Nenkainfo.com

Позначка: Мадяр

  • Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про проведення своїх перших офіційних переговорів у форматі «віч-на-віч» із президентом України Володимиром Зеленським. За словами очільника угорського уряду, особиста зустріч запланована на ранок п’ятниці, 16 жовтня, на полях саміту Європейського Союзу в Брюсселі, куди він прибув напередодні для участі в загальноєвропейських безпекових та економічних консультаціях. Про це політик повідомив на своїй сторінці у Facebook.

    «На порядку денному – подальше посилення захисту зовнішніх кордонів Європи, подолання енергетичної кризи, а також семирічний бюджет ЄС, який має ключове значення для розвитку нашої країни», – зазначив Мадяр, коментуючи ключові пріоритети роботи на саміті лідерів Євросоюзу.

    Зміна влади в Будапешті у травні, коли Петер Мадяр посів посаду прем’єра замість багаторічного глави уряду Віктора Орбана, запустила новий етап у дипломатичних контактах двох держав, хоча певні обмеження залишаються незмінними. Раніше угорський прем’єр публічно заявляв, що Будапешт, як і раніше, не постачатиме Україні озброєння та не дозволятиме військовий транзит своєю територією, а також продовжує імпорт частини російських енергоносіїв. Водночас новий уряд декларує курс на поетапне відновлення взаємної довіри та розв’язання давніх суперечок.

    Діалог лідерів у Брюсселі проходитиме на тлі відчутного потепління між Києвом та Будапештом: Верховна Рада ухвалила комплексні зміни до законодавства про навчання мовами національних меншин, що було ключовою вимогою сусідньої держави, а Угорщина натомість розблокувала відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. До цього політики мали лише коротку розмову в липні перед самітом НАТО в Анкарі, тоді як ідея провести саміт у Береговому на Закарпатті не була реалізована через узгодження локацій. Офіс президента України наразі ще не оприлюднював графік двосторонніх зустрічей глави держави в бельгійській столиці.

     

  • Шлагбаум для зброї: Угорщина навідріз відмовилася допомагати Києву та закриває транзит для ЗСУ

    Шлагбаум для зброї: Угорщина навідріз відмовилася допомагати Києву та закриває транзит для ЗСУ

    Угорщина не надаватиме жодної військової підтримки Україні та не дозволить транзитне перевезення озброєння для української армії через свою територію. Про це офіційно заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадьяр під час спілкування з іноземними журналістами. Очільник угорського уряду підтвердив непохитність жорсткого зовнішньополітичного курсу Будапешта, вкотре давши зрозуміти, що країна дистанціюється від будь-яких спільних оборонних ініціатив на підтримку Києва та не стане логістичним хабом для передачі техніки і боєприпасів.

    Офіційний Будапешт категорично відкидає можливість використання власної транспортної та прикордонної інфраструктури для потреб українських військових. За словами прем’єра, територія держави залишатиметься повністю закритою для вантажів військового призначення, що суттєво обмежує альтернативні логістичні маршрути постачання допомоги з південно-західного напрямку. Така позиція нового керівництва країни демонструє збереження принципової лінії на блокування будь-якого прямого чи опосередкованого залучення до оборонного сектору України.

    Подібна безкомпромісна риторика фіксується вже не вперше. Ще у вересні угорський прем’єр-міністр виступив із категоричною заявою про те, що уряд країни в жодному разі не допустить будівництва на своїй суверенній території сховищ нафтопродуктів для українських потреб. Петер Мадьяр тоді окремо підкреслив, що не дозволить реалізації таких інфраструктурних планів та навіть початку будівельних робіт, доки його політична сила зберігає контроль над владою в державі. Енергетична співпраця та створення спільних паливних резервів також опинилися під повною забороною.

    Нинішній демарш відбувається на тлі помітного охолодження відносин між Києвом та низкою стратегічних партнерів. Закордонні оглядачі та аналітики звертають увагу на зростання дипломатичної напруженості, зазначаючи, що українське керівництво на чолі з президентом Володимиром Зеленським за короткий проміжок часу зіткнулося з серйозними тертями одразу з кількома важливими державами. Йдеться не лише про складні контакти з новим урядом Угорщини, але й про помітні розбіжності з польським політикумом найрізноманітніших поглядів, а також про напружені дипломатичні моменти у діалозі з Південною Кореєю.

