Nenkainfo.com

Позначка: Львівська область

  • Пенсія може бути на 20% більшою: хто в Україні має право на щомісячну доплату

    Пенсія може бути на 20% більшою: хто в Україні має право на щомісячну доплату

    Окремі категорії пенсіонерів в Україні можуть щомісяця отримувати підвищену пенсію завдяки спеціальній доплаті за проживання або роботу в гірських населених пунктах. Розмір надбавки становить 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Водночас така виплата не призначається автоматично — для її оформлення необхідно звернутися до Пенсійного фонду із відповідною заявою та підтвердними документами. Такі норми передбачені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

    Право на доплату мають громадяни, які постійно проживають або працюють у населених пунктах, що офіційно мають статус гірських. Йдеться про окремі громади Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.

    Однією з основних умов є фактичне проживання або робота в гірській місцевості не менше шести місяців поспіль. Також враховується, що людина не повинна тривалий час перебувати за кордоном або сплачувати єдиний соціальний внесок в іншому населеному пункті, що може свідчити про відсутність фактичного проживання в гірській місцевості.

    Розмір доплати становить 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Наприклад, якщо прожитковий мінімум складає 2361 гривню, щомісячна надбавка становитиме близько 472 гривень. Виплата нараховується додатково до основного розміру пенсії.

    Гірську надбавку можна поєднувати з іншими законодавчо передбаченими доплатами. Наприклад, пенсіонери віком від 80 років, які вже отримують вікову доплату у розмірі 570 гривень, можуть одночасно користуватися й гірською надбавкою. У такому разі загальна сума додаткових виплат перевищить одну тисячу гривень на місяць.

    Для оформлення доплати необхідно спочатку отримати посвідчення жителя гірського населеного пункту в органі місцевого самоврядування за місцем проживання. Після цього слід подати заяву та відповідні документи до органів Пенсійного фонду України, які перевіряють дотримання всіх вимог законодавства та ухвалюють рішення про призначення надбавки.

    Із лютого 2026 року перелік осіб, які можуть претендувати на таку пільгу, було розширено. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №225 право на отримання надбавки отримали також внутрішньо переміщені особи, які фактично проживають у гірських населених пунктах та відповідають встановленим критеріям.

    Водночас у призначенні доплати можуть відмовити. Це можливо, якщо пенсіонер фактично проживає в іншому населеному пункті, а реєстрація в гірській місцевості має лише формальний характер, або якщо пенсійні виплати вже призначені за місцем проживання, яке не належить до гірських територій.

    Питання соціального захисту внутрішньо переміщених осіб також залишається одним із пріоритетів держави. Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон, який гарантує, що для переселенців не можуть встановлюватися окремі обмеження чи додаткові вимоги під час призначення або перерахунку пенсій порівняно з іншими громадянами.

    Водночас уряд продовжує працювати в умовах бюджетних обмежень. Зокрема, у співпраці з Міжнародним валютним фондом Україна взяла на себе зобов’язання до 2030 року не запроваджувати нові позапланові видатки Пенсійного фонду без визначених джерел фінансування. При цьому це не стосується планових індексацій та перерахунків пенсій, передбачених чинним законодавством.

  • Побиття чоловіка у Львові: ТЦК призначив службову перевірку

    Побиття чоловіка у Львові: ТЦК призначив службову перевірку

    Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки призначив службову перевірку після інциденту, який стався 17 липня під час проведення заходів оповіщення у Львові. Причиною стала поява у соціальних мережах відеозапису, що викликав широкий суспільний резонанс. На кадрах видно, як чоловік сидить на землі, а двоє людей у військовій формі застосовують до нього фізичну силу, завдаючи ударів ногами, зокрема по голові. Після цього чоловіка силоміць затягують до мікроавтобуса. Також на відео помітний чоловік у формі працівника поліції.

    У Львівському обласному ТЦК та СП підтвердили, що розпочали службову перевірку за фактом події. У відомстві зазначили, що на оприлюднених у мережі кадрах зафіксовано можливе застосування фізичного впливу до громадянина під час виконання заходів оповіщення. Наразі керівництво центру комплектування має встановити всі обставини інциденту, а після завершення перевірки буде ухвалено рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

    У ТЦК також наголосили, що закликають представників медіа та громадськість утриматися від передчасних висновків до завершення офіційної перевірки. Там підкреслили, що всі дії учасників інциденту мають отримати належну правову оцінку, а висновки будуть зроблені лише після вивчення всіх матеріалів та встановлення фактичних обставин.

    Водночас у поліції Львівської області повідомили, що конфлікт між 34-річним місцевим жителем та військовослужбовцями ТЦК стався близько 16:40. За попередньою інформацією правоохоронців, чоловік отримав легкі тілесні ушкодження. Наразі поліцейські проводять перевірку, встановлюють усіх учасників події, опитують свідків та аналізують наявні відеоматеріали.

