Nenkainfo.com

Позначка: Міноборони

  • Впізнання тіла більше не підстава: Міноборони уточнило правила виплат родинам зниклих воїнів

    Впізнання тіла більше не підстава: Міноборони уточнило правила виплат родинам зниклих воїнів

    Міністерство оборони України зобов’язало військові частини не припиняти виплату грошового забезпечення родинам військовослужбовців, які зникли безвісти, без визначених законом підстав. Відповідне доручення вже довели до органів військового управління, частин, установ та організацій.

    У Міноборони наголосили: виплати мають тривати доти, доки не набере законної сили рішення суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або не буде складено актовий запис про смерть. Саме ці обставини є юридичними підставами для зміни порядку виплат.

    Водночас документ про впізнання тіла сам по собі не дає військовій частині права припиняти виплати. У відомстві пояснюють, що впізнання та офіційна державна реєстрація смерті — це різні юридичні процедури.

    Грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця продовжує нараховуватися щомісяця на підставі наказу командира. За чинним порядком право на відповідну частку коштів мають визначені законом члени сім’ї, а частина грошей може накопичуватися на рахунку самого військового.

    Міноборони також окремо пояснювало, що статус зниклого безвісти за особливих обставин є підставою для збереження низки соціальних гарантій родини на весь період пошуку. Йдеться не лише про грошове забезпечення, а й про інші передбачені законом механізми підтримки.

    Крім того, напередодні відомство повідомило, що не оскаржуватиме належно обґрунтовані судові рішення у справах, пов’язаних із загибеллю або зникненням безвісти військовослужбовців, якщо для апеляції немає законних підстав. Це має скоротити час оформлення виплат, пільг та інших гарантій для родин.

    У Міноборони зазначають, що наступним кроком має стати внесення змін до нормативних актів, щоб такий порядок був однаково закріплений для всіх військових частин.

  • У Міноборони новий заступник з цифровізації: що відомо про Олексія Реву

    У Міноборони новий заступник з цифровізації: що відомо про Олексія Реву

    Кабінет міністрів призначив майора Олексія Реву заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. На новій посаді він відповідатиме за розвиток цифрових систем і сервісів для Сил оборони. Про призначення 24 вересня повідомило Міністерство оборони.

    Рева вже працював в ІТ-напрямі Міноборони. Він брав участь у створенні застосунку «Армія+», цифрової системи обліку військовослужбовців «Імпульс», а також очолював проєктні команди. У відомстві очікують, що його досвід дозволить швидше масштабувати цифрові рішення у війську.

    Одним із головних завдань нового заступника стане об’єднання різних цифрових інструментів у спільну екосистему. Йдеться про системи, які мають скорочувати час на ухвалення рішень, спрощувати бюрократичні процеси та забезпечувати військовим швидкий доступ до актуальної інформації.

    Серед пріоритетів залишаються розвиток «Армія+», «Резерв+» та бойової системи DELTA. Також Міноборони планує ширше залучати українські ІТ-компанії до створення цифрових продуктів для війська. Ідея полягає в тому, щоб шлях від конкретної потреби військових до розробки й практичного впровадження технології ставав коротшим.

    У Міноборони наголошують, що цифровізація вже перестала бути допоміжним напрямом і фактично стала одним із ключових елементів управління Силами оборони. Йдеться не лише про електронні сервіси для військовослужбовців, а й про системи обліку, управління даними та бойові цифрові платформи.

    Призначення Реви означає, що саме він тепер координуватиме цей напрям на рівні керівництва міністерства. Відомство очікує від нового заступника подальшого розвитку вже запущених продуктів та інтеграції їх між собою.

    Офіційно про інші кадрові чи структурні зміни, пов’язані з його призначенням, Міноборони наразі не повідомляло.

  • Сталевий хижак для бездоріжжя: Міноборони кодифікувало вітчизняний восьмитонний бронепікап із запасом ходу до тисячі кілометрів

    Сталевий хижак для бездоріжжя: Міноборони кодифікувало вітчизняний восьмитонний бронепікап із запасом ходу до тисячі кілометрів

    Міністерство оборони України офіційно кодифікувало та допустило до постачання у підрозділи Збройних Сил сучасний високопрохідний броньований пікап UAT.GYURZA-01 PICKUP. Ця багатоцільова бойова машина створена зусиллями провідного українського оборонного підприємства та сконструйована на базі надійного важкого шасі Dodge RAM 5500 з урахуванням безпосереднього бойового досвіду вітчизняних воїнів. Новинка покликана суттєво розширити парк спеціалізованої техніки Сил оборони, забезпечуючи оперативне перевезення особового складу, підвезення боєприпасів, евакуацію поранених та виконання різноманітних тактичних місій у найнебезпечніших секторах зони ведення бойових дій. Інженери зробили особливий акцент на поєднанні високої живучості екіпажу з винятковою ремонтопридатністю та легкістю технічного обслуговування у польових умовах.

