Nenkainfo.com

Позначка: Львів

  • Фаворит на пост прем’єра Британії підтримав Україну

    Фаворит на пост прем’єра Британії підтримав Україну

    Фаворит на посаду нового прем’єр-міністра Великої Британії Енді Бернем підтвердив, що Лондон не змінюватиме курс щодо підтримки України після зміни керівництва уряду. Кандидат на посаду лідера правлячої Лейбористської партії заявив, що безпека Великої Британії нерозривно пов’язана з війною Росії проти України, а допомога Києву залишатиметься одним із ключових пріоритетів британської зовнішньої політики. Відповідні заяви Бернем зробив у програмній статті для британської газети The Times, присвяченій його баченню майбутньої політики країни.

    Заява пролунала менш ніж за два тижні після того, як чинний прем’єр-міністр Кір Стармер оголосив про відставку з посади лідера Лейбористської партії. Наразі Бернем вважається головним і фактично безальтернативним претендентом на посаду нового керівника партії та глави британського уряду. За даними британських ЗМІ, інших впливових кандидатів у перегонах не залишилося, а сам Бернем уже заручився підтримкою більшості депутатів-лейбористів.

    У своїй статті політик наголосив, що світ стає дедалі небезпечнішим через агресію Росії, конфлікти на Близькому Сході, кібератаки та нові глобальні виклики. Саме тому, на його переконання, Велика Британія повинна одночасно зміцнювати власну обороноздатність і підтримувати союзників.

    «Підтримка України з боку Великої Британії не похитнеться. Ми усвідомлюємо, що британська безпека та ширша євроатлантична безпека пов’язані з тим, що відбувається в Україні», — наголосив Бернем.

    За словами політика, Лейбористська партія вже продемонструвала здатність формувати міжнародні коаліції для підтримки України та стримування російської агресії. Він переконаний, що цей курс має бути продовжений і після зміни уряду.

    Окрім допомоги Україні, Бернем окреслив власне бачення майбутньої оборонної політики країни. Він виступає за масштабне збільшення інвестицій у британський оборонно-промисловий комплекс, розвиток власного військового виробництва, модернізацію Збройних сил та зміцнення оборонної промисловості. На його думку, такі вкладення не лише посилять безпеку держави, а й створять нові робочі місця та стимулюватимуть економічне зростання.

    Бернем також підтвердив, що у разі призначення на посаду прем’єра не переглядатиме ключові міжнародні зобов’язання Лондона. Він заявив про повну підтримку НАТО, збереження британського ядерного стримування та стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Одночасно політик виступає за активніше співробітництво з європейськими союзниками у сфері безпеки та оборони.

    Окремо Бернем нагадав про власний досвід співпраці з Україною ще під час роботи мером Великого Манчестера. За його словами, місто активно підтримувало партнерські зв’язки з українськими громадами, зокрема з Києвом та Львовом, а також реалізовувало гуманітарні ініціативи після початку повномасштабної війни.

    Питання наступності британської політики щодо України стало одним із ключових після несподіваної відставки Кіра Стармера. 22 червня він оголосив про рішення залишити посаду лідера Лейбористської партії та прем’єр-міністра, пояснивши це необхідністю оновлення політичного керівництва країни. До обрання нового лідера Стармер виконує обов’язки глави уряду.

    Енді Бернем, який раніше був мером Великого Манчестера, незадовго до цього повернувся до Палати громад після перемоги на довиборах і практично одразу оголосив про намір очолити партію. Станом на 9 липня він залишається єдиним кандидатом, який має необхідну підтримку депутатів для участі у виборах нового лідера лейбористів. Якщо нових претендентів не з’явиться, Бернем може очолити партію вже найближчими днями, а офіційне призначення прем’єр-міністром очікується після завершення внутрішньопартійної процедури.

    Експерти зазначають, що заяви Бернема мають важливе значення для України, оскільки свідчать про збереження двопартійного консенсусу у Великій Британії щодо підтримки Києва. Попри зміну політичного керівництва, Лондон продовжує розглядати російську агресію як безпосередню загрозу європейській безпеці та власним національним інтересам. Сам Бернем наголошує, що допомога Україні є не лише проявом солідарності, а й важливою складовою захисту всієї євроатлантичної спільноти.

  • “Якщо ви б’єте військових — хто захистить вас?”: Буданов зробив гучну заяву після подій у Львові

    “Якщо ви б’єте військових — хто захистить вас?”: Буданов зробив гучну заяву після подій у Львові

    Будівля територіального центру комплектування у Львові після резонансної сутички між військовослужбовцями та цивільними стала центром уваги всієї країни. Інцидент, під час якого натовп перекинув і пошкодив службовий автомобіль ТЦК, отримав широкий суспільний резонанс та викликав реакцію керівництва держави, військового командування й органів місцевої влади. Одним із перших свою позицію публічно висловив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, який закликав українців замислитися над наслідками подібних дій та наголосив на необхідності правової оцінки інциденту.

