Nenkainfo.com

Позначка: ФСБ

  • Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив замовного вбивства на Київщині, яке, за версією слідства, організовувала російська ФСБ. Виконавцем мав стати 19-річний житель Миколаєва. За даними правоохоронців, молодий чоловік стежив за майбутньою жертвою, вивчав її звички та маршрути, отримав від російського куратора зброю зі схрону і мав влаштувати засідку під час ранкової прогулянки чоловіка із собакою.

    СБУ повідомила про затримання підозрюваного 10 вересня. За версією спецслужби, до уваги ФСБ він потрапив через свою активність у соціальних мережах, де публікував матеріали на підтримку нацистської та фашистської ідеології. Після встановлення контакту російська спецслужба нібито завербувала хлопця та почала давати йому завдання. Зрештою його відправили зі Миколаєва до столичного регіону для підготовки фізичної ліквідації визначеної людини.

    Оприлюднена інформація доповнюється судовими матеріалами, які дозволяють відновити значно ширшу хронологію справи. В ухвалі Центрального районного суду Миколаєва від 6 серпня йдеться про громадянина України, якого підозрюють за трьома епізодами — державна зрада в умовах воєнного стану, готування до замовного умисного вбивства та незаконне поводження зі зброєю. Суд вказує, що не пізніше 12 липня підозрюваний почав спілкуватися в Telegram із представниками російських спецслужб, які пропонували винагороду за розвідку об’єктів, стеження за конкретними людьми та їхню фізичну ліквідацію.

    За матеріалами слідства, це не було одноразове завдання. Спочатку фігурант виконував доручення на півдні України. У Миколаєві він забрав зі схованки пістолет, магазини з набоями та пристрій для безшумної стрільби. Згодом перебував в Одесі, де, як зазначено в судовій ухвалі, збирав інформацію розвідувального характеру. 23 липня він виїхав до Києва та орендував житло. Через декілька днів за вказаними російським куратором координатами забрав ще одну схованку зі зброєю.

    Фінальний етап операції мав відбутися наприкінці липня — на початку серпня. Слідство стверджує, що 31 липня підозрюваний прибув до лісової місцевості у Вишгородському районі Київської області. Там для нього нібито заздалегідь залишили транспорт. Чоловік мав залишитися в районі до наступного ранку, дочекатися появи цілі під час звичної прогулянки із собакою та здійснити напад. Однак завершити задумане він не зміг, оскільки його затримали співробітники СБУ.

    Під час обшуків, за повідомленням СБУ, у фігуранта виявили три пістолети з глушниками, боєприпаси та мобільні телефони. Правоохоронці заявляють, що інформація у смартфонах містить докази його контактів із російською спецслужбою. Наразі ці матеріали мають бути перевірені в межах кримінального провадження, а остаточну оцінку доказам може дати лише суд.

    Є й важлива деталь щодо особи потенційної жертви. «Главком» із посиланням на власні джерела у правоохоронних органах повідомив, що йшлося нібито про правника і громадського діяча Геннадія Друзенка — співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. Однак сама СБУ ім’я людини, на яку готувався замах, у публічному повідомленні не назвала.

    Більше того, доступна судова ухвала також не дозволяє однозначно підтвердити версію про Друзенка. Ім’я потенційної жертви там приховане, однак судовий документ характеризує її як чинного військовослужбовця однієї з військових частин Національної гвардії України. У відкритих джерелах Друзенко фігурує як правник, громадський активіст, ветеран та президент ПДМШ, але не як чинний військовослужбовець НГУ. Тому стверджувати, що саме він був ціллю, без додаткового офіційного підтвердження наразі некоректно.

    Сам Перший добровольчий мобільний шпиталь був створений у 2014 році після Іловайської трагедії. За інформацією організації, Геннадій Друзенко став одним із його співзасновників, а перша місія добровольців вирушила на Донбас у грудні того ж року. За десять років роботи ПДМШ повідомляв про допомогу десяткам тисяч пацієнтів, а після початку повномасштабного вторгнення його медики працюють разом із підрозділами Сил оборони у прифронтових регіонах.

    Сама схема із залученням завербованої всередині України людини до фізичної ліквідації військових, волонтерів чи посадовців останнім часом фігурує одразу в кількох повідомленнях СБУ. 26 серпня спецслужба разом із Нацполіцією заявила про зрив іншого замаху на Київщині — цього разу проти керівника підприємства оборонно-промислового комплексу. За версією слідства, операцію також організовувала ФСБ. Виконавцем назвали 63-річного чоловіка, а після виконання завдання він намагався залишити Україну. Його затримали у Польщі, після чого українська сторона почала процедуру екстрадиції.

    Ще один схожий епізод завершився вироком у серпні. Тоді СБУ повідомила про 15 років ув’язнення для агента ФСБ, який спочатку підпалив автомобіль військового, а потім отримав завдання підготувати вбивство одного з командирів Сил оборони у Києві. У тій справі виконавець також дістав зброю зі схрону та орендував житло поблизу потенційної цілі. Його затримали ще на етапі підготовки.

    Показовим є і спосіб, у який російські спецслужби знаходять потенційних виконавців. У різних кримінальних провадженнях СБУ регулярно описує вербування через Telegram та інші соціальні мережі. Одних кандидатів знаходять серед тих, хто шукає «легких заробітків», інших — через антиукраїнські або проросійські коментарі. Наприклад, у серпні СБУ повідомляла про двох затриманих на Миколаївщині, яких, за даними слідства, завербували після антиукраїнських дописів у Telegram. У вересні спецслужба розповідала про військового, який також нібито працював на ФСБ та збирав інформацію про українські підрозділи на півдні.

    У судовій ухвалі в нинішній справі ця система описана ширше. За версією слідства, куратори можуть пропонувати завербованим особам різні типи завдань: фотографування об’єктів, встановлення місць проживання або транспорту військовослужбовців і посадовців, пошук схронів та збір даних про розпорядок дня визначених людей. Саме цей етап стеження, як вважають правоохоронці, передував підготовці липнево-серпневого замаху на Київщині.

    19-річному фігуранту інкримінують ч. 2 ст. 111 КК України — державну зраду в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 14 і п. 11 ч. 2 ст. 115 — готування до умисного вбивства на замовлення, а також ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами. За державну зраду в умовах воєнного стану закон передбачає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому на нинішньому етапі йдеться саме про підозру та версію слідства. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина не може вважатися винною, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Історія на Київщині водночас показує, що російські спецслужби, за даними українських правоохоронців, дедалі частіше намагаються використовувати не професійних диверсантів, яких необхідно перекидати через кордон, а завербованих дистанційно громадян України. У цьому випадку між першим зафіксованим контактом підозрюваного з російськими кураторами та підготовкою до потенційного вбивства минуло менш як три тижні. І саме цей короткий шлях — від листування в месенджері до зброї та підготовки замаху — є однією з найбільш тривожних деталей справи.

