Nenkainfo.com

Позначка: гібридна війна

  • Мерц попередив про новий етап російської агресії: під загрозою не лише Україна

    Мерц попередив про новий етап російської агресії: під загрозою не лише Україна

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Росія активно готується до розширення своєї військової агресії за межі України, а потенційними цілями Кремля можуть стати країни Балтії, Молдова та інші держави Європи. Про це він повідомив під час пресконференції в Берліні, наголосивши, що нинішні дії Москви свідчать про значно ширші геополітичні амбіції, ніж лише війна проти України.

    За словами Мерца, німецька влада уважно аналізує дії Росії та бачить ознаки системної підготовки до подальших агресивних кроків. Канцлер зазначив, що Кремль не приховує своїх намірів змінити безпекову архітектуру Європи силовими методами, а тому загроза більше не обмежується українською територією.

    “Ми бачимо очевидну підготовку Росії до подальшої агресії. Вона виходить далеко за межі України: загрожує країнам Балтії, загрожує Молдові, загрожує іншим частинам Європи”, – наголосив глава німецького уряду.

    Мерц підкреслив, що Німеччина вже відчуває наслідки російської гібридної війни. За його словами, країна регулярно стикається з диверсіями, спробами шпигунства, кібератаками та іншими формами прихованого впливу, які Москва використовує для дестабілізації європейських держав.

    Канцлер заявив, що географічне розташування Німеччини в центрі Європи робить її однією з ключових цілей таких операцій. Саме тому федеральний уряд прискорює модернізацію Бундесверу, збільшує оборонні витрати та посилює захист критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і цифрових мереж.

    “Ми не живемо у стані війни, але ми вже не живемо й у мирі”, – зазначив Мерц, наголосивши, що сучасні загрози виходять далеко за межі класичних військових конфліктів і охоплюють кіберпростір, інформаційну безпеку та діяльність спецслужб.

    Коментуючи питання, чи може Росія скористатися періодом переозброєння європейських країн, канцлер висловив упевненість, що НАТО зберігає достатній потенціал стримування. За його словами, країни Альянсу демонструють єдність у питаннях колективної безпеки та продовжують зміцнювати східний фланг.

    Заява Мерца пролунала на тлі дедалі частіших попереджень європейських лідерів про можливе розширення російської агресії. Напередодні президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що литовська розвідка володіє інформацією про підготовку Росією можливих провокацій проти критичної інфраструктури країн Балтії та Польщі. Він зазначив, що Кремль прагне перевірити міцність єдності НАТО та може вдатися до локальних операцій для створення напруженості в регіоні.

    Водночас міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава очікує на можливі російські провокації із застосуванням українських безпілотників під чужим прапором. За його словами, публічне оприлюднення таких сценаріїв має стати елементом стримування Москви та ускладнити реалізацію подібних планів.

    На тлі цих заяв європейські держави продовжують нарощувати оборонні спроможності, зміцнювати співпрацю в межах НАТО та посилювати заходи із захисту критичної інфраструктури, розглядаючи російську загрозу як довгостроковий виклик безпеці всього континенту.

  • Польща попередила про можливу провокацію Росії з українськими дронами

    Польща попередила про можливу провокацію Росії з українськими дронами

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може готувати масштабну операцію під чужим прапором із використанням українських дронів. За словами польського дипломата, Кремль може спробувати інсценувати атаку на країну-члена НАТО або навіть на власну територію, щоб використати це як привід для подальшої ескалації. Про це Сікорський заявив під час візиту до США, повідомляє Polsat News.

    Очільник польського МЗС наголосив, що Варшава уважно стежить за діями Москви та не виключає сценаріїв, за яких Росія намагатиметься створити штучний привід для агресивних дій або інформаційної кампанії. За його словами, польська сторона має підстави вважати, що одним із можливих інструментів такої провокації можуть стати безпілотники українського типу.

    «Путін навіть сказав щось подібне приблизно місяць тому. Він заявив: якщо на нас нападе країна-член НАТО, ми відповімо. Тому ми підозрюємо, що він планує підготувати українські дрони та використати їх для нападу на країну-члена НАТО або на Росію, а потім відповісти на такий напад», — заявив Радослав Сікорський.

    Міністр вважає, що до подібних кроків російське керівництво може вдатися через складну ситуацію, в якій опинилася Москва на тлі війни проти України. На його думку, Кремль намагається знайти нові способи змінити перебіг подій та виправдати можливу подальшу ескалацію конфлікту.

    Сікорський також провів історичну паралель із подіями, які передували початку Другої світової війни. Він нагадав про Глівіцьку провокацію 1939 року, коли німецькі агенти, переодягнені у польську військову форму, здійснили напад на радіостанцію на території Німеччини, щоб створити привід для вторгнення до Польщі.

    «Такі режими завжди так чинять. Нагадаю про Глівіцьку провокацію 1939 року, коли агенти Абверу, переодягнені в польських солдатів, захопили радіостанції на території тодішнього Рейху. Наше послання Володимиру Путіну таке: ми знаємо, що ти плануєш, не роби цього», — наголосив глава польської дипломатії.

    Заява Сікорського пролунала на тлі дедалі частіших попереджень західних союзників про можливі гібридні операції Росії проти держав-членів НАТО. Раніше у західних медіа з’являлася інформація про те, що американська сторона нібито попередила Польщу щодо ризику обмеженої військової провокації з боку Росії найближчими місяцями. За даними ЗМІ, Москва може спробувати перевірити готовність Альянсу виконувати свої союзницькі зобов’язання.

    Водночас Радослав Сікорський раніше заявляв, що, попри агресивну риторику Кремля, Росія наразі не має достатніх ресурсів для повномасштабного військового нападу на Польщу. На його переконання, російське керівництво дедалі більше стикається з наслідками виснажливої війни проти України.

    Польська влада також наголошує, що загроза для європейських країн уже давно не обмежується лише можливими військовими сценаріями. За оцінками Варшави, Росія активно використовує інструменти гібридної війни, організовуючи кібератаки, диверсії, інформаційні операції та кампанії з дезінформації, спрямовані на дестабілізацію ситуації всередині країн НАТО.

    Особливу увагу, за словами польських посадовців, Кремль приділяє спробам зіпсувати відносини між Україною та Польщею. Російські спецслужби та мережі інтернет-пропаганди активно поширюють матеріали, покликані розпалити історичні суперечки та взаємну недовіру між двома державами. У польському МЗС зазначають, що до таких інформаційних кампаній долучаються й високопосадовці Росії, серед яких заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв та речниця МЗС РФ Марія Захарова.

