Nenkainfo.com

Позначка: Миколаїв

  • У Миколаїві підприємиця організовувала харчування дітей з порушенням правил

    У Миколаїві підприємиця організовувала харчування дітей з порушенням правил

    Слідчий суддя Центрального районного суду Миколаєва розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу директорці ТОВ, що займається ресторанним бізнесом та організацією харчування, підозрюваної у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.325, ч.3 ст.15 та ч.5 ст.191 КК України.

    За даними слідства, підозрювана уклала договір з комунальним закладом харчування для організації кейтерінгових послуг у 27 навчальних закладах міста. Для виробництва страв вона орендувала літню площадку ресторану, яка не відповідала санітарним нормам, а сам процес приготування їжі здійснювався з порушенням правил безпеки та гігієни.

    Крім того, підозрювана знала про відсутність у її підприємства достатніх потужностей для виконання умов договору, що, на думку слідства, свідчить про умисел на вчинення злочину та створення ризику для здоров’я дітей.

    На судовому засіданні захисник підозрюваної заперечував проти обрання тримання під вартою, стверджуючи, що підозра необґрунтована, та пропонував застосувати домашній арешт у нічний час. Прокурор, у свою чергу, наполягав на триманні під вартою із визначенням розміру застави, вказуючи на можливість уникнення підозрюваною процесуальних обов’язків без такого заходу.

    Судове рішення щодо запобіжного заходу ще не опубліковане, а розгляд справи продовжується.

  • Постачальник шкільного харчування у Миколаєві під підозрою через кишкову паличку

    Постачальник шкільного харчування у Миколаєві під підозрою через кишкову паличку

    У Миколаєві постачальник харчів для шкіл ТОВ «Просеко 8» потрапив під підозру через організацію тендеру на змові та виявлення кишкової палички у продукції. Справу розслідують правоохоронці та Державна аудиторська служба.

    Як повідомляє Nikcenter із посиланням на документи Prozorro, ТОВ «Просеко 8», ФОП Камашева Тетяна Федорівна та ТОВ «Насолода РК» під час підготовки тендеру надали замовнику – комунальному виробничому підприємству з організації харчування у навчальних закладах Миколаївської міської ради – свої комерційні пропозиції. Ці дані лягли у розрахунок очікуваної вартості замовлення.

    Виявилось, що всі три компанії мають тісні зв’язки з головою Інгульської районної адміністрації та депутаткою міської ради Ганною Ременніковою. Єдиним учасником торгів стало ТОВ «Просеко 8», яке отримало підряд із символічною знижкою 0,05% від очікуваної вартості.

    Журналісти встановили такі зв’язки:

    • власниця ТОВ «Просеко 8» Ірина Стоєва раніше працювала у закладах харчування родини Ременнікової;

    • ФОП Камашева Тетяна Федорівна пов’язана спільним телефоном із рядом ФОП та компаній із оточення Ременнікової;

    • ТОВ «Насолода РК» належить Ользі Крашенінніковій, номер телефону якої теж пов’язаний із підприємствами Ременнікової.

    На початку грудня Державна аудиторська служба розпочала моніторинг тендеру, однак документи по ньому у системі Prozorro досі не опубліковані.

    Наприкінці грудня правоохоронці вручили підозри організаторам кейтерингу для шкіл Миколаєва. Під час обшуків у зразках продукції було виявлено кишкову паличку. Підозри отримали:

    • керівниця ТОВ «Просеко 8» Ірина Стоєва;

    • виконувач обов’язків директора комунального виробничого підприємства Петро Вашеняк.

    Слідчі дії тривають, правоохоронці перевіряють усі зв’язки та можливу змову учасників тендеру.

  • Жінка в тяжких життєвих обставинах обікрала аптеку у Миколаєві

    Жінка в тяжких життєвих обставинах обікрала аптеку у Миколаєві

    Центральний районний суд Миколаєва виніс вирок 34-річній місцевій мешканці, яку звинуватили у розбійному нападі на аптеку за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України.

    За даними суду, наприкінці листопада 2024 року жінка зайшла до аптеки на проспекті Центральному та попросила асистента фармацевта розміняти гроші. Після цього вона розпилила в обличчя працівниці подразнюючу речовину з газового балончика, зайшла до каси, забрала близько 6,5 тисяч гривень і залишила заклад. Під час втечі між нападницею та фармацевтом виникла штовханина, внаслідок якої вона втратила сумку та мобільний телефон.

