Позначка: кадрові призначення

  • Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Євгеній Хмара вже кілька тижнів керує Міністерством оборони у статусі виконувача обов’язків. За цей час він встиг призначити нових заступників, провести перші переговори з британськими та американськими колегами щодо Gripen, Patriot і дронів, а також публічно сформулювати пріоритет асиметричних ударів: завдана Росії шкода має перевищувати вартість українських операцій у десятки разів. Саме цей підхід, відпрацьований ним раніше в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ, став головним аргументом Володимира Зеленського, коли в середині липня президент доручив генерал-майору очолити оборонне відомство після відставки Михайла Федорова.

    Тепер питання переходить у політичну площину. За інформацією, отриманою редакцією, кандидатура Хмари розглядається як основна. У серпні або на початку вересня президент може внести її до парламенту, а серед депутатів звучать оцінки, що голосів для затвердження може вистачити.

    Юридична перешкода залишається незмінною. Закон «Про національну безпеку України» прямо вимагає, щоб міністром оборони була цивільна особа. Ця норма впроваджувалася як один із елементів адаптації до стандартів НАТО. Хмара досі залишається генерал-майором. За даними джерел, близьких до його оточення, він не виявляє особливого ентузіазму щодо звільнення з військової служби. Водночас парламентарі попереджають: якщо не піти цим шляхом, Раді доведеться змінювати закон «під конкретну людину». Такий крок, на їхню думку, виглядатиме погано і суперечитиме логіці, яку Україна послідовно просувала перед західними партнерами.

    Контекст кадрового рішення важливий. Відставка Федорова в середині липня відбулася на тлі урядової перебудови і протестів на його підтримку. Президент тоді не вніс альтернативну кандидатуру (зокрема, обговорювався Ігор Клименко) і обрав людину з іншого силового контуру — колишнього начальника «Альфи», який з січня 2026-го тимчасово очолював СБУ. Хмара має бойовий досвід: участь у деокупації Київщини, операція зі звільнення Зміїного, відповідальність за далекобійні удари СБУ, частина яких публічно асоціюється з «бавовною» на території Росії. Саме цей досвід Зеленський акцентував, говорячи про необхідність посилювати технологічні та асиметричні можливості.

    Парламентський календар також грає роль. Наступне планове пленарне засідання Верховної Ради заплановане на середину серпня. Перший заступник голови Ради Олександр Корнієнко ще в липні публічно оцінював шанси Хмари як високі, зазначаючи, що за цей час генерал матиме можливість показати підхід до роботи. Офіційних заяв про остаточне рішення щодо подання кандидатури поки немає. Немає і публічних даних про те, чи розпочато процедуру зміни статусу Хмари з військового на цивільний.

    Поки триває перехідний період, Хмара вже формує робочу команду. Наприкінці липня уряд призначив двох його заступників: Сергія Боєва (міжнародний напрям і європейська інтеграція) та Любов Галан (людський капітал Сил оборони). Сам виконувач обов’язків публічно говорить про необхідність додаткового фінансування, перехоплювачів для протидії балістиці й «шахедам», а також про перенесення війни на територію противника. У переговорах з партнерами він піднімає питання як постачання готових систем, так і локалізації виробництва.

    Фактично зараз Україна має діючого, але тимчасового міністра оборони з сильними позиціями в безпековому середовищі і не до кінця вирішеним питанням правового статусу. Якщо президенту вдасться узгодити юридичну процедуру і забезпечити парламентську підтримку в серпні-вересні, Хмара отримає повноцінні повноваження. Якщо ні — Міністерство оборони продовжить працювати в режимі виконувача обов’язків, а питання цивільного контролю над військовим відомством залишиться відкритим на тлі війни, де кожне кадрове рішення швидко стає предметом уваги як всередині країни, так і з боку партнерів.

     

  • Найближчим часом можуть змінити керівництво Департаменту захисту національної державності СБУ. Джерела

    Найближчим часом можуть змінити керівництво Департаменту захисту національної державності СБУ. Джерела

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, найближчим часом можуть змінити керівництво Департаменту захисту національної державності СБУ.

    Нагадаємо, Департамент захисту національної державності (ДЗНД) — це галузевий функціональний підрозділ Центрального управління Служби безпеки України, основним завданням якого є протидія загрозам національній державній безпеці, захист конституційного ладу та суверенітету країни.

