Nenkainfo.com

Позначка: коаліція охочих

  • Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Європейські союзники України готуються до перших масштабних військових навчань, під час яких відпрацюють можливе розгортання міжнародного контингенту після припинення бойових дій. Маневри відбудуться у листопаді 2026 року на території Польщі, у повітряному просторі Румунії та західній частині Чорного моря. До них долучаться військові Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі.

    Про підготовку навчань повідомило німецьке видання taz із посиланням на представника Міністерства оборони Німеччини.

    Масштабні маневри отримали назву Koalicja 2026 — «Коаліція 2026». Вони мають перевірити готовність багатонаціональних сил до виконання завдань у межах майбутніх гарантій безпеки для України.

    Ідеться про військовий контингент, створення якого координують Франція та Велика Британія. Його потенційне завдання — сприяти дотриманню режиму припинення вогню після досягнення відповідної домовленості між Україною та Росією.

    Важливо, що навчання проходитимуть за межами України. Вони не означають, що європейські військові вже отримали наказ на розміщення на українській території.

    Одним із ключових учасників стане Німеччина.

    За інформацією німецького оборонного відомства, Бундесвер направить на навчання приблизно десять штабних офіцерів. Вони братимуть участь у плануванні та координації дій багатонаціональних підрозділів.

    Крім того, Берлін надасть до двох військово-транспортних літаків Airbus A400M, які використовуватимуть для дозаправлення авіації в повітрі.

    Літаки здійснюватимуть операції з території Німеччини.

    Ще одним важливим внеском Берліна стане логістична підтримка. Німецька сторона забезпечуватиме переміщення військ і техніки через свою територію до районів проведення навчань.

    Представник Міністерства оборони Німеччини назвав участь Бундесверу знаком єдності з партнерами.

    Водночас німецький уряд наголошує, що участь у тренувальних маневрах не означає автоматичного рішення про відправлення військових до України після завершення бойових дій.

    Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявляв, що характер і масштаб можливого внеску Німеччини визначатимуть федеральний уряд та Бундестаг.

    Польща, яка прийматиме основну частину навчань, також відіграватиме важливу організаційну роль.

    Ще 14 липня прем’єр-міністр Дональд Туск офіційно оголосив, що його країна стане майданчиком для перших спільних маневрів держав «коаліції охочих».

    За словами польського прем’єра, тренування мають зміцнити готовність союзників до спільних дій задля безпеки України та всього регіону.

    Основні сухопутні етапи навчань планують провести на полігонах південно-східної Польщі.

    Окремі компоненти відбуватимуться в повітряному просторі над Румунією та акваторії західної частини Чорного моря.

    Таким чином, учасники відпрацьовуватимуть не лише переміщення сухопутних підрозділів, а й координацію авіаційних та морських можливостей.

    За інформацією британської газети The Times, до маневрів можуть залучити щонайменше 1500 військовослужбовців із Великої Британії, Франції та Німеччини разом із польськими підрозділами.

    Водночас офіційного підтвердження остаточної кількості учасників поки немає.

    Раніше британський міністр оборони Джон Гілі заявляв, що в листопадових навчаннях братимуть участь тисячі військових.

    Очікується, що учасники перевірятимуть здатність швидко переміщувати підрозділи, доставляти необхідне забезпечення, координувати роботу штабів та підтримувати функціонування багатонаціонального контингенту.

    Подібні процедури важливі для будь-якої потенційної міжнародної місії, адже військові різних держав мають діяти за спільними планами та узгодженими правилами.

    Навчання проводитимуть у межах діяльності так званої «коаліції охочих», яка об’єднує близько 35 держав, готових підтримувати Україну та брати участь у розробленні майбутніх гарантій безпеки.

    Франція і Велика Британія координують підготовку багатонаціональних сил, які потенційно можуть забезпечувати виконання домовленостей після припинення бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори союзників України в Парижі, де одним із ключових питань була розбудова системи довгострокових гарантій безпеки.

    Окрім того, «Ненька інфо» аналізувала механізми захисту України після завершення війни, зокрема можливу роль багатонаціональних сил, моніторинг перемир’я та порядок реагування на нові порушення з боку Росії.

    При цьому майбутня міжнародна місія має низку невирішених питань.

    Союзникам необхідно погодити її чисельність, структуру командування, правила застосування сили, джерела фінансування та політичні умови розгортання.

    Особливе значення матиме й позиція Сполучених Штатів, без підтримки яких реалізація окремих елементів європейських гарантій безпеки може виявитися складнішою.

    Наразі переговори щодо припинення російсько-української війни тривають, але відповідної мирної угоди не укладено.

    Тому листопадові навчання Koalicja 2026 розглядаються як підготовка до можливих майбутніх сценаріїв, а не як початок уже затвердженої миротворчої операції.

    Точну дату старту маневрів та остаточний склад учасників мають оголосити після погодження всіма залученими державами.

    Водночас сам факт підготовки спільних військових навчань показує, що європейські союзники України переходять від політичних консультацій до практичного відпрацювання можливих гарантій безпеки.

  • Безпека України після війни, гарантії та механізми захисту від нової агресії Росії

    Безпека України після війни, гарантії та механізми захисту від нової агресії Росії

    Американо-українську угоду підписали 13 червня 2024 року. Строк — десять років. Якщо станеться збройний напад або виникне його загроза, сторони «на прохання будь-якої зі сторін і згідно з їхнім відповідним законодавством» проводять зустрічі «за можливості протягом 24 годин» на найвищому рівні. Завдання зустрічі — визначити подальші кроки й додаткові оборонні потреби. Сторони готові одразу обмінюватися наявною розвідінформацією і консультуватися з підписантами декларації G7 2023 року. Санкції, експортний контроль, військову і політичну підтримку вони можуть ухваляти «за взаємною згодою».

    Вашингтон не має права просто відмахнутися від звернення Києва. З тексту не випливає наказу американським військам воювати з Росією. У додатку США мають намір «координувати потенційну потребу в швидкому збільшенні» допомоги — після запиту Києва і після консультацій із союзниками. Уся робота йде «згідно з відповідним національним законодавством» і «за наявності коштів». Вийти з угоди можна письмово, вихід набирає чинності через шість місяців.

    Французький і німецький документи 2024 року влаштовані подібно: консультації за добу, «швидка і стійка» допомога з огляду на конституцію, участь у створенні витрат для Росії. Британська угода січня 2024 року і «столітнє партнерство» 2025 року повторюють ту саму схему. Палата громад окремо фіксувала: взаємної оборонної статті, як у НАТО, у цих текстах немає. Слово «юридично обов’язковий» тут покриває консультацію і спрямування допомоги. Кількість ракет, літаків і строк їх прибуття документами не зафіксовані.

    Паризька декларація 2026 року описує систему, яка має увімкнутися після припинення вогню. У ній — моніторинг перемир’я, сконструйований за участі США, і спеціальна комісія щодо порушень, довгострокова підтримка ЗСУ, включно з доступом до складів при новій атаці, багатонаціональні сили на землі, в повітрі і на морі, майбутні зобов’язання на випадок нового нападу — військові спроможності, розвідка, логістика, санкції, промислове співробітництво.

    При паризькому штабі коаліції створено координаційну комірку США–Україна–Коаліція. Декларація називає гарантії обов’язковими і водночас повертає кожну державу до своєї конституції. Французька стаття 35, німецький парламентський мандат, британська практика голосування в Палаті громад і американський бюджетний цикл із цих текстів не зникають.

    Після нового удару Київ не почне розмову з чистого аркуша: є підписані документи, канали зв’язку, штаб у Парижі й уже чинне планування. Рішення про найризикованішу форму допомоги й надалі залишатиметься за національними урядами. Десятирічний строк сам по собі не гарантує, що на восьмому році приїде попередній обсяг американської зброї. Уряди змінюються. Склади союзників теж мають межу.

    Власна оборона до нової агресії

    Києву не потрібен нічий дозвіл, щоб відбивати перший удар своїми силами. Якщо атака почнеться з масованих ударів по енергетиці, ППО, портах, аеродромах і промисловості, зовнішні механізми встигнуть увімкнутися лише якщо країна не буде паралізована в перші дві-три доби. Літо 2026 року показало, як швидко змінюється повітряна загроза.За оцінками українських військових і радників, у липні застосували близько 1 500 реактивних ударних дронів, у серпні — понад 2 500.

