Nenkainfo.com

Позначка: інвестиції

  • Буткевич вкладає понад пів мільярда у новий бізнес: у Калуші збудують сучасні очисні споруди

    Буткевич вкладає понад пів мільярда у новий бізнес: у Калуші збудують сучасні очисні споруди

    Компанія «Нова-Кос», заснована бізнесменом Геннадієм Буткевичем у 2025 році, планує повністю за власний кошт профінансувати будівництво нових каналізаційних очисних споруд у Калуші Івано-Франківської області. Орієнтовна вартість інвестиційного проєкту становить 513 млн грн, а місто має стати першим пілотним майданчиком для нового напряму бізнесу.  Про це повідомило Агентство відновлення 3 вересня.

    Калуська міська рада вже погодила проєкт договору з ТОВ «Нова-Кос» щодо будівництва, введення в експлуатацію нових очисних споруд та подальшого надання послуг із централізованого водовідведення й очищення стічних вод. Міська влада наголошує: фінансових зобов’язань безпосередньо щодо будівництва споруд громада не матиме — усі витрати на зведення об’єкта має взяти на себе приватний інвестор.

    За планами сторін, нові споруди мають не лише забезпечити стабільне очищення міських стоків, а й зменшити техногенне навантаження на довкілля. Компанія розраховує збудувати та запустити об’єкт упродовж двох років, а передбачений договором термін окупності інвестицій для підприємства становить близько 10 років.

    Загальний обсяг вкладень Forbes Ukraine оцінює у 513 млн грн. Фінансування не передбачає залучення коштів державного чи місцевого бюджетів безпосередньо на будівництво. Модель повернення вкладень передбачає включення інвестиційної складової до тарифу на очищення стічних вод. За даними видання, щорічно в тарифі має бути передбачено щонайменше 50 млн грн такої складової.

    При цьому важливе значення матиме остаточна тарифна модель. Якщо тариф для населення встановлюватиметься нижче економічно обґрунтованого рівня, різницю, відповідно до описаної Forbes моделі, доведеться компенсувати компанії з міського бюджету. Тобто саме будівництво планується за приватні гроші, однак подальша економіка роботи об’єкта безпосередньо залежатиме від тарифної політики міста.

    Для Буткевича це фактично вихід у новий інфраструктурний сегмент. Директор «Нова-Кос» Максим Габрійчук заявив, що Калуш має стати першим проєктом компанії, однак вона вже працює або веде переговори приблизно з 15 іншими містами України.

    За його оцінкою, український ринок модернізації очисної інфраструктури залишається майже незаповненим. Габрійчук стверджує, що близько 80% очисних споруд у країні є застарілими, неефективними або не працюють належним чином. Саме тому компанія бачить у цьому напрямі значний потенціал для приватних інвестицій.

    Ситуація в самому Калуші пояснює, чому місто стало одним із перших кандидатів для такого проєкту. Нинішня система очищення стоків значною мірою пов’язана з очисними спорудами «Карпатнафтохіму», навколо яких у 2026 році виникла критична ситуація. У травні міська влада повідомляла, що працівники об’єкта продовжували забезпечувати очищення міських стічних вод, попри значну заборгованість із заробітної плати. Мер Андрій Найда тоді називав об’єкт стратегічно важливим для громади.

    Проблема не зникла й улітку. На початку липня міська рада окремо розглядала питання виплати зарплати працівникам очисних споруд, що ще раз засвідчило нестабільність нинішньої моделі роботи критично важливої для міста інфраструктури.

    Саме на цьому тлі 27 серпня депутати Калуської міської ради погодили проєкт договору з «Нова-Кос». В офіційному повідомленні ради зазначено, що новий комплекс має забезпечити місту власну сучасну систему очищення стічних вод та належний захист навколишнього середовища від техногенного впливу.

    Публічна дискусія навколо проєкту, втім, уже почалася. На сайті міськради 31 серпня було оприлюднене звернення мешканця, який запропонував владі додатково вивчити альтернативний сценарій — можливість отримання у власність громади або придбання вже існуючих очисних споруд «Карпатнафтохіму» з їх подальшою модернізацією. Автор звернення аргументував це тим, що в довгостроковій перспективі комунальна власність на стратегічний об’єкт може мати переваги перед користуванням приватною інфраструктурою. Це лише позиція автора звернення, а не рішення влади, але вона демонструє, що економічні умови майбутньої співпраці ще залишаються предметом суспільного обговорення.

    «Нова-Кос» пропонує застосувати при будівництві технологію так званих вертикальних лабіринтів. За оцінками самої компанії, вона може суттєво скоротити площу об’єкта і його енергоспоживання. Інвестор заявляє про можливе зниження використання електроенергії приблизно на 70% порівняно з традиційними технологіями, високий рівень автоматизації та потенційний строк експлуатації понад 50 років.

    Будівництво самого комплексу, за оптимістичним сценарієм компанії, може зайняти приблизно рік. Утім, офіційний договір із громадою залишає ширший горизонт: місто повідомляє про план побудувати та ввести споруди в експлуатацію протягом двох років.

    Напередодні директор «Нова-Кос» Максим Габрійчук та заступник міського голови Калуша Богдан Білецький окремо обговорювали проєкт в ефірі місцевого телеканалу. Серед ключових тем були нинішній стан очисних споруд «Карпатнафтохіму», можливі строки будівництва нового комплексу, його значення для громади та питання, які сторонам ще потрібно врегулювати.

    При цьому Калуш паралельно вкладає кошти й в інші об’єкти водовідведення. Зокрема, 2 вересня місто оголосило тендер на реконструкцію очисних споруд у селі Боднарів Калуської громади з очікуваною вартістю понад 26,3 млн грн. Це окремий проєкт, не пов’язаний із майбутнім комплексом «Нова-Кос», але він показує масштаб проблем із водною інфраструктурою, які громаді доводиться вирішувати одночасно.

    Сам Буткевич відомий передусім як співвласник мережі АТБ та засновник інвестиційної групи BGV Group Management. Група працює в гірничодобувному секторі, енергетиці, девелопменті та інших напрямах. Через BGV Development вона також розвиває житлові й комерційні проєкти.

    Вихід у сферу очищення стічних вод може стати для групи ще одним довгостроковим інфраструктурним напрямом. На відміну від звичайного девелопменту, такі об’єкти передбачають не лише капітальні вкладення у будівництво, а й десятиліття експлуатації та стабільний грошовий потік через тарифи.