    Така системна ізоляціоністська політика Будапешта створює додаткові виклики для європейської безпекової архітектури та солідарності всередині Північноатлантичного альянсу й Європейського Союзу. Повна відмова від сприяння оборонним зусиллям України, заборона транзиту критично важливого вантажу та блокування енергетичних проєктів не лише ускладнюють практичну логістику для сил оборони, але й поглиблюють розкол серед союзників на континенті. У той час як більшість західних країн шукають шляхи посилення військових спроможностей України, позиція угорського керівництва залишається непохитною перешкодою для формування єдиного фронту підтримки.

     

  • Дрони замість піхоти: Мадяр розкрив план примусу Кремля до миру

    Дрони замість піхоти: Мадяр розкрив план примусу Кремля до миру

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних Сил України Роберт Бровді, відомий за позивним Мадяр, окреслив нову військову доктрину свого роду військ. В умовах об’єктивного дефіциту людського ресурсу та вкрай обмеженого мобілізаційного потенціалу держави військове командування змушене шукати асиметричні відповіді на полі бою. Розуміння цих обмежень вимагає кардинальної зміни підходів до ведення бойових дій. Головна мета цієї трансформації полягає у створенні максимально сильної переговорної позиції для Києва виключно за рахунок беззаперечної технологічної переваги та системного виснаження окупаційної армії.

    Оскільки російські збройні сили зберігають тотальну кількісну перевагу як у живій силі, так і в бронетехніці, українська армія відмовляється від класичних доктрин індустріальної епохи. За словами Роберта Бровді, час масованих механізованих проривів чи великих танкових штурмів, які потребують залучення величезної кількості особового складу, остаточно залишився в минулому. Натомість Сили безпілотних систем зосереджуються на трьох фундаментальних напрямках роботи, які мають ефективно компенсувати нестачу піхоти на передовій та докорінно змінити баланс сил.

    Технології проти живої сили

    Першим і абсолютно беззаперечним пріоритетом командувач назвав збереження життів особового складу підрозділів безпілотних систем. Оператори дронів стали найбільш цінним активом на фронті, тому їхня безпека гарантує безперервність бойових операцій. Другий стратегічний напрямок полягає в кардинальному посиленні вогневого впливу на російські окупаційні війська безпосередньо на тактичному рівні. Використання широкого спектра ударних дронів дозволяє методично випалювати ворожі позиції та знищувати техніку противника, мінімізуючи при цьому необхідність прямих контактних боїв для української піхоти в окопах.

    Третій пріоритет стосується стратегічного рівня протистояння. Йдеться про системну підтримку так званого «відкритого вікна». Це комплексне придушення ворожої протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби на середніх дистанціях, що дозволяє українським захисникам безперешкодно проникати в глибокий тил противника за допомогою далекобійних дронів та авіації. Таке вікно дає змогу випалювати склади, аеродроми та логістичні вузли агресора.

    «Щоб діпстрайки працювали, мають працювати мідлстрайки – ті, що забезпечують канал проходу. Ось це відкрите вікно в Європу, умовно кажучи, яке дозволяє літати регулярно, далеко і багато», – уточнив командувач.

    Тиск заради переговорів

    Уся ця складна технологічна математика має абсолютно чіткий політичний вимір. Перенесення війни на територію Росії та постійне знищення її військової інфраструктури не є самоціллю, а слугує потужним інструментом для формування міцного дипломатичного фундаменту. В умовах підготовки до ймовірних майбутніх раундів переговорів із Кремлем саме невпинний воєнний тиск стає головним аргументом.

    «Тут можна перерахувати ще багато пунктів, але всі вони спрямовані на зміцнення позицій українського політикуму за допомогою військового тиску», – сказав Бровді.

    Українське керівництво регулярно наголошує на колосальних втратах російської армії, проте агресор продовжує кидати в бій нові резерви. Тому ставка на високотехнологічну зброю та регулярні удари в глибокий тил залишається ключовим шляхом до виснаження ворога та посилення позицій України на міжнародній арені.

     

  • Росія через кримінальні мережі шукає Мадяра — оголошено винагороду $20 млн

    Росія через кримінальні мережі шукає Мадяра — оголошено винагороду $20 млн

    Росія, за даними Сил безпілотних систем ЗСУ, через пострадянські кримінальні мережі нібито оголосила винагороду у $20 млн за інформацію про місцеперебування командувача СБС Роберта Бровді з позивним Мадяр. Про це повідомила The Wall Street Journal у матеріалі про роботу українських дронових підрозділів.

