Nenkainfo.com

Позначка: Маямі

  • Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сполучені Штати та європейські партнери продовжують шукати можливості для організації тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. Серед потенційних майданчиків розглядаються Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, європейські країни та саміт G20 у Сполучених Штатах. Водночас жодної остаточної домовленості про зустріч президентів Володимира Зеленського, Дональда Трампа та Володимира Путіна наразі немає.

    Про це Зеленський розповів під час спілкування з журналістами 17 жовтня, повідомляє ТСН.

    За словами українського президента, американська сторона вже працює над можливими форматами переговорів і розглядає кілька варіантів місця проведення.

    До організаційної роботи поступово долучаються й європейські партнери, які намагаються створити умови для відновлення дипломатичного діалогу.

    Однак головним невирішеним питанням залишається готовність Росії погодитися на відповідну зустріч.

    Де можуть відбутися переговори Зеленського і Путіна

    За словами президента України, Вашингтон розглядає декілька можливих локацій.

    Одним із варіантів залишаються країни Близького Сходу, насамперед Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.

    Ці держави вже брали участь у міжнародних дипломатичних ініціативах і контактах, пов’язаних із російсько-українською війною.

    Зокрема, ОАЕ раніше були запропоновані американською стороною як можливий майданчик для тристоронніх переговорів на рівні делегацій.

    Ще одним варіантом є проведення зустрічі у США.

    Особливу увагу привертає саміт «Групи двадцяти» (G20), який запланований на грудень 2026 року в Маямі.

    Такий міжнародний захід міг би створити можливість для особистих контактів між лідерами без необхідності організовувати повністю окремий саміт.

    Водночас Зеленський не виключає і проведення переговорів у Європі.

    Президент повідомив, що європейські партнери вже починають відповідні консультації.

    Таким чином, остаточне рішення щодо місця проведення залежатиме від погодження позицій усіх сторін.

    Що відомо про позицію США

    Вашингтон уже кілька тижнів намагається організувати новий переговорний формат між Україною та Росією.

    Ще 25 вересня Зеленський повідомив, що американські представники запропонували провести тристоронню зустріч на технічному рівні в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Тоді український президент наголосив, що Київ очікує конкретної пропозиції щодо дати.

    За його словами, американська сторона мала провести консультації з Росією, а Україна — поінформувати європейських союзників про обговорювані варіанти.

    4 жовтня Зеленський знову підтвердив готовність України підтримати таку зустріч до кінця місяця.

    Про це повідомляло «Радіо Свобода», а згодом відповідну позицію української сторони підтвердив Укрінформ.

    Водночас переговори представників трьох держав і особиста зустріч президентів залишаються різними варіантами дипломатичного процесу.

    Проведення першого формату автоматично не гарантує погодження другого.

    Чи погодиться Путін приїхати на G20

    Питання особистої участі російського президента у переговорах залишається відкритим.

    Зеленський раніше заявляв про готовність зустрітися з Путіним під час саміту G20 у Маямі, якщо той погодиться приїхати.

    В інтерв’ю Deutsche Welle у вересні український президент зазначав, що головним критерієм такої зустрічі має бути конкретний результат, а не сам факт переговорів.

    Проте Кремль раніше висловлював заперечення щодо окремих запропонованих форматів.

    Станом на 17 жовтня російська сторона не підтвердила готовності до особистого саміту із Зеленським.

    Сам Дональд Трамп також не зміг відповісти, чи відвідає Путін зустріч «Групи двадцяти».

    16 жовтня президент США заявив журналістам, що не знає, чи прибуде російський лідер до Маямі, однак був би радий його присутності.

    Про це повідомило NV із посиланням на відеозаяву американського президента.

    Отже, навіть потенційна участь Путіна в саміті G20 поки не визначена.

    Навіщо до переговорів залучають Близький Схід

    Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія мають досвід посередницьких контактів у питаннях, пов’язаних із війною.

    Зокрема, країни регіону брали участь у гуманітарних ініціативах і процесах обміну утримуваними особами.

    Водночас вони підтримують дипломатичні та економічні відносини як із західними державами, так і з Росією.

    Це робить їх можливими майданчиками для переговорів, хоча саме місце проведення не визначає результату дипломатичних контактів.

    Європейські країни, зі свого боку, зацікавлені в тому, щоб питання безпеки України обговорювалися за безпосередньої участі Києва та його міжнародних партнерів.