    Представник Повітряних сил Юрій Ігнат говорив про більш ніж 2 800 реактивних апаратів за місяць. Їхня швидкість — близько 320–400 км/год, приблизно вдвічі вища за поршневі «шахеди». Перехоплення реактивних машин оцінювали трохи вище 60%, поршневих і хибних цілей — у діапазоні 90–95%. Розвідка називала виробництво Geran-4/5 приблизно 3 000 на місяць. Загальний серпневий план щодо ударних і хибних БПЛА — близько 11 000. За оцінкою розвідки, нові апарати йшли в удар майже одразу з виробництва.

    Кілька додаткових дивізіонів Patriot не закривають горизонт п’яти років, якщо противник змінює швидкість і щільність залпу. Рахується вже щомісячний потік перехоплювачів, а не лише число комплексів. Близько 95% ракет для Patriot, включно з PAC-3, надходять через механізм PURL. Європейські країни оплачують американську зброю зі складів США пакетами приблизно по $500 млн. До середини 2026 року внески 29 країн оцінювали приблизно в $6,7 млрд. Найбільші донори — Норвегія, Нідерланди, Німеччина, Канада, Швеція. Чек європейський. Дозвіл відпустити виріб і сама наявність ракет залишаються за США.

    8 вересня 2026 року Борис Пісторіус оголосив термінову передачу PAC-2 із запасів бундесверу. Київ паралельно контрактував близько 1 000 ракет Patriot, більша частина яких надійде пізніше. Виробництво PAC-2 GEM-T для України через COMLOG у Шробенгаузені чекають не раніше 2027 року. Поставки PAC-3 MSE і надалі зав’язані на американські потужності й довгий цикл збирання. Європейські країни готові оплачувати нові ракети, однак значна частина замовлень буде вироблена лише 2027 року і пізніше.

    Далекобійні системи підвищують ціну нової війни для Москви: логістика, склади, ремонтні бази і частина виробництва стають досяжними. Європа намагається перейти від передачі окремих зразків до серійного випуску. На саміті НАТО в Анкарі в липні 2026 року союзники оголосили €70 млрд допомоги, озброєння і навчання на 2026 рік і зіставний орієнтир на 2027-й. У декларації сказано, що європейці й Канада фінансують основну частину допомоги Україні. У тому ж тексті союзники окремо вітають багаторічне фінансування через кредит ЄС. Політичний заголовок великий. Обсяг нового виробництва менший, ніж здається з цифри.

    Американська компанія Covenant планує випускати крилаті ракети Anthem у Саксонії з 2027 року: близько 1 000 одиниць у перший рік і темп 5 000 у 2028-му. Понад 95% комплектуючих мають бути європейськими. Поки це контракт і будівництво заводу. Якщо війна почнеться раніше, знову доведеться спиратися на американські склади і на те, що вже лежить в Україні. Якщо Москва виходить із того, що Україна втримає повітря і зможе відповідати в перші тижні, розрахунок на швидкий політичний ефект слабшає. Угоди дають Києву канали для отримання допомоги, але самі по собі не зупиняють перший удар. Це завдання й надалі має вирішувати українська армія.

    Міжнародні сили та стримування Росії

    Контингент союзників не замінює ЗСУ. Він змінює ціну удару. Британські чи французькі підрозділи на українській території змушують Кремль ураховувати зіткнення з державами НАТО ще до великого пакета допомоги. Паризька деклараціяописує MNF-U як силу «готових» країн для відновлення армії і стримування. Розгортання — на запит України після «достовірного припинення бойових дій». Керівництво європейське, за участі неєвропейських членів коаліції і «передбачуваної підтримки США».

    Планування уже йшло місяцями: понад 200 офіцерів із приблизно 30 країн, оперативний штаб у Парижі. У липні 2026 року командування прийняв британський генерал-лейтенант Том Бейтман. Французький офіцер став заступником. При розгортанні окремий штаб планують у Києві. Восени коаліція готувала навчання з перекидання. Декларація про наміри Великої Британії, Франції та України від 6 січня 2026 року проговорює деталі, які зазвичай залишають у додатках. Сторони мають намір розмістити підрозділи «в усіх доменах».

    Україна дає право застосовувати силу для виконання місії і захисту особового складу, техніки та інфраструктури MNF-U і України — «відповідно до міжнародного права і в координації» з Генштабом ЗСУ. Переміщення й операції йдуть під контролем об’єднаного штабу MNF-U. Окремо названі захищені об’єкти для зброї і резервів. Правовий статус хочуть будувати на НАТО SOFA 1951 року і PfP SOFA 1995 року. Сама декларація договором про розміщення не є. Вона запускає переговори про міжнародну угоду.

    Стримувальний ефект з’являється, якщо іноземці прив’язані до аеродромів, портів, складів чи вузлів ППО і якщо Москва вважає, що загибель їхніх військових не закінчиться евакуацією. Контингент у тилу, який лише навчає українські частини, можна обійти ударами по українських об’єктах. Удар по об’єкту, який охороняють британці чи французи, коштує інакше. Москва читає ту саму конструкцію навпаки.

    15 липня 2026 року Марія Захарова заявила: розміщення будь-яких контингентів «коаліції охочих» «неприйнятне» і «де-факто є іноземною інтервенцією». Такі підрозділи Росія розглядатиме як «законні військові цілі». Ще раніше МЗС Росії поширювало ту саму формулу на частини й об’єкти. У вересні Сергій Лавров сказав, що появу західних військ на українській території Москва розцінить як «оголошення прямої війни». Це сигнал, як російське командування кодуватиме ціль.

    IFOR у Боснії після Дейтона налічував близько 60 тисяч осіб і спирався на згоду сторін конфлікту та мандат, який Росія в Радбезі не блокувала. Україну в цю рамку важко вписати: ядерний сусід заздалегідь оголошує іноземців ціллю. Південна Корея тримається на десятках тисяч американців і на договорі, який Вашингтон трактує як зобов’язання воювати. В України немає ні статті 5, ні зіставного американського контингенту. Західна Німеччина була плацдармом НАТО всередині ядерної архітектури Альянсу.

    Балтія сьогодні стоїть на передових групах НАТО і на статті 5. Із цих історій на Україну переноситься заздалегідь розгорнута інфраструктура — штаб, склади, ППО, ремонт, план посилення. Чисельність і юридична автоматика звідти не переносяться. Чисельність MNF-U тому вторинна. Важливіше місце стоянки, об’єкт відповідальності, правила застосування сили і те, як Москва оцінює реакцію Лондона і Парижа на перші втрати.

    США та Європа у новій системі безпеки

    Європа більше не може вважати американські запаси автоматично доступними. Анкарська декларація НАТО фіксує: європейські союзники і Канада «беруть на себе більшу відповідальність за оборону Альянсу» і вже фінансують основну частину допомоги Україні. У 2025 році вони наростили вкладення в базові оборонні потреби більш ніж на $139 млрд. На 2026–2027 роки оголошено орієнтир €70 млрд на рік. Серед пріоритетів Альянсу названі глибокий високоточний удар, інтегрована ППО і ПРО, безпілотники і розвідка.

    PURL показує і прогрес, і стелю. Європа навчилася платити за американські вироби. Швидко робити їхній еквівалент вона поки не може. У вересні 2026 року Єврокомісія дозволила Україні витрачати частину кредиту підтримки на Patriot, зробивши виняток із правила «купуй європейське». Європейського аналога потрібного масштабу немає. За оцінкою комісара Андрюса Кубилюса, контракти ділилися приблизно так: третина українським виробникам, третина європейським, близько 30% — третім країнам.

    Розвідка і космос закриваються декларацією найгірше. Європейські угруповання ростуть, але частина цілевказання і раннього попередження й надалі зав’язана на американські системи. У Паризькій декларації моніторинг перемир’я названо «запропонованим механізмом під керівництвом США». Координаційна комірка в паризькому штабі тристороння. Відмова Вашингтона дати канал чи дозвіл на реекспорт змінює швидкість навіть за європейського контингенту на землі.

