Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) готується оголосити конкурс на обрання управителя для трьох арештованих об’єктів нерухомості Одеси загальною площею понад 3 200 м².
Майно належить доньці ексобласного депутата та фігуранта резонансних антикорупційних розслідувань Олександра Матвеєва — Наталії. Арешт відбувся в межах розслідування справи про масштабні розкрадання комунальної власності Одеси.
Яку саме нерухомість передають в управління:
Пентхаус у ЖК GRAF: Оселя площею 347 м² із власною терасою та панорамним видом на Чорне море.
Історична будівля: Об’єкт на вул. Старопортофранківській площею 2 011 м², частина якого має статус пам’ятки архітектури.
Комерційні площі: Офісно-торговий комплекс на вул. Семена Палія площею 883 м².
Контекст розслідування та діяльність родини
Незаконне збагачення: За даними розслідувачів «Антикорупційного виміру» та матеріалами НАЗК, сукупна вартість статків Олександра Матвеєва та його родини за 2021–2024 роки перевищила 81 мільйон гривень, що має чіткі ознаки незаконного збагачення.
Будівельні скандали: Дочка ексдепутата Наталія у 2021 році намагалася звести 6-поверховий будинок біля Міського саду під виглядом «реконструкції». ДАБК двічі відмовляв у видачі дозволів через порушення містобудівного законодавства та загрозу пам’ятці архітектури.
Екстрадиція та запобіжний захід: Напередодні Матвеєва було екстрадовано з Румунії до України. Після внесення застави у розмірі 600 тисяч гривень він вийшов на свободу під особисті зобов’язання на час слідства.
Наразі фахівці АРМА оцінюють майнові комплекси та готують конкурсні умови для залучення комерційного управителя, а кошти від використання об’єктів спрямовуватимуть до державного бюджету.
Вищий антикорупційний суд укотре не зміг перейти до безпосереднього допиту обвинувачених у справі очільника Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка. Під час засідання суд розглянув клопотання прокурора САП і продовжив дію процесуальних обов’язків для посадовця та його дружини.
Зокрема, подружжя Кириленків зобов’язане й надалі утримуватися від спілкування зі свідками та не залишати межі України без дозволу суду. Водночас колегія суддів у складі Наталії Мовчан, Катерини Сікори та Тетяни Литвинко відхилила клопотання адвокатів про зменшення суми застави на 10 мільйонів гривень.
Головні деталі судового засідання:
Проблема із затягуванням розгляду: ВАКС уже друге засідання поспіль не може розпочати допит через наполягання сторони захисту на додатковому дослідженні інших матеріалів справи. Суд звернув увагу на можливі ознаки штучного затягування процесу.
Ризики впливу на свідків: Під час засідання прокурорка САП наголосила на серйозних ризиках: за її даними, один із уже допитаних раніше свідків виявив бажання змінити свої свідки, дані суду, що може свідчити про неправомірний тиск на нього.
Наступна дата: Розгляд справи відкладено на 4 листопада, тобто наступне засідання відбудеться більш ніж через місяць.
Нагадаємо суть обвинувачень:
Голову АМКУ Павла Кириленка звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, а його дружину Аллу — у пособництві у незаконному збагаченні. За версією слідства та обвинувачення, посадовець під час перебування на попередніх керівних посадах не задекларував майна та активів на значні суми, зокрема 20 об’єктів нерухомості й елітний автомобіль BMW X3, оформлені на родичів дружини.
За інформацією наших джерел, після вручення підозри у незаконному збагаченні екс-послу Ользі Стефанішиній, НАБУ продовжує працювати по її найближчому оточенні. Зокрема, мова йде про еск-чоловіка Ольги Стефаніпшиної – Михайла Стефанішина.
Нагадаємо, раніше ми писали, що за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга Стефанішина очолила Мін’юст, Михайло Стефанішин телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.
В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА”, коли після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії, афілійовані з Михайлом Стефанішиним, почали отримувати в управління цінні активи.
Водночас, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.
В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ. Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.
Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії процесуальних обов’язків для колишньої керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка стала однією з центральних фігуранток гучного корупційного скандалу навколо системи МСЕК. Нові обмеження діятимуть до 7 жовтня 2026 року включно.
Відповідне рішення 7 серпня ухвалив слідчий суддя ВАКС за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Крупа повинна повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання. Також вона зобов’язана залишити на зберіганні в уповноважених органах закордонний паспорт та інші документи, які дають право виїжджати з України та в’їжджати назад. Виняток становить внутрішній паспорт громадянина України.
Це вже далеко не перше продовження таких обов’язків. Ще 10 червня ВАКС залишив аналогічні обмеження чинними до 10 серпня. Раніше суд продовжував їх у лютому та квітні 2026 року.
Водночас у поширеній 7 серпня інформації є важливий нюанс: станом на зараз Тетяна Крупа не перебуває в СІЗО. Вона вийшла з-під варти ще восени 2025 року після зміни запобіжного заходу. У вересні ВАКС визначив їй заставу у 20 млн грн, яку згодом було внесено. Тому нинішнє рішення стосується не продовження арешту, а саме процесуальних обов’язків у межах запобіжного заходу у вигляді застави.
Від 500 млн застави до 20 млн
Справа Тетяни Крупи почалася восени 2024 року і майже одразу стала однією з найрезонансніших антикорупційних історій країни.