  • Кирило Фесик завершує роботу в Оболонському районі і може увійти до команди Калашника

    Кирило Фесик завершує роботу в Оболонському районі і може увійти до команди Калашника

    У столиці змінюється баланс сил всередині вертикалі, яка останні місяці і так переживає кадровий перетік. Кирило Фесик, понад шість років очолював Оболонську районну державну адміністрацію, завершує роботу в районі. За відомостями, отриманими редакцією, його можуть призначити до Київської міської військової адміністрації. Паралельно обговорюється варіант, за якого він займе пост заступника в міністерстві, яке зараз очолює Микола Калашник.

    Фесик був призначений на районну посаду указом президента у травні 2020 року. До цього він будував кар’єру як адвокат і керуючий партнер юридичного об’єднання Mitrax, захищав дисертацію з цивільного процесу, пізніше отримав ступінь магістра публічного управління. У районі він курував розгортання пунктів незламності зі Starlink і генераторами в першу військову зиму, ініціював створення добровольчих формувань територіальної оборони, займався релокацією маріупольського ліцею і підтримкою військових підрозділів, зокрема батальйонів ТрО Оболоні.

    Публічні звіти адміністрації регулярно підкреслювали високі показники освоєння бюджету серед київських районів. Зараз, коли Київська міська військова адміністрація працює в режимі тимчасового виконання обов’язків після відходу Тимура Ткаченка (звільненого з посади начальника КМВА в середині липня і пізніше призначеногоголовою Київської обласної адміністрації), поява в структурі людини з багаторічним досвідом районного управління може змінити внутрішню конфігурацію. Районні адміністрації залишаються ключовою ланкою виконання рішень і з безпеки, і з соціальної інфраструктури. Оболонь при цьому — один із найбільших і найбільш населених районів столиці.

    Зв’язок Фесика з Калашником не виглядає випадковим. У відкритих джерелах зафіксовані спільні заходи: передача дронів на оптоволокні з тепловізорами 159-й окремій механізованій бригаді, публічні привітання. Калашник сам пройшов шлях від Дарницької райадміністрації (де був першим заступником і тимчасово виконуючим обов’язки) через Київську обласну адміністрацію до поста міністра з відновлення, інфраструктури і транспорту, затвердженого Верховною Радою 16 липня 2026 року. Міністерство, сформоване на базі колишнього Мінрозвитку, відповідає за критичну інфраструктуру, логістику і відновлювальні проєкти — сфери, де досвід районного управління в умовах постійних атак і дефіциту ресурсів має пряму цінність.

    Укази президента і розпорядження Кабміну з цих кадрових рішень не публікувалися. Фесик у публічному просторі продовжує вести поточну роботу: анонсує прямі лінії, звітує з безпеки освітніх закладів, займається термомодернізацією шкіл. В інтерв’ю минулих років він сам говорив, що не ставив метою «триматися за крісло», і допускав зміну професійної траєкторії після стабілізації кадрового руху в місті. Для Києва це ще один епізод у серії переміщень, які відбуваються на тлі перерозподілу впливу між міською військовою адміністрацією, обласною вертикаллю і центральним урядом.

    Після відходу Ткаченка з КМВА і Калашника з області вертикаль влади в столичному регіоні продовжує змінюватися. Поява в ній людини з юридичною освітою та досвідом роботи в одному з київських районів може вплинути на розстановку сил або в міській військовій адміністрації, або в міністерстві відновлення. Який саме варіант і чи буде він реалізований, стане зрозуміло лише після офіційних рішень.

  • У Патрульної поліції України новий керівник

    У Патрульної поліції України новий керівник

    30 липня у Національній поліції України відбулися кадрові зміни. Тимчасово виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе офіційно представив особовому складу нового начальника Департаменту патрульної поліції. Відтепер підрозділ очолює полковник поліції Олексій Білошицький, який до цього працював на посаді першого заступника керівника департаменту.

    Про це повідомляє Національна поліція України.

    У відомстві зазначили, що Олексій Білошицький є одним із тих правоохоронців, які стояли біля витоків створення сучасної патрульної поліції після реформи правоохоронної системи. Протягом багатьох років він брав участь у розвитку служби, впровадженні нових механізмів роботи та модернізації підходів до забезпечення безпеки громадян.

