Nenkainfo.com

Позначка: колцентри

  • Мільярдні хабарі від кол-центрів: САП вимагає 100 мільйонів гривень застави для фігуранта гучної справи прокурорів Івана Тимошенка

    Мільярдні хабарі від кол-центрів: САП вимагає 100 мільйонів гривень застави для фігуранта гучної справи прокурорів Івана Тимошенка

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить суд взяти під варту колишнього посадовця Офісу генпрокурора Івана Тимошенка з альтернативою внесення застави у 100 мільйонів гривень. Натомість сторона захисту наполягає на суттєвому пом’якшенні — цілодобовому домашньому арешті або заставі у розмірі 2 мільйонів гривень. Судовий розгляд відбувається в межах масштабної антикорупційної операції «Карфаген», що викрила системне «кришування» шахрайських кол-центрів високопосадовцями прокуратури.

    За даними слідства, Тимошенко був активним учасником злочинної організації, яку очолював інший експосадовець ОГП Сергій Кропива. Підозрюваний безпосередньо координував фінансову логістику угруповання: скеровував кур’єрів до пунктів обміну валют для отримання неправомірної вигоди готівкою та її подальшої тіньової конвертації у криптовалюту. Проаналізувавши рух коштів, детективи НАБУ оцінили загальний обсяг тіньового грошового обігу в цій справі приблизно в один мільярд гривень. Частину цих активів учасники схеми встигли легалізувати через придбання елітної нерухомості та коштовностей.

    Цей безпрецедентний корупційний скандал уже спричинив серйозні кадрові наслідки на найвищому рівні. У вересні на тлі розслідування парламент відправив у відставку генерального прокурора Руслана Кравченка. Водночас Вищий антикорупційний суд вже відправив до СІЗО головного фігуранта Сергія Кропиву (із заставою 120 млн грн), а також його родичів та довірених осіб, причетних до відмивання грошей.

  • Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Історія з будинком Руслана Кравченка у престижному Козині отримала нове продовження. Центр протидії корупції звернув увагу на багатомільйонні підприємницькі доходи жінки, яку організація називає новою дружиною генпрокурора, що подав заяву про відставку. У ЦПК припускають, що саме доходами Олександри Кравченко, раніше Шовкопляс, Кравченко може пояснювати фінансову спроможність родини орендувати великий приватний будинок під Києвом. Водночас жодного офіційного висновку НАЗК чи судового рішення про незаконність цих доходів у відкритих джерелах наразі немає — визначення їх як «сумнівних» є оцінкою ЦПК.

    За даними Центру протидії корупції, навесні 2026 року Руслан Кравченко одружився вдруге. Організація ідентифікувала його дружину як Олександру Володимирівну Паровишник, яка у попередньому шлюбі мала прізвище Шовкопляс. ЦПК посилається на дані реєстру юридичних осіб: навесні щодо зареєстрованого ФОП Шовкопляс Олександри Володимирівни було змінено дані на «Кравченко Олександра Володимирівна».

    Увагу антикорупціонерів привернула насамперед історія підприємницьких доходів жінки. ФОП було зареєстровано ще 24 липня 2020 року. За інформацією, яка міститься у деклараціях її колишнього чоловіка — прокурора Максима Шовкопляса, — вже наступного року підприємницький дохід Олександри перевищив 5 млн грн. У 2020 році вона задекларувала 713,65 тис. грн доходу від підприємницької діяльності, у 2021-му — 5 млн грн, у 2022-му — близько 4,65 млн, у 2023-му — 4,76 млн, а у 2024 році — 5,8248 млн грн. Ці цифри містяться безпосередньо у державному Реєстрі декларацій.

    У 2025 році показник став ще вищим. В останній доступній щорічній декларації Максима Шовкопляса зазначено 6 млн 469 тис. грн доходу його тодішньої дружини від діяльності ФОП. Окремо в документі вказана її зарплата у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого — 136,23 тис. грн за рік. Сам Шовкопляс задекларував понад 1,147 млн грн зарплати у Харківській обласній прокуратурі.