    5 жовтня на офіційному сайті президента України повідомлялося, що Зеленський поінформував польського прем’єра Дональда Туска про підготовку можливих тристоронніх форматів переговорів.

    Український президент тоді наголосив, що з боку Києва перешкод для проведення зустрічі немає.

    Водночас, за його словами, США необхідно забезпечити готовність російської сторони до такого формату.

    Ідею тристороннього саміту обговорюють не вперше

    Спроби організувати зустріч Зеленського, Трампа і Путіна тривають уже не перший місяць.

    Ще наприкінці серпня «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію директора ЦРУ Джона Реткліффа організувати тристоронній саміт.

    Тоді йшлося про можливість повернення до переговорного процесу на найвищому політичному рівні.

    Однак дипломатичні консультації поки не призвели до офіційного оголошення дати зустрічі.

    Причинами залишаються відмінності позицій сторін щодо умов завершення війни, безпекових гарантій, територіальних питань і механізмів можливого припинення бойових дій.

    Що буде далі

    Україна підтверджує готовність брати участь у переговорах за посередництва США.

    При цьому Київ наголошує, що дипломатичні домовленості повинні забезпечувати реальні гарантії безпеки й не створювати умов для відновлення російської агресії.

    Американська сторона продовжує контакти з учасниками можливого переговорного процесу, а європейські партнери обговорюють власну участь у підготовці зустрічей.

    Наразі не визначені ані остаточне місце проведення президентського саміту, ані його дата, ані склад учасників.

    Можливими майданчиками залишаються Близький Схід, США та Європа.

    Водночас головним показником реального просування дипломатичних зусиль стане не оголошення чергової локації, а підтверджена згода всіх сторін на зустріч і погодження її порядку денного.

  • Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Адміністрація президента США Дональда Трампа активізує дипломатичні зусилля щодо завершення російсько-української війни. Спеціальний представник американського президента Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер можуть наприкінці жовтня знову відвідати Москву для переговорів із Володимиром Путіним.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на джерело, обізнане з дипломатичними планами Вашингтона. Остаточного рішення щодо поїздки поки немає.

    Перед можливим візитом до Росії американські представники проведуть переговори з українською та європейською делегаціями. Зустріч запланована на 9–10 жовтня в Маямі. Сторони обговорюватимуть нові пропозиції, покликані зрушити з місця переговорний процес.

    За інформацією видання, адміністрація Трампа прагне досягти дипломатичного прориву до початку суворої зими в Україні та проміжних виборів у США.

    Одним із можливих сценаріїв є часткове припинення вогню, яке передбачатиме зупинення ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних з експортом зерна. Україна вже заявляла про готовність розглядати такий формат, однак Росія поки не продемонструвала достатньої зацікавленості.

    Американські джерела зазначають, що наближення зими створює додатковий тиск на переговорний процес. Вашингтон намагається сформувати пропозицію, яка могла б стати основою для домовленостей між сторонами.

    Напередодні переговорів Віткофф і Кушнер зустрілися з Дональдом Трампом, щоб представити йому оновлені дипломатичні ініціативи.

    Українську делегацію в Маямі представлятимуть керівник Офісу президента Кирило Буданов, очільник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, дипломатичний радник Сергій Кислиця та народний депутат Давид Арахамія.

    До консультацій також запросили представників Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО та Європейського Союзу. Серед головних тем — гарантії безпеки для України, післявоєнне економічне відновлення та можливі механізми припинення бойових дій.

    У Києві перспективи швидкого дипломатичного прориву оцінюють обережно. Водночас співрозмовник Axios припускає, що наближення американських виборів і прагнення Москви домогтися послаблення санкцій можуть вплинути на позицію Кремля.

    Нагадаємо, у вересні Віткофф і Кушнер уже зустрічалися з Путіним у Москві, після чого відвідали Київ для переговорів із Володимиром Зеленським.

    Чи погодиться Кремль на нові пропозиції Вашингтона, наразі невідомо. Можливий повторний візит американських переговорників до Москви залишається лише одним із варіантів подальших дипломатичних кроків.

  • «Я про це не думав»: Трамп зробив заяву про запрошення Путіна на G20

    «Я про це не думав»: Трамп зробив заяву про запрошення Путіна на G20

    Президент США Дональд Трамп заявив, що поки не визначився, чи запрошувати Володимира Путіна на саміт «Групи двадцяти», який Сполучені Штати прийматимуть у Маямі наприкінці 2026 року. Відповідаючи на пряме запитання журналіста про Росію, американський лідер сказав, що ще не думав про це питання, але пообіцяв його розглянути.

