Позначка: Мінрегіон

  • Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Олексію Кулебі знайшли заміну: з ймовірністю 99% новим очільником Міністерства розвитку громад та територій стане голова КОДА Микола Калашник.

    Як зазначає джерело, кандидатура Миколи Калашника вперше з’явилася ще на початку березня, коли стало зрозуміло, що брати на себе складнощі з вирішенням  проблем по відновленню не так багато бажаючих, а з урахуванням невизначеності із залученням кредитних коштів це завдання здається “непосильним”.

    “Володимир Зеленський коротко переговорив з Миколою Калашником під час робочої поїздки до села Мощун, та залишився задоволений розмовою.  

    Президент високої думки про Калашника – це один із небагатьох представників зеленої команди з практично нульовим негативним рейтингом.

    Після відходу з Дарницької райадміністрації Калашнику  вдалося повністю залишити там свою вертикаль, очікується, що і в Київській області він збереже свій вплив.

    Хто замінить Миколу Калашника на посту глави КОДА, поки невідомо, але за лаштунками обговорюється одна кандидатура.

    Також неясним залишається політичне майбутнє Олексія Кулеби. Щодо останнього розглядаються варіанти відправки за кордон послом чи очолити одне з проблемних держпідприємств, на кшталт “Укрпошти”.

    Водночас, крупні гравці ринку “відбудови країни”, такі як “Автострада”, “Автомагістраль” та “Онур”, через своє лобі тиснуть на Офіс Президента, бо для них зупинка роботи наразі рівнозначна банкрутству банкрутств.

    За оцінками експертів, ці підприємства без нових великих контрактів втратять оборотні кошти і їм доведеться брати значні позики у банків, що рівнозначно втраті прибутку.

    В даному контексті намір власника Автостради Максима Шкіля придбати один із банків-банкрутів – це в першу чергу можливість спробувати мінімізувати втрати в більш прозорих умовах роботи з міжнародними кредитними коштами”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Микола Калашник є фігурантом ряду корупційних скандалів про незаконне збагачення та роботою з РФ, в результаті якого його уже ексколеги отримали підозри у колабораціонізмі.

  • Будинки без ОСББ змінять систему управління: Мінрегіон підготував новий закон

    Будинки без ОСББ змінять систему управління: Мінрегіон підготував новий закон

    Міністерство розвитку громад та територій підготувало законопроєкт, який передбачає створення юридичної особи — простого товариства співвласників — у кожному багатоквартирному будинку, де не створено ОСББ. Документ має на меті модернізувати систему управління житловим фондом і зробити її більш прозорою для мешканців.

    Йдеться про законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо управління житловим фондом». Однією з ключових новацій стане запуск у 2026 році єдиного реєстру управління будинками, який стане частиною Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

    У цьому реєстрі міститиметься інформація про житловий фонд громад: форма управління будинком, договори з управителями, фінансові звіти та дані про проведені ремонти. Передбачається, що мешканці зможуть отримувати доступ до цих даних онлайн.

    Законопроєкт пропонує ліквідувати інститут балансоутримувачів і зобов’язати співвласників обрати одну з трьох форм управління будинком:

    • створення ОСББ,
    • просте товариство співвласників,
    • управління через управляючу компанію.

    Якщо мешканці не визначаться самостійно, місцева влада зможе призначити управителя примусово.

    Уповноважена особа товариства співвласників відповідатиме за ведення обліку, укладання договорів та управління фінансовими рахунками будинку.

    Ініціатива Мінрегіону є частиною більш широкої реформи житлової політики в Україні. Раніше Верховна Рада вже підтримала закон про нову житлову політику, який має змінити підходи до управління житловим фондом і забезпечення громадян житлом.

    Крім того, парламент також готує законодавчі зміни, які дозволять громадам здавати соціальне житло в оренду. Це має створити нові механізми забезпечення житлом людей, які його потребують.

    Що зміниться для мешканців

    Новий законопроєкт також уточнює статус ОСББ і управителів як споживачів комунальних послуг. Це дозволить оплачувати електроенергію та газ за тарифами для населення, а не для підприємств.

    Окремо документ визначає правовий статус прибудинкових територій і земельних ділянок. Вони будуть юридично пов’язані з будинком і належатимуть його співвласникам.

    За словами заступниці міністра розвитку громад та територій Наталії Козловської, товариство співвласників фактично стане офіційним представником будинку, який опікуватиметься спільними питаннями мешканців — від обліку комунальних послуг до укладання договорів з управителями.

    Документ також має вирішити проблему новобудов, які іноді вводять в експлуатацію без повного підключення до інженерних мереж. Законопроєкт встановлює чіткі строки передачі будинків після введення в експлуатацію.

  • Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Печерський районний суд Києва залишив без руху позов Світлани Чернишової про поділ спільного майна з її чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Йдеться про спробу юридично закріпити за собою значний масив активів у момент, коли сам Чернишов є ключовим фігурантом антикорупційних розслідувань.

    Згідно з матеріалами справи, Світлана Чернишова претендувала на елітну нерухомість у Києві, цінні папери на мільйони гривень, а також кошти, розміщені на двадцяти одному банківському рахунку. Окремий цинізм ситуації полягає в тому, що предметом поділу стали й гроші, вже вилучені детективами НАБУ, а також суми застав, внесені в межах кримінального провадження щодо Олексія Чернишова.

    Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

    Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

    Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

    Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

    Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

    На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.

  • В Україні планують запровадити платні дороги: кого торкнеться і за що платитимуть

    В Україні планують запровадити платні дороги: кого торкнеться і за що платитимуть

    В Україні можуть запровадити платний проїзд для вантажного транспорту на окремих дорогах. Над такою моделлю працює Міністерство розвитку громад та територій, повідомила заступниця міністра Альона Шкрум в інтерв’ю Forbes Ukraine.

    За словами Шкрум, новий закон про публічно-приватне партнерство дозволяє реалізовувати подібні інфраструктурні проєкти навіть під час війни. Мова йде про так звану толінгову модель: легкові та пасажирські автомобілі користуватимуться дорогами безкоштовно, а вантажівки вагою понад 12 тонн сплачуватимуть за проїзд.

    У міністерстві наголосили, що подібна система вже функціонує у багатьох європейських країнах та дозволяє залучати приватні інвестиції без додаткового навантаження на населення.

    Платні дороги для вантажівок можуть стати важливим інструментом відновлення інфраструктури та стимулювання економіки. За оцінками Альони Шкрум, будівництво доріг і житла створює економічний ефект із мультиплікатором 2,4 завдяки новим робочим місцям та залученню місцевого бізнесу.

    Нагадаємо, що на Львівщині заплановано ремонт 18 км дороги Нагірне – Добромиль до пунктів пропуску Шегині – Медика, Нижанковичі – Мальховіце та Смільниця – Кросьценко. На ці роботи виділено грант 4,8 млн євро. Також у жовтні Служба автодоріг провела торги на ремонт дороги до «Буковеля» – від Надвірної до Поляниці – із вартістю робіт 2,4 млрд грн.

  • Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Нові дані з регіонів та судових матеріалів вказують на існування масштабної будівельно-інфраструктурної мережі, до якої залучено посадовців Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низку «підконтрольних» підрядників. За інформацією джерел, схема працювала як на будівництві водопроводів, так і на проєктах зі спорудження укриттів та капітальних ремонтів житла.

    У центрі першого блоку фігурантів — Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники обласних служб відновлення: Антощук у Миколаївській області, Коломійцев у Дніпропетровській, Алексєєв у Харківській, Донченко в Одеській та Антонян у Волинській областях. За даними джерел, до процесу були залучені й регіональні керівники — зокрема Миколаївський голова ОВА Віталій Кім та представники Дніпропетровської ОДА, із суттєвою допомогою й впливом Юрія Голика.

    За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

    Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

    Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

    Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

    За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

    Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

  • ДБР розслідує можливе привласнення коштів за участі «Автомагістраль-Південь» та посадовців профільних відомств

    ДБР розслідує можливе привласнення коштів за участі «Автомагістраль-Південь» та посадовців профільних відомств

    Територіальне управління ДБР у Києві внесло відомості до ЄРДР № 62025100110000222 від 22.10.2025 за ознаками ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство перевіряє можливу змову керівництва ТОВ «Автомагістраль-Південь» з посадовцями Міністерства розвитку громад та територій і Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури щодо розкрадання державних і міжнародних коштів на інфраструктурних проєктах.

    У центрі ймовірної координації процесу — Юрій Голик, колишній куратор «Великого будівництва». Використовуючи зв’язки, він нібито сприяв погодженню тендерів і укладенню контрактів, після чого кошти «розчинялися» через мережу підконтрольних структур, зокрема ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» і «Автомагістраль-Південь». Механіка схеми, за версією слідства: завищення кошторисів, підроблення актів виконаних робіт, фіктивні субпідряди та конвертація в готівку.

    Найбільші ризикові епізоди стосуються будівництва й реконструкції водогонів у Миколаївській та Дніпропетровській областях після руйнування Каховської ГЕС. На папері йшлося про «масштабну відбудову», але на практиці, як стверджують заявники, — про «повітряні труби» і відсутність підтверджених обсягів робіт на сотні мільйонів гривень.

    Отримані аванси, за даними розслідування, проводили через ланцюги фірм-прокладок і переводили у готівку для подальшого розподілу між учасниками. Йдеться про кошти як державного бюджету, так і міжнародних програм відновлення.

    ДБР розслідує причетність посадовців центральних і обласних органів влади. Про підозри конкретним особам у повідомленні не йдеться. Сторони, згадані у матеріалах, публічно свою позицію щодо наведених звинувачень не озвучували/не коментували. Редакційне застереження: усі особи вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

    «Автомагістраль-Південь» раніше фігурувала у медійних розслідуваннях щодо великих підрядів у межах «Великого будівництва» та відбудови після підриву Каховської ГЕС. Критики говорили про завищені кошториси та низьку якість робіт; компанія системно вигравала тендери на мільярди гривень.

    Очікуються експертизи кошторисів, перевірка актів виконаних робіт, трасування фінансових потоків та допити посадовців замовників і підрядників. У разі підтвердження збитків у «особливо великих розмірах» фігурантам може загрожувати до 12 років ув’язнення з конфіскацією.