    У своєму Telegram-каналі Буданов заявив, що напад на українських військовослужбовців є неприпустимим навіть за наявності суспільних дискусій щодо роботи територіальних центрів комплектування.

    «Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас. Очікую справедливої реакції від правоохоронних органів на події у Львові», – написав він.

    Заява керівника ГУР пролунала після конфлікту, який стався ввечері 8 липня у Сихівському районі Львова. За інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, близько 21:30 військовослужбовці спільно з поліцейськими проводили перевірку військово-облікових документів чоловіка. Під час перевірки, як стверджують у ТЦК, було встановлено, що він із 12 червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після цього чоловіка доставили до територіального центру комплектування та направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Поки одну частину групи супроводжували до ТЦК, інші військовослужбовці залишилися на місці. Саме тоді, за офіційною версією, їх оточила група людей, яка почала агресивно поводитися. На відеозаписах, що швидко поширилися у соціальних мережах, видно, як десятки людей заблокували службовий автомобіль, вигукували «Ганьба!», а згодом перекинули транспортний засіб та пошкодили його. Також повідомлялося про проколоті шини та пошкодження кузова автомобіля.

    Львівський обласний ТЦК заявив, що всі особи, причетні до нападу на військовослужбовців та пошкодження службового майна, нестимуть відповідальність відповідно до чинного законодавства. У повідомленні також містився заклик до громадян не піддаватися на провокації та не перешкоджати виконанню законних обов’язків військовими і поліцейськими.

    На інцидент відреагував і міський голова Львова Андрій Садовий. Він назвав побачене «дуже поганим симптомом» і наголосив, що Росія найбільше зацікавлена у внутрішніх конфліктах всередині України. За словами мера, навіть під час повномасштабної війни держава повинна залишатися правовою, а всі учасники подій, які порушили закон, мають понести відповідальність. Садовий також закликав припинити називати військовослужбовців «працівниками ТЦК», підкресливши, що це військові, які виконують службу.

    Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький також засудив напад на військових. Він повідомив, що правоохоронні органи дадуть правову оцінку діям усіх учасників конфлікту, а дії самих військовослужбовців ТЦК додатково перевірять у межах службового розслідування.

    Після резонансної події свою позицію висловила і військова омбудсменка Ольга Решетилова. Вона заявила, що відповідальність за подібні конфлікти не можна покладати виключно на людей, які опинилися безпосередньо на місці подій. На її думку, проблема значно глибша і потребує системних змін. Решетилова закликала уряд, військово-політичне керівництво та органи місцевого самоврядування переглянути підходи до мобілізації, удосконалити систему бронювання та провести реформу роботи ТЦК.

    Події у Львові викликали широкий суспільний резонанс і стали однією з найбільш обговорюваних тем останніх днів. Відео із перекиданням службового автомобіля швидко поширилися соціальними мережами та медіа, а інцидент спричинив активну дискусію щодо мобілізації, взаємодії громадян із представниками ТЦК та необхідності вдосконалення чинної системи.

    Наразі правоохоронні органи встановлюють усіх учасників конфлікту, аналізують відеозаписи та інші докази. Після завершення перевірки буде ухвалено процесуальні рішення щодо осіб, причетних до пошкодження службового автомобіля та можливого застосування насильства. Водночас офіційні особи наголошують, що будь-які суперечки навколо мобілізації повинні вирішуватися виключно у правовому полі, без насильства щодо військовослужбовців чи інших громадян.

  • “Це вже небезпечний симптом”: Садовий жорстко відреагував на сутички з ТЦК у Львові

    “Це вже небезпечний симптом”: Садовий жорстко відреагував на сутички з ТЦК у Львові

    Міський голова Львова Андрій Садовий різко відреагував на масовий конфлікт, який увечері 8 липня стався у Сихівському районі міста за участю військовослужбовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і місцевих жителів. За словами мера, події стали серйозним сигналом для суспільства, а всі учасники, які порушили закон, повинні понести відповідальність.

    У своєму зверненні Андрій Садовий наголосив, що інцидент не характеризує львівську громаду загалом, однак залишає негативний слід.

    «Те, що ми побачили вчора у Львові – дуже погано. Ще не діагноз, але вже симптом. 58 тисяч львів’ян і львів’янок сьогодні на фронті. Кожного дня ми прощаємося із загиблими земляками. Місто віддає левову частку свого бюджету на підтримку Сил оборони України. Ганебна поведінка групи людей не здатна знищити репутацію громади, але тінь кинула», – написав міський голова.

