Nenkainfo.com

Позначка: Міністерство оборони

  • Міноборони України готує реформу мобілізаційної системи

    Міноборони України готує реформу мобілізаційної системи

    Міністерство оборони України працює над новими пропозиціями щодо реформування системи мобілізації. Як заявив міністр оборони Рустем Умєров, планується відмова від примусового залучення громадян до військової служби та впровадження нових механізмів для добровільного набору. Про це він повідомив під час брифінгу, передає УНН.

    За словами Умєрова, Україна прагне відходити від практики примусової мобілізації, яку в народі називають “бусифікацією”, коли чоловіків затримують на вулицях та змушують вступати до лав ЗСУ.

    «Наш пріоритет — захист країни, але ми також прагнемо зберігати людяність у мобілізаційних процесах», — підкреслив міністр.

    Для цього міністерство вже запровадило низку нововведень:

    1. Рекрутингові центри та цифровізація: Створення нових центрів набору та впровадження цифрових інструментів дозволять громадянам краще розуміти свої можливості щодо служби.
    2. Можливості для українців за кордоном: Міністерство планує надати можливість українцям, які перебувають за кордоном, добровільно долучатися до захисту Батьківщини.

    Умєров підкреслив, що міністерство готує пропозиції для обговорення у Кабінеті Міністрів щодо реформи мобілізаційної системи. Основна мета цих змін — зробити процес мобілізації більш прозорим та добровільним.

    «Військова служба має бути вибором, а не примусом», — зазначив міністр.

    Нещодавно народна депутатка Юлія Яцик, член тимчасової слідчої комісії із захисту прав військовослужбовців, запропонувала розформувати ТЦК (територіальні центри комплектування). За її словами, поточний персонал ТЦК можна було б використати для формування понад десяти бригад.

    Яцик підкреслила, що наявна система часто стає джерелом конфліктів із населенням, і реформа мобілізації, яку пропонує Міноборони, є кроком до зменшення суспільного напруження.

  • Міноборони контролюватиме правильність медичних висновків для мобілізованих

    Міноборони контролюватиме правильність медичних висновків для мобілізованих

    Міністерство оборони України планує започаткувати систему моніторингу закладів, що проводять військово-лікарські комісії (ВЛК), з метою забезпечення належного виконання правил мобілізації та медичних стандартів. Речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін заявив, що для цього будуть розроблені інспекційні механізми, які дозволять регулярно перевіряти заклади, що займаються оцінкою придатності громадян до військової служби.

    “Ці перевірки покликані забезпечити належне виконання правил мобілізації та медичних стандартів, щоб порушень не було”, – зазначив Лазуткін. Він підкреслив, що відповідальність за неправильні висновки про придатність до служби лежить на лікарях ВЛК. Якщо мобілізовують осіб, які не повинні бути призваними через стан здоров’я, це є порушенням наказу №402 Міністерства оборони.

    Лазуткін додав, що якщо порушення сталося на етапі медичного огляду, відповідальність лежить на Міністерстві охорони здоров’я та Національній службі здоров’я України (НСЗУ) у межах укладених договорів. Якщо ж неправильно винесено висновок про придатність до служби, то реагування має здійснювати саме Міністерство оборони.

    Нагадаємо, що народна депутатка Анна Скороход заявляла про існування інструкцій для лікарів ВЛК визнавати чоловіків придатними до військової служби, попри наявність певних медичних обмежень. Також були випадки, коли ТЦК (територіальні центри комплектування) формували списки, за якими деяким особам не вручали повістки.

    У свою чергу, Лазуткін зазначив, що для людей з ВІЛ стан здоров’я визначає їхню придатність до служби: особи з безсимптомним носійством ВІЛ або стабільною хворобою можуть бути придатними для проходження служби.

  • Міністерство оборони відправило тисячі повісток через “Укрпошту”

    Міністерство оборони відправило тисячі повісток через “Укрпошту”

    Міністерство оборони України, скориставшись Реєстром військовозобов’язаних, сформувало 70 тисяч повісток, які були направлені “Укрпошті” для оповіщення військовозобов’язаних громадян. Про це повідомляє Ukrainian Military Pages.

