Nenkainfo.com

Позначка: логістика

  • “Нова пошта” під DDoS-атакою: сервіси працюють зі збоями

    “Нова пошта” під DDoS-атакою: сервіси працюють зі збоями

    Один із найбільших поштово-логістичних операторів України — Нова пошта — повідомив про масштабну DDoS-атаку на свої цифрові системи, через яку користувачі могли зіткнутися з перебоями у роботі застосунку та онлайн-сервісів компанії. Про кібератаку оператор офіційно заявив у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що ситуація перебуває під контролем, а ІТ-команда вже активувала резервні схеми для підтримки стабільної роботи сервісів.

    У компанії уточнили, що йдеться саме про DDoS-атаку — тип кібератаки, під час якої сервери навмисно перевантажують величезною кількістю запитів, через що системи можуть працювати повільно, нестабільно або тимчасово ставати недоступними для користувачів. Такі атаки зазвичай не передбачають прямого втручання у внутрішні бази даних чи викрадення інформації, однак здатні суттєво впливати на роботу цифрової інфраструктури великих компаній.

    Через атаку частина клієнтів “Нової пошти” повідомляла про труднощі з входом у мобільний застосунок, оформленням відправлень, відстеженням посилок та використанням окремих онлайн-функцій. У соцмережах користувачі скаржилися на нестабільну роботу сервісів, затримки із завантаженням інформації та тимчасову недоступність окремих функцій додатка.

    У відповідь компанія заявила, що її ІТ-фахівці оперативно почали протидію атаці та перевели частину систем на резервні механізми роботи. У “Новій пошті” також наголосили, що ключові сервіси продовжують працювати, а команда робить усе можливе для повної стабілізації систем у найкоротші терміни.

    Це вже не перший подібний інцидент для компанії за останній час. У квітні “Нова пошта” вже повідомляла про масштабний технічний збій, через який користувачі тимчасово не могли увійти у застосунок або скористатися окремими сервісами. Тоді оператор заявляв про оперативне відновлення роботи після усунення проблем.

    На тлі повномасштабної війни Україна залишається однією з головних цілей кібератак у Європі. Під ударами регулярно опиняються державні сервіси, банки, логістичні оператори, енергетичні компанії та телекомунікаційна інфраструктура. Українські компанії вже кілька років працюють в умовах постійної цифрової загрози та змушені регулярно модернізувати системи кіберзахисту.

    Зокрема, у березні цього року державний Ощадбанк повідомляв про спрацювання протоколів безпеки через підозру на DDoS-атаку. Тоді сервери банку тимчасово відключали для захисту інфраструктури та недопущення перевантаження систем. Подібні інциденти також неодноразово фіксувалися у роботі державних сервісів, банківських застосунків та телекомунікаційних платформ.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що DDoS-атаки часто використовуються не лише для створення технічних проблем, а й як елемент психологічного тиску та спроб дестабілізувати роботу важливих сервісів. Особливо це стосується великих логістичних операторів, які забезпечують доставку товарів, документів і гуманітарних вантажів по всій країні.

    “Нова пошта” сьогодні залишається однією з ключових логістичних компаній України. Мережа оператора охоплює тисячі відділень, поштоматів і пунктів видачі, а сервісами компанії щодня користуються мільйони українців. Після початку повномасштабного вторгнення компанія стала одним із важливих елементів логістичної інфраструктури країни, забезпечуючи доставку товарів, медикаментів, волонтерської допомоги та гуманітарних вантажів навіть у прифронтові регіони.

    На цьому тлі будь-які перебої у роботі цифрових систем компанії одразу викликають значний суспільний резонанс. У соцмережах користувачі активно обговорювали ситуацію та ділилися скриншотами помилок у застосунку. Частина клієнтів також цікавилася, чи можуть затримки у роботі сервісів вплинути на доставку посилок.

    У самій “Новій пошті” наголошують, що фізична логістика та доставка відправлень продовжують працювати у штатному режимі, а команда ІТ-фахівців цілодобово працює над ліквідацією наслідків атаки. Компанія також подякувала користувачам за терпіння та розуміння у зв’язку з тимчасовими труднощами.

    Фахівці з кібербезпеки підкреслюють, що український бізнес фактично живе в умовах постійної цифрової війни, а масштабні компанії на кшталт “Нової пошти” є пріоритетними цілями для хакерських атак через їхню роль у забезпеченні стабільної роботи економіки та критично важливої логістики країни.

  • АМКР зупиняє частину виробництва через проблеми з логістикою: Укрзалізниця заявила про «шантаж»

    АМКР зупиняє частину виробництва через проблеми з логістикою: Укрзалізниця заявила про «шантаж»

    «АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про зупинку частини гірничодобувних і металургійних потужностей через перебої з логістикою та нестачу сировини. У компанії заявили, що протягом останнього місяця не отримують необхідних обсягів постачань, а запаси флюсів опустилися до критичного рівня.