    Саме тому Калуш має значення не лише як окремий міський проєкт. Якщо заявлена модель виявиться економічно життєздатною, «Нова-Кос» планує масштабувати її на інші українські громади. За словами керівництва компанії, переговори вже ведуться приблизно з 15 містами.

    Для українських громад така схема потенційно дозволяє модернізувати критично зношену інфраструктуру без необхідності одразу знаходити сотні мільйонів гривень у місцевих бюджетах. Водночас головним питанням залишається те, хто і яким чином у довгостроковій перспективі оплачуватиме повернення приватних інвестицій. У Калуші відповідь планують закласти саме в тарифну модель.

    Таким чином, інвестиція на 513 млн грн стане своєрідним тестом одразу для двох сторін. Калуш має отримати нові очисні споруди без прямих бюджетних витрат на їхнє будівництво, а компанія Буткевича — перевірити, чи може приватна модель модернізації водної інфраструктури працювати як масштабований бізнес.

    Якщо пілотний проєкт буде реалізований відповідно до заявленого плану, він може відкрити «Нова-Кос» шлях до значно більшого ринку. Адже проблема застарілих каналізаційних систем стосується не одного Калуша, а десятків українських міст, які роками відкладали дорогу модернізацію очисних комплексів.

  • Приватна ППО по-українськи: як нова галузь захисту від дронів перетворилася на високотехнологічний експортний бізнес

    Приватна ППО по-українськи: як нова галузь захисту від дронів перетворилася на високотехнологічний експортний бізнес

    Через гострий дефіцит особового складу та засобів у Повітряних силах ЗСУ, а також колосальну площу країни, український бізнес змушений самостійно брати під захист власну інфраструктуру. Запущена восени 2025 року урядова експериментальна програма дозволила приватним компаніям створювати власні підрозділи протиповітряної оборони. Станом на кінець серпня 2026 року профільні дозволи від Міністерства оборони отримав уже 51 суб’єкт, а ринок сформував унікальний сегмент комерційної безпеки, який тепер активно виходить на міжнародну арену.

    Структура ринку та ключові гравці

    На сьогодні в Україні сформувалося три основні типи компаній, що надають послуги протиповітряної безпеки: класичні охоронні структури, розробники передових дронів-перехватчиків із власним сервісом, а також великі приватні військові компанії.

    Серед яскравих представників ринку — виробники БПЛА «Дикі Шершни» та «Генерал Черешня». Останні активно розвивають сервісне обслуговування комерційних клієнтів. За словами директора з комунікацій компанії Марка Кушніра, їхні екіпажі лише за кілька місяців збили близько півсотні дронів-камікадзе. Подібні технології та екіпажі затребувані не лише в Україні: компанія вже розгортає виробництво у Фінляндії спільно з корпорацією Patria для потреб ринку Західної Європи, прогнозуючи, що майбутні глобальні конфлікти вимагатимуть саме такого малого захисту.

    Серед охоронних компаній лідерські позиції утримує «Sheriff», яка пропонує комплексні рішення із залученням дронів-перехватчиків із радіусом дії до 15 кілометрів та автоматизованих турелей зі штучним інтелектом. Їхня вартість стартує від 150 тисяч євро.

    Найбільшим конкурентом на ринку стала приватна військова компанія Carmine Sky, заснована харківським підприємцем Русланом Домбадзе. У її штаті працює майже 500 фахівців, а послугами користуються чотири десятки українських підприємств. В арсеналі компанії — дистанційно керовані турелі з кулеметами Browning M2, системи РЕБ та дрони-перехватчики. Підключення одного об’єкта до системи захисту коштує 330 тисяч євро з урахуванням річного обслуговування.

    Виклики нового часу та експортний потенціал

    Ситуація з безпекою ускладнилася з середини літа через масове застосування росіянами реактивних безпілотників, які летять на значно більшій висоті та швидкості. Якщо раніше на перехоплення цілі у розрахунків було близько тридцяти секунд, то тепер цей час скоротився вдвічі, що вимагає новітніх висотних систем перехоплення. Попри це, приватна ППО успішно захищає критичну інфраструктуру, а напрацьований українськими інженерами та військовими унікальний досвід унеможливлення атак за допомогою малої авіації тепер привертає увагу урядів європейських країн та Близького Сходу.

     

  • Мільярдні інвестиції в майбутнє: Південна Корея готує рекордне зростання бюджету на хвилі глобального буму штучного інтелекту

    Мільярдні інвестиції в майбутнє: Південна Корея готує рекордне зростання бюджету на хвилі глобального буму штучного інтелекту

    Уряд Південної Кореї офіційно представив проєкт державного бюджету на 2027 рік, передбачивши безпрецедентне збільшення витрат одразу на 12,8 відсотка. Загальна сума фінансування сягне 820,9 трильйона вон (близько 598 мільярдів доларів США), що стало рекордним показником двозначного зростання державних видатків із часів глобальної фінансової кризи 2009 року. Такий фінансовий стрибок став можливим завдяки надприбуткам технологічного сектору на тлі світового попиту на рішення у сфері штучного інтелекту.

    Надприбутки чипмейкерів та Фонд майбутнього реагування

    Економіка країни стрімко виграє від технологічної революції, яка сформувала вибуховий попит на передові мікросхеми пам’яті. Зростання доходів таких технологічних гігантів, як Samsung Electronics та SK Hynix, суттєво поповнило державну скарбницю через податкові надходження. Бюджет на наступний рік включає 162,3 трильйона вон (приблизно 118 мільярдів доларів), спрямованих до спеціального Фонду майбутнього реагування, який фінансується переважно за рахунок податків від виробників напівпровідників.

    Міністр бюджету Пак Хон Гин наголосив, що уряд прагне запустити стабільний економічний цикл, у якому державні інвестиції виступатимуть каталізатором подальшого розвитку та зміцнення фінансової системи держави. У новому фінансовому плані передбачено виділення 2,6 трильйона вон на розвиток чипової галузі, будівництво сучасних дата-центрів та розширення робототехнічної інфраструктури. Окремо 3,4 трильйона вон спрямують на фінансування оборонних програм, зокрема розробку стратегічних озброєнь та атомних підводних човнів.

    Рекордні доходи та нові виклики

    За прогнозами Міністерства бюджету, загальні державні доходи у 2027 році сягнуть рекордних 880,8 трильйона вон ($640 млрд), що перевищить заплановані витрати майже на 60 мільярдів доларів. Очікується, що завдяки економічному зростанню співвідношення державного боргу до ВВП скоротиться з 51,6% у 2026 році до 48,3% у наступному періоді.