    У Варшаві переконані, що публічне озвучення можливих планів Москви є одним із способів запобігти їх реалізації. Польська сторона розраховує, що відкриті попередження можуть позбавити Кремль ефекту несподіванки та ускладнити підготовку до можливих провокацій.

  • Британців закличуть робити запаси їжі та води: уряд готується до можливих кібератак Росії

    Британців закличуть робити запаси їжі та води: уряд готується до можливих кібератак Росії

    Уряд Великої Британії готує масштабну інформаційну кампанію, яка закликатиме громадян заздалегідь запастися продуктами харчування, питною водою, ліками та іншими речами першої необхідності на випадок надзвичайних ситуацій. Одним із головних сценаріїв, до яких британська влада рекомендуватиме готуватися населенню, є масштабна кібератака, яка може бути здійснена Росією та призвести до перебоїв у роботі критичної інфраструктури країни. Про це повідомляє The Telegraph.

    За інформацією видання, кампанію планують розпочати пізніше цього року в межах ширшої державної стратегії підвищення стійкості країни до сучасних загроз. Влада прагне підготувати населення до можливих кризових ситуацій, які можуть виникнути як унаслідок кібератак, так і через інші надзвичайні події, пов’язані з безпекою.

    Головний секретар прем’єр-міністра Великої Британії Даррен Джонс повідомив, що уряд запускає спеціальну “кампанію національної обізнаності щодо стійкості”. Її головною метою стане інформування громадян про прості, але важливі кроки, які допоможуть пережити перші дні надзвичайної ситуації без критичних наслідків.

    Британцям рекомендуватимуть створити вдома резерв продуктів тривалого зберігання, питної води, медикаментів, батарейок, засобів освітлення та інших необхідних речей. Уряд також наголошуватиме на важливості підготовки до можливих тривалих перебоїв у роботі електромереж, систем водопостачання, мобільного зв’язку, інтернету та електронних платіжних сервісів.

    За оцінками британської влади, масштабна кібератака потенційно може призвести до тимчасового відключення електроенергії, порушення роботи банківської системи, магазинів, транспортної інфраструктури та державних сервісів. Саме тому громадян закликатимуть бути готовими до ситуації, коли певний час доведеться покладатися лише на власні запаси.

    Окрім інформаційної кампанії, уряд Великої Британії планує провести у 2027 році масштабні національні навчання з домашньої оборони. До них залучать сотні державних службовців, які відпрацьовуватимуть алгоритми реагування на можливу гібридну атаку з боку іноземної держави. Під час навчань перевірятимуть здатність урядових структур координувати свої дії в умовах серйозної кризи та забезпечувати безперервну роботу державного управління.

    Такі заходи відбуваються на тлі дедалі більшої стурбованості британської влади щодо активності Росії. У Лондоні зазначають, що країна вже регулярно стикається з кібератаками, спробами шпигунства та інформаційними операціями, спрямованими проти державних установ і критично важливої інфраструктури.

    У стратегічному оборонному огляді, оприлюдненому торік, наголошувалося, що Велика Британія фактично щодня зазнає ворожих дій у кіберпросторі. У документі серед основних джерел загроз названо Росію та Іран. Також зазначалося, що російський президент Володимир Путін продемонстрував готовність застосовувати військову силу, завдавати ударів по цивільному населенню та використовувати ядерні погрози як елемент політичного тиску.

    Паралельно уряд оновив Національний реєстр ризиків — відкритий документ, у якому описуються найбільш імовірні сценарії надзвичайних ситуацій. Уперше до нього внесли ризики іноземного втручання в демократичні процеси Великої Британії, а також можливі масштабні кібератаки на системи зберігання даних, водопостачання, поліцейську інфраструктуру та інші об’єкти критичного значення. Водночас інформація щодо оцінки ризику можливого ядерного удару по території країни залишається засекреченою.

    Британський уряд не єдиний у Європі, хто закликає громадян бути готовими до надзвичайних ситуацій. Раніше аналогічні рекомендації вже оприлюднювали у Швеції, де мешканців закликали тримати вдома запаси продуктів, води, теплого одягу та радіоприймачі на батарейках. У Норвегії громадянам рекомендували сформувати домашні запаси медикаментів, зокрема йодовмісних препаратів на випадок ядерної аварії, а в Німеччині власникам приватних будинків радили облаштовувати підвали як потенційні укриття.

    Минулого року Європейський Союз також рекомендував жителям держав-членів підготувати так званий 72-годинний аварійний запас, до якого мають входити документи у водонепроникному пакуванні, бутильована вода, консервовані продукти, засоби для розпалювання вогню, ліхтарик, аптечка та багатофункціональний ніж.

    Посилення підготовки Великої Британії також пов’язують із оцінками західних спецслужб щодо можливого розвитку безпекової ситуації в Європі. Минулого місяця прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що, за оцінками розвідки, Росія потенційно може здійснити напад на одну з країн НАТО протягом найближчих чотирьох років. Під час презентації нового оборонного інвестиційного плану він зазначив, що такий сценарій розглядається приблизно до 2030 року.

    Раніше британські ЗМІ повідомляли, що уряд уперше за два десятиліття переглядає плани реагування на можливий напад на материкову частину країни. Зокрема, оновлюються процедури евакуації керівництва держави та використання спеціальних захищених урядових бункерів.

    Побоювання Лондона ґрунтуються не лише на прогнозах, а й на попередніх інцидентах. Російські хакери вже здійснювали кібератаки на британські державні структури, отримували доступ до електронної пошти урядовців і співробітників Міністерства закордонних справ, а викрадені дані згодом продавали на майданчиках даркнету. Крім того, фахівці Google Threat Intelligence Group нещодавно повідомили про виявлення нового шпигунського програмного забезпечення STOCKSTAY, яке пов’язують із російським угрупованням Turla. За даними дослідників, його використовують для атак на військові структури України та дипломатичні установи європейських держав. Раніше Служба безпеки України спільно з Федеральним бюро розслідувань США також повідомляла про викриття масштабної кампанії російських спецслужб, спрямованої на злам месенджерів українських, європейських та американських посадовців.

  • Багатовічна історія, що визначає сучасні відносини України та Польщі

    Багатовічна історія, що визначає сучасні відносини України та Польщі

    У червні 2026 року президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського найвищої державної нагороди, «ордена Білого Орла». Приводом стало рішення українського президента присвоїти одному з військових підрозділів ім’я, пов’язане з УПА. Польський Інститут національної пам’яті охарактеризував це як будівництво ідентичності на культі людей і організацій, винних у злочинах. Український Інститут національної пам’яті у відповідь зазначив, що для більшості українців Волинська трагедія є лише локальним епізодом історії, тоді як для поляків вона залишається одним із центральних елементів державного гранд-наративу.

