Позначка: Марко Рубіо

  • Нідерланди у Вашингтоні закликали США не відводити увагу від України: підтримка і тиск на РФ — серед пріоритетів

    Нідерланди у Вашингтоні закликали США не відводити увагу від України: підтримка і тиск на РФ — серед пріоритетів

    Під час офіційного візиту до Сполучених Штатів урядова делегація Нідерландів зробила чіткий акцент на необхідності збереження України в центрі міжнародної політики. Підтримка Києва, посилення санкційного тиску на Росію та координація дій між Європою і США стали ключовими темами переговорів на найвищому рівні.

    Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен в інтерв’ю українським медіа. За його словами, під час зустрічі з державним секретарем США Марко Рубіо він окремо наголосив на тому, що Україна має залишатися у фокусі уваги міжнародної спільноти.

    «Ми підкреслили, що надзвичайно важливо продовжувати підтримку України, зокрема військову, а також посилювати тиск на Росію. Це питання було одним із ключових під час наших переговорів у Вашингтоні», — зазначив Берендсен.

    Він додав, що Нідерланди послідовно відстоюють цю позицію на всіх міжнародних майданчиках. На його переконання, лише спільні дії Європейського Союзу та США можуть забезпечити ефективну підтримку України та створити умови для досягнення справедливого і тривалого миру.

    Під час візиту делегація Нідерландів провела низку зустрічей із представниками американської влади. Зокрема, відбулися переговори з президентом США Дональд Трамп, у яких взяли участь король і королева Нідерландів, а також прем’єр-міністр країни. Крім того, глава МЗС провів окремі зустрічі з членами Палати представників від обох партій — Республіканської та Демократичної.

    За словами Берендсена, ці контакти дозволили обговорити широкий спектр питань — від війни в Україні до співпраці в межах НАТО, а також ситуацію на Близькому Сході, включно з Іраном і безпекою в районі Ормузької протоки.

    Окрему увагу сторони приділили трансатлантичним відносинам. Міністр підкреслив, що співпраця між Європою і США залишається критично важливою для глобальної безпеки. «Трансатлантичний альянс — це основа нашої спільної стабільності та добробуту», — зазначив він.

    Контекст цих переговорів є особливо важливим з огляду на виклики, які постають перед західними союзниками. З одного боку, триває війна Росії проти України, яка вимагає значних ресурсів і координації. З іншого — геополітична ситуація у світі ускладнюється через напруження на Близькому Сході та конкуренцію між глобальними гравцями.

    Нідерланди залишаються одним із активних партнерів України у військовій та фінансовій сферах. Раніше країна вже оголосила про інвестиції у виробництво дронів для України, а також про передачу військової техніки. Зокрема, у червні Україна має отримати протимінний корабель «Генічеськ», який посилить можливості Військово-морських сил.

    Аналітики зазначають, що такі візити є важливими для збереження єдності західного світу у підтримці України. Умови війни змінюються, і питання довгострокової підтримки стає дедалі актуальнішим. Саме тому дипломатичні зусилля спрямовані не лише на збереження нинішнього рівня допомоги, а й на її посилення.

    Водночас у США тривають внутрішньополітичні дискусії щодо масштабів підтримки України. У цьому контексті позиція європейських партнерів, зокрема Нідерландів, відіграє важливу роль у формуванні спільної політики.

    Берендсен наголосив, що Україна має залишатися серед головних пріоритетів міжнародної спільноти, адже результат війни матиме довгострокові наслідки для безпеки всієї Європи. Він також підкреслив необхідність продовження санкційного тиску на Росію як інструменту стримування агресії.

    Таким чином, візит нідерландської делегації до Вашингтона став черговим підтвердженням того, що підтримка України залишається ключовим питанням трансатлантичного порядку денного. У Нідерландах переконані: лише спільні зусилля ЄС і США здатні забезпечити стабільність, посилити обороноздатність України та створити умови для досягнення миру.

