Позначка: кордон

  • Чи “попросять” українських біженців із Польщі вже у березні

    Чи “попросять” українських біженців із Польщі вже у березні

    18 січня 2024 року видатні українські ЗМІ та телеграм-канали почали розповсюджувати інформацію, яка стверджувала, що Польща продовжила тимчасовий захист для українських біженців ще на один рік – до 4 березня 2025 року.

    Проте подальші роз’яснення вказали на те, що це було неправильне розуміння рішення польського уряду, і що воно не стосується українців. У телеграм-групах українців у Польщі виникла гостра дискусія стосовно того, що насправді має на увазі це рішення.

    Ми визначили, що конкретно означає це рішення уряду Польщі, кому воно стосується і які очікування можуть мати українці, які знайшли притулок у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року.

    На 18 січня на офіційному веб-порталі польського уряду з’явилася інформація щодо подовження тимчасового захисту.

    “Тимчасовий механізм захисту, запущений рішенням Ради ЄС у березні 2022 року, спочатку на один рік, тепер продовжений ще на один рік до 4 березня 2025 року”, – йдеться у цьому рішенні.

    Проте ця ініціатива стосується виключно осіб, які “одержали охоронний сертифікат від Управління у справах іноземців”.

    Зазначено, що такі документи були видані громадянам третіх країн (не України), які законно перебували в Україні на момент початку повномасштабного вторгнення і змушені були шукати притулок в Польщі.

    Навпаки, легальне перебування більшості українських біженців регулює інший механізм, який визначений спеціальним законом щодо допомоги українцям. Зокрема, вони отримують PESEL UKR – документ, що гарантує їхні основні права у Польщі.

    Наразі влада Польщі не продовжила дію цього захисту. Таким чином, українці, які вже отримали номер PESEL із статусом UKR, мають можливість легально перебувати в Польщі до 4 березня 2024 року.

    Батьки дітей, які навчаються або відвідують дитячий садок, можуть залишатися на території Польщі трохи довше – до 31 серпня 2024 року. А тим, хто готується до іспитів на атестат зрілості (та їхнім батькам), дозволено залишитися до 30 вересня 2024 року.

    До закінчення терміну дії поточного захисту залишилося лише півтора місяця. Однак чи повинні українці хвилюватися?

    Схоже, що уряд Польщі вже займається цим питанням. За повідомленням польського видання Dziennik Gazeta Prawna, уряд готує зміни до спецзакону, які планують продовжити термін легального перебування українців на ще один рік – аж до 4 березня 2025 року.

    В найближчі тижні цей проєкт має бути внесений на розгляд до Сейму. Зазначається, що подовження легального перебування також важливе для роботодавців, оскільки це спрощує процес працевлаштування громадян України.

    Польща, як член Європейського Союзу, зобов’язана дотримуватися рішень Ради ЄС. Вона вже раніше у вересні 2023 року продовжила тимчасовий захист для тих, хто втік від війни в Україні, на ще один рік.

    Тимчасовим захистом в Польщі скористалося майже мільйон українців. Згідно з даними головного статистичного управління країни станом на 31 березня 2023 року, вони отримали PESEL UKR.

    Більше половини цих осіб (64,8%) представляли жінки. Дональд Туск, який у грудні знову став керівником уряду Польщі, у своїй промові в польському парламенті висловив підтримку Україні і наголосив на важливості надання подальшої допомоги.

    Це виступає на тлі останнього загострення відносин між країнами через блокування кордону польськими перевізниками, і багато українців розглядають його як позитивний сигнал.

  • Бізнесмена Ігоря Мазепу затримали на кордоні: розкрито, у чому його підозрюють, надано всі подробиці

    Бізнесмена Ігоря Мазепу затримали на кордоні: розкрито, у чому його підозрюють, надано всі подробиці

    Власника інвестиційної компанії Concorde Capital, Ігоря Мазепу, затримали 18 січня о 15:00 під час його спроби перетнути українсько-польський кордон на пункті пропуску “Медика – Шегині”. У даний момент у компанії проводяться обшуки. Суд у справі Мазепи заплановано на сьогодні, 19 січня.

