Nenkainfo.com

Позначка: когнітивні функції

  • Вчені назвали простий спосіб уповільнити розвиток хвороби Альцгеймера

    Вчені назвали простий спосіб уповільнити розвиток хвороби Альцгеймера

    Дослідники з Технологічного інституту Шибаури дійшли висновку, що розвиток хвороби Альцгеймера можна сповільнити за допомогою відносно простого підходу — корекції харчування. Йдеться про раціон, збагачений антиоксидантами, який здатен зменшувати темпи прогресування деменції та підтримувати когнітивні функції.

    У ході дослідження науковці підтвердили, що прогресування нейродегенеративного захворювання безпосередньо пов’язане з окисним ушкодженням клітин мозку. Саме цей процес порушує роботу нейронів і призводить до погіршення пам’яті, мислення та інших когнітивних здібностей. Основою для роботи стали попередні експерименти, які вказували на зв’язок між окисним стресом і дефіцитом вітаміну Е в організмі.

    Для перевірки гіпотези вчені провели серію експериментів на лабораторних мишах. Результати показали, що накопичення окисних ушкоджень у мозку тісно корелює з розвитком симптомів, характерних для хвороби Альцгеймера. Водночас ключову роль у цьому процесі відіграє порушення функцій мітохондрій — клітинних структур, відповідальних за енергетичний обмін.

    Автор дослідження Кодзі Фукуї зазначив, що саме пошкодження мітохондрій унаслідок окислення стає однією з головних причин когнітивних розладів. При цьому дослідники звернули увагу на цікавий факт: попри зниження розумових здібностей, у тварин не спостерігалося порушень рухової координації.

    Крім того, в мозку мишей було зафіксовано підвищений рівень бета-амілоїдів — білкових відкладень, які вважаються одним із ключових маркерів хвороби Альцгеймера. Водночас суттєвих змін концентрації тау-білка, ще одного характерного показника захворювання, дослідники не виявили.

    Науковці підкреслили, що антиоксиданти здатні нейтралізувати активні форми кисню, захищаючи клітини мозку від ушкоджень. Зокрема, вітаміни Е та C допомагають зберігати функціональність мітохондрій і підтримувати когнітивне здоров’я. У перспективі команда планує зосередитися на пошуку ранніх біомаркерів нейродегенерації та вивченні речовин із потужною антиоксидантною дією, що може стати основою для нових підходів у профілактиці та лікуванні деменції.

  • Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження

    Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження

    Спів у хорах і гуртах під час святкових та повсякденних заходів приносить не лише емоційне задоволення, а й значну користь для здоров’я. Дослідження Кембриджського інституту музичної терапії показали, що хоровий спів допомагає організму боротися з хворобами, полегшує біль і зміцнює імунітет. При цьому просте прослуховування музики таких ефектів не дає.

    Фізіологічно спів активує блукаючий нерв, що пов’язаний із голосовими зв’язками та м’язами горла. Контрольований видих під час співу сприяє вивільненню ендорфінів, які зменшують відчуття болю та покращують настрій. Одночасно активується широка мережа нейронів у мозку, що відповідає за мову, рухи та емоції, а концентрація на диханні допомагає знімати стрес.

    Особливо корисним є спів у складі групи чи хору. Він покращує психологічний стан, сприяє соціалізації та допомагає людям із різними захворюваннями. Хорові заняття застосовують для відновлення мовлення у пацієнтів після інсульту, людей із хворобою Паркінсона та деменцією. Дослідження показують, що артикуляція та словниковий запас у хворих на Паркінсон покращуються завдяки регулярному співу.

    Вокальні вправи також надають серцево-легеневе навантаження, порівнянне з ходьбою на біговій доріжці, а тривала практика сприяє відновленню когнітивних функцій у людей похилого віку. Відомий приклад — колишня конгресумен США Габріель Гіффордс, яка після вогнепального поранення у голову відновлювала мовлення та координацію рухів через спів знайомих пісень.

    Таким чином, спів — це не лише мистецтво і розвага, а й ефективний метод підтримки фізичного та психічного здоров’я, відновлення мозку та поліпшення якості життя.

  • Дослідження показало, які види відпочинку шкодять пам’яті

    Дослідження показало, які види відпочинку шкодять пам’яті

    Кожна людина має власний спосіб відпочинку — хтось обирає книгу, інші надають перевагу серіалам або відеоіграм. Водночас науковці застерігають: щоденні звички можуть впливати на здоров’я мозку значно сильніше, ніж здається на перший погляд. Про це повідомляє The Mirror.

    Дослідники з Університету Південної Австралії проаналізували добову активність 397 людей похилого віку, щоб з’ясувати, як різні види занять пов’язані з ризиком когнітивного спаду. Вчені оцінювали, скільки часу учасники приділяли фізичній активності, соціальній взаємодії та малорухливим заняттям.

    Результати дослідження виявилися обнадійливими для тих, хто полюбляє інтелектуальні та соціальні активності. З’ясувалося, що читання, рукоділля, спілкування з іншими людьми, прослуховування музики та навіть молитва позитивно впливають на роботу мозку та допомагають зберігати когнітивні функції.