    Розмова відбулася під час спілкування Трампа з пресою після оголошення деталей майбутнього саміту G20. Президент США підтвердив, що захід відбудеться у його комплексі Doral поблизу Маямі. Також він заявив, що США планують запрошувати на зустріч не лише членів G20, а й окремі країни як спостерігачів. Зокрема, Трамп уже повідомив про запрошення Польщі.

    Коли журналісти запитали, чи буде запрошена Росія, Трамп відповів: «Цікаве питання. Я про це не думав». Після уточнення він повторив, що справді ще не розглядав це питання, і додав, що має намір подумати над ним.

    Пізніше Трампа окремо запитали, чи хотів би він бачити на G20 Путіна та голову КНР Сі Цзіньпіна. Президент США відповів, що хотів би їхньої участі, якщо вони самі цього захочуть, однак зазначив, що потенційно вони могли б приїхати у статусі спостерігачів. За його словами, якщо такий інтерес буде, Вашингтон готовий це обговорювати.

    Ця заява привернула увагу ще й тому, що раніше у США вже з’являлася інформація про можливе запрошення Путіна на саміт. У квітні Reuters із посиланням на повідомлення американських медіа писав, що Трамп нібито мав намір запросити російського президента на зустріч G20 у Маямі. Після цього Кремль заявляв, що участь Путіна в саміті можлива, але остаточного рішення не було.

    Таким чином, нова відповідь Трампа виглядає менш визначеною, ніж попередні повідомлення. Офіційного підтвердження того, що запрошення Путіну вже направлене або буде направлене, зараз немає.

    Саміт G20 у США має стати одним із найбільших міжнародних заходів 2026 року. Трамп ще раніше оголосив, що зустріч лідерів відбудеться у Trump National Doral Miami — його гольф-комплексі неподалік міжнародного аеропорту Маямі.

    Питання про участь Путіна особливо чутливе через продовження війни Росії проти України та активізацію дипломатичних контактів між Вашингтоном і Москвою.

    Лише 3 вересня Reuters повідомляв про нові сигнали щодо можливого переговорного процесу. Путін заявив про ймовірність мирної угоди, тоді як Володимир Зеленський повідомив, що американські переговорники найближчим часом мають відвідати і Київ, і Москву. Сам Трамп також заявляв про бажання провести нову зустріч із Путіним, однак пов’язував її з перспективою реального просування до мирної домовленості.

    Особисто Трамп і Путін востаннє зустрічалися на саміті в Анкориджі на Алясці. Після цього між ними зберігалися контакти, однак прориву в питанні завершення війни Росії проти України досягнуто не було.

    Можлива поява Путіна на великому міжнародному саміті у США мала б не лише дипломатичне, а й символічне значення. Росія формально залишається членом G20, попри міжнародну ізоляцію Москви після повномасштабного вторгнення в Україну.

    Сам формат «Групи двадцяти» об’єднує найбільші економіки світу, тому питання участі Росії постійно стає предметом політичних дискусій. Водночас країна не виключена зі складу G20, а російські делегації продовжують брати участь у роботі формату на різних рівнях.

    На цьому тлі слова Трампа залишають питання відкритим. З одного боку, він не підтвердив, що запрошення Путіна готується. З іншого — не виключив такої можливості й навіть заявив, що готовий обговорювати участь Путіна та Сі Цзіньпіна як спостерігачів.

    Це також вписується в ширший курс Трампа на збереження особистого дипломатичного каналу з Кремлем. Упродовж останніх місяців він неодноразово говорив про можливість нової зустрічі з Путіним, але наголошував, що вона матиме сенс лише тоді, коли буде шанс просунутися до домовленостей щодо війни.

    Тому остаточний склад гостей майбутнього саміту G20, зокрема можливість участі російського президента, може залежати від розвитку переговорів між Росією, Україною та США протягом найближчих місяців.

    Поки ж офіційна позиція Трампа зводиться до того, що рішення немає: питання запрошення Путіна він назвав цікавим і пообіцяв над ним подумати.