    Саме різкий вихід ФОП на мільйонні обороти невдовзі після реєстрації став підставою для запитань ЦПК. Виконавча директорка організації Дар’я Каленюк назвала таку динаміку доходів сумнівною і провела паралель зі схемами, які, за версією слідства, фігурують у матеріалах операції «Карфаген». Однак це саме припущення антикорупційної організації. Опубліковані декларації підтверджують розміри задекларованого доходу, але самі по собі не встановлюють його незаконне походження.

    Інтерес до фінансів родини Кравченка виник після появи інформації про будинок у Козині. Сам Кравченко 6 вересня підтвердив, що його сім’я проживає у будинку площею 280 квадратних метрів на праві оренди. За його словами, нерухомість обрали ще взимку, але там необхідно було завершити певні роботи та налаштувати обладнання. Сім’я переїхала до будинку 1 травня 2026 року. Кравченко також заявив, що місце проживання буде відображене у декларації відповідно до вимог законодавства.

    Точна сума, яку сім’я сплачує за будинок, публічно не названа. Це принципова деталь: оцінки у кілька тисяч доларів стосуються ринкової вартості оренди подібної нерухомості, а не підтвердженої ціни договору Кравченка. Bihus.Info оцінював діапазон пропозицій для схожих будинків у Козині приблизно у $3–10 тис. на місяць. «Слідство.Інфо», аналізуючи оголошення, знайшло схожий за площею об’єкт приблизно за $5 тис. на місяць. Орендодавиця журналістам фактичну суму договору не назвала.

    Журналісти встановили й більше деталей про сам об’єкт. За інформацією «Слідства.Інфо», юридично власницею будинку є 73-річна Олександра Лукашкова. Її донька Ярослава розповіла журналістам, що фактично саме вона займається нерухомістю та здавала цей будинок. Жінка також заявила, що бачила Кравченка кілька разів. За її словами, питання офіційного оформлення оренди порушувала дружина Кравченка Олександра.

    Сам будинок опинився в центрі уваги не стільки через площу чи розташування, скільки через матеріали кримінального провадження, які пролунали у Вищому антикорупційному суді. Прокурор САП заявив, що Сергій Кропива — посадовець Офісу генпрокурора та один із фігурантів справи про ймовірне прикриття шахрайських колцентрів — координував ремонтні роботи у будинку, де проживає Кравченко. За словами прокурора, йшлося про контакти з виконробом та вирішення технічних питань.

    Bihus.Info повідомляв, що в записах ішлося, зокрема, про генератор, газовий котел, камін та сигналізацію. Слідство трактує ці контакти як один із доказів близьких неформальних відносин Кропиви з Кравченком. Водночас Руслан Кравченко категорично заперечував причетність до незаконного «кришування» колцентрів. Щодо самого будинку він пояснював, що після вибору житла там справді потрібно було доробити та налаштувати частину обладнання.

    Окрема лінія історії пов’язана з колишнім чоловіком Олександри — Максимом Шовкоплясом. За даними ЦПК, він є прокурором і фігурує у провадженні НАБУ та САП щодо спроби заволодіння зерном Державного резерву. Офіційне повідомлення НАБУ підтверджує, що у липні 2025 року прокурору Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області повідомили про підозру в пособництві заволодінню понад 1,5 тис. тонн зерна на суму майже 12 млн грн. У січні 2026 року НАБУ повідомило, що обвинувальний акт щодо прокурора скеровано до суду. Вину особи може встановити лише обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.

    Суть тієї справи, за версією НАБУ і САП, полягала у створенні видимості, ніби приватна компанія передала державній «Хлібній базі №76» приблизно 1,5 тис. тонн зерна на зберігання. Насправді зерно, як стверджує слідство, туди не надходило, а згодом учасники схеми планували вивезти державне збіжжя під виглядом повернення приватній фірмі. Детективи НАБУ зупинили вивезення у 2021 році.

    Ще одна деталь, на яку звертає увагу ЦПК, стосується професійної діяльності Олександри Кравченко. На сайті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого вона значиться асистенткою кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності. У листопаді 2025 року Руслан Кравченко відвідував цей університет та вручав працівникам почесні грамоти генерального прокурора. За інформацією ЦПК, серед нагороджених була й Олександра, яка згодом стала його дружиною.