    За рівнем захисту новий український броньовик цілком відповідає суворим стандартам Північноатлантичного альянсу. Броньований корпус автомобіля забезпечує надійний захист другого рівня за стандартом STANAG 4569, гарантуючи стійкість до вогню стрілецької зброї та осколкових уражень. Водночас протимінний захист машини сягає рівнів 3a та 3b за тією ж класифікацією, що дозволяє зберегти життя військовослужбовців у разі підриву на потужних вибухових пристроях або протитанкових мінах. При загальній спорядженій масі трохи більше восьми тонн бронепікап вирізняється вражаючою місткістю та вантажопідйомністю: броньована капсула комфортно вміщує п’ятьох бійців у повному бойовому спорядженні, а також здатна одночасно транспортувати до двох тонн необхідного військового вантажу.

    Динамічні характеристики броньовика дають змогу успішно маневрувати в умовах мінливої бойової обстановки. Автомобіль розвиває максимальну швидкість до ста десяти кілометрів на годину, а його показники автономності є рекордними для машин такого класу. Запас ходу по дорогах із твердим покриттям сягає вражаючих тисячі кілометрів, тоді як по важких ґрунтових дорогах та розбитій прифронтовій колії він гарантовано долає до восьмисот кілометрів на одній заправці. Завдяки високому кліренсу, блокуванням та перевіреним вузлам ходової частини машина впевнено долає суцільне бездоріжжя, густі чагарники, трясовини та заболочені ділянки фронту, де зазвичай грузне стандартна колісна техніка.

    Технологічне начиння пікапа забезпечує всебічну обізнаність та безпеку бійців у темну пору доби та під час артилерійських нальотів. Машина штатно укомплектована передовими системами зовнішнього спостереження, телевізійного кругового огляду, засобами радіоелектронного захисту від дронів, інтегрованим пожежогасінням, а також кліматичними системами вентиляції та кондиціонування повітря. За потреби базову комплектацію можна швидко дооснастити напівавтоматичною підкачкою шин, додатковим протиосколковим екрануванням десантного відділення та потужною фільтровентиляційною установкою для роботи в умовах хімічної чи радіаційної загрози. Поява такої зразкової вітчизняної техніки стає вагомим кроком до посилення мобільності, збереження життів особового складу та зміцнення технологічного суверенітету українського війська.

  • Фейкова «дірка в бюджеті» чи порятунок фронту: у Федорова жорстко рознесли звинувачення нардепів щодо зарплат військовим

    Фейкова «дірка в бюджеті» чи порятунок фронту: у Федорова жорстко рознесли звинувачення нардепів щодо зарплат військовим

    Команда колишнього міністра оборони Михайла Федорова виступила з категоричним спростуванням гучних заяв про те, що масштабні закупівлі безпілотників нібито залишили українських військовослужбовців без заробітних плат наприкінці року. Представники експосадовця назвали звинувачення у створенні штучної фінансової прірви цілеспрямованою кампанією з дискредитації та детально пояснили механізм перерозподілу державних коштів, який насправді врятував передову від тотального дефіциту техніки на початку дві тисячі двадцять шостого року.

    Політичний скандал розгорівся після заяви народного депутата Михайла Цимбалюка, який шістнадцятого вересня публічно звинуватив попереднє керівництво оборонного відомства у нецільовому використанні фінансів. За версією політика, міністерство достроково вичерпало бюджетні резерви, закладені на четвертий квартал, через що до кінця поточного року в державі виникла гостра нестача грошей на виплати захисникам. Варто зазначити, що Цимбалюк є першим заступником голови парламентського комітету з питань соціальної політики та не входить до профільного оборонного комітету. Втім, схожі закиди наприкінці серпня озвучував і член профільного комітету Сергій Рахманін, стверджуючи, що перекидання грошей на закупівлі суттєво ускладнило фінансову ситуацію у відомстві.

    «Поширене твердження, що рішення Михайла Федорова викликало «дірку в бюджеті» на виплати військовослужбовцям, – фейк. У липні, коли надійшов перший транш європейського кредиту, кошти, використані на закупівлю дронів, були компенсовані», – наголосили у пресслужбі.