    Це далеко не черговий рядовий дипломатичний демарш. Це симптом глибокої хронічної проблеми, яка спалахує навіть тоді, коли Польща залишається одним із найважливіших союзників України у війні проти Росії. Конфлікт тут не зводиться до того, хто кого сильніше образив. Мова йде про глибокі механізми, які перетворюють два сусідні народи на заручників своїх національних проєктів, історичних травм і політики пам’яті. Аналітики зазначають, що такі спалахи часто збігаються з періодами, коли одна зі сторін відчуває тиск на своїх червоних лініях ідентичності, а зовнішні гравці отримують можливість посилити існуючі тріщини.

    Витоки польсько-українського протистояння

    Польсько-український конфлікт має глибокі структурні корені, що виходять далеко за рамки окремих епізодів насильства. В його основі лежить багатовічне зіткнення двох національних проєктів, які претендували на контроль над одними й тими самими прикордонними землями, насамперед Східною Галичиною та Волинню. У складі Речі Посполитої ці території перебували під домінуванням польської шляхти, що створювало стійку систему соціальної та культурної нерівності. Кріпацтво, полонізація еліт і релігійна політика, включаючи Берестейську унію, формували в місцевого населення, переважно православного та греко-католицького селянства й козацтва, сприйняття польської присутності як чужорідної й гнобительської.

    Повстання Хмельницького 1648-1657 років стало не просто соціальним бунтом, а першим масштабним проявом цієї суперечності. Воно одночасно підірвало польський вплив на значній частині українських земель і запустило процес, який у підсумку призвів до посилення російського фактора. Поділи Речі Посполитої та подальше перебування українських земель у різних імперіях лише посилили розбіжність траєкторій. В австрійській Галичині склалися умови для відносно вільного розвитку українського національного руху, який бачив у польському домінуванні головну перешкоду. Водночас польський націоналізм розглядав ці території як невід’ємну частину історичної Польщі.

    Ключовим моментом стала ситуація 1918-1919 років, коли крах імперій створив вакуум влади. Обидві молоді держави, Польща та Західно-Українська Народна Республіка, одночасно претендували на одну й ту саму територію. Польсько-українська війна продемонструвала не лише військову перевагу польської сторони, а й фундаментальну несумісність двох національних проєктів. Перемога Польщі та подальше включення Східної Галичини до складу Другої Речі Посполитої закріпили в українського населення регіону відчуття окупації, тоді як для польського суспільства ці землі залишалися частиною історичної Польщі. Міжвоєнна політика полонізації, включаючи пацифікації 1930-х років, лише посилювала напруженість і радикалізувала українські націоналістичні кола, які своєю чергою сприймалися в Польщі як загроза територіальній цілісності. Таким чином, конфлікт 1918-1919 років не був випадковістю. Він став логічним наслідком зіткнення двох модернізуючих націоналізмів на обмеженому просторі без чітко визначених і взаємно визнаних кордонів.

    Політика етнічної гомогенізації та вплив на сучасні відносини

    Найгостріша фаза польсько-українського конфлікту припала на роки Другої світової війни й стала прямим наслідком радикалізації українського націоналізму в умовах тотальної війни, німецької окупації та накопичених міжвоєнних образ. Німці опосередковано сприяли ескалації, застосовуючи принцип «розділяй і володарюй». Ідеологія ОУН-Б, лідером фракції якої був Степан Бандера, заарештований німцями невдовзі після проголошення Української держави у Львові в 1941 році та пізніше перебував у концтаборі, орієнтувалася на створення моноетнічного українського держави. Польська меншина на Волині та в Східній Галичині розглядалася як головна перешкода. Оперативні накази командування УПА, зокрема Дмитра Клячківського в 1943 році про загальну фізичну ліквідацію польського населення на Волині, а пізніше Романа Шухевича в Галичині, свідчать про системний і цілеспрямований характер акцій.

    Влітку та восени 1943 року УПА провела серію масових операцій проти польських сіл і колоній, унаслідок яких, за найбільш обґрунтованими польськими оцінками Інституту національної пам’яті, загинуло близько 100 тисяч поляків, з них 40-60 тисяч на Волині. Українські та частина західних оцінок часто нижчі, 35-70 тисяч, підкреслюючи контекст взаємного насильства, включаючи польські репресії 1930-х і окремі випадки колабораціонізму чи сприйняття польського населення як загрози. Жертвами ставали переважно цивільні особи, включаючи жінок і дітей. Насильство носило надзвичайно жорстокий характер і переслідувало мету етнічної чистки території. Польські відповідні дії силами Армії Крайової були значно меншого масштабу та не мали зіставного системного характеру.

    Післявоєнне врегулювання кордонів і політика етнічної гомогенізації, типова для всієї Східної Європи під радянським впливом, призвели до нових масових переміщень. Операція «Вісла» 1947 року, проведена польськими комуністичними властями за підтримки СРСР, у ході якої депортували близько 150 тисяч українців, лемків і бойків із південно-східних регіонів на північ і захід країни, стала продовженням тієї самої логіки, ліквідації соціальної бази УПА та створення етнічно однорідної держави.

    Сьогодні ці події залишаються одним із головних джерел напруженості в польсько-українських відносинах. Війни пам’яті, суперечки про кваліфікацію подій 1943-1945 років, геноцид чи етнічну чистку проти трагедії в умовах війни, героїзацію чи засудження УПА й фігури Бандери, питання ексгумацій регулярно загострюються й впливають на двосторонній діалог, включаючи європейську інтеграцію України. Польща, будучи одним із найпослідовніших прихильників України після 2022 року, одночасно жорстко ставить питання історичної відповідальності, як це було видно в недавніх інцидентах 2025-2026 років навколо символіки та нагород.

    Експлуатація історичних суперечностей в інтересах Росії

    Саме тут з’являється третій гравець, для якого конфлікт між Україною та Польщею не проблема, а ресурс. Росія свідомо використовує польсько-українські історичні суперечності як інструмент гібридної війни. Москва розраховує перетворити поляків на українофобів, послабити підтримку України та знизити тиск на російський фронт. В основі цієї стратегії лежить очікування, що Варшава почне ставити історичні умови євроатлантичному шляху Києва, а втома польського суспільства від війни та біженців лише посилюватиметься.

    Механізми добре документовані. Одним із прийомів є ідеальний таймінг провокацій під виглядом історичної правди. У липні 2026 року ФСБ опублікувала добірку документів щодо Волинської трагедії, назвавши події геноцидом поляків і навівши свідчення очевидців. Польські експерти відразу розцінили це як сплановану провокацію, що точно збіглася з дипломатичною кризою після відкликання нагороди Зеленському. Гжегож Мотика неодноразово зазначав втручання російських спецслужб у питання ексгумацій і діалогу.