    Уся ця історія розгортається на тлі операції «Карфаген» та кадрової кризи в Офісі генпрокурора. 6 вересня у ВАКС під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурори САП оприлюднили частину матеріалів, де згадувалися контакти навколо будинку Кравченка. ВАКС взяв Кропиву під варту з альтернативою застави у 120 млн грн. Кравченко відкинув свою причетність до ймовірного прикриття колцентрів.

    Спочатку, 7 вересня, Кравченко публічно говорив журналістам, що не бачить підстав самостійно залишати посаду. Але того ж вечора позиція змінилася: він повідомив, що подав заяву про відставку, назвавши це політичним рішенням, і попросив президента та Верховну Раду прийняти його звільнення. Свою позицію щодо висунутих у публічному просторі звинувачень він при цьому не змінив.

    Тож наразі підтвердженими документами є кілька речей: родина Кравченка справді орендує будинок у Козині, сам Кравченко це визнав; задекларований підприємницький дохід Олександри Шовкопляс упродовж кількох років справді становив приблизно 4,6–6,5 млн грн на рік; у суді прокурор САП заявив про участь Кропиви в організації робіт у цьому будинку. Водночас точна вартість оренди, джерела конкретних надходжень ФОП і твердження про можливе незаконне походження коштів наразі публічно не встановлені компетентним органом чи судом. Саме ці питання тепер можуть стати наступною точкою уваги для журналістів та антикорупційних органів.

  • В Україні «закрили» 94 шахрайські колцентри, але індустрія не зменшується: скільки людей там можуть працювати

    В Україні «закрили» 94 шахрайські колцентри, але індустрія не зменшується: скільки людей там можуть працювати

    Українські правоохоронці звітують про масштабну боротьбу з шахрайськими колцентрами: сотні обшуків, десятки закритих офісів, вилучені мільйони доларів та підозри організаторам. Однак аналіз ринку праці свідчить, що попит на операторів, медіабаєрів та інших працівників індустрії майже не знижується. За окремими міжнародними оцінками, в Україні можуть працювати близько тисячі таких центрів із десятками тисяч співробітників.

    Правоохоронні органи повідомили про 411 обшуків та припинення роботи 94 шахрайських колцентрів. Під час операцій було виявлено 1794 робочі місця, 26 людям повідомили про підозру, а також вилучили близько 2 млн доларів готівкою. На перший погляд, масштаби операцій значні. Однак вони можуть охоплювати лише невелику частину тіньової індустрії.

    За оцінкою Global Initiative Against Transnational Organized Crime, наведеною у звіті «Kyiv Calling», в Україні може діяти близько 1000 шахрайських колцентрів, у яких працюють приблизно 60 тисяч людей. У звіті також оцінювався потенційний оборот індустрії — до 1 млрд доларів на місяць. Якщо зіставити ці цифри з результатами останньої операції правоохоронців, припинена діяльність 94 офісів становить менше десятої частини від приблизної кількості таких структур.

    Рейди вже проводили, але колцентри адаптувалися

    Масштабні операції проти шахрайських офісів в Україні відбувалися і раніше. У 2023 році правоохоронці також проводили активні рейди. На той час кількість колцентрів оцінювали приблизно у дві тисячі, а після силових операцій їхня чисельність, за оцінками дослідників, могла скоротитися приблизно на третину.

    Однак індустрія не зникла. Один із показників її життєздатності — ринок вакансій. Шахрайські офіси потребують постійного припливу нових працівників через високу плинність кадрів, тому активно шукають персонал через популярні сайти працевлаштування та соціальні мережі. Аналіз оголошень показує, що попит на працівників колцентрів після рейдів істотно не обвалився.

    Тисячі вакансій операторів та медіабаєрів

    На Work.ua влітку 2026 року одночасно було близько 1250 вакансій за п’ятьма контактними та суміжними спеціальностями: оператор, чат-менеджер, супервайзер, лідогенератор та media buyer. Це приблизно 1,4% усіх активних вакансій порталу. Для порівняння: восени 2023 року таких оголошень було близько 1380. Тобто скорочення становило лише близько 9%.