    Представники команди підкреслили, що розцінюють подібні виступи народних обранців виключно як частину системної інформаційної кампанії. Пояснюючи справжню хронологію подій, соратники ексміністра нагадали, що у січні дві тисячі двадцять шостого року нова команда отримала міністерство у стані, коли фінансування на укладання нових контрактів практично було відсутнє. Відомство мало у своєму розпорядженні лише мінімальну кількість перехідних договорів та критичний дефіцит безпілотних систем для передової. Керівництво тоді розраховувало на пільговий кредит від Європейського Союзу, кошти з якого мали надійти навесні. Проте ці фінансові надходження були заблоковані на невизначений термін через відвертий політичний шантаж тодішнього проросійського прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

    «Якби Міністерство оборони не діяло і чекало цих коштів, уже навесні фронт повністю залишився б без дронів», – пояснили у команді колишнього міністра.

    Єдиним адекватним кроком для своєчасного забезпечення армії стало тимчасове перенесення фінансування з кінця року на його початок. Цей безпрецедентний маневр заздалегідь узгодили з вищим військовим командуванням держави, обговорили з оборонним комітетом Верховної Ради та отримали повне схвалення від ключових європейських партнерів.

    Усі витрачені авансом гроші були успішно компенсовані державі ще в середині літа за рахунок надходження першого траншу європейського кредиту. Натомість завдяки вчасно проведеній закупівлі Сили оборони змогли успішно реалізувати стратегію логістичного локдауну – масштабної операції з масованого знищення транспортних вузлів, шляхів постачання та складів російських окупантів. Для потреб фронту в той кризовий період придбали ударні безпілотники середньої дальності, інноваційні дрони на оптоволокні, спеціальні перехоплювачі «шахедів», а також наземні роботизовані комплекси, орієнтуючись виключно на термінові запити бойових підрозділів.

  • «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    До полудня 1 вересня «Резерв+» у частини користувачів усе ще не відкривається. Для людини, яку цього дня може зупинити група оповіщення ТЦК або поліція, це вже не просто технічна проблема. Електронний військово-обліковий документ став основним. Якщо застосунок не працює, людина може залишитися без документа, який підтверджує її статус.

    Міноборони опублікувало свою хронологію збою. Близько 03:00 автоматично оновився сертифікат безпеки. Через налаштування захисту стара версія застосунку перестала підключатися до системи. Близько 04:00 почали випускати виправлену версію. У Google Play вона з’явилася о 06:30, в App Store — о 07:46. Після цього, за версією відомства, надто багато користувачів одночасно почали заходити в застосунок. О 10:02 Міноборони повідомило, що перевантаження зняли і системи входу перезапустили. Пізніше там визнали, що частина користувачів усе ще не може авторизуватися, і почали збільшувати потужності.

    У травні 2025 року міністерство вже просило користувачів оновити застосунок після такої самої заміни. Старі версії переставали працювати. Через рік ситуація повторилася. «Резерв+» залежить від налаштувань безпеки та інших державних систем, тому після обов’язкового оновлення застосунок зіткнувся з великою кількістю одночасних підключень.

    Дата 1 вересня теж має значення, згідно з постановою Кабміну №692 від 30 травня 2026 року, рішення про критичну важливість підприємств, які діяли на момент набрання постановою чинності, зберігають дію не довше ніж до 1 вересня. Відстрочки працівників таких підприємств прив’язані до того самого строку, якщо критичність не переглянули і підприємство не внесли до єдиного переліку. З 1 вересня для звичайних підприємств також підвищується зарплатний поріг для бронювання — до трьох мінімальних зарплат. Якщо застосунок перестає працювати саме того дня, коли закінчується строк старих броней, виникає цілком практична проблема. Рішення органу влади може вже бути ухвалене, а в реєстрі й застосунку його ще не видно.

    «Резерв+» запустили у травні 2024 року як цифрову альтернативу походу до ТЦК. Через застосунок можна отримати електронний військово-обліковий документ із QR-кодом, оновити дані, оформити відстрочку, побачити інформацію про штрафи та інші відомості. Юридично електронний документ уже є основним. Паперову копію можна роздрукувати, завантаживши PDF у «Резерв+» або на порталі Дія.

    «Резерв+» не зберігає всі дані окремо, застосунок отримує їх з «Оберіга» та інших державних реєстрів через систему «Трембіта». У червні через некоректну відповідь соціальних реєстрів тимчасово призупиняли сервіси, пов’язані з інвалідністю. Зараз проблема почалася з сертифіката безпеки і доступу до застосунку. Перевірки військово-облікових документів ніхто не скасовував. Поліція має право вимагати військово-обліковий документ, у тому числі в електронній формі, а в разі його відсутності — здійснити адміністративне затримання і доставлення до найближчого ТЦК.

