Nenkainfo.com

Позначка: мінфін

  • Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    У серпні 2025 року середня зарплата державних службовців становила 61,6 тисячі гривень — більш ніж утричі вище за середню заробітну плату по країні (19,8 тис. грн), йдеться в оприлюднених даних Міністерства фінансів. За рік показник для працівників державного апарату підвищився на 8,6% (з 55,8 тис. грн у серпні 2024 року), проте темпи росту виявилися нижчими за рівень інфляції за цей період (13,2%), що знижує реальну купівельну спроможність.

    У центральних органах виконавчої влади, де в серпні отримували зарплату 22 904 особи, найвищі середні виплати зафіксовано в Антимонопольному комітеті (97,5 тис. грн), Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) — 97,1 тис. грн, НКРЕКП — 94,3 тис. грн та Державній митній службі — 90,1 тис. грн. Високі середні зарплати також були у Фонді держмайна (89,9 тис. грн), Апараті Верховної Ради (85,3 тис. грн) та Секретаріаті Кабміну (81,7 тис. грн).

    Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

    Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

  • Уряд запускає масову атестацію митників: перевірять близько 10 тисяч співробітників

    Уряд запускає масову атестацію митників: перевірять близько 10 тисяч співробітників

    Кабінет Міністрів затвердив новий порядок атестації посадових осіб митних органів. Перевірку мають пройти всі співробітники Держмитслужби — орієнтовно 10 тисяч людей. У Мінфіні пояснюють: йдеться про одноразову, повсюдну атестацію, покликану підтвердити відповідність персоналу високим професійним і етичним стандартам, без яких неможлива ефективна робота митниці.

    Процес складатиметься із трьох послідовних етапів. Спершу — тестування на знання Конституції України, митного та антикорупційного законодавства. Далі — перевірка логічного мислення й уміння працювати з інформацією. Завершальний етап — співбесіда, де фахові компетенції оцінюватимуть разом із доброчесністю. Сам формат має скоротити простір для формальностей і показати реальний рівень підготовки кожного працівника.

    Важливим запобіжником визначено прозорість: усі етапи, включно з тестами й співбесідами, фіксуватимуться на відео та аудіо, а результати публікуватимуться на офіційному сайті Держмитслужби. До процесу допустять і журналістів — після акредитації та підписання зобов’язання про нерозголошення персональних даних; мінімум двоє представників медіа зможуть бути присутніми на будь-якому етапі.

    Наслідки для персоналу прописані однозначно. Відмова від участі або провал атестації стануть підставою для припинення державної служби. Уряд ставить за мету «перезавантажити» кадровий склад і вивести з системи працівників, які не відповідають професійним вимогам чи стандартам доброчесності. Водночас успішне проходження усіх етапів має закріпити довіру до тих, хто щоденно забезпечує митні процедури.

    Контекст також промовистий. Станом на липень 2025 року фактична чисельність працівників митниці становила 9 538 осіб, із них 632 — у центральному апараті; середня зарплата в апараті — близько 79,3 тис. грн на місяць. Масштаб атестації означає, що в найближчі місяці система проходитиме серйозний стрес-тест: поєднання правових знань, аналітичних навичок та етичної оцінки має дати відповіді, хто залишиться працювати, а хто — ні.

    У підсумку новий порядок покликаний зробити митницю більш відкритою й керованою: чіткі стандарти, публічність кожного кроку та персональна відповідальність за результат мають стати базою для подальших змін у сфері. Результати атестації будуть оприлюднені офіційно — і стануть індикатором того, як саме оновлюється одна з ключових державних інституцій.

  • У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    Попри війну та обмеженість бюджетних ресурсів, середня зарплата українських чиновників продовжує стрімко зростати. За даними Міністерства фінансів, у квітні 2025 року середня заробітна плата в центральних органах виконавчої влади сягнула 57,2 тисячі гривень, що на 19,3% більше, ніж у квітні 2024-го (48,0 тис. грн).

    Для порівняння, середня зарплата по країні, за даними Пенсійного фонду, у квітні становила лише 19,9 тисячі гривень — ріст скромніший, лише 17,9% за рік.

    Рейтинг зарплат серед держорганів

    Найбільші оклади отримують службовці Рахункової палати — в середньому 117,5 тисячі гривень на місяць. У структурі працюють 501 особа.