    Після війни США радше залишаться держателем дефіцитних спроможностей: перехоплювачі й експортний режим, частина високоточних боєприпасів, космос, дозаправка, шмат раннього попередження. Президент може прискорити поставки із запасів і розширити обмін розвідданими в межах уже наявних повноважень. Нове велике фінансування, нові правила застосування сили і розміщення військ упираються в Конгрес. Угода 2024 року сама відсилає до «наявності асигнованих коштів».

    Лондон і Париж, якщо їхні люди вже стоять в Україні, будуть під тиском захищати свій контингент. Берлін залишиться вузлом грошей, промисловості і ППО, але не отримає права розпоряджатися французькими чи британськими силами. Для Києва питання не в американських бригадах під Дніпром. Питання в тому, чи залишаться за кілька років доступними ті американські вироби і дані, без яких європейська система ще не тримає удар сама.

    Реалізація гарантій у разі нової агресії

    Перевірка гарантій почнеться не на церемонії. Вона почнеться, коли удар уже йде. У перші години працює те, що вже увімкнено. Українська ППО, авіація, РЕБ і далекобійні засоби не чекають союзників. Київ сам відповідає і водночас розсилає запити за угодами. Якщо MNF-U на той момент розгорнуто, його підрозділи діють у заздалегідь узгоджених рамках: захист персоналу, техніки, інфраструктури і виконання місії з правом застосовувати силу в координації з Генштабом ЗСУ. Обмін наявною розвідінформацією за американо-українською угодою може початися одразу: формулювання — «готові негайно обмінюватися». Нові дивізії з Європи за ці години не з’являться. Нові перехоплювачі із заводу теж.

    Далі вмикається консультаційний контур. США, Франція, Велика Британія, Німеччина і ЄС проводять зустріч або консультації «за можливості / протягом 24 годин». Якщо перемир’я формально існувало, моніторинг і комісія коаліції мають кваліфікувати порушення. За очевидного масованого удару атрибуція простіша. За «інциденту» на лінії комісія сама стає полем боротьби за час. Доба в договорах — строк до політичної розмови, не до вступу союзників у війну.

    Київ вирішує застосування своєї армії, удари на доступну глибину і запит до партнерів. Президент Франції як головнокомандувач може почати зовнішню операцію. Стаття 35 вимагає повідомити парламент не пізніше ніж через три дні. Дебати за цією інформацією голосу не мають. Якщо втручання триває понад чотири місяці, потрібна парламентська авторизація. Поставка зброї під статтю 35 не підпадає. Розміщення контингенту MNF-U Париж майже напевно оформить як зовнішню операцію. Військові години і конституційні тоді роз’їдуться. Британський уряд спирається на королівську прерогативу, але в останні роки склалася практика голосування Палати громад до розгортання. 7 січня 2026 року Кір Стармер сказав: якщо війська підуть за підписаною декларацією, він внесе питання на голосування. Це не заборона. Це зайві години в момент, коли ракети вже летять.

    Німеччина пов’язана жорсткіше. Конституційний суд у 1994 році і Закон про участь парламенту вимагають попереднього мандата Бундестагу на збройне застосування бундесверу за кордоном. Навіть гіпотетична стаття 5 НАТО голосування не скасовує. Термінова передача PAC-2 із запасів, яку Пісторіус оголосив у вересні, такого мандата не потребує. Відправка бригади потребує. Президент США може розпорядитися обміном розвідданими, відпуском уже оплачених через PURL виробів і частиною санкцій. Нове фінансування і нові правила застосування сили йдуть через Конгрес. Угода 2024 року цього не обходить.

    НАТО як організація військову відповідь усіх союзників одним рішенням не запускає. Статті 5 немає. Анкарські цифри щодо допомоги Україні — політичні й бюджетні. Коаліція охочих — не альянс. Її штаб готує плани. Наказ кожному контингенту віддає національний командувач. За три доби можна зрушити заздалегідь підготовлене: зброю зі складів, до яких декларація обіцяє доступ, розвіддані, санкції, якщо тексти вже написані, те, що можна зняти з європейських полиць, дії MNF-U із захисту своїх об’єктів. Великі нові формування за цей час не перекидають. Тисячі нових перехоплювачів не виробляють.

    До кінця тижня з’являється те, що потребує окремого рішення: розширення мандатів, перекидання додаткових сил, нові закупівлі, узгодження застосування далекобійної зброї з території союзників. Якщо українська система на той момент тримає удар, тиждень дає час на посилення. Якщо перший удар обвалив ППО і енергетику, той самий тиждень дає Москві час на політичний тиск.

    У чинній системі немає органу, який одним рішенням запускає військову відповідь усіх союзників. Договори читаються через французьку, німецьку, британську й американську процедури. Заздалегідь можна зібрати плани, склади, правила вогню, розвідувальні канали, оплачені пакети і штаб, який уже існує. Прямий спосіб оцінити міцність системи — порахувати, скільки рішень партнерам доведеться ухвалювати після початку атаки. Якщо їм залишиться вибрати масштаб уже підготовленої відповіді, документи працюють. Якщо спочатку треба вирішити, чи допомагати взагалі, які сили створювати, хто ними командує і хто заплатить за боєприпаси, папір залишиться політично вагомим і військово тонким.

    Нової статті, яка автоматично втягне весь Захід у війну з Росією, немає — ні в двосторонніх текстах, ні в Паризькій декларації, ні в анкарських формулюваннях НАТО. Росія не повинна отримати кілька тижнів на закріплення першого результату, поки кабінети сперечаються про мандат. Україна відбиває перший удар сама. Європа нарощує звичайну підтримку тим, що вже вироблено і складовано. Іноземні сили мають сенс, коли їхня безпека пов’язана з українськими об’єктами. США залишаються держателем того, що Європа поки не замістила. Угоди варті стільки, скільки з них уже переведено в метал, штаби і правила. Усе інше доведеться винаходити вже під ударом.

  • Саміт на День Незалежності: «Коаліція охочих» збереться 24 серпня для посилення оборонної підтримки України

    Саміт на День Незалежності: «Коаліція охочих» збереться 24 серпня для посилення оборонної підтримки України

    У понеділок, 24 серпня 2026 року, лідери країн «Коаліції охочих» проведуть чергове засідання, присвячене розширенню військової допомоги України, гарантіям безпеки та боротьбі з російським «тіньовим флотом».

    Порядок денний, формат та учасники зустрічі

    • Зміцнення ППО та допомога: Ключовим фокусом стане розширення постачання засобів протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів для захисту від російських ударів.
    • Санкції та «тіньовий флот»: Учасники узгодять координаційні кроки для скорочення фінансових ресурсів РФ, зокрема шляхом блокування російського «тіньового флоту».
    • Гарантії безпеки: Триватиме розробка міжнародних гарантій безпеки задля досягнення справедливого й тривалого миру на основі Паризької декларації від 6 січня 2026 року.
    • Час та гібридний формат: Засідання розпочнеться о 13:00 у змішаному форматі: частина учасників буде присутня особисто, а інші приєднаються через відеоконференцію.
    • Керівництво саміту: Співголовами зустрічі виступлять Президент Франції Еммануель Макрон (у режимі відеозв’язку), Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем. У саміті також візьмуть участь Президент України Володимир Зеленський, Президент Європейської ради Антоніу Кошта та заступниця генерального секретаря НАТО Радміла Шекерінська.

    З офіційної заяви адміністрації Президента Франції:

    «У продовження засідання Коаліції охочих та першої зустрічі Антибалістичної коаліції, що відбулися 13 липня в Парижі, лідери підтвердять свою відданість посиленню підтримки України. Ця зустріч, яка символічно відбудеться у День Незалежності України, стане приводом для підтвердження нашої рішучої підтримки українського народу та його боротьби за збереження суверенітету».

     

  • “Коаліція охочих” отримала нового командувача: у Британії розкрили його місію щодо України

    Британський генерал-лейтенант Том Бейтман офіційно очолив Багатонаціональні сили для України, змінивши на цій посаді французького командувача. Його призначення відбулося на тлі активної підготовки “Коаліції охочих” до масштабних навчань, під час яких союзники планують відпрацювати сценарії можливого розгортання міжнародних сил для підтримки України.

    Про це повідомило Міністерство оборони Великої Британії.