  • У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    В окупованому Донецьку ліквідували Олега Шутова, якого Служба безпеки України раніше називала безпосереднім виконавцем теракту, внаслідок якого у 2017 році в Києві загинув офіцер української воєнної розвідки Максим Шаповал. За даними ЗМІ, операція відбулася ще 27 липня 2026 року, однак інформацію про неї оприлюднили лише тепер.

    Про ліквідацію Шутова 7 вересня повідомило LB.ua з посиланням на джерела в українських спецслужбах. Згодом інформацію поширили Укрінформ та низка інших українських медіа. На момент публікації окремої офіційної заяви СБУ, ГУР або іншого силового відомства про проведення цієї операції немає, тому дані про її обставини наразі слід розглядати саме як інформацію джерел ЗМІ.

    За даними LB.ua, Шутов перебував у тимчасово окупованому Донецьку та був пов’язаний із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР» — структурою, яку українські правоохоронці раніше пов’язували з російськими спецслужбами та підготовкою диверсій на території України.

    Джерела видання стверджують, що 27 липня автомобіль, яким користувався Шутов, вибухнув біля спортивного комплексу «Динамо» в Ленінському районі Донецька. Сам Шутов загинув.

    Окупаційні ресурси тоді повідомляли про інцидент як про нібито атаку безпілотника, внаслідок якої постраждав керівник місцевої федерації спортивної боротьби. Однак співрозмовники LB.ua тепер заявляють, що насправді вибух був результатом операції українських спецслужб.

    За версією джерел видання, інформацію про операцію не оприлюднювали одразу з міркувань безпеки.

    СБУ називала Шутова виконавцем убивства Шаповала ще у 2019 році

    Ім’я Олега Шутова в контексті одного з найрезонансніших убивств українських військових уперше офіційно прозвучало ще 17 квітня 2019 року.

    Тодішній голова СБУ Василь Грицак під час брифінгу заявив, що саме Шутов заклав вибуховий пристрій під автомобіль Максима Шаповала.

    За даними української спецслужби, Шутов був жителем Донецька 1966 року народження та співробітником так званого «Центру спеціальних операцій МДБ ДНР». Щоб підготувати теракт, він, за інформацією СБУ, орендував квартиру в будинку, де мешкав Шаповал, а також паркомісце неподалік від місця, де розвідник залишав свій автомобіль.

    Слідство встановило, що після закладання вибухівки Шутов швидко залишив Київ, виїхав до Росії, а звідти повернувся на окуповану частину Донбасу.

    Максим Шаповал загинув у центрі Києва

    Максим Шаповал загинув вранці 27 червня 2017 року в Солом’янському районі Києва внаслідок вибуху автомобіля.

    ГУР Міністерства оборони України називає його загибель терористичним актом, спланованим російськими спецслужбами. На момент смерті Шаповал мав звання полковника й очолював спеціальний підрозділ воєнної розвідки. Після загибелі йому посмертно присвоїли звання генерал-майора, а згодом — звання Героя України.

    Шаповал був одним із найбільш досвідчених українських офіцерів спеціального призначення. Він служив у воєнній розвідці від початку своєї офіцерської кар’єри, брав участь у миротворчій місії ООН у Сьєрра-Леоне, командував спецпризначенцями та виконував бойові завдання після початку російської агресії у 2014 році.

    ГУР зазначає, що група під командуванням Шаповала брала безпосередню участь у боях за Донецький аеропорт. Саме його підрозділ був серед тих, хто одним із перших увійшов на територію летовища на початковому етапі російської агресії.

    На момент загибелі Шаповалу було 38 років.

    У червні 2026 року, у дев’яту річницю його смерті, в ГУР знову наголосили, що теракт проти офіцера був організований російськими спецслужбами.

    Та сама мережа діяла проти інших українських офіцерів

    Олега Шутова українські правоохоронці пов’язували не лише з терактом проти Шаповала.

    У 2019 році СБУ повідомила про викриття диверсійно-терористичної групи, учасники якої діяли в інтересах російських спецслужб і готували замахи на українських офіцерів. Тоді було затримано сімох людей, серед яких, за даними спецслужби, були кадрові співробітники російських силових структур.

    СБУ встановила зв’язок цієї мережі із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР». Його керівником українська спецслужба називала Василя Євдокимова на прізвисько «Ленін».

    Водночас СБУ заявляла, що на вищому рівні операції координував генерал-лейтенант ФСБ РФ Дмитро Мінаєв, якого українська сторона називала організатором убивств Максима Шаповала й Олександра Хараберюша. За версією СБУ, під час фінальних етапів обох терактів Мінаєв перебував у Донецьку.

    Що відомо про вбивство Олександра Хараберюша

    Полковник СБУ Олександр Хараберюш загинув 31 березня 2017 року у Маріуполі.

    Близько 8:30 ранку вибухнув його автомобіль. За офіційними даними СБУ, під водійським сидінням була встановлена радіокерована магнітна міна. Хараберюш загинув на місці.

    Полковник займався контррозвідувальною роботою та координував операції з протидії російським розвідувально-диверсійним групам на сході України.

    У цій частині важливо розрізняти ролі фігурантів. Безпосередньо вибухівку під автомобіль Хараберюша, за даними українського слідства, встановила Юлія Прасолова, яку згодом затримали та засудили до 12 років позбавлення волі.

    Василя Євдокимова СБУ називала організатором теракту на рівні підконтрольної Росії структури, а Дмитра Мінаєва — одним із ключових російських кураторів операції. Олег Шутов був пов’язаний із цією ж диверсійною мережею, однак саме виконавцем підриву Хараберюша українські правоохоронці називали Прасолову.

    Шутова пов’язували і з підготовкою нових замахів

    За інформацією СБУ, після терактів проти Шаповала й Хараберюша мережа не припинила діяльність.

    У 2017 році Шутов, перебуваючи у Донецьку, нібито брав участь у підготовці ще одного теракту проти українського офіцера. Для цього диверсанти використовували конспіративні квартири, транспорт для спостереження та канали зв’язку.

    Операцію тоді реалізувати не вдалося, але пізніше російська сторона, за версією СБУ, відновила підготовку замаху з іншими виконавцями. У 2019 році під час спроби встановити вибухівку під автомобіль українського розвідника один із диверсантів сам постраждав від вибуху, після чого правоохоронці вийшли на ширшу агентурну мережу.

    Таким чином, ім’я Шутова було відоме українським спецслужбам щонайменше сім років до повідомлення про його ліквідацію в Донецьку.

    Якщо інформація джерел LB.ua про операцію підтвердиться офіційно, йтиметься про ліквідацію людини, яку СБУ ще у 2019 році публічно назвала безпосереднім виконавцем одного з найрезонансніших терактів російських спецслужб у Києві — вбивства Героя України Максима Шаповала.