    У Нацполіції наголосили, що новопризначений керівник безпосередньо долучався до реалізації низки ключових реформ. Зокрема, він працював над запровадженням сучасних стандартів роботи патрульної поліції, створенням нових спеціалізованих підрозділів, формуванням нормативно-правової бази діяльності сучасної поліції, а також розвитком системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху. Крім цього, Білошицький брав участь у вдосконаленні законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та забезпечення громадського порядку.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олексій Білошицький продовжив службу вже в умовах війни. Він долучився до створення бойової бригади “Хижак”, сформованої при Департаменті патрульної поліції, та особисто виконував бойові завдання у її складі. Згодом під його керівництвом у бригаді були створені підрозділи ударних безпілотних літальних апаратів та аеророзвідки, які беруть участь у виконанні завдань на фронті.

    У Національній поліції очікують, що новий керівник продовжить розвиток патрульної служби, яка в умовах воєнного стану виконує не лише традиційні правоохоронні функції, а й бере активну участь у забезпеченні безпеки населення, підтримці громадського порядку та виконанні окремих бойових завдань.

    Кадрові зміни у Департаменті патрульної поліції відбуваються на тлі оновлення керівництва всієї Національної поліції України. Нагадаємо, 16 липня з посади голови Національної поліції був звільнений Іван Вигівський. Після цього виконувати обов’язки керівника відомства почав його перший заступник Максим Цуцкірідзе.

    Останнім часом відбулися й інші кадрові призначення у структурі поліції. Зокрема, наприкінці червня начальником Патрульної поліції Києва став майор Єгор Голубов, який до цього керував патрульними підрозділами у прифронтових Краматорську та Слов’янську. Одночасно триває оновлення керівного складу сектору безпеки й оборони після призначення колишнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони України. За словами президента Володимира Зеленського, це рішення було ухвалене з огляду на актуальні безпекові виклики, які стоять перед державою.

  • Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Банкова готує кадрові рішення щодо МЗС, імовірність звільнення Сибіги зросла до 70 відсотків

    Імовірність звільнення виконувача обов’язків міністра закордонних справ Андрія Сибіги зросла з 50 до 70 відсотків. Про це редакції повідомило джерело, безпосередньо обізнане з кадровими обговореннями на Банковій. За його інформацією, рішення щодо керівництва МЗС та низки ключових дипломатичних призначень мають бути ухвалені до кінця поточного тижня. Водночас на момент підготовки матеріалу жодного остаточного кадрового рішення ще не прийнято.

    Зростання ймовірності відставки безпосередньо пов’язують із появою в публічному просторі інформації про 37 мільйонів гривень, викрадених у системі МЗС. Поширення цих відомостей, за версією співрозмовника, було свідомо спрямоване на те, щоб не допустити повернення до міністерства людей, яких пов’язують із командою колишнього міністра Дмитра Кулеби. У цьому ж контексті під питанням опинилося і подальше перебування Валерія Залужного на посаді посла України у Великій Британії.

    До появи інформації про 37 мільйонів імовірність звільнення Сибіги оцінювалася приблизно у 50 відсотків. Після цього баланс змістився. Співрозмовник характеризує ситуацію як свідомий крок, покликаний посилити політичний тиск і унеможливити кадрове повернення команди Дмитра Кулеби до дипломатичного відомства.

    Усередині МЗС ситуацію сприймають як продовження давнього внутрішнього протистояння. Дмитро Кулеба залишив посаду міністра у вересні 2024 року. Андрій Сибіга, який очолив відомство після нього, тривалий час вважався людиною, близькою до команди Андрія Єрмака. Нинішні кадрові процеси є частиною боротьби за контроль над міністерством і дипломатичною вертикаллю.

    На кону не лише посада очільника МЗС. Йдеться про те, хто формуватиме дипломатичну команду України, хто впливатиме на призначення послів у ключових столицях та хто визначатиме кадрову конфігурацію української дипломатії в найближчий період. При цьому джерело не стверджує, що йдеться про зміну зовнішньополітичного курсу держави. Боротьба точиться насамперед за апаратний контроль над інституцією, через яку цей курс реалізується.

    Конкретних прізвищ людей, яких намагаються не допустити до повернення в МЗС, не називають. Говорять лише про існування кількох центрів впливу, між якими триває боротьба за майбутній склад керівництва міністерства.

    Окремо і особливо гостро стоїть питання щодо Валерія Залужного. Колишній головнокомандувач Збройних сил України обіймає посаду посла у Великій Британії з 2024 року. Його фігура залишається однією з найбільш політично чутливих у всій системі державної влади. Будь-яке рішення стосовно нього автоматично виходить далеко за межі звичайної дипломатичної кадрової ротації і матиме резонанс як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів.