    Згідно з інформацією, у алгоритмах формування повісток були виявлені певні проблеми. Зокрема, повістки формуються також на військовозобов’язаних, які мають оформлене бронювання чи відстрочку, а також на тих, хто вже призваний на військову службу.

    На даний момент не зовсім зрозуміло, як саме працює механізм відбору повісток. Раніше повідомлялося, що процес може нагадувати “лотерею” — так званий “рандомайзер”, який випадковим чином обирає військовозобов’язаних, що відповідають вимогам мобілізації.

    1 жовтня 2024 року стало відомо, що українці почали отримувати повістки через “Укрпошту”. Херсонська обласна військова адміністрація зазначила, що у разі отримання повістки військовозобов’язаний має 14 днів для того, щоб з’явитися до Територіального центру комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

  • Зеленський оновив склад Ставки Верховного Головнокомандувача: нові призначення

    Зеленський оновив склад Ставки Верховного Головнокомандувача: нові призначення

    Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміни у складі Ставки Верховного Головнокомандувача, включивши до її складу першого заступника міністра оборони Івана Гаврилюка. Це рішення стало результатом пропозиції Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України та було оформлене президентським указом №678/2024, виданим 1 жовтня.

    “Відповідно до статті 8 закону України “Про оборону України”, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановляю: (…) увести до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача Гаврилюка Івана Юрійовича – першого заступника міністра оборони України”, – ідеться в указі.

    Іван Гаврилюк був призначений на посаду заступника міністра оборони в жовтні 2023-го року. До цього він із вересня 2022-го року був заступником головного інспектора МО.

    17 травня Кабмін звільнив заступника міністра оборони Івана Гаврилюка і призначив його першим заступником цього ж відомства.

  • Чи справді є хаос у Міністерстві оборони – Божко

    Чи справді є хаос у Міністерстві оборони – Божко

    Наче з’явилась якась установка топити Умєрова і тепер інтерент рясніє розгромними статтями про нього різних активістів. Політолог Ярослав Божко у своїй статті стверджує, що звинувачення базуються на поверхневому розумінні роботи державних структур і не підтверджені фактами корупції, а також критикує антикорупційних активістів за їхню некомпетентність у питанні державного управління обороною.

    Наприкінці минулого тижня на шпальтах «Української Правди» вийшов матеріал за авторством глави ЦПК Дар’ї Каленюк, а також Марії Берлінської та Альони Гетьманчук. Він спрямований проти міністра оборони Рустема Умєрова, якого ця ж антикорупційна громадськість усього торік «на руках» внесла на посаду міністра і «запевняла що буде краще».

    Перша і головна претензія — «у міністерстві оборони хаос, який Умєров не усунув». Я спробував подужати весь матеріал, аби знайти індикатори цього явища під назвою «хаос», і побачити якісь шокувальні речі.

    Втім, побачив звичайне нерозуміння реалій роботи держвідомств і сектору оборони усіма трьома авторами (жодна з яких ніколи не працювала у жодному державному відомстві, або на державній службі). І звісно ж, натягування сови на глобус.

    По-перше, я так і не знайшов де там корупція і предметний закид до Умєрова щодо корупційних схем, до яких Міністерство оборони причетне. А це ж — основний їх профіль роботи, і питання чому вони взялися коментувати роботу МОУ відкрите.

    Якщо є схеми — напишіть про них, і покажіть цифри, подайте у правоохоронні органи заяви, а тільки «за», але це уже виглядає типовим лобізмом. Цілих п’ять заступників та інших посадових осіб Міністерства оборони координують роботу із міжнародними партнерами.

    Автори називають це хаосом, хоча логічно що співпраця з іноземцями річ секторальна: хтось співпрацює з ними по військово-технічному питанню, хтось — по закупівлях, хтось — по матеріальному забезпеченню, хтось — по навчанню персоналу. Але «стояла задача показати хаос»!

    У тому ж матеріалі фігурує і твердження що «західні партнери постійно просять пояснити хто за що відповідає в МОУ» — теж абсолютно пусте. Адже частота постійних комунікацій Заходу з МОУ — від візитів, Форумів, постійних взаємних приїздів, зідзвонів і до банкетів дуже велика.