    Йдеться саме про твердження української сторони, яке наводить американське видання. Незалежного підтвердження існування такої винагороди або офіційної заяви російської влади про $20 млн наразі немає.

    На тлі цієї загрози Бровді та його підлеглі дотримуються суворих правил безпеки. Журналістці WSJ перед зустріччю з командувачем попросили вимкнути геолокацію на телефоні, після чого пристрій помістили у спеціальну сумку, що блокує Wi-Fi, мобільний зв’язок, Bluetooth і GPS. До місця зустрічі її доставляли автомобілем із тонованим склом.

    Бровді пов’язує підвищений інтерес Росії до себе з результатами роботи Сил безпілотних систем. За його словами, СБС становлять близько 2,5% загальної чисельності ЗСУ, але забезпечують приблизно третину втрат російських військ. Ці показники є заявою самого командувача.

    Від початку повномасштабної війни, за словами Мадяра, загинули 79 бійців його підрозділів. Їхні імена викарбувані на стіні біля входу до командного центру. Він також заявив, що на момент інтерв’ю на одного загиблого бійця СБС припадало 656 убитих або поранених російських військових.

    Російські суди раніше заочно засуджували Бровді за звинуваченнями, пов’язаними з його діяльністю у складі українських сил. Українська сторона вважає такі справи політично мотивованими.

    «Ненька інфо» неодноразово писала про операції СБС під командуванням Мадяра. Зокрема, в липні підрозділи заявляли про ураження 35 російських суден за 96 годин у межах операцій у Чорному та Азовському морях.

    Також видання повідомляло про удари СБС по енергетичній інфраструктурі в окупованому Криму, зокрема по енергомосту «Кубань — Крим» та позиціях російських систем ППО. 

    Окремо Мадяр раніше заявляв, що Україна може поступово ізолювати окупований Крим без масштабного фронтального штурму — через удари по логістиці, енергетиці та військовій інфраструктурі.

  • Тінь Орбана над Будапештом: чому новий уряд Угорщини зриває Карпатську вісімку та блокує спільні нафтосховища з Україною

    Тінь Орбана над Будапештом: чому новий уряд Угорщини зриває Карпатську вісімку та блокує спільні нафтосховища з Україною

    Українсько-угорські відносини знову опинилися в зоні високої дипломатичної турбулентності через несподівану та деструктивну позицію офіційного Будапешта, яка звела нанівець перші паростки конструктивного діалогу після тривалої кризи. Офіційний Київ висловив глибоке здивування та відверте розчарування через демонстративну відмову Угорщини від участі у перспективній регіональній ініціативі «Карпатська вісімка», а також через блокування масштабного спільного проєкту з будівництва стратегічного нафтосховища. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із жорсткою та принциповою заявою, прямо порівнявши антиукраїнську риторику нинішнього угорського прем’єр-міністра Петера Мадяра з токсичною лінією його попередника Віктора Орбана. Попри зміну прізвищ у владних кабінетах Угорщини, сусідня держава знову обирає шлях штучної конфронтації, ставлячи під сумнів взаємовигідну співпрацю та стабільність усього регіону.

    Зрив участі в Карпатській інтеграційній ініціативі став справжнім ударом по багатосторонній дипломатії в Центрально-Східній Європі. Цей амбітний формат створювався як практичний майданчик для економічного зростання, посилення транспортного взаємозв’язку та реалізації спільних інфраструктурних задумів для восьми держав карпатського ареалу. Українська сторона наголошує, що безпідставно агресивні та категоричні заяви угорського лідера на адресу нашої країни залишають Київ спантеличеним, адже справжні мотиви раптового демаршу Будапешта залишаються незрозумілими. Замість об’єднання зусиль перед спільними викликами угорська влада знову демонструє схильність до політичного демаршу, який завдає шкоди передусім інтересам самого угорського народу.

    Не менш тривожним сигналом для Києва стала спроба угорського уряду торпедувати критично важливі енергетичні домовленості між бізнесовими структурами двох країн. Буквально за кілька днів до демаршу українська національна група «Нафтогаз» та угорський енергетичний гігант MOL офіційно уклали меморандум щодо будівництва нових потужностей для зберігання нафтопродуктів поблизу спільного кордону на території Угорщини. В умовах невпинних варварських ударів держави-агресора по вітчизняних нафтобазах і паливних складах цей проєкт мав фундаментальне оборонне та економічне значення. Створення безпечних резервуарів за межами зони досяжності російського вогню покликане забезпечити диверсифікацію постачань та врятувати весь внутрішній ринок пального від катастрофічного дефіциту. Проте політичне втручання Будапешта у прагматичну взаємодію енергокомпаній знову створило штучні перепони на шляху взаємовигідного партнерства.