    Водночас монетарна влада країни реагує на інфляційні ризики, спричинені перегрівом ринку на тлі технологічного буму. Банк Кореї нещодавно підвищив базову процентну ставку до 3%, а також покращив прогнози реального зростання ВВП до 3,3% на 2026 рік та 2,9% на 2027 рік. Головний секретар президента країни з політичних питань Кім Йон Бом підкреслив, що надходження від корпоративних податків на індустрію штучного інтелекту мають працювати на користь суспільства, забезпечуючи економічні дивіденди для всіх громадян.

  • Шалений прибуток чи миттєве банкрутство: чому торгівля ф’ючерсами лякає та приваблює інвесторів

    Шалений прибуток чи миттєве банкрутство: чому торгівля ф’ючерсами лякає та приваблює інвесторів

    Ф’ючерсний ринок, історія якого налічує понад століття, залишається одним із найдинамічніших та водночас найризикованіших секторів світових біржових торгів. Попри усталені упередження щодо надзвичайної складності цих контрактів, саме похідні фінансові інструменти надають професійним трейдерам унікальні можливості, які принципово недоступні на класичному ринку спотових акцій.

    Ф’ючерс є стандартизованим біржовим контрактом на купівлю або продаж базового активу за фіксованою вартістю у визначену дату в майбутньому. Ключовою особливістю торгівлі на провідних міжнародних майданчиках виступає система гарантійного забезпечення, або початкової маржі. Інвестору не потрібно виплачувати повну вартість контракту – достатньо внести від 3 до 15 відсотків суми залежно від інструменту. Це автоматично створює вбудоване кредитне плече: забезпечивши депозит лише у 5–10 тисяч доларів, гравець отримує контроль над позицією номінальною вартістю у 100 тисяч доларів на ринках нафти, золота, пшениці, провідних фондових індексів чи криптовалют.

    Серед головних переваг роботи з деривативами експерти виділяють колосальну ліквідність та мінімальні спреди на базові активи. Це дозволяє відкривати й закривати великі позиції практично без впливу на ринкові котирування. Окрім того, інструмент забезпечує абсолютну свободу гри на падіння: відкриття коротких позицій відбувається за тими ж простими правилами, що й звичайна купівля, без брокерських обмежень чи додаткових витрат. Прозорі біржові дані відкривають шлях до якісного кластерного аналізу обсягів, а майже цілодобовий графік торгів дозволяє оперативно реагувати на нічні події та новини світової економіки.

    Зворотним боком високої ефективності капіталу є симетричне збільшення потенційних збитків. За умов використання кредитного плеча 1:20 несприятливий рух ціни всього на 5 відсотків призводить до повної втрати внесеного забезпечення та примусового закриття позиції брокером через маржин-колл. Додаткові складнощі створює обмежений термін дії контрактів, який змушує періодично переносити угоди у наступні періоди, розуміти специфіку контанго і беквордації, а також володіти значним капіталом для старту.

    Фінансові аналітики підкреслюють, що торгівля ф’ючерсами ідеально підходить для досвідчених спекулянтів із залізною дисципліною або для інституційних хеджерів, які страхують виробничі ціни від ринкових коливань. Без чіткої стратегії та суворого управління ризиками вбудоване кредитне плече здатне миттєво знищити депозит замість очікуваного примноження прибутку.

     

  • На трасі Київ–Одеса з’явився новий McDonald’s: мережа відкрила перший ресторан в Умані

    На трасі Київ–Одеса з’явився новий McDonald’s: мережа відкрила перший ресторан в Умані

     

    Мережа McDonald’s продовжує розширювати присутність в Україні навіть в умовах повномасштабної війни. У середу, 26 серпня, в Умані Черкаської області відкрився перший ресторан мережі, який одночасно став 130-м працюючим закладом McDonald’s в Україні. Новий ресторан розташували у стратегічній для автомобільного трафіку точці — біля в’їзду в місто на трасі М-05 Київ–Одеса.

    Адреса нового McDonald’s — вулиця Степана Бандери, 6. Ресторан працює у партнерстві з автозаправним комплексом Grand Petrol. Це вже восьмий заклад McDonald’s в Україні, побудований у співпраці з АЗК, та другий спільний проєкт мережі з Grand Petrol.

    Вибір саме такої локації виглядає закономірним: ресторан орієнтований не лише на жителів Умані, а й на величезний транзитний потік між Києвом та південними регіонами України.

    Ресторан на 230 місць і «МакДрайв» із п’ятої ранку

    Новий заклад став повноформатним рестораном McDonald’s. Його площа перевищує 470 квадратних метрів, а загалом у приміщенні та на терасі облаштовано 230 посадкових місць.

    Сам ресторан приймає відвідувачів щодня з 07:00 до 23:00. Водночас для автомобілістів передбачений розширений графік: «МакДрайв» починає роботу вже о 05:00 і також закривається о 23:00.

    Для оформлення замовлень усередині встановлені термінали самообслуговування. Також клієнтам доступний сервіс «Мобільне замовлення» через застосунок McDonald’s.

    Розташування ресторану безпосередньо біля М-05 робить «МакДрайв» особливо важливим елементом нового закладу. Траса Київ–Одеса є одним із головних автомобільних коридорів країни, а Умань фактично розташована на перетині важливих маршрутів центральної України.

    Тож новий ресторан потенційно працюватиме одразу з двома великими категоріями клієнтів — жителями міста та людьми, які проїжджають через Умань транзитом.

    В Умані створили 60 нових робочих місць

    Відкриття ресторану принесло місту й нові робочі місця. За інформацією компанії, команда нового McDonald’s складається приблизно з 60 працівників.

    McDonald’s продовжує наймати в Україні, зокрема, людей без попереднього досвіду роботи. Компанія також працює з молоддю від 16 років. Цей напрям вона почала активно розвивати у 2025 році.

    За підсумками минулого року McDonald’s повідомляв про створення в Україні понад 1500 нових робочих місць. При цьому кількість відгуків на вакансії компанії за рік збільшилася приблизно на 60%. Молоді співробітники віком 16–17 років на початку 2026 року вже становили близько 13% команди ресторанів.

    Загалом українська мережа забезпечує роботою близько 11 тисяч людей.