    За даними підприємства, проблеми виникли через системні збої у роботі логістики та забезпеченні перевезень з боку Укрзалізниці. Через труднощі з подачею вагонів для відвантаження продукції підприємство також зіткнулося з проблемами вивезення залізорудного концентрату, що призвело до зупинки видобутку руди.

    У результаті АМКР уже зупинив одну з двох доменних печей, дві агломераційні машини та рудозбагачувальну фабрику. На підприємстві попередили: якщо ситуація не зміниться, може бути зупинена і друга доменна піч. У компанії наголошують, що проблема не пов’язана із зовнішніми факторами, а є наслідком неналежного планування перевезень.

    В Укрзалізниці у відповідь заявили, що працюють в умовах постійних російських атак та забезпечують безперервні перевезення, зокрема для металургійної галузі. У компанії підкреслили, що спільно із Повітряними силами та іншими структурами впроваджують додаткові заходи безпеки для захисту інфраструктури.

    Також УЗ звинуватила «АрселорМіттал Кривий Ріг» у відмові долучатися до запропонованих безпекових рішень та використання власного рухомого складу.

    «АрселорМіттал Кривий Ріг», на жаль, відмовився долучитися і натомість вдався до шантажу», — заявили в Укрзалізниці, закликавши керівництво підприємства повернутися до конструктивної співпраці.

    Попри різкі заяви, в УЗ запевнили, що готові до діалогу та спільного пошуку рішень безпосередньо на залізничному вузлі Кривого Рогу.

    Ситуація для підприємства ускладнюється ще й фінансовими проблемами. На початку 2026 року АМКР повністю припинив експорт металопродукції до ЄС через запуск механізму CBAM — європейського вуглецевого мита. У компанії заявляли, що фактично втратили ринок, який будували протягом трьох років.

    Генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо раніше повідомляв, що через нові європейські правила та економічні труднощі компанія вже скоротила щонайменше 3400 працівників.

    Перший квартал 2026 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» завершив зі збитком у 4,6 млрд грн при виторзі 13,2 млрд грн. Для порівняння, за аналогічний період минулого року збиток становив близько 3 млрд грн.

    У компанії пояснюють погіршення результатів різким зростанням витрат на електроенергію, газ, логістику та вимушеними зупинками виробництва через перебої з енергопостачанням.

    Джерело: Forbes Ukraine

  • Британія дозволила авіакомпаніям скасовувати рейси через ризик дефіциту пального

    Британія дозволила авіакомпаніям скасовувати рейси через ризик дефіциту пального

    Уряд Великої Британії дозволив авіакомпаніям заздалегідь скасовувати або об’єднувати рейси на тлі ризику дефіциту авіаційного палива, який може виникнути через загострення ситуації на Близькому Сході та перебої у глобальних ланцюгах постачання енергоносіїв. Про це повідомляє The Guardian.

    Рішення позиціонується як превентивний механізм, спрямований на те, щоб уникнути масштабного транспортного колапсу в період літнього пікового навантаження, коли авіаперевезення у Європі традиційно досягають максимальних показників.

    Нові регуляторні правила дають перевізникам значно більше операційної гнучкості. Авіакомпанії отримують право об’єднувати рейси на популярних напрямках, якщо в один день заплановано кілька польотів до одного й того ж міста або аеропорту. Це дозволяє уникати ситуацій, коли літаки літають напівпорожніми лише для збереження розкладу.

    Крім того, уряд дозволив часткове повернення слотів на зліт і посадку. Раніше авіаперевізники були змушені використовувати закріплені за ними слоти навіть у випадках низької завантаженості рейсів, інакше вони ризикували втратити ці «вікна» в аеропортах у майбутніх сезонах. Тепер ця вимога пом’якшується, що має знизити операційний тиск на компанії.

    Окремий акцент зроблено на захисті пасажирів. Згідно з новими правилами, авіакомпанії мають скасовувати рейси щонайменше за два тижні до вильоту, якщо виникає потреба у зміні розкладу.

    Це дозволяє перевізникам завчасно перенаправляти пасажирів на альтернативні рейси та зменшує ризик хаотичних скасувань у день подорожі. Уряд наголошує, що стабільність і передбачуваність розкладу є ключовим пріоритетом у період потенційної паливної нестабільності.

    Виконавчий директор Управління цивільної авіації Великої Британії Роб Біштон зазначив, що новий підхід «дає авіакомпаніям більше простору для управління кризовими ситуаціями та дозволяє пасажирам отримувати інформацію завчасно, а не в останній момент».

    Головним фактором змін стала ситуація на глобальному ринку авіаційного палива. Через загострення на Близькому Сході та нестабільність у регіоні виникли ризики перебоїв у постачанні нафти та нафтопродуктів, які є базою для виробництва реактивного палива.

    Європейська авіаційна галузь вже відчуває зростання витрат, а аналітики попереджають про можливий дефіцит палива в разі подальшого порушення логістичних маршрутів. Особливе занепокоєння викликає те, що навіть короткочасні перебої можуть викликати «ефект доміно» — від затримок рейсів до масштабного переформатування розкладів по всій Європі.

