систем, здатних їх перехоплювати, залишається обмеженою. Саме тому Київ намагається перейти від постійного пошуку боєприпасів на складах партнерів до довгострокового спільного виробництва.

    За інформацією Reuters, союзники обговорять пошук додаткових американських перехоплювачів Patriot, збільшення можливостей SAMP/T та створення нових засобів протиракетної оборони за участю українських і європейських компаній. До переговорів залучені великі оборонні виробники, зокрема Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.

    Україна представить проєкт FREYJA

    Українська делегація планує презентувати партнерам концепцію FREYJA — перспективну антибалістичну систему, яку розглядають як потенційно дешевшу й масовішу альтернативу дорогим ракетам Patriot.

    Детальні технічні характеристики проєкту не розкриваються. Тому наразі не йдеться про готовий серійний комплекс, який уже можна передавати військам. FREYJA має стати спільною технологічною програмою, в якій український бойовий досвід поєднають із європейськими фінансами, виробництвом і компонентами.

    Reuters повідомляє, що проєкт є одним із головних пунктів нового антибалістичного напряму співпраці. Україна хоче створити систему, яку можна буде випускати у значно більшій кількості, ніж традиційні перехоплювачі найвищого класу.

    Це не означає відмову від Patriot. Навпаки, Київ наполягає на якнайшвидшому отриманні додаткових американських систем і боєприпасів, а FREYJA розглядається як довгострокове доповнення до наявної багаторівневої ППО.

    Макрон збирає союзників України

    Організатором зустрічі виступає президент Франції Еммануель Макрон. До переговорів також приєдналися генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Європейської ради Антоніу Кошта та керівники десятків держав.

    Франція і Велика Британія залишаються головними координаторами «Коаліції охочих». Важливу роль у форматі також відіграє Німеччина, яка бере участь у пошуку ракет, фінансуванні закупівель і розвитку європейського оборонного виробництва.

    Європейський Союз раніше підтвердив готовність долучатися до надійних гарантій безпеки для України через «Коаліцію охочих» і в координації зі Сполученими Штатами. Лідери ЄС наголосили, що майбутній мир не може визначатися без участі України та має спиратися на довгострокове стримування нової російської агресії.

    Що таке «Коаліція охочих»

    Формат об’єднує держави, готові не лише підтримувати Україну зброєю зараз, а й брати участь у гарантуванні її безпеки після можливого припинення вогню.

    Учасники коаліції розробляють кілька напрямів:

    • посилення та довгострокове озброєння української армії;
    • захист повітряного і морського простору;
    • обмін розвідданими;
    • навчання українських військових;
    • логістичну підтримку;
    • можливе формування багатонаціонального контингенту стримування.

    У січні 2026 року учасники формату вже ухвалили Паризьку декларацію про надійні гарантії для справедливого й тривалого миру. У документі наголошувалося, що Україна, європейські союзники та США мають спільно працювати над системою, здатною запобігти новому російському вторгненню.

    Водночас практичне розгортання потенційних міжнародних сил можливе лише після появи відповідних політичних і безпекових умов. Росія виступає проти будь-якої західної військової присутності в Україні, але союзники Києва наголошують: Москва не матиме права визначати склад майбутніх гарантій для незалежної держави.

    Партнери готують нові військові можливості

    Париж планує представити не лише політичні заяви, а й конкретні оборонні ініціативи. Сторони обговорюватимуть спільне виробництво зброї, фінансування українського оборонно-промислового комплексу та проведення багатонаціональних навчань.

    За даними Reuters, Макрон має окреслити плани військових навчань у межах майбутньої Багатонаціональної сили для України. Йдеться про підготовку держав-партнерів до швидкого виконання гарантій безпеки після досягнення потенційної мирної угоди.

    Україна зацікавлена в тому, щоб європейські держави розміщували більше замовлень безпосередньо на українських підприємствах. Такий підхід дозволяє швидше отримувати озброєння, враховувати реальний досвід фронту та підтримувати українську економіку.

    Союзники вдарять по «тіньовому флоту» РФ

    Ще однією важливою темою стане боротьба з російським «тіньовим флотом» — мережею танкерів, через яку Москва експортує нафту, обходить санкції та фінансує війну.

    Учасники зустрічі можуть обговорити посилення контролю за страхуванням суден, заборону заходження підсанкційних танкерів до портів, перевірку їхніх власників і обмеження доступу до європейських морських послуг.

    Reuters повідомляє, що протидія «тіньовому флоту» стане одним із головних економічних блоків паризьких переговорів. Паралельно Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти Росії.

    Київ наполягає, що без скорочення російських нафтових доходів військового тиску буде недостатньо. Саме експорт енергоносіїв залишається одним із головних джерел фінансування російської армії та виробництва ракет.

    Росія не повинна розраховувати на втому Заходу

    Паризька зустріч має продемонструвати, що партнери не планують скорочувати підтримку України через тривалість війни. Західні країни намагаються показати Кремлю, що ставка на виснаження союзників Києва не спрацює.