    Правоохоронці зазначають, що після завершення всіх необхідних процесуальних дій буде надано правову оцінку діям кожної з осіб, які можуть бути причетними до конфлікту. Від результатів перевірки залежатиме подальше процесуальне рішення та можливе притягнення винних до відповідальності, якщо будуть встановлені порушення закону.

    Опубліковане відео вже викликало активне обговорення у соціальних мережах, а інцидент став предметом суспільної уваги. Наразі офіційні органи закликають дочекатися результатів службового та поліцейського розслідування, які мають встановити повну картину подій і визначити, чи були дії військовослужбовців та інших учасників конфлікту правомірними.

  • До 170 тисяч гривень на місяць: українські роботодавці відкрили понад 242 тисячі вакансій, а дефіцит кадрів штовхає зарплати вгору

    До 170 тисяч гривень на місяць: українські роботодавці відкрили понад 242 тисячі вакансій, а дефіцит кадрів штовхає зарплати вгору

    Український ринок праці продовжує відновлюватися, попри війну та гострий дефіцит робочої сили. За перші шість місяців 2026 року роботодавці подали до Державної служби зайнятості понад 242 тисячі вакансій, що майже на 5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Одночасно зростає і кількість компаній, які шукають працівників: із січня по червень із державною службою співпрацювали майже 76 тисяч роботодавців, що на 6,2% більше, ніж торік. Найбільшу активність демонструє Львівська область, а окремі роботодавці вже готові пропонувати цивільним спеціалістам зарплату до 170 тисяч гривень на місяць.

    За інформацією Державної служби зайнятості, протягом першого півріччя її послугами скористалися майже 390 тисяч громадян. Із них близько 220 тисяч отримали статус безробітного, а майже 194 тисячі вже знайшли нову роботу за сприяння служби. Загальний рівень укомплектування вакансій зріс до 54,5%, що також свідчить про поступове пожвавлення ринку праці.

    Водночас головною проблемою для українських компаній залишається нестача персоналу. Через мобілізацію, міграцію населення, демографічні втрати та структурні зміни економіки підприємствам дедалі важче знайти працівників навіть на традиційно популярні спеціальності. Саме кадровий дефіцит став одним із головних чинників зростання зарплат.

    Найактивніше роботодавці шукали працівників у Львівській області. Тут із початку року із центрами зайнятості співпрацювали понад 6,6 тисячі підприємств і компаній, які запропонували більше 28 тисяч вакансій. Це становить майже 12% від усіх зареєстрованих вакансій країни. Високі показники також демонстрували Дніпропетровська, Харківська, Одеська області та Київщина. Найшвидше ж кількість вакансій зростала у Запорізькій та Закарпатській областях.

    Серед професій найбільший попит традиційно зберігається на робітничі спеціальності та сферу торгівлі. Найбільше роботодавці потребують водіїв автотранспортних засобів — понад 10,6 тисячі вакансій. На другому місці продавці продовольчих товарів — майже 9,8 тисячі пропозицій. Також активно шукають продавців-консультантів, кухарів і бухгалтерів. Ці професії вже кілька років поспіль залишаються серед найдефіцитніших в Україні.

    Найбільше уваги привернули зарплати за окремими вакансіями. Абсолютним лідером стала посада оператора радіочастотного контролю із середньою пропозицією 170 тисяч гривень на місяць. На другому місці — вишкоелектромонтажник із зарплатою до 150 тисяч гривень. Технічним керівникам пропонують у середньому 142,8 тисячі гривень, начальникам або завідувачам підрозділів — близько 140 тисяч, а директорам виробництва — приблизно 125 тисяч гривень.

    Такі суми значно перевищують середню заробітну плату в Україні. За даними Держстату, середня номінальна зарплата штатних працівників у першому кварталі 2026 року становила майже 28,9 тисячі гривень. Отже, найвищі пропозиції роботодавців перевищують середній рівень доходів майже у шість разів.

    Втім, у Державній службі зайнятості наголошують, що рекордні зарплати стосуються переважно вузькопрофільних спеціалістів із високою кваліфікацією, яких на ринку практично неможливо знайти. Йдеться про складні технічні професії, керівників виробництва, спеціалістів із високим рівнем відповідальності та дефіцитними компетенціями.

    Паралельно зростає попит і на навчання. Лише за перше півріччя майже 37 тисяч українців отримали направлення на професійну підготовку або перепідготовку. Із них близько 21 тисячі навчалися у центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Після завершення курсів понад 82% випускників успішно працевлаштовуються.