    Рішення було ухвалене після серії консультацій міністра транспорту Великої Британії Хайді Александер із ключовими гравцями авіаційного ринку. У переговорах брали участь представники великих аеропортів і авіакомпаній, зокрема Heathrow Airport, Gatwick Airport, British Airways, Virgin Atlantic та easyJet.

    Авіакомпанії підтримали ідею більш гнучкого регулювання, наголошуючи, що чинна система слотів у деяких випадках змушує виконувати економічно невигідні рейси, що лише посилює навантаження на систему.

    Проблема виходить далеко за межі Великої Британії. Європейська авіаційна система загалом залежить від стабільності постачання палива, а будь-які перебої на світових енергетичних ринках швидко відображаються на розкладі рейсів, вартості квитків і доступності маршрутів.

    Міжнародні аналітики зазначають, що авіація наразі перебуває у стані підвищеної вразливості через одночасний тиск кількох факторів: геополітичну нестабільність, коливання цін на нафту та високий попит у туристичний сезон.

    Хоча уряд намагається мінімізувати хаос у авіаперевезеннях, експерти не виключають, що пасажири можуть зіткнутися зі змінами розкладів, об’єднанням рейсів і можливим зменшенням частоти польотів на окремих напрямках.

    Водночас офіційний Лондон підкреслює, що головна мета нових правил — запобігти ситуації, коли масові скасування рейсів відбуваються раптово і без можливості для пасажирів знайти альтернативу.

    Ситуація в авіаційній галузі залишається динамічною, а подальші рішення залежатимуть від розвитку подій на глобальному енергетичному ринку.

  • Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, спрямованих на суттєве спрощення процедур забезпечення Сил оборони. Йдеться про дерегуляцію закупівель, централізацію процесів через Міністерство оборони та зміни у використанні окремих категорій ресурсів — від вибухових речовин до знеболювальних препаратів. Про це 2 травня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Ключовим елементом змін стало визначення Міністерства оборони як «єдиного вікна» для всіх складових сектору безпеки і оборони. Це означає, що відтепер саме оборонне відомство координуватиме потреби різних структур, зокрема Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших формувань. Такий підхід має усунути дублювання процесів, скоротити час ухвалення рішень і зробити постачання більш ефективним в умовах війни.

    За словами Свириденко, одним із пріоритетів уряду є максимальне прискорення закупівель за кошти міжнародних партнерів. У зв’язку з цим змінено порядок координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міністерство оборони України акумулюватиме запити від усіх складових Сил оборони, що дозволить точніше формувати потреби та швидше залучати фінансування від донорів. Безпосередню реалізацію закупівель за кошти іноземних партнерів здійснюватиме Агенція оборонних закупівель ДОТ.

    Ще одним важливим нововведенням стала зміна підходу до кодифікації вибухових речовин. Вперше їх розглядатимуть як окремі предмети постачання, а не лише як складову боєприпасів. Це дає змогу закуповувати такі матеріали більш гнучко — під конкретні потреби підрозділів. Водночас процедура підтвердження характеристик продукції для виробників залишається без змін, що має забезпечити контроль якості. Встановлено і чіткі строки: кодифікація має відбуватися протягом десяти днів після отримання висновку за результатами випробувань.

    Суттєві зміни торкнулися і медичного забезпечення військових. Кабінет Міністрів вніс зміни до правил обігу знеболювальних препаратів, зокрема наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються в бойових умовах. Відтепер Міністерство оборони отримує право самостійно визначати порядок їх постачання та використання на передовій, на стабілізаційних пунктах і у бойових бригадах. Це рішення фактично скасовує частину бюрократичних обмежень мирного часу, які раніше ускладнювали роботу медиків у польових умовах. Нові норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.

    Експерти зазначають, що такі кроки є логічним продовженням курсу на дерегуляцію оборонного сектору, який Україна активно реалізує з початку повномасштабної війни. Централізація закупівель через одне відомство дозволяє не лише зменшити адміністративні бар’єри, а й посилити контроль за використанням ресурсів. В умовах високої інтенсивності бойових дій швидкість постачання часто є критичним фактором, який безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на фронті.

    Окрему увагу в уряді приділяють прозорості процесів. Хоча частина інформації про оборонні закупівлі залишається закритою з міркувань безпеки, централізація управління дозволяє краще відстежувати рух ресурсів і запобігати їх нецільовому використанню. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів, які фінансують значну частину оборонних потреб України.

    Водночас зміни мають і стратегічне значення. Уніфікація підходів до закупівель, кодифікації та медичного забезпечення формує більш сучасну модель управління оборонним сектором, яка відповідає стандартам країн НАТО. Це може спростити інтеграцію України у західні безпекові структури в майбутньому.

    Новий пакет рішень уряду є спробою зробити систему забезпечення армії швидшою, гнучкішою та менш залежною від бюрократичних процедур. У реаліях війни це означає не лише економію часу, а й потенційно врятовані життя військових, які отримуватимуть необхідне спорядження та медичну допомогу без затримок.