    Під час протестів польських фермерів у 2023-2025 роках російська пропаганда активно просувала наративи про бандерівську загрозу, українців, які забирають усе, а також постійно актуалізувала тему історичних образ. Звіти DFRLab та Henry Jackson Societyта інших організацій фіксують цільові дезінформаційні кампанії, розраховані на польську аудиторію.

    Аналогічна тактика застосовувалася й під час президентських виборів у Польщі, де історичні теми активно використовувалися для мобілізації консервативного електорату та розгойдування громадської думки.

    Тімоті Снайдер в одному з недавніх інтерв’ю зазначив, що війна пам’яті набагато комфортніша для політиків, ніж справжня війна. Саме це й відбувається. Кремль переводить увагу з реального фронту на старі рани.

    Результати такої стратегії відображаються в соціології. За даними опитувань, які аналізував Centre for Eastern Studies, до кінця 2025 року частка поляків, які підтримують військову допомогу Україні, суттєво скоротилася порівняно з 2023 роком. Ще помітніше змінилася позиція щодо українських біженців. Якщо в перші місяці повномасштабної війни їхній прийом беззастережно підтримували близько 85% поляків, то до осені 2025 року цей показник значно знизився.

    При цьому опитування українських соціологів малюють іншу картину. За даними Rating Group та інших досліджень, переважна більшість українців виступають за збереження стратегічного партнерства з Польщею попри історичні розбіжності, а значна частина вважає, що питання минулого мають вирішуватися виключно істориками без втручання політиків.

    Історичні суперечки та сучасне партнерство

    Повного прощення й забуття не буде. Та й не повинно бути. Однак можливе співіснування, за якого історія перестане бути інструментом щоденної політичної боротьби. Для цього необхідно відокремити історичну пам’ять від сучасної політики. Нинішня російсько-українська війна не є продовженням Волинської трагедії. Визнання організованого характеру етнічних чисток, вчинених підрозділами УПА, що підтверджується дослідженнями Гжегожа Мотики та інших істориків, не скасовує права України вшановувати боротьбу проти тоталітарних режимів. Водночас польська сторона не може ігнорувати міжвоєнну політику щодо українського населення та наслідки операції «Вісла».

    Історичний діалог неможливо побудувати без готовності обох сторін відмовитися від політизації минулого. Спільні дослідження, відкриття архівів, ексгумації та повага до пам’яті всіх загиблих здатні зробити набагато більше, ніж парламентські резолюції чи гучні політичні заяви.

    Британський історик Норман Девіс попереджав, що історичне знання не потребує штучного захисту. Істина про минуле може бути встановлена лише в зіткненні мудрості та абсурду. На його думку, спроби закріпити єдино допустиму трактовку історії неминуче перетворюють її на інструмент політики, а не науки.

    Директор Гарвардського українського дослідницького інституту Сергій Плохій звертає увагу, що історія стала полем битви з самого початку війни Росії проти України. Він підкреслює, що боротьба йде не лише за території, а й за право визначати минуле, а отже, й формувати майбутнє.

    Саме тому сьогодні між Україною та Польщею особливо важливо зберегти здатність обговорювати найболісніші сторінки минулого без перетворення їх на зброю сьогодення. Мільйони українців, які живуть, працюють і навчаються в Польщі, щодня створюють нову історію відносин між двома країнами. Цей досвід взаємної підтримки здатен виявитися сильнішим за історичні травми, якщо пам’ять залишиться предметом чесного дослідження, а не політичної боротьби.

  • Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італійські правоохоронці викрили масштабну шпигунську мережу, яка, за даними слідства, діяла в інтересах російської військової розвідки (ГРУ) та збирала секретну інформацію про сучасні західні системи протиповітряної оборони, оборонні розробки НАТО, військово-промислові програми Італії та допомогу Україні. За підсумками розслідування уряд Італії вже оголосив персонами нон грата двох російських військових аташе, яких підозрюють у координації шпигунської діяльності на території країни.

    Про це повідомляє Defense News.

    За інформацією видання, розслідування прокуратури засвідчило, що російська військова розвідка протягом тривалого часу здійснювала систематичний збір інформації про новітні зразки озброєння, які використовуються країнами НАТО або можуть бути передані Україні. Особливу увагу Москва приділяла засобам протиповітряної оборони, які стали одним із ключових факторів стримування російських масованих ракетних і дронових атак.

    Слідчі встановили, що одним із головних завдань шпигунської мережі було отримання технічних характеристик, принципів роботи, виробничих процесів та логістичних деталей щодо сучасних європейських систем ППО. Російські спецслужби намагалися з’ясувати не лише можливості цих комплексів, а й темпи їх виробництва, перспективи модернізації та масштаби майбутніх поставок Україні.

    Особливий інтерес Кремля викликала система протиповітряної оборони SAMP/T, яку Італія та Франція вже передали Україні. Саме цей комплекс став одним із найважливіших елементів української багаторівневої системи ППО, здатним перехоплювати балістичні ракети, крилаті ракети та інші складні повітряні цілі. Російська сторона прагнула отримати максимально повну інформацію про її можливості, систему управління, технічне обслуговування та ефективність під час бойового застосування.

    Окремим напрямком діяльності агентів став збір інформації про нову зенітно-ракетну систему MBDA CAMM-ER. За даними слідства, російські спецслужби уважно стежили за переговорами щодо можливої локалізації виробництва окремих компонентів цих комплексів в Україні. Кремль цікавило, наскільки швидко український оборонно-промисловий комплекс зможе інтегруватися у виробництво сучасних європейських засобів протиповітряної оборони.

    Ще одним об’єктом шпигунської діяльності стала перспективна система “Купол Мікеланджело”, яку розробляє італійська компанія Leonardo. Ця система має відкриту архітектуру та дозволяє інтегрувати різні типи радарів, засобів управління й озброєння в єдиний комплекс. За інформацією Defense News, випробування цієї системи на території України заплановані вже найближчими місяцями, що ще більше посилило інтерес російської розвідки.

    Однак діяльність агентурної мережі не обмежувалася лише протиповітряною обороною. Російська військова розвідка також прагнула отримати відомості про плани Італії щодо закупівлі британсько-французьких крилатих ракет Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час українських ударів по військових об’єктах окупаційних сил.

    Серед запитів, які отримували агенти, також були документи щодо програм переозброєння Збройних сил Італії, перспектив розвитку оборонної промисловості Європейського Союзу, нових військових програм НАТО, а також будь-яка інформація про допомогу Україні у створенні власних далекобійних ракетних систем.