5 жовтня 2024 року їй повідомили про підозру. Через два дні Печерський районний суд Києва взяв тодішню керівницю Хмельницької МСЕК під варту з можливістю внесення застави у розмірі 500 млн грн.
Пізніше сума застави багаторазово переглядалася.
У листопаді 2024 року Апеляційна палата ВАКС зменшила її до 300 млн грн, наприкінці того ж місяця — до 280 млн. У січні 2025 року вона становила вже 260 млн, у березні ВАКС знизив її до 230 млн, а Апеляційна палата — до 130 млн грн.
У травні 2025 року заставу зменшили до приблизно 112 млн грн, у липні — до 56 млн. Нарешті 4 вересня 2025 року суд змінив запобіжний захід із тримання під вартою на заставу в розмірі 20 млн грн.
Нині Крупа перебуває на волі, однак на неї продовжують поширюватися процесуальні обмеження.
У чому підозрюють ексочільницю МСЕК
За версією слідства, упродовж 2020–2024 років Тетяна Крупа могла незаконно набути активи приблизно на 160 млн грн, які не відповідали законним доходам її сім’ї.
НАБУ та САП вважають, що до схеми могли бути залучені її чоловік і син. Серед кваліфікацій справи фігурують незаконне збагачення, декларування недостовірної інформації та легалізація майна, яке, за версією правоохоронців, могло бути отримане злочинним шляхом.
Слідство стверджує, що частина активів могла легалізовуватися через операції з нерухомістю, а частину коштів згодом виводили за межі України.
За даними проєкту Transparency International Ukraine «ВАКС вирішив», у декларації Крупи за 2023 рік були зазначені доходи у розмірі близько 2,39 млн грн і грошові активи приблизно на 23,8 млн грн. Водночас правоохоронці виявили дані про значно більші активи сім’ї.
Зокрема, слідство встановило наявність рахунку у швейцарському банку приблизно на 599 тисяч доларів, який, за версією детективів, не був відображений у декларації. Також повідомлялося, що протягом 2022–2023 років члени родини декларували ввезення до Євросоюзу приблизно 1,3 млн доларів та 26 тисяч євро.
При цьому остаточну оцінку всім цим обставинам має дати суд. Відповідно до Конституції, Крупа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена обвинувальним вироком, що набрав законної сили.
Розслідування вже завершене
Важливий етап у справі відбувся ще 27 жовтня 2025 року.
Тоді НАБУ та САП повідомили про завершення досудового розслідування. Після цього сторона захисту отримала доступ до матеріалів провадження для ознайомлення.
Саме тому нинішні судові рішення щодо процесуальних обов’язків ухвалюються вже після завершення основної слідчої роботи.
На початку 2026 року обмеження для Крупи були навіть ширшими. Зокрема, у грудні 2025 року суд зобов’язував її без дозволу не залишати межі Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Київської областей, а також Києва.
У лютому 2026 року перелік фактично скоротили до двох ключових вимог — повідомляти про зміну місця проживання та не мати у своєму розпорядженні документів для виїзду за кордон. Саме ці обов’язки суд продовжував і надалі.
Справа Крупи спричинила масштабний скандал із МСЕК
Резонанс навколо екскерівниці Хмельницької МСЕК швидко вийшов далеко за межі однієї кримінальної справи.
Після появи інформації про можливі зловживання в Хмельницькій області почали перевіряти рішення про встановлення інвалідності чиновникам і працівникам правоохоронних органів. Особливо гучною стала історія із прокурорами регіону, значна кількість яких мала оформлену інвалідність.
Скандал став одним із факторів, які прискорили реформування всієї системи медико-соціальної експертизи.
З 1 січня 2025 року стару систему МСЕК в Україні ліквідували. Її функції передали новим експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування людини.
Влада пояснювала реформу необхідністю прибрати закритість старої системи, зменшити корупційні ризики та перейти до іншого механізму визначення потреб людини.
Що відбуватиметься далі
Нинішнє рішення ВАКС не означає завершення справи чи встановлення вини колишньої посадовиці.
Суд лише залишив чинними запобіжні обмеження ще на два місяці — до 7 жовтня.
Головним же питанням залишається подальший рух самого кримінального провадження. Досудове розслідування завершене ще восени 2025 року, а сторона захисту отримала матеріали для ознайомлення. Після завершення цієї процедури справа може перейти до наступної стадії — передачі обвинувального акта до суду, якщо прокурори вважатимуть зібрані докази достатніми.
Таким чином, історія, яка восени 2024 року починалася з приголомшливих повідомлень про активи та рекордну заставу у пів мільярда гривень, майже через два роки все ще не отримала фінальної судової крапки.
Крупа вже не перебуває під вартою, розмір застави скоротився у десятки разів, а перелік обмежень поступово звузився. Однак сама справа щодо походження активів приблизно на 160 млн грн залишається відкритою, а ВАКС продовжує зберігати запобіжники, які не дозволяють ексочільниці МСЕК вільно виїхати за межі України.
Бажання американців “навести лад в українському дипкорпусі та недовіра до людей Андрія Єрмака в МЗС” дала старт для початку гучного антикорупційного процесу, в результаті якого вчорашній дипломат Ольга Стефанішина отримала підозру від НАБУ.
Як ми писали раніше, в першій половині липня 2026 року НАБУ передало адміністрації Трампа нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення, в тому числі і уже екс-посла в США Ольги Стафанішиної.