    Водночас станом на ранок 7 вересня 2026 року деталі самої операції в окупованому Донецьку ґрунтуються на повідомленнях ЗМІ з посиланням на джерела у спецслужбах. Офіційного повідомлення СБУ або ГУР про відповідальність за ліквідацію Шутова наразі не оприлюднено.

  • ГУР заявило про кампанію з дискредитації розвідки на тлі гучного конфлікту із СБУ

    ГУР заявило про кампанію з дискредитації розвідки на тлі гучного конфлікту із СБУ

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило про розгортання цілеспрямованої дезінформаційної кампанії, метою якої, за версією відомства, є дискредитація української Воєнної розвідки та її бойових підрозділів. У ГУР попередили, що для поширення відповідних матеріалів можуть використовувати медіа, блогерів і Telegram-канали із сумнівною репутацією. Заява з’явилася 3 вересня на тлі резонансного конфлікту між окремими представниками ГУР та Служби безпеки України, який напередодні призвів до стрілянини в Києві.

    У розвідці стверджують, що інформаційна кампанія має на меті поставити під сумнів репутацію ГУР та окремих бойових підрозділів. При цьому відомство у своїй публічній заяві не назвало конкретних організаторів кампанії, не навело назв медіа чи Telegram-каналів, які вже могли бути до неї залучені, а також не оприлюднило прикладів конкретних матеріалів, які розцінює як дезінформаційні. Тому наразі йдеться саме про попередження ГУР, а не про встановлений незалежним розслідуванням факт діяльності конкретних осіб чи редакцій.

    У ГУР закликали громадян та журналістів користуватися перевіреними джерелами інформації та уважно ставитися до повідомлень, які містять неперевірені або сумнівні дані про діяльність української розвідки. Якщо ж хтось отримує пропозиції опублікувати чи поширити такі відомості, у відомстві радять повідомляти про це правоохоронні органи.

    Час появи заяви привернув особливу увагу, оскільки лише за день до цього в Києві стався гострий конфлікт між представниками двох українських спецслужб. Вранці 2 вересня у Дніпровському районі столиці, на житловому масиві Березняки, пролунала стрілянина за участю представників СБУ та ГУР. Президент Володимир Зеленський пізніше назвав ситуацію «абсолютно ганебною» та заявив, що обставини інциденту мають бути перевірені Генеральною прокуратурою і Державним бюро розслідувань.

    Центральною фігурою скандалу став заступник командира Російського добровольчого корпусу з бойової роботи Степан Каплунов. РДК входить до складу одного зі спецпідрозділів ГУР. Ще 1 вересня в Російському добровольчому корпусі повідомили про зникнення Каплунова і припустили, що його могли викрасти. Начальник штабу РДК Олександр Фортуна згодом уточнив, що публікація про зникнення була його особистою ініціативою.

    Сам Каплунов згодом розповів, що його затримали 23 серпня і допитували через підозри у співпраці з російською ФСБ. Він стверджував, що його утримували протягом кількох днів і що під час допитів він зазнав психологічного тиску. Каплунов визнав, що під час перебування під контролем силовиків погодився з версією про нібито контакти з ФСБ, але після звільнення почав категорично заперечувати таку співпрацю. Незалежного підтвердження його заяв про незаконне утримання чи тиск наразі немає.

    Служба безпеки України, своєю чергою, озвучила принципово іншу версію. У СБУ стверджують, що Каплунов підтримував контакти з російськими спецслужбами та міг бути причетним до підготовки замаху на одного з представників російського опозиційного руху. За версією спецслужби, відповідні дані були отримані в межах розслідування, а під час подальших слідчих дій і виникла конфліктна ситуація. Сам Каплунов звинувачення заперечує.

    Стрілянина сталася саме під час слідчих дій у будинку на вулиці Юрія Шумського, де, за словами адвоката Каплунова Тараса Боровського, є квартира, в якій зупиняються військовослужбовці ГУР, що перебувають у Києві. Захисник заявляв, що до будинку почали приїжджати представники ГУР, після чого між ними та працівниками СБУ виник конфлікт.

    Версії сторін щодо того, хто саме спровокував силове протистояння, суттєво відрізняються. Адвокат Каплунова стверджує, що представники СБУ спочатку відкрили попереджувальний вогонь, а згодом стріляли в напрямку військовослужбовців ГУР. СБУ натомість заявляла про збройний напад на свою оперативно-слідчу групу та спробу перешкодити проведенню законних слідчих дій.

    Внаслідок інциденту постраждали троє військовослужбовців ГУР. За словами адвоката Боровського, двоє з них після стрілянини перебували у важкому стані. Офіційні остаточні висновки щодо обставин поранень та правомірності застосування зброї на цей момент не оприлюднені.

    Після конфлікту на місці працювали співробітники Державного бюро розслідувань, які збирали докази. В Офісі генерального прокурора також повідомили про досудове розслідування за фактом погрози та посягання на життя працівника СБУ.

    Президент Зеленський наголосив, що правоохоронці мають встановити всю послідовність подій та перевірити свідчення кожного учасника. Він також заявив про необхідність внутрішніх розслідувань у двох спецслужбах та можливі кадрові рішення щодо осіб, причетних до конфлікту. За словами президента, в Україні застосування зброї між представниками державних структур не може сприйматися як допустиме.

    Таким чином, заява ГУР про дезінформаційну кампанію пролунала в момент, коли навколо Воєнної розвідки, СБУ та РДК уже сформувався надзвичайно напружений інформаційний фон. Проте саме ГУР у своїй заяві, за доступними публічними даними, не встановлювало прямого зв’язку між оголошеною дезінформаційною кампанією та справою Каплунова чи стріляниною 2 вересня. Такий зв’язок наразі можна визначити лише як часовий і контекстуальний, а не доведений.

    Це важливе уточнення, адже після конфлікту в публічному просторі одночасно з’явилися кілька взаємовиключних версій. СБУ наполягає на проведенні законного розслідування справи, пов’язаної з можливою діяльністю російських спецслужб. Представники РДК та сторона Каплунова говорять про його незаконне затримання і психологічний тиск. Представники ГУР вимагають об’єктивно розслідувати стрілянину, а тепер саме відомство окремо попереджає про спроби дискредитації розвідки.

    Саме тому остаточні висновки щодо справи Каплунова, законності дій представників СБУ та ГУР, а також обставин застосування зброї можуть бути зроблені лише після завершення офіційних розслідувань. Станом на 3 вересня публічно доступних результатів розслідування ДБР, які б остаточно встановлювали винних у перестрілці, немає.

    Водночас інформаційна складова скандалу, судячи із заяви ГУР, може стати окремим напрямом протистояння. Воєнна розвідка прямо попереджає, що в інформаційний простір можуть вкидатися матеріали, які мають створити негативне уявлення про її діяльність і бойові підрозділи. Але поки відомство не оприлюднило конкретних доказів щодо організаторів такої кампанії, усі твердження про її можливих замовників мають залишатися лише припущеннями.