    Крім цього, російські спецслужби активно цікавилися перспективними військово-морськими розробками компанії Leonardo. Зокрема, йшлося про підводний безпілотний апарат нового покоління, який проходить випробування на полігоні в Ла-Спеції. У Москві прагнули оцінити потенціал цієї системи та можливість її використання в майбутніх військових операціях НАТО.

    Серед інших тем, що цікавили російську сторону, були також оцінки ефективності нещодавніх ударів по іранських ядерних об’єктах, результати аналізу сучасних засобів повітряного нападу та новітніх систем протиракетної оборони.

    Центральною фігурою розслідування став 59-річний Гавіно Пірас — колишній співробітник італійських спецслужб, який після завершення служби, за версією слідства, погодився співпрацювати з російською військовою розвідкою.

    Італійська прокуратура вважає, що безпосереднім куратором Піраса був російський військовий аташе в Римі Михайло Астаков. Слідчі переконані, що він працював під дипломатичним прикриттям, хоча фактично був кадровим офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ.

    Для передачі інформації використовувалися методи конспірації, характерні для класичної агентурної діяльності. За даними слідства, Астаков передавав Пірасу списки інформації, яку необхідно було отримати, а той залишав карти пам’яті microSD із документами у спеціально обладнаній схованці в отворі стіни. Подібний спосіб передачі даних дозволяв уникати безпосереднього контакту та мінімізувати ризики викриття.

    За кожен пакет переданої інформації російський куратор виплачував приблизно 4 тисячі євро готівкою. Загалом, за версією слідства, йдеться про тривалу співпрацю, під час якої було передано значний масив службової інформації.

    У матеріалах кримінальної справи наведено запис однієї із розмов між Пірасом та російським куратором.

    «Все, що я можу тобі дати, я тобі дам. Передай це своєму начальнику», — сказав Пірас під час однієї із зустрічей.

    Слідство також встановило, що отримані від російської сторони гроші використовувалися не лише як винагорода самому агенту. За версією прокуратури, Пірас створив власну мережу інформаторів серед військовослужбовців, працівників оборонних підприємств та інших осіб, які могли мати доступ до службової інформації.

    Наразі слідчі перевіряють діяльність ще щонайменше п’ятьох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Не виключається, що коло підозрюваних може суттєво розширитися.

    Особливий інтерес для слідчих становлять стенограми переговорів між Пірасом та Астаковим. З них випливає, що агент регулярно інформував російську сторону про питання, пов’язані з війною в Україні.

    Зокрема, він повідомив своєму куратору, що, за його інформацією, Україна отримує допомогу від британських спецслужб під час планування далекобійних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших стратегічних об’єктах.

    Також Пірас розповідав про дослідження, які італійські військові проводили щодо захопленого російського танка Т-90. За його словами, особливий інтерес викликала автоматизована система керування кулеметом, принцип роботи якої намагалися детально вивчити західні спеціалісти.

    У розмовах із російським куратором він навіть попереджав, що італійські інженери можуть спробувати відтворити технологію після її детального аналізу.

    У квітні 2025 року Астаков також вимагав отримати інформацію про діяльність компанії Avio, яка спеціалізується на виробництві твердопаливних двигунів для ракетної техніки. Інтерес Москви до цього підприємства виник після початку його співпраці зі Сполученими Штатами щодо виробництва компонентів для американських ракетних програм.

    Після затримання Гавіно Піраса його адвокат категорично відкинув усі звинувачення, заявивши, що його підзахисний нібито не передавав Росії секретної інформації, яка могла б становити державну таємницю або загрожувати безпеці Італії.

    Втім, уряд Італії відреагував на результати розслідування максимально жорстко. Міністерство закордонних справ ухвалило рішення про висилку двох російських військових аташе, включно з Михайлом Астаковим, якого прокуратура називає ключовою фігурою всієї шпигунської операції.

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні наголосив, що Москва продовжує використовувати методи гібридної війни проти західних демократій, поєднуючи шпигунство, кібератаки, інформаційні операції та діяльність агентурних мереж.

    За його словами, такі дії є прямим втручанням у внутрішні справи Італії, становлять загрозу національній безпеці країни та безпеці всього Північноатлантичного альянсу.

    Викриття шпигунської мережі стало ще одним підтвердженням того, що російські спецслужби значно активізували спроби отримати інформацію про оборонні технології західних країн після початку повномасштабної війни проти України. Подібні випадки вже фіксувалися у Німеччині, Польщі, Великій Британії, країнах Балтії та інших державах НАТО. Європейські спецслужби неодноразово попереджали, що Росія дедалі активніше використовує дипломатичне прикриття, колишніх військових і завербованих агентів для збору інформації про військову допомогу Україні, виробництво сучасного озброєння та оборонні програми Альянсу.

  • Росія готує провокацію проти Польщі: США попередили Варшаву про небезпечний сценарій

    Росія готує провокацію проти Польщі: США попередили Варшаву про небезпечний сценарій

    США попередили Польщу, що Росія може готувати збройну провокацію на польській території протягом найближчих місяців. За даними The Telegraph та польського видання Onet, Вашингтон передає Варшаві розвіддані про можливі сценарії, мета яких — перевірити рішучість НАТО, спровокувати політичну кризу в Альянсі та послабити військову підтримку України.

    Йдеться не про повномасштабну війну Росії проти НАТО, на яку Москва зараз не має достатньо сил через виснаження у війні проти України. Натомість, за оцінками джерел, Кремль може обрати гібридний сценарій — достатньо небезпечний, щоб створити кризу, але водночас обмежений настільки, щоб залишити собі простір для заперечення відповідальності.

    За інформацією джерел, близьких до оточення президента Польщі Кароля Навроцького, США вже кілька разів попереджали польську сторону про нові російські плани щодо східного флангу НАТО. Один із дипломатів країни-члена Альянсу також підтвердив, що ризик провокації проти Польщі або однієї з балтійських держав розглядається як серйозний.

    Серед можливих сценаріїв називають удари дронами або імітацію ракетних атак по критичній інфраструктурі Польщі, зокрема електростанціях. Такий крок міг би змусити Варшаву піднімати авіацію, активувати системи ППО та вимагати термінових консультацій із союзниками по НАТО.

    Інший сценарій — обмежене проникнення невеликих груп російських або білоруських військових із території Білорусі чи Калінінградської області. У такому разі Москва може намагатися представити інцидент як “навігаційну помилку”, “збій GPS”, “рятувальну операцію” або навіть спробувати перекласти провину на Україну.