    Зустріч проходить у момент, коли українські безпілотники дедалі сильніше впливають на російську військову логістику, енергетичну інфраструктуру та об’єкти в окупованому Криму. Водночас Росія нарощує удари по українських містах, використовуючи сотні дронів і балістичні ракети.

    Саме ця подвійна ситуація визначає порядок денний Парижа: Україні потрібні засоби для захисту цивільного населення, але також зброя й фінансування для збереження ініціативи на полі бою.

    Чого Київ очікує від візиту

    Українська сторона прагне отримати кілька конкретних результатів: додаткові ракети Patriot і SAMP/T, політичну підтримку проєкту FREYJA, нові контракти для оборонних підприємств, жорсткіші санкції проти російської нафти та узгоджений план майбутніх гарантій безпеки.

    Частина домовленостей може залишитися непублічною через їхню військову чутливість. Однак очікується, що після завершення переговорів Зеленський, Макрон та інші лідери оголосять про нові напрямки підтримки.

    Прибуття українського президента до Парижа відкриває дводенний дипломатичний марафон, під час якого оборона України стане центральною темою європейської політики. Партнери мають показати, що їхня підтримка не обмежується словами, а переходить до виробництва ракет, формування нового протибалістичного щита та підготовки реальних механізмів стримування Росії.

  • Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Президент України Володимир Зеленський 13 липня прибув до Парижа, де проведе переговори з французьким лідером Еммануелем Макроном і візьме участь у великому засіданні «коаліції охочих». Головними темами зустрічей стануть посилення української протиповітряної оборони, створення нової європейської системи перехоплення балістичних ракет, пришвидшення оборонного виробництва та підготовка реальних гарантій безпеки на випадок майбутнього припинення війни.

    До Парижа мають приєднатися щонайменше 25 глав держав і урядів, а загалом у роботі коаліції беруть участь понад 30 країн. У зустрічі також візьме участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Франція та Велика Британія залишаються головними координаторами формату, до якого активно долучилася Німеччина.

    Що обговорять Зеленський і Макрон

    Перед багатостороннім самітом Зеленський має провести окремі переговори з Макроном. Очікується, що президенти зосередяться на кількох ключових напрямах: постачанні ракет і систем ППО, спільному виробництві озброєння, захисті українських міст від балістики та подальшому посиленні санкційного тиску на Росію.

    Особливо гостро стоїть питання перехоплення балістичних ракет. Україна має обмежену кількість систем Patriot і ракет до них, тоді як Росія дедалі активніше застосовує «Іскандери» та інші високошвидкісні цілі проти Києва, обласних центрів і критичної інфраструктури.

    Reuters повідомляє, що союзники в Парижі шукатимуть додаткові ракети для Patriot, обговорюватимуть розширення можливостей франко-італійської системи SAMP/T і спільну роботу над новими європейськими протиракетними рішеннями за участю української оборонної промисловості.

    Україна представить власну антибалістичну концепцію

    Однією з центральних подій візиту має стати перше засідання антибалістичної коаліції. Українська сторона планує представити партнерам власний проєкт системи протиракетного захисту, який у повідомленнях українських медіа називають «Freya».

    Його задум полягає у створенні більш масового й дешевшого засобу перехоплення балістичних цілей, ніж нинішні ракети Patriot. Водночас детальні технічні характеристики проєкту офіційно не розкриваються, тому наразі йдеться радше про концепцію спільної розробки, а не про вже готовий серійний комплекс.

    Єлисейський палац підтверджував, що окремим блоком паризьких переговорів стане європейська система протиракетної оборони із залученням України. Союзники мають обговорити, як поєднати український бойовий досвід, західні технології, виробничі потужності та фінансування.

    Чому союзники терміново повернулися до теми ППО

    Зустріч відбувається на тлі різкого посилення російських ракетних і дронових атак. Упродовж кількох останніх ночей Росія запускала по Україні сотні безпілотників і десятки ракет. Попри високий відсоток знешкоджених цілей, окремі балістичні ракети й ударні дрони проривалися до міст, спричиняючи загибель людей і руйнування.

    Reuters зазначає, що дефіцит боєприпасів до ППО залишає Україну дедалі вразливішою саме перед швидкісними балістичними цілями. Союзники прагнуть не лише знайти додаткові перехоплювачі на складах, а й перейти до довгострокової моделі виробництва в Європі та Україні.

    Для Києва це принципове питання. Українські військові вже створили велику систему боротьби з Shahed — мобільні вогневі групи, засоби РЕБ, перехоплювачі та авіацію. Однак проти балістики потрібні складні системи рівня Patriot або SAMP/T.

    Саміт «коаліції охочих»

    Основне засідання «коаліції охочих» має розпочатися о 17:00 за паризьким часом, або о 18:00 за Києвом. Співголовуватимуть Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

    Французька сторона заявляла, що зустріч повинна розвинути домовленості, досягнуті під час попередніх консультацій союзників і саміту НАТО в Анкарі. Макрон ще 8 липня анонсував, що в Парижі представить нові оборонні ініціативи, заходи з мобілізації європейської промисловості та плани спільних військових навчань.