    Жінка визнала свою провину, пояснивши, що опинилася в тяжкій життєвій ситуації та їй потрібно було сплатити оренду житла. Вона компенсувала завдану потерпілій шкоду та щиро каялася у вчиненому.

    Суд, врахувавши тяжкі життєві обставини, щире каяття та відшкодування збитків, застосував статтю 69 КК України та призначив покарання нижче від мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.4 ст.186 КК. Жінку визнано винною та засуджено до позбавлення волі на строк чотири роки.

  • У Миколаєві знайшли десятки автоматів і гранатометів у квартирі бізнесмена, – суд виніс вирок

    У Миколаєві знайшли десятки автоматів і гранатометів у квартирі бізнесмена, – суд виніс вирок

    У Миколаєві директор морської компанії ТОВ “Транзас Україна” перетворив власний будинок на справжній підпільний арсенал. Усередині його квартири правоохоронці виявили десятки одиниць бойової зброї, гранатомети, корпуси гранат та тисячі набоїв. Центральний районний суд Миколаєва визнав чоловіка винним, але звільнив від реального відбування покарання.

    За даними слідства, восени 2023 року директор компанії свідомо придбав велику кількість промислово виготовленої бойової зброї без жодних дозволів. У переліку знайденого – автомати Калашникова різних модифікацій, ручні кулемети, підствольний гранатомет ГП-25, протитанкові гранатомети РПГ-7В і РПГ-22, а також корпуси гранат Ф-1, РГО, РГД-5 із запалами. Крім того, вилучено тисячі набоїв різних калібрів.

    3 жовтня 2023 року правоохоронці провели обшук у квартирі директора. Уся зброя, виявлена під час слідчих дій, була вилучена, а експертиза підтвердила її придатність до стрільби. Чоловіка затримали одразу після обшуку. Йому обрали тримання під вартою із правом внесення застави у сумі 134,2 тисячі гривень. Після її внесення він вийшов із СІЗО.

    Під час судового розгляду обвинувачений визнав свою провину та заявив про щире каяття. Суд врахував відсутність судимостей, позитивні характеристики та наявність подяк від військових частин, а також низький ризик повторного правопорушення. В результаті чоловіка засудили до трьох років позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання з випробувальним строком один рік. Якщо за цей час він не порушить закон і виконуватиме покладені обов’язки, за ґрати він не потрапить.

    Також суд поверне заставодавцю внесені 134,2 тисячі гривень після набрання вироком законної сили. Три дні попереднього ув’язнення зарахували до строку можливого покарання. З обвинуваченого стягнуть понад 37 тисяч гривень за судові експертизи, а всю вилучену зброю передадуть Збройним силам України.

    У Миколаєві суд виніс вирок іще одному фігуранту справ про незаконне зберігання зброї – місцевому військовослужбовцю. Під час обшуків у його квартирі та гаражах правоохоронці виявили вибухівку, гранати, автомати та тисячі набоїв. Сам чоловік пояснив, що збирав арсенал “про всяк випадок”. Він також отримав вирок із звільненням від реального відбування покарання.

  • Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Нові дані з регіонів та судових матеріалів вказують на існування масштабної будівельно-інфраструктурної мережі, до якої залучено посадовців Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низку «підконтрольних» підрядників. За інформацією джерел, схема працювала як на будівництві водопроводів, так і на проєктах зі спорудження укриттів та капітальних ремонтів житла.

    У центрі першого блоку фігурантів — Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники обласних служб відновлення: Антощук у Миколаївській області, Коломійцев у Дніпропетровській, Алексєєв у Харківській, Донченко в Одеській та Антонян у Волинській областях. За даними джерел, до процесу були залучені й регіональні керівники — зокрема Миколаївський голова ОВА Віталій Кім та представники Дніпропетровської ОДА, із суттєвою допомогою й впливом Юрія Голика.

    За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

    Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

    Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

    Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

    За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

    Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

  • Держпродспоживслужба виявила масові порушення в нарахуваннях за житлово-комунальні послуги

    Держпродспоживслужба виявила масові порушення в нарахуваннях за житлово-комунальні послуги

    Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів оприлюднила підсумки державного нагляду у сфері житлово-комунальних послуг за перші 9 місяців 2025 року. У зазначений період відбулося 325 позапланових перевірок суб’єктів господарювання, з яких у 302 випадках (92,9%) виявлено порушення.