  • У республіканців з’явився новий фаворит: хто може замінити Трампа на виборах

    У республіканців з’явився новий фаворит: хто може замінити Трампа на виборах

    У Сполучених Штатах поступово окреслюється новий політичний ландшафт у межах Республіканської партії напередодні майбутніх президентських виборів 2028 року. Хоча Дональд Трамп залишається ключовою фігурою американської політики, дедалі більше уваги зосереджується на потенційних кандидатах, які можуть продовжити його політичний курс або трансформувати його. Нові соціологічні дані свідчать, що частина електорату вже визначилася з фаворитом.

    Згідно з опитуванням, проведеним дослідницькою компанією YouGov у квітні 2026 року, більшість прихильників Республіканської партії готові підтримати віцепрезидента США Джей Ді Венса як кандидата на майбутніх праймеріз. За результатами дослідження, його підтримка серед республіканців сягає приблизно 63%, що робить його найпопулярнішим претендентом у партії на даний момент.

    Опитування охопило понад дві тисячі респондентів, які ідентифікують себе як прихильники Республіканської партії або схиляються до неї. Вибірка показала, що Венс впевнено лідирує у більшості вікових категорій, особливо серед старших виборців. Зокрема, серед людей віком понад 65 років його підтримка є найвищою, що традиційно є важливим електоральним сегментом для республіканців.

    Водночас політична боротьба далеко не завершена. Суттєву конкуренцію Венсу може скласти держсекретар США Марко Рубіо, який демонструє стабільне зростання популярності. За різними оцінками, його підтримка серед республіканців коливається в межах 35–42%, що робить його другим за впливом кандидатом.

    Серед інших можливих претендентів залишаються губернатор Флориди Рон ДеСантіс, сенатор Тед Круз, а також Дональд Трамп-молодший. Останній, попри нижчі загальні показники підтримки, користується значною популярністю серед молодших виборців. У віковій групі 18–29 років саме він часто виходить на перше місце за рівнем симпатій.

    Аналітики відзначають, що популярність Венса пояснюється його тісним зв’язком із політичною спадщиною Трампа та підтримкою консервативного електорату. Він вважається одним із головних представників сучасного правого популізму у США і фактично продовжує ідеологічну лінію, сформовану під час президентства Трампа.

    Разом із тим, у самій Республіканській партії зберігається внутрішня конкуренція між різними політичними групами. Частина політиків орієнтується на більш традиційний консерватизм, тоді як інші підтримують жорсткішу, популістську риторику. Це створює передумови для складної боротьби за номінацію на виборах 2028 року.

    Додатково варто враховувати загальний політичний контекст у США. Соціологічні дослідження показують, що підтримка чинної адміністрації залишається неоднозначною, а суспільство демонструє втому від політичної поляризації. Це може вплинути на майбутній вибір виборців і відкрити можливості як для нових кандидатів, так і для перегляду політичних стратегій.

    Експерти також звертають увагу на те, що формування фаворитів за два роки до виборів є лише початковим етапом політичного процесу. Кампанії, дебати, зовнішньополітичні події та економічна ситуація можуть суттєво змінити розклад сил.

    Попри це, вже зараз можна говорити про тенденцію: Республіканська партія поступово готується до етапу після Трампа, навіть якщо його вплив залишається значним. Багато виборців прагнуть бачити нового лідера, який зможе зберегти ключові елементи політичного курсу, але водночас адаптувати його до нових викликів.

    Таким чином, результати опитування свідчать про формування нового центру тяжіння всередині Республіканської партії. Джей Ді Венс наразі виглядає головним претендентом на роль наступника Трампа, однак конкуренція залишається відкритою, а політична боротьба — динамічною. Уже найближчі роки покажуть, чи зможе він утримати лідерство та перетворити його на реальний шанс здобути президентську номінацію.

  • Трамп відкинув пропозицію НАТО про допомогу в Ормузькій протоці

    Трамп відкинув пропозицію НАТО про допомогу в Ормузькій протоці

    Президент США Дональд Трамп заявив, що союзники по НАТО зверталися до Вашингтона з пропозицією допомоги у врегулюванні ситуації навколо Ормузької протоки, однак отримали різку відповідь із закликом “триматися подалі”. Про це він написав у своїй соцмережі Truth Social.

    За словами Трампа, після того як ситуація в регіоні начебто стабілізувалася, представники НАТО звернулися до США із запитом про можливу участь у заходах безпеки. У відповідь американський президент заявив, що Альянс не продемонстрував достатньої ефективності в кризовий момент.