    Церемонія передачі командування пройшла в оперативному штабі Багатонаціональних сил у Парижі. Призначення нового командувача збіглося із підтвердженням незмінної підтримки України з боку Великої Британії. Напередодні прем’єр-міністр країни Енді Бернем заявив, що Лондон разом із Францією й надалі відіграватиме провідну роль у роботі “Коаліції охочих”, яка об’єднує держави, готові брати участь у забезпеченні довгострокової безпеки України.

    Після вступу на посаду Том Бейтман заявив, що для нього є великою честю очолити Багатонаціональні сили для України. За його словами, він продовжить роботу, розпочату попереднім командуванням, і разом з українськими та міжнародними партнерами займатиметься підготовкою сил, які мають сприяти забезпеченню справедливого та тривалого миру.

    “Для мене велика честь перебрати командування Багатонаціональними силами для України тут, в її оперативному штабі в Парижі. Розвиваючи чудову роботу мого попередника та його команди, ми продовжимо тісно співпрацювати з нашими українськими та міжнародними партнерами, щоб підготувати сили, які допоможуть забезпечити справедливий і тривалий мир в Україні”, – наголосив Бейтман.

    У британському оборонному відомстві пояснили, що Багатонаціональні сили для України виконуватимуть два ключові завдання. Перше полягає у відновленні та зміцненні бойового потенціалу Збройних сил України. Йдеться про підготовку військовослужбовців, поповнення запасів озброєння, військової техніки та інших ресурсів, необхідних для ефективного стримування подальшої російської агресії.

    Друге завдання стосується гарантування безпеки. Зокрема, у перспективі передбачаються патрулювання повітряного простору та морських акваторій, що має створити необхідні умови для відновлення цивільного авіасполучення, розвитку економіки України та залучення іноземних інвестицій після завершення активної фази війни.

    Призначення нового командувача відбувається в період, коли країни-учасниці “Коаліції охочих” готуються до перших спільних навчань, під час яких відпрацьовуватимуть механізми можливої міжнародної місії з підтримки України. Раніше про проведення таких навчань повідомляв прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

    Водночас дискусія щодо формату майбутніх гарантій безпеки для України триває. Попри активну підготовку коаліції, окремі країни переглядають свою участь у відповідних ініціативах, що свідчить про складність формування єдиної довгострокової міжнародної моделі підтримки України після завершення війни.

  • Болгарія пояснила позицію щодо України

    Болгарія пояснила позицію щодо України

    Болгарія вважає, що завершення війни Росії проти України можливе лише за поєднання військової підтримки, економічного тиску на Москву та активної дипломатії. Саме дипломатичний напрямок, на думку офіційної Софії, досі використовувався недостатньо. Про це під час пресконференції в Києві 15 липня заявила міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова.

    Коментуючи рішення Болгарії вийти з так званої “коаліції охочих”, Петрова наголосила, що позиція її країни не означає відмову від підтримки України. За її словами, Софія переконана, що для досягнення справедливого та тривалого миру необхідно одночасно працювати в кількох напрямках.

    Міністерка зазначила, що Болгарія підтримує подальшу допомогу Україні, виступає за збереження економічного тиску на Росію через санкції та вважає важливим активізувати дипломатичні зусилля, які можуть створити умови для переговорного процесу.

    “Ми вважаємо, що третій напрям використовувався недостатньо”, – заявила Петрова, маючи на увазі дипломатичний трек.

    Вона підкреслила, що Болгарія й надалі підтримуватиме всі міжнародні дипломатичні ініціативи, спрямовані на припинення війни, а також залишатиметься прихильницею санкційної політики Європейського Союзу щодо Росії.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили питанням енергетичної безпеки України. За словами очільниці болгарського МЗС, Софія готова продовжувати допомогу українській стороні напередодні нового опалювального сезону, використовуючи власне стратегічне розташування на перетині ключових енергетичних маршрутів.

    Петрова зазначила, що Болгарія має можливість сприяти постачанню природного газу та інших енергетичних ресурсів до України, і саме цей напрямок зараз активно опрацьовується між двома державами.

    Також міністерка позитивно оцінила оголошену 15 липня співпрацю України та Європейського Союзу у сфері виробництва безпілотників. За її словами, Болгарія зацікавлена у розвитку цього напряму та готова брати участь у відповідних європейських ініціативах.

    Вона наголосила, що Софія розглядає розвиток оборонних технологій як перспективний напрямок співпраці як на двосторонньому рівні, так і в межах загальноєвропейських програм.

    Заяви глави болгарського МЗС пролунали на тлі нещодавніх дискусій навколо позиції Софії щодо підтримки України. Напередодні прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив про вихід країни з коаліції охочих та припинення військової й фінансової допомоги Україні. Його позиція викликала значний резонанс серед європейських партнерів.

    Раніше Радев також неодноразово висловлював думку, що Захід не зможе перемогти Росію виключно конвенційними засобами, а подальше нарощування військової підтримки України, на його переконання, може підвищити ризик масштабної ескалації та навіть ядерного протистояння.

    Крім того, Болгарія вже привертала увагу під час ухвалення санкційних пакетів Європейського Союзу. Зокрема, саме позиція Софії стала одним із факторів, через які російський патріарх Кирило вкотре не потрапив до санкційних списків ЄС.

    Попри різні підходи до окремих аспектів підтримки України, офіційна Софія запевняє, що залишається прихильницею європейської санкційної політики, продовжить співпрацю у сфері енергетичної безпеки та готова долучатися до спільних європейських проєктів, спрямованих на зміцнення обороноздатності України.

  • Ще одна країна змінює курс: Болгарія відмовилася від військової допомоги Україні

    Ще одна країна змінює курс: Болгарія відмовилася від військової допомоги Україні

    Болгарія більше не братиме участі в міжнародній “коаліції охочих”, створеній для підтримки України, а також припиняє надання Києву військової та фінансової допомоги. Відповідну заяву зробив прем’єр-міністр країни Румен Радев, пояснивши рішення тим, що Софія більше не підтримує формати, які, на його думку, передбачають військовий шлях врегулювання війни.

    Про це повідомляє Bloomberg.

    За словами глави болгарського уряду, його країна відмовляється від участі в ініціативах, які, на його переконання, сприяють подальшій ескалації бойових дій. Радев заявив, що переконаний у необхідності дипломатичного врегулювання війни, а не її продовження шляхом нарощування військової підтримки.

    Прем’єр наголосив, що Болгарія виступає за активізацію дипломатичних зусиль і вважає саме переговорний процес єдиним реальним способом припинення війни. Він також заявив про необхідність вибудовування “прагматичних” відносин із Росією, водночас вкотре відкинувши звинувачення у тому, що його позиція є проросійською.

    Заява Радева фактично означає зміну офіційної позиції Софії щодо участі у “коаліції охочих” — міжнародному форматі, який об’єднує держави, готові надавати Україні військову, політичну та іншу підтримку. Хоча Болгарія раніше брала участь у роботі коаліції, на останню зустріч її представники вже не прибули. Засідання відбулося у Парижі за участю лідерів держав-партнерів України.

    Водночас рішення болгарського уряду не означає повного припинення співпраці з Україною в оборонній сфері. Після приходу Румена Радева до влади у травні країна вже призупинила офіційні поставки озброєння Україні, однак продовжила продаж зброї та боєприпасів українській стороні на комерційній основі.

    Болгарія залишається одним із найбільших виробників боєприпасів радянського калібру серед країн Європейського Союзу. Саме такі снаряди були особливо затребуваними українською армією на початковому етапі повномасштабного російського вторгнення, коли Збройні сили України активно використовували радянські артилерійські системи. Експерти неодноразово зазначали, що болгарська оборонна промисловість відіграла важливу роль у забезпеченні України необхідними боєприпасами в перші роки війни.

    Заява болгарського прем’єра прозвучала на тлі подальшого розвитку “коаліції охочих”. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що формат продовжує розширюватися. За підсумками саміту в Парижі країни-учасниці домовилися провести наступну зустріч уже на території України, а також підтвердили приєднання до ініціативи ще двох держав.

    Крім того, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше повідомив, що восени на польській території вперше відбудуться масштабні військові навчання за участю країн “коаліції охочих”. За його словами, під час маневрів планується відпрацювати практичні механізми забезпечення гарантій безпеки для України та координації між державами-партнерами.