    До коаліції входять як країни Європейського Союзу й НАТО, так і держави поза цими об’єднаннями. Їхня спільна мета — підтримка України зараз і створення системи безпеки, яка не дозволить Росії розпочати нове вторгнення після можливого мирного врегулювання.

    Безпекові гарантії після війни

    Ще одним великим блоком стане оперативне планування гарантій безпеки для України. «Коаліція охочих» уже тривалий час працює над моделлю майбутньої багатонаціональної присутності, навчанням української армії, постачанням озброєння та механізмом швидкої реакції у разі повторної агресії Росії.

    За даними Reuters, близько 25 держав погодилися долучитися до потенційної багатонаціональної місії. Підготовчі плани вважаються значною мірою завершеними, однак їхнє практичне застосування залежить від появи припинення вогню або мирної угоди.

    Москва категорично виступає проти присутності військових країн НАТО в Україні. Саме тому союзники розробляють різні варіанти — від навчальних і логістичних місій до морського, повітряного та розвідувального компонентів за межами безпосередньої лінії зіткнення.

    Для України принципово, щоб гарантії не залишилися політичними деклараціями. Київ наполягає на чітких зобов’язаннях щодо зброї, фінансування, розвідданих, протиповітряної оборони й дій партнерів у разі нового нападу.

    Удар по російському «тіньовому флоту»

    У Парижі також обговорять боротьбу з російським «тіньовим флотом». Йдеться про сотні танкерів, які перевозять російську нафту, допомагаючи Москві обходити санкції та отримувати доходи для фінансування війни.

    Макрон назвав боротьбу з такими суднами одним із пріоритетів нового саміту. Серед можливих заходів — посилення контролю за страхуванням, прапорами, портовим обслуговуванням, реєстрацією власників і пересуванням танкерів у європейських водах.

    Паралельно Європейський Союз працює над 21-м пакетом санкцій проти Росії. Reuters зазначає, що тиск на нафтові доходи РФ стане одним із центральних економічних напрямів переговорів.

    Франція може оголосити нові оборонні угоди

    Очікується, що Париж використає саміт для презентації нових двосторонніх проєктів з Україною. Йдеться про виробництво зброї, протиповітряні системи, боєприпаси й поглиблення співпраці між оборонними компаніями.

    Макрон заявляв, що Європа повинна брати на себе більше відповідальності за власну безпеку незалежно від змін у довгостроковій політиці США. За його словами, країни континенту мають збільшувати оборонні інвестиції, розвивати виробництво та формувати сильний європейський компонент усередині НАТО.

    Ця логіка безпосередньо стосується України. Франція розглядає українську оборонну промисловість не лише як отримувача допомоги, а як можливого учасника спільних європейських проєктів — особливо у сфері дронів, ракет, РЕБ і систем перехоплення.

    Зеленський залишиться на День взяття Бастилії

    За попередньою програмою, український президент залишиться у Франції до 14 липня та разом із Макроном відвідає традиційний військовий парад у Парижі.

    Єлисейський палац запросив представників країн «коаліції охочих» на святкування Дня взяття Бастилії. Цьогорічна церемонія має пройти під знаком «європейського стратегічного пробудження» та солідарності з Україною.

    У параді мають взяти участь українські військовослужбовці. За інформацією українських медіа, йдеться про групу з 25 воїнів, які пройдуть у святковому марші разом із представниками армій союзних держав.

    Офіційний графік Макрона підтверджує проведення 13 липня вечері з нагоди саміту коаліції, а 14 липня — військового параду. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також отримав запрошення на обидві події.

    Політичний сигнал Москві

    Присутність Зеленського на французькому національному святі має сильне символічне значення. Париж прагне показати, що Україна є частиною майбутньої європейської архітектури безпеки, а підтримка Києва не обмежується окремими поставками озброєння.

    Для Росії зустріч є сигналом, що європейські країни готуються до тривалого протистояння й не розраховують лише на швидке дипломатичне завершення війни. Союзники одночасно планують посилення української оборони, санкційного тиску та майбутніх гарантій безпеки.

    Паризький саміт відбувається через кілька днів після зустрічі НАТО в Анкарі, яка мала продемонструвати трансатлантичну єдність і довгострокову підтримку України. Тепер європейські лідери намагатимуться перетворити політичні заяви на конкретні рішення щодо ракет, виробництва й оперативного планування.

    Чого Україна чекає від Парижа

    Для Києва результатом візиту мають стати не лише нові декларації, а конкретні зобов’язання: додаткові ракети до Patriot і SAMP/T, фінансування українського виробництва, запуск антибалістичної коаліції, нові санкції проти російської нафти та погоджена модель гарантій безпеки.

    Водночас частина рішень може бути оголошена не одразу. Переговори про складні оборонні системи, фінансування та спільне виробництво часто тривають місяцями й містять закриті деталі.

    Головна політична мета саміту вже зрозуміла: показати Росії, що час не послаблює підтримку України, а змушує Європу створювати нові механізми оборони.

    Париж на два дні стає центром переговорів про українське небо, майбутню європейську протиракетну систему та гарантії, які мають не допустити повторення війни. Саме тому зустріч Зеленського і Макрона може стати однією з найважливіших оборонних подій літа 2026 року.