    За інформацією Державного бюро розслідувань (ДБР), Мазепа вважається організатором схеми протиправного заволодіння земельними ділянками, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС. Затримання відбулося згідно зі статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Зазначається, що разом із Мазепою були затримані ще три учасники злочинної організації, включаючи брата організатора схеми. Раніше, 29 листопада 2023 року, ДБР вже розкрило та затримало членів організації, які незаконно заволоділи понад 7 гектарами землі, що належать Київській ГЕС.

    Представники ДБР стверджують, що до злочинної організації входило майже два десятки осіб, зокрема інвестори, архітектори, юристи та інші спеціалісти. Схема діяла в інтересах забудовників, які завдяки корупційним зв’язкам оформляли земельні ділянки як сільгосппризначення і подальше їхнє перепродаж.

    Учасникам злочинної організації загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Усім фігурантам справи, яких затримано 18 січня, вже оголошено підозри, включаючи одного з них із підозрою в організації злочинного угруповання, а іншого – участь в злочинній організації, повідомила речниця ДБР Тетяна Сап’ян.

    У компанії Concorde Capital, де директором є Ігор Мазепа, висловили думку, що його затримання пов’язане з “публічною позицією щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на українських бізнесменів”. Зауважили, що після затримання Мазепи 18 січня, у офісі Concorde Capital відбулись обшуки, й підготовлюють звернення до уряду щодо “тиску на компанію” з боку правоохоронців.

    У повідомленні зазначено, що під час обшуків правоохоронці вчиняли незаконні та агресивні дії, включаючи обмеження доступу адвокатів, безладне вилучення документів та коштів працівників, обшук офісу без рішення суду та форсоване відкривання дверей. Concorde Capital виступає з ініціативою звернутися до уряду стосовно тиску на компанію та можливого впливу на інвестиційний клімат в Україні через дії правоохоронних органів.

    Зазначається, що бізнесмену Ігорю Мазепі запропонували встановити заставу у розмірі 700 мільйонів гривень, а його брату — 500 мільйонів гривень.

    Сам Мазепа висловив здивування, заявивши, що не розуміє, чому його затримали за якимось недоліком у виділенні землі, яке, його словами, не стосується його особисто. Він також зазначив, що підозра в справі стосується лише деяких російських слів, які він чув при затриманні.

    У реакції на затримання Мазепи ряд представників громадськості та бізнес-спільноти висловили свої думки. Всеволод Кожемяко вважає, що це може бути пов’язано з корупційними, політичними чи вимаганнями правоохоронного рекету. Спілка українських підприємців висловила невпевненість у відсутності інформації про затримання чиновників чи представників правоохоронних органів у цій справі. Валерій Пекар зауважив, що подібні обставини можуть торкнутися будь-якого підприємця з досвідом, а Ярослав Железняк визначив це як можливе “рекетірство правоохоронців”.

    Про Concorde Capital. Заснована Ігорем Мазепою, компанія за 18 років свого існування стала лідером інвестиційного ринку України, привернувши понад 4 мільярди доларів США інвестицій від понад 1000 клієнтів.

    У реакції на події також висловились представники політичного та бізнес-середовища.

  • Польські далекобійники зняли блокаду кордону з Україною

    Польські далекобійники зняли блокаду кордону з Україною

    Призупинення протесту до березня, поки його лідери переговорять з польським урядом, обіцяє деяке полегшення для економіки України, яка занепадає.

    Польські далекобійники зняли блокування пунктів пропуску на кордоні з Україною після досягнення угоди з урядом, поклавши наразі крапку двомісячним протестам, які затримували тонни товарів у Європі та завдали напруги українській економіці.

    Відповідно до домовленості, досягнутої у вівторок у другій половині дня, автоперевізники призупинять блокування, доки вони проведуть подальші переговори з урядом Польщі, щоб досягти остаточної угоди до 1 березня. Через кілька годин Держприкордонслужба України повідомила , що рух відновлено на ст. три пункти пропуску, які залишилися заблокованими.