    Окремим напрямком стала підтримка людей старшого віку. У травні стартував державний проєкт «Досвід має значення», який допомагає працевлаштовувати українців віком 50+. За два місяці майже 900 людей пройшли стажування, а понад 1,1 тисячі вже отримали роботу. Це має частково компенсувати нестачу кадрів у багатьох галузях економіки.

    Експерти зазначають, що кадровий голод залишається однією з найбільших проблем українського бізнесу. Через мобілізацію значної частини працездатного населення, виїзд громадян за кордон та демографічні втрати підприємствам дедалі складніше комплектувати штат. Саме тому компанії змушені активніше конкурувати між собою не лише розміром зарплати, а й додатковими бонусами, навчанням, соціальними пакетами та можливістю гнучкого графіка.

    Попри позитивну динаміку, роботодавці визнають, що знайти кваліфікованих працівників стає дедалі складніше. Найгостріше ця проблема відчувається у транспортній сфері, будівництві, виробництві, торгівлі та громадському харчуванні. Саме там кількість вакансій значно перевищує число кандидатів.

    У Державній службі зайнятості прогнозують, що до кінця року попит на працівників залишатиметься високим. Найбільше шансів швидко знайти роботу матимуть представники робітничих професій, водії, продавці, кухарі, бухгалтери, інженери та технічні спеціалісти. А конкуренція між роботодавцями за кваліфіковані кадри й надалі підштовхуватиме рівень оплати праці вгору, особливо у сферах, де дефіцит персоналу вже став системною проблемою.

  • Норвежці вклали $10 млн у виробника печива «Марія»

    Норвежці вклали $10 млн у виробника печива «Марія»

    Норвезький інвестиційний фонд Norfund вкладає $10 млн в українську кондитерську фабрику «Ярич», відому виробництвом печива, крекерів і борошняних кондитерських виробів під брендами «Марія», Petit Beurre, «Матусине» та La Siesta. Кошти спрямують на модернізацію виробництва у Львівській області та запуск нової лінії з виробництва претцелів.

    Проєкт став частиною роботи Ukraine Investment Fund, яким управляє Norfund. На сайті фонду інвестиція у Yarych зазначена серед українських проєктів, спрямованих на розвиток сталого бізнесу та створення робочих місць.

    За повідомленням Forbes Ukraine, інвестиції мають допомогти «Яричу» вийти у нові продуктові категорії, збільшити продажі на українському ринку та розширити експорт. Генеральна директорка компанії Тетяна Шермолович назвала угоду сигналом довіри до українського бізнесу та стійкості команди в умовах повномасштабної війни.

    На фабриці «Ярича» у Львівській області працює близько 500 людей. Компанія виробляє продукцію не лише для українського ринку, а й для європейських ритейлерів. Зокрема, йдеться про Private Label для Biedronka, Auchan, Carrefour та інших торговельних мереж.

    У Norfund наголошують, що інвестиції у такі підприємства мають не лише бізнесове, а й соціальне значення. Проєктна менеджерка фонду Анастасія Андрієвська зазначила, що фонд підтримує людей, чиї доходи залежать від того, що фабрика продовжує працювати навіть під час війни.

    «Ярич» має довгу історію. Фабрика працює з 1986 року. Спочатку вона була частиною Львівської кондитерської фабрики «Світоч», у 2000 році перейшла до Nestlé, а у 2008 році після продажу Володимиру Гнатюку почала розвиватися під брендом Yarych. У 2018 році до компанії зайшов інвестор Horizon Capital.

    За даними YouControl, у 2025 році ТОВ «Кондитерська фабрика “Ярич”» отримало майже 1,1 млрд грн виторгу, що на 12% більше, ніж роком раніше. Власником компанії вказаний Володимир Гнатюк.

    Для українського ринку ця угода важлива ще й тому, що вона демонструє готовність міжнародних інвесторів вкладати гроші у виробничий бізнес навіть під час війни. Norfund — це норвезький інвестиційний фонд для країн, що розвиваються, який належить уряду Норвегії. Окремий мандат для роботи в Україні фонд отримав у межах Ukraine Investment Fund. Norfund зазначає, що його український мандат спрямований на розвиток сталих бізнесів, створення робочих місць і підтримку економічної стійкості України.

    Це не перша інвестиція Norfund в Україну. У листопаді 2025 року фонд оголосив про першу українську інвестицію — близько 100 млн норвезьких крон, або приблизно €8,5 млн, у розширення індустріального парку M10 Lviv Industrial Park. Проєкт мав посилити логістичні можливості України та збільшити складські потужності на заході країни.