    Цифровий облік зробив перевірку даних швидшою, але водночас прив’язав її до роботи одного застосунку і пов’язаних із ним державних систем. Збій стався в момент, коли для частини військовозобов’язаних особливо важливо було бачити свій актуальний статус. У реєстрах він міг уже змінитися, але перевірити це через «Резерв+» було неможливо. І саме в цьому збіглися технічна проблема застосунку та дата, коли старі правила бронювання припинили діяти.

  • СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    Після двох вторинних детонацій під Києвом за літо влада знову повторила формулу, яку вже чули в липні. Склади з вибухівкою біля житла неприпустимі, розпорядження головнокомандувача чинне, потрібен повний аудит. У Міністерстві оборони це звучало як доручення керівникам сил безпеки, оборони й оборонної промисловості. У Генеральному штабі — як нагадування про заборону, яка нібито вже існує. СБУвідкрила провадження не лише за злочин агресії, а й за недбале ставлення до військової служби. Президент сказав прямо, що перше влучання в Милі припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони, якого там «точно не повинно було бути».

    Тепер перевірка виходить за межі конкретного ангара в Бучанському районі. За інформацією, яку редакція отримала окремо від офіційних заяв, Служба безпеки починає збір даних про використання не лише державних, а й приватних складів під військові потреби. Запити пішли до військових адміністрацій, профільних міністерств і структур Міноборони. Якщо з’ясується, що вибухонебезпечні матеріали стояли в житлових кварталах, йтиметься вже не про внутрішній аудит відомств, а про обвинувачення. Робота розрахована на вересень.

    Після Вишневого слідство зосередилося на двох керівниках підприємств «Укроборонпрому»: президент публічно назвав їхню роль, СБУ затрималагендиректора й заступника, суд обрав тримання під вартою. Об’єкт тоді формально не значився на балансі ЗСУ — і саме це дозволило Генштабу дистанціюватися.

    Приватні майданчики досі майже не потрапляли в цю рамку. Війна змусила розпорошувати запаси, офіційні арсенали стали пріоритетними цілями, логістика зміщувалася в ангари, орендовані в цивільних операторів, у приміщення підприємств, які ніколи не проектувалися під боєприпаси. Відкриті норми для виробників боєприпасів вимагають складів, що відповідають окремим вимогам безпеки. На практиці частина зберігання опинялася там, де було місце й охоронний периметр, а не там, де дозволяла відстань до житла.

    Поки публічно відомо лише про два прецеденти з важкими наслідками. У Вишневому від огорожі підприємства до найближчих будівель було близько 24 метрів, до одного приватного будинку — менше 18. Прокуратура тоді казала про приміщення, які не відповідали вимогам і не мали потрібних дозволів. У Милі слідство ще встановлює, хто дав згоду на розміщення і чи існували дозволи взагалі. Міністр внутрішніх справ публічно поставив те саме питання.

    Офіційного переліку інших майданчиків немає. Немає й підтвердженої цифри, скільки приватних складів зараз залучені під військові вантажі. Це прогалина, яку вересневі запити якраз і мають закрити — або виявити, що облік розпорошений між відомствами і повного реєстру не існує.

    Тоді можна було показати конкретних директорів держпідприємства. Зараз перевірка зачіпає військових адміністраторів, які підписували розміщення на місцях, і апарат міністерств, який міг не бачити або не хотів бачити цивільну адресу. Обвинувачення в житлових кварталах автоматично виводять справу зі службової недбалості в публічну відповідальність. Не «порушили інструкцію», а поставили вибухівку поруч із людьми після того, як країна вже двічі побачила, чим це закінчується.

    Вересень покаже, чи обмежаться запити СБУ обміном листами, чи за ними підуть реальні кримінальні справи за тими самими статтями, за якими вже розслідують вибухи в Бучанському районі. Якщо склади з боєприпасами знову виявлять поруч із житловими будинками, владі доведеться пояснювати, чому після попередніх випадків проблему так і не вирішили.

  • Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Україна зіткнулася з одним із найбільших фінансових викликів для оборони від початку 2026 року. Міністерству оборони необхідно закрити дефіцит фінансування приблизно у $27 млрд, і частина цих грошей потрібна не на далеку перспективу, а для забезпечення поточних потреб Сил оборони та підготовки закупівель на початок наступного року.

    Про це 30 серпня під час зустрічі з журналістами заявив міністр оборони Євгеній Хмара. Інформацію одночасно підтвердили кілька українських медіа, кореспонденти яких були присутні на зустрічі.

    При цьому у Міноборони вже визначили щонайменше два основні способи, якими спробують закрити фінансовий розрив.

    Перший — отримати раніше частину європейського фінансування, запланованого на 2027 рік.