    Тож головною зміною 3 вересня стало те, що скандал навколо українських спецслужб вийшов за межі самої стрілянини. Тепер ГУР офіційно заявляє ще й про інформаційну загрозу та закликає медіа максимально ретельно перевіряти походження резонансних даних. На тлі взаємних звинувачень навколо Каплунова саме результати незалежного розслідування ДБР та прокуратури мають показати, де закінчуються версії сторін і починаються встановлені факти.

  • «Погодився під психологічним тиском»: заступник командира РДК заперечив зв’язки з ФСБ після заяви СБУ

    «Погодився під психологічним тиском»: заступник командира РДК заперечив зв’язки з ФСБ після заяви СБУ

    Заступник командира Російського добровольчого корпусу з бойової роботи Степан Каплунов заявив, що під час допитів погодився з версією Служби безпеки України про нібито контакти з ФСБ РФ через психологічний тиск. Уже після звільнення він категорично заперечив співпрацю з російською спецслужбою. Водночас СБУ оприлюднила власну версію і стверджує, що має докази його контактів із ФСБ та підготовки замаху на одного з представників російського опозиційного руху.

    За словами Каплунова, його затримали 23 серпня біля будинку в Києві. Сам він називає це викраденням і стверджує, що протягом дев’яти діб перебував під контролем людей, які представлялися співробітниками державної безпеки. У перші дні, за його версією, його активно допитували щодо можливих контактів із представниками ФСБ. Фізичного насильства, як заявив Каплунов, до нього нібито не застосовували, однак він говорить про сильний психологічний тиск і погрози.

    Каплунов розповів, що під час допитів йому закидали комунікацію з російською спецслужбою, а також те, що згодом він нібито передав цей канал зв’язку своєму безпосередньому командирові Дмитру Іванову. За словами військового, в умовах, у яких він перебував, він погодився з такою версією слідчих, але тепер стверджує, що насправді нічого подібного не було.

    Він також заявив, що під час перебування під контролем силовиків чув фрази про те, що може «зникнути», а також згадки про необхідність «рити яму». Сам Каплунов трактує це як психологічний тиск і погрози. Незалежного підтвердження цих тверджень наразі немає, а СБУ таку версію подій заперечує своїми публічними заявами.

    Свою версію Каплунов озвучив ще ввечері 2 вересня. Уже наступного дня Служба безпеки України офіційно заявила, що заступник командира РДК нібито мав контакти з російською ФСБ та отримав завдання організувати замах на одного з лідерів російського опозиційного руху, який планував перебувати в Україні на День Незалежності.

    У СБУ стверджують, що під час розслідування отримали інформацію про контакти Каплунова з російською спецслужбою. Крім того, відомство заявило, що відповідні дані нібито були виявлені в його телефоні. СБУ також оприлюднила відеозапис, на якому Каплунов говорить про зв’язок із ФСБ. Його адвокат, своєю чергою, заявив, що ці свідчення були отримані під тиском.

    Українська спецслужба також стверджує, що йшлося не лише про одного опозиціонера. За версією СБУ, Каплунов нібито міг отримати завдання щодо ліквідації інших військовослужбовців Сил оборони України в обмін на грошову винагороду. У відомстві наголосили, що підготовку злочину було зупинено. Водночас ім’я російського опозиціонера, який міг бути потенційною ціллю, офіційно не називають.

    Сам Каплунов усі звинувачення у співпраці з ФСБ відкидає. Таким чином, станом на 3 вересня існують дві принципово різні версії подій. СБУ говорить про агентурний зв’язок, докази в телефоні та підготовку замаху, тоді як Каплунов і його захист заявляють про незаконне утримання та отримання зізнання під психологічним тиском.

    Ця справа отримала особливий резонанс після стрілянини в Києві 2 вересня. Інцидент стався на житловому масиві Березняки в Дніпровському районі столиці під час слідчих дій у квартирі, пов’язаній із Каплуновим. Саме там між представниками СБУ та людьми, яких пов’язують з одним із підрозділів Сил оборони, стався збройний конфлікт.

    За версією СБУ, її оперативно-слідча група проводила невідкладні слідчі дії у межах справи про теракт, який нібито організовували російські спецслужби. У цей момент група осіб, як стверджує СБУ, заблокувала автомобілі правоохоронців та вчинила збройний спротив. Для припинення конфлікту було залучено спецпідрозділ «Альфа». Під час стрілянини кілька людей отримали поранення.

    Адвокат Каплунова Тарас Боровський озвучував іншу версію. Він заявив, що конфлікт відбувся між представниками української військової розвідки та СБУ. За його словами, спочатку вдалося домовитися про мирне вирішення ситуації, однак зранку почалася стрілянина. Захисник стверджував, що співробітники СБУ спочатку стріляли в повітря, а потім відкрили вогонь по ногах, унаслідок чого троє представників розвідки нібито отримали поранення.

    Командир РДК Денис Капустін заявляв, що був присутній під час обшуку квартири Каплунова. За його словами, під час слідчих дій у помешканні не виявили предметів, які могли б компрометувати його заступника. Ця заява, однак, не спростовує твердження СБУ про нібито інформацію, знайдену в телефоні Каплунова.

    На інцидент відреагувала і найвища політична влада країни. Президент Володимир Зеленський назвав ситуацію ганебною та заявив про необхідність внутрішніх розслідувань і кадрових рішень у спецслужбах. За даними Financial Times, президент різко розкритикував конфлікт між українськими силовими структурами та наголосив, що зброя має бути спрямована проти російських окупантів, а не використовуватися у внутрішніх конфліктах.

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов також закликав провести ретельне та неупереджене розслідування. Він заявив, що ніхто не має права безкарно викрадати військовослужбовців або відкривати вогонь на вулицях українських міст. За його словами, обставинами вже займаються Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора.

    В Офісі генпрокурора повідомили про початок досудового розслідування за фактом погрози та посягання на життя працівника СБУ. Водночас остаточна правова оцінка дій усіх учасників конфлікту ще має бути визначена слідством.

    Таким чином, історія навколо Степана Каплунова переросла з повідомлення про його зникнення у масштабний міжвідомчий скандал. У центрі справи тепер одразу кілька питань: чи справді заступник командира РДК підтримував зв’язок із ФСБ, чи законним було його затримання та утримання, за яких умов він дав свідчення, а також хто і чому застосував зброю під час подій на Березняках.

    На цей момент жодна з протилежних версій не отримала остаточного судового підтвердження. СБУ наполягає на наявності доказів співпраці Каплунова з російською спецслужбою, тоді як він сам та його адвокат говорять про тиск і незаконне утримання. Остаточні відповіді мають дати розслідування ДБР, прокуратури та подальші процесуальні рішення.