    У грудні 2025 року Norfund також інвестував $15 млн у Rebuild Ukraine Fund, яким управляє Dragon Capital. Цей фонд орієнтований на підтримку українських малих і середніх підприємств, які відчувають нестачу капіталу через війну. Rebuild Ukraine Fund заявляв цільовий розмір у $250 млн і фокус на секторах споживчих товарів, охорони здоров’я, виробництва та технологій.

    На цьому тлі інвестиція у «Ярич» виглядає як продовження стратегії підтримки реального сектору української економіки. Йдеться не про короткострокову допомогу, а про капітал для модернізації, розширення виробництва та виходу у нові категорії. Нова лінія претцелів може допомогти компанії зайняти додаткову нішу на ринку снеків, де попит стабільно зростає як в Україні, так і в Європі.

    Для Львівської області це також означає збереження й потенційне розширення робочих місць. В умовах війни захід України став одним із ключових регіонів для релокації, виробництва, логістики та експорту. Інвестиції у місцеві підприємства посилюють економічну стійкість регіону та допомагають українським компаніям залишатися конкурентними на міжнародних ринках.

    Угода між Norfund і «Яричем» є не лише новиною про модернізацію однієї фабрики. Це ще один сигнал, що міжнародний капітал продовжує бачити перспективу в українському виробництві, навіть попри воєнні ризики. Для «Ярича» $10 млн можуть стати можливістю оновити обладнання, розширити асортимент і посилити позиції на експортних ринках.

  • Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець ініціював офіційну перевірку обставин смерті чоловіка, який, за словами його родини, помер наступного дня після мобілізації працівниками Шептицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Львівщині. Причиною звернення стали суперечливі обставини справи, численні тілесні ушкодження, виявлені на тілі загиблого, а також твердження родичів про те, що про смерть чоловіка їх тривалий час не повідомляли. Представник Омбудсмена у Львівській області вже направив офіційний запит до Львівського обласного ТЦК та СП з вимогою надати вичерпні пояснення щодо всіх обставин цього випадку.

    Про інцидент Дмитро Лубінець повідомив після отримання звернення від родини померлого та інформації, що раніше з’явилася у відкритих джерелах. За словами омбудсмена, донька чоловіка повідомила, що її батька мобілізували 13 червня 2026 року співробітники Шептицького районного ТЦК та СП, а вже наступного дня він помер. Саме така швидкість розвитку подій, а також подальші обставини викликали серйозні питання щодо законності дій усіх причетних служб.

    Найбільше занепокоєння викликають твердження родичів про те, що сім’ю не повідомили ні про сам факт смерті, ні про відкриття кримінального провадження. За їхніми словами, тіло чоловіка майже дванадцять діб перебувало у морзі, а коли близьким нарешті дозволили його оглянути, вони помітили численні тілесні ушкодження. Родина стверджує, що виявила гематоми в районі печінки та селезінки, а також травми кінцівок, які, на їхню думку, не узгоджуються з офіційно встановленою причиною смерті.

    Водночас висновок судово-медичного дослідження містить іншу версію. Згідно з документом, причиною смерті стала гіпертрофічна кардіоміопатія — тяжке захворювання серцевого м’яза, яке могло призвести до раптової зупинки серця. Саме ця обставина породила ще одне важливе питання. Родичі звертають увагу, що лише за день до смерті чоловік проходив військово-лікарську комісію, яка визнала його повністю придатним до проходження військової служби. Якщо ж у нього справді була тяжка серцева патологія, виникають запитання щодо повноти та якості медичного огляду.

    За словами Дмитра Лубінця, родина також повідомила про труднощі з отриманням процесуальних документів та інформації щодо перебігу розслідування. Саме тому представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний звернувся до керівництва Львівського обласного ТЦК та СП із вимогою надати повну інформацію про дії посадових осіб, перебіг мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та всі відомі обставини смерті чоловіка.

    Омбудсмен наголосив, що незалежно від попередніх висновків чи припущень кожен подібний випадок має бути ретельно, неупереджено та повноцінно перевірений. Він підкреслив, що якщо в ході розслідування буде встановлено порушення закону, усі винні повинні понести відповідальність. За словами Лубінця, родина має право знати правду про обставини смерті близької людини, а суспільство повинно отримати чесні відповіді від державних органів.

    Окремо Уповноважений Верховної Ради з прав людини знову порушив питання необхідності реформування мобілізаційної системи. На його переконання, чинні процедури потребують комплексного перегляду, аби громадяни не були змушені захищати свої законні права вже після фактичного затримання чи мобілізації. Лубінець також вкотре розкритикував практику так званої «бусифікації», наголосивши, що подібні випадки негативно впливають на рівень довіри громадян до державних інституцій.