Водночас, “кейс Стефанішиної” це не просто історія про “зміну політичної кон’юнктури”, а більше про те, як чиновниця з явним корупційним шлейфом представляла інтереси України на міжнародній арені.
Історія Ольги Стефанішиної – від Одеси до Києва
Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець, родом з Одеси. У 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського університету, отримала дипломи з міжнародного права, в 2016 році здобула ступінь спеціаліста з фінансів та кредиту в Одеському національному економічному університеті.
З 2006 по 2007 року Ольга Стефанішина займалася приватною юридичною практикою, далі карколомна кар’єра на держслужбі.
З 2007—2015 Стефанішина успішно будує кар’єру в Мін’юсті, дослужившись до заступниці директора Департаменту європейської інтеграції.
В під час роботи в Мінюсті під керівництвом тодішньої міністерки Олени Лукаш, в період з 2013 по 2014 року Стефанішина відповідальна за підготовку тендеру “на проведення досліджень українського законодавства” на якому, за даними слідства, відбувається масштабне розкрадання коштів.
ФОТО: Підозрювані у масштабній корупції Олена Лукаш та Ольга Стефанішина
З першими корупційними мільйонами, Ольга Стефанішина у 2017 році переходить в Кабмін на посаду директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
Перші офіційні звинувачення Стефанішиної в корупції в особливо великих розмірах та намагання уникнути кримінальної відповідальності
У жовтні 2019 року Ользі Стефанішиній було висунуте перше серйозне звинувачення у корупції – за ч. 5 ст. 191 ККУ (розкрадання або розтрата державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб).
Тоді ж Ольга Стефанішина вперше почала маніпулювати громадською думкою, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема, за інформацією журналістів Bihus, коментуючи цю справу, Стефанішина дезінформувала про її перебіг. Насправді провадження не перебувало “без руху всі ці роки”.
Подальше просування Ольги Стефанішиної на держслужбі після уникнення кримінальної відповідальності за мільйонні розкрадання у Мін’юсті
В 2019 році Ольга Стефанішина балотується до Верховної Ради від Української стратегії Гройсмана, але не проходить.
З січня по червень 2020 року працює радницею в юридичній фірмі “Ілляшев та партнери”, яка відома тим, що обслуговувала інтереси Ferrexpo AG Костянтина Жеваго, а пізніше намагалась спростувати своє відношення до корупційного скандалу довкола голови Верховного Суду Всеволода Князєва.
А уже в червні Ольга Стефанішина отримує нову посаду – віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, яку займає 4 роки до нового призначення – главою Мін’юсту.
Протримавшись на посаді глави Міністерства юстиції трохи менше року, на фоні слухів про її можливу корупцію та бажанні “сховати цінного кадра” за дипломатичним імунітетом, Ольгу Стефанішину 27 серпня 2025 року призначають послом у США.
Ольга Стефанішина – фігурант справи НАБУ про незаконне збагачення
Згідно матеріалів НАБУ, які стали відомі після публікації тексту підозри Стефанішиній у незаконному збагаченні, у поле зору правоохоронців Ольга Віталіївна попала ще за часів глави Мін’юсту.
Нагадаємо, НАБУ повідомило колишній посадовиці про підозру у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.
За даними слідства, Стефанішина володіла двома квартирами у столичному ЖК Файна Таун за 11 млн грн – нерухомість була зареєстрована на її подругу. Також у користуванні підозрюваної перебували інші активи, оформлені на близьких осіб, які вона не вносила до декларацій:
● квартира у столичному ЖК бізнес-класу Львівська площа (зареєстрована на матір);
● паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька);
● автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на підлеглого).
За даними НАБУ, Стефанішина збиралася купувати будинок під Києвом за 550 тис. дол. США, 250 тисяч доларів з яких планувала сплатити готівкою. Решта суми мала покритися шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК Файна Таун. Однак урядовиця відмовилася від угоди, ймовірно, через призначення на посаду посла у США, припускає НАБУ.
ФОТО: Ольга Стефанішина на лаві підсудних
“Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно. У період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн”, – зазначають детективи.
Темна сторона подружжя Стефанішиних – як Ольга Стефанішина погрязла в корупції та опинилась на лаві підсудних
Щоб зрозуміти, як “хороший юрист” Ольга Стефанішина перетворилась на закоренілу корупціонерку, варто звернути увагу на ту частину її біографії, що стосується особистого життя.
Бажання Ольги Стефанішиної максимально приховати від преси інформацію про шлюб з Михайлом Стефанішиним зрозуміле, адже багато в чому саме Михайло Стефанішин привів її на лаву підсудних.
ФОТО: екс-чоловік Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин
Михайло Стефанішин – екс-міліціонер, до 2021 року працював у системі, незважаючи на проблеми з наркотиками та алкоголем.
В Ольги та Михайла Стефанішиних двоє дітей – донька Анастасія та син Данило.
У Приморському районному суді Одеси Стефанішина заявила, що чоловік зловживає алкогольними напоями та б’є її. “Позивачка зазначила, що відповідач зловживає алкогольними напоями та неодноразово застосовував фізичне та психологічне насильство над нею, що негативно позначається на їхніх спільних дітях, які через постійні сварки батьків хворіють”, – йдеться в матеріалах справи.
ФОТО: Ольга та Михайло Стефанішини розвелись через домашнє насильство та вживання алкоголю
Слова Ольги Стефанішиної може підтверджуються великою кількістю адміністративних постанов проти її вже колишнього чоловіка. Так, 16 листопада 2018-го Михайла Стефанішина зупинили, коли він перебував п’яним за кермом Audi A7.