    За логікою російського задуму, така провокація мала б поставити НАТО перед складним вибором: відповідати силою, що несе ризик ескалації, або шукати дипломатичний вихід. Саме на другий варіант, за даними західних джерел, може розраховувати Кремль. Москва нібито сподівається, що США та частина союзників тиснутимуть на Польщу, схиляючи її до переговорів із Росією чи Білоруссю. У відповідь Кремль міг би вимагати припинення або різкого скорочення західної військової допомоги Україні.

    Польські посадовці уже попереджали, що Росія намагається використати напруження між Варшавою та Києвом для проведення диверсій, інформаційних операцій і розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Міністр-координатор спецслужб Томаш Семоняк заявляв, що російські боти, тролі та агенти впливу активно підживлюють суперечки між поляками й українцями, а потенційні атаки проти українців у Польщі можуть бути частиною ширшої операції РФ.

    На тлі цих попереджень Польща посилює оборону східного кордону. Країна вже будує масштабний оборонний комплекс East Shield уздовж кордонів із Білоруссю та Калінінградською областю. Його завдання — протидіяти нелегальним перетинам кордону, диверсіям, гібридним операціям і потенційним військовим загрозам.

    У польському Міноборони, за даними ЗМІ, зазначають, що армія вже провела навчання, покликані продемонструвати Москві готовність до відповіді. Водночас союзники по НАТО також надсилають Кремлю сигнали, що будь-яка агресія проти східного флангу Альянсу не залишиться без реакції.

    Зокрема, нещодавні військово-морські навчання у Латвії за участю сил США мали показати, що напад на східний фланг НАТО означатиме ризик прямого зіткнення з американськими військовими. Представники німецьких ВПС також заявляли про готовність захищати “кожен сантиметр” території НАТО.

    Офіційного підтвердження конкретної дати або остаточного рішення Кремля щодо такої операції наразі немає. Водночас кількість повідомлень із різних джерел свідчить, що союзники сприймають загрозу серйозно. Головна мета Росії, за оцінками західних розвідок, — не військова перемога над НАТО, а політичне випробування Альянсу, розкол між союзниками та спроба вдарити по одному з ключових каналів підтримки України.

  • 144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз

    144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз

    Росія, ймовірно, протягом майже півтора року проводила масштабну кампанію повітряної розвідки над стратегічними військовими та ядерними об’єктами країн Європи, використовуючи безпілотники, які запускалися з суден так званого “тіньового флоту”. До такого висновку дійшли експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), результати роботи яких опублікувало британське видання The Guardian.

    За даними дослідження, аналітики проаналізували 144 підозрілі інциденти із безпілотниками, зафіксовані в більш ніж десяти європейських країнах у період із кінця 2024 року до першої половини 2026 року. Найбільше випадків було зареєстровано у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Данії та Ірландії. Усі вони мають схожі ознаки та можуть бути частиною єдиної координованої операції російських спецслужб.

    Автори звіту зазначають, що головною особливістю цієї кампанії стала майже повна безкарність її виконавців. Попри численні польоти над військовими базами, аеродромами, портами та критичною інфраструктурою, жоден із безпілотників не був збитий або захоплений західними військовими. Це, на думку дослідників, продемонструвало серйозні прогалини у системах протиповітряної оборони країн НАТО, які традиційно орієнтовані на боротьбу з літаками, крилатими чи балістичними ракетами, але виявилися недостатньо готовими до масового використання невеликих малопомітних дронів.

    Серед ключових об’єктів, які, за оцінкою експертів, стали цілями російської розвідки, називають британську авіабазу RAF Lakenheath, де у 2025 році були розгорнуті американські ядерні боєприпаси. Також безпілотники неодноразово помічали поблизу французької бази атомних підводних човнів Île Longue, де базується морська складова французьких ядерних сил стримування. Аналогічні інциденти фіксувалися над авіабазами Kleine-Brogel у Бельгії та Volkel у Нідерландах, де також зберігається американська ядерна зброя.

    Окрім військових баз, дрони регулярно з’являлися поблизу цивільних аеропортів та інших важливих інфраструктурних об’єктів. Одним із найгучніших випадків стало тимчасове закриття аеропорту Копенгагена у вересні 2025 року після серії повідомлень про невідомі безпілотники. Подібні інциденти відбувалися також у Німеччині та низці інших європейських держав.

    Особливу увагу дослідники приділяють способу запуску цих безпілотників. За їхніми висновками, Росія використовувала для цього судна так званого “тіньового флоту” — танкери та вантажні кораблі, які часто працюють із вимкненими системами автоматичної ідентифікації (AIS) та використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій. Такі судна могли виступати не лише платформами для запуску безпілотників, а й виконувати функції ретрансляторів сигналу або кораблів для їхнього повернення після завершення місії.

    Одним із найважливіших доказів цієї версії стало затримання французькими військовими танкера Boracay восени 2025 року. Під час перевірки судна на його борту виявили двох громадян Росії, пов’язаних із приватною військовою компанією Moran Security Group, а також капітана з Китаю. Експерти IISS вважають цей випадок важливим підтвердженням використання цивільних суден у військово-розвідувальних операціях Росії.

    Співавтор дослідження, старший науковий співробітник IISS Чарлі Едвардс, наголосив, що аналіз численних інцидентів дозволяє з високою ймовірністю говорити про централізовану кампанію, організовану Кремлем. За його словами, російська операція переслідувала одразу кілька цілей: збір розвідувальної інформації про ядерні об’єкти НАТО, вивчення маршрутів військової логістики, тестування швидкості реагування систем ППО, а також психологічний і економічний тиск на країни Заходу.

    У звіті також зазначається, що найбільша активність таких польотів припала на осінь 2025 року, коли кількість зафіксованих інцидентів різко зросла. Водночас у 2026 році інтенсивність кампанії помітно знизилася після того, як європейські військово-морські сили почали активніше затримувати судна російського “тіньового флоту” та посилили контроль над морськими маршрутами.

    Попри це, експерти попереджають, що проблема залишається актуальною. На їхню думку, Росія продемонструвала здатність використовувати недорогі цивільні технології для проведення складних розвідувальних операцій практично без ризику негайної відповіді. Саме тому країнам НАТО рекомендують переглянути існуючі підходи до протидії малорозмірним безпілотникам, посилити захист стратегічної інфраструктури та вдосконалити координацію між військовими й цивільними службами.

    Дослідники наголошують, що нинішня система безпеки Альянсу була створена для відбиття традиційних повітряних загроз, однак сучасні гібридні операції, у яких використовуються дешеві безпілотники, цивільні судна та приховані методи ведення розвідки, потребують зовсім інших підходів. Саме тому звіт IISS уже називають одним із найважливіших досліджень про нові форми російської гібридної війни проти Європи.

  • Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Сікорський попередив про можливі провокації Росії проти НАТО

    Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що не виключає можливості провокацій з боку Російської Федерації проти однієї з країн НАТО, зокрема сценаріїв із так званими операціями «під чужим прапором», які можуть бути використані Кремлем для створення приводу до подальшої ескалації або політичного тиску на Альянс.

    Про це він сказав в інтерв’ю американському телеканалу CBS News.

    Під час розмови журналіст поставив запитання щодо ймовірності того, що Росія в найближчі два роки може спробувати перевірити дієвість статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону у разі нападу на одну з країн-членів НАТО. У відповідь польський міністр зазначив, що наразі Росія не має достатнього військового потенціалу для успішного прямого нападу на Альянс, доки Україна продовжує чинити опір повномасштабній агресії.

    Водночас Сікорський звернув увагу на риторику російського керівництва, зокрема заяви Володимира Путіна, який нещодавно стверджував, що Росія нібито реагуватиме у разі нападу на її територію з боку інших держав. На думку глави польської дипломатії, подібні заяви можуть бути елементом інформаційного тиску та потенційним прикриттям для провокаційних дій.

    Сікорський припустив, що Росія може вдатися до інсценованих інцидентів як на власній території, так і поблизу кордонів держав НАТО, щоб сформувати інформаційний або політичний привід для подальших агресивних дій проти Альянсу. Він наголосив, що союзники повинні чітко усвідомлювати такі ризики та демонструвати Кремлю, що подібні сценарії не залишаться непоміченими і не дадуть очікуваного ефекту.

    Окремо міністр згадав про Сувалкський коридор, який у військово-стратегічних оцінках вважається одним із найбільш уразливих напрямків східного флангу НАТО, оскільки він з’єднує Польщу та країни Балтії. Саме цей регіон неодноразово називали потенційною точкою напруження у разі загострення відносин між Росією та Альянсом.

    Водночас Сікорський підкреслив, що Польща значно посилила власний оборонний потенціал. За його словами, країна нині витрачає на оборону 4,8% свого ВВП, що є одним із найвищих показників серед країн НАТО у відносному вимірі. Польська армія, за його словами, активно модернізується та отримує сучасне озброєння, включно з винищувачами F-16 і F-35, танками Abrams та реактивними системами залпового вогню HIMARS, що суттєво підвищує обороноздатність держави.

    Попри це, глава МЗС визнав, що країни Балтії, зокрема Естонія, Латвія та Литва, залишаються більш вразливими до потенційних загроз з боку Росії, враховуючи їх географічне розташування та обмежені стратегічні ресурси. Він наголосив, що саме ці держави часто перебувають у центрі уваги російської політичної та військової риторики.

    Сікорський також прокоментував реалізацію польської оборонної ініціативи «Східний щит», яка передбачає масштабне посилення прикордонної інфраструктури, укріплення кордонів та розширення системи оборонних споруд на східному напрямку. За його словами, ці заходи мають превентивний характер і спрямовані на підвищення готовності Польщі до будь-яких можливих сценаріїв розвитку ситуації в регіоні.

    Він додав, що досвід повномасштабного вторгнення Росії в Україну показав, що наміри Кремля на ранніх етапах часто недооцінювалися міжнародною спільнотою, що призвело до серйозних наслідків. Саме тому, на його думку, країни НАТО повинні уважно стежити за будь-якими ознаками нарощування військової активності Росії та діяти на випередження.

    Раніше західні медіа повідомляли про можливу підготовку Росією гібридних провокацій на східному фланзі НАТО з метою перевірки єдності Альянсу та його готовності реагувати на кризові ситуації. Сам Сікорський також раніше заявляв про ризик інсценованих провокацій, які можуть бути використані Москвою для виправдання подальшої ескалації напруженості у відносинах із Заходом.

  • Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2026 року про затвердження нової Концепції боротьби з тероризмом в Україні. Документ визначає стратегічні підходи держави до протидії сучасним терористичним загрозам, окреслює ключові виклики національній безпеці та встановлює пріоритети розвитку загальнодержавної системи боротьби з тероризмом в умовах триваючої війни та посилення гібридних загроз.

    Відповідний указ набув чинності з моменту його офіційного оприлюднення. Нова концепція має стати одним із базових документів у сфері національної безпеки, на який спиратимуться державні органи під час формування політики протидії терористичним загрозам, координації дій силових структур та розвитку системи захисту громадян і критичної інфраструктури.

    У документі наголошується, що головною метою концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом, а також створення умов для своєчасного виявлення, попередження та нейтралізації загроз, які можуть становити небезпеку для держави, суспільства та громадян. Влада прагне сформувати комплексну систему реагування, здатну працювати як в умовах відкритої воєнної агресії, так і в умовах прихованих терористичних дій, інформаційних атак та кіберзагроз.

    Особливу увагу в концепції приділено трансформації характеру терористичних загроз у XXI столітті. Якщо раніше тероризм асоціювався переважно з діяльністю окремих екстремістських угруповань, то нині, як зазначається в документі, окремі держави можуть використовувати терористичні методи як елемент своєї зовнішньої політики та військової стратегії. Саме тому Україна розглядає боротьбу з тероризмом значно ширше, ніж лише протидію діяльності окремих організацій чи осіб.

    У концепції прямо зазначено, що одним із головних зовнішніх чинників терористичних загроз для України є гібридна війна, яку веде Росія. Документ визначає Росію як державу-агресора та державу, яка використовує елементи терористичної діяльності для досягнення своїх військово-політичних цілей. Серед таких інструментів називаються ракетні удари по цивільній інфраструктурі, атаки безпілотниками, диверсійна діяльність, інформаційно-психологічні операції, кібератаки, а також використання підконтрольних збройних формувань і незаконних воєнізованих структур.

    Автори концепції підкреслюють, що поєднання військової агресії та терористичних методів створює довгострокову системну загрозу національній безпеці України. Особливо небезпечними визнаються удари по енергетичній інфраструктурі, транспортній системі, об’єктах водопостачання, медичних закладах та інших елементах критичної інфраструктури, від функціонування яких залежить життєдіяльність держави та безпека населення.

    Окремий розділ документа присвячений кібертероризму, який останніми роками став одним із найсерйозніших викликів для багатьох держав світу. В умовах цифровізації економіки та державного управління кібератаки можуть спричиняти не менші наслідки, ніж традиційні диверсії. Саме тому концепція передбачає подальше посилення кіберзахисту державних установ, енергетичних компаній, фінансового сектору та інших важливих об’єктів. Також наголошується на необхідності розвитку сучасних систем моніторингу кіберзагроз і підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері кібербезпеки.