    На другому місці опинилася НКРЕКП (Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг) — 102,0 тисячі гривень на місяць, штат — 518 осіб.

    Цікаво, що НАЗК, яке очолює антикорупційну політику, займає третю сходинку, хоча середня зарплата там вища — 186,2 тисячі гривень. Але загальна чисельність персоналу — лише 368 осіб.

    Загалом зарплати державних службовців зросли в середньому на 20% за рік.

    Зарплати керівництва: хто отримує найбільше

    Якщо подивитися на дані щодо керівників держустанов, ситуація ще більш вражаюча. Середня зарплата керівників у квітні становила 126,6 тисячі гривень, однак є і справжні рекордсмени.

    • НКРЕКП: середня зарплата 470,4 тис. грн у 7 керівників

    • НАЗК: 276,3 тис. грн у 5 посадовців

    • Нацагентство з питань мистецтв та мистецької освіти: 236,8 тис. грн (2 керівники)

    Загалом у центральних органах влади у квітні зарплату отримували 21 995 осіб.

    На тлі загального зубожіння населення та підвищеного податкового навантаження, зростання окладів в державному апараті викликає дедалі більше запитань. Особливо — щодо ефективності витрат і доцільності таких винагород для керівників установ, частина з яких існує радше на папері, ніж демонструє реальні результати.

    Нагадаємо, що у 2023-2024 роках Кабмін неодноразово обіцяв переглянути зарплати держслужбовців у межах програми оптимізації витрат. Однак фактично зростання триває.

  • Мінфін повідомив про зростання держборгу України до $171 млрд

    Мінфін повідомив про зростання держборгу України до $171 млрд

    У березні 2025 року сукупний державний (прямий і гарантований) борг України зріс на 1,56% і досяг 171,73 млрд доларів. У гривневому еквіваленті борг сягнув 7,123 трлн грн, свідчать оновлені дані Міністерства фінансів.

    Порівняно з лютим 2025 року держборг збільшився на 2,64 млрд доларів. Для порівняння, на кінець лютого обсяг боргу становив 7,02 трлн грн, або 169,09 млрд доларів.

    На кінець березня прямий державний борг становив 6,85 трлн грн (165,2 млрд доларів), тоді як у лютому — 6,74 трлн грн (162,36 млрд доларів).

    Зокрема:

    • Прямий зовнішній борг зріс із 118,05 млрд доларів до 120,94 млрд.

    • Прямий внутрішній борг дещо зменшився — з 1,84 трлн грн до 1,83 трлн грн (у доларах — з 44,31 млрд до 44,26 млрд).

    Гарантований державою борг склав 271,03 млрд грн, або 6,75 млрд доларів.

    Український держборг продовжує стрімко зростати з початку повномасштабної війни. Зокрема:

    • За перші три місяці 2025 року борг зріс на 14,27% або 20,74 млрд доларів.

    • У 2024 році борг збільшився на 33,87 млрд доларів — до 166,06 млрд.

    • У 2023 році зростання становило 30,4%.

    • У 2022 році — на 13,39 млрд доларів (13,66%).

    • У 2021 році — на 8,52%, або 7,69 млрд доларів.

    • У 2020 році — зростання на 6,9% (із 84,4 до 90,3 млрд доларів).

    Таким чином, за п’ять років борг збільшився більше ніж удвічі — з 84,4 млрд доларів у 2020 році до понад 171 млрд доларів у березні 2025-го.

  • Благодійний фонд Порошенка використовував пожертви для купівлі держоблігацій

    Благодійний фонд Порошенка використовував пожертви для купівлі держоблігацій

    Благодійний фонд п’ятого президента України Петра Порошенка опинився у центрі скандалу через використання благодійних внесків для придбання державних облігацій. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес», у січні 2024 року фонд за рахунок пожертв придбав «військові» облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму 356 мільйонів гривень.

    Також видання пише, що благодійність від імені Порошенка по суті фінансує Мінфін України через виплату відсотків за облігаціями.

    «За оцінками експертів, саме за нараховані державою відсотки на ОВДП у розмірі приблизно 2,5 млрд грн було профінансовано всі благодійні піар-проекти Порошенка від моменту початку повномасштабної війни», – йдеться в публікації.

    Також за операції з цими облігаціями «Міжнародний інвестиційний банк», що належить Порошенку, зняв з фонду Порошенка півтора мільйона гривень комісії (тобто, «благодійні» гроші перетворилися на комерційний прибуток).