    Підсумовуючи останні сигнали з Будапешта, глава української дипломатії з гіркотою констатував очевидну спадкоємність деструктивного курсу. Хоча Віктор Орбан формально відійшов від керма влади, його фірмова політика шантажу, регіонального блокування та штучного ізоляціонізму продовжує квітнути під новим керівництвом. Так званий «орбанізм» за багато років не приніс жодної користі ані самій Угорщині, ані європейській спільноті, і тим більше не матиме успіху в майбутньому. Попри всі провокаційні заяви та штучні перепони, офіційний Київ укотре підтверджує свою непохитну готовність розвивати прагматичні, взаємоповажні та добросусідські взаємини з Будапештом, сподіваючись, що здоровий глузд і стратегічна вигода врешті-решт переможуть політичний популізм.

  • Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» заявив про ліквідацію на тимчасово окупованій території Донецької області російського генерал-майора Антона Груніса. За його словами, командир 4-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ загинув 12 вересня. Бровді також повідомив, що Груніс став сьомим підтверджено ліквідованим Силами безпілотних систем російським воєначальником рівня командира бригади, дивізії або командувача армії.

    Інформація про смерть Груніса почала з’являтися в російських джерелах ще 14–15 вересня. Про його загибель повідомляли провоєнний Telegram-канал спільноти випускників суворовських училищ «Суворовское братство», пропагандистське агентство Anna News та інші російські ресурси. «Українська правда» з посиланням на ці джерела писала, що в самій 4-й мотострілецькій бригаді підтверджували смерть командира, однак російська сторона тоді не називала ані точну дату, ані обставини його загибелі.

    Тепер Бровді стверджує, що Груніса ліквідували саме Сили безпілотних систем і що це сталося 12 вересня на окупованій території Донеччини. Незалежного підтвердження конкретних обставин удару у відкритих джерелах наразі немає, тому деталі операції слід подавати саме як інформацію командувача СБС.

    Антон Груніс командував 4-ю окремою мотострілецькою бригадою російської армії. Це формування походить із підрозділів так званої «ЛНР», які згодом були інтегровані до Збройних сил РФ. Бригада воювала на Луганщині та Донеччині, зокрема на Бахмутському напрямку, поблизу Часового Яру та на підступах до Костянтинівки.

    За відкритими даними, Груніс народився 5 жовтня 1979 року. Навчався в Казанському суворовському військовому училищі та Московському вищому загальновійськовому командному училищі. Російські джерела пов’язують його службу з бойовими діями у Чечні, війною Росії проти Грузії, окупацією Криму у 2014 році та воєнною кампанією РФ у Сирії. У 2021 році він вийшов у запас, а після початку повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу.

    У російській армії Груніс поступово повернувся на командні посади. За даними з відкритих джерел, у 2023 році він працював у штабі 123-ї мотострілецької бригади, а згодом очолив 4-ту окрему мотострілецьку бригаду. У травні 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора.

    Широку публічну відомість Груніс отримав улітку 2026 року після доповіді Володимиру Путіну про нібито повне захоплення Костянтинівки Донецької області. Це твердження поширювала російська сторона, тоді як українські офіційні джерела його не підтверджували. Саме після цієї доповіді Путін публічно похвалив Груніса, заявивши, що той «воює блискуче».

    Наприкінці серпня Груніс отримав одну з найвищих російських державних нагород. 27 серпня міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов вручив йому медаль «Золота Зірка» до звання «Герой Росії». Таким чином, між нагородженням і повідомленою смертю генерала минуло трохи більше двох тижнів.

    4-та мотострілецька бригада вже втрачала командира під час повномасштабної війни. Попередній її очільник полковник В’ячеслав Макаров загинув у травні 2023 року під Бахмутом. За версією російського Міноборони, він був тяжко поранений у районі села Красне і помер під час евакуації. Якщо інформація про Груніса остаточно підтвердиться всіма сторонами, він стане другим командиром цього формування, який загинув під час війни проти України.

    Російські джерела спочатку повідомляли про смерть Груніса без деталей. Зокрема, 15 вересня BlackSeaNews із посиланням на «Мілітарний» і російський канал «Суворовское братство» писав, що причина його загибелі невідома. InformNapalm того ж дня зазначав, що офіційного підтвердження обставин ще немає і інформація потребує OSINT-перевірки.

