Позначка: Національні збори Угорщини

  • В Угорщині визначили кандидата на посаду президента

    В Угорщині визначили кандидата на посаду президента

    Парламентська фракція угорської партії «Тиса» таємним голосуванням визначила кандидата на посаду президента країни. Ним став колишній голова Верховного суду Угорщини Андраш Бака.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр у соцмережі X.

    За словами Мадяра, рішення ухвалили після того, як членам парламентської фракції запропонували обрати одного з трьох претендентів на посаду глави держави. У результаті таємного голосування депутати підтримали кандидатуру Андраша Баки.

    Мадяр наголосив на багаторічному професійному досвіді Баки, який працював юристом і суддею як в Угорщині, так і на міжнародному рівні.

    «Протягом усієї своєї кар’єри доктор Андраш Бака вважав принцип поділу влади надзвичайно важливим і послідовно відстоював верховенство права та незалежність судової влади», — заявив угорський прем’єр.

    Він додав, що, на думку представників «Тиси», професійна незалежність Баки та його юридичний досвід мають особливе значення в умовах, коли країна працює над формуванням нового конституційного устрою.

    Мадяр також заявив, що Бака може стати президентом, який представлятиме інтереси всієї угорської нації та виконуватиме роль противаги парламентській більшості.

    «Фракція дійшла згоди, що доктор Андраш Бака є найміцнішою гарантією того, що посада президента Республіки відновить свою справжню гідність та здатність об’єднувати націю й слугувати противагою керівній більшості», — зазначив політик.

    Голосування за нового президента Угорщини в Національних зборах має відбутися 11 серпня.

    Ситуація навколо президентської посади змінилася після конституційних змін, які 18 липня підписав чинний глава держави Тамаш Шуйок. Вони, зокрема, передбачають дострокове припинення його президентських повноважень.

    Після цього Петер Мадяр пропонував на посаду президента кандидатуру відомої угорської шахової гросмейстерки Юдіт Полгар. Вона, однак, публічно відмовилася від пропозиції. Полгар пояснила своє рішення тим, що не має достатньо сил для того, щоб об’єднати розділену угорську націю.

    Після відмови Полгар партія «Тиса» продовжила пошук кандидата. У результаті вибір парламентської фракції зупинився на Андрашеві Баці.

    Таким чином, кандидатура колишнього голови Верховного суду стала офіційним вибором «Тиси» перед президентським голосуванням. Якщо Національні збори підтримають Бака 11 серпня, він очолить державу на тлі заяв нового політичного керівництва про необхідність посилення ролі президента як незалежного інституту та гаранта конституційного балансу.

  • Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав конституційні зміни, які передбачають дострокове припинення його президентських повноважень. Таким чином глава держави затвердив реформу, що фактично призведе до його відставки ще до завершення п’ятирічного мандата, який мав тривати до 2029 року.

    Про це Шуйок повідомив у відеозверненні, оприлюдненому в суботу.

    Конституційні зміни раніше схвалили Національні збори Угорщини, де конституційну більшість має партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. Після ухвалення документа президент мав п’ять днів, щоб визначитися — підписати закон або скористатися правом вето. Граничний термін для ухвалення рішення спливав саме в суботу.

    У своєму зверненні Тамаш Шуйок заявив, що під час ухвалення рішення керувався передусім вимогами Конституції та принципом верховенства права. За його словами, питання змін до Основного закону має загальнонаціональне значення і не повинно оцінюватися через призму особистих чи політичних інтересів.

    Президент наголосив, що не мав іншого законного варіанту дій, окрім як виконати свої конституційні обов’язки.

    «Я виконую свій обов’язок, передбачений Основним законом, після ретельного зважування своїх юридичних можливостей та совісті. Мій підпис є остаточною печаткою моїх обов’язків як президента республіки та моєї повної поваги до інституту президента республіки за будь-яких обставин», — заявив Шуйок.

    Він також пояснив, що відмова від підписання документа, на його переконання, означала б порушення Конституції, тоді як президент повинен діяти виключно в межах своїх повноважень.

    Після офіційної публікації закону в державному віснику зміни набудуть чинності, а повноваження Тамаша Шуйока припиняться вже наступного дня.

    Шуйока обрали президентом Угорщини у 2024 році після відставки Каталін Новак. Відповідно до чинного на той момент законодавства він мав перебувати на посаді до березня 2029 року. Однак ухвалена парламентом 17-та поправка до Конституції достроково припиняє його мандат.

    Рішення стало одним із ключових пунктів масштабної конституційної реформи, яку просував лідер партії «Тиса» Петер Мадяр. Під час передвиборчої кампанії він неодноразово заявляв про намір змінити Основний закон і усунути з державних посад посадовців, призначених попередньою владою. Серед них він відкрито називав і президента Тамаша Шуйока, вважаючи його представником старої політичної системи.

    Окрім дострокового припинення президентських повноважень, 17-та поправка передбачає низку інших важливих змін. Зокрема, відновлюється граничний вік у 70 років для суддів Конституційного суду. Через це вже найближчими місяцями свої посади залишать чотири судді.

    Також реформа запроваджує обмеження для депутатів Національних зборів — вони не зможуть обиратися до парламенту більш ніж на три каденції. Крім того, звужується перелік законопроєктів, для ухвалення яких необхідна конституційна більшість у дві третини голосів.

    Політичне протистояння навколо президентської посади тривало останні кілька тижнів. На початку липня Петер Мадяр офіційно подав до парламенту законопроєкт із відповідними змінами до Конституції, зробивши дострокове припинення повноважень Шуйока одним із головних пунктів реформи.

    Водночас заклики колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана до протестів проти ініціативи нової парламентської більшості не знайшли широкої підтримки серед угорського суспільства. У результаті парламент схвалив поправки, а президент, попри власне дострокове звільнення, підписав закон, який запускає їхню реалізацію.