    Рішення Болгарії може стати одним із найбільш резонансних політичних кроків усередині Європейського Союзу щодо підтримки України останнім часом. Водночас наразі невідомо, чи вплине позиція Софії на загальну діяльність коаліції, яка продовжує розширюватися за рахунок інших держав.

  • Rafale вже на горизонті: Макрон назвав строки передачі винищувачів Україні та відкрив доступ до SCALP

    Rafale вже на горизонті: Макрон назвав строки передачі винищувачів Україні та відкрив доступ до SCALP

    Франція готується передати Україні багатоцільові винищувачі Rafale та розширити доступ української оборонної промисловості до виробництва сучасного французького озброєння. Йдеться про крилаті ракети SCALP, ракети-перехоплювачі Aster-30 і високоточні авіаційні бомби AASM Hammer. Перші французькі бойові літаки, за словами президента Емманюеля Макрона, мають з’явитися в українському небі у 2028–2029 роках.

    Про це французький лідер заявив 13 липня після засідання «Коаліції охочих» у Парижі, під час якого союзники України обговорювали посилення протиповітряної оборони, захист від російських балістичних ракет і довгострокову модернізацію українських Повітряних сил.

    Макрон наголосив, що нові рішення стали практичним продовженням домовленостей, укладених Україною та Францією ще 17 листопада 2025 року. Тоді президенти Володимир Зеленський та Емманюель Макрон підписали документ, який передбачав можливість придбання Україною до 100 багатоцільових винищувачів Rafale F4, комплексів ППО SAMP/T, радарів, ракет класу «повітря–повітря» та керованих авіабомб. Угода була розрахована на період до 2035 року та також допускала передачу технологій і локалізацію виробництва в Україні.

    «Перші літаки вже мають літати в українському небі у 2028–2029 роках», — заявив Макрон, коментуючи реалізацію попередніх домовленостей.

    За його словами, сторони змогли конкретизувати перші партії озброєння, модернізацію української бойової авіації та постачання додаткових засобів протиповітряної оборони.

    Що саме отримає Україна

    Майбутній пакет французької допомоги охоплює не лише бойові літаки. Макрон заявив про додаткові радари, ракети та ліцензування виробництва одразу кількох важливих видів озброєння.

    Йдеться про:

    • ракети Aster-30 для комплексів протиповітряної оборони SAMP/T;
    • далекобійні авіаційні крилаті ракети SCALP;
    • високоточні авіаційні бомби AASM Hammer.

    За повідомленнями українських медіа, президент Франції заявив, що Україна отримала можливість виробляти ці системи за ліцензією. Водночас точні умови домовленостей — обсяги локалізації, строки запуску виробничих ліній, джерела комплектувальних і фінансування — на момент оголошення публічно не розкривалися.

    Передача ліцензій може бути не менш важливою, ніж постачання готової зброї. Україна отримає можливість частково виробляти необхідні ракети та боєприпаси самостійно, зменшуючи залежність від нерегулярних поставок союзників.

    Переговори про ліцензійне виробництво SCALP тривали щонайменше з червня 2026 року. Українська сторона тоді повідомляла, що обговорює з Парижем можливість виготовлення цих крилатих ракет усередині країни.

    Чим особливий Rafale

    Dassault Rafale — французький двомоторний багатоцільовий винищувач покоління 4,5, розроблений компанією Dassault Aviation. Його називають «омнірольним», тобто здатним виконувати широкий спектр бойових завдань у межах одного вильоту.

    Rafale може вести повітряний бій, завдавати ударів по наземних і морських цілях, проводити розвідку, супроводжувати інші літаки та застосовувати далекобійне високоточне озброєння. Існують одномісна й двомісна сухопутні версії літака, а також палубний варіант для авіаносців.

    Для України особливо важливою є здатність Rafale використовувати ракети SCALP, авіабомби AASM Hammer, ракети класу «повітря–повітря» Meteor і MICA та інше сучасне озброєння стандартів НАТО.

    Модифікація Rafale F4 має вдосконалені радари, системи зв’язку, засоби радіоелектронної боротьби та можливість працювати в єдиній інформаційній мережі з іншими літаками, наземними радарами й системами ППО.

    У листопаді 2025 року Україна підписала з Францією лист про наміри щодо придбання до 100 таких винищувачів упродовж десяти років. Угода передбачає не лише літаки, а й озброєння, підготовку персоналу та супутню інфраструктуру.

    Чому перші літаки доведеться чекати

    Строк 2028–2029 років пов’язаний одразу з кількома чинниками. Насамперед Україні потрібно підготувати пілотів, інженерів і наземний персонал, а також адаптувати аеродроми, системи технічного обслуговування, логістику та склади боєприпасів.

    Крім того, Dassault Aviation має великий портфель замовлень від Франції та іноземних клієнтів. Станом на середину 2025 року компанії залишалося виготовити сотні замовлених літаків. Виробник працював над збільшенням темпів складання з приблизно двох літаків на місяць до трьох у 2026 році та чотирьох — із 2028–2029 років.

    Саме нарощування виробничих потужностей має дозволити Франції одночасно виконувати контракти для власних Повітряно-космічних сил, інших іноземних замовників і України.

    Водночас остаточний графік залежатиме від укладення твердих контрактів, фінансування, темпів підготовки українських екіпажів і можливостей французької промисловості.

    SCALP дасть Україні далекобійну перевагу

    SCALP-EG — французька версія британської крилатої ракети Storm Shadow, розробленої європейською компанією MBDA. Вона запускається з літака та призначена для знищення важливих стаціонарних об’єктів у глибокому тилу противника.

    Ракета летить на малій висоті, використовує складну систему навігації та має бойову частину, розраховану на ураження укріплених командних пунктів, складів, мостів і військової інфраструктури.

    Франція передала перші SCALP Україні ще у 2023 році. Тоді їх інтегрували на українські літаки радянського виробництва. Публічно заявлена дальність експортної версії становила близько 250 кілометрів.

    Ліцензійне виробництво таких ракет в Україні могло б забезпечити регулярніше поповнення запасів і дозволити планувати довготривалі кампанії проти російської військової інфраструктури.

    Проте запуск повного циклу виробництва крилатих ракет є складним процесом. Він потребує доступу до двигунів, систем навігації, електроніки, бойових частин, спеціальних матеріалів і суворого контролю якості. Тому ліцензування може передбачати поетапну локалізацію — від складання й обслуговування до поступового виробництва окремих компонентів.

    Aster-30 — відповідь на російську балістику

    Ракети Aster-30 використовуються у франко-італійських системах ППО SAMP/T. Вони призначені для перехоплення літаків, крилатих і частково балістичних ракет.

    Україна вже експлуатує SAMP/T, однак кількість таких систем і ракет до них залишається обмеженою. На тлі постійних російських атак «Іскандерами», «Кинджалами» та іншими ракетами поповнення запасів Aster-30 є критично важливим.

    Ліцензія на виробництво могла б допомогти Україні та європейським партнерам швидше наростити кількість перехоплювачів. Це особливо актуально після створення в Парижі нової антибалістичної коаліції, яка має об’єднати зусилля європейських держав у розвитку протиракетної оборони.

    AASM Hammer уже працюють в Україні

    AASM Hammer — французькі модулі для перетворення звичайних авіабомб на високоточні керовані боєприпаси. Вони оснащуються системами наведення і можуть отримувати додатковий ракетний прискорювач, що збільшує дальність застосування.

    Українські Повітряні сили вже використовують AASM із літаків радянського виробництва. Такі бомби застосовують по командних пунктах, складах, мостах, техніці та укріплених позиціях російських військ.

    У попередні пакети французької допомоги вже входили AASM, зокрема закуплені за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Локалізація їхнього виробництва дозволила б Україні збільшити кількість високоточних ударів і зменшити собівартість боєприпасів.

    Україна переходить на західну авіацію

    Rafale мають стати частиною масштабного переходу українських Повітряних сил від радянських літаків до західних платформ.

    Україна вже використовує американські F-16 і французькі Mirage 2000-5. Також Київ обговорює можливе придбання шведських Gripen. Rafale можуть стати найпотужнішим компонентом майбутньої української авіації завдяки дальності, сучасній електроніці та широкій номенклатурі озброєння.