    Заява Роберта Бровді фактично додає українську версію того, як саме загинув російський генерал. За його словами, операцію здійснили підрозділи Сил безпілотних систем. Деталей про тип дрона, характер удару, місце ураження чи інших загиблих разом із Грунісом командувач у публічному повідомленні не навів.

    СБС останніми місяцями регулярно звітують про удари по російській військовій логістиці, техніці та інфраструктурі. Лише 12 вересня Бровді повідомляв, що в межах операції «МоЛоЧКа» Сили безпілотних систем уразили 285 плавзасобів російського «тіньового флоту» в Азовському та Чорному морях. За його даними, 16 із них були уражені в період з 1 по 11 вересня.

    При цьому повідомлення про ліквідацію високопоставлених російських офіцерів мають окреме військове значення. Командир бригади відповідає за управління тисячами військовослужбовців, планування операцій, координацію підрозділів, логістику та взаємодію з вищими штабами. Його втрата може тимчасово ускладнити управління формуванням, хоча масштаби такого впливу залежать від структури командування і того, наскільки швидко російська сторона призначить заміну.

    Сам Бровді заявив, що Груніс став сьомим російським воєначальником такого рівня, якого СБС вважають підтверджено ліквідованим. Ця цифра походить безпосередньо від командувача Сил безпілотних систем і не має окремого незалежного реєстру, за яким її можна було б повністю перевірити.

    Водночас смерть Груніса підтверджується не лише українськими повідомленнями. Ще до заяви Бровді про неї писали російські провоєнні ресурси, а 4-та бригада, за даними «Української правди», підтвердила сам факт загибелі свого командира. Саме це відрізняє цей випадок від багатьох повідомлень про «ліквідацію» високопоставлених військових, які іноді з’являються в інформаційному просторі без подальшого підтвердження.

    Груніс був одним із російських командирів, безпосередньо пов’язаних із наступальними діями на Костянтинівському напрямку. Саме тому його смерть привернула увагу не лише через генеральське звання, а й через його публічну доповідь Путіну про ситуацію біля Костянтинівки.

    Російське командування протягом 2026 року неодноразово заявляло про просування на цьому напрямку, однак окремі заяви Москви про повний контроль над населеними пунктами не збігалися з українськими повідомленнями та даними відкритих карт бойових дій. Тому твердження Груніса про «взяття» Костянтинівки слід розглядати як заяву російської сторони, а не встановлений факт.

    Таким чином, станом на 16 вересня сам факт смерті генерал-майора Антона Груніса підтверджують кілька російських джерел, тоді як Сили безпілотних систем України заявляють, що саме вони завдали удару, внаслідок якого він загинув 12 вересня на окупованій частині Донеччини. Деталі операції поки не оприлюднені.

    Особливо показовим у цій історії є часовий проміжок: наприкінці серпня Груніс отримав «Золоту Зірку» Героя Росії після доповіді Путіну про нібито захоплення Костянтинівки, а вже менш ніж за три тижні російські та українські джерела повідомили про його смерть.

  • Угорська опозиція йде на прорив: партія Орбана раптово здає позиції заради влади

    Угорська опозиція йде на прорив: партія Орбана раптово здає позиції заради влади

    Парламентська опозиція Угорщини в особі впливової партії «ФІДЕС – Угорський громадянський союз» несподівано заявила про повну готовність до тісної співпраці з новим урядом. Заступник лідера парламентської фракції Янош Бока публічно визнав наявність серйозних проблем та системне відступлення від демократичних стандартів за часів попереднього керівництва країною.

    Визнання помилок та новий діалог

    Під час спілкування з європейськими медіа представник партії колишнього прем’єра відверто зазначив, що у критиці на адресу попередньої влади є чимала частка правди. Політична сила вирішила переглянути свою стратегію і тепер готова спільно з новим кабінетом працювати над реальним відновленням демократичних інститутів.

    «У некоторой критике, связанной с отступлением от демократических принципов, есть доля истины, и мы также готовы работать с новым правительством над этими вопросами», – зазначив Янош Бока.

    Водночас політик наголосив, що партія не збирається брати на себе всю повноту відповідальності за минулі прорахунки, а також висловив застереження щодо деяких кроків чинної влади.

    Претензії до нової команди та лінії розколу

    Попри заявлену готовність до діалогу, опозиція жорстко розкритикувала методи управління команди прем’єра Петера Мадьяра. У партії «ФІДЕС» переконані, що нові можновладці перевищують свої конституційні повноваження та використовують агресивну риторику.