    Вільний потік товарів «життєво необхідний під час війни, особливо для постачання військових і гуманітарних вантажів, для експорту та функціонування нашої економіки», – заявив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у заяві.

    З початку війни у ​​2022 році Україна в основному використовувала для експорту сухопутні маршрути через спробу Росії заблокувати Чорне море . Але польські далекобійники скаржаться на те, що вони вважають недобросовісною та дешевою конкуренцією з боку українських колег, що загрожує їхнім власним прибуткам. Починаючи з початку листопада, вони заблокували кілька пунктів пропуску, змусивши тисячі українських вантажівок днями чекати на кордоні.

    Польський і український уряди проводили регулярні переговори, щоб спробувати вирішити проблему, але без особливого успіху. Часом блокада загострювала відносини з Польщею, однією з найсильніших підтримок України під час війни.
    Міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак заявив на прес-конференції у вівторок вдень, що основними пунктами угоди є переговори про перегляд угоди про вільну торгівлю Європейського Союзу з Україною, яка, на думку польських далекобійників, завдала їм шкоди, а також посилення контролю за документообігом українських далекобійники.
    Польські далекобійники попередили, що відновлять блокаду, якщо їх не задовольнять умови угоди. «Ми призупиняємо акцію протесту, ми її не припиняємо», – сказав Рафал Меклер , один із лідерів протестного руху.
    Київський науково-дослідний інститут «Центр економічної стратегії» заявив у нещодавньому звіті , що блокада призвела до збитків державного бюджету України на суму 260 мільйонів доларів. У зв’язку з цим, за словами українських військових, також затримуються поставки військового запасу .

    Торговельна напруженість виникла раніше через скарги польських фермерів на те, що рішення Європейського Союзу дозволити безмитний імпорт сільськогосподарської продукції з України до блоку підірве їхній внутрішній ринок. Ця суперечка була вирішена після того, як польський уряд погодився задовольнити вимоги фермерів щодо фінансової компенсації.

    Під час останньої суперечки з далекобійниками головною проблемою протестувальників є рішення Європейського Союзу скасувати дозвільні вимоги для українських далекобійників після повномасштабного вторгнення Росії минулого року, щоб допомогти зберегти українську економіку на плаву під час війни.

    Протестувальники заявили, що це призвело до напливу українських водіїв, на яких не поширюються правила Європейського Союзу щодо робочого часу та заробітної плати, що скоротило прибутки польських далекобійників. Основна вимога польських заробітчан – відновлення транспортних дозволів для українських далекобійників.

    Але пан Кубраков, міністр інфраструктури, припустив у вівторок, що Україна не піде на компроміс щодо дозволів, що підвищило ймовірність збереження напруженості.

    «Для нас важливо зберегти і продовжити «транспортний безвіз» як необхідність підтримки нашої економіки у воєнний час», – сказав пан Кубраков.

    Дональд Туск, який нещодавно був обраний прем’єр-міністром Польщі, зробив припинення блокади одним із своїх пріоритетів для покращення погіршених відносин з Україною.
    Визнаючи те, що він назвав «нерівною конкуренцією з українськими перевізниками», пан Туск сказав, що він стурбований негативним іміджем, який створюють протести, у той час, коли Україна бореться з щоденними російськими бомбардуваннями та запеклими нападами вздовж лінії фронту.
    «Наші аргументи будуть краще почуті, коли Польща не буде країною, яка блокує кордон», — сказав він раніше цього місяця .
    Залишається побачити, якого прогресу можна досягти в суперечці. Але зняття блокади, навіть якщо воно буде тимчасовим, швидше за все, принесе певне полегшення економіці України, яка сильно залежить від експорту сировини, наприклад зерна.
  • Блокада польських перевізників: потенційні наслідки для України в упущених можливостях

    Блокада польських перевізників: потенційні наслідки для України в упущених можливостях

    4 січня польські аграрії відновили блокаду пункту пропуску “Медика – Шегині” на кордоні з Україною, висуваючи вимоги до уряду щодо субсидій на кукурудзу, ліквідних кредитів для фермерів і збереження сільськогосподарського податку на рівні попереднього року.

    Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, оцінив збитки, які Україна понесла внаслідок відновлення блокади на польському кордоні. Він також зауважив, що позиція поляків не обмежується лише вимогою отримання субсидій на вирощування кукурудзи.

    Голова Всеукраїнської аграрної ради підкреслив, що фінансові втрати для економіки України є колосальними. Заборона на імпорт, яка існує з травня, разом із блокадою та забороною на перевезення, призвели до збитків в розмірі кількох мільярдів євро.

    За даними асоціації європейських перевізників, одна лише блокада з листопада призвела до труднощів та втрат на суму понад 15 мільярдів євро.

    Нездатність проїзду через блокаду призвела до втрат перспектив для України. Дистриб’ютори та логістичні компанії встановили комерційні відносини з іншими частинами Єврозони, оскільки поляки закрили імпорт для України.

    Марчук наголосив, що багато підприємців, витрачаючи тижні в чергах, втратили можливість реалізації своєї продукції у 2024 році.

    Зараз через блокаду та обмеження проїзду, Україна втратила можливість виконання перспективних контрактів на наступний рік. Це призведе до непрямих збитків для українського бізнесу, зокрема в аграрному секторі.

    “Коли європейські торговельні мережі не можуть отримувати продукцію вчасно від України, вони шукають альтернативу. Тут виникає польська альтернатива”, – додав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

  • Сто автобусів та близько 500 автомобілів чекають на кордоні України

    Сто автобусів та близько 500 автомобілів чекають на кордоні України

    Станом на ранок 31 грудня, на кордоні України виявлено понад сотню автобусів та близько 500 автомобілів, що чекають на пунктах пропуску. За інформацією Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ситуація є напруженою, особливо на шляхах до Польщі.

    Пункти пропуску з найбільшими чергами:

    1. “Ягодин”: 4 автобуси (електронна черга), пропуск пішоходів та легкових автомобілів тимчасово призупинено.
    2. “Устилуг”: 80 легкових автомобілів, 8 автобусів (електронна черга), пропуск пішоходів тимчасово призупинено.
    3. “Угринів”: 5 автобусів, пропуск пішоходів тимчасово призупинено.
    4. “Рава-Руська”: 50 легкових автомобілів, 12 автобусів, пропуск пішоходів тимчасово призупинено.
    5. “Грушів”: 40 легкових автомобілів, 10 автобусів, пропуск пішоходів тимчасово призупинено.
    6. “Краківець”: 215 легкових автомобілів, 31 автобус (електронна черга), пропуск пішоходів тимчасово призупинено.
    7. “Шегині”: 13 автобусів (електронна черга), пропуск пішоходів здійснюється у обох напрямках.
    8. “Смільниця”: 3 автобуси, пропуск пішоходів тимчасово призупинено.

    Ситуація в інших країнах:

    • Словаччина:
      • “Малий Березний” – 20 легкових автомобілів, пропуск пішоходів здійснюється у обох напрямках.
      • “Ужгород” – 45 легкових автомобілів, 5 автобусів (електронна черга), пропуск пішоходів тимчасово призупинено.
    • Угорщина:
      • “Тиса” – 15 легкових автомобілів, 7 автобусів (електронна черга), пропуск пішоходів тимчасово призупинено.
      • “Лужанка” – 25 легкових автомобілів.
    • Румунія:
      • “Порубне” – 5 автобусів (електронна черга).
    • Молдова:
      • “Мамалига” – 2 автобуси (електронна черга).

    Працівники на пунктах пропуску закликають пасажирів бути терплячими через можливі труднощі з електронними системами контрольних служб. Крім того, важливо враховувати, що польські перевізники планують заблокувати пункт пропуску на кордоні з Україною до весни, що може призвести до подальших ускладнень та затримок.