Nenkainfo.com

Позначка: Міністерство юстиції

  • В українських СІЗО майже не лишилось вільних VIP-камер

    В українських СІЗО майже не лишилось вільних VIP-камер

    Станом на травень 2025 року в слідчих ізоляторах України функціонують 83 платні камери з покращеними умовами на загальну кількість 201 місце. Як повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, наразі 93% таких камер зайнято — тобто система працює майже на повну потужність.

    Ініціатива платних камер була запроваджена Міністерством юстиції кілька років тому як експеримент. Її мета — надати тим, хто перебуває під вартою, можливість перебувати в гідних умовах за власний кошт, а також залучити додаткові кошти до бюджету установ.

    У таких камерах є все необхідне для базового комфорту: сучасні меблі, гаряча вода, краща вентиляція та освітлення, а іноді — телевізор, холодильник або мікрохвильова піч. Це суттєво контрастує з умовами стандартних камер, які в багатьох українських СІЗО залишаються далекими від норм європейського утримання.

    Для порівняння, у 2024 році діяло 81 така камера на 192 місця. Відтоді мережа розширилась, а попит — зріс майже до граничного рівня. Через це, за словами Пікалова, у найближчі місяці нові платні камери відкриють ще у шести містах — Києві, Одесі, Чернігові, Запоріжжі, Дніпрі та Кривому Розі.

    У Мін’юсті наголошують: проєкт побудований на принципах відкритості. Рішення про перебування в платній камері людина приймає добровільно, а гроші перераховуються виключно офіційно на рахунок відповідної установи. Жодних «плат через знайомих» чи неофіційних домовленостей.

    Також у міністерстві запевняють, що жодного поділу на “камери для VIP” — депутатів, міністрів або суддів — не існує. Але Пікалов визнає: корупційні прояви в системі можливі, особливо на тлі високого попиту.

    Подібні системи існують у низці європейських країн, наприклад, у Німеччині та Нідерландах. Там вони розглядаються як спосіб зменшити тиск на переповнені СІЗО та одночасно підвищити рівень послуг і мотивацію до реформи пенітенціарної системи.

    В Україні платні камери частково виконують аналогічну функцію — вони розвантажують стандартні приміщення та дають можливість закладам самостійно заробляти на дрібні поліпшення інфраструктури.

    Попри певну критику, проєкт платних камер в українських СІЗО демонструє стійкий попит і, за словами чиновників, буде масштабуватись і надалі — з урахуванням потреб регіонів та фінансових можливостей.

  • Понад 8 тисяч ув’язненим дозволили мобілізуватись до ЗСУ

    Понад 8 тисяч ув’язненим дозволили мобілізуватись до ЗСУ

    В умовах повномасштабної війни Україна розглядає можливість мобілізації частини ув’язнених до Збройних сил. За словами заступника міністра юстиції Євгена Пікалова, мова йде про 20–30% від загальної кількості засуджених — це може стати важливим резервом для обороноздатності країни.

    Станом на сьогодні до лав ЗСУ вже долучились понад 8 300 засуджених, ще тисяча заяв перебуває на розгляді. Серед мобілізованих — і близько 100 жінок.

    «За нашими прогнозами, близько 20–30% засуджених в Україні можуть скористатися цією можливістю та стати на захист держави», — розповів Пікалов в інтерв’ю Укрінформу.

    Він наголосив, що мова йде не лише про додаткове поповнення лав армії, а й про крок до ресоціалізації засуджених. Усі заяви на службу проходять перевірку, процес контролюється Міністерством юстиції та Державною кримінально-виконавчою службою.

    Водночас є категорії засуджених, які не зможуть долучитися до ЗСУ. До них належать особи, засуджені за:

    • тероризм;

    • корупційні злочини;

    • статеві злочини;

    • злочини проти національної безпеки.

    Крім того, до служби не залучають осіб із серйозними проблемами зі здоров’ям.

    За статистикою, в Україні нині перебуває 37 тисяч засуджених та взятих під варту. Із них 57% відбувають покарання за майнові злочини, а ще 11% — за незаконний обіг наркотиків. Саме ці категорії є потенційною цільовою групою для мобілізації в армію.

  • Понад 8 тисяч колишніх засуджених служать у ЗСУ

    Понад 8 тисяч колишніх засуджених служать у ЗСУ

    З початку дії закону про умовно-дострокове звільнення засуджених заради служби в армії, лави Сил оборони України поповнили вже понад 8 тисяч колишніх в’язнів. Про це повідомив начальник Департаменту з питань виконання покарань Міністерства юстиції Євген Горобець.