    Посада Залужного зараз також перебуває в зоні ризику. Які саме варіанти обговорюються — залишається невідомим. Співрозмовник лише констатує факт, що питання його подальшого перебування в Лондоні є частиною ширших кадрових розрахунків на Банковій. Це додає ще один відчутний шар напруги до вже й без того складної ситуації навколо МЗС. Поки немає ясності ні щодо майбутнього міністерства, ні щодо одного з найбільш помітних і символічно значущих українських послів.

  • Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив майор Єгор Голубов, який має значний досвід служби в прифронтових регіонах та тривалий час керував підрозділами в Донецькій області. Про це повідомили в патрульній поліції Києва у Facebook, зазначивши, що призначення відбулося в межах оновлення керівного складу столичного підрозділу.

    Нового керівника особовому складу представили заступник голови Національної поліції України Олександр Фацевич та перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Під час представлення наголошувалося, що Київ як столиця потребує керівника з досвідом роботи в умовах підвищеного навантаження, кризових ситуацій та складної оперативної обстановки, адже патрульна поліція щодня виконує широкий спектр завдань — від реагування на виклики громадян до забезпечення публічного порядку під час надзвичайних подій.

    Єгор Голубов розпочав службу в патрульній поліції у 2016 році в Донецькій області, одразу після створення нової системи патрульної служби в Україні. За цей час він пройшов усі основні етапи професійного зростання — від рядового патрульного до керівних посад. У відомстві підкреслюють, що такий шлях дозволив йому отримати практичне розуміння роботи поліції на всіх рівнях, включно з безпосередньою роботою на вулицях, взаємодією з громадянами та управлінням підрозділами.

    Останні роки Голубов очолював батальйон патрульної поліції в Краматорську та Слов’янську Донецької області — містах, які розташовані в безпосередній близькості до зони бойових дій і регулярно стикаються з підвищеними безпековими ризиками. У цих умовах підрозділ виконував завдання не лише з охорони громадського порядку, а й реагування на наслідки обстрілів, евакуаційні заходи, підтримку критичної інфраструктури та забезпечення безпеки цивільного населення.

    У керівництві Національної поліції зазначають, що досвід роботи в прифронтових містах став ключовим фактором при ухваленні рішення про його призначення до Києва. Там наголошують, що управління великою міською структурою в умовах воєнного стану потребує керівника, який здатен швидко приймати рішення, працювати в умовах стресу та координувати дії великої кількості підрозділів.

    Також підкреслюється, що патрульна поліція столиці виконує специфічні функції, зокрема реагує на надзвичайні ситуації, забезпечує безпеку дорожнього руху, бере участь у стабілізаційних заходах під час повітряних тривог та обстрілів, а також взаємодіє з іншими силовими структурами.

    До призначення Єгора Голубова посаду керівника патрульної поліції Києва обіймав Ярослав Курбаков, який очолював підрозділ з 2023 року. Його відставка відбулася після резонансних подій у Голосіївському районі столиці, де під час збройного нападу загинули семеро людей. Інцидент спричинив широкий суспільний резонанс і став підставою для службових перевірок дій правоохоронців на місці події, а також подальших кадрових рішень у структурі.

    Призначення нового керівника розглядається як частина загального оновлення управлінської системи патрульної поліції Києва. Очікується, що пріоритетами його роботи стануть підвищення оперативності реагування на виклики, посилення координації підрозділів у кризових ситуаціях, а також підвищення рівня безпеки в умовах воєнного стану та постійних загроз для столиці.

  • Єрмак після відставки залишається впливовим: як працює його неформальна роль у владі — дані ЗМІ

    Єрмак після відставки залишається впливовим: як працює його неформальна роль у владі — дані ЗМІ

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, попри формальну відставку наприкінці 2025 року, продовжує відігравати важливу роль у внутрішніх процесах влади та зберігає значний неформальний вплив. Про це свідчать матеріали журналістських розслідувань, зокрема Українська правда, які базуються на коментарях джерел у політичних і бізнесових колах.

    За даними журналістів, після звільнення Єрмак справді відійшов від публічної діяльності, однак не втратив контроль над ключовими процесами. Йдеться передусім про кадрову вертикаль, сформовану під час його перебування на посаді. Саме через неї, як зазначають співрозмовники, він і надалі може впливати на ухвалення рішень.