  • Енергетика під загрозою: Індія терміново виводить танкери з Перської затоки через ризики в Ормузькій протоці

    Енергетика під загрозою: Індія терміново виводить танкери з Перської затоки через ризики в Ормузькій протоці

    Індія, один із найбільших імпортерів енергоресурсів у світі, опинилася перед серйозним викликом через загострення безпекової ситуації на Близькому Сході. На тлі війни в регіоні та нестабільності в Ормузькій протоці країна змушена терміново переглядати логістику постачання газу та нафти, а також вживати заходів для захисту своїх танкерів. Про це повідомляє Bloomberg, індійські енергетичні компанії активізували дії з виведення суден із небезпечної зони, побоюючись зриву поставок.

    Ключовим епізодом стало проходження газового танкера Sarv Shakti, який перевозить близько 45 тисяч тонн зрідженого природного газу. Судно, що ходить під прапором Маршаллових Островів, здійснило складний маршрут поблизу іранських островів Ларак і Кешм, після чого продовжило рух у напрямку Індії. За інформацією транспортних документів, отримувачем вантажу є державна компанія Indian Oil Corporation — один із ключових гравців енергетичного сектору країни.

    Цей рейс став одним із небагатьох прикладів успішного проходження великих танкерів через Ормузьку протоку після її часткового відкриття у квітні. Нагадаємо, що раніше Іран фактично обмежив рух суден у цій стратегічній артерії через загострення конфлікту, що одразу вплинуло на світові енергетичні ринки.

    Ормузька протока має критичне значення для глобальної економіки: через неї проходить близько 20% світових поставок нафти та значна частина зрідженого газу. Будь-які перебої в її роботі автоматично призводять до зростання цін на енергоносії та створюють ризики для енергетичної безпеки багатьох країн, включно з Індією.

    У відповідь на нові виклики індійська влада запровадила низку екстрених заходів. Зокрема, портам доручено надавати пріоритет танкерам із газом, щоб скоротити час їхнього перебування в небезпечних водах. Крім того, судновласники почали використовувати додаткові заходи безпеки — зокрема передавати інформацію про національність екіпажу, що може слугувати певним стримувальним фактором у зоні підвищеного ризику.

    За попередніми даними, Індії вже вдалося провести через протоку щонайменше вісім танкерів зі зрідженим газом. Це стало можливим завдяки дипломатичним контактам із Тегераном та координації на рівні енергетичних компаній. Водночас ситуація залишається нестабільною: окремі судна змушені змінювати маршрути або затримуватися в очікуванні безпечного проходу.

    Ще одним прикладом став танкер Desh Garima, який також зміг перетнути протоку, попри складні умови. Однак такі випадки швидше виняток, ніж правило. Багато суден продовжують перебувати в зоні ризику або шукають альтернативні маршрути, що суттєво збільшує витрати на логістику.

    Проблема має і внутрішній вимір для Індії. Через перебої з постачанням зрідженого газу країна вже стикається з дефіцитом енергоресурсів, що впливає на побутове споживання та промисловість. Влада змушена шукати баланс між забезпеченням енергетичної стабільності та мінімізацією ризиків для судноплавства.

    Окрему увагу приділяють нарощуванню внутрішнього видобутку газу та диверсифікації джерел постачання. Однак ці заходи не можуть швидко компенсувати залежність від імпорту, особливо в умовах глобальної нестабільності.

    Ситуація в Перській затоці також впливає на ширший геополітичний контекст. Конфлікт у регіоні, зокрема напруження між Іраном та західними країнами, створює додаткові ризики для міжнародної торгівлі. Зростає вартість страхування суден, підвищуються транспортні витрати, а також посилюється невизначеність на ринку енергоносіїв.

    Аналітики зазначають, що навіть часткове порушення судноплавства в Ормузькій протоці може мати довготривалі наслідки для світової економіки. Для Індії це означає не лише енергетичні ризики, а й потенційний вплив на економічне зростання, адже стабільні поставки енергії є критично важливими для її розвитку.

    Попри складну ситуацію, Індія продовжує активно працювати над забезпеченням безпеки своїх енергетичних маршрутів. Дипломатичні контакти, координація з партнерами та оперативні рішення в логістиці дозволяють країні поки що уникати критичних перебоїв.

    Водночас експерти попереджають: якщо конфлікт у регіоні затягнеться або загостриться, це може призвести до серйозніших наслідків — як для Індії, так і для глобального енергетичного ринку. Ормузька протока залишається одним із найвразливіших вузлів світової економіки, і будь-яка ескалація навколо неї миттєво відгукується далеко за межами Близького Сходу.

    Нинішні дії Індії — це не лише реакція на поточну кризу, а й сигнал про глибші проблеми глобальної енергетичної безпеки. У світі, де ключові маршрути можуть бути заблоковані в будь-який момент, країни змушені адаптуватися до нової реальності, в якій ризики стають нормою.