    Під час повітряної тривоги ресторан закриватиметься

    Новий McDonald’s в Умані працює за тими самими безпековими правилами, які компанія запровадила для своїх ресторанів після відновлення роботи в Україні під час повномасштабної війни.

    Після оголошення повітряної тривоги ресторан тимчасово припиняє роботу. Відвідувачі та співробітники повинні залишити приміщення та пройти до найближчого укриття. Обслуговування поновлюється після офіційного відбою тривоги.

    При цьому компанія зазначає, що її співробітники отримують оплату за час, проведений в укритті під час робочої зміни.

    Безпекові та енергетичні ризики стали окремою частиною української моделі роботи McDonald’s. За підсумками 2025 року понад 95% ресторанів компанії були забезпечені генераторами, що дозволяє підтримувати роботу мережі під час перебоїв з електропостачанням.

    McDonald’s продовжує відкривати ресторани під час війни

    Поява ресторану в Умані — частина масштабнішої стратегії розширення мережі.

    У 2025 році компанія відкрила в Україні 12 нових ресторанів та оновила ще п’ять. Тоді McDonald’s уперше вийшов на ринок Закарпатської області, відкривши ресторани в Ужгороді та Мукачеві. Нові заклади також з’явилися, зокрема, у Гатному на Київщині та Липинах біля Луцька.

    Особливо показовою є динаміка після початку повномасштабного вторгнення. За офіційними даними компанії, протягом 2022–2025 років McDonald’s вклав у розширення та модернізацію української мережі 4,84 млрд грн. Лише за цей період було відкрито 33 нові заклади, що збільшило мережу більш ніж на чверть.

    А станом на липень 2026 року компанія вже говорила про 40 нових ресторанів, відкритих під час повномасштабної війни.

    Цього літа відбулася ще одна важлива зміна. Український McDonald’s перейшов до нового етапу розвитку як окремий ринок. До цього майже чотири роки Україна, Чехія та Словаччина працювали в межах спільної управлінської структури. Компанія пояснювала зміну бажанням посилити фокус саме на розвитку українського бізнесу.

    Український бізнес McDonald’s продовжує зростати

    Масштабування мережі відбувається на тлі сильних фінансових результатів.

    За наведеними Forbes даними YouControl, виторг «МакДональдз Юкрейн ЛТД» за підсумками 2025 року становив 21,3 млрд грн, збільшившись на 26,6% порівняно з попереднім роком. Сама компанія повідомляла, що кількість клієнтів у 2025 році зросла на 17%.

    Одночасно McDonald’s сплатив 3,5 млрд грн податків до українського бюджету — на 34,6% більше, ніж роком раніше.

    McDonald’s працює в Україні з 1997 року. Після початку повномасштабного вторгнення ресторани мережі тимчасово припинили роботу, однак восени 2022 року компанія розпочала їх поступове відкриття. Згодом бізнес перейшов від простого відновлення мережі до її активного розширення.

    Тепер на карті McDonald’s з’явилася й Умань. І вибір міста відрізняється від звичайного відкриття ресторану в центрі великого обласного центру: компанія розмістила новий заклад безпосередньо біля одного з головних транспортних коридорів країни та поєднала його з інфраструктурою АЗК.

    Уманський ресторан став 130-м працюючим McDonald’s в Україні, а сама мережа тепер представлена у 43 населених пунктах країни.

    Це ще один сигнал, що попри воєнні ризики McDonald’s не лише зберігає український бізнес, а й продовжує інвестувати у відкриття нових ресторанів, виходити в нові міста та розширювати географію мережі.

  • Валютні правила Пишного можуть зіграти проти України: бізнес попереджає про ризик нової офшоризації

    Валютні правила Пишного можуть зіграти проти України: бізнес попереджає про ризик нової офшоризації

    Чинні валютні обмеження Національного банку України можуть створювати парадоксальну ситуацію: компанії, які зберігають власників і центр ухвалення рішень в Україні, мають менше можливостей для міжнародної експансії, ніж бізнес із зареєстрованою за кордоном холдинговою структурою. Таку проблему порушує аналіз українського валютного регулювання, де пропонується дозволити контрольовані закордонні інвестиції за рахунок власної валютної виручки підприємств.

    Жорсткі валютні правила НБУ були запроваджені на початку повномасштабної війни як антикризовий захід для захисту резервів і фінансової стабільності. Постанова Правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року визначила систему обмежень на транскордонні операції, яка згодом неодноразово змінювалася та доповнювалася винятками. Сам регулятор наголошує, що валютна лібералізація має відбуватися поступово з урахуванням ситуації на фінансовому ринку.

    Проблема, яку критикують представники бізнесу, полягає у різниці між українською компанією та аналогічним підприємством, власником якого є іноземний холдинг.

    Наприклад, український виробник може мати валютну виручку та хотіти інвестувати 300 тисяч євро у склад, сервісний центр або торговельну компанію в Європі. Однак саме переказ власних коштів для такої інвестиції залишається суттєво обмеженим. Водночас компанія з іноземною материнською структурою може використовувати механізми виплати дивідендів або інше доступне фінансування для подальшого інвестування за межами України.

    У такій конструкції різниця виникає не через діяльність підприємств, кількість працівників чи сплачені податки, а через структуру власності.

    НБУ поступово послаблює правила, але не відкриває інвестиції

    Національний банк протягом останніх років поступово розширював перелік дозволених валютних операцій. Зокрема, регулятор запроваджував механізми, які дають бізнесу можливість проводити окремі транскордонні операції залежно від походження коштів та конкретної мети платежу. У 2026 році НБУ продовжив пом’якшення валютних правил, залишаючи при цьому загальну модель контрольованого руху капіталу.

    Водночас сама можливість українського бізнесу інвестувати за кордон для створення експортної інфраструктури залишається окремим питанням валютної лібералізації.

    Критики нинішньої моделі наголошують: не кожен переказ коштів за кордон є «втечею капіталу». Придбання нерухомості для власників або іноземних фінансових активів справді може створювати тиск на валютний ринок. Однак інвестиція у склад, сервісний центр, логістику, сертифікацію чи дистрибуцію української продукції має іншу економічну мету – збільшити майбутню виручку та присутність компанії на зовнішніх ринках.

    Саме тому пропонується створити окремий «ліміт міжнародної експансії» для українських підприємств. Його суть – дозволити інвестувати за кордон лише власну валюту, яка вже надійшла на рахунки компанії в Україні. Серед запропонованих критеріїв – ліміт до 1 млн євро на рік або 10% валютної виручки за попередні 12 місяців.