    За його словами, ще близько 900 заяв нині перебувають на розгляді. Водночас частина мобілізованих ексзасуджених уже відзначені державними та відомчими нагородами за бойові заслуги.

    «На сьогоднішній день уже більше 8 тисяч чоловіків і жінок поповнили бойові підрозділи. Ці люди не лише стали частиною ЗСУ — вони доводять свою відданість щодня на фронті», — заявив Горобець.

    Найбільше бійців із числа колишніх в’язнів проходять службу в таких частинах:

    • 1-й окремий штурмовий батальйон «Да Вінчі»;

    • 225-й окремий штурмовий полк;

    • 92-га окрема штурмова бригада;

    • 93-тя механізована бригада «Холодний Яр»;

    • 95-та окрема десантно-штурмова бригада;

    • Третя штурмова бригада, а також інші підрозділи сил оборони.

    Закон, що дозволив мобілізацію окремих категорій засуджених, був ухвалений у травні 2024 року, а перші добровольці з колоній уже в серпні того ж року вийшли на службу. З 8 травня 2024 року їм було дозволено вступати до ЗСУ за умов професійного, медичного й психологічного відбору, відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу.

    У січні 2025 року Кабінет Міністрів затвердив офіційний порядок проходження військово-лікарської комісії та процедуру взяття засуджених на військовий облік. Раніше, за станом на липень 2024-го, понад 3 тисячі засуджених уже скористалися можливістю вступити до лав ЗСУ. Ще близько 27 тисяч можуть відповідати критеріям для служби.

    Таким чином, закон про умовно-дострокове звільнення не лише став альтернативою для осіб, позбавлених волі, але й перетворив частину з них на реальних захисників держави.

  • Зниження кількості новонароджених в Україні: статистика за останній тиждень

    Зниження кількості новонароджених в Україні: статистика за останній тиждень

    Протягом останнього тижня в Україні зареєстрували 2974 новонароджених, що на 386 менше порівняно з попереднім тижнем. Серед них 1525 хлопчиків і 1449 дівчаток. Це повідомлення опублікувало Міністерство юстиції України.

    Як зазначають в Міністерстві юстиції, порівняно з попереднім тижнем, кількість новонароджених зменшилася. Якщо з 8 по 15 березня в Україні офіційно зареєстрували народження 3360 дітей, то за період з 15 по 22 березня ця цифра знизилася до 2974 новонароджених. Це на 386 менше, ніж у попередньому тижні, що є помітним спадом.

    Ця статистика свідчить про збереження тенденції, коли кількість новонароджених чоловічої та жіночої статі майже зрівнялася, хоча в Україні традиційно народжується більше хлопчиків.

    Міністерство юстиції також поділилося статистикою щодо популярних імен для новонароджених по областях. В Україні є регіональні відмінності в виборі імен для дітей. Так, на заході країни найбільш популярними іменами є Вікторія для дівчаток і Артем для хлопчиків. У той час як на сході України частіше обирають імена Катерина та Дмитро.

    Зниження кількості новонароджених за останній тиждень може бути пов’язано з різними факторами, включаючи соціально-економічні умови, пов’язані з війною, а також демографічні процеси, які тривають в Україні вже кілька років. Хоча загальний показник народжуваності в країні зменшується, Міністерство юстиції продовжує стежити за ситуацією, що дозволяє робити висновки про наявність або відсутність довгострокових тенденцій.

    Незважаючи на зменшення кількості новонароджених, Україна продовжує надавати увагу підтримці молодих сімей через різноманітні програми та ініціативи, спрямовані на полегшення процесу народження та виховання дітей.

  • Новий законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за порушення санкцій

    Новий законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність за порушення санкцій

    Міністерство юстиції України готує новий законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкцій. Це є однією з умов для вступу України до Європейського Союзу, а також важливим інструментом для боротьби з правопорушниками та наповнення державного бюджету.

    Згідно з інформацією Міністерства, запропоновані зміни доповнять Кримінальний кодекс України новою статтею. Вони передбачають кримінальну відповідальність за два типи порушень:

    • Порушення санкцій, що може бути вчинене як умисно, так і з необережності;
    • Обхід санкцій, що виявляється лише в умисному порушенні.

    Законопроєкт визначає порогову суму, після якої наступатиме кримінальна відповідальність — 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в 2025 році становить 151 400 грн.