    “Тепер, коли ситуація в Ормузькій протоці вирішилася, мені зателефонували з НАТО і запитали, чи не потрібна нам допомога. Я сказав їм триматися подалі, хіба що вони хочуть наповнити свої кораблі нафтою. Вони виявилися ні на що не придатними, коли це було потрібно — паперовий тигр”, — цитує Трампа його допис.

    Заява американського президента викликала широкий резонанс на тлі загострення дискусій щодо ролі НАТО у глобальних безпекових кризах. Хоча офіційного підтвердження таких контактів від представників Альянсу наразі не надходило, тема безпеки у стратегічних морських маршрутах залишається однією з ключових у міжнародній політиці.

    Контекст ситуації пов’язаний із нещодавніми подіями навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших світових енергетичних коридорів, через який проходить значна частина експорту нафти з країн Перської затоки. Раніше Іран заявив про відкриття протоки для комерційного судноплавства на період припинення вогню в регіональних конфліктах.

    На цьому тлі Трамп також зробив низку жорстких заяв щодо Ірану. Зокрема, він наголосив, що блокада іранських портів з боку США залишатиметься чинною до повного виконання домовленостей між Вашингтоном і Тегераном. Таким чином, економічний і санкційний тиск на Іран не послаблюється, попри часткову деескалацію в регіоні.

    Окремо американський президент неодноразово критикував роль міжнародних союзників у кризових ситуаціях. Раніше він уже заявляв, що серйозно розглядає можливість зміни підходів США до участі в Північноатлантичному альянсі.

    Додаткову увагу до теми привернула заява держсекретаря США Марко Рубіо, який зазначив, що після завершення конфліктів на Близькому Сході Вашингтон може переглянути підхід до свого членства в НАТО. Ці слова були сприйняті як сигнал про можливі дискусії щодо ролі США в системі колективної безпеки.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть посилити напруження у відносинах між США та союзниками по Альянсу, особливо на тлі глобальних викликів у сфері енергетичної безпеки та контролю стратегічних морських маршрутів.

    Ормузька протока, яка з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем, залишається одним із найчутливіших вузлів світової торгівлі енергоносіями. Через неї проходить близько п’ятої частини глобального експорту нафти, тому будь-які політичні чи військові загрози в регіоні одразу впливають на світові ціни на енергоносії та фінансові ринки.

    Таким чином, заява Трампа стала черговим елементом у складній дипломатичній і безпековій дискусії навколо ролі США, НАТО та країн Близького Сходу у стабілізації глобальних енергетичних маршрутів.

  • Рубіо їде до Європи: Україна стане головною темою переговорів

    Рубіо їде до Європи: Україна стане головною темою переговорів

    У Франції 26 березня стартує зустріч міністрів закордонних справ країн “Групи семи” (G7), у якій також візьме участь державний секретар США Марко Рубіо. Як повідомляють джерела, особлива увага під час дводенного заходу буде приділена Україні.

    До участі в окремій сесії запрошено міністра закордонних справ України Андрія Сибігу. За словами французьких дипломатів, перша сесія у п’ятницю буде повністю присвячена українському питанню.

    Очікується, що сторони обговорять подальшу підтримку України в енергетичній, економічній та військовій сферах, а також можливості посилення санкційного тиску на Росію. Окремим блоком стане питання відновлення Нового безпечного конфайнменту над зруйнованим реактором Чорнобильської атомної електростанції.

    Йдеться про об’єкт, який зазнав пошкоджень у лютому 2026 року внаслідок російського удару. Франція планує представити детальну оцінку вартості відновлювальних робіт, яка, за попередніми даними, становитиме щонайменше кілька сотень мільйонів євро.

    У Парижі розраховують, що під час зустрічі вдасться мобілізувати міжнародне фінансування для реалізації цього проєкту.

    Саміт у Серне-ла-Віль стане продовженням попередніх консультацій міністрів на полях Мюнхенської безпекової конференції. Європейські дипломати висловлюють сподівання, що вдасться зберегти конструктивний формат співпраці зі США, зокрема у питаннях санкцій та підтримки України.