  • Полювання ФСБ у Києві провалилося: СБУ та розвідка зірвали замах на лідера російської опозиції

    Полювання ФСБ у Києві провалилося: СБУ та розвідка зірвали замах на лідера російської опозиції

    Служба безпеки України у тісній взаємодії з Головним управлінням розвідки Міноборони зірвали чергову зухвалу спецоперацію російських спецслужб. Федеральна служба безпеки РФ планувала вчинити теракт проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху, який прибув до України з нагоди святкування Дня Незалежності.

    Провал кремлівських диверсантів

    Як повідомили у відомстві, завдяки злагодженим діям контррозвідки та спецпризначенців плани ворога вдалося вчасно розкрити та повністю нейтралізувати ще на етапі підготовки. Наразі правоохоронці здійснюють масштабні оперативно-слідчі дії, спрямовані на документування злочинної діяльності та притягнення до відповідальності всіх учасників диверсійної мережі замовників із Москви.

    Системний терор проти опонентів та українського ОПК

    Цей випадок став черговим свідченням намагань Кремля розгорнути хвилю адресного терору в українському тилу. Нещодавно силами СБУ та Національної поліції було ліквідовано ще одну загрозу на Київщині — тоді українські спецслужби попередили замовне вбивство керівника одного зі стратегічних підприємств вітчизняного оборонно-промислового комплексу, зірвавши ворожі наміри паралізувати оборонні спроможності держави.

     

  • Таємна місія ЦРУ і великий саміт: Реткліфф запропонував посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл

    Таємна місія ЦРУ і великий саміт: Реткліфф запропонував посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф під час своєї незвичайної та максимально закритої поїздки до Москви запропонував провести тристоронню зустріч за участю президента США Дональда Трампа, президента України Володимира Зеленського та російського правителя Володимира Путіна. За задумом американської сторони, такий саміт мав би стати спробою повернути до життя практично заморожений переговорний процес щодо завершення російсько-української війни.

    Про цю ініціативу 29 серпня повідомило видання Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів. За його інформацією, пропозиція прозвучала під час контактів Реткліффа з керівниками російських спецслужб. Одним із головних завдань американського гостя було з’ясувати, чи здатні впливові представники російського силового блоку переконати Путіна знову серйозно розглянути переговорний шлях.

    Сам Реткліфф із Путіним, за офіційною версією Кремля, не зустрічався. У Москві директор ЦРУ провів переговори з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним та очільником ФСБ Олександром Бортніковим. Кремлівський речник Дмитро Пєсков після появи інформації про візит підтвердив контакти, однак описав їх як взаємодію «по лінії спецслужб». За його словами, подібні канали можуть залишатися відкритими навіть у найбільш складні періоди у відносинах між державами.

    Поїздка була настільки незвичною, що спочатку її взагалі офіційно не анонсували. The Washington Post повідомляла, що американський військово-транспортний літак C-17 вилетів із району Вашингтона, зробив зупинку в Ризі, а потім прибув до Москви. У російській столиці літак пробув приблизно вісім із половиною годин. Це був один із найрідкісніших візитів керівника ЦРУ до Росії після початку повномасштабної війни. Попередній широко відомий візит очільника американської розвідки до Москви відбувався ще у листопаді 2021 року, коли тодішній директор ЦРУ Вільям Бернс попереджав Кремль про наслідки можливого вторгнення в Україну.

    Згодом стало зрозуміло, що переговори Реткліффа були значно ширшими за звичайний контакт між спецслужбами. За даними The New York Times, директор ЦРУ передав російській стороні вкрай песимістичну для Москви оцінку подальшого перебігу війни. Під час розмови з Бортніковим він, за інформацією видання, закликав російське керівництво серйозно розглянути можливість домовленості з Україною до того, як військове та економічне становище Росії стане ще складнішим. При цьому прямого ультиматуму або погроз щодо наслідків відмови від переговорів Реткліфф, як повідомляється, не висував.

    Ще одним важливим елементом місії стала тема можливого загострення між Росією і країнами НАТО. Reuters повідомляв із посиланням на джерела, що Реткліфф під час московських зустрічей порушував питання можливих російських операцій проти держав Альянсу. Особливу тривогу у Вашингтоні та європейських столицях викликають сценарії провокацій або обмежених дій проти східного флангу НАТО. Водночас Дональд Трамп публічно намагався применшити значення цього аспекту поїздки та заявив, що не вважає напад Росії на територію НАТО ймовірним.

    Найважливіша частина нової інформації Axios, однак, стосується саме можливого саміту. Ідея посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл не є абсолютно новою. Адміністрація США вже намагалася просувати формат зустрічі трьох лідерів. Українська сторона демонструвала готовність до такого контакту, тоді як Москва раніше не погоджувалася на нього. Тепер Вашингтон фактично намагається перевірити, чи змінилися обставини настільки, щоб Кремль переглянув свою позицію.

    Показово, що Київ уже офіційно підтвердив отримання інформації від американців щодо московських переговорів. 28 серпня Володимир Зеленський заявив, що українська сторона була поінформована США про зустрічі, які відбулися в Москві. Президент наголосив, що контакти з Вашингтоном відбувалися як до поїздки, так і після неї, та позитивно оцінив координацію між сторонами і тон американської розмови з Росією.

    Це особливо важливо на тлі спроб повернути до активної фази переговорний процес, який протягом останніх місяців фактично зупинився. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов 27 серпня заявив, що нова зустріч української та російської переговорних команд може відбутися вже у вересні. За його словами, Київ розраховує і на участь США, оскільки без американського посередництва досягти результату буде надзвичайно складно. Reuters зазначав, що останні тристоронні переговори за участю представників України, Росії та США відбулися ще у лютому.

    Водночас очікувати швидкого прориву українська сторона не закликає. Уже наступного дня Буданов заявив Reuters, що найближчим часом можуть відбутися насамперед «технічні переговори», а не зустріч, здатна миттєво завершити війну. Він також визнав, що не очікує завершення бойових дій до зими. Головною фундаментальною суперечністю залишається російська вимога щодо територій, зокрема контрольованої Україною частини Донбасу, тоді як Київ відкидає можливість відмови від власної території як умову для припинення війни.

    Тому сам факт пропозиції тристороннього саміту ще не означає, що зустріч уже погоджена. Наразі немає підтверджених дати, місця або домовленості про участь усіх трьох лідерів. Так само немає публічного підтвердження від Кремля, що Путін готовий прийняти пропозицію Реткліффа. Axios пише лише про те, що така ідея була передана російській стороні і що після московської місії про її зміст поінформували Зеленського.