    Садовий також заявив, що Росія найбільше зацікавлена у внутрішніх конфліктах в Україні, адже будь-які подібні інциденти миттєво стають інструментом російської пропаганди.

    За його словами, навіть під час війни Україна залишається правовою державою, а будь-які порушення закону мають отримати належну оцінку правоохоронців.

    «Події вчорашнього вечора повинні отримати належну правову оцінку. Усі, хто порушив закон, мають понести відповідальність. Ми можемо дискутувати про роботу державних інституцій. Але перешкоджати військовим виконувати службові обов’язки, нищити майно чи брати закон у власні руки – неприпустимо», – наголосив мер Львова.

    Окремо Садовий закликав припинити називати військовослужбовців ТЦК «працівниками ТЦК», підкресливши, що йдеться саме про військових, які виконують службові обов’язки.

    До резонансної події також відреагував начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. Він заявив, що напади на українських військовослужбовців є неприпустимими та закликав правоохоронні органи дати належну правову оцінку інциденту.

    «Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас. Очікую справедливої реакції від правоохоронних органів», – зазначив Буданов.

    Конфлікт стався ввечері 8 липня на Сихові. За інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, близько 21:30 військовослужбовці спільно з поліцейськими зупинили чоловіка для перевірки військово-облікових документів. Під час перевірки, як стверджують у ТЦК, з’ясувалося, що з 12 червня він перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після цього чоловіка доставили до територіального центру комплектування, а згодом направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Водночас інша група військовослужбовців ТЦК, яка залишилася на місці, опинилася в оточенні натовпу. За інформацією обласного ТЦК, група людей заблокувала службовий автомобіль, поводилася агресивно, пошкодила транспортний засіб, після чого перекинула його. Відео інциденту швидко поширилися у соціальних мережах і викликали широкий суспільний резонанс.

    На записах, оприлюднених очевидцями, видно, як десятки людей оточили автомобіль ТЦК, вигукували образливі гасла, після чого кілька чоловіків перекинули службову машину. Частина учасників конфлікту також пошкодила транспортний засіб.

    Львівський обласний ТЦК та СП після інциденту звернувся до громадян із закликом не піддаватися на провокації та не перешкоджати військовослужбовцям і працівникам поліції виконувати законні обов’язки.

    Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький також засудив дії натовпу. Він заявив, що всі обставини події мають бути ретельно встановлені, а винні – притягнуті до відповідальності відповідно до закону. Крім того, посадовець повідомив, що дії військовослужбовців ТЦК також перевірять у межах службового розслідування, щоб дати оцінку всім учасникам конфлікту.

    Поліція Львівської області проводить перевірку всіх обставин інциденту. Правоохоронці встановлюють осіб, які брали участь у пошкодженні службового автомобіля, а також аналізують відеозаписи з місця події. Офіційна правова кваліфікація дій учасників конфлікту буде визначена після завершення першочергових слідчих дій.

    Резонансний випадок у Львові став одним із найгучніших конфліктів навколо мобілізаційних заходів за останній час. Подія викликала активне обговорення у суспільстві та політичному середовищі, а представники влади наголосили на необхідності забезпечення законності як під час проведення мобілізаційних заходів, так і під час реагування громадян на дії державних органів.

  • «Львів сильно змінився»: Клопотенко несподівано закрив популярне кафе після чотирьох років роботи

    «Львів сильно змінився»: Клопотенко несподівано закрив популярне кафе після чотирьох років роботи

    Відомий український шеф-кухар, ресторатор та популяризатор української кухні Євген Клопотенко оголосив про закриття свого львівського бістро «Інші». Заклад, який працював у центрі Львова з 2022 року та став одним із найвідоміших гастрономічних проєктів міста воєнного часу, припинив роботу наприкінці травня 2026 року. Про своє рішення Клопотенко повідомив особисто у соціальних мережах, пояснивши, що проєкт виконав свою місію та досяг межі розвитку.

    Новина викликала значний резонанс серед львів’ян і гостей міста. У коментарях сотні відвідувачів поділилися спогадами про улюблені страви, атмосферу закладу та власні історії, пов’язані з кафе. Багато хто назвав закриття «Інших» однією з найнеочікуваніших гастрономічних подій року.

    За словами Клопотенка, проєкт народився у надзвичайно складний для країни період. У 2022 році Львів став одним із головних центрів прийому переселенців, волонтерів та людей, які рятувалися від війни. Саме тоді команда створила заклад, який мав не лише комерційну, а й соціальну місію.