    Видання вважає, що внески до фонду Порошенка, за рахунок яких потім викуповують облігації, роблять підконтрольні колишньому президенту компанії – з метою мінімізації сплати податків, які не стягують із благодійних виплат.

    Журналісти пишуть, що використання благодійних пожертвувань з метою отримання прибутку і мінімізації оподаткування підпадає під статті КК України.

  • Україна отримала данні щодо міжнародних рахунків українців

    Україна отримала данні щодо міжнародних рахунків українців

    Україна зробила важливий крок у напрямку підвищення прозорості податкової системи, здійснивши перший міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом Common Reporting Standard (CRS). Про це повідомив Міністерство фінансів України.

    У рамках цього обміну Державна податкова служба України передала дані про фінансові рахунки нерезидентів до податкових органів партнерських юрисдикцій, а також отримала інформацію про рахунки податкових резидентів України. Обмін включав відомості про фінансові рахунки, які ведуть фінансові установи (такі як банки, страхові та інвестиційні компанії) і належать резидентам юрисдикцій-партнерів. Інформація охоплює ім’я власника, адресу, податкове резидентство, податковий номер, дату та місце народження, а також дані про рахунок, залишок на кінець звітного періоду та суму отриманих доходів.

    Мінфін підкреслив, що участь України у міжнародній системі автоматичного обміну інформацією створює більш прозоре податкове середовище та підвищує імідж України як надійного партнера в міжнародних податкових відносинах.

    Завдяки доступу до інформації про іноземні фінансові активи своїх резидентів, Україна зможе:

    • посилити контроль за повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
    • виявити незадекларовані доходи та боротися з ухиленням від сплати податків;
    • підвищити ефективність правил оподаткування контрольованих іноземних компаній;
    • отримати додаткові джерела податкової інформації для впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

    Цей крок є частиною зобов’язань України в процесі інтеграції до ЄС і спрямований на підвищення прозорості податкової сфери. Міністерство наголосило, що завдяки обміну даними Україна зможе ефективніше боротися з ухиленням від сплати податків, що сприятиме додатковим податковим надходженням, а отже, економічній стабільності та розвитку країни.

    CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєдналися до Багатосторонньої угоди компетентних органів. Податкові органи щорічно отримують масив даних про іноземні рахунки, що належать їх податковим резидентам. Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року. На сьогодні близько 110 юрисдикцій є учасниками цього міжнародного обміну, включаючи всі держави-члени ЄС.

  • До кінця року долар суттєво здорожчає

    До кінця року долар суттєво здорожчає

    Національний банк України (НБУ) продовжує підтримувати рекордно високий рівень валютних резервів, однак курс гривні може значно коливатися до кінця року. Економістка Dragon Capital і членкиня наглядової ради Центру економічної стратегії Олена Білан зазначила, що, попри деякі непередбачувані зміни, кінець року може принести нові рекорди.

    За словами Білан, хоча її первинний прогноз на кінець року вказував на курс гривні на рівні 42 гривень за долар, нинішня ситуація може привести до підвищення цього показника до 43 або навіть 44 гривень за долар. «Мій прогноз був 42 грн, але ситуація змінюється. На наступному тижні, можливо, отримаємо від НБУ нову інформацію про відсоткову ставку», — зазначила вона.

    Попри це, Білан підкреслила, що не слід очікувати неконтрольованого обвалу гривні. НБУ продовжує тримати валютні резерви на рекордних рівнях, що забезпечує стабільність курсу навіть у умовах невизначеності.

    Сьогодні, 22 липня, офіційний курс долара до гривні становить 41,49 гривень за долар, що є новим історичним максимумом. Водночас, гривня зміцнюється по відношенню до євро.

    Економіст Юрій Гайдай відзначає, що НБУ застосовує режим керованої гнучкості валютного курсу. Це означає, що курс гривні в значній мірі визначається політикою Національного банку. Гайдай також вказує на значний торговий дефіцит, що впливає на знецінення гривні.

    Таким чином, до кінця року гривня може продовжити коливатися, проте НБУ зберігає контроль над ситуацією, що дозволяє уникати критичних падінь валюти.

  • Україна наближається до дефолту, що буде, якщо не домовитися з кредиторами до серпня 2024 року?

    Україна наближається до дефолту, що буде, якщо не домовитися з кредиторами до серпня 2024 року?