    Ще показовішими є дані Robota.ua. У 2025 році через платформу пройшло 15 991 оголошення про пошук операторів колцентру та ще 2660 вакансій media buyer. Загалом це на 12% більше, ніж у 2023 році, і приблизно на 10% більше, ніж у 2024-му.

    При цьому саме кількість вакансій медіабаєрів за кілька років зросла особливо різко — приблизно на 40%. Водночас важливо, що не кожна вакансія оператора чи спеціаліста з реклами має стосунок до шахрайства. Такі професії широко використовують і легальні компанії.

    Однак характер частини оголошень дозволяє побачити типові для ризикового сегмента напрямки.

    Крипта, Forex, казино і БАДи

    У вакансіях часто згадуються так звані «вертикалі» — конкретні напрямки роботи. Серед них:

    • криптовалюти;
    • Forex;
    • Nutra та БАДи;
    • iGaming — казино і ставки;
    • повторні продажі;
    • affiliate-маркетинг;
    • робота з рекламними акаунтами.

    Приблизно кожне п’яте проаналізоване оголошення прямо вказувало, що саме майбутній співробітник буде рекламувати або продавати. Окремо зростає попит на media buyer — спеціалістів, які закуповують рекламу у Facebook, Google та інших системах і приводять потенційного клієнта до колцентру.

    Фактично сучасний шахрайський офіс дедалі більше нагадує повноцінну маркетингову компанію: одна команда створює рекламу та шукає потенційних клієнтів, інша телефонує їм, третя займається повторними продажами та утриманням.

    Зарплати значно вищі за ринкові

    Однією з причин, чому такі структури легко знаходять працівників, можуть бути високі зарплати. Медіанна заявлена зарплата у вакансіях, де прямо простежувався ризиковий напрямок, влітку 2026 року становила близько 50 тисяч гривень.

    Це приблизно на 54% більше, ніж у середньому в інших київських вакансіях, проаналізованих у цьому сегменті. Для криптовалютного напрямку медіанна зарплата сягала вже 70 тисяч гривень. А в окремих оголошеннях, де роботодавці прямо згадували власний колцентр, кандидатам пропонували 120–130 тисяч гривень на місяць.

    Через це легальним контакт-центрам у деяких містах може бути складно конкурувати за працівників.

    Скільки справ доходить до вироків

    Ще одна проблема — відносно невелика кількість кримінальних справ, які закінчуються реальним покаранням. За десять років у Єдиному державному реєстрі судових рішень було знайдено 339 проваджень, пов’язаних із колцентрами та шахрайством.

    Майже дві третини стосувалися двох найтиповіших схем — псевдоінвестицій та імітації роботи банків. Також поширеними залишаються: фальшиві інтернет-магазини, дзвінки нібито від служби безпеки банку та схема «ваш родич потрапив у біду».

    При цьому за весь проаналізований період було лише 17 вироків щодо 37 людей. Реальне позбавлення волі отримали лише чотири особи. Це означає, що навіть за наявності сотень кримінальних проваджень ризик отримати реальний тюремний строк для учасника такого бізнесу залишається відносно невисоким.

    Чому закриття офісів не вирішує проблему

    Шахрайські колцентри залежать передусім не від конкретного приміщення, а від людей, рекламної інфраструктури, баз потенційних жертв та платіжних механізмів. Тому після закриття одного офісу команда може переїхати, змінити юридичну оболонку або перейти на інший напрямок.

    На це вказує і ситуація з вакансіями: попри регулярні повідомлення про закриття колцентрів, попит на працівників залишається приблизно на рівні кількарічної давності, а в окремих спеціальностях навіть зростає. Дослідники Global Initiative звертають увагу ще на один фактор: багато таких компаній працюють фактично відкрито та шукають співробітників через звичайні job-сайти й TikTok.

    Саме тому одним із потенційних інструментів боротьби може бути не лише закриття фізичних офісів, а й блокування каналів рекрутингу, реклами та фінансової інфраструктури. Поки ж статистика вакансій показує: після гучних рейдів українська індустрія колцентрів не демонструє ознак радикального скорочення.