    Профільні західні співробітники НАТО, міністерств оборони, оборонних компаній купу раз знайомі із МОУ, причому значно більше ніж із ЦПК та Марією Берлінською. Просто така логіка роботи відомств, і тут не варто сильно дивуватися що інше міністерство за кордоном для них завжди цікавіша ціль для комунікації ніж активісти.

    Попри твердження на початку, що цілих 5 посадовців працюють над міжнародними комунікаціями з партнерами, одночасно нижче пишуть, що по суті ніхто не координує роботу з міжнародними партнерами. Позаяк одна посадова особа наразі не призначена і є вакантною.

    Втім, чи це є доказом хаосу? Кадровий матеріал для високого рівня посад міжнародного співробітництва — явище вкрай рідкісне, а вакантність посади (при тому, що координують інші 5 людей) аж ніяк не доказ хаосу.

    Від усього матеріалу віє типовим для пулу ЦПК вайбом — «це ми вибили для України літаки F-16, а не Міноборони» і так далі. Потішно виглядає закид щодо гальмування запуску наглядової ради Агенції оборонних закупівель, із посиланням на документ про рекомендації НАТО.

    Втім, у цьому ж документі у профільному квадратику чітко вказано, що регуляторні норми для цього мають бути розроблені не МОУ, а Кабінетом міністрів; ну, буває. Автори закидають Умєрову, як вони нібито від громадських активістів дізналися, що термін дії рішення щодо виділених коштів Україні в обсязі $6,2 млрд спливає через місяць.

    Рівночасно, як їх не надають не через дії Умєрова чи взагалі України, а це потребує конкретних рішень від США і конкретно державного секретаря Ентоні Блінкена. Про це йдеться у тому ж дописі, на який посилаються у самій статті — однак, чомусь бездіяльність США стає причиною критикувати МОУ.

    Мій вердикт простий: антикорупціонерам «щось обіцяли» при призначенні Умєрова на посаду, або пізніше, а тут стало зрозуміло, що «угода не відбудеться». І тому довелося «відкликати свою підтримку Умєрова» і вказати що вони «помилились щодо нього».

    Як у Совєцькому союзі: «Таварісч Бєрія вишел із давєрія». Тільки ось хто вони, щоби судити діяльність Міністерства (у цілому) і міністра (зокрема) оборони України:

    • фахівці із держуправління — ні;
    • західні партнери — ні;
    • фахівці з оборонних закупівель — ні, адже ніяких масштабних закупівель зброї ЦПК ніколи не проводили, як і Марія Берлінська).
    Хто вони? У більшості — люди на межі журналізму й активізму. Це називається рєшалово!

    Обороною займається держава, а не громадські організації, які підв’язалися бути свого роду Watchdogs, при тому не маючи конкретного профілю у сфері держуправління обороною. Дурень думкою багатіє, ага…

    Окреме моє «привіт» за тезу про те, що велику роль у міністерстві оборони грають різні радники та фахівці, які не подають декларації й «невідомо чи проходили спецперевірку». Це реалії державного управління.

    Позаяк посади у держструктурі як правило бувають штатні (держслужба) і радницькі (патронатна), куди беруть працювати на інших умовах. Звісно, спецперевірку військової контррозвідки краще було б пройти всім, але відсутність прямої цієї вимоги у нормах прийому до патронатної служби (в усіх відомствах, не лише МОУ) зовсім не значить, що її там не проходять

    Однак звідки це знати людям, які не мають ніякого стосунку до роботи державних структур?

    Окрім усього іншого теза про декларації звучить просто смішно. Декларуватися це круто, тільки що робити якщо вашому відомству потрібен фахівець який у труні бачив ваше декларування і проклинає державну службу  через її рамки з реєстром ПЕПів та іншими обмеженнями (запроваджені не без рекомендацій й тиску ЦПК).

    От для залучення толкових людей із менш жорсткими вимогами й створено опцію бути  радником (позаяк конкурувати зарплатами держава на високих посадах не вміє і не може). Але Каленюк і Ко на це не зважають.

    Останнє і найбільш потішне: автори закидають, що, бачте, Умєров співпрацює із Туреччиною, що викликає у них побоювання, адже «недавно Туреччина вступила в БРІКС». Друзі, конфлікту Туреччини та США вже майже 10 років, як і тому факту, що США підтримували зброєю курдів та демократичну опозицію Реджепові Тайїпові Ердогану.