    Шеф нагадав, що спочатку «Інші» працювали як відповідь на гуманітарний виклик перших місяців повномасштабної війни. У закладі діяло спеціальне безкоштовне меню для тих, хто потребував допомоги. За перший рік роботи команда нагодувала близько 150 тисяч людей.

    Згодом проєкт трансформувався у повноцінне кафе сучасної української кухні. Поруч із основним закладом з’явився бар, а меню почало поєднувати традиційні українські страви з сучасними гастрономічними підходами. Особливістю закладу залишався акцент на локальних продуктах, регіональних рецептах та переосмисленні української кулінарної спадщини.

    Однак, як пояснив ресторатор, за останні чотири роки змінився не лише сам проєкт, а й місто навколо нього.

    «За ці роки Львів сильно змінився. Змінився ресторанний ринок, конкуренція, поведінка гостей. І в якийсь момент ми побачили, що проєкт у нинішньому вигляді досяг своєї межі розвитку», – зазначив Клопотенко.

    Він підкреслив, що рішення про закриття не пов’язане з фінансовою катастрофою чи кризою, а є результатом стратегічного аналізу. На його думку, хороший бізнес повинен не лише створювати нові проєкти, а й вчасно завершувати ті, які вже виконали свою функцію.

    Ресторатор визнав, що існує спокуса безкінечно перезапускати концепцію, проводити ребрендинг або шукати нові формати. Проте іноді більш правильним рішенням є завершити історію на піку впізнаваності та позитивної репутації.

    Заклад «Інші» став одним із символів нової хвилі української гастрономії. Тут подавали авторський борщ, вареники, деруни та інші традиційні страви в сучасній інтерпретації. Особливу популярність здобули сезонні меню, гастрономічні вечері та нестандартні десерти.

    Відвідувачі згадують не лише кухню, а й атмосферу закладу. Для багатьох переселенців та військових родин «Інші» стали місцем зустрічей, відпочинку та повернення відчуття нормального життя у складні часи.

    Після оголошення про закриття користувачі соціальних мереж масово почали ділитися власними спогадами. У коментарях згадували знаменитий борщ зі сливовим ликваром, глінтвейн із грушею, творчі десерти та особливий підхід команди до сервісу.

    Попри закриття бістро, Клопотенко наголосив, що не залишає Львів і не завершує свою діяльність у місті. За його словами, нинішнє рішення означає лише завершення одного етапу та початок нового.

    Наразі шеф-кухар не розкриває деталей майбутніх проєктів, однак дає зрозуміти, що планує зосередитися на нових форматах розвитку української гастрономії.

    Євген Клопотенко залишається одним із найвпливовіших українських рестораторів. Окрім власних закладів, він відомий реформою шкільного харчування, популяризацією української кухні за кордоном, телевізійними проєктами та дослідженням традиційних рецептів різних регіонів України.

    Історія «Інших» стала прикладом того, як ресторанний бізнес може поєднувати соціальну місію, підтримку людей у кризовий час та успішну гастрономічну концепцію. Саме тому новина про закриття викликала такий широкий суспільний резонанс.

    Втім, сам Клопотенко закликає не сприймати це як поразку чи кінець історії. Навпаки, він називає рішення частиною природного розвитку бізнесу та можливістю створити щось нове. А для тисяч гостей «Інші» залишаться одним із найяскравіших гастрономічних символів Львова часів великої війни.

  • «Україна — природний осередок циркуляції»: Ляшко зробив заяву про хантавірус і ризики нової епідемії

    «Україна — природний осередок циркуляції»: Ляшко зробив заяву про хантавірус і ризики нової епідемії

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що хантавірусна інфекція не є новою для України, адже наша країна входить до природних осередків циркуляції цього вірусу. Водночас він наголосив, що штами, які фіксують в Україні, відрізняються від варіанта хантавірусу, через який нещодавно повідомляли про спалах на круїзному лайнері MV Hondius.

    Про це глава МОЗ заявив під час виступу у Верховній Раді.

    За словами Ляшка, в Україні переважно реєструють випадки хантавірусної інфекції у формі геморагічної лихоманки з нирковим синдромом. Саме такі варіанти вірусу циркулюють серед гризунів на території країни та час від часу спричиняють поодинокі випадки зараження людей.

    Водночас варіант хантавірусу, який виявили на круїзному лайнері MV Hondius, пов’язаний із легеневим синдромом. Саме ця форма захворювання викликала занепокоєння у міжнародних медіа після повідомлень про випадки зараження серед екіпажу судна.

    «Ми знаємо, куди вони з екіпажем прибули, де вони перебувають в ізоляції», — заявив Ляшко, коментуючи ситуацію з українцями, які входили до складу екіпажу лайнера.