“Керував транспортним засобом AUDI A7 з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку, відмовився”, – йдеться у постанові Шевченківського районного суду Києва. Провадження у справі закрили, бо завершився термін притягнення до адміністративної відповідальності.
Аналогічні інциденти за участі Михайла Стефанішина були зафіксовані у 2022-му та 2023 році, коли у крові Стефанішина було зафіксовано сп’яніння (1,23 % проміле).
Стосовно тверджень Ольги Стефанішиної щодо “домашнього насильства” з боку Михайла, то, ймовірно, такі епізоди також мали місце.
В даному контексті варто згадати “кейс побиття Стефанішиним української співачки Камалії”.
ФОТО: Камалія, ймовірно після побиття Михайлом Стефанішиним
Тоді скандал швидко зам’яли, а сама Камалія появу фото прокометувала “нанесенням гриму”. Водночас, друзі Камалії стверджували, що вона все таки зазнала насильства з боку Михайла Стефанішина.
Як Михайло Стефанішин з міліціонера перетворився на бізнесмена та благодійника
Трансформація Михайла Стефанішина від “міліціонера до бізнесмена” прямо пов’язана з карєрним ростом його екс-дружини – Ольги Стефанішиної.
Незважаючи на той факт, що пара розлучилась ще у 2017 році а Ольга Стефанішина навіть брала судову заборону на спілкування з екс-чоловіком, активні контакти між ними все таки збереглись.
ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкуванняФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування
Зокрема, за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга очолила Мін’юст, Михайло телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.
Як ми можемо бачити із заяви НАБУ про незаконне збагачення Ольги Стефанішиної, з високою ймовірністю частину корупційних схем Стефанішину таки вдалось реалізувати.
В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА” на який звернули увагу колеги з Української Правди. Нагадаємо, після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії афілійовані з Михайлом Стефанішиним почали отримувати в управління цінні активи.
Що цікаво, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.
В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ. Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.
“Якщо коротко, то “КАМпарітет” отримала від АРМА вже чотири коштовних активи в управління, включно з Будинком профспілок на Майдані. Це, на секундочку, понад третина ВСІХ об’єктів, переданих Нацагентством в управління протягом двох років. І цей консорціум входить в орбіту впливу Стефанішина, переконалися журналісти. При цьому, за інформацією ЗМІ, сам Стефанішин представляється “тіньовим” куратором АРМА і вирішує, кому який актив має бути передано в управління аж до 2030 року.” – зазначає Кушнірук.
Як повідомляє ТГ канал Bankova Mail з посиланням на власні джерела, оточення Стефанішиної стверджує, що вона шокована тим, як розгортається ситуація навколо неї.
За інформацією Bankova Mail Стефанішина вважає, що її “зрадили, виманили в Київ під приводом наради дипломатичних керівників, а потім звільнили”. Якщо б її не звільнили та не виманили в Київ, вона впевнена, що НАБУ б не вручила їй підозру і справа б підвисла.
Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ продовжують цікавитись справами Ольги Стафанішиної та її оточення. Тобто підозра, вручена Стефанішиній, може бути не останньою.
Колишньому командувачу логістики Повітряних сил ЗСУ Андрію Українцю повідомили про нову підозру — цього разу у незаконному збагаченні. За версією слідства, упродовж 2020–2025 років він набув активів, вартість яких щонайменше на 20 млн грн перевищує підтверджені законні доходи. Частину майна, як стверджують правоохоронці, оформлювали на близьких осіб — батьків, сина, співмешканку та кума, хоча фактично ним нібито користувався і розпоряджався сам військовослужбовець.
За даними Офісу генерального прокурора та Державного бюро розслідувань, серед виявлених активів — шість квартир у Києві, Вінниці та Житомирі, три житлові будинки на Житомирщині, апартаменти у Буковелі, шість земельних ділянок, чотири автомобілі, серед яких Audi Q7 та Audi Q5, а також гаражі та інші нежитлові приміщення.
ДБР уточнило, що три квартири у Києві оцінюються загалом майже у 5,3 млн грн, дві квартири у Вінниці — приблизно у 1,8 млн грн, а квартира у Житомирі — майже у 439 тис. грн. Три будинки неподалік Житомира правоохоронці оцінюють у понад 2,4 млн грн, апартаменти у Буковелі — більш ніж у 1,9 млн грн. Чотири автомобілі разом коштують понад 6,8 млн грн.
Крім цього, слідство заявляє про п’ять нежитлових приміщень, гараж і земельні ділянки. У ДБР вважають, що походження коштів на придбання цих активів неможливо пояснити офіційними доходами Українця та його близьких. Наразі правоохоронці продовжують перевіряти джерела коштів і шукають інші активи, які можуть бути пов’язані з підозрюваним.
Майно, за версією слідства, оформлювали на близьких
Ключовим елементом нової справи є те, що більшість активів формально не були записані безпосередньо на самого Українця.
За даними слідства, власниками на папері виступали його батьки, син, співмешканка та кум. Водночас правоохоронці заявляють, що фактичним бенефіціаром та користувачем цього майна був саме екскомандувач логістики Повітряних сил.
Такий механізм часто стає предметом антикорупційних розслідувань, оскільки оформлення майна на близьких саме по собі не є злочином, але може свідчити про приховування реального власника, якщо слідству вдається довести, що саме посадовець фактично контролював актив.