  • Скандал із харчуванням у ЗСУ: Міноборони та Генштаб терміново втрутилися після тривожних сигналів із фронту

    Скандал із харчуванням у ЗСУ: Міноборони та Генштаб терміново втрутилися після тривожних сигналів із фронту

    Міністерство оборони України спільно з Генеральним штабом Збройних сил України розпочали перевірки та реагування на факти перебоїв із постачанням харчування в низці бойових підрозділів. Йдеться про ситуації, зафіксовані у 30-й окремій механізованій бригаді, 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді та 108-й окремій бригаді територіальної оборони.

    У відомстві наголосили, що подібні випадки не повинні ставати системними, а всі проблеми із забезпеченням мають оперативно усуватися. Наразі ведеться координація дій між командуванням, тиловими службами та відповідальними особами на місцях.

    Ця реакція стала продовженням ширшої перевірки забезпечення військових, яка розпочалася після резонансного випадку в 14-й окремій механізованій бригаді. Саме там ситуація з логістикою викликала широкий суспільний резонанс і стала підставою для службового розслідування.

    За офіційною інформацією, в окремих підрозділах виникали труднощі з доставкою продуктів харчування безпосередньо на передові позиції. Основною причиною називають ускладнену логістику в умовах активних бойових дій, зокрема постійні обстріли та небезпеку традиційних маршрутів постачання.

    У Генеральному штабі пояснили, що на деяких напрямках доставка продуктів здійснюється альтернативними способами — за допомогою безпілотників або через водні перешкоди, зокрема річку Оскіл. Однак такі методи не завжди дозволяють забезпечити регулярність і повноцінність постачання.

    Особливо гостро проблема проявилася в 14-й бригаді, де, за даними розслідування, військові на окремих позиціях тривалий час залишалися без належного забезпечення. Повідомлялося про затримки постачання продуктів на термін до двох тижнів. У деяких випадках бійці були змушені використовувати дощову воду для виживання.

    Оприлюднені свідчення та фотографії викликали значний резонанс у суспільстві. Родичі військових повідомляли про втрату зв’язку з підрозділами та неможливість передати допомогу самостійно. Також з’являлися дані про суттєве фізичне виснаження військових, які втрачали вагу через нестачу харчування.

    Після розголосу ситуації були ухвалені кадрові рішення. Командира 14-ї бригади звільнили за неналежне інформування про реальний стан забезпечення. Також відбулася зміна керівництва на рівні корпусу — одного з командувачів було знято з посади та перепризначено з пониженням.

    У Міністерстві оборони підкреслили, що відповідальність за викривлені або недостовірні доповіді про ситуацію на фронті буде посилена. Неправдива інформація щодо забезпечення військових розглядається як серйозне порушення, що може мати прямі наслідки для безпеки особового складу.

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доручив провести комплексну перевірку забезпечення підрозділів на лінії бойового зіткнення. Відповідні інспекції мають завершитися до 20 травня. Особлива увага приділяється саме тиловому забезпеченню — постачанню продуктів, води, медикаментів та інших критично важливих ресурсів.

    У військовому командуванні наголошують, що сучасна війна значно ускладнює логістику. Постійні удари по транспортній інфраструктурі, активне використання дронів противником і складні погодні умови створюють додаткові ризики для підвозу забезпечення.

    Водночас експерти зазначають, що навіть за таких умов критично важливо забезпечити стабільність постачання, адже від цього безпосередньо залежить боєздатність підрозділів. Харчування, вода та базові умови життєзабезпечення є фундаментом для виконання бойових завдань.

    Після інциденту в 14-й бригаді у військовому керівництві почали активніше говорити про необхідність модернізації системи тилового забезпечення. Серед можливих рішень — розширення використання безпілотних технологій для доставки, створення резервних логістичних маршрутів, а також посилення контролю за виконанням контрактів постачальниками.

    Окремо порушується питання комунікації між підрозділами та командуванням. Своєчасне інформування про проблеми на місцях має стати ключовим елементом запобігання кризовим ситуаціям.

    У Міністерстві оборони запевняють, що всі виявлені порушення будуть ретельно розслідувані, а винні особи притягнуті до відповідальності. Водночас наголошується, що більшість підрозділів Збройних сил України забезпечуються належним чином, а окремі інциденти не відображають загальної картини.

    Ситуація з перебоями у харчуванні стала важливим сигналом для військового керівництва щодо необхідності посилення контролю та вдосконалення логістики в умовах війни. Очікується, що результати перевірок дозволять не лише усунути поточні проблеми, а й запобігти їх повторенню в майбутньому.

  • Свириденко у Польщі: переговори з Туском про оборону, енергетику і нові правила на кордоні

    Свириденко у Польщі: переговори з Туском про оборону, енергетику і нові правила на кордоні

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко здійснила робочий візит до польського Жешува, де провела переговори з главою уряду Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили широкий спектр питань — від оборони та енергетики до торгівлі, логістики та розвитку прикордонної інфраструктури. Про це очільниця українського уряду повідомила в Телеграм у понеділок, 27 квітня.