  • Мін’юст США висунув звинувачення Раулю Кастро: йому загрожує довічне або смертна кара

    Мін’юст США висунув звинувачення Раулю Кастро: йому загрожує довічне або смертна кара

    Міністерство юстиції США офіційно висунуло звинувачення колишньому президенту Куби Раулю Кастро та ще п’ятьом особам у справі про збиття двох цивільних літаків американської гуманітарної організації Brothers to the Rescue у 1996 році. Унаслідок атаки тоді загинули четверо людей, троє з яких були громадянами США.

    Про це повідомили Міністерство юстиції США та американські медіа, зокрема The New York Times.

    Обвинувальний висновок оприлюднив Федеральний окружний суд у Маямі. Під час спеціальної пресконференції виконувач обов’язків генерального прокурора США Тодд Бланш заявив, що Вашингтон розглядає справу як навмисне вбивство американських громадян, організоване представниками кубинської влади.

    За даними слідства, 94-річному Раулю Кастро інкримінують змову з метою вбивства громадян США, чотири пункти обвинувачення у вбивстві та два пункти щодо знищення повітряних суден. Разом із ним обвинуваченими проходять колишні кубинські військові та представники силових структур, серед яких є пілот винищувача, що безпосередньо брав участь у збитті літаків.

    Американська сторона стверджує, що саме Рауль Кастро, який у 1996 році обіймав посаду міністра оборони Куби, санкціонував операцію зі знищення літаків. За версією прокуратури, він особисто дав дозвіл на застосування бойової авіації проти екіпажів гуманітарної місії.

    Йдеться про інцидент, що стався 24 лютого 1996 року над Флоридською протокою. Кубинські винищувачі МіГ-29 та МіГ-23 збили два легкомоторні літаки організації Brothers to the Rescue, яка базувалася у Маямі. Організацію створили кубинські емігранти, які займалися пошуком та порятунком біженців, що намагалися втекти з Куби морем до США.

    Унаслідок атаки загинули Карлос Коста, Маріо де ла Пенья, Армандо Алехандре-молодший та Пабло Моралес. Американська влада наголошує, що літаки перебували у міжнародному повітряному просторі, а тому дії Куби були незаконними та порушували міжнародне право.

    У Гавані натомість роками наполягали, що літаки неодноразово порушували повітряний простір Куби. Після інциденту Фідель Кастро публічно взяв на себе політичну відповідальність за збиття літаків і заявив, що організація Brothers to the Rescue нібито займалася антиурядовою діяльністю, зокрема скидала листівки над Гаваною.

    Нові звинувачення з’явилися на тлі різкого загострення відносин між США та Кубою. Постійний представник Куби при ООН Ернесто Соберон Гусман уже назвав справу “політично мотивованою провокацією” та заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа намагається створити привід для подальшого тиску на острів.

    Своєю чергою президент Куби Мігель Діас-Канель раніше заявляв, що можливий військовий конфлікт між країнами може мати “непередбачувані та катастрофічні наслідки”.

    Напруженість між Вашингтоном і Гаваною посилилася після нещодавніх повідомлень американських ЗМІ про те, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників російського та іранського виробництва. За інформацією Axios, кубинська влада обговорювала можливість використання цих дронів для потенційних атак на американську військово-морську базу у Гуантанамо, військові кораблі США та місто Кі-Вест у штаті Флорида.

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес категорично заперечив ці заяви та звинуватив США у спробі сфабрикувати загрозу для виправдання нових санкцій і можливої військової ескалації.

    18 травня США вже запровадили нові санкції проти 11 високопосадовців Куби, а також проти головного розвідувального управління країни та Міністерства внутрішніх справ.

    Аналітики зазначають, що справа проти Рауля Кастро стала одним із найгучніших юридичних кроків США проти кубинського керівництва за останні десятиліття. Водночас експерти сумніваються, що колишнього лідера Куби реально вдасться екстрадувати до США, оскільки Гавана навряд чи погодиться на співпрацю у цій справі.

    Рауль Кастро є однією з ключових постатей Кубинської революції 1959 року. Разом із братом Фіделем Кастро він брав участь у поваленні режиму Фульхенсіо Батісти, який підтримували США. Протягом десятиліть Рауль очолював Міністерство оборони Куби, а у 2008 році офіційно став президентом країни після погіршення здоров’я Фіделя Кастро. У 2018 році він залишив посаду глави держави, однак ще тривалий час зберігав значний вплив на кубинську політику.