    За словами співрозмовників, у європейських столицях розглядають Марко Рубіо як одного з союзників у нинішній американській адміністрації, який підтримує жорстку позицію щодо Росії.

    Водночас у ЄС наполягають, що саме війна в Україні має стати головною темою переговорів за участі США, попри інші глобальні виклики.

    Державний департамент США підтвердив, що під час візиту Рубіо до Європи обговорюватимуться ключові питання безпеки, включно з війною Росії проти України, ситуацією на Близькому Сході та загрозами глобальній стабільності.

    Західні медіа також зазначають, що окремою метою візиту Рубіо є спроба переконати союзників США переглянути підходи до політики щодо Ірану, яка вже призвела до зростання світових цін на енергоносії.

    Втім, позиція європейських країн залишається стриманою. За словами одного з дипломатів, Європа не вважає війну з Іраном своєю відповідальністю.

    Таким чином, зустріч у Франції може стати ключовою для узгодження позицій Заходу щодо подальшої підтримки України на тлі глобальних безпекових викликів.

    Детальніше про вплив міжнародних партнерів на внутрішньополітичні процеси в Україні та обговорення виборчого питання під час контактів зі США — читайте в нашому попередньому матеріалі.

  • Рубіо анонсував контакт із Зеленським і прокоментував удари РФ по Україні

    Рубіо анонсував контакт із Зеленським і прокоментував удари РФ по Україні

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив про можливу зустріч із президентом України Володимиром Зеленським під час Мюнхенської конференції з безпеки, яка стартує сьогодні та триватиме три дні.

    Про це він повідомив в інтерв’ю американському телеканалу CNN. За словами Рубіо, український лідер, імовірно, буде присутній на заході, а зустріч уже попередньо внесена до його графіка.

    «Думаю, що він буде там, і є шанс побачити його. Я вважаю, що це в моєму розкладі, не впевнений на 100%, але я впевнений, що ми це зробимо», — зазначив держсекретар.

    Окремо Рубіо прокоментував російські удари по Україні в умовах зимового періоду, наголосивши на масштабі страждань цивільного населення.

    «Це жахливо. Це війна. Саме тому ми хочемо, щоб війна закінчилася. Люди страждають. Це найхолодніша пора року. Страждання, які неможливо уявити. У цьому й полягає проблема війни. Ось чому війни — це погано, і саме тому ми вже понад рік наполегливо працюємо, щоб спробувати покласти край цій війні», — заявив він.

    Коментуючи відносини між США та Європейським Союзом, Рубіо підкреслив важливість трансатлантичного партнерства.

    «Європа важлива для нас. Ми глибоко пов’язані з Європою, і наше майбутнє завжди було пов’язане і буде пов’язаним. Нам просто потрібно поговорити про те, як виглядає це майбутнє», — сказав держсекретар.

    Очікується, що питання підтримки України, безпеки в Європі та перспектив завершення війни стануть одними з ключових тем цьогорічної конференції.

  • Рубіо: “Президент Трамп наполягає на мирних переговорах між Україною та Росією”

    Рубіо: “Президент Трамп наполягає на мирних переговорах між Україною та Росією”

    На тлі загострення риторики Дональда Трампа щодо війни в Україні, державний секретар США Марко Рубіо підтвердив, що досягнення дипломатичного врегулювання залишається головним пріоритетом президента.

    Як повідомила речниця Державного департаменту Теммі Брюс, Рубіо озвучив позицію американської адміністрації під час розмови з міністрами закордонних справ Франції, Німеччини та Великої Британії. Окрім Близького Сходу й теми стримування Ірану, співрозмовники обговорили війну в Україні.

    “Пріоритетом президента Трампа залишається припинення війни шляхом досягнення міцного врегулювання шляхом переговорів“, – заявила Брюс.

    Ця позиція прозвучала слідом за жорсткою заявою самого Трампа, зробленою напередодні. Президент США поставив Кремлю ультиматум: якщо протягом 50 днів Україна й Росія не досягнуть “справедливої” угоди, Вашингтон запровадить вторинні санкції.

