Позначка: народні депутати

Нова депутатка у Верховній Раді: Олена Київець склала присягу та зайняла місце у фракції “Слуга народу”

У Верховній Раді України відбулися кадрові зміни: новообрана народна депутатка Олена Київець офіційно набула повноважень, склавши присягу під час пленарного засідання парламенту 28 квітня. Вона увійшла до складу фракції партії «Слуга народу», замінивши депутатку Дар’ю Володіну, яка достроково припинила свої повноваження.

Під час урочистої процедури Київець зачитала текст присяги, зобов’язавшись діяти в інтересах українського народу, дотримуватися Конституції та законів України, а також захищати суверенітет і незалежність держави. Після цього вона офіційно стала повноправною учасницею законодавчого процесу.

Її обрання відбулося за рішенням Центральної виборчої комісії, яка визнала її наступною кандидаткою у виборчому списку партії після вибуття попередньої депутатки. Така процедура передбачена законодавством у разі дострокового складання мандата народним депутатом.

Олена Київець має значний досвід у юридичній та науковій сфері. Вона є докторкою юридичних наук, працювала у вищих навчальних закладах, зокрема викладала на кафедрах цивільного, міжнародного та європейського права. Її професійна діяльність тривалий час була пов’язана з підготовкою юристів та науковими дослідженнями у сфері права.

Зокрема, упродовж 2013–2020 років вона працювала у Національній академії прокуратури України, де обіймала посаду професорки кафедри цивільно-правових дисциплін. Пізніше продовжила викладацьку діяльність у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, зосередившись на міжнародному та європейському праві.

Крім академічної кар’єри, Київець має досвід роботи у сфері парламентської діяльності. У 2012–2019 роках вона була помічницею народного депутата Олега Кулініча, спочатку на громадських засадах, а згодом і на платній основі. Це дало їй практичне розуміння роботи парламенту, підготовки законопроєктів та взаємодії між депутатами.

Важливим елементом її біографії є участь у створенні громадських організацій. Вона була співзасновницею низки ініціатив, зокрема «Ліги професорів права» та «Центру законотворення та правової експертизи». Також брала участь у діяльності громадських об’єднань, пов’язаних з аграрною політикою та правовими питаннями.

У 2019 році Київець уже намагалася потрапити до парламенту, балотуючись від партії «Слуга народу», однак тоді перебувала у непрохідній частині списку. Попри це, вона залишилася активною у політичному середовищі та згодом очолила партію «Довіра», яку пов’язують із групою народних депутатів однойменного об’єднання.

Її призначення до Верховної Ради відбувається у період, коли парламент продовжує працювати в умовах воєнного стану, ухвалюючи рішення, що стосуються оборони, економіки, соціальної політики та міжнародної співпраці. У такому контексті поява нових депутатів має значення не лише з формальної точки зору, а й з огляду на баланс сил у парламенті.

Фракція «Слуга народу», до якої увійшла Київець, залишається найбільшою у Верховній Раді та відіграє ключову роль у формуванні законодавчого порядку денного. Зміни у її складі можуть впливати на внутрішню динаміку роботи парламенту, зокрема на розподіл голосів під час ухвалення важливих рішень.

Експерти зазначають, що прихід до парламенту депутатів із юридичним та академічним бекграундом може посилити якість законопроєктної роботи, особливо у сферах правової реформи, євроінтеграції та гармонізації законодавства з європейськими стандартами.

Водночас політичне минуле Київець, зокрема її зв’язки з різними політичними проєктами та робота з окремими народними депутатами, може викликати додаткову увагу з боку громадськості та аналітиків. Такі призначення традиційно стають предметом обговорення в контексті прозорості кадрових рішень і політичної відповідальності.

Верховна Рада продовжує працювати у штатному режимі, попри кадрові зміни. Очікується, що новообрана депутатка долучиться до роботи профільних комітетів та братиме участь у підготовці законодавчих ініціатив.

Складання присяги Оленою Київець стало черговим етапом оновлення парламенту в межах чинного скликання. Хоча такі зміни не є масовими, вони впливають на політичний ландшафт і можуть мати значення для подальшої роботи законодавчого органу.

28 Квітня, 2026
Зеленський пригрозив депутатам фронтом через провали голосувань у Раді

Президент України Володимир Зеленський заявив, що народні депутати мають або сумлінно виконувати свої обов’язки у Верховній Раді, або можуть опинитися на фронті. Така заява пролунала на тлі хронічної нестачі голосів у парламенті для ухвалення важливих законопроєктів.