    Міністр зазначив, що українська сторона отримує інформацію в межах міжнародних медико-санітарних правил і контролює ситуацію.

    Раніше представник Центру громадського здоров’я Микола Ганич також пояснював, що хантавіруси, які циркулюють в Україні, суттєво відрізняються від тих, про які зараз активно пишуть світові ЗМІ.

    За його словами, українські варіанти вірусу передаються лише від гризунів до людини. Передача від людини до людини для штамів, які фіксують в Україні, не характерна.

    У Центрі громадського здоров’я наголошують, що хантавірусна інфекція в Україні реєструється щороку. Зазвичай ідеться про кілька десятків випадків на рік.

    Останнім часом випадки захворювання фіксували у різних регіонах. Зокрема, у Львові двоє пацієнтів із підтвердженим хантавірусом пройшли лікування та були виписані додому. Раніше аналогічний випадок зафіксували у Хмельницькому.

    На тлі новин про хантавірус у соцмережах почали активно поширюватися панічні повідомлення та конспірологічні теорії. Частина користувачів навіть згадувала мультсеріал «Сімпсони», стверджуючи, що там нібито «передбачили» появу нового вірусу.

    Втім медики закликають не піддаватися паніці та орієнтуватися лише на офіційну інформацію. У МОЗ наголошують, що ситуація перебуває під контролем, а масового поширення хантавірусної інфекції в Україні наразі не фіксують.

    Хантавірусна інфекція найчастіше передається людині через контакт із виділеннями інфікованих гризунів або вдихання пилу, зараженого частинками екскрементів. Симптоми можуть включати високу температуру, слабкість, головний біль, біль у м’язах, а у тяжких випадках — ураження нирок або легенів.

    Медики радять уникати контакту з гризунами, дотримуватися правил гігієни та бути особливо обережними під час прибирання підвалів, комор чи закинутих приміщень.

  • Садового облили невідомою речовиною у центрі Львова: поліція відкрила справу

    Садового облили невідомою речовиною у центрі Львова: поліція відкрила справу

    У центрі Львова невідомий чоловік облив міського голову Андрія Садового невстановленою речовиною. Інцидент стався 15 травня на площі Ринок. Правоохоронці вже встановили особу нападника та відкрили кримінальне провадження.

    За даними поліції Львівської області, подія сталася близько 10:40 у середмісті Львова. Невідомий чоловік раптово підбіг до мера міста та облив його рідиною.

    На місце прибули слідчо-оперативна група, працівники Львівського районного управління поліції та співробітники інших служб.

    Правоохоронці оперативно встановили особу чоловіка, причетного до інциденту. Ним виявився 46-річний житель Львова.

    За фактом нападу дізнавачі відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України — «Хуліганство».

    Санкція статті передбачає штраф, пробаційний нагляд на строк до п’яти років або обмеження волі на той самий термін.

    Наразі тривають слідчі дії та досудове розслідування. Правоохоронці також встановлюють, якою саме речовиною облили міського голову Львова.

    Сам Андрій Садовий публічно ситуацію поки детально не коментував.

    Останнім часом мер Львова неодноразово опинявся у центрі суспільних дискусій. Зокрема, після російської атаки на Львів у березні цього року Садовий публічно висловив претензії щодо ефективності роботи протиповітряної оборони.

    Тоді між мером Львова та командувачем Сил безпілотних систем Робертом «Мадяром» Бровді виникла публічна суперечка. Садовий заявив, що має питання до роботи ППО, а військовий у відповідь наголосив, що жодна система у світі не здатна перехоплювати абсолютно всі цілі під час масованих атак.

    Пізніше міський голова визнав, що його слова були емоційними та некоректними.

  • Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, у межах якої службовці державних і приватних медичних закладів організували системний продаж фіктивних довідок про інвалідність військовозобов’язаним громадянам. За попередніми оцінками слідства, загальний обіг незаконних коштів у межах схеми міг перевищити 200 мільйонів гривень.

    Про це повідомила Національна поліція України, зазначивши, що до злочинної діяльності були залучені посадовці різних рівнів, медичні працівники та посередники, які діяли як єдина організована група.

    За даними слідства, серед фігурантів — завідувачка відділення одного з комунальних закладів охорони здоров’я, тимчасово виконуючий обов’язки заступника медичного директора профпатологічного закладу у столиці, колишня працівниця Державної служби з питань праці, а також низка посередників, які займалися пошуком «клієнтів» та координацією процесу оформлення підроблених документів.