    Другий — переконати держави, які поки не долучилися до відповідної фінансової рамки, надати Україні гроші, а партнерів, які вже беруть участь у підтримці, — збільшити свої внески.

    За словами Хмари, Україна збирається говорити з партнерами не просто про абстрактну потребу «дати більше грошей». Київ хоче представляти конкретні оборонні проєкти, їхню мету, необхідні ресурси, очікуваний результат і строки реалізації.

    Тобто модель фінансування поступово має переходити до принципу: ось конкретне завдання Сил оборони — ось проєкт, необхідний для його виконання — ось необхідна сума і результат, який Україна отримає після фінансування.

    Звідки взялася «дірка» у $27 млрд

    Сама цифра з’явилася не сьогодні.

    Про дефіцит фінансування оборони президент Володимир Зеленський говорив ще під час зустрічі «коаліції охочих» напередодні Дня Незалежності.

    І тут є принципово важливе уточнення: йдеться не просто про те, що уряд раптово виявив нестачу $27 млрд.

    Значну частину коштів, які мали витрачатися у другій половині 2026 року, використали раніше, щоб профінансувати нагальні потреби війська, зокрема оборонні закупівлі та виробництво. Тепер цей фінансовий ресурс необхідно компенсувати.

    За інформацією, яку раніше озвучував Зеленський, приблизно $8–10 млрд із загальної потреби пов’язані із забезпеченням початку 2027 року — передусім із закупівлею зброї та іншого необхідного для Сил оборони.

    Ще близько $20 млрд припадає на зарплати військовослужбовців, виплати сім’ям загиблих та інші оборонні видатки.

    Тобто $27 млрд — це не лише гроші на нові ракети, безпілотники чи бронетехніку.

    Йдеться одночасно про утримання армії, соціальні виплати та продовження закупівель озброєння.

    Європу можуть попросити дати гроші 2027 року вже зараз

    Перший сценарій, який сьогодні прямо назвав Хмара, — перенесення частини майбутнього європейського фінансування на більш ранній термін.

    І це може стати одним із головних питань переговорів Києва з Брюсселем найближчим часом.

    Європейський Союз сформував для України кредитну рамку на €90 млрд, розділивши фінансування на дві частини — по €45 млрд на 2026 та 2027 роки. Київ хоче отримати частину коштів, запланованих на наступний рік, достроково, щоб закрити нинішню потребу.

    Таким чином Україна фактично пропонує не створювати нову програму з нуля, а змінити графік уже передбаченого фінансування.

    Це потенційно може бути швидшим шляхом, ніж домовлятися про абсолютно новий багатомільярдний пакет.

    Але проблема очевидна: якщо частину грошей 2027 року витратити вже зараз, постає питання, чим компенсувати відповідну потребу наступного року.

    Саме тому Київ паралельно шукає додаткові джерела.

    Другий варіант — нові країни та більші внески

    Хмара повідомив, що Міноборони вже визначило держави, з якими планує провести окремі переговори.

    Йдеться про дві групи партнерів.

    Перша — країни, які ще не долучилися до чинної фінансової рамки підтримки України.

    Друга — держави, які вже допомагають, але потенційно здатні збільшити свої внески.

    Міністр не назвав публічно конкретний перелік таких держав.

    Однак принцип переговорів він описав досить чітко: Україна має показувати партнерам не загальне прохання про допомогу, а конкретний військовий результат, який можна отримати за ці кошти.

    Це особливо важливо на п’ятому році повномасштабної війни, коли західним урядам дедалі частіше необхідно пояснювати власним парламентам та виборцям, на що саме витрачаються кошти для України.

    Гроші потрібні не лише для «сьогодні», а й для зброї 2027 року

    Одна з причин, чому фінансування необхідно знаходити вже зараз, полягає у специфіці оборонних закупівель.

    Складні системи озброєння неможливо замовити 1 січня і отримати 2 січня.

    Виробникам необхідні авансові платежі, контракти на комплектуючі, виробничі потужності та час.

    Тому частина грошей, які формально стосуються потреб 2027 року, має бути витрачена ще у 2026-му.

    За даними Euronews, приблизно €6 млрд із фінансової потреби стосуються саме авансових платежів за озброєння, яке Україна повинна отримати вже на початку наступного року.

    Якщо такі контракти не профінансувати зараз, проблема проявиться не сьогодні, а через кілька місяців — коли необхідна зброя просто не буде готова.

    Частину європейських грошей Україна вже отримала

    При цьому Європа вже фінансує конкретні оборонні програми.

    30 липня Україна отримала €3,47 млрд від ЄС у межах Ukraine Support Loan.

    Міноборони повідомляло, що ці кошти спрямовуються на кілька ключових напрямів: посилення протиповітряної оборони та авіаційних спроможностей, масштабування виробництва безпілотників, розвиток ракетних програм та загальне зміцнення обороноздатності.