Глава держави зазначив, що ситуацію з роботою парламенту потрібно виправляти, адже низка необхідних законодавчих ініціатив фактично блокується. Йдеться, зокрема, про документи, пов’язані зі співпрацею з Міжнародним валютним фондом та процесом євроінтеграції України.

«Депутатам доведеться або служити в парламенті відповідно до українського законодавства, або я готовий обговорити з представниками парламенту закон про внесення змін до мобілізації, щоб депутати могли вирушити на фронт», — заявив Зеленський.

Останніми місяцями у Верховній Раді дедалі частіше виникають труднощі з необхідною кількістю голосів для ухвалення рішень. За інформацією з політичних кіл, частина депутатів фракції «Слуга народу» не підтримує окремі законопроєкти, що призводить до затримок у їхньому розгляді.

Крім того, в парламенті обговорюється можливість того, що кілька десятків депутатів можуть скласти мандати. Це ще більше ускладнило б ситуацію з голосуваннями та формуванням більшості.

На цьому тлі заява президента про можливі зміни до законодавства щодо мобілізації стала своєрідним політичним сигналом для парламенту. Водночас експерти зазначають, що для відправлення народних депутатів на військову службу необхідно змінити закон про мобілізацію.

Наразі чинне законодавство передбачає, що народні депутати входять до переліку осіб, які мають відстрочку від призову. Тому для скасування такого статусу парламенту довелося б самостійно проголосувати за відповідні зміни.

Утім, політичні аналітики сумніваються, що депутати підтримають рішення, яке позбавить їх передбаченої законом «броні» від мобілізації.

15 Березня, 2026
Антикорупційні органи передали до суду справи проти 280 посадовців

У 2025 році Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду 124 обвинувальні акти. Йдеться про кримінальні провадження щодо 280 осіб, яким інкримінують завдання державі збитків на понад 21,5 мільярда гривень.

Про це повідомила пресслужба САП, оприлюднивши результати роботи за рік. В антикорупційному відомстві уточнили, що серед фігурантів справ — вищі посадові особи держави, судді, прокурори, керівники державних підприємств та народні депутати.

Усі 280 обвинувачених уже постали перед судом. Подальше рішення щодо їхньої вини та покарання має ухвалити суд.

Окремо керівник САП Олександр Клименко повідомив, що станом на кінець січня 2026 року підозри від антикорупційних органів отримали 41 народний депутат Верховної Ради IX скликання. За його словами, якщо враховувати весь період роботи НАБУ і САП, за десять років підозри були оголошені 79 чинним і колишнім народним депутатам.

У САП наголошують, що розслідування тривають, а антикорупційні органи продовжують працювати над притягненням посадовців до відповідальності.

13 Лютого, 2026
Депутати під слідством: маєтки, квартири й мільйонні активи родин фігурантів справи НАБУ

Перше січня 2026 року в елітному котеджному містечку під Києвом «Перлина Італії» почалося не зі святкувань, а з переоформлення нерухомості. Будинок у селі Іванковичі, який раніше належав президенту Володимиру Зеленському, а з 2020 року був у власності родини народного депутата Юрія Кісєля, офіційно перейшов до його доньки.

Ця угода відбулася через кілька днів після того, як НАБУ та САП повідомили Кісєлю про підозру, а Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави. Згодом депутат вніс на депозитний рахунок суду 8 мільйонів гривень.

Будинок в Іванковичах — об’єкт преміумкласу з великою ділянкою — п’ять років тому придбала дружина депутата Валентина Кісєль. До цього там мешкав Зеленський. Тепер нерухомість переписали на доньку Ольгу, яка після розлучення має інше прізвище — Горулько.

Юристи звертають увагу: якщо майно відчужується після оголошення підозри, але до можливого арешту, такі дії можуть розцінюватися як спроба вивести активи з-під потенційної конфіскації.

За останній рік Ольга Горулько стала власницею значних активів. Серед них — квартира площею понад 100 квадратних метрів у столичному ЖК «Тетріс Холл» і паркомісце. Ринкова вартість такого майна може сягати понад пів мільйона доларів. У декларації вона також зазначає великі грошові заощадження.

Водночас її бізнес-активність виглядає скромнішою: компанія з виробництва бетонних виробів демонструє невисоку рентабельність, а відкритих даних про прибутковий ювелірний бізнес практично немає. При цьому сама Горулько тривалий час працює помічницею свого батька.

Кісєль — не єдиний фігурант справи, в родині якого активи оформлюють на родичів.