    Порушникам загрожують серйозні покарання:

    • Штрафи від 25 000 до 120 000 нмдг (неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
    • Позбавлення волі на термін від 2 до 10 років;
    • Заборона обіймати певні посади до 15 років;
    • Конфіскація майна та ліквідація юридичних осіб з конфіскацією майна.

    Такий законопроєкт є частиною ширшої стратегії, яку вже активно використовують розвинені країни, як США, Великобританія та Канада, для боротьби з правопорушеннями в економічній та фінансовій сферах. Як зазначає Мін’юст, подібні закони давно показали свою ефективність в інших країнах, і тепер час діяти й Україні.

    Законопроєкт наразі перебуває на стадії розробки, але його ухвалення може стати важливим кроком до посилення санкційної політики в Україні.

  • Кабмін зменшує штат: скорочення торкнулося шести органів виконавчої влади

    Кабмін зменшує штат: скорочення торкнулося шести органів виконавчої влади

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про скорочення граничної чисельності працівників шести органів виконавчої влади.

    Зміни затверджені постановою від 17 січня 2025 року № 52, яка вносить корективи до попередньої постанови від 5 квітня 2014 року № 85, що регулює граничну чисельність працівників у держустановах.

    Кого торкнулися скорочення?

    Рішення Кабміну передбачає зменшення кількості працівників у територіальних органах таких відомств:

    • Міністерство юстиції – скорочено на 20 осіб, до 13 252 працівників.
    • Державна служба статистики (Держстат) – скорочено на 20 осіб, до 3 939 працівників.
    • Укртрансбезпека – скорочено на 20 осіб, до 7 385 працівників.
    • Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – скорочено на 10 осіб, до 4 046 працівників.
    • Державна служба з питань праці (Держпраці) – скорочено на 10 осіб, до 2 103 працівників.
    • Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) – скорочено на 10 осіб, до 1 531 працівника.

    Чисельність працівників центральних апаратів цих відомств залишиться незмінною, а скорочення стосуватимуться лише територіальних органів.

    Скорочення штатів може бути частиною загальної стратегії уряду щодо оптимізації державного апарату та зменшення витрат на його утримання. Проте залишається відкритим питання, як це вплине на ефективність роботи органів виконавчої влади, особливо у регіонах.

    Такі кроки Кабміну є черговою спробою адаптувати державну систему до сучасних викликів і зменшити адміністративний тиск на бюджет.

  • ЄДР повернувся до роботи після тритижневого перериву після кібератаки

    ЄДР повернувся до роботи після тритижневого перериву після кібератаки

    Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) відновив роботу після тритижневого простою через масштабну кібератаку. Про це повідомило Міністерство юстиції України.

    Відтепер громадяни та державні установи можуть знову користуватися такими важливими функціями реєстру:

    • Пошук інформації в реєстрі – доступний безкоштовно;
    • Формування витягів – як для фізичних, так і юридичних осіб;
    • Отримання адмінпослуг – за допомогою спеціальних кодів доступу;
    • Взаємодія з держорганами – через автоматизовані системи.

    Роботу також відновлено для таких ключових державних структур:

    • Державна податкова служба;
    • Державна служба статистики;
    • Пенсійний фонд України;
    • Міністерство цифрової трансформації.

    Завдяки цьому знову стали доступні низка онлайн-послуг через портал “Дія”.

    Як захищають реєстри?

    За словами представників Мін’юсту, відновлення роботи ЄДР стало можливим завдяки злагодженій роботі Національних інформаційних систем, Кіберполіції, Кібердепартаменту СБУ та Держспецзв’язку. Окрім відновлення доступу до реєстрів, увага була зосереджена на посиленні їхнього захисту.

    “Ми розуміємо, наскільки важливий доступ до державних послуг для громадян і бізнесу. Тому наші фахівці працюють над тим, щоб подібні атаки в майбутньому не мали таких наслідків”, – заявили в Мін’юсті.

    Нагадаємо, що 19 грудня 2024 року Україна стала жертвою однієї з найпотужніших кібератак за всю історію. Основною мішенню стали державні реєстри, що спричинило тимчасове блокування роботи багатьох сервісів.

    Попри складність ситуації, соціальні виплати для громадян не було порушено. Як зазначили у Міністерстві соціальної політики, виплати здійснювалися згідно із запланованим графіком.

    Мін’юст обіцяє продовжувати відновлення роботи інших реєстрів і вдосконалення систем кіберзахисту. Хоча атаки російських хакерів стають усе більш складними, Україна демонструє здатність оперативно реагувати й захищати свої цифрові системи.