    Це показує, що механізм прямого європейського фінансування вже працює.

    Тепер питання полягає в його масштабі та швидкості.

    Чому $27 млрд критично важливі саме зараз

    Фінансова проблема виникла у момент, коли Україні необхідно одночасно вкладати гроші одразу у кілька надзвичайно дорогих напрямів.

    Один із них — ППО.

    Напередодні Дня Незалежності Зеленський заявляв партнерам про гостру потребу України у ракетах-перехоплювачах для Patriot. Reuters повідомляло, що Київ хотів би отримати щонайменше 300 таких ракет на тлі посилення російських ракетно-дронових атак.

    Другий напрям — безпілотники та перехоплювачі.

    І саме сьогодні Хмара повідомив ще одну важливу деталь: Україна вже провела польові випробування чотирьох потенційних систем для перехоплення реактивних російських дронів.

    Наступне завдання — довести ці рішення до необхідного рівня та масштабувати їхнє виробництво до тисяч одиниць.

    А масштабування будь-якої нової зброї — це знову гроші.

    Третій напрям — далекобійні спроможності України.

    Четвертий — звичайне забезпечення величезної армії: зарплати, виплати, боєприпаси, ремонт техніки, логістика.

    Тому дефіцит у $27 млрд з’явився у дуже незручний момент: Росія не демонструє намірів згортати війну, інтенсивність ударів залишається високою, а Україна одночасно має фінансувати нинішні бойові дії та вже зараз готувати армію до 2027 року.

    Чи означає це, що «грошей на ЗСУ немає»

    Ні — і тут важливо не перебільшувати.

    Цифра $27 млрд не означає, що завтра припиняться виплати військовим або закупівлі зброї.

    Йдеться про фінансову потребу, яку необхідно закрити для виконання запланованих оборонних видатків.

    Більше того, Міноборони заявляє, що вже має сценарії її покриття.

    Але масштаб проблеми применшувати теж не варто.

    $27 млрд — величезна сума навіть для країни, яка отримує значну міжнародну підтримку. А використання частини коштів наступного року наперед фактично означає, що фінансова дискусія просто переноситься далі.

    Саме тому другий напрям — залучення нових партнерів і збільшення внесків чинних союзників — може бути навіть важливішим за дострокове використання європейського кредиту.

    Київ хоче продавати партнерам не «потребу», а результат

    І тут заява Хмари містить, можливо, найцікавіший сигнал.

    Україна змінює аргументацію у переговорах про військову допомогу.

    Замість моделі «нам необхідно $X млрд для продовження оборони» Міноборони хоче пропонувати партнерам конкретні проєкти з вимірюваним результатом.

    Це можуть бути, наприклад, певні обсяги виробництва дронів, систем перехоплення, ракет або інших спроможностей — хоча конкретних проєктів Хмара сьогодні публічно не назвав.

    Сам міністр сформулював принцип так: партнери повинні бачити, які завдання стоять перед Силами оборони, які проєкти необхідні для їх виконання, якого результату вони дадуть і в які строки.

    І це може бути принципово важливим для наступного етапу війни.

    Адже Україна зараз одночасно має дві фінансові проблеми: знайти десятки мільярдів доларів, щоб армія могла продовжувати воювати сьогодні, і не «проїсти» при цьому ресурси, які потрібні їй уже на початку 2027 року.

    Саме тому цифра $27 млрд — не просто черговий показник бюджетного дефіциту.

    Це фактично ціна фінансового мосту, який Україні потрібно побудувати між нинішнім етапом війни та наступним роком.

    І часу для цього небагато.

  • Полювання на досвід: чому візит Федорова до США змусить здригнутися Вашингтон та Пентагон

    Полювання на досвід: чому візит Федорова до США змусить здригнутися Вашингтон та Пентагон

    Плани колишнього віцепрем’єра та ексміністра оборони України Михайла Федорова здійснити візит до Сполучених Штатів викликали чималий резонанс у політичних колах. Народний депутат Олексій Гончаренко в ефірі Radio NV підкреслив, що закордонні партнери надзвичайно високо оцінюють українські напрацювання у сфері оборонних технологій та ведення сучасних бойових дій.

    За словами нардепа, закордонні університети, провідні військові корпорації та представники Пентагону вишиковуються в чергу заради експертизи колишнього очільника відомства. Потужний бекграунд у сфері цифровізації державних послуг та управлінський досвід під час повномасштабної війни роблять його бажаним гостем на найвищому рівні. Водночас експерти припускають, що за океаном політик може шукати додаткову підтримку для просування власних ініціатив після фактичного переходу в новий статус.