    Натомість перегляд телевізора та відеоігри, за словами дослідників, можуть мати негативний вплив на здоров’я мозку. Як пояснила одна з авторок дослідження Меддісон Меллоу, не всі малорухливі заняття однаково впливають на когнітивні здібності.

    За її словами, сидячий спосіб життя, який супроводжується розумовою стимуляцією або соціальною взаємодією — наприклад, читання чи розмови з друзями — є корисним для мозку. Водночас пасивні заняття, такі як тривалий перегляд телевізора, можуть сприяти когнітивному спаду.

    Дослідниця також наголосила, що порада «більше рухатися і менше сидіти» залишається актуальною для здоров’я серця, однак вплив сидячих занять на мозок є значно складнішим. Найкращий варіант для підтримки як фізичного, так і ментального здоров’я — це рух, який приносить задоволення та підвищує серцевий ритм.

    Навіть короткі п’ятихвилинні перерви на легкі вправи можуть мати позитивний ефект. Якщо ж планується тривалий перегляд фільмів або серіалів, експерти радять робити паузи для руху або частково замінювати екранний час читанням, яке краще стимулює мозок.

    За словами Меллоу, саме такі невеликі, але регулярні кроки допомагають поступово формувати здорові звички та знижувати ризик вікових порушень пам’яті й мислення.

  • Снідати необов’язково: науковці спростували популярний міф

    Снідати необов’язково: науковці спростували популярний міф

    Відмова від сніданку не має негативного впливу на когнітивні функції людини. Такий висновок зробили науковці з Оклендський університет після масштабного аналізу десятків досліджень, присвячених впливу короткочасного голоду на роботу мозку.

    У межах метааналізу було проаналізовано понад 70 наукових робіт, у яких оцінювалися увага, пам’ять, швидкість мислення та здатність до концентрації. Загалом у дослідженнях взяли участь понад 3000 осіб, яких порівнювали за умов звичайного харчування та утримання від їжі протягом 8–24 годин.

    Результати показали, що між цими групами немає статистично значущої різниці в показниках когнітивних тестів. Іншими словами, мозок демонструє однаково стабільну ефективність як після ранкового прийому їжі, так і без нього.

    Автори пояснюють це здатністю організму швидко адаптуватися до тимчасової нестачі калорій. За відсутності надходження глюкози з їжі тіло переходить на використання внутрішніх енергетичних резервів, зокрема кетонових тіл, які утворюються під час розщеплення жирів. Ці сполуки можуть ефективно забезпечувати мозок енергією, не знижуючи розумової продуктивності.

    Таким чином, звичка снідати або пропускати сніданок не є критичною з точки зору роботи мозку і більше залежить від індивідуального самопочуття, режиму дня та особистих уподобань, а не від фізіологічної необхідності.

    Водночас дослідники звертають увагу на інший аспект харчової поведінки — обмін речовин. Поширеною є думка, що часті прийоми їжі невеликими порціями можуть прискорювати метаболізм, тоді як рідше харчування здатне його сповільнювати. У цьому контексті пропуск сніданку не обов’язково сприяє зниженню ваги й у деяких випадках може мати протилежний ефект. Тож питання ранкового прийому їжі варто розглядати комплексно — з урахуванням загального раціону, способу життя та індивідуальних особливостей організму.

  • Активні соціальні зв’язки допомагають уникнути деменції — дослідження

    Активні соціальні зв’язки допомагають уникнути деменції — дослідження

    Американський невролог Байбінг Чен проаналізував дані літніх людей з ідеальною пам’яттю і виявив, що їхній секрет — активні соціальні зв’язки. У відеоролику на TikTok доктор розповів, що фізичні вправи та правильне харчування важливі, але справжній «тренажер» для мозку — це спілкування.

    За словами Чена, літні люди, які підтримують міцні соціальні стосунки, мають більш розвинену передню поясну кору мозку, відповідальну за емоції, увагу та соціальну взаємодію. Спілкування активує мережі мозку, що відповідають за пам’ять, увагу та емпатію, а також знижує рівень стресового гормону кортизолу і підвищує рівень окситоцину та дофаміну, що допомагає зберегти фізичну структуру мозку.

    Доктор Чен радить не обмежуватися щоденними кросвордами чи судоку. Набагато ефективніше телефонувати друзям, зустрічатися з близькими, сміятися та залишатися соціально активними.

    Ці спостереження підтверджує і «Товариство Альцгеймера», зазначаючи, що самотність може підвищувати ризик розвитку деменції на 60%. Хоча точні механізми досі вивчаються, активне спілкування залишається одним із найнадійніших способів підтримки когнітивного здоров’я.

  • Силові тренування покращують пам’ять та швидкість мислення — дослідження вчених

    Силові тренування покращують пам’ять та швидкість мислення — дослідження вчених

    Нове дослідження американських вчених показало, що лише одна сесія силових вправ тривалістю близько 40 хвилин може помітно покращити довготривалу пам’ять та робочу пам’ять у дорослих людей. Дослідження проводили вчені з Університету Пердью в Індіані (США), спостерігаючи за 121 учасником віком від 18 до 50 років.