    Зокрема, джерела стверджують, що Єрмак має «повне уявлення про внутрішні процеси» в Офісі президента та зберігає вплив на більшість призначенців, які з’явилися там за його керівництва. Це фактично означає, що навіть без формальної посади він залишається важливим елементом системи управління.

    Журналісти описують ситуацію як «тіньову присутність»: Єрмак більше не є офіційною фігурою, але його роль відчутна через неформальні канали комунікації. Один із співрозмовників видання влучно сформулював це так: «його немає — але він є».

    Окремо звертається увага на те, що після відставки Єрмак не припинив активні контакти з представниками влади. За даними розслідувань, він продовжує зустрічатися з високопосадовцями, зокрема з представниками Ради національної безпеки і оборони та радниками президента. Це підтверджує, що його участь у політичних процесах не обмежується лише непрямим впливом.

    Ключовим фактором збереження такого впливу експерти називають позицію президента Володимир Зеленський. За словами джерел, саме від політичної волі глави держави залежить, чи продовжить діяти ця неформальна система. Один із інсайдерів зазначив, що достатньо одного сигналу президента — і всі канали впливу Єрмака можуть бути миттєво обмежені. Водночас наразі такого сигналу немає.

    Після відставки Єрмака новим керівником Офісу президента став Кирило Буданов. Однак, за оцінками джерел, його кадрова автономія може бути обмеженою. Частина управлінської команди в ОП залишилася ще з часів попереднього керівництва, що ускладнює повноцінне перезавантаження структури.

    Журналісти також підкреслюють, що система управління, сформована Єрмаком за кілька років роботи, не могла зникнути миттєво після його звільнення. Вона базується на особистих зв’язках, лояльності та інституційних механізмах, які продовжують функціонувати навіть без його формальної участі.

    Окрім політичного впливу, Єрмак після відставки намагається зміцнити свої позиції в інших сферах. Зокрема, він відновив адвокатську діяльність і долучився до роботи в професійних юридичних структурах. Це може свідчити про прагнення зберегти статус впливового гравця не лише у політичній, а й у правовій площині.

    Водночас його відставка відбулася на тлі гучних антикорупційних розслідувань. У листопаді 2025 року детективи НАБУ та САП провели обшуки, після чого Єрмак подав у відставку. Хоча він не отримав підозри у справі, цей епізод суттєво вплинув на його публічний статус.

    Попри це, аналітики наголошують: подібні ситуації є типовими для політичних систем, де значну роль відіграють неформальні зв’язки. Вплив не завжди залежить від посади — часто він зберігається через мережу контактів, доступ до інформації та лояльність кадрів.

    У ширшому контексті історія з Єрмаком демонструє, як функціонує сучасна українська політика — із поєднанням формальних інститутів і неформальних механізмів впливу. Вона також піднімає питання прозорості процесів ухвалення рішень і ролі окремих політичних фігур поза межами офіційних посад.

    Таким чином, за даними журналістських розслідувань, Андрій Єрмак після відставки не зник із політичної сцени, а трансформував свою роль. Він більше не є публічним керівником, але залишається впливовим гравцем, який діє через неформальні канали та зберігає зв’язки в центрі влади. Це робить його однією з ключових фігур української політики навіть поза межами офіційних повноважень.

  • Нові призначення в уряді та ОДА: кого затвердив Кабмін

    Нові призначення в уряді та ОДА: кого затвердив Кабмін

    Кабінет міністрів України ухвалив низку кадрових рішень у центральних органах влади та регіонах, призначивши нових посадовців у Мінцифри, Держпраці та обласних адміністраціях.

    Кабінет міністрів провів серію кадрових призначень, які стосуються як центральних органів виконавчої влади, так і регіонального рівня.

    Зокрема, Олександра Компанійця призначено державним секретарем Міністерства цифрової трансформації України. Також уряд затвердив Петра Добромільського на посаді заступника голови Державної служби з питань праці.

    Окрім цього, Кабмін погодив низку кадрових рішень в обласних державних адміністраціях.

    У Дніпропетровській області заступником голови ОДА став Віталій Погребенко. У Полтавській області першим заступником голови ОДА призначено Олега Мізіка, який раніше очолював підприємство «Полтаватеплоенерго».

    У Чернівецькій обласній державній адміністрації відбулося одразу кілька призначень. Заступниками голови стали Віктор Поливач, Оксана Сакрієр та Оксана Симак. Водночас Ігор Грибовський відповідатиме за напрям цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації в області.