    Цей випадок став черговою резонансною історією, у якій Офіс Омбудсмена звертає увагу на можливі порушення під час мобілізаційних заходів. Лише у червні Дмитро Лубінець повідомляв про інший випадок у Києві, коли після мобілізаційних заходів чоловік був госпіталізований із тяжкими травмами, а після його смерті прокуратура відкрила кримінальні провадження щодо можливого перевищення службових повноважень працівниками поліції та ТЦК, а також щодо можливого неналежного виконання професійних обов’язків медиками.

    Станом на момент оприлюднення інформації Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки публічно не коментував заяви родини загиблого та вимоги Омбудсмена. Також наразі не оприлюднено результатів можливих службових перевірок або офіційної позиції щодо озвучених родичами обставин. Остаточні висновки щодо причин смерті, походження тілесних ушкоджень та можливих порушень під час мобілізації мають бути встановлені виключно в межах офіційного розслідування компетентних правоохоронних органів.

  • Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» повернути кошти та додатково доплатити Міністерству оборони України 6,63 млн грн у межах справи, що стосується виконання договору на будівництво військового гуртожитку у Львівській області. Рішення суду було ухвалене 26 травня і стосується фінансових розрахунків за державним контрактом, укладеним ще у 2019 році, який передбачав зведення об’єкта для потреб військової інфраструктури у місті Золочів.

    Як встановлено в матеріалах справи, у 2019 році Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, правонаступником якого згодом стало Міністерство оборони України, уклало договір із ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» на виконання будівельних робіт із спорудження гуртожитку у військовому містечку №6. Первинна договірна вартість проєкту становила 39,9 млн грн, у яку було включено податок на додану вартість у розмірі 6,65 млн грн. Надалі сторони неодноразово вносили зміни до договору через додаткові угоди, коригуючи вартість та обсяги робіт, що є типовою практикою для довготривалих будівельних контрактів у державному секторі, однак у цьому випадку саме ці зміни стали предметом судового аналізу.

    Згідно з матеріалами справи, наприкінці 2022 року між замовником та підрядною організацією було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, відповідно до якої сума до оплати становила 26,5 млн грн, з яких 4,42 млн грн були визначені як ПДВ. Саме ця частина платежів і стала ключовою у подальшому судовому спорі, оскільки прокуратура вказала на ознаки безпідставного отримання бюджетних коштів у частині податку на додану вартість.

    Під час розгляду справи суд дослідив умови договору та дійшов висновку, що положення пункту 3.1, яким передбачалося включення ПДВ до загальної вартості робіт, суперечать нормам Податкового кодексу України. Суд також зазначив, що така конструкція договору не відповідає вимогам законодавства і фактично призвела до неправомірного завищення бюджетних витрат. Окремо суд наголосив, що відповідні положення суперечать інтересам держави та суспільства, а також порушують принципи добросовісного використання бюджетних коштів, що стало підставою для визнання цього пункту недійсним.

    На підставі встановлених обставин суд погодився з позицією прокурора про те, що отримані кошти у вигляді ПДВ не мали належного правового підґрунтя, а отже підлягають поверненню як безпідставно набуті. Крім основної суми у розмірі 4,42 млн грн, суд додатково застосував фінансову відповідальність у вигляді інфляційних втрат у розмірі 1,76 млн грн та 3% річних, які склали ще 450,5 тис. грн. У сукупності загальний обсяг стягнення становить 6,63 млн грн, які підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України.

    Рішення ухвалила суддя Наталія Ягічева, яка погодилася з доводами сторін обвинувачення щодо необхідності відновлення порушеного балансу у фінансових взаємовідносинах між державним замовником і приватним підрядником. Суд також фактично підтвердив позицію, що бюджетні кошти, використані з порушенням податкового законодавства або договірних умов, не можуть залишатися у розпорядженні підрядника навіть у випадках часткового виконання робіт.

    ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» зареєстроване у селі Грем’яче Рівненської області. Кінцевим бенефіціаром та керівником підприємства є Олександр Клімчук, який проживає у Хмельницькій області. Компанія брала участь у виконанні державних будівельних контрактів, пов’язаних із інфраструктурою оборонного призначення, що є типовим сегментом для підрядників у сфері військового будівництва.

    Ця справа стала черговим прикладом судового перегляду фінансових зобов’язань у сфері оборонних закупівель та будівництва, де держава через прокуратуру та судові органи намагається відновити контроль за використанням бюджетних коштів і повернути суми, які були визнані такими, що сплачені без належних правових підстав. Водночас подібні рішення демонструють посилення уваги до прозорості контрактів у сфері оборонної інфраструктури, особливо на тлі масштабного державного фінансування будівельних проєктів, пов’язаних із потребами армії під час війни.

  • Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Потужна хвиля негоди, яка 26 квітня накрила більшу частину України, призвела до людських жертв, масових аварій на електромережах і значних руйнувань інфраструктури. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок стихії загинули щонайменше троє людей, ще кілька осіб зазнали травм, а рятувальні служби працюють у посиленому режимі одразу в 13 областях.

    Синоптики Українського гідрометеорологічного центру попереджали про небезпечні погодні умови: пориви вітру до 30 м/с, грози, град і різке зниження температури. У деяких регіонах зафіксували навіть сніг, що є нетиповим для кінця квітня.

    Найтрагічніші випадки сталися в кількох регіонах. У Черкаській області загинула молода жінка — під час руху на квадроциклі на неї впало дерево. У Закарпатській області чоловік загинув за аналогічних обставин.

    У Полтавській області дерево впало на дитину — хлопчик отримав тяжку травму голови і перебуває в реанімації. Медики борються за його життя. Також повідомляється про ще одного травмованого внаслідок падіння конструкцій та дерев.

    Ці випадки підкреслюють головну небезпеку буревію — неконтрольоване падіння дерев і об’єктів, що становить загрозу навіть у звичайних життєвих ситуаціях.

    Стихія серйозно вдарила по енергосистемі країни. Загалом без світла залишилися понад 1120 населених пунктів. Найбільш критична ситуація склалася на заході України.

    У Львівській області без електропостачання опинилися 180 населених пунктів. Енергетики працюють у цілодобовому режимі, залучено сотні фахівців і десятки одиниць техніки.

    У Волинській області повністю знеструмлено близько 300 населених пунктів, ще десятки — частково. Через сильний вітер ремонтні роботи ускладнюються, адже існує ризик нових обривів.

    У Рівненській області понад 10 тисяч споживачів залишилися без електропостачання. Найбільше постраждали Рівненський і Дубенський райони.

    У Хмельницькій області обриви ліній електропередач спричинили локальні відключення, а у Вінницькій області через аварію на високовольтній лінії тимчасово зупинилася водопровідна станція, що створило ризик перебоїв із водопостачанням.

    Буревій спричинив масове падіння дерев і пошкодження будівель по всій країні. У Львові, а також в інших містах області, дерева падали на дороги, автівки та контактні мережі, що призводило до зупинки громадського транспорту.

    В Івано-Франківську та області рятувальники ліквідовували наслідки буревію в кількох громадах — прибирали дерева, відновлювали проїзд на дорогах і усували загрози для населення.

    У Чернівецькій області дерево впало на дорогу і пошкодило автобус із дітьми — у салоні перебували 30 пасажирів, серед яких 19 дітей. На щастя, обійшлося без постраждалих.

    У Волинській області рятувальники демонтували пошкоджені покрівлі, прибирали дерева з автомобілів і ліквідовували аварійні конструкції. У Луцьку зафіксовано численні випадки пошкодження майна.

    У Хмельницькій області десятки повалених дерев частково перекривали автошляхи. Рятувальники здійснили десятки виїздів для очищення доріг.

    Окрім сильного вітру, негода супроводжувалася нетиповими явищами. У Києві, а також у західних областях зафіксували сніг. Це значно погіршило видимість на дорогах, особливо на трасі Київ — Чоп, де водії повідомляли про майже нульову видимість.

    Сніг також випав у Львівській та Волинській областях, що разом із шквальним вітром створило небезпечні умови для транспорту і пішоходів.

    Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій працюють безперервно. У деяких регіонах кількість виїздів обчислюється десятками. Наприклад, у Вінницькій області зафіксовано близько 80 виїздів — переважно для розчищення доріг і ліквідації аварійних конструкцій.

    До робіт залучені також енергетики, дорожні служби та місцева влада. Основні зусилля спрямовані на відновлення електропостачання, забезпечення проїзду дорогами та усунення загроз для населення.

    За даними Українського гідрометеорологічного центру, найближчими днями погодні умови залишатимуться нестійкими. Очікуються дощі, грози та нові пориви вітру. Водночас синоптики прогнозують поступове потепління вже на початку травня.

    Рятувальники закликають громадян бути максимально обережними: не перебувати під деревами та лініями електропередач, уникати нестійких конструкцій і, за можливості, обмежити пересування під час негоди.

  • Буревій накрив захід України: знеструмлення, повалені дерева і руйнування

    Буревій накрив захід України: знеструмлення, повалені дерева і руйнування

    26 квітня на заході України пройшов потужний буревій, який спричинив масштабні руйнування інфраструктури, знеструмлення населених пунктів та перебої в роботі транспорту. У регіоні фіксувалися пориви вітру до 25–30 м/с, що призвело до падіння дерев, пошкодження електромереж і часткового руйнування будівель.