    Схема, як встановили правоохоронці, була добре організованою та мала чіткий алгоритм дій. Організатори підшуковували військовозобов’язаних осіб і пропонували їм «допомогу» в оформленні групи інвалідності, яка нібито була пов’язана з професійними захворюваннями або впливом шкідливих умов праці. Вартість таких «послуг» становила близько 420 тисяч гривень з однієї людини.

    Після отримання коштів учасники схеми забезпечували повний пакет фіктивної медичної документації. Йшлося про створення підроблених історій хвороб, оформлення медичних висновків, результатів обстежень та інших документів, необхідних для офіційного встановлення інвалідності. Крім того, «клієнтам» організовували фіктивне стаціонарне лікування у низці приватних та комунальних медичних закладів, зокрема на території Запоріжжя.

    Надалі ці документи використовувалися для отримання офіційного статусу особи з інвалідністю, що давало військовозобов’язаним одразу кілька переваг: можливість отримати відстрочку від мобілізації, право на підвищені пенсійні виплати та соціальні гарантії, а також законні підстави для виїзду за кордон.

    У Національній поліції повідомили, що в межах кримінального провадження вже задокументовано щонайменше 32 факти реалізації цієї схеми. Водночас слідство вважає, що реальні масштаби можуть бути значно більшими — лише у 2025 році учасники групи могли незаконно оформити близько 500 фіктивних інвалідностей.

    Для документування злочину правоохоронці провели масштабну спецоперацію за участю слідчих та бійців спецпідрозділу КОРД. Загалом було здійснено 45 обшуків у медичних установах, а також за місцями проживання та в транспортних засобах фігурантів у Запорізькій, Львівській та Київській областях.

    Під час слідчих дій вилучено значні обсяги доказів: понад 7,3 мільйона гривень готівкою, медичні печатки та штампи, велику кількість медичної документації, справи пацієнтів, електронні носії інформації, жорсткі диски, комп’ютерну техніку, 24 мобільні телефони, а також чорнові записи, які можуть підтверджувати незаконну діяльність.

    Окремо слідчі наклали арешт на майно підозрюваних. Йдеться про шість автомобілів та два об’єкти нерухомості, розташовані у Києві та Львівській області. Загальна вартість арештованого майна перевищує 20 мільйонів гривень.

    Слідство вже повідомило про підозру шістьом учасникам організованої групи. Їм інкримінують низку кримінальних правопорушень, зокрема зловживання впливом, надання та отримання неправомірної вигоди службовою особою, несанкціоновані дії з інформацією, а також легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    У Нацполіції зазначили, що досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми, а також осіб, які могли користуватися незаконними послугами. Следчі дії тривають у кількох регіонах України, і не виключено появу нових епізодів у справі.

  • “Злочин проти громади”: Садовий різко виступив проти меморандуму щодо розвитку аеропорту у Львові

    “Злочин проти громади”: Садовий різко виступив проти меморандуму щодо розвитку аеропорту у Львові

    У Львові розгорівся гучний конфлікт навколо підписаного меморандуму про розвиток територій поблизу міжнародного аеропорту. Документ, укладений Львівською обласною військовою адміністрацією спільно з представниками аеропорту та владою Сокільників, викликав різку критику з боку міського голови Андрія Садового, який назвав його “одним із найбільших злочинів проти громади”.

    За офіційною позицією обласної влади, меморандум має на меті врегулювання спірних питань і координацію дій усіх сторін для забезпечення безпеки польотів, стабільної роботи аеропорту та збалансованого розвитку прилеглих територій. У документі також йдеться про узгодження інтересів громади та створення умов для подальшого розвитку інфраструктури.

    Заступник голови обласної адміністрації Юрій Бучко наголосив, що напрямок розвитку аеропорту фактично обмежений і єдина територія для розширення — це зона Сокільницької громади. За його словами, з боку Львова такі можливості вже вичерпані через щільну забудову.

    Однак міський голова Львова Андрій Садовий категорично не погоджується з таким підходом. Він заявив, що під виглядом розвитку інфраструктури фактично просувається житлова забудова територій, які історично вважалися стратегічним резервом для розширення аеропорту.

    Садовий підкреслив, що ця земля ще з радянських часів була зарезервована саме для потреб летовища, і її забудова може поставити під загрозу майбутній розвиток авіаційного вузла. На його думку, реалізація такого сценарію означатиме фактичне блокування перспектив розширення аеропорту та обмеження розвитку міста в довгостроковій перспективі.

    Міський голова також повідомив, що неодноразово звертався до центральної влади — президента, уряду, Ради національної безпеки і оборони, а також профільних міністерств із проханням втрутитися в ситуацію. Проте, за його словами, ці звернення не дали результату.

    “Ми будемо використовувати всі законні механізми, щоб зупинити це рішення”, — заявив Садовий, наголосивши, що міська влада готова до подальшої боротьби за збереження стратегічних територій.