    Дефолт України дедалі ближче: у серпні 2024 року спливає термін угоди з приватними кредиторами про дворічну відстрочку платежів за боргами. Усі сподівалися, що під час переговорів кредитори погодяться на подальшу реструктуризацію боргів, адже Україна їх погасити влітку 2024 року не зможе.

    Але, Україна поки не змогла домовитися з власниками 20% облігацій про реструктуризацію боргу на $20 млрд. Кредитори відхилили пропозицію Києва про зниження вартості валютних облігацій на 60% і запропонували знизити на 22%. Але тут на нашому боці виступив МВФ, який заявив, що це призведе до невиконання ключових боргових зобов’язань. Український Мінфін також пропонував запустити інструмент на випадок непередбачених обставин, виплати за яким могли б розпочатися тільки після 2027 року і залежали б від виконання Україною цільових показників податкових надходжень, встановлених МВФ.

    Оголошено про продовження переговорів, і глава Мінфіну Марченко очікує, що вони успішно завершаться до 1 серпня. Проте єврооблігації України на тлі відсутності нових домовленостей подешевшали відразу на 1,5 цента.

    Якщо дефолт все ж відбудеться, то для нас за останні десять років це вже буде третій “технічний дефолт”. Країна накопичила непідйомний зовнішній борг через війну, і, якщо його не закриють, то на українську економіку чекає повний набір стандартних для суверенного дефолту наслідків: відтік капіталу, девальвація гривні та економічний спад. Уряд ще більше уріже соціальні витрати – пенсії, допомоги та пільги. Ціни зростуть, рівень життя впаде, а бізнес згортатиметься.

  • Україна веде переговори про реструктуризацію боргу на $20 млрд

    Україна веде переговори про реструктуризацію боргу на $20 млрд

    Уряд України веде активні переговори з міжнародними утримувачами облігацій щодо реструктуризації свого боргу, що становить 20 млрд доларів, та розглядає можливість часткового списання цього боргу. Міністр фінансів України, Сергій Марченко, підтвердив цю інформацію.

    Уряд України прийняв рішення про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями вже у лютому 2022 року, в реакції на великомасштабне вторгнення Росії. Тепер, наближаючись до закінчення цього періоду у серпні, Україна намагається зберегти доступ до міжнародних фінансових ринків і стежить за укладанням нової угоди.

    Сергій Марченко зазначив, що наразі ведуться переговори з кредиторами, у тому числі із варіантами часткового списання боргів. Приватні утримувачі облігацій здійснюють обмежені переговори з урядом, що зазвичай вказує на значний прогрес.

    Згадуючи минулі події, варто зазначити, що в липні 2022 року Україна подала запит на дворічну відстрочку виплати зовнішнього боргу, а вже восени країни-кредитори згодилися відтермінувати платежі до кінця 2023 року.

    Україна готує план реструктуризації свого боргу на суму 20 млрд доларів для надсилання приватним утримувачам облігацій.

  • Зміни в Податковому кодексі приведуть до зростання ціни на газ та бензин

    Зміни в Податковому кодексі приведуть до зростання ціни на газ та бензин

    В Україні очікується зростання цін на газ та бензин у зв’язку з новими змінами в Податковому кодексі. Комітет Верховної Ради з питань фінансів підтримав відповідні зміни, спрямовані на наближення законодавства України до норм Європейського Союзу в частині акцизного податку.

    Комітет підтримав проект № 11256 про збільшення акцизів на паливо. Він також поділився графіком за яким буде відбуватися збільшення, інформує Telegram народного депутата України Ярослава Железняка.

    uqidqhiqudiddxantТож, ставки на дизельне пальне зростуть зі 139,5 євро до 177,6 євро. Це призведе до подорожчання дизеля на АЗС на 1,95 гривень.

    Ставки на автогаз зростуть з 52 до 165 євро – це призведе до подорожчання дизеля на АЗС на 5,8 гривень.
    “Але дуже цікава ситуація з акцизом на газ. Мінфін не знає як так сталося, що в останню мить вирішили різно збільшити підняття акцизів на газ. Там прям значне підвищення. В ході пошуку документів – виявилось, що збільшення на газ запропонувала “УкрНафта”. Точніше Ростислав Шурма. Замість акцизу по детективі 70 євро – він буде 277 євро”, – зазначив Железняк.