    Найбільше постраждали Львівська та Івано-Франківська області. У Львові сильний вітер валив дерева на міські вулиці, що спричинило пошкодження автомобілів і тимчасове блокування руху громадського транспорту, зокрема трамваїв. Найскладніша ситуація була на кількох центральних та житлових вулицях, де дерева перекрили проїзну частину і потребували оперативного прибирання комунальними службами.

    За даними місцевої влади, у Львівській області повністю знеструмлено 55 населених пунктів, ще 125 залишилися частково без електропостачання. Через це виникли перебої у роботі побутових послуг, а енергетики були змушені працювати в посиленому режимі. До відновлювальних робіт залучили сотні працівників та десятки одиниць техніки. Основною причиною аварій стали повалені дерева та обірвані лінії електропередач.

    На Івано-Франківщині рятувальники ліквідовували наслідки негоди в кількох громадах і між населеними пунктами, де дерева падали прямо на дороги, ускладнюючи рух транспорту. У самому Івано-Франківську також зафіксовано падіння дерев на вулицях, що вимагало втручання ДСНС та комунальних служб.

    Через пошкодження контактної мережі громадського транспорту частина маршрутів була тимчасово змінена. Тролейбуси курсували за альтернативними схемами, оминаючи аварійні ділянки. Також у регіоні фіксуються численні аварійні відключення електроенергії.

    На Тернопільщині буревій також завдав шкоди. У Підволочиську сильний вітер зірвав частину покрівлі будівлі дитячого відділення лікарні. На щастя, постраждалих немає, територію огородили до проведення ремонтних робіт.

    У ДСНС закликали громадян бути обережними під час сильного вітру, не перебувати під деревами, рекламними конструкціями та лініями електропередач, а також не залишати автомобілі поблизу нестійких об’єктів. Рятувальники наголошують, що обірвані дроти можуть становити смертельну небезпеку.

    Синоптики попереджають, що найближчими днями в Україні збережеться нестабільна погода: можливі грози, шквали, місцями град, хоча з початку травня очікується поступове потепління.

    Наразі в постраждалих регіонах тривають аварійно-відновлювальні роботи, енергетики та комунальні служби працюють над повним відновленням електропостачання і ліквідацією наслідків негоди.

  • Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Президент України Володимир Зеленський публічно розкритикував темпи підготовки окремих регіонів до наступного опалювального сезону, заявивши, що низка областей, включно зі столицею, суттєво відстають у виконанні так званих “планів стійкості”. Ці документи мають забезпечити стабільне проходження зими в умовах можливих нових атак на енергетичну інфраструктуру.

    Про це глава держави повідомив після селекторної наради з урядом, представниками місцевої влади та керівниками регіонів. Участь у нараді також взяли члени Кабінету Міністрів, які відповідають за енергетику, інфраструктуру та відновлення.

    За словами президента, “плани стійкості” були розроблені для кожної області, міста та громади. Вони передбачають конкретні кроки щодо підготовки до опалювального сезону: відновлення пошкоджених об’єктів енергетики, створення резервних джерел живлення, захист критичної інфраструктури та забезпечення безперебійного постачання тепла і електроенергії.

    Ключовий дедлайн виконання цих планів — 1 вересня 2026 року. Для цього, за словами президента, затверджено жорсткий графік укладання контрактів і виконання робіт. Однак не всі регіони дотримуються встановлених термінів.

    «Не всі працюють так, як потрібно для захисту людей», — наголосив Володимир Зеленський.

    Серед регіонів, які викликають найбільше занепокоєння, президент окремо назвав Донеччину, Чернігівську, Полтавську, Кіровоградську, Запорізьку, Херсонську області, а також Львівщину і місто Київ.

    Особливо жорсткою була критика на адресу столиці. Президент зазначив, що у Києві бракує системного підходу до створення резервних джерел електро- та теплопостачання, які мають гарантувати стабільність у разі нових атак.

    Це вже не перший випадок публічної дискусії між центральною владою та керівництвом столиці. Раніше Віталій Кличко заявляв, що міські служби роблять усе можливе для забезпечення життєдіяльності міста навіть в умовах енергетичних криз. Утім, на рівні уряду та Офісу президента неодноразово наголошували, що Київ недостатньо швидко реагує на виклики.

    Крім столиці, питання виникли і щодо Львівської області. За словами президента, там існують проблеми з реалізацією окремих енергетичних проєктів, а також відсутня чітка відповідальність між місцевою владою та державними структурами за виконання завдань.

    Контекст цієї ситуації — досвід попередніх зим, коли Україна пережила масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Унаслідок обстрілів у 2022–2025 роках було пошкоджено значну частину енергетичних об’єктів, що призводило до масових відключень світла і тепла.