    За результатами перевірок прийнято 198 рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій на загальну суму 2,5 млн грн та видано 210 приписів щодо усунення порушень і приведення тарифів у відповідність до законодавства. Окрім того, до адміністративної відповідальності притягнуто 62 посадові особи; накладено штрафів на суму 130,1 тис. грн.

    За приписами та рішеннями службу зобов’язано повернути споживачам в цілому 3,2 млн грн. Окремо Держпродспоживслужба відзначила вирішальний приклад у місті Миколаєві: за численними скаргами мешканців проведено позапланові перевірки одного з надавачів послуг, внаслідок чого підприємство здійснило перерахунки споживачам на суму понад 50 млн грн.

    У повідомленні наголошується, що основні порушення стосувалися невідповідності тарифів законодавству, ненадання якісних послуг, недотримання технологічних нормативів та порушень у сфері розрахунків з абонентами. Держпродспоживслужба закликає громадян продовжувати повідомляти про порушення і користуватися інструментами захисту прав споживачів.

  • Суддя Миколаївського апеляційного суду Наталія Тищук живе як олігарх

    Суддя Миколаївського апеляційного суду Наталія Тищук живе як олігарх

    Корупція в українській судовій системі залишається однією з найглибших проблем, яка підриває віру громадян у справедливість і гальмує європейський розвиток держави. Попри роки реформ, суди часто працюють не як орган правосуддя, а як інструмент впливу для політичних та бізнесових груп. Керована система, клани у Вищій раді правосуддя, непрозоре призначення суддів і повна безкарність — саме це перетворило українське судочинство на закриту касту, недосяжну для закону.

    Відомо, що найбільше гучні справи проти високопосадовців або тягнуться роками, або взагалі розвалюються у судах. Навіть коли слідство надає залізобетонні докази, судді ухвалюють рішення на користь обвинувачених. Така система не лише вбиває довіру суспільства, але й відлякує інвесторів, які не бачать гарантій справедливості в Україні.

    Наше розслідування торкається конкретного прикладу — судді Миколаївського апеляційного суду Наталії Тищук. Якщо вірити її офіційній декларації, вона — людина з мінімальними доходами, без нерухомості, автомобілів та заощаджень. Її річна зарплата складає 471 526 грн, що навряд чи дозволяє вести розкішне життя. Та за фасадом декларативної бідності ховається зовсім інша реальність.

    У декларації за 2024 рік суддя вказала лише дві земельні ділянки в Миколаївській області, два будинки та дві квартири у Кропивницькому. Жодного слова про розкішні авто. Проте, за нашими даними, суддя щоденно користується Porsche Cayenne вартістю близько 80 000 євро, зареєстрованим на родича. Це — типова схема приховування майна серед українських суддів.

    Та головні скарби заховані не на її ім’я, а на чоловіка — Тищука В’ячеслава, підприємця з багатомільйонними активами. Серед його власності — щонайменше чотири офісні приміщення, п’ять земельних ділянок, автомобіль AUDI Q7 за понад 100 000 євро, корпоративні права та значні банківські рахунки. Однак виявилося, що й це лише вершина айсберга.

    Наше джерело повідомляє, що сім’я володіє нерухомістю за кордоном — зокрема, будинком у Греції, який суддя не внесла до декларації. Але ситуація набуває скандального масштабу, коли ми з’ясовуємо, що її чоловік перебуває у міжнародному розшуку Республікою Казахстан. Його підозрюють у легалізації злочинних доходів, створенні транснаціональної злочинної групи та участі у наркоторгівлі.

    У липні 2025 року його затримали у Молдові, однак українська сторона, як і раніше, зробила вигляд, що нічого не сталося. У 2021 році СБУ вже проводила обшуки родини Тищуків через підозру у відмиванні коштів на запит ФБР — але справа, як завжди, зникла у судових кабінетах.

    Ця історія — не лише про одну суддю. Це про весь механізм, у якому судді, прикриваючись мантією, перетворюються на гарантів безкарності. Поки система тримається на таких “служителях Феміди”, справедливість в Україні залишатиметься лише словом. Наше розслідування буде передано НАЗК та правоохоронним органам, аби хоча б цього разу відповідальності не уникнули ті, хто ховається за законом.