У випадку Українця ця версія ще має бути доведена в суді. Повідомлення про підозру не означає визнання особи винною.
Йому інкримінують незаконне збагачення
Нову підозру оголосили за статтею 368-5 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення.
Ця стаття передбачає відповідальність за набуття посадовцем активів, вартість яких суттєво перевищує його законні доходи, якщо він не може обґрунтувати джерело походження коштів.
Санкція статті передбачає від п’яти до десяти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю до трьох років.
Підозру, за інформацією ДБР, готували у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції.
Прокуратура просить заставу понад 21 млн грн
Разом із повідомленням про підозру Українцю вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.
Сторона обвинувачення просить взяти його під варту з можливістю внесення застави у розмірі 21 млн 3 тис. грн.
Це вже не перший запобіжний захід у кримінальних провадженнях, де фігурує екскомандувач логістики Повітряних сил.
Ще у лютому 2026 року Вищий антикорупційний суд узяв Українця під варту у справі, пов’язаній із будівництвом укриттів для військових літаків, визначивши заставу у 7 млн грн.
Апеляційна палата ВАКС 9 березня залишила цей запобіжний захід без змін. Оскільки заставу на той момент не внесли, Українець залишався під вартою.
Це вже друга гучна справа проти Українця
Ім’я Андрія Українця вперше опинилося у центрі великого антикорупційного скандалу наприкінці лютого.
25 лютого правоохоронці повідомили про викриття ймовірної корупційної схеми під час будівництва захисних споруд для української авіації.
Фігурантами стали тодішній командувач логістики Повітряних сил Андрій Українець та начальник Управління СБУ в Житомирській області Володимир Компаніченко.
За версією слідства, посадовці були пов’язані зі схемою навколо бюджетних коштів, виділених на будівництво стратегічних укриттів для літаків.
Правоохоронці заявляли, що для приховування можливих зловживань Українець звернувся до керівника обласного управління СБУ з проханням допомогти «вирішити питання» з військовою контррозвідкою.
Правоохоронці говорили про хабар у $320 тисяч
За матеріалами тієї справи, фігуранти нібито планували передати близько 13 млн грн — приблизно 1% від обсягу фінансування відповідних об’єктів — за приховування можливих розтрат та припинення перевірок.
Також, за версією правоохоронців, планувалося залучити «лояльних» аудиторів, які мали підготувати потрібні висновки щодо якості виконаних робіт.
25 лютого учасників схеми затримали під час передачі 320 тис. доларів. Гроші були вилучені правоохоронцями.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко згодом розповідав, що документування цієї справи тривало близько двох місяців, а одним із найскладніших завдань було збереження конфіденційності слідчих дій.
Повітряні сили після скандалу почали службове розслідування
Одразу після викриття схеми Командування Повітряних сил призначило власне службове розслідування.
У Повітряних силах заявили про готовність повністю співпрацювати зі слідчими, передати документи та необхідну інформацію для встановлення всіх обставин справи.
Командування також наголосило, що всі посадовці, причетні до можливих корупційних правопорушень, мають понести відповідальність, якщо їхню вину буде доведено.
Сам Українець після скандалу в публічних повідомленнях уже фігурує як колишній командувач логістики Повітряних сил.
Начальника житомирського управління СБУ згодом звільнили
Справа мала кадрові наслідки і для другого високопоставленого фігуранта.
4 березня президент Володимир Зеленський звільнив Володимира Компаніченка з посади начальника Управління СБУ у Житомирській області.
До цього ВАКС також узяв його під варту з можливістю внесення застави понад 6,9 млн грн.
Таким чином, нова серпнева підозра Українцю з’явилася вже на тлі іншого резонансного корупційного провадження.
Що означає нова підозра
Нове провадження не є просто продовженням справи про укриття для літаків.
Тепер слідчі окремо аналізують особисте майно екскомандувача логістики та джерела його фінансування у 2020–2025 роках.
Фактично правоохоронці намагаються з’ясувати, чи могли активи, записані на близьких Українця, бути придбані коштом доходів, походження яких не підтверджується законними джерелами.
За попередньою оцінкою, різниця становить не менш ніж 20 млн грн.
І це ще не остаточна цифра.
ДБР прямо заявляє, що продовжує встановлювати можливі додаткові активи та перевіряти походження коштів на вже виявлене майно.
Тому список із шести квартир, трьох будинків, апартаментів у Буковелі, чотирьох автомобілів, земельних ділянок і нежитлових приміщень може виявитися не остаточним.
Ключове питання тепер полягатиме у тому, чи зможе сторона обвинувачення в суді довести дві речі: що саме Українець фактично контролював активи, формально оформлені на інших людей, і що їхня вартість справді суттєво перевищувала його законні доходи.
Поки ж йдеться саме про версію слідства. Остаточно встановити винуватість може лише суд.
Депутат Київради від партії “Європейська Солідарність” Георгій Ясинський, незважаючи на серію гучних корупційних скандалів, пов’язаних з оформленням багатомільйонних активів на родичів, офіційно так і не став фігурантом антикорупційного розслідування.
Нагадаємо, згідно даних декларацій у Георгія Ясинського офіційно не має у власності нерухомості. Водночас у власності родини Ясинського, за даними держреєстрів, квартири у київських ЖК бізнес-класу, земельні ділянки, компанії у сфері забудови та 3 автомобілі Mercedes з однаковими “сімейними” номерними знаками.