  • Потап розповів, де живе з Настею Каменських і чи планує повернення в Україну

    Потап розповів, де живе з Настею Каменських і чи планує повернення в Україну

    Репер і продюсер Потап розповів про своє життя за кордоном, а також про те, чому разом із дружиною, співачкою Настя Каменських, вони досі не обрали одну країну для постійного проживання. Відвертість артиста прозвучала в інтерв’ю Вадим Бухкалов, де він також прокоментував можливе повернення до України після завершення війни.

    За словами Потапа, подружжя наразі орендує житло у двох містах — у Барселона та у Маямі. Він пояснив, що остаточного рішення щодо постійної країни проживання вони поки не ухвалили. Маямі артист назвав зручним майданчиком для творчих проєктів, зокрема з огляду на розвиток іспаномовного напряму в кар’єрі Насті Каменських та мультикультурне середовище міста.

    Потап також наголосив, що не виключає повернення до Україна після завершення війни. За його словами, Україна залишається для нього домом, де проживають частина родини та зберігається нерухомість. Артист підкреслив, що підтримуватиме зв’язок із країною та готовий брати участь у проєктах на її користь.

    Водночас з початку повномасштабної війни Потап неодноразово опинявся в центрі публічних дискусій. Серед приводів для критики називали його перебування за кордоном, поїздки до Дубай у компанії росіян, виступи в Німеччина у форматах, що викликали суспільний резонанс, а також інтерв’ю російському блогеру Юрій Дудь.

    Попри це, артист заявляє, що не закриває для себе жодних варіантів і зберігає намір залишатися на зв’язку з Україною та її культурним середовищем.

  • Донька мера Тернополя Сергія Надала придбала нерухомість у США майже за 2 млн доларів

    Донька мера Тернополя Сергія Надала придбала нерухомість у США майже за 2 млн доларів

    Донька міського голови Тернополя Сергія Надала Анастасія Надал опинилася в центрі уваги після появи інформації про придбання дорогої нерухомості у США. Йдеться про віллу в Маямі вартістю майже 2 мільйони доларів, розташовану в одному з престижних районів міста.

    За наявними даними, нерухомість оформлена на чоловіка Анастасії Надал — Рубена Родрігеса. Водночас у відкритих джерелах відсутня інформація про офіційні доходи, які могли б пояснити можливість придбання такого об’єкта нерухомості.

    Це не перша інвестиція родини у нерухомість у США. Раніше Анастасія Надал стала власницею апартаментів у Маямі вартістю близько 380 тисяч доларів. І в цьому випадку також не простежується публічно підтверджений фінансовий ресурс для здійснення покупки.

    На цьому тлі увагу привертає кримінальне провадження, відкрите НАБУ та САП щодо можливого незаконного збагачення мера Тернополя Сергія Надала. За інформацією джерел, розслідування тривалий час не демонструє активного процесуального руху та фактично перебуває у підвішеному стані.

  • США і Росія проведуть переговори про війну без України на вихідних у Маямі

    США і Росія проведуть переговори про війну без України на вихідних у Маямі

    Цими вихідними в американському Маямі може відбутися зустріч представників США та Росії, присвячена можливому припиненню війни між Києвом і Москвою. Про це повідомляє Politico з посиланням на власні джерела, обізнані з підготовкою переговорів.

    За інформацією видання, американська сторона планує ознайомити російських чиновників із результатами останнього раунду консультацій у Берліні, де обговорювався оновлений мирний план. Адміністрація США має намір переконати Москву погодитися з новою пропозицією щодо припинення бойових дій.

    Очікується, що до складу російської делегації увійде керівник Російського фонду національного добробуту Кирило Дмитрієв. Сполучені Штати на переговорах представлятимуть спеціальний посланник адміністрації Дональда Трампа Стів Віткофф і зять експрезидента США Джаред Кушнер.

    Водночас, за даними джерел Politico, наприкінці тижня до Маямі має прибути і українська делегація на чолі з радником з національної безпеки Рустемом Умєровим. Українські представники планують окремі переговори з Віткоффом і Кушнером.

    При цьому джерела Axios уточнюють, що на цей момент не передбачено проведення тристоронньої зустрічі за участі офіційних осіб США, України та Росії. Переговори між Вашингтоном і Москвою в Маямі розглядаються як окремий дипломатичний трек.

    У США також заявили про намір найближчим часом скликати групу військових чиновників із країн, що підтримують Україну, для подальшого опрацювання технічних питань, пов’язаних із безпековими гарантіями та територіальними аспектами можливого припинення вогню. За даними Politico, цей формат не пов’язаний безпосередньо з майбутніми американо-російськими переговорами.