  • Убивство українця на Балі отримало новий поворот: слідство вийшло на ветерана KRAKEN і «дніпровські офіси»

    Убивство українця на Балі отримало новий поворот: слідство вийшло на ветерана KRAKEN і «дніпровські офіси»

    Розслідування резонансного викрадення та вбивства 28-річного українця Ігоря Комарова на індонезійському острові Балі отримало новий розвиток уже в Україні. Слідчі перевіряють можливу причетність ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного до діяльності так званих «дніпровських офісів» — шахрайських колцентрів. Інформація про цей напрямок розслідування міститься в судовій ухвалі щодо обрання Новостройному запобіжного заходу.

    Історія привертає особливу увагу через можливий зв’язок двох на перший погляд різних сюжетів: убивства українця за тисячі кілометрів від України та діяльності шахрайських структур у Дніпрі. Саме про так звані «офіси» Комаров говорив на відеозаписах, які поширювалися в мережі після його викрадення. Однак частина тверджень із цих відео не була незалежно підтверджена, а тому їх не можна подавати як встановлені слідством факти.

    Що слідство з’ясовує щодо ветерана KRAKEN

    Гліб Новостройний із позивним «Дніпрянин» раніше служив у підрозділі KRAKEN. За інформацією українських медіа, наразі він уже не є військовослужбовцем цього підрозділу. На початку серпня стало відомо про його затримання у Києві, після чого історія швидко отримала широкий розголос.

    Засновник KRAKEN Костянтин Немічев тоді повідомляв, що з неофіційних джерел отримав інформацію про можливий зв’язок затримання Новостройного зі справою про вбивство Комарова на Балі. Водночас на той момент офіційного підтвердження підозри Новостройному саме у вбивстві не було.

    Згодом ситуація стала зрозумілішою. За даними Суспільного, яке посилалося на джерела у судових органах, Новостройному інкримінували низку інших кримінальних правопорушень, однак серед кваліфікацій підозри не було насильницьких злочинів, пов’язаних безпосередньо з убивством Комарова.

    Водночас українські правоохоронці справді перевіряють його можливий зв’язок із цією історією. «Українська правда» 4 серпня повідомляла, що слідчі досліджують імовірну причетність ветерана KRAKEN до вбивства українця на Балі. Однією з обставин, яка зацікавила правоохоронців, стала поведінка Новостройного після повернення з Індонезії: за матеріалами слідства, після поїздки він близько двох тижнів практично не залишав місце проживання. Сама по собі ця обставина, звісно, не є доказом причетності до злочину.

    У справі з’явилися шахрайські колцентри

    Нові подробиці стали відомі 10 серпня. З тексту судової ухвали випливає, що ДБР також перевіряє можливу причетність Новостройного до діяльності шахрайських колцентрів у Дніпрі. За версією слідства, після звільнення зі служби він міг бути пов’язаний з організацією роботи таких структур.

    Йдеться про так звані «офіси», співробітники яких за допомогою телефонного шахрайства виманювали гроші. За даними медіа, в матеріалах справи фігурує версія про шахрайство, спрямоване, зокрема, проти громадян Росії. Наразі йдеться саме про позицію слідства, а не про встановлену судом вину Новостройного.

    Ця деталь особливо важлива через те, що тема «дніпровських офісів» виникла ще після викрадення Комарова.

    На поширених у мережі записах чоловік, схожий на Комарова, зі слідами побиття говорив про свою причетність до таких структур. Він також стверджував, що викрадення нібито було пов’язане саме з цією діяльністю, і просив виплатити за нього величезний викуп — $10 млн.

    На інших записах Комаров нібито називав людей, які, за його словами, мали стосунок до роботи «офісів». Ці заяви активно поширювалися в соцмережах і Telegram-каналах, проте їхня достовірність та обставини, за яких вони були зроблені, залишаються ключовим питанням. Людина на записі перебувала під очевидним тиском, тому такі слова самі по собі не можуть вважатися доказами причетності названих осіб до злочинної діяльності.

    Що сталося з Ігорем Комаровим на Балі

    Ігор Комаров зник на Балі 15 лютого 2026 року. За повідомленнями українських медіа, 28-річний чоловік перебував на острові разом зі своєю дівчиною. Згодом з’явилася інформація, що його викрали, а злочинці вимагали багатомільйонний викуп.