    Нагадаємо, що політична криза середини літа завершилася відставкою попереднього уряду та гучними кадровими ротаціями в армії. Після того як колишній міністр відмовився від інших посад у виконавчій владі, окрім керівництва оборонним сектором, а новим очільником міністерства став Євген Хмара, увага суспільства прикута до подальших кроків експосадовця. Поїздка за кордон може стати ключовим етапом у формуванні його нової політичної та експертної траєкторії.

     

  • «Україна повільно програє»: у Кремлі вчепилися в резонансні заяви Федорова після його відставки

    «Україна повільно програє»: у Кремлі вчепилися в резонансні заяви Федорова після його відставки

    У Кремлі використали резонансне інтерв’ю колишнього міністра оборони України Михайла Федорова, в якому той розкритикував ситуацію у державному управлінні та заявив про ризик поступового програшу України у війні. У Москві його слова намагаються представити як свідчення внутрішньої кризи в українській владі.

    Приводом стало велике інтерв’ю Федорова агентству Reuters, опубліковане після його звільнення з посади міністра оборони. Експосадовець заявив, що Україна опинилася у критичній точці війни та має лише кілька місяців для ухвалення рішень, здатних змінити ситуацію.

    За його оцінкою, зараз ситуація виглядає так, ніби Україна «поступово, повільно програє». Водночас Федоров наголосив, що країна все ще має шанси переломити хід війни, але для цього необхідні системні зміни та чітке бачення того, як її завершити.

    Що саме заявив Федоров

    В інтерв’ю Reuters колишній очільник Міноборони назвав одразу кілька проблем, які, на його думку, заважають Україні ефективніше протистояти Росії.

    Серед них — відсутність загального бачення перемоги у війні, недостатні темпи впровадження інновацій, корупція, вплив неформальних мереж та недостатня політична незалежність державних інституцій.

    Федоров заявив, що Україна зараз перебуває у своєрідній точці перелому.

    «Я думаю, що зараз настав переломний момент, який визначить нашу майбутню траєкторію».

    Водночас він додав, що, попри складну ситуацію, Україна має «всі шанси» перемогти, якщо терміново сформує дієвий план завершення війни.

    Саме ці слова стали особливо резонансними, оскільки суттєво відрізняються від офіційної публічної риторики української влади.

    У Кремлі використали інтерв’ю для атаки на Київ

    Російська сторона швидко підхопила заяви колишнього міністра. Кремль намагається подати конфлікт навколо Федорова та його публічну критику як доказ серйозного протистояння всередині української влади.

    Такий інформаційний акцент Москви з’явився на тлі дедалі помітнішого політичного конфлікту після відставки Федорова.

    Водночас до тверджень Кремля про нібито «розвал» України варто ставитися саме як до політичної та пропагандистської інтерпретації Москви. Сам Федоров не говорив про «розвал держави». Навпаки, він заявив Reuters, що Україна все ще може змінити ситуацію на свою користь.

    В Офісі президента вже відповіли Федорову

    На резонансне інтерв’ю відреагував і Офіс президента України.

    У коментарі Reuters там звернули увагу, що під час перебування Федорова на посаді міністра оборони його публічна оцінка ситуації була значно позитивнішою.

    В ОП зазначили, що після відставки змінився насамперед особистий статус самого Федорова, натякаючи таким чином на політичний характер його нинішньої критики.

    Це вже не перша публічна суперечка між Федоровим та керівництвом країни після його звільнення.

    Напередодні колишній міністр також вступив у заочну дискусію із Зеленським щодо величезного дефіциту оборонного бюджету.

    Президент раніше говорив про нестачу приблизно 27 млрд доларів, яка, за його словами, виникла, зокрема, через використання частини запланованих на пізніший період коштів уже в першій половині року.

    Федоров категорично не погодився з такими розрахунками.

    За його словами, фінансовий план Міноборони на момент його роботи передбачав дефіцит приблизно у 5 млрд доларів до кінця року, а його команда нібито розуміла, з яких джерел ці кошти можна буде залучити.

    Він також пояснив, що дострокове використання частини фінансування було пов’язане, зокрема, з необхідністю забезпечувати кампанію українських ударів безпілотниками по російській паливній та військовій логістиці.

    Конфлікт вийшов далеко за межі Міноборони

    Ситуація навколо Федорова стала ще гострішою після того, як він порушив питання проведення виборів під час війни.

    Це спричинило публічну реакцію Зеленського.

    23 серпня президент заявив, що проведення виборів за умов активної війни може фактично «зруйнувати» країну через внутрішній розкол.