    Водночас голова обласної адміністрації Максим Козицький висловив здивування такою жорсткою реакцією міста. Він зазначив, що всі зауваження, які раніше озвучувала міська рада, були враховані та відображені в документі. На його думку, така критика може мати інші причини, не пов’язані безпосередньо з інтересами аеропорту.

    Ситуацію ускладнює і контекст навколо земель у Сокільниках. За інформацією журналістів, значна частина територій поблизу злітної смуги перейшла у власність приватних структур, які можуть бути зацікавлені у зміні функціонального призначення цієї землі. У публічному просторі також звучать припущення про можливе лобіювання ідеї перенесення аеропорту в інше місце.

    Експерти зазначають, що подібні конфлікти між міською та обласною владою можуть мати серйозні наслідки для стратегічного планування розвитку інфраструктури. Аеропорт у Львові є важливим транспортним вузлом не лише для міста, а й для всього західного регіону, тому будь-які рішення щодо його майбутнього мають враховувати довгострокові інтереси.

    Таким чином, підписання меморандуму замість врегулювання ситуації спричинило новий виток протистояння між різними рівнями влади. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам знайти компроміс, або ж конфлікт перейде у юридичну та політичну площину.

  • Загадкова смерть автора “Червоної рути”: як виглядає могила Володимира Івасюка у Львові

    Загадкова смерть автора “Червоної рути”: як виглядає могила Володимира Івасюка у Львові

    Володимир Івасюк — один із найвідоміших українських композиторів ХХ століття, автор легендарних пісень «Червона рута» та «Водограй», чия творчість стала символом української естради й культурного спротиву радянській системі. 24 квітня 1979 року він вийшов із дому у Львові й зник безвісти, а майже через місяць його тіло знайшли у Брюховицькому лісі під Львовом. Радянське слідство наполягало на версії самогубства, однак рідні, друзі та багато дослідників від самого початку не вірили в таке пояснення. У 2019 році судова експертиза, проведена після відновлення розслідування, встановила, що Івасюк фізично не міг самостійно вчинити самогубство за тих обставин, які описувалися у справі.

    Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року в Кіцмані Чернівецької області в родині педагогів. Його батько Михайло Івасюк був письменником і науковцем, мати Софія — вчителькою. З дитинства майбутній композитор виявляв неабиякі музичні здібності: грав на скрипці, фортепіано, віолончелі та гітарі. Уже в юності він почав писати пісні, а згодом створив понад сотню вокальних творів і десятки інструментальних композицій. У біографічних довідках Івасюка називають композитором, поетом, мультиінструменталістом і одним із засновників української естрадної музики.

    Справжній всенародний успіх прийшов до нього у 1970 році, коли прозвучали «Червона рута» та «Водограй». Ці пісні швидко стали популярними не лише в Україні, а й далеко за її межами. «Червона рута» згодом перетворилася на культурний код кількох поколінь українців, а ім’я Івасюка стало нерозривно пов’язаним із відродженням української пісні в радянський період. Його творчість вирізнялася тим, що поєднувала сучасне естрадне звучання з українською мелодикою, фольклорними мотивами та поетичною глибиною. Саме це зробило його музику близькою для мільйонів людей.

    Попри успіх, життя Івасюка обірвалося надто рано — у 30 років. У квітні 1979 року він повернувся до Львова після участі в роботі журі республіканського конкурсу артистів естради в Хмельницькому. Вранці 24 квітня композитор вийшов із дому і більше не повернувся. Його шукали кілька тижнів, а 18 травня тіло знайшли у Брюховицькому лісі. Офіційна радянська версія наполягала на самогубстві, зокрема посилаючись на те, що митець раніше проходив лікування у психіатричній лікарні. Однак близькі композитора відкидали цю версію, вказуючи на обставини, які не вкладалися в офіційну картину подій.

    Уже в незалежній Україні справа Івасюка неодноразово поверталася в публічний простір. Найвагомішим став висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 2019 року. Після слідчого експерименту експерти дійшли висновку, що композитор не міг самостійно залізти на дерево, зав’язати вузол і здійснити дії, які радянське слідство описувало як самогубство. За словами фахівців, навіть фізично сильна людина не змогла б виконати це без сторонньої допомоги в тих умовах.

    Похорон Володимира Івасюка відбувся 22 травня 1979 року у Львові та перетворився на масову акцію пам’яті й протесту. Попри тиск радянської влади, тисячі людей прийшли провести композитора в останню путь. Після похорону багато учасників зазнавали переслідувань: когось звільняли з роботи, студентів могли відраховувати, а біля могили, за свідченнями очевидців, тривалий час чергували співробітники КДБ. Місцем поховання композитора став Личаківський цвинтар у Львові — один із найвідоміших українських некрополів, де спочивають видатні діячі культури, науки, політики та визвольного руху.