    Але сам рівень дипломатичної активності навколо поїздки директора ЦРУ свідчить про нову спробу Вашингтона зрушити переговори з мертвої точки. На відміну від публічних дипломатичних контактів, цього разу каналом стали керівники спецслужб США та Росії — люди, які мають прямий доступ до найвищого політичного керівництва своїх країн. За даними Axios, після зустрічі з Бортніковим Реткліфф дійшов висновку, що глава ФСБ може відіграти конструктивну роль у спробах відновити дипломатичний процес.

    Чи перетвориться ця закрита розвідувальна дипломатія на зустріч Трампа, Зеленського і Путіна, поки невідомо. Але після кількох місяців застою одночасно з’явилися одразу кілька сигналів: Київ говорить про можливі переговори у вересні, Вашингтон передає Москві оцінку погіршення її військових та економічних перспектив, а директор ЦРУ особисто просуває ідею зустрічі трьох лідерів. Тепер ключове питання полягає в тому, чи готовий Кремль перейти від контактів між спецслужбами до переговорів, на яких за одним столом опиняться президенти України, США та Росії.

  • «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    Російські спецслужби активізували одну з найбільш цинічних схем впливу на українців — вони намагаються завербувати родичів військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Для тиску використовують найвразливіше місце сімей: надію повернути близьку людину додому. Представники РФ можуть обіцяти покращення умов утримання, телефонну розмову з полоненим або навіть внесення його до так званих «списків на обмін». Натомість від родичів вимагають інформацію про ЗСУ, стеження за військовими об’єктами, участь в інформаційних операціях, а в окремих випадках — диверсії, теракти чи навіть замовні вбивства.

    Про нову хвилю такої активності 27 серпня попередила Служба безпеки України. За даними СБУ, у більшості задокументованих випадків російські спецслужбісти або підконтрольні їм особи виходять на родини телефоном, через месенджери чи відеозв’язок. Іноді контакт відбувається навіть у присутності самого українського військовополоненого, що може створювати для його близьких особливо сильний психологічний тиск.

    Тактика може починатися без очевидних ознак вербування. Людині можуть повідомити нібито ексклюзивні дані про стан або місце перебування її родича, запропонувати «допомогу» чи створити враження, що співрозмовник має реальний вплив на умови утримання полоненого. Далі вимоги поступово посилюються.

    За інформацією СБУ, серед даних, якими цікавляться росіяни, — місця дислокації українських військових частин та інших військових об’єктів, маршрути переміщення техніки й особового складу, а також контакти та персональні дані військовослужбовців. Усе це може використовуватися російською розвідкою для планування ударів, встановлення особового складу підрозділів або подальших спроб вербування інших людей.

    У найнебезпечніших випадках розмова переходить від збору інформації до прямих злочинних завдань. СБУ фіксує спроби залучити родичів українських бранців до диверсій, терористичних актів, замовних убивств та інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти України.

    Головною «винагородою» стає те, що для сім’ї військовополоненого важить значно більше за гроші.

    Представники РФ можуть запевняти, що за виконання завдання полоненому забезпечать краще ставлення або його нібито внесуть до «списків на обмін». СБУ окремо наголошує: співпраця з російськими спецслужбами не впливає на процедуру повернення людини з полону. Тобто обіцянку обміну використовують саме як інструмент маніпуляції.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими раніше також неодноразово попереджав про подібні схеми. За його інформацією, невідомі можуть телефонувати сім’ям, представлятися російськими посадовцями, представниками установ або людьми, які нібито мають доступ до переговорного процесу, і пропонувати за гроші «посприяти» включенню полоненого до списків на обмін. Офіційна позиція штабу однозначна: жодні сторонні «посередники» не можуть впливати на формування обмінів.

    Це важливий момент, оскільки сам механізм обміну значно складніший, ніж його намагаються представити шахраї чи російські спецслужби. Представники Координаційного штабу раніше пояснювали, що українська сторона систематично формує запити щодо кожної відомої людини в полоні та з’ясовує готовність російської сторони повернути її. Це переговорний процес між уповноваженими структурами, а не список, до якого можна «додати» людину через приватного посередника за гроші чи виконання незаконного завдання.

    Причому росіяни працюють не лише з родинами тих, чий полон офіційно підтверджений. Під особливим ударом опиняються сім’ї військових, які вважаються зниклими безвісти.

    У таких випадках невизначеність може тривати місяцями або роками. Людина не знає, чи живий її родич, чи перебуває він у лікарні, полоні або на окупованій території. Цю невизначеність російські структури активно експлуатують. Центр стратегічних комунікацій разом із Координаційним штабом раніше пояснювали, що спецслужби РФ свідомо використовують вразливий емоційний стан родин, їхнє почуття страху, провини та надію на будь-яку інформацію про близького.

    Такі операції мають кілька цілей одночасно. Перша — розвідувальна: отримати дані про українське військо. Друга — вербувальна: змусити людину виконувати конкретні завдання. Третя — психологічна: дестабілізувати родину та використати її емоції проти української держави. Четверта — інформаційна: посилити недовіру до офіційних структур, переконуючи сім’ї, що держава нібито нічого не робить для повернення їхніх близьких.

    За даними Координаційного штабу, у попередні роки тактика росіян також змінювалася. Якщо на початку повномасштабного вторгнення родичів полонених і зниклих безвісти намагалися втягувати передусім у масові протестні акції та інформаційні кампанії всередині України, то пізніше дедалі частіше почали застосовувати прямий шантаж. Представники РФ можуть обіцяти покращення становища бранця, а після встановлення довіри вимагати, наприклад, стежити за стратегічними об’єктами або підпалювати автомобілі.

    Окремо існує ще одна категорія небезпеки — звичайні шахраї, які не обов’язково пов’язані з російськими спецслужбами, але використовують ту саму трагедію заради грошей.

    Родинам телефонують люди, які представляються волонтерами, військовими, побратимами або посередниками. Вони можуть заявити, що військовий нібито поранений і потрібні кошти на операцію, що за певну суму можна організувати дзвінок із полоненим, дізнатися місце поховання зниклого або вплинути на його включення до обміну. Такі схеми фіксуються вже не перший рік.

    Координаційний штаб останнім часом знову повідомляє про різке зростання шахрайської активності щодо сімей полонених і зниклих безвісти. Там закликають не передавати гроші невідомим, не повідомляти стороннім особисті дані та користуватися лише офіційними каналами.

    Особливо небезпечним інструментом є використання самого полоненого.

    Якщо розмова відбувається у його присутності або родині дозволяють почути його голос, близьким надзвичайно важко оцінювати ситуацію раціонально. Полонений може перебувати під фізичним або психологічним примусом і говорити те, що від нього вимагають російські силовики. Сам факт, що людина жива і сім’я нарешті почула її після місяців невідомості, робить подальшу маніпуляцію набагато ефективнішою.

    Контекст російського полону робить такі погрози ще страшнішими. Україна та міжнародні структури багаторазово повідомляли про систематичне жорстоке поводження з українськими військовополоненими. За даними, що наводилися у 2025–2026 роках із посиланням на міжнародні спостереження, переважна більшість звільнених українських бранців повідомляла про катування або інші форми насильства.