Незважаючи на те, що згідно офіційних даних Георгій Ясинський являється “безхатьком”, фактично депутат проживає в квартирі площею 115 кв. м на безоплатній основі, яка належить його матері Олені Ясинській.
Також, у 2019 році у депутата Київради Георгія Ясинського вкрали дорогий годинник Breguet Marine Automatic Chronograph в корпусі з 18-каратного рожевого золота, за ціною однокімнатної квартири у Києві. Тобто фактичний рiвень життя Ясинського явно не відповідає декларації.
Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ може “не помічати” факти незаконного збагачення родини Георгія Ясинського у разі співпраці депутата з “антикорупціонерами”.
Вищий антикорупційний суд визнав колишнього народного депутата України Андрія Деркача винним у державній зраді та незаконному збагаченні. Політику, який після втечі з України став членом Ради Федерації Росії, призначили 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією належного йому майна.
Окрім ув’язнення, суд заборонив Деркачу протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Розгляд відбувався за процедурою спеціального судового провадження, тобто заочно, оскільки обвинувачений переховується на території Росії та не брав участі у засіданнях.
Вирок поки не набрав законної сили. Сторона захисту має 30 днів із моменту його проголошення, щоб подати апеляцію. Якщо рішення не оскаржать або Апеляційна палата ВАКС залишить його чинним, покарання набуде остаточного статусу.
За що засудили колишнього депутата
Суд установив, що Деркач отримував гроші від російського розвідувального органу за діяльність, спрямовану проти України. Йдеться щонайменше про 567 тисяч доларів, які, за матеріалами справи, передавалися для проведення інформаційних операцій, дискредитації української держави та погіршення її відносин із західними союзниками.
Слідство вважало, що кінцевою метою кампанії було послаблення міжнародної підтримки України, ускладнення співпраці зі Сполученими Штатами та створення перешкод для руху країни до Європейського Союзу і НАТО.
За версією обвинувачення, у 2019–2020 роках Деркач регулярно відвідував Москву та зустрічався з представниками Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії, більш відомого як ГРУ. Після цього в Україні організовувалися пресконференції, публічні виступи та інформаційні кампанії, покликані поширювати вигідні Кремлю наративи.
Експертизи, які досліджували під час судового розгляду, підтвердили обговорення фінансування цієї діяльності та її підривний характер. Прокурори наполягали, що Деркач діяв не як незалежний політик або народний депутат, а як учасник російської операції впливу.
Як проходив суд без Деркача
Справу розглядали у ВАКС із грудня 2023 року. Сам Деркач на засідання не з’являвся, оскільки після початку повномасштабного вторгнення втік до Росії. Через це до нього застосували процедуру in absentia, яка дозволяє проводити судовий розгляд без фізичної присутності обвинуваченого, якщо він переховується від правосуддя за кордоном.
Судові дебати тривали з 9 до 23 червня 2026 року. Прокуратура заявила, що провина екснардепа підтверджується свідченнями, записами, експертними висновками та іншими матеріалами кримінального провадження.
Захист натомість просив виправдати Деркача. Адвокати заперечували доведеність співпраці з російською військовою розвідкою, ставили під сумнів допустимість частини доказів та стверджували, що публічна діяльність їхнього підзахисного нібито не виходила за межі депутатських повноважень. ВАКС ці аргументи не прийняв і визнав колишнього парламентаря винним за всіма інкримінованими статтями.
Як Деркач працював проти України та США
Діяльність Андрія Деркача привертала увагу не лише українських правоохоронців. Ще у вересні 2020 року Міністерство фінансів США запровадило проти нього санкції за спроби втручання в американські президентські вибори.
Американське відомство прямо назвало Деркача активним російським агентом, який понад десять років підтримував тісні зв’язки зі спецслужбами РФ. За оцінкою Вашингтона, він проводив приховану кампанію впливу, спрямовану на дискредитацію американських політиків та посилення внутрішніх суперечностей у США.
У 2020 році Деркач оприлюднював відредаговані записи телефонних розмов і поширював непідтверджені звинувачення проти американських та українських посадовців. Міністерство фінансів США дійшло висновку, що ці матеріали були частиною російської інформаційної операції, орієнтованої на американських виборців, політиків і медіа.
У січні 2021 року американські санкції розширили на пов’язану з ним мережу. До списку потрапили колишні та чинні українські політики, медійні структури й особи, які допомагали поширювати підготовлені Деркачем наративи. Вашингтон заявляв, що ця група використовувала пресконференції, соціальні мережі, інформаційні платформи та контакти зі впливовими американцями для просування дезінформації.
Агентурна мережа російського ГРУ
Українські правоохоронці розглядали діяльність Деркача як частину значно ширшої мережі, пов’язаної з російською військовою розвідкою.
У 2023 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозри у державній зраді Деркачу, народному депутату Олександру Дубінському та колишньому прокурору Костянтину Кулику. За версією слідства, вони входили до злочинної організації, яку створив заступник начальника російського ГРУ Володимир Алєксєєв. Оперативне керівництво групою з Росії нібито здійснював його заступник Олексій Савін.
Завданням цієї мережі було формування в Україні та за кордоном вигідної Москві інформаційної картини, дискредитація української влади, підрив відносин із США та зменшення підтримки євроатлантичного курсу країни.