  • Ексначальник херсонської прокуратури Кудь планує працевлаштуватись у НАБУ на тлі справи про $4,5 тис. хабара

    Ексначальник херсонської прокуратури Кудь планує працевлаштуватись у НАБУ на тлі справи про $4,5 тис. хабара

    Колишній начальник відділу Херсонської обласної прокуратури Олексій Кудь, якого фігурували в провадженні щодо хабара за «кришування» наркобізнесу, планує влаштуватися на роботу до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

    У своїй декларації Кудь вказав квартиру в Херсоні, орендоване житло в Миколаєві та земельну ділянку на Миколаївщині. Минулого року він також придбав автомобіль Volvo XC60 2011 року. За час служби в Херсонській обласній прокуратурі Кудь задекларував доходи в розмірі 1,41 млн гривень, а готівкою тримає 25 тис. доларів. Його дружина Катерина має 6,5 тис. євро готівкою та 159 тис. гривень на банківських рахунках.

    Кудь раніше очолював відділ процесуального керівництва при здійсненні досудового розслідування територіальними органами поліції та забезпеченні підтримання публічного обвинувачення. Інформація про його звільнення з’явилася 31 липня; тоді ж стало відомо, що під час слідчих дій у нього були виявлені гроші, проте публічних даних про його затримання не було.

    Наприкінці липня співробітники центрального апарату ДБР разом із СБУ провели спецоперацію на території Херсонської та Миколаївської областей. За даними слідства, під час операції задокументували злочинну діяльність працівників правоохоронних органів і провели шість обшуків у співробітників управління стратегічних розслідувань ГУНП у Херсонській області, слідчого управління ГУНП та обласної прокуратури.

    Слідство кваліфікує групу як організовану, яка діяла тривалий час. Під час обшуків правоохоронці шукали гроші, що нібито були частиною хабара. Серед осіб, у котрих проводилися обшуки, — начальник відділу слідчого управління ГУНП Чермен Теймуразов; за заявою слідства, у нього грошей не виявили, але він фігурує в матеріалах телефонних перехоплень і інших негласних розшукових дій. Затриманими в межах операції стали Ахметов, Палієнко та Нікітенко. Також відомо про обшук у оперуповноваженого ДСР НПУ в Херсонській області Максима Шевченка.

  • Керівник «Миколаївкомунтранс» отримав премію у 25 разів більшу за оклад

    Керівник «Миколаївкомунтранс» отримав премію у 25 разів більшу за оклад

    Керівник комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» Андрій Вецало опинився в центрі уваги через розмір своїх премій, що значно перевищують посадовий оклад. За перші вісім місяців 2025 року він отримав понад 770 тисяч гривень премій, причому у червні ця сума досягла рекордного рівня – 177,9 тисячі гривень при окладі всього 7 тисяч, що перевищує зарплату у 25 разів.

    Загалом з січня по серпень 2025 року доходи Вецала склали близько 1 мільйона гривень, включаючи премії, відпускні та оплату відряджень. Для порівняння, у 2021 році він придбав кросовер HYUNDAI Tucson за 1,1 мільйона гривень. Такі виплати значно перевищують середній рівень зарплат у регіоні, що викликало численні запитання громадськості.

    Центральний районний суд Миколаєва призначив підготовче засідання на 24 вересня 2025 року у кримінальній справі щодо можливого привласнення або розтрати майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. У справі фігурує Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове», яке має 71 виконавче провадження та раніше вже ставало об’єктом кримінальних розслідувань за розтрату майна.

    Підприємство, зареєстроване у 2003 році в селі Степове Миколаївської області, займається вирощуванням зернових культур, овочів та баштанних, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід. Наразі його виконувач обов’язків директора Олександр Сова також володіє будівельною компанією «Будсистеми Груп» та раніше керував іншими підприємствами, що припинили діяльність.

    Справа підкреслює проблеми контролю над бюджетними та державними коштами, а також питання прозорості виплат керівникам комунальних підприємств.

  • У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У той час, як прифронтові міста масово встановлюють модульні укриття, у столиці їх досі немає. Станом на червень 2025 року в Херсоні таких споруд понад 200, у Дніпрі – близько сотні, у Харкові – понад 70. У Києві ж – лише одне пілотне укриття, встановлене ще 2023 року.

    Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

    Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

    У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

    У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

    Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

    Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.