    Паралельно європейські лідери протягом останніх двох тижнів працювали над узгодженням конкретних гарантій безпеки для Києва. Серед обговорюваних варіантів — створення демілітаризованої зони вздовж нинішньої лінії фронту, а також зобов’язання щодо підготовки українських військових і моніторингу можливого режиму припинення вогню.

    Один із європейських чиновників на умовах анонімності повідомив, що коаліційні сили, ймовірно, залучатимуть авіацію та безпілотники для контролю ситуації на лінії зіткнення. Водночас частину іноземних військ можуть розмістити на заході України — для сприяння відновленню та реформуванню Збройних сил, а не для безпосередньої участі в бойових діях на передовій.

  • Нардепи звільнили члена ЦВК Буглака, який отримував зарплату, сидячи в Маямі

    Нардепи звільнили члена ЦВК Буглака, який отримував зарплату, сидячи в Маямі

    У серпні 2023 року журналісти опублікували розслідування, в якому зазначили, що Юрій Буглак, член Центральної виборчої комісії, виїхав з України за 12 днів до повномасштабного вторгнення і з того часу не повертався. За даними журналістів, він перебуває з родиною у штаті Флорида, США, біля Маямі. Виявилося, що протягом 2022 року Буглак отримав значні фінансові виплати, у тому числі зарплату та матеріальну допомогу з державного бюджету “для вирішення соціально-побутових питань”, на суму понад півтора мільйона гривень. За даними розслідування, весною 2023 року він взяв декретну відпустку, зберігаючи свою посаду.

    Наступного дня після публікації розслідування Буглак подав заяву про відставку, проте вона не довго розглядалася в профільному комітеті Верховної Ради. У результаті, Верховна Рада України ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК. Голосування підтримали 300 депутатів. Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін підтвердили це рішення.

    Наприкінці 2023 року президент України подав подання до парламенту з метою звільнення Юрія Буглака з посади. Це подання було зроблене на підставі заяви від самого Буглака. У грудні цього ж року його підтримав профільний комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Після цього голова цього комітету, Оксана Шуляк, зареєструвала проєкт звільнення члена ЦВК.

    Незважаючи на два повторних запрошення очільника Центральної виборчої комісії, Олега Діденка, на засідання комітету для надання пояснень, засідань за його участю так і не відбулося. Народний депутат Віталій Безгін пояснив, що причиною цього була “відсутність кворуму депутатів”.

    Відразу після публікації розслідування у серпні 2022 року фракція “Європейська солідарність” заявила, що підтримає постанову Верховної Ради про звільнення Буглака.

    У згаданому матеріалі було зазначено, що у месенджері Telegram Юрій Буглак є учасником групи “Барахолка Майамі”, тоді як його дружина приєдналася до групи “Живем в Майами, говорим по-русски”. Вона ділилася зображеннями з містечка Голлівуд, розташованого на узбережжі Атлантичного океану в передмісті Маямі.

    У своєму коментарі для проекту “Схеми” Буглак відзначив, що має “особисті обставини” і, на його переконання, не порушував українських законів, оскільки виїхав до вторгнення, а з початком  подій ЦВК перейшла на дистанційну роботу.

    Третього лютого, два дні після виїзду Буглака, президент Володимир Зеленський закликав всіх представників держави повернутися в Україну протягом 24 годин. Проте, на думку члена ЦВК, це не стосувалося його.

    Юрій Буглак, який з 2019 року є членом Центральної виборчої комісії (ЦВК), має багатобічний досвід у різних сферах. Він є колишнім головним юридичним радником кондитерської корпорації “Roshen” і ексдепутатом Верховної ради від партії “Блок Петра Порошенка”.

    У своїй декларації, яку він подав на початку 2024 року, Буглак зазначив, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру в Сполучених Штатах Америки.

    На момент 2023 року в Україні Буглак володів значним майновим портфелем. Під Києвом він мав 4 земельні ділянки загальною площею майже 50 соток. Також він володіє двома будинками – один у Вишгороді на площі 390 квадратних метрів, інший у селі Хотянівка Вишгородського району на площі 85 квадратних метрів. Крім того, він володіє двома квартирами – одна розташована в центрі Києва, інша на Подолі. Його дружина також має дві квартири в столиці. Ці дані обліковуються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.