    Підтримка Туреччини зброєю Україною була давно і ніяк не суперечила підтримці зброєю з боку США — світ усе ж строкатий, а не поділений надвоє по кожному питанню. І про факт близькості Туреччини кримському татарину Умерову всі знали давно, але все одно рік назад підтримали його кандидатуру в міністри й заступилися за нього.

    Турецько-американські сперечки вже тоді були у повній красі, і ви чомусь їх Умєрову не закидали, а тепер це раптом стало разючим фактом, на якому ви почали базувати свою критику. Антикорупціонери «десь» не домовились з Умєровим, і тепер починають його «качати».

    Причому не домовились явно не про духовні цінності, а про щось доволі таки лобістське приземлене. Така природа цього середовища: жаби люблять гадюк і навпаки.

  • Компанію, що співпрацює з Міноборони, звинувачують у привласнені 137 мільйонів гривень

    Компанію, що співпрацює з Міноборони, звинувачують у привласнені 137 мільйонів гривень

    Компанія «Буревій Текстиль», яка займається постачанням текстильної продукції, потрапила під перевірку правоохоронних органів через підозру у привласненні значних коштів. Згідно з матеріалами кримінального провадження №12024000000001267, відкритого за ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, компанію підозрюють у привласненні або розтраті майна та легалізації (відмиванні) коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Фінансовий моніторинг і підозри

    Згідно з даними фінансового моніторингу, з 2023 року Міністерство оборони України перерахувало на рахунки ТОВ «Буревій Текстиль» понад 300 мільйонів гривень за постачання рюкзаків, сумок та літніх костюмів. Проте частина цих коштів, а саме 137 мільйонів гривень, була перерахована на рахунки інших компаній, які, ймовірно, мали на меті незаконне привласнення цих коштів.

    Для здійснення цих операцій використовувалися пов’язані компанії, такі як ТОВ «Буревій Україна» (ЄДРПОУ 40565235) та ТОВ «Буревій Девелопмент» (ЄДРПОУ 44100331). Гроші переводилися на рахунки інших підприємств, які не мали відношення до текстильної промисловості, і могли бути обготівковані. Серед таких компаній: «Труа Трейд» (ЄДРПОУ 43225760), «Тартус Інвест» (ЄДРПОУ 43159253), «Старлайн імпорт» (ЄДРПОУ 45022066), «Вейс-ЛТД» (ЄДРПОУ 43890762), «Стайлікс» (ЄДРПОУ 43893779), «Брук Юкрейн» (ЄДРПОУ 41915905) та ПП «Дістоун» (ЄДРПОУ 45019961). Ці компанії здійснювали перерахування коштів на інші фірми як оплату за продукцію, що не мала жодного стосунку до текстильної промисловості, з метою ймовірного обготівковування коштів.

    Дії правоохоронців

    Фінансовий моніторинг тимчасово зупинив операції за рахунками підозрюваних підприємств на 7 робочих днів, що дало можливість суду накласти арешт на їх рахунки. Це дозволило запобігти подальшому виведенню коштів.

    Компанія «Буревій Текстиль» і її керівництво

    ТОВ «Буревій Текстиль» зареєстровано в місті Баранівка Житомирської області. Її власником та директором є Пилипчук В’ячеслав Степанович, якого правоохоронці вважають підставною особою. Подальше розслідування має визначити, хто насправді стоїть за цією схемою та якою була роль інших учасників.

  • Олексій Резніков назвав скандал із “яйцями по 17” фейком

    Олексій Резніков назвав скандал із “яйцями по 17” фейком

    Колишній міністр оборони України Олексій Резніков нещодавно прокоментував корупційний скандал, який розгорнувся навколо Міністерства оборони під час його керівництва. В інтерв’ю «Радіо Свобода» Резніков заявив, що значна частина інформації, яка циркулювала у медіа, була фейковою або перебільшеною. Крім того, він зазначив, що правоохоронні органи жодного разу не зверталися до нього щодо цього скандалу.

    Резніков підкреслив, що до нього не надходило жодних запитів чи звернень від правоохоронних органів у зв’язку із корупційними звинуваченнями, які лунали на адресу Міністерства оборони. Він також додав, що ніяких процесуальних дій стосовно нього не було розпочато, що підтверджує, на його думку, несправедливість і фальшивість цих звинувачень.