    Таким чином уряд продовжує кадрове оновлення органів виконавчої влади, зокрема посилюючи напрям цифровізації як на центральному, так і на регіональному рівнях.

  • Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

    Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

    У кулуарах влади розгортається новий конфлікт навколо конкурсу на керівництво Державної митної служби. Одним із фаворитів у кадрових домовленостях називають Данііла Меньшикова — нинішнього виконувача обов’язків голови Державіаційної служби, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці.

    За інформацією з політичних джерел, просування Меньшикова підтримує заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Також Меньшиков має давні зв’язки з Ростиславом Шурмою — колишнім заступником голови Офісу президента, який свого часу сприяв його призначенню на митницю.

    Кар’єра Данііла Меньшикова супроводжувалася низкою скандалів ще під час його роботи в митній службі. У 2022 році Державне бюро розслідувань провело обшуки за місцем його проживання у справі щодо ввезення автомобілів з-за кордону без сплати митних платежів. Слідство перевіряло можливу схему імпорту десятків авто через митницю, яка могла призвести до значних втрат державного бюджету.

    Окремі питання виникли і до майнового стану посадовця. Під час перевірки способу життя Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що у деклараціях Меньшикова були відсутні відомості про чотири будинки в Києві загальною вартістю близько 14 млн грн. Нерухомість була оформлена на його співмешканку, яка також задекларувала заощадження, що значно перевищували її офіційні доходи — майже 1,5 млн доларів і 170 тисяч фунтів стерлінгів.

    Крім того, НАЗК у 2024 році виявило недостовірні дані в декларації Меньшикова на суму приблизно 14 млн гривень. Посадовець намагається оскаржити ці висновки агентства у суді.

    На цьому тлі в конкурсі на керівника митниці може зникнути один із конкурентів Меньшикова. Мова йде про чинного заступника голови Державної митної служби Владислава Суворова, якого вважають одним із претендентів на посаду.

    Народний депутат забороненої партії ОПЗЖ Анатолій Бурміч та депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна звернулися до Національного агентства з питань запобігання корупції із вимогою перевірити майнові декларації Суворова.

    За словами співрозмовників у політичних колах, результат цієї перевірки може бути використаний як підстава для усунення Суворова з конкурсу на посаду керівника митниці.

    Таким чином боротьба за контроль над митною службою дедалі більше набуває ознак політичного конфлікту, у якому переплітаються інтереси різних груп впливу.

  • Чи був експрокурор Фільчаков у Харкові на початку російського вторгнення — що відомо

    Чи був експрокурор Фільчаков у Харкові на початку російського вторгнення — що відомо

    До річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ютуб-каналі «Комерсант Український» оприлюднено інтерв’ю колишнього керівника Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков. У розмові він розповідає про перші дні війни та власну роль у координації роботи правоохоронних органів у регіоні.

    За словами експрокурора, ранок 24 лютого він зустрів у Харкові, оперативно включився в управління процесами, проводив наради та забезпечував взаємодію структур у надзвичайних умовах. У поданому на каналі матеріалі події змальовуються як інтенсивна робота кризового штабу.

    Водночас у публічному просторі з’явилися твердження, що в зазначений період Фільчаков нібито перебував за межами Харківської області. Окремі джерела стверджують, що він міг виїхати на захід країни в перші дні повномасштабної агресії.

    У зв’язку з цим лунають заклики до проведення перевірки з боку Офіс Генерального прокурора, зокрема його Генеральної інспекції. Порушуються питання щодо можливого службового розслідування обставин перебування посадовця у перші місяці війни та належного реагування з боку відповідальних осіб.

    У публікаціях також згадується ім’я колишнього виконувача обов’язків керівника Генінспекції Івана Дзюби, а також колишнього очільника цього підрозділу Андрія Яковлева — у контексті можливого службового контролю. Офіційних повідомлень про результати перевірок наразі не оприлюднено.

    Окремо обговорюється кадровий аспект. За інформацією з відкритих джерел, Фільчаков може претендувати на подальшу роботу в органах прокуратури. У цьому контексті частина громадськості ставить питання про необхідність повної та прозорої перевірки фактів, озвучених як у самому інтерв’ю, так і в публічних заявах його критиків.

    Станом на тепер офіційної позиції правоохоронних органів щодо наведених тверджень не оприлюднено. Публічний резонанс навколо теми зберігається, а суспільний інтерес зосереджений на встановленні об’єктивних обставин подій початку повномасштабної війни.