    Кошти при цьому пропонується дозволяти лише для чітко визначених бізнес-цілей, а операції вимагати підтвердження банком. Житлова нерухомість, портфельні активи та непрозоре фінансування пов’язаних компаній мають залишатися забороненими.

    Такий підхід, на думку авторів пропозиції, міг би прибрати парадокс, за якого українському бізнесу іноді вигідніше мати власника за кордоном. Закон України «Про валюту і валютні операції» закріплює свободу валютних операцій як загальний принцип, а валютні обмеження мають бути обґрунтованими та пропорційними визначеним цілям.

    Таким чином, питання полягає не у повному відкритті руху капіталу під час війни, а у створенні контрольованого механізму, який дозволить українським компаніям розширювати експорт без створення додаткового попиту на валюту. Інакше обмеження, покликані захищати економіку, потенційно можуть стимулювати бізнес переносити власність за кордон.

  • Українські облігації стали одними з найприбутковіших у світі: інвестори заробили 150% з 2023 року

    Українські облігації стали одними з найприбутковіших у світі: інвестори заробили 150% з 2023 року

    Українські державні облігації, попри повномасштабну війну та високі економічні ризики, стали однією з найуспішніших інвестицій на ринку боргових паперів країн, що розвиваються. З початку 2023 року індекс українського боргу зріс приблизно на 150%, а лише від початку 2026-го — ще на 12%.

    Про це повідомляє Bloomberg. Зростанню вартості українських паперів сприяли стійкість країни під час війни, масштабна фінансова підтримка партнерів та домовленості з кредиторами щодо реструктуризації державного боргу.

    Особливо помітно змінилася ціна українських облігацій із погашенням у 2029 році. Наразі вони торгуються приблизно по 85 центів за $1 номіналу, тоді як у червні 2025 року їх можна було придбати приблизно за 58 центів.

    Дохідність цих паперів становить близько 13%.

    Український борг продовжує дорожчати

    За даними індексу Bloomberg, який відстежує дев’ять доларових випусків суверенних облігацій України, протягом 2025 року їхня вартість зросла приблизно на 10%. Від початку 2026 року приріст становить уже близько 12%.

    Водночас скорочується різниця між дохідністю українських паперів та казначейських облігацій США. Спред зменшився приблизно до 7,4 процентного пункта — на 2,5 пункта менше, ніж на початку року.

    Для ринку це свідчить про те, що інвестори оцінюють ризики українського боргу дещо нижче, ніж раніше, хоча вони все ще залишаються значними.

    Одним із ключових факторів стало посилення підтримки з боку Європи. На початку 2026 року європейські партнери погодили для України кредитний пакет на €90 млрд.

    Заробляють і власники корпоративних облігацій

    Зростання не обмежилося державними паперами. Український корпоративний борг також демонструє високу дохідність.

    Зокрема, облігації Metinvest NV від початку року принесли інвесторам близько 31%, а папери «Нафтогазу» — приблизно 23%.

    Таким чином, українські боргові інструменти залишаються надзвичайно ризиковими, але потенційно прибутковими активами для інвесторів, готових приймати ризики, пов’язані з війною.

    Ризики залишаються величезними

    Попри потужне зростання українських паперів, Bloomberg звертає увагу на низку факторів, здатних швидко змінити ситуацію.

    Насамперед це продовження війни. Переговори щодо її завершення поки не дали результату, а російські удари по енергетичній, промисловій та портовій інфраструктурі створюють додаткові ризики для української економіки.

    Особливо важливим залишається стан чорноморських портів, від яких залежить значна частина українського експорту та валютних надходжень.

    Серйозним викликом є і рівень державного боргу. За оцінкою Київської школи економіки, він уже перевищує річний ВВП України. До 2027 року співвідношення державного боргу до ВВП може сягнути приблизно 110%.

    Україні можуть знову знадобитися боргові домовленості

    Додатковим фактором для інвесторів залишається позиція Міжнародного валютного фонду.

    МВФ затвердив для України чотирирічну програму фінансування обсягом $8,1 млрд. Фонд наразі не вимагає негайної нової реструктуризації, однак допускає, що надалі країні може знадобитися додаткове врегулювання боргового навантаження.

    За негативного сценарію МВФ оцінює сукупну потребу України у фінансуванні протягом чотирьох років у $146,3 млрд.

    Тому подальша вартість українських облігацій залежатиме одразу від кількох ключових факторів: ситуації на фронті, масштабів фінансової допомоги партнерів, стану економіки та перспектив завершення війни.

    Поки ж інвестори, які зробили ставку на український борг у найбільш ризиковий період, отримали значний прибуток: з початку 2023 року індекс українських облігацій зріс приблизно на 150%.

  • Безос і родина Мітталів заходять у «Ліверпуль»: клуб оцінили у понад $7 млрд

    Безос і родина Мітталів заходять у «Ліверпуль»: клуб оцінили у понад $7 млрд

    Один із найвідоміших футбольних клубів світу отримує нову групу впливових інвесторів. Американська Fenway Sports Group, яка контролює «Ліверпуль» із 2010 року, уклала остаточну угоду про продаж міноритарної частки клубу консорціуму 1892 Holdings, очолюваному бізнесменом Амітом Бхатією — зятем індійського сталевого мільярдера Лакшмі Міттала. До групи інвесторів також увійшли фонд K5 Sports, де головним інвестором виступає засновник Amazon Джефф Безос, та сімейний офіс співзасновника Facebook Едуардо Саверіна і його дружини Елейн.

    Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з умовами домовленості, повідомляє, що новий консорціум купує понад 30% «Ліверпуля», тобто фактично близько третини клубу. Угода оцінює весь футбольний клуб більш ніж у $7 млрд — це одна з найвищих оцінок в історії світового футболу. Водночас FSG збереже контрольний пакет і повний операційний контроль, тож про продаж «Ліверпуля» новому власнику не йдеться.

    Офіційно сам клуб не розкрив ані точного відсотка проданої частки, ані вартості транзакції. У заяві «Ліверпуля» йдеться лише про «стратегічну міноритарну інвестицію». Тому дані про частку понад 30% і оцінку понад $7 млрд наразі ґрунтуються на інформації Financial Times. Завершення операції ще потребує регуляторних погоджень та виконання стандартних умов закриття.