    У мережі почали поширюватися відео з побитим чоловіком, якого ідентифікували як Комарова. На записах він просив близьких виконати вимоги викрадачів.

    Історія, яка спочатку виглядала як викрадення заради викупу, невдовзі перетворилася на справу про вбивство.

    5 березня індонезійські правоохоронці офіційно підтвердили загибель українця після проведення ДНК-експертизи. Частини тіла були знайдені на узбережжі. Індонезійське розслідування розглядало версію умисного вбивства, якому передувало викрадення та вимагання грошей.

    Справа набула міжнародного характеру. За повідомленнями індонезійських джерел, правоохоронці встановлювали людей, які могли бути причетними до викрадення та вбивства, а розшук окремих фігурантів вийшов за межі країни.

    Історія Комарова стала частиною ширшої дискусії про активність іноземних кримінальних груп на Балі. У квітні South China Morning Post писала про серію резонансних злочинів на острові за участю іноземців і побоювання, що конфлікти кримінальних угруповань з інших країн фактично переносяться на територію Індонезії. Серед таких випадків видання згадувало й убивство Комарова.

    Чому українське розслідування може бути важливим

    Поява в українських матеріалах одночасно згадок про Новостройного, його перебування в Індонезії та можливий зв’язок із шахрайськими колцентрами робить справу значно масштабнішою. Слідству тепер необхідно встановити, чи існує реальний зв’язок між «дніпровськими офісами» та подіями на Балі, або йдеться про окремі епізоди, які лише частково перетинаються через конкретних людей.

    Ключовим залишається і питання про роль самого Новостройного. На цей момент у відкритих джерелах немає підтвердження, що суд визнав його причетним до викрадення чи вбивства Комарова. Більше того, оприлюднені дані про підозру стосуються інших кримінальних правопорушень. Тому називати ветерана KRAKEN убивцею або безпосереднім учасником убивства Комарова наразі немає підстав.

    Однак матеріали суду свідчать, що правоохоронці досліджують значно ширше коло обставин, ніж було відомо одразу після затримання. Окремим напрямком стала можлива діяльність шахрайських колцентрів у Дніпрі — саме тієї сфери, про яку говорив Комаров на записаних викрадачами відео.

    Через майже пів року після викрадення та вбивства українця на Балі справа отримує новий український вимір. Те, що починалося як резонансний злочин на популярному туристичному острові, тепер може виявитися частиною значно складнішої історії з міжнародними зв’язками, великими сумами грошей і діяльністю шахрайських структур. Але остаточно встановити, чи справді всі ці епізоди є частинами одного ланцюга, мають слідчі та суд.

  • Прокурорське подружжя з Полтавщини оформило пільгові пенсії у 40 років і продовжує працювати

    Прокурорське подружжя з Полтавщини оформило пільгові пенсії у 40 років і продовжує працювати

    На Полтавщині подружжя прокурорів Миронов Андрій Васильович та Пальонна Ольга Олексіївна опинилися в центрі уваги через використання поширеної в регіоні практики раннього оформлення спеціальної прокурорської пенсії. Обоє отримали пенсійні виплати приблизно у 40-річному віці, але при цьому продовжують працювати на прокурорських посадах.

    Суть схеми проста: ранній вихід на спеціальну пенсію дозволяє отримувати понад пів мільйона гривень на рік пенсійних виплат, одночасно з офіційною прокурорською зарплатою, що перевищує один мільйон гривень щороку. У результаті сумарний річний дохід подружжя становить понад 1,5 млн грн з бюджету, не враховуючи інших надходжень.

    За даними джерел, у прокуратурі Полтавщини такі випадки не поодинокі — сформувалися цілі «сімейні кланові структури», де раннє оформлення спеціальних пенсій та подальше перебування на посаді стали звичною схемою додаткового збагачення.

    Окремі запитання викликає діяльність їхньої доньки, Миронової Ангеліни Андріївни. До недавнього часу вона була зареєстрована як приватна підприємиця, а її основним видом діяльності у КВЕД значилася «діяльність телефонних центрів». Цей вид діяльності напряму перетинається зі специфікою роботи шахрайських колцентрів, які останні роки активно діють у Полтаві та області. Після поширення цієї інформації ФОП Ангеліни Миронової було терміново припинено. Нині вона вже офіційно працевлаштована в органах прокуратури.