У вересні 2024 року слідство щодо цього епізоду завершили та передали матеріали до суду. Водночас вирок ВАКС від 13 липня стосується окремого провадження про отримання Деркачем російських коштів, державну зраду та незаконне збагачення.
Від українського парламенту до російського Сенату
Андрій Деркач був народним депутатом України семи скликань — із III до IX. У різний час він представляв різні політичні сили, зокрема Партію регіонів, а також обирався як самовисуванець.
У січні 2023 року його позбавили українського громадянства, після чого Верховна Рада достроково припинила його депутатські повноваження.
У вересні 2024 року губернатор Астраханської області РФ призначив Деркача представником регіону в Раді Федерації — верхній палаті російського парламенту. Уже в листопаді він увійшов до комітету з оборони та безпеки, який бере участь у формуванні російської військової та силової політики.
Таким чином, колишній український депутат, якого у США називали російським агентом, після втечі отримав офіційну посаду в політичній системі держави-агресора.
Саме перебування Деркача в Росії робить негайне виконання вироку практично неможливим. Для фактичного ув’язнення він має опинитися під контролем українських правоохоронців — унаслідок затримання, екстрадиції або повернення на територію України.
Що означає повна конфіскація
Вирок передбачає конфіскацію всього майна, яке належить Деркачу на праві приватної власності. Після набрання рішенням законної сили уповноважені органи зможуть розпочати виконання цієї частини покарання щодо активів, які знаходяться в Україні та можуть бути юридично пов’язані з засудженим.
Окремо українські правоохоронці розслідують можливу причетність Деркача до незаконного заволодіння землями природно-заповідного фонду в Києві. У квітні 2026 року СБУ повідомляла про викриття схеми, збитки від якої оцінювалися більш ніж у 595 млн гривень.
Це провадження не входило до справи, за якою ВАКС оголосив вирок 13 липня, і має розглядатися окремо.
Чому справу розглядав ВАКС
Незвичність справи полягає в тому, що Деркача засудили не лише за державну зраду, а й за незаконне збагачення. Саме корупційний компонент і значний розмір отриманих коштів віднесли провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Суд кваліфікував дії Деркача за частиною першою статті 111 Кримінального кодексу у редакції, чинній на момент вчинення злочину, а також за статтею 368-5 про незаконне збагачення. Додатково враховувалося вчинення дій групою осіб за попередньою змовою.
П’ятнадцять років ув’язнення є максимальним фактичним строком, призначеним за сукупністю відповідних злочинів у цій справі.
Російський слід був відомий роками
Зв’язки Деркача з Росією обговорювалися задовго до відкритого кримінального переслідування.
Він навчався у Москві у вищій школі КДБ, а його батько Леонід Деркач у минулому очолював Службу безпеки України. Сам Андрій Деркач тривалий час працював у парламентському комітеті, пов’язаному з паливно-енергетичним комплексом та ядерною політикою.
Однак ключовими для слідства стали не його освіта чи політичні зв’язки, а конкретні фінансові операції, зустрічі з представниками російської розвідки та подальша інформаційна діяльність.
Американське Міністерство фінансів ще у 2020 році стверджувало, що він підтримував контакти з російськими спецслужбами понад десятиліття. Український суд тепер дійшов висновку про його провину в роботі на користь РФ та отриманні за це значних коштів.
Чи сяде Деркач до в’язниці
Юридично відповідь залежить від двох етапів. Спочатку вирок має набути законної сили після завершення строку на апеляцію або після розгляду скарги. Далі українські органи мають забезпечити його виконання.
Поки Деркач залишається в Росії та займає посаду в Раді Федерації, Москва навряд чи погодиться видати його Україні. Однак вирок створює правову основу для міжнародного розшуку, арешту активів та затримання у разі поїздки до держави, яка співпрацює з українськими правоохоронцями.
Крім того, заочне засудження означає, що втеча до Росії не дозволила колишньому депутату уникнути встановлення судом його вини.
Андрій Деркач пройшов шлях від багаторічного членства у Верховній Раді до офіційної роботи в російській політичній системі. Тепер в Україні він є засудженим за державну зраду та незаконне збагачення.
Вирок ВАКС став першим судовим рішенням, яке не лише політично чи санкційно, а юридично зафіксувало відповідальність екснардепа за отримання російських грошей та інформаційну діяльність проти держави, яку він багато років представляв у парламенті.
Депутата однієї з міських рад Львівської області Володимира Ковальчука судитимуть за обвинуваченням у наданні неправдивих показань детективам НАБУ, використанні підробленого документа та декларуванні недостовірної інформації. Слідство вважає, що депутат допомагав створити штучне пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення та недостовірне декларування.
Про завершення слідства та передачу матеріалів до суду повідомило НАБУ. Інформацію також оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» та низка українських медіа.
За версією слідства, Ковальчук заявив детективам, що у 2021 році нібито позичив 800 тисяч доларів тестю Павла Кириленка — Олександру Матієнку. Саме ці гроші, за словами родини Кириленка, начебто стали джерелом коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Йдеться про квартири, офісні приміщення та паркомісця у столичному житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь Plaza».
Історія із «позикою» стала одним із ключових епізодів у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка. НАБУ та САП підозрюють, що у 2020–2023 роках Кириленко, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, набув активи на понад 72 мільйони гривень, записавши майно на родичів дружини.
Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював походження коштів саме цією позикою. За його словами, він разом із дружиною нібито планував інвестувати у київську нерухомість разом із Володимиром Ковальчуком як у спільний бізнес-проєкт. Матієнко заявляв, що сторони хотіли придбати нерухомість, зробити ремонт і згодом перепродати її дорожче.
Втім, у НАБУ переконані, що договір позики був сфальсифікований уже після початку антикорупційного розслідування. Згідно з результатами судової експертизи, документ, датований липнем 2021 року, насправді був підписаний значно пізніше — у 2024 році. Експерти також дійшли висновку, що договір намагалися штучно «зістарити», аби створити враження його давнього походження.
Слідчі вважають, що Ковальчук не лише надав неправдиві свідчення, а й використав підроблений договір у цивільному процесі. Навесні 2025 року депутат звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом про стягнення з родини Матієнків «боргу» у розмірі 800 тисяч доларів. Попри аргументи прокурорів САП щодо сумнівності документа, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі це рішення оскаржується в апеляції.
Крім того, за даними НАБУ, депутат відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство також розцінює як внесення недостовірної інформації до електронної декларації.
Дії Ковальчука кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких:
— введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
— використання завідомо підробленого документа;
— декларування недостовірної інформації.
Сам депутат усі звинувачення відкидає. У коментарях журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав кримінальне провадження «тиском» через його статус свідка у справі Кириленка. Також Ковальчук стверджує, що не бачив експертизи, яка встановила нібито пізніше створення договору позики. Окремо депутат заявив, що на момент надання коштів не знав про родинні зв’язки Олександра Матієнка з головою Антимонопольного комітету.
Сама справа Павла Кириленка залишається однією з найгучніших антикорупційних справ щодо високопосадовців останніх років. У центрі уваги слідства — походження численних об’єктів нерухомості та елітного майна, оформленого на близьких родичів дружини чиновника. ВАКС раніше обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень та поклав на нього низку процесуальних обов’язків.
На тлі активізації антикорупційних розслідувань справа Ковальчука може стати прецедентною не лише через обсяг фігуруючих сум, а й через сам механізм, який, за версією слідства, використовувався для легалізації походження активів через фіктивні боргові зобов’язання та судові процеси.
Національна поліція України повідомила про масштабні слідчі та процесуальні дії щодо можливих корупційних правопорушень серед посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). За даними Департаменту стратегічних розслідувань, у центрі уваги правоохоронців опинилися факти незаконного збагачення та недостовірного декларування, які, за попередніми оцінками слідства, можуть сягати близько 92 мільйонів гривень.
У межах загальнонаціонального відпрацювання, яке охопило 16 регіонів України, правоохоронці провели понад 40 слідчих дій стосовно чинних та колишніх посадових осіб керівного складу ТЦК. Загалом здійснено 44 обшуки за місцями проживання фігурантів, у службових кабінетах та транспортних засобах. У Нацполіції зазначають, що йдеться про системну роботу з виявлення можливих корупційних схем у сфері комплектування та соціальної підтримки, де посадові особи могли використовувати своє службове становище для отримання неправомірної вигоди.
Під час проведених слідчих дій вилучено значний обсяг майна та документів, які можуть мати доказове значення у кримінальних провадженнях. Серед вилученого — автомобілі преміумкласу, зокрема Tesla різних моделей, мотоцикли, значні суми готівкових коштів у національній та іноземній валюті, а також фінансові документи та договори. Окрему увагу слідчих привернув договір про отримання безповоротної грошової допомоги на суму один мільйон гривень, який може бути використаний як інструмент легалізації коштів, здобутих сумнівним шляхом. Усі вилучені матеріали наразі направлені на експертні дослідження та перевірку в межах кримінальних проваджень.
Правоохоронці також наводять конкретні приклади розбіжностей між задекларованими доходами та реальним майновим станом окремих посадовців. За даними слідства, один із керівників районного ТЦК в Одесі за час перебування на посаді міг значно покращити свій матеріальний стан, набувши активів на суму понад 45 мільйонів гривень. В іншому випадку виявлено розбіжність між задекларованим майном і фактичними активами одного з помічників начальника об’єднаного міського ТЦК та СП на рівні близько 10 мільйонів гривень. Також зафіксовано ще один епізод, де у колишнього офіцера відділення рекрутингу та комплектування іншого територіального центру різниця між задекларованими даними та реальним майновим станом становить приблизно 6,6 мільйона гривень.
У Національній поліції підкреслюють, що перевіряється діяльність як чинних, так і колишніх посадових осіб ТЦК та СП, яких підозрюють у можливому зловживанні службовим становищем. Слідство вивчає ймовірні схеми отримання незаконних доходів, а також механізми приховування та легалізації коштів через підставні угоди та інші фінансові операції.
Окрім кримінальних проваджень, упродовж кількох днів правоохоронці склали понад 150 адміністративних протоколів, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Йдеться про порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, недотримання вимог фінансового контролю, а також випадки конфлікту інтересів. Ці матеріали також долучені до загальної доказової бази.
У Нацполіції наголошують, що слідчі дії тривають, а всі зібрані матеріали проходять ретельну перевірку для подальшого ухвалення процесуальних рішень, зокрема щодо повідомлення про підозру фігурантам проваджень. Правоохоронці підкреслюють, що метою розслідування є не лише документування окремих випадків, а й виявлення можливих системних корупційних ризиків у роботі територіальних центрів комплектування.