    Домовленості з Францією розраховані не лише на поточну війну, а й на довгострокове стримування Росії. До 2035 року Україна планує сформувати повітряний флот, сумісний зі стандартами НАТО та здатний одночасно захищати небо, завдавати далекобійних ударів і підтримувати наземні сили.

    Заява Макрона 13 липня стала першим чітким орієнтиром щодо появи Rafale в Україні. Якщо графік буде виконано, перші літаки розпочнуть службу у 2028–2029 роках.

    Водночас ліцензії на SCALP, Aster-30 і AASM можуть дати результат раніше. Саме розгортання виробництва озброєння в Україні здатне стати ключовим елементом домовленостей із Францією — і перетворити одноразову військову допомогу на довгострокове технологічне партнерство.

  • «Справжній друг України»: Зеленський вручив Макрону одну з найвищих державних нагород

    «Справжній друг України»: Зеленський вручив Макрону одну з найвищих державних нагород

    Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі в Парижі вручив президенту Франції Емманюелю Макрону орден Свободи — одну з найвищих державних нагород України. Церемонія відбулася 13 липня на тлі масштабних переговорів щодо посилення української протиповітряної оборони, створення спільної європейської системи захисту від балістичних ракет і подальших безпекових гарантій для України.

    Зустріч двох президентів передувала презентації української Антибалістичної програми FREYJA та засіданню «Коаліції охочих», до якого долучилися лідери й представники десятків держав. Зеленський і Макрон скоординували позиції перед переговорами, обговорили ситуацію на фронті, потреби української армії та можливості французької оборонної промисловості.

    Після зустрічі президент України заявив, що відносини між Києвом і Парижем вийшли на стратегічний рівень. За його словами, значну роль у цьому відіграла особиста підтримка Емманюеля Макрона, який упродовж повномасштабної війни долучався до формування міжнародних коаліцій, постачання зброї та дипломатичного тиску на Росію.

    «Відносини наших країн досягли дійсно стратегічного рівня, і багато в чому саме завдяки особистим зусиллям Президента Макрона. Сьогодні я подякував Емманюелю за допомогу та підтримку протягом цих років та відзначив пана Президента, справжнього друга України, орденом Свободи», — повідомив Зеленський.

    За що Макрон отримав українську нагороду

    Орден Свободи в Україні вручають за особливі заслуги у зміцненні суверенітету й незалежності держави, захисті прав і свобод людини, розвитку демократії та підтримці України на міжнародній арені.

    Макрон став одним із головних європейських політиків, які після російського вторгнення виступали за посилення оборонних можливостей України. Франція постачала українській армії артилерійські системи Caesar, бронетехніку, далекобійні ракети SCALP, боєприпаси, системи протиповітряної оборони та винищувачі Mirage.

    Париж також бере участь у підготовці українських військових, підтримує спільні оборонні виробництва та виступає одним із центрів формування «Коаліції охочих». Цей формат об’єднує держави, готові брати на себе додаткові зобов’язання щодо підтримки України та довгострокової безпеки Європи.

    Ще під час саміту НАТО в Туреччині Макрон анонсував, що зустріч 13 липня у Парижі буде присвячена новим оборонним можливостям, боротьбі з російським «тіньовим флотом», підтримці української промисловості та проведенню спільних військових навчань. Французький президент також наголошував на потребі залучити оборонні компанії до розробки нових засобів боротьби з балістичними ракетами.

    Головна тема переговорів — російські балістичні ракети

    Нагородження Макрона стало символічною частиною значно ширшої зустрічі, присвяченої одній із найгостріших проблем України — дефіциту засобів для перехоплення російських балістичних ракет.

    Такі ракети летять із надзвичайно високою швидкістю, а час від їх запуску до удару може становити лише кілька хвилин. Ефективно протидіяти їм здатна обмежена кількість систем, зокрема американські Patriot та франко-італійські SAMP-T.

    Останніми тижнями Росія посилила удари по Києву та інших українських містах, використовуючи комбіновані атаки балістичними й крилатими ракетами та сотнями дронів. Україна водночас відчуває критичну нестачу ракет-перехоплювачів, через що окремі балістичні цілі неможливо знищити до їхнього влучання.

    Під час переговорів Зеленський наголосив, що Україні необхідно зміцнювати ППО та прискорювати створення європейської антибалістичної системи. Він зазначив, що Франція має технології й промислові можливості, необхідні для реалізації такого проєкту.

    Десять країн створили нову коаліцію

    За підсумками зустрічі Україна та дев’ять європейських держав оголосили про створення Інтегрованої Антибалістичної коаліції.

    До неї увійшли Україна, Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція. У спільній заяві країни визнали, що загроза з боку балістичних ракет стрімко зростає і становить небезпеку не лише для України, а й для всієї Європи.

    Учасники коаліції планують працювати над створенням інтегрованої архітектури протиракетної оборони. Вона має об’єднати наявні та майбутні системи різних країн, їхні радари, командні центри, засоби виявлення і перехоплювачі.

    «Наша мета — створити спільну спроможність балістичної протиракетної оборони для Європи», — йдеться у декларації учасників.

    При цьому конкретних термінів розгортання нової системи поки що не названо. Коаліція залишається відкритою для інших держав, які захочуть долучитися до фінансування, виробництва або технологічного розвитку.

    Україна представила проєкт FREYJA

    Окремо в Парижі відбулася презентація української Антибалістичної програми FREYJA. Її метою є створення доступнішої європейсько-української альтернативи дорогим системам Patriot.

    Проєкт передбачає залучення українського бойового досвіду, європейських технологій і промислових потужностей. Україна вже має унікальну практику протидії російським «Іскандерам», «Кинджалам» та іншим ракетам, тоді як Франція, Німеччина, Італія, Швеція та інші держави мають необхідні радіолокаційні, ракетні й виробничі технології.

    До переговорів у Парижі запросили представників великих європейських оборонних компаній, серед яких Eurosam, Thales, Leonardo та Saab. Обговорювалися збільшення постачання перехоплювачів Patriot, прискорене розгортання SAMP-T і можливість розробки нової системи за участю української промисловості.

    У перспективі Україна може отримати вагому роль у виробництві компонентів, програмного забезпечення, радарів та ракет-перехоплювачів. Такий формат дозволив би не лише забезпечити українські потреби, а й створити основу майбутнього протиракетного щита Європи.

    Чому зустріч у Парижі важлива

    Переговори Зеленського й Макрона відбулися у момент, коли європейські країни намагаються збільшити власну відповідальність за оборону континенту. Французький президент неодноразово закликав держави Європи розвивати власні оборонні технології та менше залежати від постачань зі США.

    Водночас системи Patriot залишаються найефективнішим засобом захисту України від російської балістики. Тому нова коаліція повинна одночасно вирішувати два завдання: терміново знаходити ракети для вже наявних комплексів і створювати довгострокову європейську альтернативу.

    Для України це питання має безпосереднє значення для порятунку людей. Росія систематично атакує житлові квартали, енергетику, лікарні та промислові підприємства, а дефіцит перехоплювачів збільшує наслідки кожного масованого удару.

    Орден Свободи, вручений Макрону, став не просто дипломатичним жестом. Нагородження підкреслило роль Франції у формуванні нової європейської оборонної системи та особисту участь французького президента в підтримці України.

    Зустріч у Парижі завершилася не лише словами про стратегічне партнерство. Україна та союзники формалізували створення антибалістичної коаліції, залучили оборонні компанії та розпочали практичне обговорення системи, яка в майбутньому має захищати від російських ракет не тільки українські міста, а й увесь європейський континент.

  • Зеленський уже в Парижі: союзники готують новий повітряний щит для України

    Зеленський уже в Парижі: союзники готують новий повітряний щит для України

    Президент України Володимир Зеленський на чолі української делегації прибув до Парижа, де візьме участь у переговорах із європейськими лідерами та засіданні «Коаліції охочих». Прибуття делегації до Франції підтвердив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.

    Паризькі переговори мають стати однією з головних міжнародних подій для України цього літа. Союзники планують обговорити посилення протиповітряної оборони, забезпечення України ракетами-перехоплювачами, розвиток спільного оборонного виробництва, нові санкції проти Росії та майбутні гарантії безпеки.