    «До мене жодних звернень не було, ніяких процесуальних дій щодо мене не відбувалося, комунікацій ніяких не було. І причина в тому є, що насправді багато того, що лунало, – це насправді фейкові новини або перебільшена інформація», – зазначив ексміністр.

    Скандал із «яйцями по 17»

    Один із найбільш резонансних випадків, пов’язаних із Міністерством оборони, стосувався закупівлі яєць для Збройних сил України за нібито завищеною ціною — 17 гривень за штуку. Цей скандал отримав широкий резонанс у медіа і суспільстві, що, на думку багатьох аналітиків, стало однією з причин відставки Резнікова з посади міністра оборони наприкінці 2023 року.

    Однак через рік після скандалу, членкиня Громадської ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко оприлюднила інформацію, що ставить під сумнів автентичність звинувачень. Вона заявила, що за даними, отриманими Громадською радою, Міністерство оборони насправді не платило по 17 гривень за одне яйце, а в контракті було зазначено ціну 9 гривень за штуку. Це вказує на можливе непорозуміння або маніпуляцію інформацією в момент виникнення скандалу.

    Резніков також висловив припущення, що поширення фейкових новин і роздмухування скандалу могло бути частиною інформаційної війни, спрямованої на його дискредитацію. Він з іронією зауважив, що в Москві могли святкувати, адже його присутність на посаді міністра оборони була незручною для Росії.

  • Міноборони виявило розкрадання грошей на ЗСУ

    Міноборони виявило розкрадання грошей на ЗСУ

    Міністерство оборони України виявило значні ризики незаконного використання гуманітарної допомоги на суму 171,78 млн грн за результатами внутрішніх аудитів, проведених у співпраці з Державною митною службою України. Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони.

    Згідно з даними, отриманими під час аудитів, проведених з березня по липень 2024 року, для потреб Збройних сил України через митний контроль було передано:

    • 424 одиниці транспортних засобів;
    • 476,23 тонни товарів різних найменувань без зазначення вартості;
    • 6,2 тонни продуктів харчування та пластикових гранул.

    Однак, незважаючи на обсяг переданої гуманітарної допомоги, Міноборони не змогло підтвердити факт отримання цієї номенклатури військовими підрозділами. Це викликало серйозні підозри щодо можливого незаконного збагачення, привласнення майна та зловживання службовим становищем з боку окремих посадових осіб.

    У зв’язку з цими обставинами, Міністерство оборони України направило відповідні повідомлення до правоохоронних органів для оцінки правомірності дій окремих посадовців та подальшого розслідування.

    Оперативність та прозорість у фокусі

    Тимчасово виконуючий обов’язки директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України полковник Олександр Титковський підкреслив важливість ефективної співпраці з іншими державними органами, зокрема з Державною митною службою, у забезпеченні належного контролю за військовою та гуманітарною допомогою.

    «Ми високо цінуємо оперативність у пропуску через кордон військової та гуманітарної допомоги для потреб ЗСУ під час воєнного стану. Наше завдання – гарантувати, що кожен елемент допомоги, від тепловізора до автомобіля, наданий волонтерами та міжнародними партнерами, дійде до наших захисників на передовій. Ми продовжимо вдосконалювати механізми контролю та звітності для забезпечення прозорості та ефективності використання гуманітарної допомоги», – зазначив полковник Титковський.

    Подальші дії та розслідування

    За фактами, виявленими під час внутрішнього аудиту, триває розслідування. Відповідальні особи будуть притягнуті до відповідальності у разі підтвердження незаконних дій.

  • Міноборони України планує перетворити «Резерв+» на онлайн-ТЦК

    Міноборони України планує перетворити «Резерв+» на онлайн-ТЦК

    Міністерство оборони України оголосило про амбітні плани щодо розвитку мобільного застосунку «Резерв+». Зокрема, вже восени цього року планується впровадити низку нових функцій, які дозволять користувачам отримувати послуги ТЦК (територіальних центрів комплектування) онлайн. Це включатиме такі сервіси, як онлайн-рекрутинг, оформлення відстрочок та направлень на військово-лікарську комісію (ВЛК). Про це повідомила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко в інтерв’ю для UNN.

