Президент Дональд Трамп заявив, що «назавжди відкриває» Ормузька протока — один із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою, через який проходить значна частина глобальних енергопоставок. Відповідну заяву він оприлюднив у своїй соцмережі Truth Social на тлі загострення ситуації навколо Ірану та зростання напруженості в регіоні Перської затоки. У своєму дописі Трамп наголосив, що таке рішення нібито позитивно сприйняв Китай, адже стабільність судноплавства у протоці є критично важливою для світової економіки. Він також заявив, що Китай погодився не постачати зброю Іран, і додав, що розраховує на подальшу співпрацю з лідером КНР Сі Цзіньпін.
Втім фактичний контекст цієї заяви значно складніший. За інформацією міжнародних медіа та офіційних повідомлень, США не «відкрили» протоку в буквальному сенсі, а розгорнули масштабну військово-морську операцію в регіоні після провалу переговорів із Іраном у квітні 2026 року. Американська сторона оголосила про контроль судноплавства в акваторії та почала обмежувати рух суден, пов’язаних з Іраном, водночас декларуючи забезпечення безпечного транзиту для інших країн. Це означає, що фактично мова йде про спробу встановлення контролю над ключовим морським маршрутом, а не про зміну його міжнародно-правового статусу.
Ормузька протока є стратегічною точкою глобальної економіки: через неї проходить до 20% світових поставок нафти. Будь-яке загострення в цьому регіоні одразу впливає на світові ринки, викликаючи коливання цін на енергоносії та зростання вартості логістики. На тлі нинішньої кризи судноплавство в протоці вже зазнало ускладнень: окремі судна змушені були змінювати маршрути, а страхові ставки для перевізників зросли через підвищені ризики.
Ескалація ситуації розпочалася після військових дій США та їхніх союзників проти Ірану наприкінці лютого 2026 року. У відповідь Тегеран неодноразово погрожував перекриттям протоки, що створило ризик глобальної енергетичної кризи. У березні Трамп висунув Ірану ультиматум щодо забезпечення вільного судноплавства, а вже у квітні після провалу переговорів США перейшли до активних дій, включно з розгортанням військових кораблів і авіації в регіоні.
На цьому тлі заява про «назавжди відкриту» протоку виглядає радше політичним сигналом, ніж описом реальних змін. Фактично Вашингтон намагається продемонструвати контроль над ситуацією та гарантувати союзникам безпеку постачання енергоносіїв, одночасно чинячи тиск на Іран. Сам Трамп у своїх заявах також наголошував, що США здатні забезпечити безпеку в регіоні, але водночас підкреслював готовність до військового сценарію, якщо це буде необхідно.
Міжнародна реакція на ці дії залишається неоднозначною. Деякі країни закликають до деескалації, побоюючись, що будь-яке загострення в Ормузькій протоці може призвести до масштабних економічних наслідків. Особливу увагу до ситуації проявляє Китай як один із найбільших імпортерів нафти, для якого стабільність цього маршруту є критичною.
Таким чином, попри гучну заяву Трампа, Ормузька протока не зазнала формальних змін у своєму статусі. Натомість ситуація навколо неї залишається напруженою через військову активність і політичне протистояння. Заява американського президента відображає прагнення продемонструвати контроль над стратегічним регіоном, однак реальний стан речей свідчить про складний і потенційно небезпечний баланс сил, який продовжує формуватися в умовах конфлікту між США та Іраном.