    Хто саме купує частку «Ліверпуля»

    Ключовою фігурою нового консорціуму став Аміт Бхатія. Він одружений із Ванішою Міттал — донькою Лакшмі Міттала, засновника сталеливарної імперії, до якої належить і український комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг». В угоду входять як власні інвестиції Бхатії, так і Mittal Family Trusts — структури родини Мітталів.

    Для Бхатії футбол не є новою сферою. Він багато років був пов’язаний із лондонським Queens Park Rangers і свого часу очолював клуб. Коли переговори щодо інвестиції в «Ліверпуль» стали серйозними, він погодився відмовитися від своєї частки в QPR, щоб уникнути проблем, пов’язаних із одночасними інтересами в різних футбольних клубах.

    Після закриття нової угоди Бхатія має стати віцепрезидентом «Ліверпуля». Таким чином, він отримає не просто фінансову частку, а помітну роль у структурі клубу.

    Ще один учасник 1892 Holdings — K5 Sports, спортивний фонд K5 Global. Його головним інвестором є Джефф Безос. Важливий нюанс: сам засновник Amazon не купує частку «Ліверпуля» напряму і не входить до ради директорів клубу. Його участь здійснюється через фонд, у який він інвестував. Від K5 Sports до ради директорів «Ліверпуля» має увійти Браян Баум.

    Третій великий блок у консорціумі — EE Capital, сімейний інвестиційний офіс Елейн та Едуардо Саверінів. Едуардо Саверін був одним зі співзасновників Facebook разом із Марком Цукербергом і згодом побудував масштабний інвестиційний бізнес. До ради директорів «Ліверпуля» після угоди має приєднатися Елейн Саверін.

    Тобто нова структура об’єднала одразу три різні капітали: сталеливарну імперію Мітталів, технологічні гроші, пов’язані з Amazon, та капітал одного зі співзасновників Facebook.

    Чому «Ліверпуль» уже коштує понад $7 млрд

    Масштаб приросту вартості клубу за останні 16 років особливо показовий. Fenway Sports Group на чолі з Джоном Генрі придбала «Ліверпуль» у жовтні 2010 року приблизно за £300 млн. На той момент клуб переживав фінансову кризу, мав значні борги та перебував далеко від нинішнього комерційного рівня.

    Відтоді його фінанси змінилися радикально. Виторг «Ліверпуля» зріс приблизно зі £184 млн у сезоні 2010/11 до понад £700 млн у сезоні 2024/25. Серед факторів — глобалізація бренду, комерційні контракти, стабільна участь у єврокубках та розширення домашнього стадіону «Енфілд».

    На полі клуб також пережив одну з найуспішніших епох у своїй сучасній історії. За період FSG «Ліверпуль» виграв Лігу чемпіонів у 2019 році, Прем’єр-лігу у 2020-му та знову став чемпіоном Англії у сезоні 2024/25. Загалом клуб має шість Кубків/Ліг чемпіонів і 20 титулів чемпіона Англії.

    Оцінка понад $7 млрд ставить «Ліверпуль» вище рівня, за яким проводилися деякі з найгучніших футбольних угод останніх років. Коли Джим Реткліфф придбав частку Manchester United у 2023 році, підприємство оцінювали приблизно у $6,3 млрд. Chelsea у 2022 році було продано консорціуму Тодда Боелі та Clearlake Capital за £2,5 млрд вартості акціонерного капіталу.

    Навіщо «Ліверпулю» нові мільярдери

    Офіційна позиція FSG полягає в тому, що нові акціонери потрібні не для зміни контролю, а для наступного етапу розвитку клубу. Президент Fenway Sports Group Майк Гордон заявив, що досвід нових партнерів у міжнародному бізнесі, технологіях та інвестиціях має доповнити вже створену структуру.

    Financial Times вказує на ще цікавішу мотивацію. Після масштабного розширення «Енфілда» та зростання традиційних доходів наступний великий резерв для «Ліверпуля» — глобальна цифрова аудиторія. Домашній англійський ринок має природні обмеження, тоді як сотні мільйонів уболівальників клубу живуть у США, Азії, Індії та інших регіонах і ніколи не відвідають стадіон.

    Саме тут склад нових інвесторів виглядає невипадковим. Родина Мітталів і Бхатія можуть допомогти із розширенням присутності в Індії та Азії, Саверін має великий досвід у технологічному та венчурному секторі, а зв’язок K5 Sports із Безосом додає експертизу в електронній комерції, цифрових платформах та дистрибуції контенту. За оцінкою FT, наступна хвиля зростання може бути пов’язана з онлайн-контентом, цифровими членствами та монетизацією міжнародної аудиторії.

    При цьому люди, близькі до угоди, наголошують, що прихід нових акціонерів не повинен автоматично змінити трансферну політику клубу чи його спортивну модель. FSG залишається головним власником і зберігає операційний контроль.

    Це вже не перший випадок, коли американська група продає невелику частину «Ліверпуля». У 2023 році FSG залучила Dynasty Equity як міноритарного інвестора. Тоді гроші спрямовували, зокрема, на скорочення банківських зобов’язань і фінансування інфраструктурних витрат.

    Але нинішня угода відрізняється масштабом. Продаж близько третини клубу та оцінка понад $7 млрд фактично закріплюють «Ліверпуль» у вузькому колі найдорожчих спортивних брендів світу. Для FSG це також демонструє колосальне зростання вартості активу, придбаного за £300 млн лише 16 років тому.

    І хоча заголовки про «Безоса, який купив “Ліверпуль”», звучать ефектно, фактично структура угоди складніша: Безос є головним інвестором фонду K5 Sports, який входить до консорціуму; контроль над клубом залишається у FSG, а центральною фігурою нової групи акціонерів буде саме Аміт Бхатія та пов’язаний із родиною Мітталів капітал.

    Таким чином, один із найвідоміших футбольних клубів Європи отримує партнерів із капіталом, пов’язаним зі сталлю, Amazon і Facebook, а родина власника «АрселорМіттал Кривий Ріг» тепер матиме ще й помітну частку в одному з головних спортивних брендів Англії.