    Відновлення роботи ЄДР стало важливим кроком на шляху до стабільності та цифрової безпеки країни.

  • Надання відстрочки у “Резерв+” також тимчасово призупинені через кібератаку

    Надання відстрочки у “Резерв+” також тимчасово призупинені через кібератаку

    Унаслідок масштабної кібератаки на державні реєстри України, що стала однією з найбільших в історії, Міністерство юстиції призупинило можливість отримання відстрочок у програмі “Резерв+”. Проте реєстри Міністерства оборони України продовжують працювати без перебоїв, хоча можливі затримки в обробці запитів.

    Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко підтвердила, що завдяки злагодженій роботі Центру реагування на кіберінциденти Міністерства оборони, реєстри Міноборони працюють у штатному режимі. Вона також зазначила, що команда цілодобово моніторить ситуацію, попереджаючи можливі кіберзагрози, що дозволяє забезпечити безперервну роботу систем.

    Через відновлювальні роботи в держреєстрах Міністерства юстиції було призупинено можливість отримання відстрочок у застосунку “Резерв+”. Зараз в програмі “Резерв+” доступні лише вже отримані відстрочки, які залишаються дійсними та коректно відображаються. Водночас Черногоренко зазначила, що всі зусилля спрямовані на якнайшвидше відновлення цієї послуги.

    За словами Черногоренко, реєстри Міністерства оборони працюють без збоїв, однак через велику кількість запитів очікування документів у програмі “Резерв+” може зайняти більше часу, ніж зазвичай. Проте електронні рапорти та військово-облікові документи залишаються доступними для громадян.

    Міністерство юстиції продовжує працювати над відновленням доступу до своїх критично важливих систем, що може зайняти до двох тижнів. Водночас віцепрем’єрка Ольга Стефанішина повідомила, що витік даних із держреєстрів після цієї атаки наразі не підтверджено.

  • СБУ розслідує найбільшу кібератаку на державні реєстри України

    СБУ розслідує найбільшу кібератаку на державні реєстри України

    20 грудня на брифінгу представник Служби безпеки України, Володимир Карастельов, підтвердив, що за масштабною кібератакою на державні реєстри України, швидше за все, стоять російські спецслужби. За словами Карастельова, основна версія слідства полягає в тому, що хакери, пов’язані з розвідкою ГРУ РФ, здійснили цю атаку.

    Служба безпеки України негайно включилася у вирішення ситуації: “Кібердепартамент СБУ працює за трьома напрямками: відбиття атаки, відновлення інфраструктури та подолання наслідків, а також документування злочину”, — зазначив він.

    Водночас Карастельов підкреслив, що українські правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України — “порушення законів та звичаїв війни”.

    Представник СБУ також зазначив, що наразі не можна остаточно стверджувати, чи мав місце витік даних під час атаки. Ведеться спеціальне кібердослідження, і після отримання всіх результатів буде надано остаточну інформацію.

    Останні дані про атаку

    19 грудня Міністерство юстиції України повідомило, що зовнішня кібератака на державні реєстри стала однією з наймасштабніших за останній час. Метою цієї атаки було порушення роботи критично важливої інфраструктури країни.

    З огляду на поточні події, експерти не виключають, що атака була спрямована на дестабілізацію державних систем України, що є частиною гібридної війни, яку веде Росія.

  • Трамп висунув Пем Бонді на посаду глави Міністерства юстиції США

    Трамп висунув Пем Бонді на посаду глави Міністерства юстиції США

    Дональд Трамп, колишній президент США та лідер Республіканської партії, оголосив про висунення прокурорки штату Флорида Пем Бонді на посаду голови Міністерства юстиції США. Це сталося після того, як конгресмен Мет Гетц відкликав свою кандидатуру на цю посаду.

    CNN вважає, що у Бонді набагато більше шансів пройти через узгодження Сенату, ніж було у Гетца.

    Під час першого терміну Дональда Трампа Бонді вела його захист на процесі про імпічмент після його телефонної розмови із Зеленським у 2019 році.

    Під час цієї розмови Трамп, як заявляли демократи, просив Зеленського сприяти розслідуванню корупційних зв’язків сім’ї Байденів в Україні.

    Виступаючи в Конгресі Пем Бонді детально описувала зв’язки сина Байдена з Україною. Вона заявляла що його посада в українській газовидобувній компанії Burisma «була частиною корупції» тодішнього віцепрезидента Байдена.

    Бонді тоді присвятила Україні півгодинну промову на слуханнях. І як пишуть американські ЗМІ, досить глибоко розбиралася в цьому питанні.