Народний депутат Євген Пивоваров, член комітету з питань енергетики та ЖКГ, офіційно декларує мінімум майна. Проте його родичі володіють квартирами в елітних житлових комплексах, автомобілями та іншими активами.

Його дружина орендує автомобіль у компанії, половина якої належить самому Пивоварову. Мати депутата за останні роки придбала кілька квартир у преміальних ЖК Харкова. Сукупна ринкова вартість цього майна може перевищувати сотні тисяч доларів, хоча офіційних бізнес-доходів у неї не зафіксовано.

Ще один підозрюваний — мажоритарник із Закарпаття Михайло Лаба. У своїй декларації він вказує небагато власності, однак значні активи з’явилися у його дітей та дружини. Донька придбала авто та земельні ділянки, син заснував компанії з видобутку корисних копалин і отримав у користування десятки гектарів землі. Дружина стала власницею дорогого електромобіля.

За версією слідства, усі п’ятеро народних депутатів систематично отримували неправомірну вигоду за «потрібні» голосування у Верховній Раді. Суми, за даними НАБУ та САП, коливалися від кількох до десятків тисяч доларів. Йдеться не про одноразові епізоди, а про можливу багаторічну схему.

Розміри застав також вражають: від 8 до майже 30 мільйонів гривень. Частину коштів вносили треті особи або пов’язані компанії.

Слідство ще має встановити, хто саме виступав замовниками рішень парламенту та чи були операції з нерухомістю й бізнес-активами спробою мінімізувати ризики майбутніх арештів і конфіскацій.

Поки що ж історії з маєтками, квартирами, землею та автопарками родичів підозрюваних лише додають запитань до реального походження цих статків.

29 Січня, 2026
За двох нардепів від «Слуги народу» внесли майже 37 млн грн застави у справі про хабарі

За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких підозрюють в отриманні хабарів за голосування у Верховній Раді, внесли майже 36,7 мільйона гривень застави. Кошти були сплачені адвокатом та кількома фізичними особами.

Як повідомляють журналісти «Схем» (проєкт «Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних органах, 8 січня 16,6 мільйона гривень застави за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один з її адвокатів Ігор Фомін. Цю суму було визначено Вищим антикорупційним судом як запобіжний захід.

У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.

10 Січня, 2026
НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

Національне антикорупційне бюро на початку грудня 2025 року повідомило про підозри народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. За версією слідства, вони діяли у складі організованого злочинного угруповання та підбурювали до передачі коштів посадовцям Ради національної безпеки і оборони за запровадження санкцій проти ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

За даними слідства, фігуранти вимагали хабар у розмірі 250 тисяч доларів. Частину цієї суми, як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, представник компанії, яка нібито була зацікавлена у введенні санкцій, передав у розмірі 125 тисяч доларів. Кошти були оформлені у вигляді розписки про грошову позику. Попри це, санкції РНБО щодо компанії так і не були запроваджені.

«Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.

4 Січня, 2026
Підозрювані у хабарництві нардепи внесуть від 16 до 40 млн гривень застави

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжні заходи у вигляді застави для п’яти народних депутатів, яких підозрюють у систематичному одержанні неправомірної вигоди.

Згідно з рішенням суду, двом підозрюваним встановлено заставу у розмірі 40 млн та 30 млн гривень, ще двом — по 20 млн гривень, а п’ятому депутату — 16,6 млн гривень.

Окрім цього, усім п’ятьом підозрюваним накладено процесуальні обов’язки. Серед них — обов’язок носити електронний засіб контролю, що дозволяє стежити за пересуванням підозрюваних.

Слідство підозрює депутатів у систематичному отриманні хабарів та неправомірної вигоди, що може свідчити про масштабні корупційні схеми в парламенті. Судові рішення щодо застави та обов’язків мають на меті забезпечити явку підозрюваних на розгляд справи та запобігти можливим спробам уникнення відповідальності.

Розгляд справи триває, і наступні етапи передбачають перевірку доказів та допити свідків. ВАКС продовжує працювати над розслідуванням корупційних злочинів серед народних депутатів, підкреслюючи важливість прозорості та відповідальності у політичній сфері.

2 Січня, 2026
Народна депутатка Чорновол продовжить службу на фронті замість політичної кар’єри

Народна депутатка VIII скликання Тетяна Чорновол оголосила, що не планує повертатися до парламенту та продовжить службу в Збройних силах України. Про своє рішення вона повідомила у фейсбуці, підкресливши, що обрала військову службу замість політичної кар’єри.