  • Vyriy залучає $5 млрд: інвесторам обіцяють 25% річних, але без гарантії повернення коштів

    Vyriy залучає $5 млрд: інвесторам обіцяють 25% річних, але без гарантії повернення коштів

    На початку серпня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала дебютний випуск облігацій Vyriy Industries на 5 млрд грн. Папери трирічні, з офертою, номіналом в одну тисячу гривень та датою погашення 26 липня 2029 року. Купонна дохідність у перший рік — 25% з виплатою кожні 35 днів. Уже з 13 серпня через закритий недиверсифікований фонд Inzhur MilTech ці облігації стали доступними роздрібним інвесторам від тисячі гривень. Схема передбачає, що фонд як інституційний інвестор купує папери емітента, а громадяни, у свою чергу, купують сертифікати цього фонду.

    Vyriy позиціонує себе як одного з найбільших виробників FPV-дронів. За заявами компанії, її продукцію використовують понад 200 підрозділів Сил оборони, а кожен четвертий FPV на фронті її. У 2024-му виручка наближалася до мільярда гривень. Власник — Олексій Бабенко, водночас співвласник видання «Бабель». Кошти від розміщення, за офіційними поясненнями, підуть на поповнення оборотного капіталу та масштабування поставок.

    Але за цим стоїть інша реальність. 7 липня Державне бюро розслідувань провело обшуки більш ніж на сорока локаціях — офіс, виробництва, будинки родичів Бабенка, низка контрагентів. Слідство перевіряє можливе штучне завищення вартості безпілотників, поставлених у 2025 році за контрактами приблизно на 7 млрд грн. У матеріалах фігурує мережа з більш ніж 150 ФОПів і господарюючих суб’єктів з ознаками фіктивності, через які нібито створювалися завищені витрати. Сума операцій, що потрапили в поле зору фінмоніторингу, перевищувала 197 млн грн. Вилучили близько 40 млн грн готівки в офісі. Печерський суд пізніше відмовив у арешті 32,1 млн грн і повернув їх компанії. Бабенко наполягає, що дрони продавалися на 25–26% дешевше ринку, а мережа дрібних постачальників — звичайна практика локалізації.

    Найцікавіший пункт усієї конструкції стосується саме повернення грошей. Це не державні папери і не забезпечений заставою інструмент. Корпоративні облігації Vyriy незабезпечені. У документах фонду прямо зазначено, що держава не гарантує ні дохідність, ні повернення інвестицій. Серед перелічених ризиків — можливий дефолт емітента, реструктуризація його зобов’язань, проблеми з ліквідністю, девальвація та воєнні ризики.

    У разі банкрутства Vyriy Industries держателі облігацій (а через них — власники сертифікатів фонду) потрапляють у четверту чергу кредиторів за Кодексом України з процедур банкрутства. Спочатку задовольняються вимоги щодо зарплат, податків, забезпечених заставами та низки інших пріоритетних зобов’язань. Лише після повного погашення попередніх черг доходить до незабезпечених кредиторів. Якщо активів не вистачає — вимоги вважаються погашеними. Жодного спеціального механізму захисту, державного поручительства чи страхового покриття в конструкції немає. Інвестор фонду купує не прямий доступ до виробничих активів компанії, а вимогу до емітента, яка в процедурі банкрутства конкурує з усіма іншими незахищеними кредиторами.

    Раніше, у 2024–2025 роках, Vyriy вигравала великі тендери Агентства оборонних закупівель, але відмовлялася підписувати частину контрактів, посилаючись на перевантаження потужностей. У результаті фронт не отримав десятки тисяч дронів, а закупівлі частково зривалися.

    Паралельно Inzhur, заснований екснардепом Андрієм Журжієм, продовжує розвивати власні проєкти в нерухомості та енергетиці. Фонд Inzhur Energy стикався із судовими заборонами на будівництво газопоршневої станції в Софіївській Борщагівці через претензії місцевих жителів і прокуратури. Аудитори Deloitte другий рік поспіль видають думку із застереженням щодо керуючої компанії і третій рік відзначають суттєву невизначеність щодо безперервності її діяльності. Водночас Inzhur заявляє про плани залучити для Vyriy до 5 млрд грн і вже розглядає можливість короткострокового розміщення вільних коштів свого REIT-фонду в ті самі облігації.

    Фактично, Inzhur MilTech переносить частину ризику з виробника на інвестора. Якщо Vyriy зможе наростити виробництво і виконати заявлені показники, вкладники отримають дохід. Якщо ж компанія зіткнеться з проблемами, відповідати за свої інвестиції доведеться вже їм. Для оборонного бізнесу, де результати залежать не тільки від попиту на продукцію, але й від державних контрактів, регуляторних рішень та роботи самого виробника, це важлива деталь цієї пропозиції.

     

     

  • Азербайджан готовий дати Україні газ: глава МЗС Байрамов прибув до Києва з важливими домовленостями

    Азербайджан готовий дати Україні газ: глава МЗС Байрамов прибув до Києва з важливими домовленостями

    Міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов 6 серпня прибув з офіційним візитом до Києва, де провів переговори з українським колегою Андрієм Сибігою. Центральними темами зустрічі стали енергетична безпека України перед новим опалювальним сезоном, можливі поставки азербайджанського газу, нарощування двосторонньої торгівлі, інвестиції та подальша участь Баку у відновленні української інфраструктури.

    Візит відбувається на тлі системних ударів Росії по українській енергетиці та спроб Києва диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів. Сам Байрамов під час перебування у столиці зробив одну з найважливіших заяв: Азербайджан готовий у разі потреби постачати природний газ Україні. За його словами, зараз країна експортує газ до 16 держав, 12 із яких є європейськими.

    Це робить енергетичну частину переговорів потенційно значно важливішою, ніж звичайний дипломатичний візит.

    Азербайджан заявив про готовність постачати газ Україні

    Байрамов прямо підтвердив, що Баку готовий розглядати Україну як ще один напрямок експорту природного газу.

    «Азербайджан постачає газ до 16 країн світу, з яких 12 – європейські. Ми будемо раді за необхідності постачати газ і в Україну», — заявив міністр під час візиту.

    Поки що не йдеться про оголошення конкретного контракту, обсягів постачання чи дати початку поставок. Тому говорити, що Україна вже домовилася про певну кількість азербайджанського газу, було б передчасно.

    Однак сама готовність Баку має значення через ситуацію в українській енергетиці та необхідність накопичувати ресурс перед опалювальним сезоном.

    Азербайджан уже є одним із помітних постачальників газу до Європи, а його роль у європейській енергетичній безпеці значно зросла після скорочення залежності ЄС від російських енергоносіїв.

    Київ готується до складної зими

    Енергетика стала однією з центральних тем переговорів не випадково.