    Саме тому підготовка до нового опалювального сезону розглядається як питання національної безпеки. Влада прагне уникнути повторення сценаріїв минулих років, коли енергосистема працювала на межі можливостей.

    Експерти у сфері енергетики зазначають, що “плани стійкості” передбачають не лише відновлення інфраструктури, а й її модернізацію. Йдеться про встановлення мобільних котелень, генераторів, систем накопичення енергії, а також розвиток децентралізованих джерел енергопостачання.

    Однак реалізація таких проєктів потребує значних ресурсів і чіткої координації між державними та місцевими органами влади. Саме на цьому етапі, за словами президента, і виникають проблеми.

    Уряд, зі свого боку, запевняє, що готовий посилити контроль за виконанням планів і за необхідності втручатися у процес. Участь у підготовці також беруть міжнародні партнери, які надають фінансову та технічну допомогу для відновлення енергетичної інфраструктури.

    Важливу роль у цьому процесі відіграє і населення. Влада закликає громадян готуватися до зими заздалегідь — зокрема, подбати про альтернативні джерела енергії, утеплення житла та інші заходи енергоефективності.

    Заява Володимира Зеленського стала сигналом для місцевої влади про необхідність прискорити роботу і виконати поставлені завдання у встановлені терміни. Від цього залежить не лише комфорт громадян, а й стійкість країни перед можливими новими викликами в енергетичній сфері.

  • Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    Зеленський: Київ і три області відстають від підготовки до опалювального сезону

    У Києві, а також у Львівській, Волинській та Одеській областях зафіксовано відставання від затверджених графіків підготовки до наступного опалювального сезону. Про це заявив президент Володимир Зеленський після наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.

    За його словами, частина регіонів не виконує визначені строки робіт, які стосуються підготовки критичної інфраструктури до осінньо-зимового періоду. Президент наголосив, що йдеться про системний процес, який включає не лише технічну підготовку тепломереж і котелень, а й посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Зеленський підкреслив, що загалом у межах підготовки до зими вже задіяно 368 об’єктів інфраструктури. Вони охоплюють енергетичний сектор, житлово-комунальне господарство, системи теплопостачання та об’єкти, критично важливі для стабільної роботи міст і громад.

    Президент повідомив, що погоджено відновлення регулярних селекторних нарад із участю урядовців, керівників областей і громад, представників правоохоронних органів та військового командування, яке відповідає за захист енергетичної інфраструктури.

    За словами Зеленського, такий формат має забезпечити більш жорсткий контроль за виконанням графіків підготовки та дозволить оперативно реагувати на відставання в окремих регіонах. Він наголосив, що відповідальність за реалізацію планів буде персональною.

    Підготовка до опалювального сезону в Україні відбувається в умовах підвищених безпекових ризиків через триваючу війну. В останні роки цей процес включає не лише традиційні ремонтні роботи, а й масштабне посилення фізичного захисту енергетичних об’єктів, резервування потужностей та підготовку до можливих аварійних сценаріїв.

    Енергетична система України вже неодноразово зазнавала значних пошкоджень унаслідок російських атак, що змушувало операторів системи передавати у роботу аварійні або стабілізаційні механізми балансування навантаження. Через це підготовка до зими розглядається як один із ключових елементів національної стійкості.

    На тлі підготовки до опалювального сезону в Україні періодично фіксуються коливання в енергосистемі, зокрема через зростання споживання або наслідки пошкоджень інфраструктури.

    У різні періоди в окремих регіонах запроваджувалися графіки погодинних відключень електроенергії для побутових і промислових споживачів. Також застосовувалися обмеження потужності для бізнесу в ранкові години пікового навантаження.

    Оператори енергосистеми пояснюють такі заходи необхідністю балансування попиту та пропозиції електроенергії, особливо під час похолодання або після аварій на енергетичних об’єктах.

    Раніше в енергетичній компанії ДТЕК повідомляли про повернення графіків відключень у періоди підвищеного споживання електроенергії, зокрема через різке похолодання. У таких умовах система зазнає додаткового навантаження, що вимагає тимчасових обмежень.

    Також у низці регіонів України вводилися екстрені відключення після пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок російських атак. Зокрема, фіксувалися випадки пошкоджень інфраструктури в Чернігівській області, що впливало на стабільність електропостачання.

    Уряд і профільні служби продовжують підготовку до опалювального сезону з урахуванням воєнних ризиків. Основна увага зосереджена на підвищенні стійкості енергетичної системи, відновленні пошкоджених об’єктів, накопиченні резервів та координації між центральною владою і регіонами.

    Окремим пріоритетом залишається забезпечення безперебійного теплопостачання для населення в умовах можливих пікових навантажень і надзвичайних ситуацій.