    Значна увага приділяється удосконаленню роботи державних органів, які відповідають за протидію тероризму. Йдеться про посилення координації між правоохоронними органами, спецслужбами, військовими структурами, органами місцевої влади та іншими суб’єктами системи безпеки. Влада планує підвищити рівень обміну інформацією між різними відомствами, удосконалити механізми реагування на надзвичайні ситуації та забезпечити більш ефективне використання наявних ресурсів.

    У концепції також передбачено розвиток системи прогнозування терористичних загроз. Держава планує активніше використовувати аналітичні інструменти, технології обробки великих масивів даних та сучасні методи розвідки для виявлення потенційних ризиків ще до того, як вони переростуть у реальні загрози. Особливий акцент робиться на превентивних заходах, адже запобігання терористичним актам визнається більш ефективним підходом, ніж ліквідація їхніх наслідків.

    Документ також передбачає розширення міжнародного співробітництва у сфері безпеки. Україна має намір поглиблювати взаємодію з партнерами з Європи та Північної Америки, міжнародними організаціями та спеціалізованими структурами, які займаються питаннями боротьби з тероризмом. Це стосується обміну розвідувальною інформацією, проведення спільних навчань, координації санкційної політики та запровадження нових механізмів реагування на сучасні загрози.

    Експерти зазначають, що ухвалення нової концепції відображає зміну безпекової реальності, в якій перебуває Україна після початку повномасштабного вторгнення. Масовані атаки на цивільні об’єкти, використання безпілотників, кібератаки та інформаційні операції фактично розширили традиційне розуміння тероризму та вимагають від держави нових підходів до захисту населення.

    В умовах війни питання протидії тероризму дедалі тісніше пов’язується із загальною обороноздатністю країни, стійкістю критичної інфраструктури та здатністю держави забезпечувати безперервне функціонування економіки навіть під час масштабних атак. Саме тому нова Концепція боротьби з тероризмом розглядається як один із ключових стратегічних документів, який визначатиме розвиток української системи безпеки у найближчі роки та стане основою для подальшого вдосконалення законодавства, роботи спецслужб і механізмів захисту громадян від сучасних загроз.

  • Telegram перетворився на зброю: 82% терактів в Україні пов’язані з месенджером

    Telegram перетворився на зброю: 82% терактів в Україні пов’язані з месенджером

    Російські спецслужби дедалі активніше використовують терористичні акти та диверсії як один із ключових інструментів гібридної війни проти України. Особливе занепокоєння правоохоронців викликає те, що серед виконавців таких злочинів все частіше опиняються неповнолітні українці, яких ворог вербує через соціальні мережі та месенджери. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов.

    За словами посадовця, з початку 2026 року на території України вже зафіксовано 22 терористичні акти, з яких правоохоронцям вдалося розкрити 18. За підозрою у причетності до їх організації або виконання затримано 24 особи. Особливо тривожним є той факт, що шестеро із затриманих — неповнолітні віком від 16 до 17 років. Таким чином, кожен четвертий підозрюваний у справах про теракти цього року виявився підлітком.

    У Нацполіції наголошують, що більшість таких злочинів координуються російськими спецслужбами дистанційно. Виконавці часто навіть не усвідомлюють, що стають частиною ворожих операцій. Спочатку їм пропонують нескладні завдання за гроші — сфотографувати об’єкт, передати інформацію або виконати дрібне доручення. Згодом завдання стають небезпечнішими: підпали військових автомобілів, диверсії на об’єктах інфраструктури, закладання вибухівки або підготовка терактів.

    Нєбитов зазначає, що останнім часом спостерігається зростання кількості терористичних загроз. Якщо у 2024 році правоохоронці зафіксували дев’ять терактів, то у 2025 році їх кількість зросла до 61. Водночас значну частину злочинів вдалося попередити ще на етапі підготовки. За даними поліції, у 2025 році правоохоронці розкрили 52 теракти та запобігли реалізації десятків інших злочинних планів.

    Особливу увагу російські куратори приділяють атакам на представників сектору безпеки та оборони. За словами Нєбитова, у п’яти випадках об’єктами терористичних посягань були поліцейські, ще у шести — військовослужбовці. Водночас у кількох епізодах правоохоронці втрутилися ще до того, як виконавці отримали остаточні вказівки щодо конкретної цілі.

    Найчастіше для таких злочинів використовуються саморобні вибухові пристрої. З 22 зафіксованих цього року терактів у 18 випадках йшлося саме про використання або підготовку вибухівки. Ще у чотирьох епізодах фігурували бойові припаси. За словами правоохоронців, більшість компонентів для виготовлення вибухових пристроїв можна придбати у відкритому доступі, що значно ускладнює їх своєчасне виявлення.

    Окремою проблемою залишається вербування громадян через Telegram. За даними Нацполіції, 82% розкритих терактів були організовані через цей месенджер. Саме там російські спецслужби знаходять потенційних виконавців, використовуючи канали з пошуку роботи, швидкого заробітку або анонімного спілкування.

    Втім у поліції не вважають, що повне блокування Telegram стане ефективним рішенням. Нєбитов наголошує: у разі заборони месенджера куратори просто перейдуть на інші цифрові платформи. Тому головний акцент правоохоронці роблять на деанонімізації злочинців, інформаційній роботі та профілактиці серед молоді.

    Особливу небезпеку становить залучення підлітків. Ще у 2025 році правоохоронці викрили 24 неповнолітніх, причетних до підготовки або виконання терактів. Після початку масштабної інформаційної кампанії понад 120 дітей та їхніх батьків самостійно повідомили поліцію про спроби вербування з боку російських спецслужб. Загалом із 2024 року Нацполіція отримала понад 130 таких повідомлень.

    За оцінками правоохоронців, Росія свідомо робить ставку на молодь через її вразливість до маніпуляцій та бажання швидкого заробітку. Виконавцям обіцяють гроші, а іноді навіть не повідомляють справжню мету завдання. В окремих випадках після виконання доручення куратори починають шантажувати завербованих осіб, змушуючи їх продовжувати співпрацю.

    На тлі триваючої війни правоохоронці закликають батьків уважніше ставитися до онлайн-активності дітей та звертати увагу на підозрілі пропозиції швидкого заробітку в інтернеті. У Нацполіції наголошують, що своєчасне повідомлення про спробу вербування може не лише врятувати дитину від кримінальної відповідальності, а й допомогти запобігти трагедіям та людським жертвам.