    Українська енергосистема протягом років повномасштабної війни регулярно зазнає російських атак. Москва б’є по генерації, підстанціях, трансформаторах, газовій інфраструктурі та інших об’єктах.

    Через це питання достатніх запасів природного газу, резервного обладнання та альтернативних каналів постачання залишається стратегічним.

    Ще у лютому 2026 року Володимир Зеленський під час зустрічі з Ільхамом Алієвим дякував Азербайджану за черговий пакет енергетичної допомоги, до якого входили генератори та трансформатори. Тоді президенти також домовилися опрацьовувати нові спільні енергетичні проєкти.

    Тож серпневі переговори Байрамова і Сибіги фактично продовжують уже започатковану на президентському рівні роботу.

    Товарообіг хочуть повернути до довоєнного рівня

    Окремим блоком переговорів стала економіка.

    Сибіга повідомив, що нинішній двосторонній товарообіг між Україною та Азербайджаном становить приблизно 600 млн доларів.

    Київ і Баку поставили перед собою мету повернути цей показник до довоєнного рівня.

    Для цього сторони домовилися працювати над проведенням в Україні чергового засідання міжурядової українсько-азербайджанської комісії з питань економічного співробітництва.

    Йдеться не лише про торгівлю товарами.

    Україна зацікавлена у залученні азербайджанського бізнесу до нових інвестиційних проєктів, відбудови, енергетики та інших секторів.

    Особливий потенціал має співпраця у сфері енергоресурсів, інфраструктури та логістики.

    Відносини Києва і Баку активізувалися навесні

    Нинішній візит Байрамова не є окремою дипломатичною подією.

    25 квітня 2026 року Володимир Зеленський уперше як президент України відвідав Азербайджан. У Габалі він провів переговори з Ільхамом Алієвим тет-а-тет та у розширеному форматі.

    Тоді сторони підписали шість двосторонніх документів, а серед головних напрямків співпраці назвали безпеку, енергетику, гуманітарну допомогу та оборонну взаємодію.

    Зеленський назвав одним із пріоритетів співпрацю у сфері безпеки та спільного виробництва. Алієв, зі свого боку, говорив про потенціал військово-технічної співпраці між двома державами.

    Після цього контакти продовжилися.

    6 травня Зеленський і Алієв провели телефонну розмову, під час якої обговорювали практичну реалізацію квітневих домовленостей та подальші кроки у двосторонніх відносинах.

    Сибіга також підтримував регулярний контакт із Байрамовим.

    Київ і Баку взаємно підтримують територіальну цілісність

    Однією з політично важливих тем переговорів залишається принцип територіальної цілісності.

    Сибіга подякував Азербайджану за послідовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

    Водночас він наголосив, що Україна так само підтримує територіальну цілісність Азербайджану.

    Цей принцип Київ і Баку неодноразово фіксували у двосторонніх контактах.

    Під час квітневого візиту Зеленського до Азербайджану український президент також окремо подякував Алієву за підтримку України та наголосив, що Київ завжди підтримував суверенітет і територіальну цілісність Азербайджану.

    Азербайджан допомагає відновлювати Ірпінь

    Співпраця двох країн давно не обмежується дипломатичними заявами.

    Азербайджан надає Україні гуманітарну та енергетичну допомогу, а одним із найбільш помітних напрямків стало відновлення Ірпеня, який сильно постраждав під час російської окупації та бойових дій навесні 2022 року.

    Ще у 2023 році Байрамов повідомляв, що загальний обсяг гуманітарної допомоги Україні від Азербайджану перевищив тисячу тонн та 20 млн доларів.

    Тоді ж Баку заявляв про подальшу участь у реконструкції об’єктів в Ірпені та постачанні електротехнічного обладнання щонайменше на 10 млн доларів.

    Азербайджан також приймав українських дітей на медичну та соціально-психологічну реабілітацію.

    Саме за цю допомогу Сибіга знову подякував Баку під час нинішнього візиту.

    Енергетична співпраця може стати головним проривом

    Якщо заява про готовність постачати Україні газ перейде у практичний контракт, це може стати одним із найвагоміших результатів нового етапу українсько-азербайджанських відносин.

    Азербайджан має власну видобувну базу та активно розвиває експорт до Європи.

    При цьому для України важлива не лише фізична наявність ресурсу, а й можливість отримати додаткове джерело газу, не пов’язане з Росією.

    Утім, практична схема таких поставок потребуватиме окремих домовленостей щодо маршрутів транспортування, транзитних потужностей, контрактних обсягів і ціни.

    Саме тому нинішню заяву Байрамова слід розглядати як політичну готовність, а не вже підписану угоду.

    У переговорах був і ширший регіональний контекст

    Сибіга та Байрамов обговорювали не лише двосторонню економіку.

    За даними українського МЗС, сторони говорили про безпекову ситуацію на Південному Кавказі, Близькому Сході та ширші міжнародні процеси. Український міністр також поінформував азербайджанського колегу про зусилля Києва щодо досягнення справедливого миру.

    Для України цей напрямок має додаткове значення, адже Азербайджан займає важливе геополітичне положення між Європою, Кавказом, Центральною Азією, Туреччиною та Каспійським регіоном.

    Транспортні й енергетичні коридори через Південний Кавказ можуть ставати дедалі важливішими на тлі перебудови європейської торгівлі та енергетики.

    Ще у квітні Сибіга та Байрамов окремо обговорювали транспортні маршрути та коридори, а також глобальні безпекові виклики.

    Візит Байрамова може стати переходом від заяв до конкретних проєктів

    Головна відмінність нинішньої зустрічі від багатьох дипломатичних контактів полягає у значній кількості практичних питань.

    Київ і Баку говорять про газ, проходження Україною зими, інвестиції, відновлення, товарообіг та засідання міжурядової комісії.

    Крім того, нинішні переговори відбуваються лише через кілька місяців після першого візиту Зеленського до Азербайджану, підписання шести двосторонніх документів та домовленостей президентів про поглиблення енергетичної й безпекової співпраці.

    У підсумку найбільш резонансним результатом візиту поки стала саме готовність Азербайджану постачати Україні природний газ.

    Якщо сторони зможуть перевести цю заяву у конкретні контракти, Баку може стати для України не лише важливим політичним та гуманітарним партнером, а й додатковим елементом енергетичної безпеки у період, коли Росія продовжує систематично атакувати українську енергетичну інфраструктуру.