Напередодні Центральна виборча комісія продовжила для Чорновол на рік термін подання документів для реєстрації народною депутаткою. Вона пояснила, що сама звернулася до ЦВК із проханням надати відстрочку, аби мати можливість залишатися на фронті.

«Я прийняла рішення – продовжити службу на лінії бойового зіткнення. Петро Порошенко вже мене привітав із прийнятим рішенням, яке він глибоко поважає. Привітань від Верховного головнокомандувача я ще не отримала… Ну, зрештою, я лише командир взводу», – написала Чорновол.

Вона також подякувала ЦВК за «державницьку позицію» та засудила тих, хто ухиляється від служби, прикриваючись політичними гаслами. За словами Чорновол, своїм прикладом вона прагне показати, що обирає не парламент, а армію.

Нагадаємо, що Центральна виборча комісія визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. Вона має зайняти місце Андрія Парубія, який загинув у Львові 30 серпня.

10 Жовтня, 2025
Більше 20 депутатів пропустили понад 50% голосувань у Верховній Раді за час свого депутатства

За останні п’ять років понад 20 народних депутатів України пропустили більше половини голосувань у Верховній Раді. Одним з найбільш резонансних випадків є депутат Федір Христенко, який не з’являється в парламенті вже майже три роки, але все ще зберігає свій депутатський мандат.

Про це повідомила аналітикиня руху ЧЕСНО Софія Лазарова під час презентації дослідження, яке охопило п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання. Згідно з результатами дослідження, 23 народних депутати пропустили понад 50% голосувань за час свого депутатства. Лазарова уточнила, що найбільше таких депутатів серед фракції ОПЗЖ.

“Наприклад, варто згадати про Федора Христенка, нардепа від ОПЗЖ, який вже майже три роки не з’являється у Верховній Раді й попри це зберігає свій депутатський мандат”, – сказала Лазарова.

Окрім того, 11 депутатів оголошені в розшук, зокрема Артем Дмитрук, Ярослав Дубневич, Андрій Одарченко та Сергій Шахов, які перебувають поза межами України. Деякі з цих депутатів вже перебувають за кордоном, наприклад, Дмитрук, який зараз проживає в Лондоні і активно транслює проросійські наративи.

Також, як зазначила Лазарова, принаймні 50 народних депутатів IX скликання отримали підозри у скоєнні кримінальних злочинів. Зокрема, 13 депутатів були підозрюваними у державній зраді, а 33 – у корупційних правопорушеннях.

Ця ситуація підкреслює серйозні проблеми з виконанням депутатських обов’язків у Верховній Раді, адже деякі обранці не лише ігнорують свої обов’язки, а й втікають з країни, зберігаючи свої мандати.

Журналісти Bihus.Info з’ясували, що один з депутатів, який втік за кордон, Артем Дмитрук, тепер мешкає в Лондоні та активно підтримує проросійські погляди, що додає ще більше запитань щодо моральної та політичної відповідальності таких осіб.

Наразі питання депутатської безвідповідальності та невиконання обов’язків залишається актуальним, і воно потребує уваги з боку громадськості та правоохоронних органів.

13 Січня, 2025
Хто з депутатів проголосував проти заборони російської церкви

20 серпня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, що забороняє діяльність релігійних організацій, які мають зв’язки з країнами, що вчинили агресію проти України, зокрема Росією. Законопроєкт отримав підтримку 265 депутатів. Однак, як повідомляє рух “Чесно”, 29 народних депутатів проголосували проти цього закону.

Серед тих, хто виступив проти заборони УПЦ МП, найбільше представників виявила фракція “Платформа за життя та мир”. Зокрема, проти закону голосували колишній член проросійської “Партії регіонів” та “Опозиційного блоку” Юрій Бойко, а також його соратники Сергій Льовочкін, Григорій Суркіс та інші члени фракції.

На другому місці за кількістю депутатів, які голосували проти заборони Московського патріархату, опинилась депутатська група “Відновлення України”. Серед них були Анатолій Гунько, Володимир Мороз та Артем Дмитрук, який раніше критикував українських військових у Курській області.

Четверо депутатів від провладної партії “Слуга народу” також проголосували проти закону. Це Євген Брагар, Артем Культенко, Сергій Литвиненко та Павло Халімов. Окрім них, одна позафракційна депутатка Вікторія Гриб також висловила свою незгоду.

Додатково, чотири народних обранці утримались під час голосування. Троє з них представляють фракцію “Слуга народу”: Роман Коптєлов, Степан Чернявський та Георгій Мазурашу. Ще один нардеп, який утримався, належить до “Відновлення України” — Олег Воронько.

21 Серпня, 2024