    «Вибори зараз — це цунамі для держави, яке розколе Україну», — заявив Зеленський. За його словами, його стратегія полягає в тому, щоб спочатку привести країну до завершення війни та зберегти незалежну й суверенну державу.

    Reuters зазначає, що Федоров став одним із найпомітніших українських політичних діячів, які публічно порушили питання виборів під час повномасштабної війни.

    Чому Москва так активно підхопила слова Федорова

    Для Кремля конфлікт між колишнім міністром оборони та українським керівництвом є зручним інформаційним приводом.

    Москва протягом усієї повномасштабної війни намагається просувати тезу про нібито політичну нестабільність України, конфлікти всередині керівництва та втрату підтримки чинною владою.

    Тому різкі заяви людини, яка ще нещодавно очолювала одне з ключових міністерств воюючої країни, дають російській пропаганді можливість використовувати внутрішню українську дискусію у власних цілях.

    Особливо вигідною для Москви стала фраза Федорова про те, що Україна зараз виглядає так, ніби «повільно програє».

    Однак друга частина його позиції в російській інтерпретації значно менш помітна: Федоров одночасно заявив, що Україна має можливості змінити ситуацію і що результат залежатиме від рішень, ухвалених найближчими місяцями.

    Таким чином, інтерв’ю Федорова переросло зі звичайної критики після відставки у значно масштабнішу політичну історію. Його заяви вже спричинили відповідь Офісу президента, публічну суперечку щодо оборонного бюджету та виборів, а тепер активно використовуються Кремлем для просування власних тез про внутрішню ситуацію в Україні.

  • Електричний стілець замість крісла: Рада віддала Міноборони ексглаві «Альфи» Євгену Хмарі на тлі тотального дефіциту та хаосу із закупівлями

    Електричний стілець замість крісла: Рада віддала Міноборони ексглаві «Альфи» Євгену Хмарі на тлі тотального дефіциту та хаосу із закупівлями

    Верховна Рада України конституційною більшістю у 312 голосів підтримала призначення колишнього керівника Центру спеціальних операцій «А» СБУ Євгена Хмари на посаду міністра оборони. Проте формальний тріумф у сесійній залі приховує надскладну кризу, яка чекає на нового очільника відомства: хронічне безгрошів’я, параліч у погодженні тактико-технічних характеристик (ТТХ) озброєння, кадрове перезавантаження ключової Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та жорсткі вимоги західних союзників щодо прозорості витрат.

    Щоб очолити оборонне відомство відповідно до вимог цивільно-військового контролю за стандартами НАТО, генералу довелося терміново позбутися погонів. Перехід у цивільний статус відбувся за спеціальною юридичною процедурою через реорганізацію посад вищого офіцерського складу.

    «Я стою перед вами як цивільна особа, звільнений відповідно до закону України про військовий обов’язок і військову службу, стаття 26, звільнення з військової служби, щодо проведення організаційних заходів для осіб вищого офіцерського складу», – заявив із трибуни парламенту Євгеній Хмара.

    Кулуарні інтриги та голосування за призначення

    Попередньо розглядалася можливість роботи Хмари у статусі тимчасового виконувача обов’язків, однак такий формат заблокував би формування команди та призначення профільних заступників. Зрештою 18 серпня Президент України Володимир Зеленський офіційно вніс подання на повноцінне призначення міністра.

    Під час обговорення серед парламентарів точилися суперечки, зокрема на тлі нещодавніх заяв Михайла Федорова та ранкових слідчих дій в офісі нардепа від колишньої ОПЗЖ Вадима Столара щодо збору застави для ексміністра Германа Галущенка. Попри побоювання про зрив домовленостей, кадрову пропозицію підтримали 193 депутати монобільшості, а також представники опозиційних фракцій.

    Кадровий пасьянс: старі кадри та нові виклики міністерства

    Головним завданням для новопризначеного посадовця стає формування дієздатної управлінської команди в умовах жорсткого аудиту з боку партнерів. Нещодавно Кабінет Міністрів України вже провів низку кадрових перестановок у керівництві міністерства.

    До роботи на міжнародному напрямку повернули Сергія Боєва, який раніше очолював це поле під керівництвом чотирьох попередніх міністрів. Соціальний блок після тривалого очікування очолила Любов Галан, яка до цього керувала Правозахисним центром для військовослужбовців «Принцип». Третім заступником став Микола Швидкий, чия майбутня зона відповідальності пов’язана з безпосередньою координацією з фронтом.

    Водночас відкритою залишається доля заступників із цифрового крила – Олексія Вискуба та Мстислава Баніка, а також питання остаточного контролю над багатомільярдними військовими закупівлями, де найчастіше зазнавали фіаско попередні керівники міністерства.