    Сьогодні могила Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі є одним із важливих місць пам’яті української культури. На ній встановлено пам’ятник із бронзовою постаттю молодого композитора біля рояля. Однак цей монумент з’явився не одразу: за радянських часів влада довго не дозволяла встановити повноцінний пам’ятник. Раніше на могилі стояв дерев’яний хрест, який, за свідченнями, неодноразово нищили вандали. Лише через роки після смерті митця на місці поховання з’явився нинішній меморіал, який став символом не лише пам’яті про Івасюка, а й незнищенності української культури. Опис пам’ятника на Личаківському цвинтарі також міститься у відкритих довідкових джерелах і фотоматеріалах.

    Пам’ять про Володимира Івасюка живе не лише у Львові чи Чернівцях, а й у всій Україні. Його пісні досі виконують артисти різних поколінь, а «Червона рута» залишається однією з найвпізнаваніших українських композицій у світі. У 2009 році Івасюку посмертно присвоїли звання Героя України, що стало офіційним визнанням його внеску в національну культуру. Та попри державні нагороди й численні вшанування, головна таємниця його життя — обставини смерті — досі остаточно не розкрита.

    Історія Івасюка залишається болючою не лише через ранню смерть талановитого митця, а й через те, що вона стала символом тиску радянської системи на українську культуру. Його творчість була надто українською, надто популярною і надто живою, щоб не викликати тривоги у влади, яка прагнула контролювати будь-який прояв національної самобутності. Саме тому могила Володимира Івасюка сьогодні — це не просто місце поховання композитора. Це місце пам’яті про людину, яка змінила українську музику, і про покоління митців, які творили українське навіть тоді, коли це було небезпечно.

  • «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    Під час неанонсованого візиту до Києва Принц Гаррі виступив на Київському безпековому форумі із жорсткою заявою щодо війни Росії проти України. У своїй промові він публічно звернувся до Володимира Путіна із закликом зупинити бойові дії та припинити страждання людей.

    «Саме зараз є шанс зупинити цю війну, запобігти подальшим стражданням як українців, так і росіян. Жодна нація не виграє від тих людських втрат, за якими ми спостерігаємо», — заявив герцог Сассекський під час виступу.

    У промові він різко розкритикував дії російських військ, звинувативши їх у масових злочинах проти цивільного населення, включно з вбивствами, тортурами, сексуальним насильством і примусовою депортацією людей, зокрема дітей. За його словами, світ не повинен звикати до війни або ставати байдужим до її наслідків.

    Особливий акцент Гаррі зробив на тому, що виступає не як політик, а як людина з військовим досвідом.
    «Я тут як солдат, який розуміє, що таке служба, як гуманітарний діяч і як друг України», — підкреслив він.

    Він наголосив, що війна в Україні — це не лише боротьба за території, а й за цінності, суверенітет і принципи демократії, які мають значення для всього світу.

    Візит принца Гаррі до України відбувся 23 квітня та став уже третім від початку повномасштабної війни. Основною метою поїздки була участь у Київському безпековому форумі, де він долучився до обговорення разом із міжнародними експертами та українськими ветеранами.

    Напередодні в інтерв’ю британським медіа він пояснював, що прагне підтримати українців і привернути увагу міжнародної спільноти до наслідків російської агресії. За його словами, важливо нагадувати світу, з чим щодня стикається Україна, та підтримувати тих, хто працює в надзвичайно складних умовах.

    Це не перший його візит до України. У квітні 2025 року він відвідав Львів, де побував у реабілітаційному центрі Superhumans Center, який займається лікуванням і протезуванням військових та цивільних, постраждалих від війни. Пізніше, у вересні 2025 року, він знову приїздив до Києва, де на власні очі побачив наслідки російських обстрілів і вшанував пам’ять загиблих.

    Під час нинішнього візиту Гаррі також зустрівся з українськими ветеранами та учасниками бойових дій, підкресливши важливість їхнього досвіду для міжнародної спільноти. Він неодноразово наголошував, що війна в Україні має глобальне значення і її наслідки виходять далеко за межі регіону.

    Його виступ викликав широкий резонанс, адже він поєднав особистий військовий досвід із гуманітарною позицією. У своїй промові принц не лише закликав до миру, а й підкреслив відповідальність світових лідерів за припинення війни.

    Візит принца Гаррі став не лише символічним жестом підтримки, а й важливим сигналом для міжнародної спільноти про необхідність активніших дій для завершення війни.