    При цьому сукупний річний дохід родини, за попередніми оцінками, може перевищувати 3 мільйони гривень. Однак джерела також стверджують, що прокурорська родина користується окремими державними пільговими програмами, які призначені зовсім для інших категорій громадян — зокрема для соціально незахищених або ветеранів.

    Практика дострокового оформлення спеціальних пенсій у поєднанні з продовженням служби давно викликає питання у фахівців та антикорупційних експертів. У випадку подружжя Миронових вона поєднується з ознаками сімейного працевлаштування та сумнівною підприємницькою діяльністю їхньої доньки, що створює ще більше підстав для перевірок.

  • Силовики замість боротьби зі злочинами «кришують» OnlyFans і фейкові кол-центри

    Силовики замість боротьби зі злочинами «кришують» OnlyFans і фейкові кол-центри

    Поки багато країн світу легалізують та оподатковують індустрію контенту для дорослих, в Україні ця сфера залишається у «сірій зоні». Це має одразу кілька наслідків — від кримінальних переслідувань до втрат державного бюджету та появи нових схем корупції.

    Українські моделі, що працюють на OnlyFans, фактично можуть бути звинувачені у розповсюдженні порнографії. А навіть пересилання інтимних фото партнеру формально підпадає під статтю, яка передбачає до трьох років ув’язнення.

    Через відсутність чітких правил бюджет щороку втрачає мільйони гривень податків. Водночас правоохоронці витрачають кошти на «оперативні експерименти»: купують доступ до контенту моделей, аби потім інкримінувати їм злочин.

    За словами учасників ринку, частина співробітників поліції та СБУ замість боротьби зі злочинами почала збирати «данину» з онлайн-студій — від 100 до 150 доларів з кожної моделі щомісяця. Якщо грошей немає, — беруть «натурою».

    Подібні схеми існують і в іншій сфері — шахрайських кол-центрах, які масово діють на території України. Їхні оператори виманюють гроші у громадян, пропонуючи фейкові інвестиції, «банківські послуги» чи криптовалютні афери.

    Правоохоронці мали б закривати такі «конвеєри обману». Але, за неофіційними даними, частина з них навпаки — отримує плату за «дах». Керівники кол-центрів щомісяця платять від $5 тисяч і більше за «захист» від обшуків і справ.

    Деякі силовики навіть попереджають про майбутні перевірки, дозволяючи встигнути сховати техніку чи тимчасово закрити офіси. В результаті шахрайство процвітає, а довіра до державних інституцій падає.

  • Українці роками втрачали мільйони через фейкові кол-центри: поліція викрила міжнародну мережу

    Українці роками втрачали мільйони через фейкові кол-центри: поліція викрила міжнародну мережу

    Українські правоохоронці спільно з поліцією Чехії розкрили одну з наймасштабніших схем шахрайства, що діяла під виглядом легальних кол-центрів. Сотні ошуканих, мільйонні втрати і ціла “корпорація” аферистів — усе це роками існувало всередині країни, прикидаючись професійною сервісною компанією.

    Як повідомив заступник голови Національної поліції Андрій Нєбитов, ключовим фігурантом є 32-річний мешканець Дніпра. Саме він організував повноцінну злочинну структуру, що діяла за всіма правилами “бізнесу”: в штаті були оператори, бухгалтери, охоронці, юристи і навіть поліграфологи.

    “Працювали професійно, зухвало, цинічно. Але ідеальних схем не буває. І прийшов їхній час“, — зазначив Нєбитов.

    Співробітники псевдокол-центрів дзвонили людям, представлялися працівниками банків і за допомогою психологічних маніпуляцій виманювали доступ до рахунків або особисту інформацію. Усе виглядало переконливо: сценарії розмов, скрипти, “служба підтримки” — усе створювалося, аби в жертви не виникло жодного сумніву.

    Операція охопила Дніпропетровську, Вінницьку, Полтавську та Запорізьку області, де було проведено десятки обшуків. Слідчі встановили, що шахраї діяли не лише в Україні, але й тісно співпрацювали з громадянами Чехії.

