Позначка: міжнародні партнери

  • Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, спрямованих на суттєве спрощення процедур забезпечення Сил оборони. Йдеться про дерегуляцію закупівель, централізацію процесів через Міністерство оборони та зміни у використанні окремих категорій ресурсів — від вибухових речовин до знеболювальних препаратів. Про це 2 травня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Ключовим елементом змін стало визначення Міністерства оборони як «єдиного вікна» для всіх складових сектору безпеки і оборони. Це означає, що відтепер саме оборонне відомство координуватиме потреби різних структур, зокрема Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших формувань. Такий підхід має усунути дублювання процесів, скоротити час ухвалення рішень і зробити постачання більш ефективним в умовах війни.

    За словами Свириденко, одним із пріоритетів уряду є максимальне прискорення закупівель за кошти міжнародних партнерів. У зв’язку з цим змінено порядок координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міністерство оборони України акумулюватиме запити від усіх складових Сил оборони, що дозволить точніше формувати потреби та швидше залучати фінансування від донорів. Безпосередню реалізацію закупівель за кошти іноземних партнерів здійснюватиме Агенція оборонних закупівель ДОТ.

    Ще одним важливим нововведенням стала зміна підходу до кодифікації вибухових речовин. Вперше їх розглядатимуть як окремі предмети постачання, а не лише як складову боєприпасів. Це дає змогу закуповувати такі матеріали більш гнучко — під конкретні потреби підрозділів. Водночас процедура підтвердження характеристик продукції для виробників залишається без змін, що має забезпечити контроль якості. Встановлено і чіткі строки: кодифікація має відбуватися протягом десяти днів після отримання висновку за результатами випробувань.

    Суттєві зміни торкнулися і медичного забезпечення військових. Кабінет Міністрів вніс зміни до правил обігу знеболювальних препаратів, зокрема наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються в бойових умовах. Відтепер Міністерство оборони отримує право самостійно визначати порядок їх постачання та використання на передовій, на стабілізаційних пунктах і у бойових бригадах. Це рішення фактично скасовує частину бюрократичних обмежень мирного часу, які раніше ускладнювали роботу медиків у польових умовах. Нові норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.

    Експерти зазначають, що такі кроки є логічним продовженням курсу на дерегуляцію оборонного сектору, який Україна активно реалізує з початку повномасштабної війни. Централізація закупівель через одне відомство дозволяє не лише зменшити адміністративні бар’єри, а й посилити контроль за використанням ресурсів. В умовах високої інтенсивності бойових дій швидкість постачання часто є критичним фактором, який безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на фронті.

    Окрему увагу в уряді приділяють прозорості процесів. Хоча частина інформації про оборонні закупівлі залишається закритою з міркувань безпеки, централізація управління дозволяє краще відстежувати рух ресурсів і запобігати їх нецільовому використанню. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів, які фінансують значну частину оборонних потреб України.

    Водночас зміни мають і стратегічне значення. Уніфікація підходів до закупівель, кодифікації та медичного забезпечення формує більш сучасну модель управління оборонним сектором, яка відповідає стандартам країн НАТО. Це може спростити інтеграцію України у західні безпекові структури в майбутньому.

    Новий пакет рішень уряду є спробою зробити систему забезпечення армії швидшою, гнучкішою та менш залежною від бюрократичних процедур. У реаліях війни це означає не лише економію часу, а й потенційно врятовані життя військових, які отримуватимуть необхідне спорядження та медичну допомогу без затримок.

  • Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    Зеленський поставив питання західним партнерам щодо виборів

    У політичних колах ширяться заяви про можливу зміну акцентів серед західних партнерів України. У низці анонімних джерел стверджується, що США нібито роблять ставку на керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова, а Велика Британія підтримує колишнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

    Водночас офіційних підтверджень такої інформації з боку Вашингтона чи Лондона немає. Подібні заяви з’являються на тлі активних дискусій про перспективи виборів в Україні та майбутню політичну конфігурацію після завершення воєнного стану.

    Президент України Володимир Зеленський публічно поставив питання щодо намірів партнерів, заявивши: «Наші партнери повинні відповісти на питання: вони дійсно хочуть виборів чи просто хочуть змінити мене?». Ця заява пролунала на тлі обговорень про доцільність проведення виборів під час війни.

    Експерти зазначають, що тема можливих кадрових змін або підтримки окремих політичних фігур з боку міжнародних союзників часто використовується в інформаційному просторі як елемент політичної боротьби або зовнішнього впливу.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством, проведення виборів під час воєнного стану в Україні заборонене. Питання їх організації можливе лише після скасування особливого правового режиму.