    Окрему хвилю обурення в лавах опозиції викликало рішення про дострокову заміну президента Угорщини. Представники колишньої влади заявляють про цілеспрямовану кампанію з боку нових очільників країни, яка нібито спрямована на повне знищення політичних конкурентів та зачистку опозиційних фондів. Нагадаємо, що після перемоги партії «Тиса» на квітневих виборах новий уряд одразу почав перевіряти державні фінансування та майно організацій, пов’язаних із попередниками.

    Знайдені точки дотику заради майбутнього

    Незважаючи на гострі політичні суперечки, сторони все ж знаходять простір для компромісів. Зокрема, у лавах «ФІДЕС» публічно підтримали ініціативи щодо відновлення повноцінних повноважень Конституційного суду Угорщини. Експерти зазначають, що подібні заяви свідчать про поступову трансформацію політичного поля країни та спроби адаптуватися до нових реалій після тривалого монопольного правління. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності обох лагерів знаходити баланс між політичною боротьбою та державними інтересами.

     

  • «Повертати біль ворогу»: Роберт «Мадяр» Бровді попередив про нові виклики та оцінив перебіг війни

    «Повертати біль ворогу»: Роберт «Мадяр» Бровді попередив про нові виклики та оцінив перебіг війни

    Командувач Сил безпілотних систем (СБС) ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» оприлюднив звіт про результати роботи підрозділів у серпні 2026 року та попередив про низку серйозних викликів, до яких мають бути готові Сили оборони та українське суспільство.

    Ключові виклики та результати роботи СБС

    • Посилення повітряного терору: Очікується нарощування Росією масованих ракетних ударів, а також збільшення інтенсивності атак скоросними реактивними безпілотниками типу «Шахед».
    • Нова хвиля мобілізації в РФ: Військовий підкреслив ризики активізації мобілізаційних процесів у країні-агресорці після проведення виборів до Держдуми РФ.
    • Міжнародні вагання: Серед ключових факторів ризику залишається невизначеність та затримки з боку окремих міжнародних партнерів.
    • Результативність на фронті: Попри майбутні складнощі, за перші два тижні серпня підрозділи СБС знешкодили понад 5 тисяч окупантів, уразили 22 судна в межах операції з блокади Криму, а також завдали ударів по десятках енергооб’єктів і логістичних вузлах ворога.

    З допису командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді:

    «Попереду чергові виклики та складнощі: посилення ракетних та дронових ударів РФ, мобілізаційні процеси після виборів до Держдуми РФ, також вагання міжнародних партнерів. Нам своє робити — повертати біль ворогу».

  • Росія готує залпи до 200 балістичних ракет: «Мадяр» назвав одну з найбільших загроз для України

    Росія готує залпи до 200 балістичних ракет: «Мадяр» назвав одну з найбільших загроз для України

    Росія вже здатна одночасно запустити по Україні залп із 77 балістичних ракет, а в перспективі Москва має намір збільшити цю кількість до 200 ракет за одну атаку. Про таку загрозу заявив командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», в інтерв’ю Associated Press. За його словами, саме масовані балістичні удари залишаються одним із найнебезпечніших сценаріїв для української системи протиповітряної оборони.

    Бровді наголосив, що навіть часткове виконання російських планів означатиме різке зростання навантаження на українську ППО. Якщо Росія зможе одночасно застосовувати хоча б половину від заявлених 200 балістичних ракет, це означатиме близько сотні високошвидкісних цілей під час одного масованого удару. За словами командувача, практично всі вони будуть спрямовані проти України.

    Ситуацію ускладнює нестача ракет-перехоплювачів для американських комплексів Patriot. Саме Patriot залишається головним засобом, який Україна має для перехоплення значної частини російських балістичних ракет. Associated Press зазначає, що дефіцит таких перехоплювачів уже впливає на можливості України під час великих комбінованих атак, коли Росія одночасно застосовує балістику, крилаті ракети та сотні ударних безпілотників.

    Проблема стала особливо помітною протягом останніх місяців. Під час одного з великих ударів наприкінці липня Росія застосувала понад 70 ракет, значна частина яких була балістичною, а також більше 280 ударних дронів. Тоді українська влада знову звернула увагу партнерів на критичну потребу в додаткових системах Patriot та ракетах до них.