    В рамках справи шестеро громадян Чехії вже були викриті, частину з них екстрадували до Чехії, де на них чекає суд. Це підтверджує міжнародний характер схеми: з України здійснювались дзвінки, а допоміжна інфраструктура та частина учасників працювали за кордоном.

    Головному організатору та одному з ключових виконавців вже повідомлено про підозру за статтями про створення злочинної організації та шахрайство в особливо великих розмірах.

    Правоохоронці не виключають, що мережа могла бути більшою, ніж передбачалося, і не відкидають нових затримань у межах справи. Обсяг викрадених коштів може сягати десятків мільйонів гривень.

    “Ця операція — не просто успішна. Вона — приклад того, як працює команда, як міжнародне партнерство дає реальний результат. І як ніхто не сховається за кордонами, якщо вирішив жити за рахунок чужої біди”, — наголосив Андрій Нєбитов.

    Розслідування триває. Силовики вивчають зв’язки організаторів із іншими країнами та компаніями, які могли надавати послуги для шахрайської діяльності.

  • Нардеп Микола Тищенко вдруге проігнорував судове засідання

    Нардеп Микола Тищенко вдруге проігнорував судове засідання

    Народний депутат Микола Тищенко знову не прийшов на засідання суду, призначений для розгляду справ за його участю. Як повідомляють джерела, депутати не підключилися до слухання навіть у форматі відеоконференції.

    Потерпілий ексвійськовий Дмитро Мазоха висловив обурення: «Мені вже смішно дивитися на це. Він зʼявляється у Верховній Раді, а за два тижні до цього його на візку вивозили. Прикро, що ми займаємо час, що ми виходимо в медійний простір з цього приводу, це представник народу, і він повинен як ніхто виконувати свої обовʼязки».

    Нагадаємо, 23 грудня у Миколи Тищенка завершився термін дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Його мали переобрати, але Тищенко двічі проігнорував вимогу суду прибути на засідання.

    Його навіть мали доставити примусово. Але прокурор пояснював, що Тищенко сам обіцяв приїхати, а тому примусу до нього не застосовували. Згодом стало відомо, що депутат не прийшов, бо із самого ранку перебував у лікарні в Києві через проблеми із серцем.

    На засідання 6 січня він долучився онлайн, але одразу ж просив про відвід судді. Через це засідання перенесли на 10-те. Тим часом Тищенко з’явився у Верховній Раді.

    Іншому фігуранту справи Тищенка — експоліціянту Богдану Писаренку — вже продовжили запобіжний захід. У суді триває підготовче засідання перед тим, як почнеться розгляд по суті.

    Нагадаємо, Миколу Тищенка звинувачують у незаконному позбавленні волі людини (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України) через сутичку в центрі Дніпра в червні. Тоді група невідомих чоловіків у формі напала на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра (позивний — Син), коли той гуляв із дитиною.

    У Telegram-каналах писали, що на нього напали охоронці Тищенка. Однак депутат стверджує, що це військовий завдав кількох ударів слідчому, який працював на обшуку шахрайської ботоферми, а потім намагався втекти.

    Поліція, повідомляючи про сутичку, написала, що невідомі в камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловікові тілесних ушкоджень і незаконно утримували його. Про напад на слідчого в поліції нічого не повідомляли.

    Зрештою, ДБР оголосило Тищенку підозру. За даними слідства, військового незаконно затримали саме за його вказівкою. Якщо Тищенка визнають винним, він може отримати 5 років в’язниці.

    Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, вже уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення.

    Згаданий слідчий, який брав участь у сутичці в Дніпрі, виявився поліціянтом із Києва. Щодо нього розпочали службове розслідування, згодом поліція Києва його звільнила.

    23 грудня 2024 року Тищенко не з’явився на засідання Бабушкінського райсуду Дніпра у справі про незаконне позбавлення волі колишнього військового, де він є підозрюваним. Причиною стало повідомлення про госпіталізацію через ішемічну хворобу серця.

    У той час у мережі з’явилися фото й відео Тищенка з лікарні. Нардеп стверджував, що ці матеріали незаконно зробили і поширили правоохоронці.