    Аналітики закликають обережно ставитися до інформації з анонімних джерел та очікувати офіційних заяв від міжнародних партнерів і представників української влади.

  • Переговори в Абу-Дабі: Україна очікує позицію ключових європейських партнерів

    Переговори в Абу-Дабі: Україна очікує позицію ключових європейських партнерів

    У владних колах України триває внутрішня дискусія щодо подальшої стратегії переговорів про завершення війни. За інформацією джерела в Офісі президента, Кирило Буданов наполягає на можливості певних компромісів у переговорному треку, тоді як президент Зеленський займає жорсткішу позицію щодо територіального питання.

    За словами співрозмовника, президент вимагає суворого дотримання встановлених рамок і не допускає будь-яких відхилень, які могли б поставити під сумнів територіальну цілісність України. Такий підхід, за оцінками джерела, передбачає свідоме затягування переговорного процесу до формування більш вигідної міжнародної конфігурації.

    В Офісі президента очікують чіткої позиції Великої Британії, Франції та Німеччини щодо можливих переговорів, які можуть відбутися в Абу-Дабі. Саме сигнали від ключових європейських партнерів, за словами джерела, мають визначити подальші кроки Києва на дипломатичному напрямку.

    За цією логікою, українське керівництво наразі не розглядає сценарій швидких домовленостей і готується до тривалого протистояння. У президентській команді вважають, що передчасні поступки без чітких гарантій безпеки та підтримки з боку союзників можуть створити довгострокові ризики для країни.

    Таким чином, переговорний процес залишається прив’язаним не лише до ситуації на фронті, а й до позиції західних партнерів, від якої залежатиме готовність України переходити від стратегії стримування до реальних дипломатичних компромісів.

  • У Львові підпишуть документи про трибунал для Путіна та його оточення

    У Львові підпишуть документи про трибунал для Путіна та його оточення

    9 травня у Львові відбудеться визначна подія міжнародного масштабу — підписання документів про створення спеціального трибуналу для притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності за агресію проти України. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на проєкти відповідних документів.

    До участі в підписанні долучаться керівництво України, представники Ради Європи та міністри закордонних справ десятків країн. У документах йдеться, що трибунал створюється з метою здійснення правосуддя над особами, які несуть найбільшу відповідальність за злочин агресії проти України, що є одним з основних міжнародних злочинів.

    Підписанти також закликають інші країни та міжнародні організації долучитися до ініціативи, підтримати діяльність трибуналу та сприяти притягненню винних до відповідальності.

    Робота над створенням цього трибуналу триває з початку 2023 року. Паралельно ведеться активний збір доказової бази, яка стане основою для розгляду справ у майбутньому суді.

    Очікується, що трибунал матиме міжнародний мандат і спеціальну юрисдикцію, що дозволить притягнути до відповідальності не лише виконавців, а й вище керівництво РФ, яке віддавало накази про збройну агресію та системно порушувало норми міжнародного права.

    Створення трибуналу є не лише юридичним кроком, а й потужним сигналом: злочини проти миру не залишаться безкарними, а глобальна спільнота готова відновити справедливість та захистити принципи міжнародного права.

  • Україна розробляє потужну ракетну програму – Умєров

    Україна розробляє потужну ракетну програму – Умєров

    Міністерство оборони України розробило нову ракетну програму, яку вже встигли назвати “достатньо потужною”. Голова відомства Рустем Умєров повідомив в ефірі телемарафону, що міжнародні партнери вже висловили усну згоду на її фінансування, а письмові підтвердження очікуються найближчим часом.

    “Ми вже обмінялися цією програмою з нашими партнерами й зараз чекаємо: скільки із тих спроможностей – ракети, дрони, або ракети-дрони – вони будуть готові підтримати”, – зазначив Умєров. Він підкреслив, що метою є збільшення масштабів випуску ракет до рівня, наближеного до дронової програми.

    Розширення українського виробництва ракет

    Ракетна програма, яку президент Володимир Зеленський анонсував наприкінці серпня 2024 року, має стати важливою складовою оборонної стратегії України. Після засідання Ставки президент повідомив, що для реалізації цієї ініціативи буде виділено додаткові кошти.

    На початку повномасштабної війни українські Сили оборони активно використовували ракетні системи власного виробництва. Зокрема, значним успіхом стало застосування протикорабельної ракети Р-360 “Нептун”, що продемонструвала високу ефективність в умовах реальних бойових дій.