    Онлайн-ТЦК: нові можливості для військовозобов’язаних

    Завдяки новим функціям у застосунку «Резерв+», військовозобов’язані та резервісти зможуть значно спростити процес взаємодії з ТЦК. За словами Катерини Черногоренко, міністерство прагне забезпечити, щоб всі послуги, які надаються в офлайн-режимі у ТЦК, стали доступними в цифровому форматі через «Резерв+».

    «Ми думаємо про те, щоб запустити добровільне направлення на ВЛК за запитом людини, щоб не ходити брати папірець. Ми думаємо запустити онлайн-рекрутинг, якщо людина хоче мобілізуватися добровільно, а також відстрочку для багатодітних сімей та студентів. Взагалі в нас ідея в тому, щоб зробити «Резерв+» онлайн-ТЦК, щоб всі послуги, які є в ТЦК можна було отримати через «Резерв+», – зазначила Черногоренко.

    Частину нових послуг планується запустити вже восени 2024 року, тоді як інші будуть реалізовані з часом.

    Фейкові застосунки та кібербезпека

    Варто зазначити, що розвиток «Резерв+» не обходиться без проблем. Раніше Міністерство оборони України виявило три фейкові вебзастосунки, які намагалися видати себе за «Резерв+». Всі ці підробки знаходилися на стадії розробки і, на щастя, були вчасно виявлені та зупинені.

    Міністерство закликає користувачів бути уважними та завантажувати офіційний додаток лише з перевірених джерел.

    Історія «Резерв+»

    Нагадаємо, що мобільний застосунок «Резерв+» був розроблений Міністерством оборони України та запущений у травні 2024 року. Його головна мета – забезпечити зручну взаємодію між призовниками, військовозобов’язаними та резервістами з ТЦК. Застосунок надає можливість оновити свої облікові дані, отримати електронний військово-обліковий документ, а тепер ще й перевірити статус бронювання від мобілізації.

    Очікується, що з впровадженням нових функцій восени «Резерв+» стане ще більш корисним інструментом для військовослужбовців та цивільних осіб, допомагаючи їм ефективніше взаємодіяти з оборонними структурами країни.

  • Штрафи і суди. Що очікує українців після 16 липня?

    Штрафи і суди. Що очікує українців після 16 липня?

    В Україні триває мобілізація в умовах повномасштабної війни, і військовозобов’язані зобов’язані оновити свої дані до 16 липня. У разі невиконання цього обов’язку передбачено серйозні штрафи. Однак багато людей стикаються з труднощами у процесі актуалізації.

    Згідно з новим законодавством, всі військовозобов’язані повинні оновити свої дані в зазначений термін. Штрафи за порушення можуть становити від 17 000 до 25 500 гривень. Також повістки, надіслані після 16 липня, вважатимуться врученими, навіть якщо особа відсутня. Це означає, що ті, хто проігнорує виклик до ТЦК, можуть бути оголошені в розшук.

    Військовий адвокат Віталій Савко зазначив, що якщо виникають труднощі з оновленням даних, можна звернутися до суду. Для цього необхідно зібрати докази про невдалі спроби актуалізації. Достатньо зафіксувати одну спробу, наприклад, через проблеми з додатком “Резерв+” або з чергами в установах.

    Савко наводить приклади: якщо особа намагається скористатися додатком, але він не працює, потрібно зробити скриншоти чи запис екрана. Також можна зняти відео про спроби потрапити до ЦНАПу чи ТЦК. Це може стати підставою для оскарження штрафу.

    Але звернення до суду не гарантує успіху, і в разі програшу особа має 15 днів для сплати штрафу, інакше справа може перейти до виконавчого провадження. Незважаючи на це, Савко вважає, що наявність доказів може сприяти скасуванню штрафів.

    Також він припускає, що вимога про актуалізацію даних може бути частково пов’язана з потребою поповнити бюджет через штрафи, оскільки утримання військовослужбовців обходиться державі недешево.

    За інформацією представника Міністерства оборони Марка Андрусяка, станом на 14 липня близько 3 мільйонів громадян оновили свої дані. Однак з 17 липня очікується збільшення кількості викликів до ТЦК для тих, хто не встиг вчасно актуалізувати інформацію. Це може призвести до зростання спорів щодо оскарження штрафів.