    Саме тому фраза «ми можемо покращити умови його утримання» для родини звучить не як абстрактна пропозиція. Вона може сприйматися як питання здоров’я або навіть життя близької людини.

    Станом на травень 2026 року заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк говорила приблизно про 7 тисяч українських військовослужбовців у російському полоні. При цьому точна кількість людей, яких РФ фактично утримує, може бути складнішою для встановлення через тих, хто офіційно числиться зниклим безвісти, але насправді перебуває в місцях несвободи.

    Координаційний штаб пояснював, що статус «зниклий безвісти» зберігається доти, доки немає достатніх доказів полону або загибелі. Українська сторона поступово встановлює долю таких військових через свідчення звільнених, дані розвідки та інші джерела.

    СБУ радить людям, з якими намагаються встановити подібний контакт, не погоджуватися на жодні завдання та негайно повідомляти українські правоохоронні органи. Водночас, якщо це не створює додаткової небезпеки, варто зберегти листування, номери телефонів, записи розмов, скриншоти акаунтів та інші дані, які можуть допомогти ідентифікувати вербувальників.

    Для родин полонених і зниклих безвісти діють офіційні державні канали. Координаційний штаб має особистий кабінет для передачі максимально повної інформації про людину, а також дорожню карту з алгоритмами дій. Працюють громадські приймальні та консультаційні центри.

    Головне правило, на якому наголошують українські структури, звучить максимально просто: ніхто з приватних осіб не може гарантувати обмін військовополоненого. Якщо співрозмовник просить гроші, військову інформацію, фотографії об’єктів, персональні дані військових або виконання будь-яких незаконних дій в обмін на «допомогу» полоненому — це ознака шахрайства, вербування або ворожої спецоперації.

    Саме на цьому російські спецслужби й будують свою схему: вони не шукають випадкову людину, готову працювати на ворога, а приходять до тих, кого війна вже поставила у винятково вразливе становище. Замість грошей їм пропонують те, від чого майже неможливо емоційно відмовитися, — надію побачити близького живим удома.

    Але СБУ попереджає: обіцянка «внести до списків на обмін» не наближає звільнення військовополоненого. Натомість виконання ворожих завдань може поставити під загрозу інших українських військових, цивільних і саму родину, яку російські спецслужби використали як інструмент.

     

  • Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Українські правоохоронці розкрили нові подробиці зухвалого замаху на керівника одного з підприємств оборонно-промислового комплексу на Київщині. За версією слідства, російська ФСБ планувала підірвати чоловіка просто у його автомобілі, а для контролю за майбутньою жертвою неподалік встановили замаскований мобільний телефон із камерою.

    Під автомобілем правоохоронці виявили саморобний вибуховий пристрій, споряджений приблизно одним кілограмом гексогену. За оцінкою СБУ, за потужністю це відповідає приблизно двом кілограмам тротилу.

    Сам пристрій вдалося виявити й знешкодити до вибуху. А чоловік, якого слідство вважає безпосереднім виконавцем російського замовлення, після встановлення бомби залишив Україну. Його затримали вже в Польщі, коли він, за даними СБУ, намагався через Білорусь дістатися Росії. Україна тепер домагається його екстрадиції.

    Замах готували в Ірпені

    З оприлюднених Київською обласною прокуратурою матеріалів випливає, що події розгорталися в Ірпені Київської області.

    За даними слідства, підозрюваний заздалегідь придбав мобільний телефон та стартовий пакет, а згодом виготовив саморобний вибуховий пристрій.

    Окремою частиною плану стало спостереження за потенційною жертвою. Поблизу будинку керівника оборонного підприємства чоловік встановив телефон із камерою. Об’єктив був спрямований у бік виходу з подвір’я, що дозволяло відстежувати пересування людини.

    У СБУ додають ще одну важливу деталь: замаскований телефон був під’єднаний до павербанка. За версією спецслужби, пристрій забезпечував російським кураторам онлайн-трансляцію з місця, щоб вони могли контролювати ситуацію та обрати момент для активації вибухівки.

    Тобто йшлося не просто про закладання бомби з розрахунком на випадковий момент. За версією правоохоронців, була створена система дистанційного спостереження за ціллю.

    Бомбу прикріпили до автомобіля 28 липня

    Ключовий епізод стався вранці 28 липня 2026 року.

    Як повідомляє прокуратура, підозрюваний прикріпив саморобний вибуховий пристрій знизу автомобіля, яким користувався керівник підприємства.

    Після цього на номер телефону, що був частиною пристрою, неодноразово телефонували. Однак вибух не стався з причин, які, за формулюванням прокуратури, не залежали від волі підозрюваного.

    Правоохоронці зрештою завчасно виявили небезпечний пристрій та знешкодили його.

    СБУ повідомляє, що вибухівка містила приблизно 1 кг гексогену. У спецслужбі зазначили, що така кількість за потужністю еквівалентна приблизно двом кілограмам тротилу.

    Особу керівника підприємства та назву самого оборонного підприємства правоохоронні органи у відкритих повідомленнях не розкривають.

    Виконавцем виявився 63-річний чоловік

    За версією українських правоохоронців, організатором операції була саме ФСБ Росії.

    Безпосереднім виконавцем слідство називає 63-річного чоловіка, який переїхав до Київської області з Луганщини.

    Особливо показовим є спосіб, яким, за твердженням СБУ, російська спецслужба отримала доступ до майбутнього виконавця. У Службі безпеки заявляють, що чоловіка завербували в лютому 2026 року через його сина.

    Син фігуранта, за інформацією української спецслужби, виїхав із тимчасово окупованої території України та проживає в Росії. Саме через нього ФСБ нібито залучила батька до співпраці.

    Після отримання завдання чоловік почав збирати необхідне обладнання.

    За даними правоохоронців, він придбав два мобільні телефони та павербанк. Приблизно за місяць до запланованого злочину забрав зі спеціально підготовленого схрону інші компоненти, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою.

    Потім, як стверджує слідство, чоловік самостійно зібрав пристрій і встановив його на автомобіль потенційної жертви.

    Після встановлення бомби чоловік одразу поїхав за кордон

    План передбачав і маршрут відходу.

    За інформацією СБУ, одразу після закладання вибухівки фігурант сів на автобус та виїхав до Польщі.

    Однак Польща, за версією слідства, не була кінцевою точкою його маршруту. Чоловік мав продовжити шлях через Білорусь та зрештою потрапити до Росії.

    Завершити цей маршрут йому не вдалося.

    Польські правоохоронці затримали 63-річного українця. Про його затримання стало відомо ще 20 серпня, коли польське Агентство внутрішньої безпеки повідомило про операцію щодо чоловіка, якого підозрювали в участі у спробі вбивства представника української оборонної промисловості на замовлення російських спецслужб. Українські правоохоронці 26 серпня розкрили значно більше деталей самої підготовки замаху.