    Група тренування виконувала помірні силові вправи — жим лежачи, тягу блоку, згинання рук зі штангою, жим ногами та інші — протягом 42 хвилин, включаючи розминку та два підходи по 10 повторень. Контрольна група дивилася відео, як інші виконують ті самі вправи.

    Після сесії учасники здавали кров на аналіз та проходили електроенцефалографію (ЕЕГ). Результати показали, що силові вправи позитивно впливають на виконавчі функції мозку, покращують швидкість обробки інформації та робочу пам’ять, а також змінюють нейроелектричну активність. Учасники групи тренування демонстрували кращий час реакції та ефективність робочої пам’яті порівняно з контрольною групою.

    Вчені припускають, що ефект може пояснюватися підвищенням рівня лактату в крові та артеріального тиску після фізичного навантаження, що стимулює когнітивні функції. Проте тривалість цього ефекту поки невідома.

    Дослідження додає ваги попереднім роботам, які показували, що регулярна фізична активність знижує ризик деменції, підтримує когнітивні функції та навіть зменшує біологічний вік. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим щонайменше 150 хвилин на тиждень вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин інтенсивних тренувань, а також включати силові вправи для основних груп м’язів щонайменше два дні на тиждень.

  • Вчені визначили критичні періоди, коли мозок найбільш вразливий

    Вчені визначили критичні періоди, коли мозок найбільш вразливий

    Нове дослідження Кембриджського університету показало, що мозок людини проходить п’ять чітко визначених фаз розвитку від народження до пізньої старості. Вчені визначили чотири критичні вікові точки — 9, 32, 66 і 83 роки, які позначають перехід між фазами. Результати дослідження дозволяють краще зрозуміти періоди, коли мозок особливо вразливий до проблем, від труднощів навчання у дитинстві до вікових захворювань, таких як деменція.

    Для дослідження проаналізували дані сканування мозку близько 3,8 тисячі людей віком від народження до 90 років. Використовуючи метод, який відстежує рух молекул води в мозку, вчені змогли створити детальні карти нейронних зв’язків та виявити ключові моменти структурних змін мозку протягом життя.

    П’ять фаз розвитку мозку:

    • Дитинство (до 9 років): формування мільярдів нових нейронних зв’язків, пік товщини кори, розвиток сірої та білої речовини.
    • Підлітковий період (до 32 років): зростання білої речовини та підвищення ефективності зв’язків між різними частинами мозку.
    • Дорослий вік (32–66 років): стабілізація структури мозку, період відносної «тривалої паузи» у змінах.
    • Раннє старіння (66–83 роки): поступова деградація білої речовини, зниження ефективності нейронних зв’язків.
    • Пізнє старіння (після 83 років): подальше зниження нейронної взаємодії та поступова втрата структурної пластичності мозку.

    Провідні автори дослідження зазначають, що результати допомагають краще зрозуміти нейронні основи порушень уваги, пам’яті, мовлення та поведінки. Це відкриває нові перспективи для прогнозування та запобігання когнітивним розладам як у дитинстві, так і у старшому віці.

  • Осінні продукти, які допомагають мозку працювати краще

    Осінні продукти, які допомагають мозку працювати краще

    Цієї осені для покращення роботи мозку варто збільшити споживання сезонних овочів і фруктів, таких як журавлина, капуста, буряк, імбир та батат. Вони багаті на антиоксиданти, вітаміни та мінерали, які підтримують когнітивні функції, зменшують окислювальний стрес та уповільнюють вікове погіршення пам’яті.

    Батат – джерело бета-каротину, вітаміну С та клітковини. Дослідження на тваринах показують, що фіолетовий батат може поліпшувати пам’ять та когнітивні функції, а довгострокова дієта, багата бета-каротином, підтримує мозок у поєднанні з вітамінами Е і С.

    Імбир містить біоактивні сполуки, що борються з окислювальним стресом та запаленням. Екстракт імбиру у дослідженнях підвищував пам’ять у здорових жінок середнього віку, а його протизапальна дія може запобігати деменції.

    Буряк багатий фолатами, калієм, залізом і вітаміном С. Фолати допомагають знизити рівень гомоцистеїну – амінокислоти, що пошкоджує судини і може сприяти розвитку хвороби Альцгеймера.

    Журавлина – антиоксидантні ягоди, які підтримують пам’ять у літніх людей. Щоденне споживання невеликої порції журавлини допомагає зберегти когнітивні функції.

    Листові овочі, такі як шпинат, капуста та капуста коллард, містять вітаміни Е, К, С, калій та залізо. Дослідження показують, що щоденна порція допомагає уповільнити вікове погіршення пам’яті та підтримує здоров’я мозку.

    Дієтологи радять включати ці продукти у щоденний раціон разом із іншими джерелами магнію та вітамінів, щоб підтримати здоров’я мозку, серця та кісток, а також знизити ризик когнітивного спаду.