    Бровді фактично пов’язує зростання російської ракетної загрози з необхідністю посилення українських далекобійних ударів. На його думку, одного лише перехоплення ракет у повітрі недостатньо. Значно ефективнішим способом зменшення потенційного залпу є систематичне ураження підприємств, які виробляють ракети, комплектуючі, двигуни, електроніку та інші елементи російського ракетного озброєння.

    Саме тому Україна дедалі активніше атакує військово-промислові підприємства, склади, логістичні об’єкти та іншу інфраструктуру на території Росії. За логікою командувача Сил безпілотних систем, завдання полягає не лише в знищенні вже виготовленої зброї, а й у порушенні самого виробничого циклу — від комплектуючих до доставки готових ракет у бойові частини.

    Нове попередження «Мадяра» збігається з даними української воєнної розвідки про прискорення роботи російського військово-промислового комплексу. Раніше заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький повідомив, що за основними типами ракет Росія виконує місячні виробничі плани приблизно на 110–120%, а за окремими позиціями перевиконання є ще більшим.

    Зокрема, у липні план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 був виконаний приблизно на 140%, «Калібрів» — на 111%, а Х-35 — удвічі вище запланованого показника. За словами Скібіцького, на липень росіяни планували виготовити 72 ракети Х-101, але фактично випустили 87. План із «Калібрів» становив 26 одиниць, тоді як виробництво сягнуло 29 ракет.

    Показовою стала й інтенсивність використання балістики. За даними української розвідки, у липні Росія запустила 198 балістичних та гіперзвукових ракет, включаючи ракети комплексу «Іскандер-М», перероблені ракети С-400 і «Циркони». Це стало найвищим місячним показником у 2026 році.

    Такі дані пояснюють, чому цифра у 77 ракет одночасного залпу не виглядає відірваною від реальної тенденції. Росія вже поступово збільшує кількість балістичних ракет у складі комбінованих атак. ISW раніше звертав увагу, що російські війська дедалі частіше формують ударні пакети з підвищеною часткою балістики саме через складність її перехоплення українською ППО.

    Окремим фактором є виробництво ракет «Іскандер». Відкриті українські оцінки вказували, що Росія здатна щомісяця випускати десятки таких ракет, паралельно використовуючи для ударів по наземних цілях інші системи. Це дозволяє Москві відновлювати значну частину запасів між великими атаками та поступово збільшувати щільність залпів.

    Втім, заява про майбутні 200 ракет потребує важливого уточнення. Бровді говорить про російські плани та потенційну можливість, а не про те, що РФ уже сьогодні здатна одночасно застосувати дві сотні балістичних ракет. Підтверджена ним поточна оцінка становить 77 ракет у залпі. Збільшення до 200 — це прогнозована або запланована російською стороною спроможність, строки досягнення якої публічно не називалися.

    Крім того, для такого масованого застосування недостатньо просто накопичити ракети. Росії потрібні пускові установки, підготовлені позиції, логістичне забезпечення, розвіддані щодо цілей і здатність синхронізувати удари з різних районів. Тому реальна кількість ракет у конкретній атаці залежатиме не лише від запасів, а й від кількості готових до застосування носіїв.

    На цьому тлі Бровді закликає партнерів України швидше фінансувати українські безпілотні програми. В тому самому інтерв’ю Associated Press він заявив, що його сили зараз забезпечені ресурсами лише приблизно на 14% від потреб, необхідних для повномасштабної кампанії проти російської військової інфраструктури в окупованому Криму. За його словами, проблема полягає не стільки у виробничих можливостях українських компаній, скільки у швидкості надходження фінансування.

    Бровді також повідомив, що протягом останніх місяців українські сили уразили понад 300 елементів російської протиповітряної оборони в Криму — від зенітних комплексів і радарів до засобів радіоелектронної боротьби. Це, за його словами, створює «вікно» для подальших атак українських дронів на військові об’єкти півострова. AP зазначає, що не могла незалежно перевірити всі наведені ним цифри.

    У підсумку загроза масованих балістичних ударів дедалі більше перетворюється на одну з центральних проблем української оборони. Росія одночасно збільшує виробництво ракет, намагається накопичувати їх і вдосконалює тактику комбінованих атак, тоді як Україна залежить від обмеженої кількості систем Patriot і запасів перехоплювачів.

    Саме тому теза Бровді про можливий залп у 200 ракет є не прогнозом конкретної найближчої атаки, а попередженням про напрямок, у якому Росія намагається розвивати свої ударні можливості. Якщо цей план бодай частково буде реалізовано, українська ППО зіткнеться з навантаженням іншого масштабу — і тоді вирішальне значення матимуть не лише додаткові Patriot, а й здатність України знищувати російські ракети ще до того, як вони потрапляють на пускові позиції.

  • Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем ЗСУ протягом доби 7 серпня уразили три одиниці російського флоту. Загалом за цей період українські військові заявили про ураження або знищення 1716 цілей противника.

    Про це йдеться у звіті Сил безпілотних систем ЗСУ.

    У категорії «Флот» у звіті зазначено три уражені об’єкти. Крім того, українські військові за добу уразили 12 артилерійських систем, два російські танки, 74 одиниці автомобільної та спеціальної техніки, а також інші цілі російських військ.

    «Протягом доби підрозділами угруповання Сил безпілотних систем уражено/знищено 1716 цілей противника», — повідомили у СБС ЗСУ.

    Окремо про результати операцій на морі розповів командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр». За його словами, протягом 1–8 серпня українські підрозділи в межах операції СБС «МоЛоЧКа» уразили 12 суден із залишків російського так званого тіньового флоту в Чорному та Азовському морях.

    Бровді зазначив, що від початку операції «МоЛоЧКа», яка триває з 6 липня, українські безпілотні системи результативно відпрацювали по 218 плавзасобах. Із них 134 перебували в Азовському морі, а ще 84 — у Чорному.

    «За час дії операції СБС “МоЛоЧКа” (06 липня–08 серпня 2026) Птахами результативно відпрацьовано 218 одиниць плавзасобів, з котрих у Азовському морі — 134, у Чорному морі — 84», — заявив командувач СБС.

    Бровді також опублікував відео, на якому, за його словами, зафіксовано один із епізодів ураження російських суден. Він заявив, що біля Геленджика українським силам вдалося уразити судно так званого тіньового флоту попри застосування росіянами засобів протиповітряної оборони.

    «Три керовані ракети ЗРГК “Панцир-С1” махом по Птаху, але лохань тіньового флоту в р-ні Геленджика таки впольовано», — написав Бровді.

    Інформацію про ураження суден поблизу російського узбережжя також поширювали OSINT-аналітики. Зокрема, OSINT-аналітик Dnipro Osint повідомив, що ввечері 7 серпня Сили оборони могли уразити танкери неподалік Новоросійська.

    Аналітик оприлюднив супутниковий знімок, на якому, за його словами, видно один із танкерів, охоплений вогнем. Водночас точний статус судна, характер пошкоджень та обставини його ураження незалежно не підтверджені.

    Раніше ввечері 7 серпня про ураження трьох суден поблизу Геленджика повідомляв також моніторинговий канал Exilenova+. Автори каналу заявляли про пожежу на одному з кораблів після прильоту.

    Офіційні російські відомства на момент публікації не надали повної інформації про можливі пошкодження суден у районі Новоросійська та Геленджика.

    Успішні атаки на російські судна відбуваються на тлі системної роботи українських Сил безпілотних систем у Чорному та Азовському морях. Одним із напрямків цієї діяльності є протидія російській військовій та логістичній інфраструктурі, а також суднам, які можуть використовуватися для обходу міжнародних санкцій.

    Так званий тіньовий флот Росії складається з великої кількості суден, які використовуються для транспортування російської нафти та нафтопродуктів в умовах санкційних обмежень. Частина таких танкерів пов’язана з непрозорими схемами власності та страхування, що дозволяє Москві підтримувати експорт енергоносіїв попри санкції.

    Удар по таким суднам має не лише військове, а й економічне значення, оскільки може ускладнювати російську логістику та транспортування енергоносіїв.

    Зазначимо, що це не перший випадок масштабного застосування українських безпілотних систем проти російських морських об’єктів. Раніше СБС повідомляли про ураження бази російських морських безекіпажних катерів у Криму, чотирьох танкерів у Чорному та Азовському морях, п’яти елементів російської протиповітряної оборони та майданчика запуску ударних безпілотників «Шахед» у районі Донецького аеропорту.

    Таким чином, протягом 7 серпня українські сили заявили про ураження одразу трьох російських морських цілей, а загальна кількість результативно уражених плавзасобів у межах операції «МоЛоЧКа» з 6 липня до 8 серпня, за даними СБС, сягнула 218.

    При цьому частина інформації про конкретні уражені судна наразі базується на повідомленнях українських військових, OSINT-аналітиків та моніторингових каналів. Остаточний характер пошкоджень і подальший стан кожного із суден потребують додаткового підтвердження.