    Тепер Київська обласна прокуратура підготувала та направила необхідні документи для екстрадиції підозрюваного з Польщі в Україну.

    Яке покарання може загрожувати підозрюваному

    63-річному чоловікові вже заочно повідомили про підозру.

    Його дії кваліфікували за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу України — закінчений замах на терористичний акт.

    Досудове розслідування проводять слідчі Головного управління СБУ в Києві та Київській області. В операції також були задіяні Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    Важливо, що наразі йдеться саме про версію українського слідства щодо причетності ФСБ та механізму вербування фігуранта. Остаточну юридичну оцінку його діям має надати суд.

    Ця справа особливо показова

    Розкриті правоохоронцями деталі показують багаторівневу схему підготовки операції.

    За версією слідства, спочатку було завербовано виконавця, потім він отримав обладнання та компоненти вибухового пристрою через заздалегідь організований схрон. Далі проводилося спостереження за потенційною жертвою, для чого біля її будинку встановили окремий телефон із камерою та зовнішнім живленням.

    Наступним етапом стало встановлення вибухового пристрою безпосередньо на автомобіль. Після цього виконавець залишив Україну, а дистанційний механізм мав дозволити активувати бомбу без його фізичної присутності на місці.

    Саме комбінація цих деталей — кілограм гексогену, дистанційне спостереження через камеру, телефон як елемент системи підриву, схрон із компонентами та заздалегідь підготовлений маршрут втечі через Польщу і Білорусь до Росії — робить справу значно масштабнішою за звичайну кримінальну спробу вбивства.

    При цьому головне — запланований вибух так і не відбувся. Вибуховий пристрій вдалося знайти та знешкодити, керівник підприємства залишився живим, а ймовірного виконавця затримали за межами України.

    Тепер наступним етапом справи має стати процедура його екстрадиції з Польщі. Якщо чоловіка передадуть Україні, розслідування продовжиться вже за його безпосередньої участі.

    Правоохоронці поки не називають ані підприємство українського ОПК, керівника якого планували вбити, ані його ім’я. Так само у відкритих повідомленнях немає інформації про те, чому саме ця людина стала ціллю російської спецслужби. Тому будь-які припущення щодо конкретного підприємства чи особи наразі були б спекуляцією.

  • Посадовця Новокаховської МВА засудили до 15 років за передачу ФСБ координат українських військових

    Посадовця Новокаховської МВА засудили до 15 років за передачу ФСБ координат українських військових

    Посадовця одного з управлінь Новокаховської міської військової адміністрації засудили до 15 років позбавлення волі за державну зраду. За даними слідства, він сім разів передавав представнику ФСБ РФ координати українських військових на Херсонщині та усвідомлював, що ці дані можуть використати для ударів по Силах оборони.

    Про вирок повідомила Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Суд визнав чоловіка винним за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    Йому призначили 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Передавав координати через Telegram

    За даними прокуратури, у період із серпня по листопад 2025 року посадовець підтримував зв’язок із представником російської спецслужби через Telegram. Співрозмовник користувався обліковим записом під ім’ям «Андрей».

    Під час слідства було встановлено, що чиновник сім разів надсилав представнику ФСБ фотографії фрагментів карт, на яких були позначені місця розташування українських військових у Каховському районі Херсонської області. Частину інформації він, за даними слідства, передавав з власної ініціативи.

    Інші відомості збирав уже після отримання конкретних завдань від представника російської спецслужби.

    Розумів, для чого Росії потрібні дані

    Слідство встановило, що посадовець усвідомлював можливі наслідки своєї діяльності.

    Він розумів, що передані координати можуть бути використані російськими військами для завдання ударів по позиціях Сил оборони України. Попри це, чоловік продовжував контактувати з представником ФСБ та передавати йому інформацію.

    Саме цей факт став одним із ключових епізодів обвинувачення у державній зраді.

    Під час обшуку знайшли паспорт РФ

    Правоохоронці затримали чоловіка у Снігурівці Миколаївської області.

    Під час обшуків у нього виявили техніку та інші матеріали, які використовували в межах кримінального провадження. Крім того, правоохоронці знайшли паспорт громадянина Російської Федерації.

    Досудове розслідування проводили слідчі Управління Служби безпеки України в Миколаївській області.

    Вирок ще не набрав законної сили

    Суд призначив посадовцю 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    При цьому вирок поки що не набрав законної сили та може бути оскаржений у встановленому законом порядку. До цього моменту засуджений залишатиметься під вартою. Можливості внесення застави для нього не передбачено.

  • На Рівненщині затримали агента ФСБ: готував убивства українських військових

    На Рівненщині затримали агента ФСБ: готував убивства українських військових

    Служба безпеки України заявила про затримання у Рівненській області ймовірного агента ФСБ, який, за даними слідства, коригував російські атаки та готувався до замовних убивств українських військовослужбовців. Чоловіка затримали під час чергової розвідувальної вилазки.

    Про це 19 серпня повідомила СБУ.

    За матеріалами справи, фігурантом виявився місцевий безробітний. У поле зору російської спецслужби він, як стверджують правоохоронці, потрапив після того, як залишав антиукраїнські коментарі в Telegram-каналах.

    Після вербування чоловік нібито отримав завдання збирати інформацію про місця базування українських військових, які могли стати цілями російських ракетних і дронових атак.

    Для розвідки, за версією слідства, він пересувався місцевістю на мотоциклі. У його шолом був вмонтований відеореєстратор, за допомогою якого чоловік знімав територію поблизу потенційних військових об’єктів.

    Зібрані координати він передавав російській стороні через месенджер. У СБУ також стверджують, що фігурант надав представникам спецслужби РФ віддалений доступ до свого смартфона та облікових записів.

    Від розвідки до підготовки вбивств

    Згодом діяльність чоловіка, за даними СБУ, могла перейти на значно небезпечніший рівень.

    Слідство стверджує, що агент звернувся до російського куратора із запитом на отримання зброї та боєприпасів, які планував використати для замовних убивств військовослужбовців Сил оборони на Рівненщині.

    Крім того, він нібито намагався отримати безпілотник, щоб проводити повітряну розвідку та встановлювати розташування українських підрозділів.

    Реалізувати ці плани чоловік не встиг. Співробітники контррозвідки СБУ затримали його під час нової розвідувальної поїздки неподалік об’єкта Сил оборони.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили відеореєстратор, комп’ютерну техніку та мобільний телефон. За інформацією СБУ, на пристроях містяться докази співпраці фігуранта з російською спецслужбою.

    Може отримати довічне

    Слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    Наразі чоловік перебуває під вартою.

    У разі доведення вини в суді йому загрожує 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини діяльності фігуранта та його можливі зв’язки.