    Попри дипломатичну риторику, Сполучені Штати не відмовляються від військової підтримки України. Очікується постачання 17 батарей систем ППО Patriot, а також ракет до винищувачів і артилерійських боєприпасів — причому за рахунок фінансування з боку європейських союзників.

    Водночас, як наголошують джерела, Трамп все ще переконаний, що стратегічна перевага у війні на боці Росії, а військова підтримка України — це лише інструмент для тиску на Москву з метою примусити її до перемовин.

  • США підтримали пропозицію Папи щодо переговорів між Україною та РФ

    США підтримали пропозицію Папи щодо переговорів між Україною та РФ

    Державний секретар США Марко Рубіо підтримав ідею Святого Престолу стати місцем для потенційних мирних переговорів між Україною та Росією. Після того, як новообраний Папа Лев XIV пообіцяв докласти “всіх зусиль” для припинення війни, Рубіо назвав Ватикан місцем, яке було б прийнятним для обох сторін конфлікту.

    Про це повідомляє Associated Press.

    “Я не став би називати Ватикан посередником, але це, безумовно, місце, куди було б комфортно звернутися обом сторонам. Ми будемо говорити про це, і ми вдячні Ватикану за готовність грати конструктивну й позитивну роль”, — заявив держсекретар США.

    Святий Престол уже давно пропонував свої дипломатичні ресурси для врегулювання війни в Україні, зберігаючи офіційний нейтралітет. Попередній понтифік, Папа Франциск, неодноразово виступав із закликами до миру, хоча його позиція викликала неоднозначну реакцію через намагання “збалансувати” риторику щодо сторін конфлікту.

    Він доручив кардиналу Маттео Дзуппі місію з мирного врегулювання, яка в підсумку зосередилася переважно на питанні повернення українських дітей, депортованих до РФ. Також Ватикан брав участь у деяких обмінах військовополоненими.

    Марко Рубіо, перебуваючи в Римі, зустрівся з Дзуппі та подякував Ватикану за його гуманітарну діяльність. Водночас він наголосив, що США готові співпрацювати з Ватиканом за нового Папи Лева XIV.

    8 травня Папою Римським уперше в історії став американець — Лев XIV. У своєму першому недільному благословенні він підтвердив позицію Ватикану щодо України: “усі сторони повинні зробити все можливе для досягнення справжнього, справедливого і тривалого миру”.

    Очікується, що Лев XIV відвідає Україну. Видання La Repubblica повідомило, що понтифік планує здійснити візити до Туреччини, України та Перу. Його візит до України може стати знаковим — не лише символічним актом підтримки, а й, можливо, кроком до нової фази переговорного процесу. Відомо, що Папа отримав офіційне запрошення від президента Володимира Зеленського.

    Попри високі очікування, деякі експерти ставляться до перспективи мирної місії Ватикану з обережністю. Історик Анатолій Бабинський наголошує: ще жодному Папі Римському не вдалося зупинити війну.

    “Історія знає чимало спроб понтифіків зупинити воєнні конфлікти — особливо у 20 столітті, але всі вони були марними. Церква іноді виступала медіатором у внутрішніх конфліктах, переважно в Африці чи Латинській Америці, але навіть там результат був неоднозначним”, — підкреслює історик.

  • Рубіо після розмови з Лавровим: США підтримують мирний план Трампа

    Рубіо після розмови з Лавровим: США підтримують мирний план Трампа

    Держсекретар США Марко Рубіо провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, під час якої привітав досягнення угоди про масштабний обмін військовополоненими між Україною та РФ.

    Про це американський дипломат повідомив у своєму дописі в соцмережі X.

    «США представили сильний мирний план щодо України, і ми вітаємо угоду про обмін військовополоненими, досягнуту в Стамбулі. Давайте не упустимо цю величезну можливість. Настав час покласти край цій війні», — написав Рубіо.

    Він також зазначив, що під час розмови з Лавровим повторив меседж президента США Дональда Трампа про необхідність зупинити смерть і руйнування.

    Нагадаємо, що за підсумками переговорів між делегаціями України, Росії та Туреччини, які відбулися 16 травня в Стамбулі, сторони домовилися про обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000».

    У понеділок заплановані телефонні перемовини Трампа з президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним. Після цього американський лідер планує контакти з лідерами країн НАТО.