    За підсумками зустрічі українська сторона повідомила, що співпраця між країнами має насичений і практичний порядок денний, орієнтований на вирішення конкретних економічних і безпекових завдань. Основну увагу приділили посиленню оборонної взаємодії, що залишається ключовим напрямом співпраці в умовах війни.

    Окремим блоком переговорів стала енергетика. Україна і Польща домовилися активізувати взаємодію між державними та приватними компаніями, зокрема йдеться про розширення співпраці у сфері постачання енергоресурсів, обміну інфраструктурними можливостями та спільних проєктів. У цьому контексті планується поглиблення партнерства між енергетичними компаніями обох країн, що може зміцнити енергетичну безпеку регіону.

    Важливою темою стала і двостороння торгівля. Україна та Польща працюють над зменшенням бар’єрів для перевізників і спрощенням процедур перетину кордону. Найближчим часом очікується підписання угоди щодо контролю на спільних пунктах пропуску. Це дозволить оптимізувати митні процедури, скоротити час проходження кордону та зменшити навантаження на логістичні маршрути.

    Також сторони обговорили технічні питання, пов’язані з реєстрацією українських перевізників у польських системах контролю, що є важливим для стабільності вантажоперевезень. Врегулювання цих процедур має знизити напругу у транспортній сфері та забезпечити більш передбачувані умови для бізнесу.

    Значну увагу приділили розвитку прикордонної та логістичної інфраструктури. Йдеться про модернізацію пунктів пропуску, розширення їх пропускної спроможності та створення нових транспортних коридорів. Це питання є критично важливим для експорту української продукції та стабільного функціонування економіки в умовах війни.

    Окремо обговорювалася участь польських компаній у приватизаційних процесах в Україні. Польща розглядається як один із ключових партнерів у відбудові економіки, і залучення іноземного бізнесу має стати важливим фактором післявоєнного розвитку.

    У ході переговорів українська сторона подякувала Польщі за підготовку до проведення міжнародної конференції з відновлення України, яка цього року відбудеться у Гданську. Цей захід розглядається як ключова платформа для залучення інвестицій і координації міжнародної допомоги.

    Крім того, польського прем’єра запросили взяти участь у міжнародному саміті міст і регіонів України, який запланований у Києві. Очікується, що цей захід стане майданчиком для розвитку регіонального співробітництва та обговорення конкретних проєктів відбудови.

    Переговори відбулися на тлі активного розвитку українсько-польських відносин, які за останні роки значно поглибилися. Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки, економіки та гуманітарної підтримки.

    Раніше польська сторона також заявляла про наміри розвивати власні оборонні спроможності із залученням українського досвіду, зокрема у сфері безпілотних технологій. Це свідчить про взаємний обмін знаннями та практиками між країнами.

    Загалом зустріч у Жешуві підтвердила, що Україна і Польща переходять від декларацій до практичної реалізації спільних рішень. Основний акцент робиться на інфраструктурі, енергетиці та безпеці — сферах, які мають визначальне значення як під час війни, так і у період післявоєнного відновлення.

    У підсумку переговори продемонстрували прагнення обох країн до поглиблення стратегічного партнерства, яке охоплює не лише політичний діалог, а й конкретні економічні та безпекові проєкти.

  • Сирський наказав перевірити логістику на фронті

    Сирський наказав перевірити логістику на фронті

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доручив провести масштабну перевірку організації логістичного забезпечення підрозділів, які виконують бойові завдання на передньому краї оборони. Відповідне рішення ухвалене на тлі повідомлень про проблеми із постачанням у частині підрозділів та суспільного резонансу навколо умов служби військових.

    Як повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України, командувачі угруповань військ і командири корпусів мають до 20 травня здійснити комплексну перевірку системи забезпечення підрозділів, які перебувають безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Йдеться про оцінку організації підвезення боєприпасів, продовольства, води, медичного забезпечення, засобів зв’язку та іншого критично необхідного майна.

    Окрему увагу наказано приділити питанню евакуації поранених, а також застосуванню сучасних технічних засобів логістики, зокрема наземних роботизованих комплексів, які дедалі частіше використовуються для доставки вантажів у зони підвищеного ризику. У Генштабі наголошують, що такі рішення спрямовані на мінімізацію ризиків для особового складу та підвищення ефективності забезпечення військ у складних умовах фронту.

    Причиною посиленої уваги до логістичного напрямку стали події навколо підрозділів на Харківському напрямку. Наприкінці квітня у публічному просторі з’явилися повідомлення від родичів військовослужбовців 14-ї окремої механізованої бригади, які заявляли про критичні умови перебування бійців на позиціях. За їхніми словами, військові протягом тривалого часу стикалися з нестачею води та харчів, що викликало широкий суспільний резонанс.

    Згодом Генеральний штаб повідомив про кадрові рішення, ухвалені за результатами перевірок. Було оголошено про звільнення командирів 14-ї бригади та одного з корпусів. Причинами названо приховування реального стану справ, недоліки в організації управління, а також прорахунки у забезпеченні підрозділів, що вплинули на бойову ефективність і ситуацію на окремих ділянках фронту.