    За даними Reuters, у зустрічі беруть участь лідери щонайменше 25 держав. Загалом «Коаліція охочих» об’єднує понад 30 країн, які координують довгострокову військову підтримку України та готують механізми стримування Росії після можливого завершення активної фази війни.

    Коли відбудеться головна зустріч

    У повідомленні українського видання зазначено, що зустріч коаліції запланована на 14 липня. Однак офіційний календар президента Європейської ради Антоніу Кошти та повідомлення Reuters вказують, що основне засідання «Коаліції охочих» щодо України проходить у Парижі саме 13 липня. На 14 липня заплановані урочистості з нагоди французького національного свята — Дня взяття Бастилії.

    Очікується, що Зеленський залишиться у Франції й наступного дня. Український президент може долучитися до святкових заходів та військового параду в Парижі разом із лідерами держав, які підтримують Київ.

    Такий формат має не лише церемоніальне значення. Франція прагне використати національне свято для демонстрації європейської військової єдності та підтримки України на тлі тривалої російської агресії.

    Головна тема — захист від балістики

    Одним із центральних питань зустрічі стане дефіцит засобів перехоплення російських балістичних ракет. Україна потребує додаткових комплексів Patriot, ракет PAC-3 і посилення франко-італійських систем SAMP/T.

    Росія регулярно застосовує балістичні ракети для ударів по українських містах, а кількість систем, здатних їх перехоплювати, залишається обмеженою. Саме тому Київ намагається перейти від постійного пошуку боєприпасів на складах партнерів до довгострокового спільного виробництва.

    За інформацією Reuters, союзники обговорять пошук додаткових американських перехоплювачів Patriot, збільшення можливостей SAMP/T та створення нових засобів протиракетної оборони за участю українських і європейських компаній. До переговорів залучені великі оборонні виробники, зокрема Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.

    Україна представить проєкт FREYJA

    Українська делегація планує презентувати партнерам концепцію FREYJA — перспективну антибалістичну систему, яку розглядають як потенційно дешевшу й масовішу альтернативу дорогим ракетам Patriot.

    Детальні технічні характеристики проєкту не розкриваються. Тому наразі не йдеться про готовий серійний комплекс, який уже можна передавати військам. FREYJA має стати спільною технологічною програмою, в якій український бойовий досвід поєднають із європейськими фінансами, виробництвом і компонентами.

    Reuters повідомляє, що проєкт є одним із головних пунктів нового антибалістичного напряму співпраці. Україна хоче створити систему, яку можна буде випускати у значно більшій кількості, ніж традиційні перехоплювачі найвищого класу.

    Це не означає відмову від Patriot. Навпаки, Київ наполягає на якнайшвидшому отриманні додаткових американських систем і боєприпасів, а FREYJA розглядається як довгострокове доповнення до наявної багаторівневої ППО.

    Макрон збирає союзників України

    Організатором зустрічі виступає президент Франції Еммануель Макрон. До переговорів також приєдналися генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Європейської ради Антоніу Кошта та керівники десятків держав.

    Франція і Велика Британія залишаються головними координаторами «Коаліції охочих». Важливу роль у форматі також відіграє Німеччина, яка бере участь у пошуку ракет, фінансуванні закупівель і розвитку європейського оборонного виробництва.

    Європейський Союз раніше підтвердив готовність долучатися до надійних гарантій безпеки для України через «Коаліцію охочих» і в координації зі Сполученими Штатами. Лідери ЄС наголосили, що майбутній мир не може визначатися без участі України та має спиратися на довгострокове стримування нової російської агресії.

    Що таке «Коаліція охочих»

    Формат об’єднує держави, готові не лише підтримувати Україну зброєю зараз, а й брати участь у гарантуванні її безпеки після можливого припинення вогню.

    Учасники коаліції розробляють кілька напрямів:

    • посилення та довгострокове озброєння української армії;
    • захист повітряного і морського простору;
    • обмін розвідданими;
    • навчання українських військових;
    • логістичну підтримку;
    • можливе формування багатонаціонального контингенту стримування.

    У січні 2026 року учасники формату вже ухвалили Паризьку декларацію про надійні гарантії для справедливого й тривалого миру. У документі наголошувалося, що Україна, європейські союзники та США мають спільно працювати над системою, здатною запобігти новому російському вторгненню.

    Водночас практичне розгортання потенційних міжнародних сил можливе лише після появи відповідних політичних і безпекових умов. Росія виступає проти будь-якої західної військової присутності в Україні, але союзники Києва наголошують: Москва не матиме права визначати склад майбутніх гарантій для незалежної держави.

    Партнери готують нові військові можливості

    Париж планує представити не лише політичні заяви, а й конкретні оборонні ініціативи. Сторони обговорюватимуть спільне виробництво зброї, фінансування українського оборонно-промислового комплексу та проведення багатонаціональних навчань.

    За даними Reuters, Макрон має окреслити плани військових навчань у межах майбутньої Багатонаціональної сили для України. Йдеться про підготовку держав-партнерів до швидкого виконання гарантій безпеки після досягнення потенційної мирної угоди.

    Україна зацікавлена в тому, щоб європейські держави розміщували більше замовлень безпосередньо на українських підприємствах. Такий підхід дозволяє швидше отримувати озброєння, враховувати реальний досвід фронту та підтримувати українську економіку.

    Союзники вдарять по «тіньовому флоту» РФ

    Ще однією важливою темою стане боротьба з російським «тіньовим флотом» — мережею танкерів, через яку Москва експортує нафту, обходить санкції та фінансує війну.

    Учасники зустрічі можуть обговорити посилення контролю за страхуванням суден, заборону заходження підсанкційних танкерів до портів, перевірку їхніх власників і обмеження доступу до європейських морських послуг.

    Reuters повідомляє, що протидія «тіньовому флоту» стане одним із головних економічних блоків паризьких переговорів. Паралельно Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти Росії.

    Київ наполягає, що без скорочення російських нафтових доходів військового тиску буде недостатньо. Саме експорт енергоносіїв залишається одним із головних джерел фінансування російської армії та виробництва ракет.

    Росія не повинна розраховувати на втому Заходу

    Паризька зустріч має продемонструвати, що партнери не планують скорочувати підтримку України через тривалість війни. Західні країни намагаються показати Кремлю, що ставка на виснаження союзників Києва не спрацює.

    Зустріч проходить у момент, коли українські безпілотники дедалі сильніше впливають на російську військову логістику, енергетичну інфраструктуру та об’єкти в окупованому Криму. Водночас Росія нарощує удари по українських містах, використовуючи сотні дронів і балістичні ракети.

    Саме ця подвійна ситуація визначає порядок денний Парижа: Україні потрібні засоби для захисту цивільного населення, але також зброя й фінансування для збереження ініціативи на полі бою.

    Чого Київ очікує від візиту

    Українська сторона прагне отримати кілька конкретних результатів: додаткові ракети Patriot і SAMP/T, політичну підтримку проєкту FREYJA, нові контракти для оборонних підприємств, жорсткіші санкції проти російської нафти та узгоджений план майбутніх гарантій безпеки.

    Частина домовленостей може залишитися непублічною через їхню військову чутливість. Однак очікується, що після завершення переговорів Зеленський, Макрон та інші лідери оголосять про нові напрямки підтримки.

    Прибуття українського президента до Парижа відкриває дводенний дипломатичний марафон, під час якого оборона України стане центральною темою європейської політики. Партнери мають показати, що їхня підтримка не обмежується словами, а переходить до виробництва ракет, формування нового протибалістичного щита та підготовки реальних механізмів стримування Росії.

  • Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Президент України Володимир Зеленський 13 липня прибув до Парижа, де проведе переговори з французьким лідером Еммануелем Макроном і візьме участь у великому засіданні «коаліції охочих». Головними темами зустрічей стануть посилення української протиповітряної оборони, створення нової європейської системи перехоплення балістичних ракет, пришвидшення оборонного виробництва та підготовка реальних гарантій безпеки на випадок майбутнього припинення війни.

    До Парижа мають приєднатися щонайменше 25 глав держав і урядів, а загалом у роботі коаліції беруть участь понад 30 країн. У зустрічі також візьме участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Франція та Велика Британія залишаються головними координаторами формату, до якого активно долучилася Німеччина.