    “Паляниця” і нові перспективи

    25 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський оголосив про успішне бойове застосування нової зброї — реактивної ракети-дрона під назвою “Паляниця”. Ця новітня розробка стала результатом 18 місяців роботи українських інженерів і вже довела свою ефективність на полі бою.

    Окрім цього, 27 серпня під час пресконференції президент повідомив, що Україна вперше з початку повномасштабного вторгнення успішно випробувала власну балістичну ракету. За даними Defense Express, мова йде про оперативно-тактичний ракетний комплекс “Сапсан” або “Грім-2”, який може стати важливим елементом оборонної стратегії країни.

    Україна поступово розширює свої можливості в галузі ракетного озброєння. Партнерська підтримка цієї програми допоможе не тільки збільшити обсяги виробництва ракет і дронів, але й підвищити обороноздатність країни на міжнародній арені. Завдяки новим розробкам, українські військові зможуть більш ефективно відстежувати та нейтралізувати загрози, навіть у складних умовах сучасної війни.

  • МВФ вимагає скоротити соцвиплати, Україна готує законопроєкт на зміну системи

    МВФ вимагає скоротити соцвиплати, Україна готує законопроєкт на зміну системи

    Наше джерело повідомляло, що МВФ зажадало від Офісу Президента скоротити соціалку і Зеленський торік погодив поетапне скорочення.

    В Україні хочуть “переглянути філософію” соціальних виплат, тому що грошей на них уже не вистачає, заявила міністр соцполітики Оксана Жолнович.

    Виплати хочуть зробити тимчасовими, поки людина не зможе сама заробляти.

    “Ми взяли на себе надмірну кількість соціальних зобов’язань щодо соціальних виплат, які не завжди можуть бути підтверджені фінансовим ресурсом. Ми працюємо над тим, щоб переглянути філософію соцвиплат. Щоб кожна ця виплата мала чітку мету – виходу людини зі складної життєвої ситуації і обов’язково була пов’язана з послугою, яка допоможе людині стати економічно незалежною”, – заявила Жолнович на конференції у Вільнюсі.

    Відповідний законопроєкт уже підготовлено.

    Україна взяла на себе надмірну кількість зобов’язань по фінансовим виплатам соціально вразливим верствам населення. Подібну диференційованість важко підтримувати бюджетним ресурсом, тому в уряді хочуть переглянути “філософію” соціальних видатків.

    Деталі розповіла міністерка соціальної політики Оксана Жолнович на Конференції у Вільнюсі.

    На соціальні потреби витрачається дуже багато державних коштів, ця сфера за рівнем фінансування перебуває на другому місці після оборонної. І хоча наразі надходить допомога від міжнародних партнерів України, з часом вона припиниться.

    Необхідно замислитися над оптимізацією витрат, бо мова йде про величезні кошти, особливо в умовах зростаючої кількості людей на межі бідності через війну. Це не означає, що комусь, хто потребує допомоги, відмовлятимуть, але варто приготуватися до характерних змін.

    “Ми не можемо збільшувати ресурс на соціальні видатки, ми повинні його оптимізувати і зробити максимально адресним. Працюємо над тим, щоб переглянути філософію соцвиплат. Щоб кожна виплата мала чітку мету – виходу людини із складної життєвої ситуації і була пов’язана з послугою, яка допоможе стати економічно незалежною”, – констатувала Оксана Жолнович.

    Вона не уточнила, яким способом уряд хоче домогтися позитивного результату. Але зазначила, що в Міністерстві вже підготували законопроєкт про базову соціальну допомогу, яка об’єднує деякі диференційовані виплати.

    В Україні визначили дуже багато категорій громадян, які мають право на соціальні пільги. До великої групи пільговиків належать:

    • пенсіонери за віком, вислугою років, інвалідністю;
    • особи з інвалідністю будь-якої групи;
    • малозабезпечені сім’ї;
    • діти війни;
    • багатодітні родини (троє і більше неповнолітніх);
    • сироти і діти, позбавлені батьківського піклування;
    • ветерани війни (учасники бойових дій, члени сімей загиблих або померлих військових тощо);
    • ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції;
    • постраждалі від Чорнобильської катастрофи;
    • працівники окремих професій.

    Ці люди становлять переважну більшість громадян України, адже після початку повномасштабної війни збільшилася кількість сиріт, ветеранів, загиблих військових тощо. Пільговикам надають допомогу в різноманітних сферах життя – починаючи з оплати комунальних послуг і завершуючи регулярними фінансовими виплатами.