    Зі свого боку Україна вже почала формувати списки російських військовополонених для реалізації домовленостей про обмін.

  • Зустріч щодо України зірвалася через вимогу визнати Крим частиною РФ

    Зустріч щодо України зірвалася через вимогу визнати Крим частиною РФ

    Очікувана зустріч у Лондоні 23 квітня, на якій мали обговорюватися шляхи до припинення вогню в Україні, зірвалася через позицію США щодо статусу Криму. Як повідомляє CNN, держсекретар США Марко Рубіо відмовився брати участь у перемовинах після того, як президент Володимир Зеленський категорично відкинув вимогу визнати Крим російським.

    За інформацією джерел CNN, на столі був проєкт мирного плану, що розробляється командою Дональда Трампа. Він передбачає визнання контролю РФ над Кримом в обмін на припинення бойових дій на лінії фронту.

    Напередодні переговорів Зеленський публічно підтвердив: Україна не визнає окупацію Криму ні за яких умов.

    «Це суперечить нашій Конституції. Україна юридично не визнає окупацію Криму. Нема про що говорити», – наголосив президент 22 квітня.

    Після цього виявилось, що Марко Рубіо не прибуде до Лондона, хоча офіційно про скасування візиту не повідомлялося. Замість цього він провів телефонну розмову з головою МЗС Британії Девідом Леммі, яку назвав «продуктивною» у своєму дописі в X (Twitter).

    Зустріч, яка мала об’єднати представників України, США, Британії, Франції та Німеччини, так і не відбулася на рівні міністрів. За даними Sky News, переговори перенесли на рівень високопосадовців другого ешелону, що свідчить про серйозну розбіжність позицій.

    План, який готувала команда Трампа, має сім пунктів, один з яких — визнання Криму частиною Росії. Як писав The Telegraph, також розглядається:

    • відмова України від членства в НАТО,

    • міжнародний контроль над ЗАЕС,

    • допуск американських компаній до видобутку корисних копалин,

    • поступове зняття санкцій із РФ.

    На фоні наближення виборів у США і затримок із допомогою Україні, на Заході активізувались дискусії щодо «реалістичного» перемир’я. Але для Києва збереження територіальної цілісності залишається червоним рядком, через який, як видно, зриваються навіть багатосторонні переговори.

  • Держсекретар Рубіо розповів чому США і Україна не підписали угоду про ресурси

    Держсекретар Рубіо розповів чому США і Україна не підписали угоду про ресурси

    Держсекретар США Марко Рубіо висловив розчарування через результати обговорень угоди між США та Україною щодо цінних металів. Зокрема, він підкреслив, що на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським було досягнуто попередньої домовленості щодо укладення угоди, але пізніше президент заявив, що відмовився від неї.

    У своєму інтерв’ю журналістці Кетрін Геррідж Рубіо зазначив, що на переговорах із Зеленським і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом у Мюнхені обговорювався контракт, що передбачає співпрацю між країнами у сфері видобутку цінних металів. За його словами, США не мали на меті “вкрасти” ресурси України, а були зацікавлені в укладенні угоди як гарантії безпеки для обох країн.

    “Ми намагаємося бути партнерами у важливих економічних ініціативах, і це повинно бути для вас сигналом безпеки”, — зазначив Рубіо. Він підтвердив, що президент Зеленський погодився на угоду, проте підкреслив, що її ще необхідно було пройти через законодавчий процес для затвердження.

    Проте, як зазначив Рубіо, після цього він дізнався, що Зеленський публічно заявив, що відхилив угоду. “Це мене засмутило, тому що на зустрічі ми погодилися на це”, — пояснив Рубіо, додавши, що США прагнуть допомогти Україні, але вважають, що мають право на певний рівень вдячності.

    Ситуація навколо цієї угоди ставить під сумнів ефективність переговорів між США та Україною, оскільки за даними Financial Times, основною причиною відмови стала вимога США отримати половину прав на всі викопні ресурси України, без надання відповідних гарантій безпеки. Зеленський, у свою чергу, підтвердив, що Україна не відмовляється від угоди, але хоче досягти більш вигідних умов.