    Після цього новопризначений командир 14-ї окремої механізованої бригади Тарас Максімов провів відеозустріч із військовослужбовцями, які продовжують виконувати завдання на Харківському напрямку. Під час розмови він запевнив особовий склад у посиленні контролю за забезпеченням, а також пообіцяв пришвидшити організацію ротації для тих військових, які тривалий час перебувають на передових позиціях без належного відпочинку.

    У військовому керівництві наголошують, що логістика є одним із ключових елементів бойової стійкості армії, особливо в умовах інтенсивних бойових дій. Вчасне постачання ресурсів, належна координація між підрозділами та контроль за виконанням наказів безпосередньо впливають на здатність утримувати позиції та ефективно протидіяти противнику.

    Водночас у Генштабі підкреслюють, що в умовах широкомасштабної війни навантаження на логістичні структури суттєво зросло, що вимагає постійного вдосконалення системи управління, запровадження нових технологічних рішень і більш жорсткого контролю на всіх рівнях.

    Очікується, що за результатами перевірки, ініційованої Олександром Сирським, буде сформовано узагальнений звіт із пропозиціями щодо вдосконалення системи логістичного забезпечення. Ці напрацювання можуть стати основою для подальших організаційних змін у структурі забезпечення Збройних сил України та посилення оперативної ефективності військ на передовій.

  • Євроколія до Києва й Одеси: ЄС планує нові залізничні коридори через Україну

    Євроколія до Києва й Одеси: ЄС планує нові залізничні коридори через Україну

    Європейський Союз розглядає масштабне розширення залізничної інфраструктури в Україні — зокрема продовження європейської колії до ключових міст: Львів, Київ та Одеса. Про це заявила генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Європейська комісія Магда Копчинська, повідомляє Forbes.

    Йдеться про створення нових транспортних коридорів, які інтегрують українську залізницю в європейську систему та дозволять здійснювати перевезення без необхідності зміни колії на кордоні. У перспективі планується налагодити пряме залізничне сполучення між Польщею та Києвом, а також розширити маршрути з Центральної Європи через захід України до південних регіонів, включно з Одесою.

    Ключовим елементом цього проєкту є перехід на європейський стандарт колії (1435 мм), який відрізняється від ширшої колії, що традиційно використовується в Україні. Така інтеграція значно скоротить час перевезень, спростить логістику та підвищить ефективність міжнародної торгівлі.

    У Єврокомісії наголошують, що розвиток інфраструктури відбуватиметься з урахуванням безпекових ризиків. В умовах повномасштабної війни транспортні коридори мають не лише будуватися, а й бути захищеними від можливих атак. Це означає додаткові вимоги до проєктування, розміщення об’єктів і систем безпеки.

    Після 2022 року Європейський Союз вже зробив важливий крок у цьому напрямку, розширивши транс’європейську транспортну мережу TEN-T і включивши до неї Україну. Зокрема, до пріоритетних напрямків було додано маршрути, що ведуть до Одеси, яка є ключовим портом для експорту.

    Важливу роль у збереженні логістичних можливостей України після блокування частини морських шляхів відіграли так звані «Шляхи солідарності». Ця ініціатива ЄС дозволила перенаправити експортні потоки, зокрема аграрної продукції, через сухопутні маршрути та європейські порти.

    Окрім залізниці, Євросоюз також акцентує увагу на розвитку прикордонної інфраструктури, внутрішніх водних шляхів і морських портів. У перспективі планується модернізація українських аеропортів — після відкриття повітряного простору.

    Реалізація таких масштабних проєктів потребує значних інвестицій і часу, однак уже зараз Україна робить перші кроки у напрямку інтеграції з європейською транспортною системою. Зокрема, ведуться роботи з розвитку євроколії на заході країни.

    Раніше повідомлялося, що першу в Україні ділянку залізничної колії європейського стандарту, відкриту у вересні 2025 року, планують продовжити від Ужгород до Львова. Також передбачено будівництво нової ділянки Скнилів – Мостиська-2, яка має покращити сполучення з Польщею.

    Окрім цього, Україна планує запуск швидкісного поїзда «Інтерсіті» з Ужгорода після завершення електрифікації відповідної ділянки євроколії. Це стане ще одним кроком до інтеграції транспортної системи країни з Європою.

    Експерти зазначають, що розвиток євроколії має не лише економічне, а й стратегічне значення. Він сприятиме швидшому переміщенню товарів, зменшенню логістичних витрат і підвищенню конкурентоспроможності українського експорту. Водночас це посилює зв’язки України з європейським ринком і прискорює процес євроінтеграції.

    Ініціатива ЄС щодо продовження євроколії до Львова, Києва та Одеси є частиною ширшої стратегії інтеграції України в європейський транспортний простір. У довгостроковій перспективі це може суттєво змінити логістику в регіоні та зробити Україну важливим транспортним хабом між Європою та іншими частинами світу.

  • Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Європейський Союз опинився на межі масштабної енергетично-логістичної кризи через нестачу авіаційного пального, яка вже починає впливати на транспорт, економіку та ринок товарів. На тлі геополітичної нестабільності в регіоні Перської затоки експерти попереджають: наслідки можуть вийти далеко за межі авіаційної галузі і зачепити споживачів по всій Європі, включно з Україною.

    За даними європейських інституцій, ключовою причиною проблеми стало різке скорочення поставок пального з Близького Сходу. Через перебої в логістиці та блокування маршрутів імпорт авіаційного керосину до Європи вже зменшився майже вдвічі, тоді як власні виробничі потужності покривають лише близько 70% потреб ринку . Це створює ризик системного дефіциту, який може проявитися вже найближчими тижнями.

    Міжнародні організації та галузеві асоціації попереджають, що у разі подальших перебоїв Європа може зіткнутися з нестачею пального вже протягом трьох–шести тижнів . У такому випадку наслідки будуть відчутними: від масових скасувань рейсів до різкого подорожчання квитків і логістичних послуг.

    Вже зараз деякі великі авіакомпанії, зокрема KLM і Lufthansa, змушені скорочувати кількість рейсів через зростання витрат і проблеми з постачанням пального . Аналогічні кроки можуть зробити й інші перевізники, особливо в умовах наближення літнього туристичного сезону, коли попит на перельоти традиційно зростає.

    Європейська комісія вже розглядає антикризові заходи. Серед них — можливість добровільного перерозподілу запасів авіапалива між країнами ЄС, щоб уникнути ситуацій, коли окремі аеропорти або регіони залишаються без ресурсу . Також планується посилити моніторинг запасів і координацію між державами, постачальниками та авіакомпаніями.

    Експерти наголошують, що ситуація вже переходить із фази «кризи цін» у фазу «кризи поставок». Це означає, що проблема полягає не лише у подорожчанні пального, а й у ризику його фізичної нестачі. Саме тому наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж просто зростання тарифів на авіаперевезення.

    Особливо чутливою до таких змін є авіаційна галузь, яка працює в режимі високої інтенсивності. Лоукост-перевізники, наприклад, мінімізують час простою літаків і не мають значних резервів пального. У разі перебоїв вони змушені або скасовувати рейси, або підвищувати ціни, що вже спостерігається на ринку.

    Водночас дефіцит авіапалива впливає не лише на пасажирські перевезення. Значна частина міжнародної торгівлі залежить від авіалогістики, особливо коли йдеться про швидкопсувні або високовартісні товари. Якщо доставка ускладнюється або дорожчає, це неминуче відображається на кінцевій вартості продукції.

    Аналітики прогнозують, що у разі затягування кризи ціни на імпортні товари можуть зрости на 20–30% і більше. Це пов’язано з тим, що транспортні витрати закладаються у собівартість товарів. Особливо це стосуватиметься продукції, яка доставляється повітряним шляхом або потребує швидкої логістики.

    Частину навантаження може взяти на себе наземний транспорт, передусім залізниця. У Європі вона добре розвинена і менш залежна від нафтопродуктів завдяки електрифікації. Однак це не вирішує проблему повністю. Зростання попиту на залізничні перевезення також призведе до підвищення тарифів і збільшення навантаження на інфраструктуру.

    Для України ця ситуація має подвійний ефект. З одного боку, через війну цивільна авіація в країні не функціонує, що зменшує прямий вплив дефіциту. З іншого — Україна залишається частиною європейських логістичних ланцюгів, тому подорожчання транспортування в ЄС автоматично позначиться на цінах всередині країни.

    Крім того, Україна також залежить від імпорту нафтопродуктів, і зростання їх вартості впливатиме на всі сфери економіки — від транспорту до виробництва. Це створює ризик нового витка інфляції, який може зачепити як бізнес, так і споживачів.

    Експерти зазначають, що ситуація може стабілізуватися у разі відновлення постачань із Близького Сходу. Проте навіть у такому випадку ціни навряд чи повернуться до попереднього рівня. Додаткові витрати, пов’язані з логістикою, страхуванням і новими маршрутами, залишаться у структурі цін.

    У довгостроковій перспективі ця криза може стимулювати зміни на ринку. Зокрема, йдеться про диверсифікацію постачальників, розвиток альтернативних джерел пального та перегляд логістичних стратегій. Однак ці процеси потребують часу і значних інвестицій.

    Таким чином, дефіцит авіапалива в Європі вже переростає у масштабний економічний виклик. Його наслідки відчують не лише авіакомпанії, а й споживачі, які можуть зіткнутися з подорожчанням товарів, послуг і перевезень. Найближчі місяці стануть ключовими для визначення глибини цієї кризи та її впливу на економіку Європи і України.

    Джерело: Віктор Гальчинський, член правління ГО “Лінія 102.Юа”, фінансовий аналітик, спеціально для Главреду