    Що обговорять Зеленський і Макрон

    Перед багатостороннім самітом Зеленський має провести окремі переговори з Макроном. Очікується, що президенти зосередяться на кількох ключових напрямах: постачанні ракет і систем ППО, спільному виробництві озброєння, захисті українських міст від балістики та подальшому посиленні санкційного тиску на Росію.

    Особливо гостро стоїть питання перехоплення балістичних ракет. Україна має обмежену кількість систем Patriot і ракет до них, тоді як Росія дедалі активніше застосовує «Іскандери» та інші високошвидкісні цілі проти Києва, обласних центрів і критичної інфраструктури.

    Reuters повідомляє, що союзники в Парижі шукатимуть додаткові ракети для Patriot, обговорюватимуть розширення можливостей франко-італійської системи SAMP/T і спільну роботу над новими європейськими протиракетними рішеннями за участю української оборонної промисловості.

    Україна представить власну антибалістичну концепцію

    Однією з центральних подій візиту має стати перше засідання антибалістичної коаліції. Українська сторона планує представити партнерам власний проєкт системи протиракетного захисту, який у повідомленнях українських медіа називають «Freya».

    Його задум полягає у створенні більш масового й дешевшого засобу перехоплення балістичних цілей, ніж нинішні ракети Patriot. Водночас детальні технічні характеристики проєкту офіційно не розкриваються, тому наразі йдеться радше про концепцію спільної розробки, а не про вже готовий серійний комплекс.

    Єлисейський палац підтверджував, що окремим блоком паризьких переговорів стане європейська система протиракетної оборони із залученням України. Союзники мають обговорити, як поєднати український бойовий досвід, західні технології, виробничі потужності та фінансування.

    Чому союзники терміново повернулися до теми ППО

    Зустріч відбувається на тлі різкого посилення російських ракетних і дронових атак. Упродовж кількох останніх ночей Росія запускала по Україні сотні безпілотників і десятки ракет. Попри високий відсоток знешкоджених цілей, окремі балістичні ракети й ударні дрони проривалися до міст, спричиняючи загибель людей і руйнування.

    Reuters зазначає, що дефіцит боєприпасів до ППО залишає Україну дедалі вразливішою саме перед швидкісними балістичними цілями. Союзники прагнуть не лише знайти додаткові перехоплювачі на складах, а й перейти до довгострокової моделі виробництва в Європі та Україні.

    Для Києва це принципове питання. Українські військові вже створили велику систему боротьби з Shahed — мобільні вогневі групи, засоби РЕБ, перехоплювачі та авіацію. Однак проти балістики потрібні складні системи рівня Patriot або SAMP/T.

    Саміт «коаліції охочих»

    Основне засідання «коаліції охочих» має розпочатися о 17:00 за паризьким часом, або о 18:00 за Києвом. Співголовуватимуть Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

    Французька сторона заявляла, що зустріч повинна розвинути домовленості, досягнуті під час попередніх консультацій союзників і саміту НАТО в Анкарі. Макрон ще 8 липня анонсував, що в Парижі представить нові оборонні ініціативи, заходи з мобілізації європейської промисловості та плани спільних військових навчань.

    До коаліції входять як країни Європейського Союзу й НАТО, так і держави поза цими об’єднаннями. Їхня спільна мета — підтримка України зараз і створення системи безпеки, яка не дозволить Росії розпочати нове вторгнення після можливого мирного врегулювання.

    Безпекові гарантії після війни

    Ще одним великим блоком стане оперативне планування гарантій безпеки для України. «Коаліція охочих» уже тривалий час працює над моделлю майбутньої багатонаціональної присутності, навчанням української армії, постачанням озброєння та механізмом швидкої реакції у разі повторної агресії Росії.

    За даними Reuters, близько 25 держав погодилися долучитися до потенційної багатонаціональної місії. Підготовчі плани вважаються значною мірою завершеними, однак їхнє практичне застосування залежить від появи припинення вогню або мирної угоди.

    Москва категорично виступає проти присутності військових країн НАТО в Україні. Саме тому союзники розробляють різні варіанти — від навчальних і логістичних місій до морського, повітряного та розвідувального компонентів за межами безпосередньої лінії зіткнення.

    Для України принципово, щоб гарантії не залишилися політичними деклараціями. Київ наполягає на чітких зобов’язаннях щодо зброї, фінансування, розвідданих, протиповітряної оборони й дій партнерів у разі нового нападу.

    Удар по російському «тіньовому флоту»

    У Парижі також обговорять боротьбу з російським «тіньовим флотом». Йдеться про сотні танкерів, які перевозять російську нафту, допомагаючи Москві обходити санкції та отримувати доходи для фінансування війни.

    Макрон назвав боротьбу з такими суднами одним із пріоритетів нового саміту. Серед можливих заходів — посилення контролю за страхуванням, прапорами, портовим обслуговуванням, реєстрацією власників і пересуванням танкерів у європейських водах.

    Паралельно Європейський Союз працює над 21-м пакетом санкцій проти Росії. Reuters зазначає, що тиск на нафтові доходи РФ стане одним із центральних економічних напрямів переговорів.

    Франція може оголосити нові оборонні угоди

    Очікується, що Париж використає саміт для презентації нових двосторонніх проєктів з Україною. Йдеться про виробництво зброї, протиповітряні системи, боєприпаси й поглиблення співпраці між оборонними компаніями.

    Макрон заявляв, що Європа повинна брати на себе більше відповідальності за власну безпеку незалежно від змін у довгостроковій політиці США. За його словами, країни континенту мають збільшувати оборонні інвестиції, розвивати виробництво та формувати сильний європейський компонент усередині НАТО.

    Ця логіка безпосередньо стосується України. Франція розглядає українську оборонну промисловість не лише як отримувача допомоги, а як можливого учасника спільних європейських проєктів — особливо у сфері дронів, ракет, РЕБ і систем перехоплення.

    Зеленський залишиться на День взяття Бастилії

    За попередньою програмою, український президент залишиться у Франції до 14 липня та разом із Макроном відвідає традиційний військовий парад у Парижі.

    Єлисейський палац запросив представників країн «коаліції охочих» на святкування Дня взяття Бастилії. Цьогорічна церемонія має пройти під знаком «європейського стратегічного пробудження» та солідарності з Україною.

    У параді мають взяти участь українські військовослужбовці. За інформацією українських медіа, йдеться про групу з 25 воїнів, які пройдуть у святковому марші разом із представниками армій союзних держав.

    Офіційний графік Макрона підтверджує проведення 13 липня вечері з нагоди саміту коаліції, а 14 липня — військового параду. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також отримав запрошення на обидві події.

    Політичний сигнал Москві

    Присутність Зеленського на французькому національному святі має сильне символічне значення. Париж прагне показати, що Україна є частиною майбутньої європейської архітектури безпеки, а підтримка Києва не обмежується окремими поставками озброєння.

    Для Росії зустріч є сигналом, що європейські країни готуються до тривалого протистояння й не розраховують лише на швидке дипломатичне завершення війни. Союзники одночасно планують посилення української оборони, санкційного тиску та майбутніх гарантій безпеки.

    Паризький саміт відбувається через кілька днів після зустрічі НАТО в Анкарі, яка мала продемонструвати трансатлантичну єдність і довгострокову підтримку України. Тепер європейські лідери намагатимуться перетворити політичні заяви на конкретні рішення щодо ракет, виробництва й оперативного планування.

    Чого Україна чекає від Парижа

    Для Києва результатом візиту мають стати не лише нові декларації, а конкретні зобов’язання: додаткові ракети до Patriot і SAMP/T, фінансування українського виробництва, запуск антибалістичної коаліції, нові санкції проти російської нафти та погоджена модель гарантій безпеки.

    Водночас частина рішень може бути оголошена не одразу. Переговори про складні оборонні системи, фінансування та спільне виробництво часто тривають місяцями й містять закриті деталі.

    Головна політична мета саміту вже зрозуміла: показати Росії, що час не послаблює підтримку України, а змушує Європу створювати нові механізми оборони.

    Париж на два дні стає центром переговорів про українське небо, майбутню європейську протиракетну систему та гарантії, які мають не допустити повторення війни. Саме тому зустріч Зеленського і Макрона може стати однією з найважливіших оборонних подій літа 2026 року.